|
ЦІНА:
60 грн.
|
|
|
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Психологічні особливості дружніх стосунків (ID роботи: 549) |
| Напрям: | Психологія/Педагогіка |
| Предмет: | Загальна психологія |
| Тип роботи: | Курсова робота |
| Кількість сторінок: | 40 |
| Рік захисту: | 2007 |
| Мова: | Українськa |
План
Вступ
РОЗДІЛ 1. Основні поняття дружніх стосунків
1.1. Поняття «дружба»
1.2. Поняття «дружніх стосунків»
1.3. Старий друг – краще нових двох
РОЗДІЛ 2. Дружні стосунки між школярами
2.1. Особливості спілкування молодших школярів
2.2. Міжособистісні стосунки учнів шкільного віку
Висновки
Література
Додатки
РОЗДІЛ 1. Основні поняття дружніх стосунків
1.1. Поняття «дружба»
1.2. Поняття «дружніх стосунків»
1.3. Старий друг – краще нових двох
РОЗДІЛ 2. Дружні стосунки між школярами
2.1. Особливості спілкування молодших школярів
2.2. Міжособистісні стосунки учнів шкільного віку
Висновки
Література
Додатки
Вступ
Людина живе, розвивається і діє в групі. В колективі і під його впливом відбувається становлення особистості – складається її спрямованість, формуються суспільна активність, воля, створюються умови для саморегуляції та розвитку здібностей. Проте не кожна спільність людей, в яку включена особистість може бути названа колективом. Необхідно розрізняти поняття "група" і "колектив". Групою можна назвати будь-яке об'єднання людей, незалежно від того, якого характеру зв'язки виявляються між його членами. Як сукупний суб'єкт діяльності та спілкування група є тим осередком, де перетинаються суб'єкт-об'єктні зв'язки особистості, соціальні та психологічні детермінанти регуляції її поведінки. Це робить групу складним утворенням, зумовлює її функції, ознаки та характер впливу на особистість.
Як показує практика, в групах із великим досвідом та високою культурою спілкування здебільшого домінують саме неофіційно-ділові відносини, які будуються на грунті взаємних залежності, співробітництва, вимогливості, допомоги, довіри. Формування таких відносин безпосередньо
Як показує практика, в групах із великим досвідом та високою культурою спілкування здебільшого домінують саме неофіційно-ділові відносини, які будуються на грунті взаємних залежності, співробітництва, вимогливості, допомоги, довіри. Формування таких відносин безпосередньо
Висновок
За дослідженнями більшість дітей вважають, що кращий співбесідник – близький друг (подруга). Це, певно, пояснюється тим, що саме дружба народилася на основі здатності слухати одне одного, ставитися з інтересом. Більшість вважають, що до числа кращих слухачів належать учні, які вчаться гірше або на думку колективу є гіршими. Тоді велику роль у спілкуванні надається кращому учневі, відміннику. Тому при спілкуванні молодших школярів ведучу роль відіграє навчання. Але це не завжди так. Велике значення відіграє мода, яка опанувала всі сфери людського життя. Тому на сучасному етапі вона зачепила і наймолодших. Діти молодшого шкільного віку звертають увагу на зовнішній вигляд свого співрозмовника і відносно таких критеріїв іде розподіл кому слухати, а кому говорити.
Вже з перших днів свого життя дитина засвоює прийняті в її середовищі стереотипи поведінки; іншими словами, дорослі свідомо і несвідомо навчають дітей і “зовнішніх” і “внутрішніх” алгоритмів спілкування,
Вже з перших днів свого життя дитина засвоює прийняті в її середовищі стереотипи поведінки; іншими словами, дорослі свідомо і несвідомо навчають дітей і “зовнішніх” і “внутрішніх” алгоритмів спілкування,
Література
1. Абросимова Л. И., Юрко Г. П. Физическое воспитание детей.— М, 1989г.
2. Балыевич В.К. “Физическая культура для всех и для каждого”. Москва. ФІС. 1988р.
3. Боберський І. Рухливі забави та ігри. — Львів: НТШ, 1994. — 64 с.
4. Болобан В.Н. Анализ техники акробатических упражнений: Метод, рекомендации. — К.: УГУФВС, 1994. — С. 31.
5. Болобан В.Н. Система обучения движениям в сложных условиях поддержания статодинамической устойчивости: Автореф. дис.... докт. пед. наук. – К., 1990. – 45 с.
6. Вернятко. Дошкільне виховання.
7. Вільчковський Е.С. Методи фізичного виховання в дитячому садку.
8. Вільчковський Е.С., Курок О.І. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку.
9. Верхошанский Ю.В. Основы специальной силовой подготовки в спорте / Изд. 2-е, перераб. и доп. — М.: "ФиС", 1977. — 215 с.
10. Верхошанский Ю.В. Основы специальной физической подготовки спортсменов. — М.: "ФиС", 1970. — 200 с.
11. Демчишин А.П. та ін. Рухливі та спортивні ігри в школі / Посібник для вчителів. — К.: Освіта, 1992. — 175 с.
12. Качашкін В.М. “Методика фізичного виховання”. Москва. Просвіта. 1989р.
13. Козленко Н.А. “Школьникам в привычку заниматься физкультурой.” Київ. Радянська школа. 1985р.
14. Коробков А.В., Головин В.А., Масляков В.А. Физическое воспитание. – М.: Высш. школа, 1983.
15. Короткое И.М. Подвижные игры в занятиях спортом. – М.: "ФиС", 1971. – 120с.
16. Курченко М.І. Нетрадиційні методи лікування. -К., 1989.
17. Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей: Навчальний посібник для фізкультурних вузів. — Львів: "Штабор", 1997. — 204 с.
18. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры: Учебн. для ин-тов физ. культуры. — М.: "ФиС", 1991. — 543 с.
19. Новосельський В.Ф. “Фізична культура і здоров’я школярів.” Київ. Знання. 1984р.
20. Озолень П.П. Адаптация сосудистой системы к спортивным нагрузкам. — 2-е изд., перераб. и доп. — Рига: Знание, 1984. — 134 с.
21. Поздняк Л.В., Бондаренко А.К. и др. Организация работы детского сада.—М.: Просвещение, 1995г.
22. Празников В.П. Закаливание детей дошкольного возраста. – Л.: Медицина, 1991г.
23. Родниченко Н. Н. Влияние плавания на состояние здоровья детей раннего возраста.— С-Пб.: Здоровье, 1997г.
24. Хохлаєва Д.В. Теорія та методика фізичного виховання дітей дошкільного віку.
2. Балыевич В.К. “Физическая культура для всех и для каждого”. Москва. ФІС. 1988р.
3. Боберський І. Рухливі забави та ігри. — Львів: НТШ, 1994. — 64 с.
4. Болобан В.Н. Анализ техники акробатических упражнений: Метод, рекомендации. — К.: УГУФВС, 1994. — С. 31.
5. Болобан В.Н. Система обучения движениям в сложных условиях поддержания статодинамической устойчивости: Автореф. дис.... докт. пед. наук. – К., 1990. – 45 с.
6. Вернятко. Дошкільне виховання.
7. Вільчковський Е.С. Методи фізичного виховання в дитячому садку.
8. Вільчковський Е.С., Курок О.І. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку.
9. Верхошанский Ю.В. Основы специальной силовой подготовки в спорте / Изд. 2-е, перераб. и доп. — М.: "ФиС", 1977. — 215 с.
10. Верхошанский Ю.В. Основы специальной физической подготовки спортсменов. — М.: "ФиС", 1970. — 200 с.
11. Демчишин А.П. та ін. Рухливі та спортивні ігри в школі / Посібник для вчителів. — К.: Освіта, 1992. — 175 с.
12. Качашкін В.М. “Методика фізичного виховання”. Москва. Просвіта. 1989р.
13. Козленко Н.А. “Школьникам в привычку заниматься физкультурой.” Київ. Радянська школа. 1985р.
14. Коробков А.В., Головин В.А., Масляков В.А. Физическое воспитание. – М.: Высш. школа, 1983.
15. Короткое И.М. Подвижные игры в занятиях спортом. – М.: "ФиС", 1971. – 120с.
16. Курченко М.І. Нетрадиційні методи лікування. -К., 1989.
17. Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей: Навчальний посібник для фізкультурних вузів. — Львів: "Штабор", 1997. — 204 с.
18. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры: Учебн. для ин-тов физ. культуры. — М.: "ФиС", 1991. — 543 с.
19. Новосельський В.Ф. “Фізична культура і здоров’я школярів.” Київ. Знання. 1984р.
20. Озолень П.П. Адаптация сосудистой системы к спортивным нагрузкам. — 2-е изд., перераб. и доп. — Рига: Знание, 1984. — 134 с.
21. Поздняк Л.В., Бондаренко А.К. и др. Организация работы детского сада.—М.: Просвещение, 1995г.
22. Празников В.П. Закаливание детей дошкольного возраста. – Л.: Медицина, 1991г.
23. Родниченко Н. Н. Влияние плавания на состояние здоровья детей раннего возраста.— С-Пб.: Здоровье, 1997г.
24. Хохлаєва Д.В. Теорія та методика фізичного виховання дітей дошкільного віку.
Інші роботи цього напряму



© 2024 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?