Поняття та ознаки добровільної відмови при незакінченому злочині   (ID роботи: 2742)

Вступ
1.ОЗНАКИ НЕЗАКІНЧЕНОГО ЗЛОЧИНУ
2. ДОБРОВІЛЬНА ВІДМОВА ПРИ НЕЗАКІНЧЕНОМУ ЗЛОЧИНІ
3. ДОБРОВІЛЬНА ВІДМОВА СПІВУЧАСНИКАМИ
4. ВІДМЕЖУВАННЯ ДОБРОВІЛЬНОЇ ВІДМОВИ ВІД КАЯТТЯ
Висновок
Використана література

Вивчаючи такий вид правопорушень як злочин, що є основним у науці кримінального права, необхідно відзначити, що діяння (дія, бездіяльність) є поведінкою особистості.
Кримінальне право, визначаючи поводження особистості, використовує дані психології і соціології, вносячи в це визначення свою специфіку. Об'єктом дослідження кримінального права є поводження людини, під яким розуміється зовнішній прояв людської волі. Кримінальне право не вивчає внутрішній світ людини, його думки, настрій, спонукання у відриві від його дій або стримування від виконання яких-небудь обов'язків. Тільки активне (дія) або пасивне (бездіяльність) як прояв поводження людини може бути віднесене до злочину.
Вже в Дигестах Юстиніана (кн. 18, 48, 49) існувало положення римського права: Cogitationis роеnат nето patitur — ніхто не несе покарання за думки.
Цей принцип лежить і в основі сучасного українського і російського кримінального права, підкреслюючи, що підставою кримінальної відповідальності може бути тільки злочинне поводження, що виразилося в конкретному діянні особи, а не в антигромадських властивостях особистості, у її помислах, переконаннях.
У кримінальному законі використовуються такі вираження, як діяння, дія, діяльність, поводження, вчинок, відмова від злочину, розкаяння, що підкреслює, що злочин можуть утворювати усі види людської діяльності незалежно від їхньої складності.
Сучасна наука кримінального права вивчає не тільки злочин як суспільно небезпечне, протиправне, винне діяння і як соціальне явище яке відбувається в суспільстві, але й можливість уникнення покарання за його вчинення, також вчиненням певних дій, які в подальшому сприятимуть позбавленню особи від покарання та звільнення від кримінальної відповідальності.
Таким чином предметом нашого дослідження є інститут добровільної відмови від вчинення злочину та його відмінність від діяльного каяття.
Об’єктом роботи є коло тих відносин, які виникають при вчиненні певних дій особи, пов’язаних з відмовою від вчинення злочину.
Метою роботи є дослідження ознак та основних характеристик добровільної відмови від вчинення злочину та її відмінність від діяльного каяття.
Основними завданнями роботи є:
- визначення поняття добровільної відмови в кримінальному праві;
- визначення поняття діяльного каяття;
- аналіз відмінностей цих двох понять кримінального права.

Отже, підводячи підсумки вищевикладеного матеріалу, у кінцевому рахунку можна зазначити, що визначаючи добровільну відмову повинно бути відбите наступне:
1) не про те, яке вона має значення для кримінального закону, але про те, що вона являє собою взагалі і яке значення має для особи, що підозрюється у вчиненні злочину;
2) злочин є не саме по собі діяння, прояв винності, заподіяння або створення погрози заподіяння шкоди або правопорушення (порушення заборони), а відношення, що характеризується визначеним взаємозв'язком зовнішнього (діянням) і внутрішнього (винністю, суб'єктивного (окреме, фізичне, осудне, що досягло необхідного віку особа) і об'єктивного (спрямованістю проти особистості, суспільства або держави), матеріального (суспільною небезпекою) і ідеального (забороною не в кримінально-правовому, а в широкому змісті слова);
3) характер змісту кожної ознаки добровільної відмови обумовлюється тим, з якою саме стороною тієї або іншої взаємодії вона безпосередньо пов'язана;
4) з якою би стороною вона не була безпосередньо пов'язана, вона неодмінно сформульована у законі й у силу цього носить формальний характер;
З урахуванням ступеня абстрактності формулювань ознак добровільної відмови можна сконструювати визначення добровільної відмови
Добровільною відмовою від здійснення злочину визнається добровільне й остаточне припинення особою початої злочинної діяльності (готування і замахи) при усвідомленні ним фактичної можливості завершити її. Головний правовий наслідок добровільної відмови — це неможливість кримінальної відповідальності за початий злочин.
Основна відмінність добровільної відмови від діяльного каяття полягає в тому, що добровільне відмовлення має місце лише при незакінченому злочині, діяльне ж каяття виявляється після закінчення злочину. Добровільна відмова цілком виключає кримінальну відповідальність, діяльне каяття її, як правило, не усуває.

1. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 року.
2. Александров Ю.В., Антипов В.И., Володько М.В. і др. Кримінальне пpаво. Особлива частина. Підручник. –К., НАВСУ. “Правові джерела” 1998.
3. Варт В. Ф. Стадії здійснення злочину. М., 1982.
4. Герцензон А. А. Поняття злочину. М., 1954
5. Дурманів Н. Д. Стадії здійснення злочину по радянському кримінальному праву. М., 1955.
6. Здравомислов Б. В. Стадії здійснення навмисного злочину. М., 1960.
7. Іванов В. Д. Відповідальність за замах на злочин. Караганда, 1974.
8. Іванов В. Д. Добровільна відмова від початої злочинної діяльності. Ростову-на-Дону, 1995.
9. Козлов А. П. Стадії і незакінчений злочин. Красноярськ, 1993.
10. Кримінальне пpаво УРСР. Загальна частина. Київ. , 1984.
11. Кримінальне право Росії. Підручник для вузів. У 2-х томах. Т. 1. Загальна частина. М.: Видавнича група НОРМА— ИНФРА М, 1999
12. Кримінальне право України. Особлива частина. Підручник За ред. П.С. Матишевського, С.С. Яценка, П.П. Андрушка Київ. “Юрінком Інтер” 1999.
13. Кримінальне право. Загальна частина. Підручник для вузів. И.Я. Козаченко, З.А.Незнамова. М., НОРМА-ИНФРА М., 1998.
14. Кримінальний закон. Досвід теоретичного моделювання. М., 1987
15. Кузнєцова Н. Ф. Відповідальність за готування до злочину і замах на злочин по радянському кримінальному праву. М., 1958.
16. М.І. Бажанов Кримінальне пpаво Укpаїни. Загальна частина. Дніпpопетpовськ, 1992.
17. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу Ук¬раїни. Під загальною редакцією Потебенька М.О., Гончаренка В.Г. — К., — "ФОРУМ", 2001.
18. Науково-практичний коментар кримінального кодексу Росії. М. "Юристъ" 1999.
19. Панько К. А. Добровільна відмова від злочину по радянському кримінальному праву. Воронеж, 1975.
20. Прохоров В. С. Злочин і відповідальність. Л., 1984. С. 58.
21. Тер-Акопов А. А. Добровільна відмова від здійснення злочину. М., 1982.
22. Тишкевич И. С. Готування і замах по радянському кримінальному праву. М., 1958.

СТРОКИ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ: ПОНЯТТЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ

Важке тілесне ушкодження

Інститут смертної кари в історико-правовому вимірі

Бандитизм (ст. 257 КК) і його відмінність від розбою

Об'єктивна сторона складу злочину

ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ОСІБ, ЗВІЛЬНЕНИХ З КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИХ УСТАНОВ НА ПІДСТАВІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ ПРО АМНІСТІЮ АБО АКТА ПОМИЛУВАННЯ

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОДАТКОВІ ЗЛОЧИНИ В УКРАЇНІ

БОРОТЬБА З ПОЖЕЖАМИ В ЖИТЛОВОМУ СЕКТОРІ (КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ТА КРИМІНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ)

Кваліфікація ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів

Характеристика елементів складу злочину

Цивільний позов про компенсацію моральної шкоди у кримінальному процесі

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У ЗВ'ЯЗКУ З ДІЙОВИМ КАЯТТЯМ

Злочини проти екологічної безпеки

Проблема обмеженої осудності в кримінальному праві

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ПОСЯГАНЬ НА ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ У ЗВ’ЯЗКУ З ЇХ СЛУЖБОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

Кримінальна відповідальність за посадові злочини: проблеми теорії та практики

ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ В УКРАЇНІ СПЕЦІАЛЬНИМИ ОРГАНАМИ ТА УСТАНОВАМИ

ШАХРАЙСТВО ЗА КРИМІНАЛЬНИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ 2001 РОКУ

Реабілітація в кримінальному провадженні

Суб’єкт злочину

Насильницька злочинність осіб з психічними аномаліями та її запобігання

Крайня необхідність. умови її правомірності

Правове регулювання заходів стягнення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі

ВОИНСКИЕ ПРЕСТУПЛЕНИЯ И НАКАЗАНИЯ

Незаконне полювання

МАЛОЗНАЧНІСТЬ ДІЯННЯ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Неповнолітні особи як суб"єкти кримінальної відповідальності

Організована транснаціональна злочинність

Підстави та межі кримінальної відповідальності співучасників

ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ НЕПОВНОЛІТНІХ, ЗВІЛЬНЕНИХ З ВИХОВНО-ТРУДОВИХ КОЛОНІЙ

Суб’єкт злочину

Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій. Судовий розгляд та судові рішення по втраченим матеріалам кримінальних проваджень. Порядок здійснення досудового розслідування, щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродними способами

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ КОМП’ЮТЕРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Характеристика складу злочину: Порушення недоторканності житла

Органи дізнання та їх повноваження

Забрудення атмосферного повітря ст. 241 КК

Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин. Добровільне відмовлення від злочину

Крайня необхідність

ПРИЧИННИЙ ЗВ’ЯЗОК ЯК ОЗНАКА ОБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ

Зупинення та закінчення досудового (попереднього) слідства

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання... ст. 307

Примусові заходи медичного характеру

Судові дебати та їх учасники

Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх

Задача Кримінальне право

Кримінальна відповідальність за створення терористичної групи чи терористичної організації

Уголовно-правовая оценка применения огнестрельного оружия работником милиции

Поняття множинності злочинів. Кількісні і якісні ознаки множинності злочинів

Кримінальна відповідальність за пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів