|
ЦІНА:
56 грн.
|
|
|
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Матеріальна відповідальність сторін трудових правовідносин (ID роботи: 1196) |
| Напрям: | Право |
| Предмет: | Трудове право |
| Тип роботи: | Курсова робота |
| Кількість сторінок: | 36 |
| Рік захисту: | 2006 |
| Мова: | Українськa |
План
Вступ
Розділ 1. Поняття матеріальної відовідальності у трудовому праві
1.1. Поняття та загальна характеристика матеріальної відповідальності
Розділ 2. Матеріальна відповідальність власника або уповноваженого ним органу, а також підприємства
1.2. Матеріальна відповідальність власника або уповноваженого ним органу за незабезпечення здорових і безпечних умов праці
2.2. Матеріальна відповідальність власника або уповноваженого ним органу при порушенні обов”язків щодо видачі працівникові документів про цого працю і заробітну прлатю
2.3. Матеріальна відповідальність підприємства за незабезпечення збереження особистих речей під час роботи
Розділ 3. Матеріальна відповідальність працівників у трудовому праві України
3.1. Підстави і умови матеріальної відповідальності працівників
3.2. Види матеріальної відповідальності
3.3. Обмежена матеріальна відповідальність
3.4. Повна матеріальна відповідальність
3.5. Випадки встановлення колективної (бригадної) відповідальності працівників
3.6. Визначення розміру шкоди і порядок її перекриття працівниками
Висновок
Список використаної літератури
Розділ 1. Поняття матеріальної відовідальності у трудовому праві
1.1. Поняття та загальна характеристика матеріальної відповідальності
Розділ 2. Матеріальна відповідальність власника або уповноваженого ним органу, а також підприємства
1.2. Матеріальна відповідальність власника або уповноваженого ним органу за незабезпечення здорових і безпечних умов праці
2.2. Матеріальна відповідальність власника або уповноваженого ним органу при порушенні обов”язків щодо видачі працівникові документів про цого працю і заробітну прлатю
2.3. Матеріальна відповідальність підприємства за незабезпечення збереження особистих речей під час роботи
Розділ 3. Матеріальна відповідальність працівників у трудовому праві України
3.1. Підстави і умови матеріальної відповідальності працівників
3.2. Види матеріальної відповідальності
3.3. Обмежена матеріальна відповідальність
3.4. Повна матеріальна відповідальність
3.5. Випадки встановлення колективної (бригадної) відповідальності працівників
3.6. Визначення розміру шкоди і порядок її перекриття працівниками
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Матеріальна відповідальність як один з видів юридичної відповідальності становить собою обов'язок однієї сторони трудового договору — працівника або власника (уповноваженого ним органу) відшкодувати іншій стороні шкоду, заподіяну внаслідок винного, протиправного невиконання або неналежного виконання трудових обов'язків у встановленому законом розмірі й порядку.
Матеріальній відповідальності властиві усі ознаки юридичної відповідальності. Так, матеріальну відповідальність характеризує державний примус, тобто примус до виконання норм права. Ця ознака у різних галузях виявляється по-різному. Так, у цивільному та трудовому законодавстві передбачена можливість добровільного виконання обов'язку (добровільне відшкодування заподіяної шкоди). В усіх випадках діяльність щодо здійснення державного примусу можлива за умови додержання певного процедурно-процесуального порядку.
Підставою юридичної відповідальності являється правопорушення, яке вказує на момент виникнення юридичної відповідальності, породжує відповідні правовідносини і відповідну відповідальність особи, яка вчинила правопорушення.
Працівник повинен дбайливо ставитися до майна власника підприємства, установи, організації. У свою чергу власник (або уповноважений ним орган) повинен створити працівникам умови, що забезпечують повне збереження дорученого їм майна, забезпечити здорові та нешкідливі умови праці. Невиконання чи неналежне виконання таких обов'язків, покладених на сторони трудового договору, якщо внаслідок цього заподіяна матеріальна шкода, утворює собою трудове майнове правопорушення і є підставою для матеріальної відповідальності. Не являються правопорушеннями дії, які хоч і схожі з правопорушенням, але не визнаються такими внаслідок обставин, при яких вони були вчинені: при необхідній обороні, крайній необхідності та виробничо-господарському ризику.
Матеріальній відповідальності властиві усі ознаки юридичної відповідальності. Так, матеріальну відповідальність характеризує державний примус, тобто примус до виконання норм права. Ця ознака у різних галузях виявляється по-різному. Так, у цивільному та трудовому законодавстві передбачена можливість добровільного виконання обов'язку (добровільне відшкодування заподіяної шкоди). В усіх випадках діяльність щодо здійснення державного примусу можлива за умови додержання певного процедурно-процесуального порядку.
Підставою юридичної відповідальності являється правопорушення, яке вказує на момент виникнення юридичної відповідальності, породжує відповідні правовідносини і відповідну відповідальність особи, яка вчинила правопорушення.
Працівник повинен дбайливо ставитися до майна власника підприємства, установи, організації. У свою чергу власник (або уповноважений ним орган) повинен створити працівникам умови, що забезпечують повне збереження дорученого їм майна, забезпечити здорові та нешкідливі умови праці. Невиконання чи неналежне виконання таких обов'язків, покладених на сторони трудового договору, якщо внаслідок цього заподіяна матеріальна шкода, утворює собою трудове майнове правопорушення і є підставою для матеріальної відповідальності. Не являються правопорушеннями дії, які хоч і схожі з правопорушенням, але не визнаються такими внаслідок обставин, при яких вони були вчинені: при необхідній обороні, крайній необхідності та виробничо-господарському ризику.
Висновок
Матеріальна відповідальність як один з видів юридичної відповідальності становить собою обов'язок однієї сторони трудового договору — працівника або власника (уповноваженого ним органу) відшкодувати іншій стороні шкоду, заподіяну внаслідок винного, протиправного невиконання або неналежного виконання трудових обов'язків у встановленому законом розмірі й порядку.
Працівник повинен дбайливо ставитися до майна власника підприємства, установи, організації. У свою чергу власник (або уповноважений ним орган) повинен створити працівникам умови, що забезпечують повне збереження дорученого їм майна, забезпечити здорові та нешкідливі умови праці.
Матеріальна відповідальність у трудовому праві носить двосторонній, взаємний характер. Складовими частинами її є: матеріальна відповідальність працівників і матеріальна відповідальність роботодавця — власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізичної особи.
Матеріальна відповідальність власника із трудового права є одним із видів юридичної відповідальності, що полягає в їх обов”язку покрити у встановлених законом розмірах і порядку шкоду, заподіяну з його вини тому працівнику, з яким він перебуває у трудових правовідносинах.
Норми трудового права, які регулюють матеріальну відповідальність, сприяють зміцненню трудової дисципліни, а також охорону заробітної плати працівників від незаконних і необгрунтованих затримань. Це забезпечуються встановленням у законі меж матеріальної відповідальності, порядку відшкодування тощо.
Трудове законодавство закріплює ряд юридичних гарантій, які забезпечують здійснення громадянами свого права на працю: правовий захист від необгрунтованої відмови в прийомі на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння в збереженні роботи.
Матеріальна відповідальність працівників із трудового права є одним із видів юридичної відповідальності, що полягає в їх обов”язку покрити у встановлених законом розмірах і порядку шкоди, заподіяну з їх вини тому власнику, з яким вони перебувають у трудових правовідносинах.
Норми трудового права, які регулюють матеріальну відповідальність працівників, ставлять своїм завданням забезпечення збереження власності працедавця, сприяння зміцненню трудової дисципліни, а також охорону заробітної плати працівників від незаконних і необгрунтованих затримань. Це забезпечується встановленням у законі меж матеріальної відповідальності, порядку відшкодування шкоди тощо.
Працівник повинен дбайливо ставитися до майна власника підприємства, установи, організації. У свою чергу власник (або уповноважений ним орган) повинен створити працівникам умови, що забезпечують повне збереження дорученого їм майна, забезпечити здорові та нешкідливі умови праці.
Матеріальна відповідальність у трудовому праві носить двосторонній, взаємний характер. Складовими частинами її є: матеріальна відповідальність працівників і матеріальна відповідальність роботодавця — власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізичної особи.
Матеріальна відповідальність власника із трудового права є одним із видів юридичної відповідальності, що полягає в їх обов”язку покрити у встановлених законом розмірах і порядку шкоду, заподіяну з його вини тому працівнику, з яким він перебуває у трудових правовідносинах.
Норми трудового права, які регулюють матеріальну відповідальність, сприяють зміцненню трудової дисципліни, а також охорону заробітної плати працівників від незаконних і необгрунтованих затримань. Це забезпечуються встановленням у законі меж матеріальної відповідальності, порядку відшкодування тощо.
Трудове законодавство закріплює ряд юридичних гарантій, які забезпечують здійснення громадянами свого права на працю: правовий захист від необгрунтованої відмови в прийомі на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння в збереженні роботи.
Матеріальна відповідальність працівників із трудового права є одним із видів юридичної відповідальності, що полягає в їх обов”язку покрити у встановлених законом розмірах і порядку шкоди, заподіяну з їх вини тому власнику, з яким вони перебувають у трудових правовідносинах.
Норми трудового права, які регулюють матеріальну відповідальність працівників, ставлять своїм завданням забезпечення збереження власності працедавця, сприяння зміцненню трудової дисципліни, а також охорону заробітної плати працівників від незаконних і необгрунтованих затримань. Це забезпечується встановленням у законі меж матеріальної відповідальності, порядку відшкодування шкоди тощо.
Література
1. Конституція України від 28 червня 1996р.
2. Кодекс законів про працю України // Законодавство України про працю // Упоряд. І. В. Зуб. – К. – 1999. - 5
3. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами / Укл.: В. С. Ковальський, Л. П. Яшко. – К.: Юрінком Інтер, 2004.
4. Трудове право України: Підричник / За ред. Н. Б. Болотіної, Г. І. Чанишевої. – К.: Знання, 2001.
5. Постанова пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27 березня 1992р. №6.
6. Відшкодування моральної і матеріальної шкоди та компенсаційні виплати; нормативні акти, роз”яснення, коментарі. К.: Юрінком Інтер, 1998р. – с.317-334.
7. Стависський П.Р. Материяльная ответственность предприятия в трудовых отношениях. – Киев – Одесса: Вища школа, 1997р. – с.26.
8. Яковлєв В. Даговір про повну матеріальну відповідальність – юридична підстава матеріальної відповідальності працівників // Право України. – 2001. - №12.- с.87.
9. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29 березня 1997 p. №3 (Право України. — 1993. — №5— 6; Вісник Верховного Суду України. — 1997. - №2)
10. Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяною підприємствам, установам, організаціям їх працівниками” від 29 грудня 1992р. №14.
11. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" від З1 березня 1989 p. №3(1963—1997рок:и). - Сімферополь, 1997.
12. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 p. №472 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №492 від 18 липня 1994 p.)”Правила відшкодування власником підприємства, установи й організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків”.
13. „Людина і праця” Інформаційний бюлетень Міністерства праці і соціальної політики України. - 1994. - №9-10); від 3 жовтня 1997 p. №1100.
14. Урядовий кур'єр. - 1997. - 25 жовтня. Повний текст із змін. див. Відшкодування матеріальної і моральної шкоди та компенсаційні виплати: нормативні акти, роз'яснення коментарі // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1997. - №9-10. - С. 178-188.
15. Стависский П.Р. Проблемы материальной ответственности в советском трудовом праве. - Киев-Одесса: Вища школа, 1982; Стависский П.Р. Материальная ответственность предприятия в трудовых отношениях. - Киев—Одесса: Вища школа
2. Кодекс законів про працю України // Законодавство України про працю // Упоряд. І. В. Зуб. – К. – 1999. - 5
3. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами / Укл.: В. С. Ковальський, Л. П. Яшко. – К.: Юрінком Інтер, 2004.
4. Трудове право України: Підричник / За ред. Н. Б. Болотіної, Г. І. Чанишевої. – К.: Знання, 2001.
5. Постанова пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27 березня 1992р. №6.
6. Відшкодування моральної і матеріальної шкоди та компенсаційні виплати; нормативні акти, роз”яснення, коментарі. К.: Юрінком Інтер, 1998р. – с.317-334.
7. Стависський П.Р. Материяльная ответственность предприятия в трудовых отношениях. – Киев – Одесса: Вища школа, 1997р. – с.26.
8. Яковлєв В. Даговір про повну матеріальну відповідальність – юридична підстава матеріальної відповідальності працівників // Право України. – 2001. - №12.- с.87.
9. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29 березня 1997 p. №3 (Право України. — 1993. — №5— 6; Вісник Верховного Суду України. — 1997. - №2)
10. Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяною підприємствам, установам, організаціям їх працівниками” від 29 грудня 1992р. №14.
11. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" від З1 березня 1989 p. №3(1963—1997рок:и). - Сімферополь, 1997.
12. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 p. №472 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №492 від 18 липня 1994 p.)”Правила відшкодування власником підприємства, установи й організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків”.
13. „Людина і праця” Інформаційний бюлетень Міністерства праці і соціальної політики України. - 1994. - №9-10); від 3 жовтня 1997 p. №1100.
14. Урядовий кур'єр. - 1997. - 25 жовтня. Повний текст із змін. див. Відшкодування матеріальної і моральної шкоди та компенсаційні виплати: нормативні акти, роз'яснення коментарі // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1997. - №9-10. - С. 178-188.
15. Стависский П.Р. Проблемы материальной ответственности в советском трудовом праве. - Киев-Одесса: Вища школа, 1982; Стависский П.Р. Материальная ответственность предприятия в трудовых отношениях. - Киев—Одесса: Вища школа
Інші роботи цього напряму
© 2024 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?