Суб’єкт злочину   (ID роботи: 965)

Вступ
1. Поняття і види суб'єктів злочину
2. Спеціальний суб’єкт злочину
Висновок
Список використаної літератури

Суб’єкт злочину (лат. subjectus - той, що лежить внизу, підлеглий, підвладний) — фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, коли може наставати відповідальність кримінальна. Характеризується трьома обов'язковими ознаками. По-перше, суб’єкт злочину може бути тільки особа. У ст. 6—8 КК України вказано, що кримінальній відповідальності можуть підлягати громадянини України, іноземці та особи без громадянства. По-друге, осудною визнається особа (ст. 19 КК), яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії чи бездіяльність і керувати ними. Ця здатність особи означає правильне розуміння факт, об'єктивних ознак злочину (об'єкта, суспільно небезпечного діяння, обстановки, часу та місця, способу його вчинення, його суспільно небезпечних наслідків).
Суб’єкт злочину може бути лише особа, яка досягла встановленого кримінальним законом віку (ст. 18). Скоєння суспільно небезпечного діяння особою, що не досягла на час його вчинення визначеного законом віку, свідчить про відсутність суб’єкт злочину, а отже, немає складу злочину, внаслідок чого виключається і кримінальна відповідальність. У ч. 1 ст. 22 зазначено, що кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до

Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до Кримінального Кодексу може наставати відповідальність. Основними ознаками суб’єкта виступають його вік та осудність.
За віковим критерієм кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за окремі злочини, серед яких: умисне вбивство (статті 115-117), тілесні ушкодження (стаття 121, 122), диверсія (стаття 113), бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття 258), захоплення заручників (статті 147 і 349), згвалтування (стаття 152), крадіжка (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277), хуліганство (стаття 296) та інші злочини.
Під осудністю розуміють стан, за якого людина здатна усвідомлювати значення здійснюваних нею дій та керувати ними. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Хоча до такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Не підлягає покаранню також особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її

1. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 року № 2341-III// Відомості Верховної Ради України, 2001, N 25-26 (29.06.2001), ст. 131 // зі змінами та доповненнями
2. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру" вiд 15.05.2006 року № 2
3. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх" вiд 16.04.2004 року, № 5//Вісник Верховного суду України вiд 00.05.2004 - 2004 р., № 5, стор. 4
4. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про хабарництво" вiд 26.04.2002 року № 5// Юридичний вісник України вiд 13.07.2002 - 2002 р., № 28, стор. 21
5. Васильківська І. Запобігання злочинності неповнолітніх в Україні: деякі аспекти // Право України. - 2004. - № 1. - С.94 – 96
6. Коваль А. До портрета інтелектуального пірата. Кримінально-правова та кримінологічна характеристика суб’єкта злочину // Юр.Газета - №17 (53) 16 вересня 2005 року
7. Ковітіді О. Окремі проблеми кримінально-правового регулювання звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх // Підприємництво, господарство і право (укр.).- 2004.- № 3.- C.96-101
8. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти // ред. М.І. Бажанов, В.В. Сташис, В.Я. Тацій. — Київ: Юрінком Інтер, 2002. - 416 с.
9. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар/ Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, С.Б.Гавриш, та ін.; За заг. ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація – К., Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003 – 1196 с.
10. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник/ За ред. М. Мельника, В. Клименка -3-тє, вид., переробл. та допов. -К.: Юридична думка, 2004. -351 с.
11. Мірошниченко Є.О. Деякі особливості відповідальності неповнолітніх// Збірник наукових праць Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Серія "Економіка і право". Випуск 3. – 1999. – С. 157-163
12. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка.- К.: Атіка, 2005.- 1064 с
13. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. - К.: Дакор, 2008. - 1428 с.
14. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України/ за ред. С.С.Яценка – К., А.С.К., 2002 – 936 с
15. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій / А.В.Савченко, В.В. Кузнєцов, О.Ф. Штанько – 2 вид. – К., вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006 – 636 с.

Понятие и виды стадии совершения преступления

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИМУШУВАННЯ ДО ВИКОНАННЯ ЧИ НЕВИКОНАННЯ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ (СТ. 355 КК УКРАЇНИ)

Теоретичні основи дослідження шкоди, заподіяної злочином

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ З ВИПРОБУВАННЯМ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОМ УКРАЇНИ

Поняття, мета, завдання та джерела кримінального процесу

Фіктивне банкрутство

Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин. Добровільне відмовлення від злочину

Використання даних, одержаних в результаті застосування науково технічних засобів, для доказування в кримінальному процесі

Створення не передбачених законом воєнізованих чи збройних формувань ст. 260 КК

Кримінальна відповідальність за фінансові злочини

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ІНФОРМАЦІЇ В КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМАХ ТА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖАХ

Бадитизм та його відміна від розбою 257ст

ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ НЕПОВНОЛІТНІХ, ЗВІЛЬНЕНИХ З ВИХОВНО-ТРУДОВИХ КОЛОНІЙ

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ НЕЗАКОННОГО ВИРОБНИЦТВА НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ ТА ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН

Незаконне позбавлення волі та викрадення людини

ШАХРАЙСТВО ЗА КРИМІНАЛЬНИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ 2001 РОКУ

ПРОЦЕСУАЛЬНА САМОСТІЙНІСТЬ І НЕЗАЛЕЖНІСТЬ СЛІДЧОГО ТА ЇХ ПРАВОВІ ГАРАНТІЇ

Кримінально-виконавчий статус осіб, засуджених до позбавлення волі: сучасний стан правового регулювання в Україні і проблеми гармонізації з міжнародними стандартами

ЕКОНОМІКО-КРИМІНОЛОГІЧНА ТЕОРІЯ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ЛІСУ

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОДАТКОВІ ЗЛОЧИНИ В УКРАЇНІ

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ ЗАКОННОСТІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ(загальні засади концепції)

ПРИЧИННИЙ ЗВ’ЯЗОК ЯК ОЗНАКА ОБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ОСУДНОСТІ ЗЛОЧИНЦЯ

ВОИНСКИЕ ПРЕСТУПЛЕНИЯ И НАКАЗАНИЯ

Слідчі дії

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ (ВІДМИВАННЯ) ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА ІНШОГО МАЙНА, ЗДОБУТИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ (ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ)

Институт соучастия в уголовном праве Украины

Завдання та система кримінального права україни

Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин. добровільне відмовлення від злочину

СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИНІ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОМ УКРАЇНИ

СУДИ І КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО УКРАЇНИ В ДОБУ ГЕТЬМАНЩИНИ

Умисне вбивство при пом'якшувальних обставинах: поняття, види, характеристика

Бандитизм

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВБИВСТВО ЧЕРЕЗ НЕОБЕРЕЖНІСТЬ

Взаємодія органів та установ виконання покарань з іншими органами держави

ПРОБЛЕМИ ЗАХИСТУ ПРАВ НЕПОВНОЛІТНІХ КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Насильницька злочинність осіб з психічними аномаліями та її запобігання

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ЗЛОЧИННІСТЮ

ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ПРОЦЕСУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ СЛІДЧОГО ПО ПОПЕРЕДЖЕННЮ ЗЛОЧИНІВ

Умисне вбивство з корисних мотивів

ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ОСІБ, ЗВІЛЬНЕНИХ З КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИХ УСТАНОВ НА ПІДСТАВІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ ПРО АМНІСТІЮ АБО АКТА ПОМИЛУВАННЯ

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НЕРЕАБІЛІТУЮЧИМИ ОБСТАВИНАМИ

НЕПОВНОЛІТНІЙ ЯК СУБ’ЄКТ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОМ УКРАЇНИ

СУДОВІ ВИТРАТИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

Кримінальне правопорушення проти життя та здоров’я людини в Україні

Розголошення або використання неоприлюдненої інформації про емітента або його цінні папери ст. 232-1

Поняття необхідної оборони та умови її правомірності

СІМЕЙНО-ПОБУТОВІ КОНФЛІКТИ У СИСТЕМІ ДЕТЕРМІНАЦІЇ УМИСНИХ ВБИВСТВ І ТЯЖКИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