|
ЦІНА:
480 грн.
|
||
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Інноваційні підходи в управлінні промисловим підприємством (ID роботи: 2515) |
| Напрям: | Економіка підприємства |
| Предмет: | Економіка підприємства |
| Тип роботи: | Магістерська робота |
| Кількість сторінок: | 115 |
| Рік захисту: | 2011 |
| Мова: | Українськa |
План
ВСТУП
1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІННОВАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ В
УПРАВЛІННІ ПРОМИСЛОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ
1.1 Роль, суть та зміст інноваційної діяльності, її державне регулювання
1.2 Поняття та структура інноваційного процесу
1.3 Управління інноваційним розвитком підприємства
Висновки до 1 розділу
2 АНАЛІЗ ІННОВАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ В УПРАВЛІННІ ВАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ»
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства
2.2 Дослідження специфіки інноваційного розвитку підприємства
2.3 Аналіз інноваційних підходів в управлінні ВАТ «Запоріжсталь»
Висновки до 2 розділу
3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ В УПРАВЛІННІ ПРОМИСЛОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ
3.1 Стратегічний розвиток підприємства на основі інноваційної
моделі
3.2 Пріоритети формування інноваційної моделі розвитку
промислового підприємства
3.3 Оцінка ефективності запропонованих заходів
Висновки до 3 розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІННОВАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ В
УПРАВЛІННІ ПРОМИСЛОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ
1.1 Роль, суть та зміст інноваційної діяльності, її державне регулювання
1.2 Поняття та структура інноваційного процесу
1.3 Управління інноваційним розвитком підприємства
Висновки до 1 розділу
2 АНАЛІЗ ІННОВАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ В УПРАВЛІННІ ВАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ»
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства
2.2 Дослідження специфіки інноваційного розвитку підприємства
2.3 Аналіз інноваційних підходів в управлінні ВАТ «Запоріжсталь»
Висновки до 2 розділу
3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ В УПРАВЛІННІ ПРОМИСЛОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ
3.1 Стратегічний розвиток підприємства на основі інноваційної
моделі
3.2 Пріоритети формування інноваційної моделі розвитку
промислового підприємства
3.3 Оцінка ефективності запропонованих заходів
Висновки до 3 розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Вступ
Актуальність обраної теми обумовлена тим, що дослідження інноваційних підходів в управлінні має велике практичне значення. Наукових праць, присвячених інноваціям, є велика множина, а практичних прикладів впровадження сучасних інноваційних підходів в управлінні підприємством майже не існує. Дана робота дозволяє не тільки визначити, які основні стратегічні напрямки розвитку інноваційних підходів в управлінні, а також ілюструє, як застосовувати загальновідомі теоретичні принципи для досягнення власної мети.
Дослідження механізмів забезпечення інноваційної активності і розробка інноваційної моделі розвитку підприємства промисловості може вирішити завдання стійкого розвитку на конкурентоздатному рівні, з оптимальним рівнем інвестування, про що свідчить досвід низки країн і, в першу чергу, Японії, а також потенційні можливості інноваційного розвитку підприємств промисловості України.
Зростання ролі нових організаційно-економічних чинників в досягненні конкурентоздатного рівня продукції промисловості і її послуг, зумовлює необхідність поглиблених досліджень для вирішення теоретичних і практичних завдань, що забезпечує стійкий розвиток і конкурентоспроможність на основі ухвалення оптимальних управлінських рішень. Аналіз показує, що потенційні можливості промисловості слабо використовуються. Багато хто з підприємств більшою мірою пристосовується до тіньової економіки для накопичення капіталу, ніж для інновацій.
Розвиток інноваційної діяльності має велике значення не тільки для окремого підприємства, але і для збільшення економічного потенціалу держави, за допомогою збільшення обсягів випуску наукомісткої продукції.
Інноваційна діяльність в сучасних умовах господарювання потребує створення теоретичної бази, розробки перспективних планів та механізмів ефективного управління і просування інноваційного продукту по каналах виробництва. В умовах ринкової економки, чим жорсткіше конкуренція на ринку, тим більше уваги необхідно приділяти керівникам підприємств інноваційній діяльності.
Об’єктом дослідження в роботі є розвиток інноваційних підходів в управлінні промисловим підприємством ВАТ «Запоріжсталь».
Предметом дослідження є політика підприємства щодо методологічних основ розвитку інноваційних підходів в управлінні підприємством.
Мета дослідження полягає в тому, щоб узагальнити та поглибити теоретичні положення щодо інноваційної складової розвитку суб’єктів господарювання та розробити науково-практичний інструментарій для формування ефективної системи управління інноваційним розвитком підприємств.
Для реалізації мети були поставлені такі завдання:
- розглянути теоретичну суть та зміст інноваційної діяльності;
- розглянути особливості управління інноваційним розвитком підприємства;
- провести аналіз інноваційних підходів в управлінні ВАТ «Запоріжсталь»;
- навести шляхи вдосконалення інноваційних підходів в управлінні промисловим підприємством.
В роботі використовувалась певна сукупність методів, а саме: використання сучасного наукового інструментарію пізнання та прийняття управлінських рішень; альтернативність розв’язання господарських завдань; аналіз та узагальнення. Також застосовувався фінансовий аналіз динаміки, структури, показників виробництва; метод системного дослідження, методи прогнозування та планування.
Теорія інновацій, інноваційних підходів та ефективність їх використання досить широко розглядалася як закордонними науковцями такими як: Хартман В, Твісс Б., Шумпетер Й, Форстер Р., Санто Б, Ніксон Ф. та інші, так і вітчизняними науковцями Гетманец О., Бажан Ю, Пригожин А., Мединський В. та багато інших вчених.
Вагомий внесок у дослідження проблем інноваційної діяльності зробили також вітчизняні та зарубіжні вчені, такі як: В. Александрова, Ю. Бажал, П. Бєлєнький, А. Бодюк, А. Власова, Л. Водачек, О. Водачкова, В. Геєць, Н. Гончарова, М. Долішній, Ю. Зиков, С. Ільєнкова, Н. Краснокутська, С. Колупаєва, Б. Патон, С. Покропивний, Й. Петрович, П. Перерва, Я. Плоткін, А. Пригожин, А. Перлакі, А. Савченко, Б. Санто, Б. Твісс, М. Туган-Барановський, В. Терехов, М. Чумаченко, Й. Шумпетер та інші.
Інформаційну основу дослідження сформували статистичні дані за 2007-2010 роки, матеріали періодичних та Інтернет-видань, науково-практичних конференцій, нормативні та довідкові матеріали, а також звітні дані підприємства за 2007-2009 рр.
Структура роботи обумовлена обраною темою, і складається зі вступу, трьох розділів, висновку та списку використаних джерел.
Дослідження механізмів забезпечення інноваційної активності і розробка інноваційної моделі розвитку підприємства промисловості може вирішити завдання стійкого розвитку на конкурентоздатному рівні, з оптимальним рівнем інвестування, про що свідчить досвід низки країн і, в першу чергу, Японії, а також потенційні можливості інноваційного розвитку підприємств промисловості України.
Зростання ролі нових організаційно-економічних чинників в досягненні конкурентоздатного рівня продукції промисловості і її послуг, зумовлює необхідність поглиблених досліджень для вирішення теоретичних і практичних завдань, що забезпечує стійкий розвиток і конкурентоспроможність на основі ухвалення оптимальних управлінських рішень. Аналіз показує, що потенційні можливості промисловості слабо використовуються. Багато хто з підприємств більшою мірою пристосовується до тіньової економіки для накопичення капіталу, ніж для інновацій.
Розвиток інноваційної діяльності має велике значення не тільки для окремого підприємства, але і для збільшення економічного потенціалу держави, за допомогою збільшення обсягів випуску наукомісткої продукції.
Інноваційна діяльність в сучасних умовах господарювання потребує створення теоретичної бази, розробки перспективних планів та механізмів ефективного управління і просування інноваційного продукту по каналах виробництва. В умовах ринкової економки, чим жорсткіше конкуренція на ринку, тим більше уваги необхідно приділяти керівникам підприємств інноваційній діяльності.
Об’єктом дослідження в роботі є розвиток інноваційних підходів в управлінні промисловим підприємством ВАТ «Запоріжсталь».
Предметом дослідження є політика підприємства щодо методологічних основ розвитку інноваційних підходів в управлінні підприємством.
Мета дослідження полягає в тому, щоб узагальнити та поглибити теоретичні положення щодо інноваційної складової розвитку суб’єктів господарювання та розробити науково-практичний інструментарій для формування ефективної системи управління інноваційним розвитком підприємств.
Для реалізації мети були поставлені такі завдання:
- розглянути теоретичну суть та зміст інноваційної діяльності;
- розглянути особливості управління інноваційним розвитком підприємства;
- провести аналіз інноваційних підходів в управлінні ВАТ «Запоріжсталь»;
- навести шляхи вдосконалення інноваційних підходів в управлінні промисловим підприємством.
В роботі використовувалась певна сукупність методів, а саме: використання сучасного наукового інструментарію пізнання та прийняття управлінських рішень; альтернативність розв’язання господарських завдань; аналіз та узагальнення. Також застосовувався фінансовий аналіз динаміки, структури, показників виробництва; метод системного дослідження, методи прогнозування та планування.
Теорія інновацій, інноваційних підходів та ефективність їх використання досить широко розглядалася як закордонними науковцями такими як: Хартман В, Твісс Б., Шумпетер Й, Форстер Р., Санто Б, Ніксон Ф. та інші, так і вітчизняними науковцями Гетманец О., Бажан Ю, Пригожин А., Мединський В. та багато інших вчених.
Вагомий внесок у дослідження проблем інноваційної діяльності зробили також вітчизняні та зарубіжні вчені, такі як: В. Александрова, Ю. Бажал, П. Бєлєнький, А. Бодюк, А. Власова, Л. Водачек, О. Водачкова, В. Геєць, Н. Гончарова, М. Долішній, Ю. Зиков, С. Ільєнкова, Н. Краснокутська, С. Колупаєва, Б. Патон, С. Покропивний, Й. Петрович, П. Перерва, Я. Плоткін, А. Пригожин, А. Перлакі, А. Савченко, Б. Санто, Б. Твісс, М. Туган-Барановський, В. Терехов, М. Чумаченко, Й. Шумпетер та інші.
Інформаційну основу дослідження сформували статистичні дані за 2007-2010 роки, матеріали періодичних та Інтернет-видань, науково-практичних конференцій, нормативні та довідкові матеріали, а також звітні дані підприємства за 2007-2009 рр.
Структура роботи обумовлена обраною темою, і складається зі вступу, трьох розділів, висновку та списку використаних джерел.
Висновок
В сучасних умовах саме ефективні інновації є головною умовою успішного та прибуткового функціонування будь-якої системи, починаючи з підприємства і закінчуючи державою та світовою економікою. При цьому впровадження інновацій найтіснішим чином пов’язані з інвестуванням, бо зазвичай потребують значних вкладень ресурсів. Саме тому проблема оцінки ефективності інновацій така важлива. В умовах обмеженості ресурсів для інвестора дуже важливим є обрати найбільш ефективний проект.
Через це розробляються та використовуються спеціальні методики та підходи до оцінки ефективності інновацій. В науковій теорії, а також і на практиці, вже було здійснено перехід від поверхового оцінювання ефективності на основі одного-двох показників до комплексної системної оцінки, що базується на врахуванні всіх чинників та наданні інтегральної оцінки.
Українські підприємства зацікавлені у впровадженні інновацій, але тепер вони неспроможні проводити кардинальні інноваційні зміни через зношеність засобів виробництва та дефіцит фінансових ресурсів, а також – через відсутність чіткої державної стратегії з активізації інноваційної діяльності.
Підвищенню рівня інноваційної активності підприємств України має сприяти вдосконалення системи податкових пільг і кредитів підприємствам, які розробляють і впроваджують інновації;введення системи стимулювання інноваційної діяльності; залучення іноземних інвесторів; пошук нових джерел фінансування робіт, пов’язаних з розробкою та впровадженням інновацій; створення ефективної системи моніторингу інноваційних процесів.
Найважливішим напрямом у підвищенні ефективності роботи вітчизняних підприємств сьогодні є активізація інноваційної діяльності, головне завдання якої полягає у використанні результатів наукових досліджень та розробок на підприємствах з метою створення конкурентоспроможної продукції та послуг для подальшої ефективної реалізації на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Сьогодні економіка підприємств України має низьку сприйнятливість до інновацій і, як наслідок, низьку швидкість їх впровадження, зберігається глибокий розрив між наукою і бізнесом, обумовлений уже не стільки відомчими й організаційними бар'єрами, скільки зайвою орієнтацією бізнесу на легкодоступний закордонний інноваційний ресурс.
