|
ЦІНА:
80 грн.
|
|
|
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | ЕКОНОМІКО-КРИМІНОЛОГІЧНА ТЕОРІЯ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ (ID роботи: 4585) |
| Напрям: | Право |
| Предмет: | Кримінальне право |
| Тип роботи: | Докторська дисертація |
| Кількість сторінок: | 527 |
| Рік захисту: | 2001 |
| ВУЗ: | Державний податковий університет (ДПУ) |
| Спеціальність (факультет): | спеціальність: 12.00.08 – кримінальне право та криміно¬логія; кримінально-виконавче право |
| Мова: | Українськa |
План
ВСТУП
Розділ I Об’єкт, предмет, передумови та структуроутворюючі елементи теорії детінізації економіки
1.1. Введення у проблему детінізації економіки
1.1.1. Проблеми пізнання, моніторингу та протидії феномену “тіньова економіка”
1.1.2. Теоретичні та практичні передумови комплексного підходу до вивчення і розв’язання проблем детінізації економіки
1.1.3. Структура та принципи формування елементів теорії детінізації економіки
1.2. Управлінські, правові та кримінологічні структуроутворюючі елементи теорії детінізації економіки
1.2.1. Інтерналізація економічних, організаційно-правових і кримінологічних знань у теорії детінізації економіки
1.2.2. Організаційно-управлінські та фінансово-правові елементи теорії в інфраструктурі детінізації економіки
1.2.3. Сутність економіко-кримінологічної трансформації елементів теорії детінізації економіки
1.3. Економічна безпека підприємництва як структуроутворюючий елемент теорії детінізації економіки
1.3.1. Організаційно-правові основи безпеки підприємництва, її співвідношення з економічною безпекою держави
1.3.2. Структура системи економічної безпеки підприємництва. Її роль в інфраструктурі детінізації економіки
1.3.3. Категорії інформації з обмеженим доступом, її правовий режим і вплив на проблеми детінізації економіки
1.3.4. Конфлікт інтересів між правомірним користувачем і власником інформації
1.3.5. Роль системи взаємообміну інформацією в інфраструктурі детінізації економіки
РОЗДІЛ II МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ХАРАКТЕР ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ
2.1. Понятійний апарат як засіб відображення міждисциплінарного характеру тіньової економіки
2.1.1. Підстави і принципи розробки понятійного апарату з питань тінізації та детінізації економіки
2.1.2. Термінологія з питань тінізації, детінізації цивільного обороту речей, прав, дій та відмивання доходів незаконного походження
2.1.3. Термінологія, пов’язана з криміналізованими та некриміналізованими криміногенними джерелами тіньової економіки
2.1.4. Термінологія, потенційно пов’язана з криміногенними аспектами економічної безпеки держави
2.2. Міждисциплінарний характер та трансформаційно-синтезуюча роль економічної кримінології в теорії детінізації економіки
2.2.1. Інститути економічної кримінології як трансформаційно-синтезуючі елементи теорії детінізації економіки
2.2.2. Організаційно-правові чинники виділення з кримінологічної науки підгалузі “економічна кримінологія”
2.2.3. Спеціально-правові чинники виділення з кримінологічної науки підгалузі “економічна кримінологія”
2.3. Економічна кримінологія, її поняття, предмет та співвідношення з теорією детінізації економіки
2.3.1. Економічна кримінологія як підгалузь кримінологічної науки. Її поняття, предмет, співвідношення з суміжними науками та теорією детінізації економіки
2.3.2. Загальна характеристика співвідношення методологічних засад економічної кримінології та теорії детінізації економіки
2.3.3. Зміст предмета, завдання та функції спеціальної економіко-кримінологічної теорії детінізації економіки
2.3.4. Система науки й навчальної дисципліни “Теорія детінізації економіки”
Розділ III Феномен “тіньова економіка”: формально-логічний та економіко-кримінологічний інструментарій його дослідження
3.1. Діалектика виникнення, структура та теоретико-методологічний інструментарій дослідження тіньової економіки
3.1.1. Діалектика виникнення, ознаки й механізми глобалізації та діапазон розповсюдження феномена “тіньова економіка”
3.1.2. Поняття, структура та методи оцінки обсягів тіньової економіки в наукових розробках вітчизняних та західних вчених
