Винесення вироку його зміст та значення у крим процесі   (ID роботи: 406)

Вступ
Винесення вироку, його зміст та значення в кримінальному процесі
Висновок
Список використаної літератури

Постановления вироку є заключною та вирішальною частиною судового розгляду. Вирок — рішення суду чи судді, яке винесене в судовому засіданні з питань винуватості чи невинуватості підсудного та щодо застосування чи незастосування до нього покарання. Вирок є втіленням авторитетної судової влади, він постановляється іменем України та ґрунтується на доказах, які досліджені під час судового розгляду та відображені в протоколі судового засідання.
Саме у вироку головуючий кваліфікує дії підсудного, призначає йому міру покарання чи виправдовує його. У вироку вирішуються й інші питання, наприклад, про цивільний позов, речові докази тощо.
Вирок має важливе значення. Згідно з конституційним принципом презумпції

Ст. 323 КПК встановлює, що вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Законність вироку — це його сувора відповідність приписам матеріального та процесуального права. Відповідність вироку матеріальному закону означає те, що в ньому правильно застосовані норми Загальної частини Кримінального кодексу України, кваліфікація злочинів, види та розміри покарання, відшкодування матеріальних збитків та інше. Також повинно бути правильно застосовано не лише норми кримінального закону, а й норми цивільного, трудового та інших галузей матеріального права.
Законність вироку з точки зору процесуального права означає, що повинно бути дотримано процедурних правил не лише під час постановления вироку. Вирок буде вважатись незаконним і в тих випадках, коли суттєві порушення кримінально-процесуального закону допущені судом на попередніх стадіях судового розгляду або ж на стадії досудового слідства. Суттєві порушення процедури завжди

1. КПК України. Гл. гл. 25-27 (ст. ст. 283-320).
2. Закон України від 23.12.1993 "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"//Відомості Верховної Ради України.— 1994.—№ 11.—Ст.296.
3. Закон України від 1.12.1994 "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду"//Відомості Верховної Ради України.— 1995.— № 1.— Ст.1.
4. Рішення Конституційного Суду України № іЗ-рп/2000 від 16.11.2000 "Щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України та статті 44 КПК України (справа про право вільного вибору захисника)".
5. Інструкція "Про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів. Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710.
6. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз //Наказ Міністерства юстиції України 08.10.98 № 53/5.
7. Порядок оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 травня 1999 р. № 821.
8. Про застосування судами України кримінально-процесуального законодавства, яке регламентує повернення справ на додаткове розслідування//Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25.03.88 № 3, зі змінами, внесеними Постановою Пленуму № 3 від 4.06.93, № 3 від 13.01.95, № 12 від 03.12. 97.
9. Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постанов-лення вироку. Постанова Пленум Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.93, № 12 від 03.12.97).
10. Про практику призначення судами кримінального покарання. Постанова Пленум Верховного Суду України № 22 від 22 грудня 1995 року (із змінами, внесеними постановою № 12 від 3 грудня 1997 року та № 7 від 26 травня 1999року).
11. Косюта М. Актуальні питання підтримання державного обвинувачення в суді //Право України.— 2001.— № 8.— С. 71-75.
12. Михайленко О.Р. Провадження кримінальних справ у суді.— К., 1992.
13. Новиков В. Гарантії права особи на компенсацію шкоди, заподіяної незаконним обвинуваченням//Право України.— 1998.— № 11.— С. 31-33.
14. Русанова І. Становлення суду присяжних в Україні: деякі міркування // Право України.— 1999.— №7.
15. Судовий розгляд кримінальної справи. Попелюшко В. О. Навчальний посібник -К.: Кондор, 2006 - 234с.
16. Тетов В. А. Определение суда первой инстанции по уголовному делу.— Саратов, 1977.

Міжнародне співробітництво у боротьбі з організованою злочинністю

Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин. добровільне відмовлення від злочину

ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ В УКРАЇНІ

Екзаменаційний білет

Правові аспекти дії кримінального закону в просторі і часі

Фальсифікація виборчих документів, документів референдуму... ст. 158

Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин. Добровільна відмова

Поняття множинності злочинів. Кількісні і якісні ознаки множинності злочинів

ПОДАТКОВА І КРЕДИТНО-ФІНАНСОВА ЗЛОЧИННІСТЬ: КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ

ЗЛОЧИНИ З ПОХІДНИМИ НАСЛІДКАМИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ЗЛОЧИННІСТЮ

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ ЗАКОННОСТІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ(загальні засади концепції)

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ НЕЗАКОННОГО ВИРОБНИЦТВА НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ ТА ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН

Завдання та система кримінального права україни

Погашення і знаття судимості

ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ НЕПОВНОЛІТНІХ, ЗВІЛЬНЕНИХ З ВИХОВНО-ТРУДОВИХ КОЛОНІЙ

Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення волі за видами режиму

ЕКОНОМІКО-КРИМІНОЛОГІЧНА ТЕОРІЯ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

ІМУНІТЕТ І ПРОБЛЕМИ ЙОГО ЗАХИСТУ В КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ

ДОБРОВОЛЬНЫЙ ОТКАЗ ПРИ СОУЧАСТИИ

Задача Кримінальне право

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ЛІСУ

Кримінальна відповідальність за посадові злочини: проблеми теорії та практики

Поняття, мета, завдання та джерела кримінального процесу

ЮРИДИЧНА ПРИРОДА ВИКОНАННЯ НАКАЗУ; КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОЦІНКА ДІЯННЯ ОСОБИ, ЩО ВІДДАЛА ЧИ ВИКОНАЛА ПРОТИПРАВНИЙ НАКАЗ

Жінка як суб’єкт кримінальної відповідальності

Елементи складу злочину

Проблеми кваліфікації

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА УМИСНИХ ВБИВСТВ ПРИ ПОМ’ЯКШУЮЧИХ ОБСТАВИНАХ (статті 116, 117, 118 КК УКРАЇНИ)

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА БАНДИТИЗМ

Боротьба США з наркотиками в Латинській Америці

Реабілітація в кримінальному провадженні

Злочини проти екологічної безпеки

Суб’єкт злочину

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРИХОВУВАННЯ БАНКРУТСТВА І ФІКТИВНЕ БАНКРУТСТВО

Вимагання ст. 189 КК

Кримінально-правова характеристика грабежу. Його відмінність від крадіжки тарозбою

КОНКУРЕНЦІЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ

Державна зрада

Контрольна кримінальне право

Давання хабара. Отримання хабара

Умисне вбивство

ДИСПОЗИТИВНІСТЬ ЯК ЕЛЕМЕНТ ПРИНЦИПУ ЗМАГАЛЬНОСТІ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

Об'єктивна сторона складу злочину

Громадські роботи як вид покарання

ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗЛОЧИНІВ, ЩО ВЧИНЮЮТЬСЯ У СФЕРІ СІМЕЙНО-ПОБУТОВИХ ВІДНОСИН

Шахрайство 190 відміна від заподіяння майнової шкоди

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННЕ ЗБИРАННЯ, ВИКОРИСТАННЯ ТА РОЗГОЛОШЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ КОМЕРЦІЙНУ ТАЄМНИЦЮ (аналіз складів злочинів)

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ (ВІДМИВАННЯ) ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА ІНШОГО МАЙНА, ЗДОБУТИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ (ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ)