Суб’єкт злочину   (ID роботи: 2823)

Вступ
Розділ 1. Характеристика суб'єктів злочину
1.1. Суб’єкт злочину: історичний аспект
1.2. Поняття і види суб'єктів злочину
1.3. Спеціальний суб’єкт злочину
1.4. Суб’єкт злочину в кримінальному праві Франції та США
Розділ 2. Ознаки суб'єкта злочину
2.1. Вік кримінальної відповідальності
2.2. Поняття неосудності та її критерії
2.3. Осудність та обмежена осудність
Висновки
Список використаних джерел

Суб’єкт злочину (лат. subjectus - той, що лежить внизу, підлеглий, підвладний) — фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, коли може наставати відповідальність кримінальна. Характеризується трьома обов'язковими ознаками. По-перше, суб’єкт злочину може бути тільки особа. У ст. 6—8 КК України вказано, що кримінальній відповідальності можуть підлягати громадянини України, іноземці та особи без громадянства. По-друге, осудною визнається особа (ст. 19 КК), яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії чи бездіяльність і керувати ними. Ця здатність особи означає правильне розуміння факт, об'єктивних ознак злочину (об'єкта, суспільно небезпечного діяння, обстановки, часу та місця, способу його вчинення, його суспільно небезпечних наслідків).
Суб’єкт злочину може бути лише особа, яка досягла встановленого кримінальним законом віку (ст. 18). Скоєння суспільно небезпечного діяння особою, що не досягла на час його вчинення визначеного законом віку, свідчить про відсутність суб’єкт злочину, а отже, немає складу злочину, внаслідок чого виключається і кримінальна відповідальність. У ч. 1 ст. 22 зазначено, що кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. Цей вік прийнято називати

Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до Кримінального Кодексу може наставати відповідальність. Основними ознаками суб’єкта виступають його вік та осудність.
За віковим критерієм кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за окремі злочини, серед яких: умисне вбивство (статті 115-117), тілесні ушкодження (стаття 121, 122), диверсія (стаття 113), бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття 258), захоплення заручників (статті 147 і 349), згвалтування (стаття 152), крадіжка (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352,

1. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 року № 2341-III// Відомості Верховної Ради України, 2001, N 25-26 (29.06.2001), ст. 131 // зі змінами та доповненнями
2. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру" вiд 15.05.2006 року № 2
3. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх" вiд 16.04.2004 року, № 5//Вісник Верховного суду України вiд 00.05.2004 - 2004 р., № 5, стор. 4
4. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про хабарництво" вiд 26.04.2002 року № 5// Юридичний вісник України вiд 13.07.2002 - 2002 р., № 28, стор. 21
5. Васильківська І. Запобігання злочинності неповнолітніх в Україні: деякі аспекти // Право України. - 2004. - № 1. - С.94 – 96
6. Грищук В.К., Красницький І.В. Загальні засади відповідальності юридичних осіб за кримінальним законодавством Франції// Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – Л., 2003 – Вип. 3 – с. 66-75
7. Дудоров О., Калінін Р. Підприємство на лаві підсудних : досвід зарубіжного законодавця // Юридичний вісник України – 1999 – 1-7 квітня
8. Коваль А. До портрета інтелектуального пірата. Кримінально-правова та кримінологічна характеристика суб’єкта злочину // Юр.Газета - №17 (53) 16 вересня 2005 року
9. Ковітіді О. Окремі проблеми кримінально-правового регулювання звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх // Підприємництво, господарство і право (укр.).- 2004.- № 3.- C.96-101
10. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти // ред. М.І. Бажанов, В.В. Сташис, В.Я. Тацій. — Київ: Юрінком Інтер, 2002. - 416 с.
11. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник/ За ред. М. Мельника, В. Клименка -3-тє, вид., переробл. та допов. -К.: Юридична думка, 2004. -351 с.
12. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар/ Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, С.Б.Гавриш, та ін.; За заг. ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація – К., Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003 – 1196 с.
13. Магарін М. С, Бараненко Д. В. Суб'єкт злочину за новим кримінальним законодавством України: Монографія / Під ред. д-ра юрид. наук, професора Є. Л. Стрельцова. — Одеса: Астропринт, 2001. — 104 с
14. Мірошниченко Є.О. Деякі особливості відповідальності неповнолітніх// Збірник наукових праць Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Серія "Економіка і право". Випуск 3. – 1999. – С. 157-163
15. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. - К.: Дакор, 2008. - 1428 с.
16. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України/ за ред. С.С.Яценка – К., А.С.К., 2002 – 936 с
17. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка.- К.: Атіка, 2005.- 1064 с
18. Никифоров А.С. Юридическое лицо как субьект преступления и уголовной ответвенности – Москва – АО “Центр ЮрИнфоР” – 2003 – 206 с.
19. Розенко В.І., Матвійчук В.К. Суб’єкт злочину: Лекція. Київ: Українська академія внутрішніх справ, 1993. С. 5-8.
20. Селина С.Г. Ответвенность юридических лиц в проекте нового УК РФ// Уголовное право: новые идеи с. 50
21. Современное зарубежное уголовное право //под. Ред Пионтковского. Т. 2 с. 317-318
22. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій / А.В.Савченко, В.В. Кузнєцов, О.Ф. Штанько – 2 вид. – К., вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006 – 636 с.
23. Хавронюк М. І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації. Монографія. – К. : Юрисконсульт, 2006. – 1048 с.

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИМУШУВАННЯ ДО ВИКОНАННЯ ЧИ НЕВИКОНАННЯ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ (СТ. 355 КК УКРАЇНИ)

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРИХОВУВАННЯ БАНКРУТСТВА І ФІКТИВНЕ БАНКРУТСТВО

Злочини проти екологічної безпеки

ПРОЦЕСУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ СЛІДЧОГО ПО ПОПЕРЕДЖЕННЮ ЗЛОЧИНІВ

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ТА СИСТЕМИ ЗАХОДІВ З ЙОГО ОХОРОНИ

АПЕЛЯЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

Основний принцип правової держави

Крайня необхідність. умови її правомірності

Елементи складу злочину

Відповідальність співучасників

Форми співучасті

Институт соучастия в уголовном праве Украины

Уголовно-правовая оценка применения огнестрельного оружия работником милиции

УГОЛОВНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА НАРУШЕНИЕ ПРАВИЛ, НОРМ И СТАНДАРТОВ, КАСАЮЩИХСЯ ОБЕСПЕЧЕНИЯ БЕЗОПАСНОСТИ ДОРОЖНОГО ДВИЖЕНИЯ

Інститут смертної кари в історико-правовому вимірі

Умисне вбивство (особова частина)

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ АМНІСТІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ПОМИЛУВАННЯ В УКРАЇНІ

Шахрайство та заподіяння майнової шкоди шляхом обману і зловживання довірою

СУДОВІ ВИТРАТИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

УГОЛОВНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА УКЛОНЕНИЕ ОТ УПЛАТЫ НАЛОГОВ, СБОРОВ, ДРУГИХ ОБЯЗАТЕЛЬНЫХ ПЛАТЕЖЕЙ (НА МАТЕРИАЛАХ АВТОНОМНОЙ РЕСПУБЛИКИ КРЫМ)

ПРИНЦИП НЕЗАЛЕЖНОСТІ СУДДІВ І ПІДКОРЕННЯ ЇХ ТІЛЬКИ ЗАКОНУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації доходів ст. 209-1

Державна зрада

Кримінальна відповідальність за розкрадання, вчинені у співучасті

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НЕРЕАБІЛІТУЮЧИМИ ОБСТАВИНАМИ

ДОКАЗУВАННЯ ЯК МЕТОД ПІЗНАННЯ В ПРОЦЕСІ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ

Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер

ЗЛОЧИННА НЕОБЕРЕЖНІСТЬ:КОНЦЕПЦІЯ, МЕХАНІЗМ І ШЛЯХИ ПРОТИДІЇ

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОСЯГАННЯ НА ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ОСОБИ, ВЧИНЕНІ В СТАНІ СИЛЬНОГО ДУШЕВНОГО ХВИЛЮВАННЯ

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ІНФОРМАЦІЇ В КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМАХ ТА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖАХ

СИТУАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО ТАКТИКИ ПЕРЕВІРКИ ПОКАЗАНЬ НА МІСЦІ

Погашення і знаття судимості

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА БАНДИТИЗМ

Порушення правил екологічної безпеки

Фальсифікація виборчих документів, документів референдуму... ст. 158

Кримінальна відповідальність за пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів

Притягнення до кримінальної відповідальності за порушення недоторканності житла

Завдання та система кримінального права україни

Розголошення або використання неоприлюдненої інформації про емітента або його цінні папери ст. 232-1

Органи дізнання та їх повноваження

Конституційне право громадян України на участь в управлінні державними справами

Необхідна оборона

Поняття, ознаки та види вбивств

Амністія

ШАХРАЙСТВО ЗА КРИМІНАЛЬНИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ 2001 РОКУ

ВОИНСКИЕ ПРЕСТУПЛЕНИЯ И НАКАЗАНИЯ

Громадські роботи як вид покарання

Уголовная ответственность за кражу и отличие ее от смежных преступлений по уголовному праву Иордании(история и современность)

ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА ВЗЯТОЧНИЧЕСТВО ПО УГОЛОВНОМУ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВУ ИОРДАНИИ И УКРАИНЫ (СРАВНИТЕЛЬНО-ПРАВОВОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ)

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННЕ ВТРУЧАННЯ В РОБОТУ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП’ЮТЕРІВ), СИСТЕМ ТА КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ (аналіз складу злочину)