Колективні угоди в системі джерел трудового права : Право->Трудове право

Право » Трудове право

ЦІНА: 100 грн.	КУПИТИ
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!

Тема роботи:	Колективні угоди в системі джерел трудового права (ID роботи: 3964)
Напрям:	Право
Предмет:	Трудове право
Тип роботи:	Курсова робота
Кількість сторінок:	37
Рік захисту:	2011
Мова:	Українськa

План

Вступ
Розділ І. Загальна характеристика джерел трудового права
1.1. Основні джерела трудового права
1.2. Акти соціального партнерства як джерела трудового права
Розділ ІІ. Колективні угоди в системі джерел трудового права
2.1. Колективні угоди та їх значення у регулюванні трудових відносин
2.2. Колективні угоди: поняття і сторони
2.3. Зміст колективних угод
2.4. Колективні переговори та укладення колективного договору, угоди
Розділ ІІІ.Контроль за виконанням колективного договору і види відповідальності за невиконання його зобов‘язань
Висновки
Список використаної літератури

Вступ

Одним з напрямів соціально-партнерських відносин є укладення колективних договорів і колективних угод. У даний час в Україні вони укладаються на виробничому, регіональному, галузевому і національному рівнях. Соціальні гарантії у сфері зайнятості, оплати праці й доходів, доплат, надбавок закріплені Генеральною угодою між Кабінетом Міністрів України, Українським союзом промисловців і підприємців і профспілковими об'єднаннями України, 70 галузевими і 27 регіональними угодами. 6 вересня 1999 p. підписано Генеральну угоду між Кабінетом Міністрів України і Конфедерацією роботодавців України та профспілковими об'єднаннями України на 1999-2000 роки. Нині в Україні налічується понад 265 тис. підприємств та акціонерних товариств. За станом на 1 квітня 1998 р. в Україні колективних договорів було укладено лише на 55 тис. підприємств, або лише на кожному п'ятому. Їхня дія розповсюджувалася на 10,3 млн. працівників, що становило 68% їх загаль-ного числа (на 1 квітня 1997 p. - 61,5%).
Отже, залишається досить ще високим показник підприємств, установ, організацій, на яких колективні договори не укладаються. Найнижчий рівень охоплення працівників колективними договорами в галузях невиробничої сфери: охорони здоров'я - 45,6%, освіти - 26,7, культури - 14,5, в апараті органів державного і господарського управління - 9%.
В окремих виробничих галузях кожне третє підприємство не має колективного договору. Особливо невтішна ситуація на новостворених підприємствах, приватних, а також у сфері малого та середнього бізнесу.
Термін “колективні договори” вперше був застосований подружжям Беатрисою та Сіднеєм Уебб в 1981 р. в їх науковій праці “Кооперативний рух у Великобританії”.
Колективні договори не становлять єдиного метода встановлення умов праці чи врегулювання трудових відносин. Навіть там, де колекти-вно-договірний метод має переважне застосування, існують й інші методи:
індивідуальні переговори між трудящими і підприємцями, нормати-вне регулювання з боку держави або якоюсь третьою стороною, встановлення розміру заробітної плати та умов праці в односторонньому порядку підприємцем тощо.
На сучасному етапі розвитку трудове законодавство багатьох країн допускає боротьбу трудящих та їх страйки з метою поліпшення умов праці саме в ході колективних переговорів і укладення колективних договорів. Потенційно можлива або реально здійснювана боротьба трудящих і профспілок становить характерну рису сучасних колективних договорів.
Відповідно колективний договір можна визначити як конкретний ре-зультат боротьби трудящих та їх профспілок з підприємцями, який фокусується залежно від співвідношення сил при колективних переговорах у вигляді загальних положень про умови праці та соціальні права.
Необхідними умовами укладення колективного договору мають бу-ти:
- вільні, без державного втручання, колективні переговори незалеж-них від монополій представників трудящих, тобто можливість засто-сувати колективно-договірну боротьбу аж до страйків;
- вільне, без державного регулювання, закріплення в колективній угоді умов праці і соціальних прав, що досягнуті внаслідок співвідношення сил, які склалися між трудящими і підприємцями.
Мета дослідження. Метою даної роботи є комплексне дослідження стану правового регулювання визначення, укладення, змісту, порядку дії та контролю за виконанням колективних договорів та угод, їх недоліки та переваги, визначення перспектив у цій сфері.
Об’єкт дослідження. Об’єктом даної роботи є правовідносини в сфері колективного договору, а саме правовідносини, пов’язані із укладенням, дією та контролем за виконанням колективних договорів та угод та інші, пов’язані з цим правовідносини.
Відносини в сфері колективних договорів та угод входять у предмет трудового права.
Предмет дослідження. Предметом дослідження є нормативно-правові акти, які стосуються правового регулювання колективних догово-рів та угод, а також наукові джерела, які стосуються теоретичного обґрунтування доцільності застосування, а також інших проблем правового регулювання колективних договорів та угод.
Колективні договори і угоди (укладення, реєстрація, сторони, зміст, строк дії та ін.) регулюються Законом України "Про колективні договори і угоди", Кодексом законів про працю України (глава 2 "Колективний дого-вір"), постановами Кабінету Міністрів України.
Структура дослідження. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, виноску та списку використаної літератури.

Колективні угоди в системі джерел трудового права (ID роботи: 3964)