3.1.3. Теоретико-методологічний рівень розробки проблем пізнання, моніторингу та протидії феномену “тіньова економіка”
3.1.4. Формально-логічний інструментарій та економіко-кримінологічна характеристика складових елементів тіньової економіки
3.2. Особливості дослідження особи-суб’єкта тіньових відносин
3.2.1. Учення про особу-тіньовика-делінквента
3.2.2. Класифікація типів осіб-суб’єктів тіньових відносин
3.3. Детермінація та причинність тінізації суспільно-економічних відносин
3.3.1. Учення про детермінацію та причинність у теорії детінізації економіки
3.3.2. Макрорівневий комплекс причин та умов тінізації суспільно-економічних відносин
3.3.3. Нормативно-правовий, технічний і технологічний детермінаційно-причинний комплекс тінізації фінансово-господарських відносин
3.3.4. Злочинність та тіньова економіка в контексті концепції причин, умов та етапів криміногенної тінізації економічних відносин
3.4. Економіко-кримінологічний моніторинг у теорії та інфраструктурі детінізації економіки
3.4.1. Поняття, об’єкт, предмет, мета, теоретичне та практичне значення економіко-кримінологічного моніторингу
3.4.2. Економіко-кримінологічний моніторинг: його методологічна сутність, структура, складові елементи та функціональні можливості
3.4.3. Теоретичні та практичні засади формалізації економіко-кримінологічного моніторингу
Розділ IV Спеціально-кримінологічні інститути як елементи теорії детінізації економіки
4.1. Економіко-кримінологічна експертиза: теоретико-методологічні засади її проведення та апробація
4.1.1. Економіко-кримінологічна експертиза як засіб адаптації економіко-правового середовища України до ринкових фінансово-господарських відносин
4.1.2. Теоретико-методологічна сутність економіко-кримінологічної експертизи
4.1.3. Апробація методики проведення економіко-кримінологічної експертизи
4.1.4. Механізм валютного контролю та тінізація економіки
4.1.5. Алгоритми вдосконалення механізму валютного контролю
4.2. Місце інституту латентності злочинів у інфраструктурі детінізації економіки
4.2.1. Теоретико-методологічний рівень розробки проблем латентності злочинів в Україні та за кордоном
4.2.2. Співвідношення латентної злочинності та тіньової економіки
4.2.3. Причинно-детермінаційний комплекс переростання латентності податкових та інших злочинів у глобалізовані форми тіньового капіталообороту
4.2.4. Реформування системи оподаткування України як фактор детінізації економіки та засіб зниження латентності податкових злочинів
4.3. Організаційно-правова система протидії відмиванню доходів незаконного походження в інфраструктурі детінізації економіки
4.3.1. Введення в проблему боротьби з відмиванням доходів незаконного походження
4.3.2. Співвідношення відмивання доходів незаконного походження з тіньовою економікою й організованою злочинністю
Розділ V Документооборот і обліково-інформаційні технології як елементи теорії детінізації економіки
5.1. Фінансово-господарські документи, тіньовий капіталооборот та детінізація економіки 430
5.1.1. Організаційно-правові, економічні та кримінологічні передумови вдосконалення документального супроводження капіталооборотних операцій
5.1.2. Моніторинг документооборотних відносин, функцій та ролі документів в інфраструктурі детінізації економіки
5.2. Режимно-облікові бланки документів у інфраструктурі детінізації економіки
5.2.1. Організаційно-правові передумови створення єдиної контрольно-аналітичної системи “Режимно-облікові бланки та їх користувачі”
5.2.2. Стан організаційно-правового забезпечення виготовлення, обліку, руху, пошуку та ідентифікації режимно-облікових бланків в Україні
5.3. Автоматизована інформаційна система (АІС) “Режимно-облікові бланки та їх користувачі” – сучасний елемент документального контролю в інфраструктурі детінізації економіки
5.3.1. Технічні, технологічні, організаційно-правові складові АІС “Режимно-облікові бланки та їх користувачі”
5.3.2. Раціоналізація та уніфікація режимно-облікових бланків як засіб дерегуляції і детінізації економіки
5.3.3. Правовий аспект створення АІС та вдосконалення системи документального контролю в контексті дерегуляції і детінізації економіки
5.3.4. Методологічні та практичні засади переведення бланків у категорію режимно-облікових
ВИСНОВКИ
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Розділ I Об’єкт, предмет, передумови та структуроутворюючі елементи теорії детінізації економіки
1.1. Введення у проблему детінізації економіки
1.1.1. Проблеми пізнання, моніторингу та протидії феномену “тіньова економіка”
1.1.2. Теоретичні та практичні передумови комплексного підходу до вивчення і розв’язання проблем детінізації економіки
1.1.3. Структура та принципи формування елементів теорії детінізації економіки
1.2. Управлінські, правові та кримінологічні структуроутворюючі елементи теорії детінізації економіки
1.2.1. Інтерналізація економічних, організаційно-правових і кримінологічних знань у теорії детінізації економіки
1.2.2. Організаційно-управлінські та фінансово-правові елементи теорії в інфраструктурі детінізації економіки
1.2.3. Сутність економіко-кримінологічної трансформації елементів теорії детінізації економіки
1.3. Економічна безпека підприємництва як структуроутворюючий елемент теорії детінізації економіки
1.3.1. Організаційно-правові основи безпеки підприємництва, її співвідношення з економічною безпекою держави
1.3.2. Структура системи економічної безпеки підприємництва. Її роль в інфраструктурі детінізації економіки
1.3.3. Категорії інформації з обмеженим доступом, її правовий режим і вплив на проблеми детінізації економіки
1.3.4. Конфлікт інтересів між правомірним користувачем і власником інформації
1.3.5. Роль системи взаємообміну інформацією в інфраструктурі детінізації економіки
РОЗДІЛ II МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ХАРАКТЕР ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ
2.1. Понятійний апарат як засіб відображення міждисциплінарного характеру тіньової економіки
2.1.1. Підстави і принципи розробки понятійного апарату з питань тінізації та детінізації економіки
2.1.2. Термінологія з питань тінізації, детінізації цивільного обороту речей, прав, дій та відмивання доходів незаконного походження
2.1.3. Термінологія, пов’язана з криміналізованими та некриміналізованими криміногенними джерелами тіньової економіки
2.1.4. Термінологія, потенційно пов’язана з криміногенними аспектами економічної безпеки держави
2.2. Міждисциплінарний характер та трансформаційно-синтезуюча роль економічної кримінології в теорії детінізації економіки
2.2.1. Інститути економічної кримінології як трансформаційно-синтезуючі елементи теорії детінізації економіки
2.2.2. Організаційно-правові чинники виділення з кримінологічної науки підгалузі “економічна кримінологія”
2.2.3. Спеціально-правові чинники виділення з кримінологічної науки підгалузі “економічна кримінологія”
2.3. Економічна кримінологія, її поняття, предмет та співвідношення з теорією детінізації економіки
2.3.1. Економічна кримінологія як підгалузь кримінологічної науки. Її поняття, предмет, співвідношення з суміжними науками та теорією детінізації економіки
2.3.2. Загальна характеристика співвідношення методологічних засад економічної кримінології та теорії детінізації економіки
2.3.3. Зміст предмета, завдання та функції спеціальної економіко-кримінологічної теорії детінізації економіки
2.3.4. Система науки й навчальної дисципліни “Теорія детінізації економіки”
Розділ III Феномен “тіньова економіка”: формально-логічний та економіко-кримінологічний інструментарій його дослідження
3.1. Діалектика виникнення, структура та теоретико-методологічний інструментарій дослідження тіньової економіки
3.1.1. Діалектика виникнення, ознаки й механізми глобалізації та діапазон розповсюдження феномена “тіньова економіка”
3.1.2. Поняття, структура та методи оцінки обсягів тіньової економіки в наукових розробках вітчизняних та західних вчених
3.1.3. Теоретико-методологічний рівень розробки проблем пізнання, моніторингу та протидії феномену “тіньова економіка”
3.1.4. Формально-логічний інструментарій та економіко-кримінологічна характеристика складових елементів тіньової економіки
3.2. Особливості дослідження особи-суб’єкта тіньових відносин
