|
ЦІНА:
100 грн.
|
||
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Педагогічні основи формування самосвідомості учнів (ID роботи: 1059) |
| Напрям: | Психологія/Педагогіка |
| Предмет: | Педагогіка |
| Тип роботи: | Курсова робота |
| Кількість сторінок: | 52 |
| Рік захисту: | 2009 |
| ВУЗ: | Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини |
| Мова: | Українськa |
План
ЗМІСТ
ВСТУП
І.РОЗДІЛ. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ САМОСВІДОМОСТІ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
1.1. Педагогічно-психологічні умови формування самосвідомості учнів підліткового віку
1.2. Розвиток самосвідомості учня з огляду наукових літературних джерел
1.3. Становлення самосвідомості та роль мови в формуванні самосвідомості у учнів підліткового віку
ІІ. РОЗДІЛ. Педагогічні засоби формування самосвідомості учня
2.1. Визначення вихідного рівня сформованості самосвідомості учнів підліткового віку
2.2 Дослідно-експериментальна програма формування самосвідомості учнів підліткового віку
2.3 Результати дослідно-експериментальної роботи
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
І.РОЗДІЛ. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ САМОСВІДОМОСТІ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
1.1. Педагогічно-психологічні умови формування самосвідомості учнів підліткового віку
1.2. Розвиток самосвідомості учня з огляду наукових літературних джерел
1.3. Становлення самосвідомості та роль мови в формуванні самосвідомості у учнів підліткового віку
ІІ. РОЗДІЛ. Педагогічні засоби формування самосвідомості учня
2.1. Визначення вихідного рівня сформованості самосвідомості учнів підліткового віку
2.2 Дослідно-експериментальна програма формування самосвідомості учнів підліткового віку
2.3 Результати дослідно-експериментальної роботи
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вступ
ВСТУП
Актульаність теми. Проблема формування самосвідомості учнів є актуальною, і належить до проблеми соціального характеру, оскільки пов`язана с таким поняттям, як формування особистості. В наш час дуже часто можна почути заклики про підняття національної свідомості людини, та виховання справжнього громадянина. А поштовхом і основою для цього є, в першу чергу, виховання духовності та національної самосвідомості особистості.
Проблема формування самосвідомості учнів – одна з головних проблем нашої держави. Тому, що успішний розвиток демократичних процесів в Україні залежить від багатьох умов, серед яких провідне місце посідає духовне відродження громадян, гармонізація соціального життя нації. Адже саме духовність надає надзвичайності усім психічним характеристикам людини.
Проблеми формування свідомості, її сутність, співвідношення свідомості і самосвідомості цікавили ще мислителів Стародавнього світу, періоду Середньовіччя, епохи Відродження.
Видатні вчені Європи XVII–XІХ ст. Р. Декарт, Д. Локк, Ф. Гегель, Л. Фейєрбах досліджували проблеми походження самосвідомості. На їхню думку, вона може виникнути лише у процесі спілкування, виступаючи в різних формах і проходячи різні ступені свого розвитку.
Проблеми національної свідомості і самосвідомості розглядали у своїх працях філософи-марксисти ХІХ–ХХ ст., зокрема філософи радянського періоду (В. Іванов, О. Спіркін, В. Шинкарук та ін.). Найважливішими ознаками національної самосвідомості, і водночас чинниками її формування, вони вважали рідну мову, історію, традиції, культуру, релігію тощо.
На сучасному етапі проблемою самосвідомості займаються багато вчених, серед яких: О.Майкіна, Г.Сагач, Т.Зазюн, С.Соловейчик, І.Зеліченко.
Проблемі формування самосвідомості ще не приділялося належної уваги. Насамперед, вчителі не мають наукових рекомендацій з даної проблеми, що викликає певні труднощі у їхній практичній діяльності. Майже відсутні програми, методичні посібники, підручники, де була б актуалізована проблема виховання в учнів самосвідомості. Все це визначає актуальність дослідження, яке спрямоване на пошук і визначення шляхів та методичних засад формування самосвідомості учнів у процесі вивчення шкільних курсів зарубіжної літератури у 10-х класах..
Об`єкт дослідження – формування самосвідомості старшокласників у навчальному процесі.
Предметом дослідження є педагогічні умови, що забезпечують формування самосвідомості у старшокласників.
Мета – виявити та методом експерименту перевірити педагогічні умови, що забезпечують формування самосвідомості старшокласників у навчальному процесі.
Гіпотеза – формування самосвідомості учнів у навчальному процесі буде успішним, при створенні таких педагогічних умов:
- врахування індивідуальних і вікових особливостей учнів;
- організація колективної діяльності учнів;
- врахування активності учнів;
- застосування активних форм навчання, та різноманітних ситуацій, які формують духовність учнів;
- використання міжпредметних зв`язків.
Висунуте припущення зумовило необхідність вирішення таких завдань:
1. Вивчити стан проблеми формування самосвідомості учнів у науковій літературі, та в практичній діяльності школи.
2. Теоретично розробити, та методом експерименту перевірити систему роботи школи по формуванню самосвідомості учнів.
3. Виявити та експериментально перевірити комплекс педагогічних умов, що забезпечують необхідний рівень сформованості самосвідомості учнів.
Методи дослідження:
1. Емпіричні методи: бесіда, спостереження, анкетування, метод експертних оцінок, діагностика робіт.
2. Педагогічний експеримент.
3. Методи якісного й кількісного аналізу експертних даних
Основний метод – педагогічний експеримент.
Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі середньої школи № 126 м. Києва й охопила 60 учнів 10-х класів.
Актульаність теми. Проблема формування самосвідомості учнів є актуальною, і належить до проблеми соціального характеру, оскільки пов`язана с таким поняттям, як формування особистості. В наш час дуже часто можна почути заклики про підняття національної свідомості людини, та виховання справжнього громадянина. А поштовхом і основою для цього є, в першу чергу, виховання духовності та національної самосвідомості особистості.
Проблема формування самосвідомості учнів – одна з головних проблем нашої держави. Тому, що успішний розвиток демократичних процесів в Україні залежить від багатьох умов, серед яких провідне місце посідає духовне відродження громадян, гармонізація соціального життя нації. Адже саме духовність надає надзвичайності усім психічним характеристикам людини.
Проблеми формування свідомості, її сутність, співвідношення свідомості і самосвідомості цікавили ще мислителів Стародавнього світу, періоду Середньовіччя, епохи Відродження.
Видатні вчені Європи XVII–XІХ ст. Р. Декарт, Д. Локк, Ф. Гегель, Л. Фейєрбах досліджували проблеми походження самосвідомості. На їхню думку, вона може виникнути лише у процесі спілкування, виступаючи в різних формах і проходячи різні ступені свого розвитку.
Проблеми національної свідомості і самосвідомості розглядали у своїх працях філософи-марксисти ХІХ–ХХ ст., зокрема філософи радянського періоду (В. Іванов, О. Спіркін, В. Шинкарук та ін.). Найважливішими ознаками національної самосвідомості, і водночас чинниками її формування, вони вважали рідну мову, історію, традиції, культуру, релігію тощо.
На сучасному етапі проблемою самосвідомості займаються багато вчених, серед яких: О.Майкіна, Г.Сагач, Т.Зазюн, С.Соловейчик, І.Зеліченко.
Проблемі формування самосвідомості ще не приділялося належної уваги. Насамперед, вчителі не мають наукових рекомендацій з даної проблеми, що викликає певні труднощі у їхній практичній діяльності. Майже відсутні програми, методичні посібники, підручники, де була б актуалізована проблема виховання в учнів самосвідомості. Все це визначає актуальність дослідження, яке спрямоване на пошук і визначення шляхів та методичних засад формування самосвідомості учнів у процесі вивчення шкільних курсів зарубіжної літератури у 10-х класах..
Об`єкт дослідження – формування самосвідомості старшокласників у навчальному процесі.
Предметом дослідження є педагогічні умови, що забезпечують формування самосвідомості у старшокласників.
Мета – виявити та методом експерименту перевірити педагогічні умови, що забезпечують формування самосвідомості старшокласників у навчальному процесі.
Гіпотеза – формування самосвідомості учнів у навчальному процесі буде успішним, при створенні таких педагогічних умов:
- врахування індивідуальних і вікових особливостей учнів;
- організація колективної діяльності учнів;
- врахування активності учнів;
- застосування активних форм навчання, та різноманітних ситуацій, які формують духовність учнів;
- використання міжпредметних зв`язків.
Висунуте припущення зумовило необхідність вирішення таких завдань:
1. Вивчити стан проблеми формування самосвідомості учнів у науковій літературі, та в практичній діяльності школи.
2. Теоретично розробити, та методом експерименту перевірити систему роботи школи по формуванню самосвідомості учнів.
3. Виявити та експериментально перевірити комплекс педагогічних умов, що забезпечують необхідний рівень сформованості самосвідомості учнів.
Методи дослідження:
1. Емпіричні методи: бесіда, спостереження, анкетування, метод експертних оцінок, діагностика робіт.
2. Педагогічний експеримент.
3. Методи якісного й кількісного аналізу експертних даних
Основний метод – педагогічний експеримент.
Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі середньої школи № 126 м. Києва й охопила 60 учнів 10-х класів.
Висновок
ВИСНОВКИ
У формуванні самооцінки, самокритики та інших проявів Самосвідомості учнів важливу роль відіграють стосунки учнів у колективі. Взаємодіючи з членами колективу, школяр порівнює себе з іншими дітьми, учиться об'єктивніше оцінювати свої фізичні й розумові сили, свої якості, знаходячи критерії для об'єктивної оцінки своєї діяльності (М.Й. Боришевський, І.М.Данилюк, Г.О.Карпова та ін.).
Формуванню самосвідомості молодших школярів сприяє усвідомлення ними структури власної мовної діяльності, дальнє володіння мовленням, зокрема читанням і письмом. У процесі засвоєння мови, зокрема граматики, об'єктами аналізу й синтезу дітей стають не тільки предмети, дії та стани, які означаються словами, а й самі ці слова як одиниці мовлення. Фізичні й психічні стани, дії та вчинки дитини відображаються в них узагальнено, у формі певних уявлень і почасти понять. Завдяки цьому і про себе саму дитина починає думати в узагальнених формах, які становлять важливу основу для формування поняття про себе на наступних етапах життя і розвитку.
Аналіз дослідно-експериментальної частини курсової роботи, яка присвячена проблемі формуванню самосвідомості старшокласників, дає нам можливість виділити таке:
1. Констатуючий експеримент об`єктивно висвітлив низький рівень сформованості самосвідомості учнів (36,5%), середній (38%) та високий рівень, а загалом 25,5%.
Аналіз анкет і спостережень за учнями на уроках літератури довів, що в учнів переважає моральна конфліктність (47%), емоційна напруга (61%), агресивність (39%), егоїзм, заздрість.
Також були виявлені фактори які негативно впливають на ріст самосвідомості молоді:
1) відчуження особистості від суспільства, від національної культури;
2) національних традицій;
3) низький рівень освіти та інтелектуальної діяльності;
4) занепад моралі серед дорослих та молоді;
5) криза сім`ї та сімейного виховання;
6) погіршення здоров`я учнів;
7) соціально-політичне й економічне протиріччя .
2. Формуючий експеримент вирішує нашу проблему. Ми керувались тим, що застосування різноманітних ситуацій, нестандартних форм організації навчання дає можливість проводити нашу роботу систематично, послідовно, викликати інтерес до учення.
На уроках вирішувались такі ситуації:
а) вираження свого ставлення до людини (літературного героя);
б) ситуації успіху;
в) правильно й тактовно вести діалог і розуміти один одного;
г) ситуації допомоги і взаємодопомоги;
д) ситуації приниження;
є) ситуації відповідних вирішувань
Дослідно-експериментальна робота по проведенню розроблених нами уроків, різноманітних ситуацій, довела ефективність нашої програми, про що свідчить аналіз результатів формуючого експерименту. Значно покращилось відношення учнів до уроків української літератури, збільшилося число школярів, які позитивно відносяться до предмету (13% - 35%), знизилося число байдужості і зникло негативне ставлення до предмету (59% - 35%). Внаслідок проведеної роботи, в учнів експериментального класу, порівняно з звичайним класом, значно підвищився рівень сформованості самосвідомості.
На ефективність запропонованої програми вказують і такі навчально-виховні фактори:
- підвищення ефективності учнів на уроках української літератури;
- ґрунтовна підготовка учнями домашнього завдання;
- покращення стосунків між учнями;
- формування почуття колективу;
- взаємодопомога, співчуття, доброчинність один до одного, до вчителів, батьків
У програмі наведені уроки, зміст яких сприяв формуванню самосвідомості учнів на уроках української літератури.
3. Активні форми роботи в себе включають: ігрові ситуації, урок рольової гри та інше, які допомагають формувати духовність десятикласників. Учні-дев`ятикласники гарно засвоювали матеріал. Система розроблених уроків включала в себе нові, різноманітні завдання, розкривала перед учнями нові можливості, перспективи по формуванню самосвідомості.
У формуванні самооцінки, самокритики та інших проявів Самосвідомості учнів важливу роль відіграють стосунки учнів у колективі. Взаємодіючи з членами колективу, школяр порівнює себе з іншими дітьми, учиться об'єктивніше оцінювати свої фізичні й розумові сили, свої якості, знаходячи критерії для об'єктивної оцінки своєї діяльності (М.Й. Боришевський, І.М.Данилюк, Г.О.Карпова та ін.).
Формуванню самосвідомості молодших школярів сприяє усвідомлення ними структури власної мовної діяльності, дальнє володіння мовленням, зокрема читанням і письмом. У процесі засвоєння мови, зокрема граматики, об'єктами аналізу й синтезу дітей стають не тільки предмети, дії та стани, які означаються словами, а й самі ці слова як одиниці мовлення. Фізичні й психічні стани, дії та вчинки дитини відображаються в них узагальнено, у формі певних уявлень і почасти понять. Завдяки цьому і про себе саму дитина починає думати в узагальнених формах, які становлять важливу основу для формування поняття про себе на наступних етапах життя і розвитку.
Аналіз дослідно-експериментальної частини курсової роботи, яка присвячена проблемі формуванню самосвідомості старшокласників, дає нам можливість виділити таке:
1. Констатуючий експеримент об`єктивно висвітлив низький рівень сформованості самосвідомості учнів (36,5%), середній (38%) та високий рівень, а загалом 25,5%.
Аналіз анкет і спостережень за учнями на уроках літератури довів, що в учнів переважає моральна конфліктність (47%), емоційна напруга (61%), агресивність (39%), егоїзм, заздрість.
Також були виявлені фактори які негативно впливають на ріст самосвідомості молоді:
1) відчуження особистості від суспільства, від національної культури;
2) національних традицій;
3) низький рівень освіти та інтелектуальної діяльності;
4) занепад моралі серед дорослих та молоді;
5) криза сім`ї та сімейного виховання;
6) погіршення здоров`я учнів;
7) соціально-політичне й економічне протиріччя .
2. Формуючий експеримент вирішує нашу проблему. Ми керувались тим, що застосування різноманітних ситуацій, нестандартних форм організації навчання дає можливість проводити нашу роботу систематично, послідовно, викликати інтерес до учення.
На уроках вирішувались такі ситуації:
а) вираження свого ставлення до людини (літературного героя);
б) ситуації успіху;
в) правильно й тактовно вести діалог і розуміти один одного;
г) ситуації допомоги і взаємодопомоги;
д) ситуації приниження;
є) ситуації відповідних вирішувань
Дослідно-експериментальна робота по проведенню розроблених нами уроків, різноманітних ситуацій, довела ефективність нашої програми, про що свідчить аналіз результатів формуючого експерименту. Значно покращилось відношення учнів до уроків української літератури, збільшилося число школярів, які позитивно відносяться до предмету (13% - 35%), знизилося число байдужості і зникло негативне ставлення до предмету (59% - 35%). Внаслідок проведеної роботи, в учнів експериментального класу, порівняно з звичайним класом, значно підвищився рівень сформованості самосвідомості.
На ефективність запропонованої програми вказують і такі навчально-виховні фактори:
- підвищення ефективності учнів на уроках української літератури;
- ґрунтовна підготовка учнями домашнього завдання;
- покращення стосунків між учнями;
- формування почуття колективу;
- взаємодопомога, співчуття, доброчинність один до одного, до вчителів, батьків
У програмі наведені уроки, зміст яких сприяв формуванню самосвідомості учнів на уроках української літератури.
3. Активні форми роботи в себе включають: ігрові ситуації, урок рольової гри та інше, які допомагають формувати духовність десятикласників. Учні-дев`ятикласники гарно засвоювали матеріал. Система розроблених уроків включала в себе нові, різноманітні завдання, розкривала перед учнями нові можливості, перспективи по формуванню самосвідомості.
Література
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бех І. Особистість у фокусі новітніх ідей.// Педагогічна газета. –2005. -№1. –С.2
2. Бородій Д І. Психологічні основи підготовки вчителів до організації спільно- розподіленої учбової діяльності: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 1998. — 18с.
3. Бочелюк В Й. Психологічна готовність вчителя до особистісно- орієнтованого навчання: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 1998. — 17с.
4. Вахоцька І О. Психологічні особливості міжособистісного взаєморозуміння в системі "вчитель-учень" як умова попередження конфліктів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2002. — 19с.
5. Винославська О.В., Андрійченко Н.Г. Розвиток практичної компоненти комунікативної компетентності учнів технічного університету // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 12. – С. 65-69.
6. Горик Н. І. Тематичні розробки уроків з української літератури (9 кл., І чверть) // Дивослово. – 1997.- № 8.- с. 31-46.
7. Заброцький М.М. Педагогічна психологія. – К.: МАУП, 2000. – С. 74-82.
8. Збірник психолого-педагогічних матеріалів для майбутнього вчителя: Навч.посібник / Чернівецький ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці : Рута, 1994. — 170с.
9. Караман С. О. Методика навчання української мови в гімназії: Навачльний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.: Магістр-S. 2000.- 456 с.
10. Кордунова Н О. Психолого-педагогічний практикум для вчителів. — Луцьк : Редакційно-видавничий відділ "Вежа" Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2003. — 72с
11. Леонтьев А.А. Педагогическое общение. // Педагогика и психология. –1979. -№1. –С.32-38.
12. Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури у середніх навчальних закладах: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. - К.: Ленвіт, 2000. - 384 с.
13. Педагогіка і психологія професійної освіти: Результати досліджень і первпективи. Збірник наук.праць/ За ред. У.А.Зязюна, Н.Г.Ничкало; Ін-т педагогіки і психології проф.освіти АПН України. –К., 2001. –679с.
14. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студентов пед. вузов: В 2 кн. /Гуманит. изд. центр ВЛАДОС. - М., 1999. - Кн.2: Процесс воспитания. - 256 с.
15. Савчин М.В.Соціальна педагогічна психологія: Навчальний посібник для учнів вузів. –Дрогобич: Відродження, 1998
1. Бех І. Особистість у фокусі новітніх ідей.// Педагогічна газета. –2005. -№1. –С.2
2. Бородій Д І. Психологічні основи підготовки вчителів до організації спільно- розподіленої учбової діяльності: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 1998. — 18с.
3. Бочелюк В Й. Психологічна готовність вчителя до особистісно- орієнтованого навчання: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 1998. — 17с.
4. Вахоцька І О. Психологічні особливості міжособистісного взаєморозуміння в системі "вчитель-учень" як умова попередження конфліктів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2002. — 19с.
5. Винославська О.В., Андрійченко Н.Г. Розвиток практичної компоненти комунікативної компетентності учнів технічного університету // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 12. – С. 65-69.
6. Горик Н. І. Тематичні розробки уроків з української літератури (9 кл., І чверть) // Дивослово. – 1997.- № 8.- с. 31-46.
7. Заброцький М.М. Педагогічна психологія. – К.: МАУП, 2000. – С. 74-82.
8. Збірник психолого-педагогічних матеріалів для майбутнього вчителя: Навч.посібник / Чернівецький ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці : Рута, 1994. — 170с.
9. Караман С. О. Методика навчання української мови в гімназії: Навачльний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.: Магістр-S. 2000.- 456 с.
10. Кордунова Н О. Психолого-педагогічний практикум для вчителів. — Луцьк : Редакційно-видавничий відділ "Вежа" Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2003. — 72с
11. Леонтьев А.А. Педагогическое общение. // Педагогика и психология. –1979. -№1. –С.32-38.
12. Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури у середніх навчальних закладах: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. - К.: Ленвіт, 2000. - 384 с.
13. Педагогіка і психологія професійної освіти: Результати досліджень і первпективи. Збірник наук.праць/ За ред. У.А.Зязюна, Н.Г.Ничкало; Ін-т педагогіки і психології проф.освіти АПН України. –К., 2001. –679с.
14. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студентов пед. вузов: В 2 кн. /Гуманит. изд. центр ВЛАДОС. - М., 1999. - Кн.2: Процесс воспитания. - 256 с.
15. Савчин М.В.Соціальна педагогічна психологія: Навчальний посібник для учнів вузів. –Дрогобич: Відродження, 1998
Інші роботи цього напряму
© 2024 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?