|
ЦІНА:
42 грн.
|
|
|
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Порядок надання щорічних відпусток (ID роботи: 1189) |
| Напрям: | Право |
| Предмет: | Трудове право |
| Тип роботи: | Контрольна робота |
| Кількість сторінок: | 13 |
| Рік захисту: | 2006 |
| Мова: | Українськa |
План
Вступ
1. Поняття відпустки
2. Види відпусток
3. Щорічна основна відпустка
4. Додаткова відпустка
Список використаної літератури
1. Поняття відпустки
2. Види відпусток
3. Щорічна основна відпустка
4. Додаткова відпустка
Список використаної літератури
Вступ
Право на відпустки мають всі громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої приналежності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Нарівні з громадянами України на відпустки мають право іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні (ст.2 Закону України „Про відпустки” від 15 листопада 1996р.). Право на відпустку мають працівники, які уклали безстрокові трудові договори, трудові договори на визначений строк, на час виконання певної роботи, сезонні, тимчасові працівники і сумісники, працівники, які працюють на умовах неповного робочого часу. Не користуються правом на відпустку особи, які працюють за цівільно-правовими угодами; засуджені до виправних робіт без позбавлення волі; засуджені в період позбавлення волі.
Право на відпустку забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості зі збереженням не її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених Законом України „Про відпустки”, та забороною зміни відпустки компенсацією, крім випадків, які передбачені ст.24 цього закону. На жаль, не завжди на багатьох приватних підприємствах, які використовують працю найманих проацівників, останні можуть скористатися правом на відпустку. Власники таких підприємств не надають її під загрозою звільнення, а в тих випадках, коли відпустка і надається, то всупереч ч.3 ст.2 Закону України „Про відпустки” – надається відпустка без збереження заробітної плати.
Право на відпустку забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості зі збереженням не її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених Законом України „Про відпустки”, та забороною зміни відпустки компенсацією, крім випадків, які передбачені ст.24 цього закону. На жаль, не завжди на багатьох приватних підприємствах, які використовують працю найманих проацівників, останні можуть скористатися правом на відпустку. Власники таких підприємств не надають її під загрозою звільнення, а в тих випадках, коли відпустка і надається, то всупереч ч.3 ст.2 Закону України „Про відпустки” – надається відпустка без збереження заробітної плати.
Висновок
До інших додаткових відпусток, пердбачених законодавством, належать, зокрема відпустки, які надаються державним службовцям згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 27 квітня 1994 року № 250 „Про порядок і умови надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток”: державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю п’ять календарних днів, а починаючи з 11- го року ця відпустка збільшується на два календарних дні за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 календарних днів. Додаткові оплачувані відпустки державним службовцям надаються одночасно із щорічною відпусткою згідно з установленим графіком або за згодою сторін окремо від неї.
Творча відпустка- тимчасове звільнення власником або уповноваженим ним органом працівника, який працює за трудовим договором (контрактом) незалежно від форм власності підприємства, для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених законодавством.
Умови, тривалість, порядок надання та оплати творчих відпусток регулює Постанова Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 року № 45 „Про затвердження умов, тривалості, порядку надання та оплати творчих відпусток”.
Соціальні відпустки, передбачені законодавством, надаються переважно жінкам, вони гарантують та забезпечують можливість поєднання їх природної, соціальної ролі, пов’язаної з материнством, і виробничої діяльності.
Порядок обчислення заробітної плати прцівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, та компенсації за невикористані відпустки встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 „Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” (зі змінами).
Спори, які виникають щодо надання відпусток, розглядаються в порядку, встановленому законодавством про працю.
Творча відпустка- тимчасове звільнення власником або уповноваженим ним органом працівника, який працює за трудовим договором (контрактом) незалежно від форм власності підприємства, для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених законодавством.
Умови, тривалість, порядок надання та оплати творчих відпусток регулює Постанова Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 року № 45 „Про затвердження умов, тривалості, порядку надання та оплати творчих відпусток”.
Соціальні відпустки, передбачені законодавством, надаються переважно жінкам, вони гарантують та забезпечують можливість поєднання їх природної, соціальної ролі, пов’язаної з материнством, і виробничої діяльності.
Порядок обчислення заробітної плати прцівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, та компенсації за невикористані відпустки встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 „Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” (зі змінами).
Спори, які виникають щодо надання відпусток, розглядаються в порядку, встановленому законодавством про працю.
Література
1. Кодекс законів про працю від 10 грудня 1971р..
2. Закон України „Про відпустки” від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР
3. Закон України „Про державну службу” від 16 грудня 1993р.
4. Закон України „Про статус суддів” від 24 лютого 1994р.
5. Закон України „Про статус і соціалшьний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991р.
6. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Списків виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці” від 17 листопада 1997р. №1290.
7. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним, педадогічним, науково-педадогічним працівникам освіти та науковим працівникам” від 14 квітня 1997р. №346.
8. Постанова Кабінету Міністрів України „Про порядок і умови надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток” від 27 квітня 1994р. №250.
9. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” від 08 лютого 1995р. №100.
10. Трудове право України: Академ. Курс: Підруч./ А. Ю. Бабаскін, Ю. В. Баранюк, С. В. Дріжчана та ін.; За заг. Ред. Н. М. Хуторян.- К.: Видавництво А.С.К., 2004.- 608 с.
2. Закон України „Про відпустки” від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР
3. Закон України „Про державну службу” від 16 грудня 1993р.
4. Закон України „Про статус суддів” від 24 лютого 1994р.
5. Закон України „Про статус і соціалшьний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991р.
6. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Списків виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці” від 17 листопада 1997р. №1290.
7. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним, педадогічним, науково-педадогічним працівникам освіти та науковим працівникам” від 14 квітня 1997р. №346.
8. Постанова Кабінету Міністрів України „Про порядок і умови надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток” від 27 квітня 1994р. №250.
9. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” від 08 лютого 1995р. №100.
10. Трудове право України: Академ. Курс: Підруч./ А. Ю. Бабаскін, Ю. В. Баранюк, С. В. Дріжчана та ін.; За заг. Ред. Н. М. Хуторян.- К.: Видавництво А.С.К., 2004.- 608 с.
Інші роботи цього напряму
© 2024 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?