3.2.1. Учення про особу-тіньовика-делінквента
3.2.2. Класифікація типів осіб-суб’єктів тіньових відносин
3.3. Детермінація та причинність тінізації суспільно-економічних відносин
3.3.1. Учення про детермінацію та причинність у теорії детінізації економіки
3.3.2. Макрорівневий комплекс причин та умов тінізації суспільно-економічних відносин
3.3.3. Нормативно-правовий, технічний і технологічний детермінаційно-причинний комплекс тінізації фінансово-господарських відносин
3.3.4. Злочинність та тіньова економіка в контексті концепції причин, умов та етапів криміногенної тінізації економічних відносин
3.4. Економіко-кримінологічний моніторинг у теорії та інфраструктурі детінізації економіки
3.4.1. Поняття, об’єкт, предмет, мета, теоретичне та практичне значення економіко-кримінологічного моніторингу
3.4.2. Економіко-кримінологічний моніторинг: його методологічна сутність, структура, складові елементи та функціональні можливості
3.4.3. Теоретичні та практичні засади формалізації економіко-кримінологічного моніторингу
Розділ IV Спеціально-кримінологічні інститути як елементи теорії детінізації економіки
4.1. Економіко-кримінологічна експертиза: теоретико-методологічні засади її проведення та апробація
4.1.1. Економіко-кримінологічна експертиза як засіб адаптації економіко-правового середовища України до ринкових фінансово-господарських відносин
4.1.2. Теоретико-методологічна сутність економіко-кримінологічної експертизи
4.1.3. Апробація методики проведення економіко-кримінологічної експертизи
4.1.4. Механізм валютного контролю та тінізація економіки
4.1.5. Алгоритми вдосконалення механізму валютного контролю
4.2. Місце інституту латентності злочинів у інфраструктурі детінізації економіки
4.2.1. Теоретико-методологічний рівень розробки проблем латентності злочинів в Україні та за кордоном
4.2.2. Співвідношення латентної злочинності та тіньової економіки
4.2.3. Причинно-детермінаційний комплекс переростання латентності податкових та інших злочинів у глобалізовані форми тіньового капіталообороту
4.2.4. Реформування системи оподаткування України як фактор детінізації економіки та засіб зниження латентності податкових злочинів
4.3. Організаційно-правова система протидії відмиванню доходів незаконного походження в інфраструктурі детінізації економіки
4.3.1. Введення в проблему боротьби з відмиванням доходів незаконного походження
4.3.2. Співвідношення відмивання доходів незаконного походження з тіньовою економікою й організованою злочинністю
Розділ V Документооборот і обліково-інформаційні технології як елементи теорії детінізації економіки
5.1. Фінансово-господарські документи, тіньовий капіталооборот та детінізація економіки 430
5.1.1. Організаційно-правові, економічні та кримінологічні передумови вдосконалення документального супроводження капіталооборотних операцій
5.1.2. Моніторинг документооборотних відносин, функцій та ролі документів в інфраструктурі детінізації економіки
5.2. Режимно-облікові бланки документів у інфраструктурі детінізації економіки
5.2.1. Організаційно-правові передумови створення єдиної контрольно-аналітичної системи “Режимно-облікові бланки та їх користувачі”
5.2.2. Стан організаційно-правового забезпечення виготовлення, обліку, руху, пошуку та ідентифікації режимно-облікових бланків в Україні
5.3. Автоматизована інформаційна система (АІС) “Режимно-облікові бланки та їх користувачі” – сучасний елемент документального контролю в інфраструктурі детінізації економіки
5.3.1. Технічні, технологічні, організаційно-правові складові АІС “Режимно-облікові бланки та їх користувачі”
5.3.2. Раціоналізація та уніфікація режимно-облікових бланків як засіб дерегуляції і детінізації економіки
5.3.3. Правовий аспект створення АІС та вдосконалення системи документального контролю в контексті дерегуляції і детінізації економіки
5.3.4. Методологічні та практичні засади переведення бланків у категорію режимно-облікових
ВИСНОВКИ
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Додаткова iнформацiя
d0269-02+автореферат
Інші роботи цього напряму
© 2024 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?