Винесення вироку його зміст та значення у крим процесі   (ID роботи: 406)

Вступ
Винесення вироку, його зміст та значення в кримінальному процесі
Висновок
Список використаної літератури

Постановления вироку є заключною та вирішальною частиною судового розгляду. Вирок — рішення суду чи судді, яке винесене в судовому засіданні з питань винуватості чи невинуватості підсудного та щодо застосування чи незастосування до нього покарання. Вирок є втіленням авторитетної судової влади, він постановляється іменем України та ґрунтується на доказах, які досліджені під час судового розгляду та відображені в протоколі судового засідання.
Саме у вироку головуючий кваліфікує дії підсудного, призначає йому міру покарання чи виправдовує його. У вироку вирішуються й інші питання, наприклад, про цивільний позов, речові докази тощо.
Вирок має важливе значення. Згідно з конституційним принципом презумпції

Ст. 323 КПК встановлює, що вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Законність вироку — це його сувора відповідність приписам матеріального та процесуального права. Відповідність вироку матеріальному закону означає те, що в ньому правильно застосовані норми Загальної частини Кримінального кодексу України, кваліфікація злочинів, види та розміри покарання, відшкодування матеріальних збитків та інше. Також повинно бути правильно застосовано не лише норми кримінального закону, а й норми цивільного, трудового та інших галузей матеріального права.
Законність вироку з точки зору процесуального права означає, що повинно бути дотримано процедурних правил не лише під час постановления вироку. Вирок буде вважатись незаконним і в тих випадках, коли суттєві порушення кримінально-процесуального закону допущені судом на попередніх стадіях судового розгляду або ж на стадії досудового слідства. Суттєві порушення процедури завжди

1. КПК України. Гл. гл. 25-27 (ст. ст. 283-320).
2. Закон України від 23.12.1993 "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"//Відомості Верховної Ради України.— 1994.—№ 11.—Ст.296.
3. Закон України від 1.12.1994 "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду"//Відомості Верховної Ради України.— 1995.— № 1.— Ст.1.
4. Рішення Конституційного Суду України № іЗ-рп/2000 від 16.11.2000 "Щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України та статті 44 КПК України (справа про право вільного вибору захисника)".
5. Інструкція "Про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів. Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710.
6. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз //Наказ Міністерства юстиції України 08.10.98 № 53/5.
7. Порядок оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 травня 1999 р. № 821.
8. Про застосування судами України кримінально-процесуального законодавства, яке регламентує повернення справ на додаткове розслідування//Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25.03.88 № 3, зі змінами, внесеними Постановою Пленуму № 3 від 4.06.93, № 3 від 13.01.95, № 12 від 03.12. 97.
9. Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постанов-лення вироку. Постанова Пленум Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.93, № 12 від 03.12.97).
10. Про практику призначення судами кримінального покарання. Постанова Пленум Верховного Суду України № 22 від 22 грудня 1995 року (із змінами, внесеними постановою № 12 від 3 грудня 1997 року та № 7 від 26 травня 1999року).
11. Косюта М. Актуальні питання підтримання державного обвинувачення в суді //Право України.— 2001.— № 8.— С. 71-75.
12. Михайленко О.Р. Провадження кримінальних справ у суді.— К., 1992.
13. Новиков В. Гарантії права особи на компенсацію шкоди, заподіяної незаконним обвинуваченням//Право України.— 1998.— № 11.— С. 31-33.
14. Русанова І. Становлення суду присяжних в Україні: деякі міркування // Право України.— 1999.— №7.
15. Судовий розгляд кримінальної справи. Попелюшко В. О. Навчальний посібник -К.: Кондор, 2006 - 234с.
16. Тетов В. А. Определение суда первой инстанции по уголовному делу.— Саратов, 1977.

Насильницьке донорство

Правове регулювання заходів стягнення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі

Характеристика елементів складу злочину

Кримінально-правова охорона органів державної влади та місцевого самоврядування

ПРОБЛЕМИ ЗАХИСТУ ПРАВ НЕПОВНОЛІТНІХ КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин. Добровільна відмова

Незаконні дії у разі банкрутства

СІМЕЙНО-ПОБУТОВІ КОНФЛІКТИ У СИСТЕМІ ДЕТЕРМІНАЦІЇ УМИСНИХ ВБИВСТВ І ТЯЖКИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ЗЛОЧИННІСТЮ

Понятие и виды стадии совершения преступления

Кримінально-правові і кримінологічні аспекти легалізації грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом.

Суб’єкт злочину

Перелік питань для державного іспиту з кримінального права «Бакалавр» (2018-2019 рік)

Кримінальна відповідальність за умисне вбивство особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою cлужбового або громадського обов'язку

Задача Кримінальне право

Бандитизм (ст. 257 КК) і його відмінність від розбою

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ АМНІСТІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ПОМИЛУВАННЯ В УКРАЇНІ

Незаконне позбавлення волі та викрадення людини

ЗЛОЧИННА НЕОБЕРЕЖНІСТЬ:КОНЦЕПЦІЯ, МЕХАНІЗМ І ШЛЯХИ ПРОТИДІЇ

Обєктивна сторона, як елемент складу злочину

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ ЗАКОННОСТІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ(загальні засади концепції)

ВОИНСКИЕ ПРЕСТУПЛЕНИЯ И НАКАЗАНИЯ

Школи кримінального права України

ПОДАТКОВА І КРЕДИТНО-ФІНАНСОВА ЗЛОЧИННІСТЬ: КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ

ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

1. Завдання та коло проблем сучасної кримінології 2. Поняття, цілі та види кримінологічного прогнозування

Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення волі за видами режиму

Форми співучасті

Дія кримінального закону в часі та просторі

Слідчі дії

Умышленное средней тяжести телесное повреждение (ст. 122 УК)

Умисне вбивство (особова частина)

СТРОКИ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ: ПОНЯТТЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ

ПРИЧИННИЙ ЗВ’ЯЗОК ЯК ОЗНАКА ОБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ

ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ОСІБ, ЗВІЛЬНЕНИХ З КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИХ УСТАНОВ НА ПІДСТАВІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ ПРО АМНІСТІЮ АБО АКТА ПОМИЛУВАННЯ

Проблеми кваліфікації

Фіктивне банкрутство

Судові дебати та їх учасники

Зупинення та закінчення досудового (попереднього) слідства

Стадії вчинення навмисного злочину

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ДОВЕДЕННЯ ДО БАНКРУТСТВА (АНАЛІЗ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ)

СИТУАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО ТАКТИКИ ПЕРЕВІРКИ ПОКАЗАНЬ НА МІСЦІ

Поняття, мета, завдання та джерела кримінального процесу

Злочини проти екологічної безпеки

Система покарання

Задача Кримінальне право

Боротьба зі злочинністю

Поняття необхідної оборони та умови її правомірності

ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА ВЗЯТОЧНИЧЕСТВО ПО УГОЛОВНОМУ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВУ ИОРДАНИИ И УКРАИНЫ (СРАВНИТЕЛЬНО-ПРАВОВОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ)

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРИХОВУВАННЯ БАНКРУТСТВА І ФІКТИВНЕ БАНКРУТСТВО