Інноваційна діяльність на промислових підприємствах спрямовується переважно на оновлення та поліпшення існуючих інновацій, а це суттєво не змінює технологічну структуру економіки. За таких умов вкладення інвестицій в інноваційну діяльність стає неефективним.
Для реалізації системи управління інноваціями вітчизняних підприємств доцільним є сприяння змінам внутрішньовиробничих процесів, спрямованих на підвищення ефективності та якості діяльності, і знаходженню рішень наявних проблем із залученням інтелектуального ресурсу персоналу.
Провівши аналіз впровадження інновацій на промислових підприємствах України за 2007-2010 рр. у роботі було з’ясовано, що інновації на промислових підприємствах з кожним роком збільшувались. Але питома вага підприємств, що впроваджували інновації, протягом аналізованого періоду зменшувалась.
На функціонування промислових підприємств справляє негативний вплив фінансово-економічна криза. Спостерігається спад виробництва, уповільнення інноваційних процесів. Але разом з тим кризу не можна розглядати тільки як привід відмовитися від інноваційних цілей та перетворень.
У кризовій ситуації для підприємства максимально важливо переосмислити зміни, що відбуваються навколо, оцінити негативні чинники, знайти свої сильні сторони, побачити нові можливості і трансформувати їх для створення потенціалу розвитку інноваційної діяльності. Розробка нових виробів і технологій, реалізація інновацій дозволить підприємству після закінчення кризи підвищити науково-виробничий потенціал. Підприємства, що успішно функціонують в докризових умовах, здатні перетворити кризу в реальну рушійну силу, звільнившись від слабостей і розвиваючи сильні сторони, до числа яких відносяться інновації. Інновації є найважливішим чинником конкурентоспроможності продукції, а активізація управління інноваційною діяльністю в кризових умовах забезпечує конкурентні переваги підприємства. Спрямований організаційний пошук ідей і доведення їх до інновацій, постійна націленість їх на виробниче підприємництво служать специфічним інструментом розвитку промислового підприємства.
ВАТ «Запоріжсталь» є одним з провідних підприємств металургійної галузі. За обсягом виробництва він входить в п'ятірку найбільших підприємств України. Комбінат є виробником високоякісної металопродукції - чавуну, сталі, листового прокату з вуглецевих, низьколегованих, легованих і нержавіючих сталей, гнутого профілю, жерсті, будівельних матеріалів і товарів народного споживання.
Провівши аналіз даних основних показників діяльності ВАТ «Запоріжсталь» за 2007-2009 роки, у роботі було виявлено, що доход (виручка) від реалізації продукції, чистий доход (виручка) від реалізації продукції, а також собівартість реалізованої продукції, а, відповідно, й валовий прибуток підприємства у 2009 році зменшувалися порівняно з 2008 роком. Зменшення чистого прибутку підприємства зумовлено всесвітньою кризою, яка призвела до зменшення попиту на продукцію підприємства.
Аналіз діяльності холоднопрокатного цеху показав, що обсяги виробництва постійно збільшуються, продуктивність праці та фондовіддача також збільшилися, а витрати на 1 грн. продукції зменшилися, хоча прибуток також збільшувався, але в порівнянні з 2008 роком він трохи зменшився. Темп росту продуктивності праці відстає від темпу росту заробітної плати 1-го працівника.
Результати аналізу доцільності впровадження інноваційних проектів надали можливість в загальних рисах ознайомиться з тими проектами, які впроваджувалися в цеху, або плануються.
Таким чином, в холоднопрокатному цеху, так і на всьому підприємстві, поставлені великі плани з реконструкції для того, щоб виробляти продукцію світового масштабу, заходи також направлені на охорону навколишнього середовища.
Інноваційне управління ВАТ «Запоріжсталь» передбачає оперативне впровадження нових технологій виробництва продукції, здійснення комерційної (господарської) діяльності, застосування ефективних методів впливу на підсистеми управління, обробки, використання та передачі інформації, оперативну зміну організаційної структури, враховуючи швидкоплинні зміни в навколишньому середовищі.
Впровадження інноваційного управління ВАТ «Запоріжсталь» передбачає концепція самоменеджменту, що є своєрідним та оригінальним поглядом на природу і сутність підприємства як системи, можливостей організаційних структур, еволюції систем і управління підприємством в цілому.
Процес управління ВАТ «Запоріжсталь» на засадах причинно-системного інноваційного підходу складається із окремих етапів, які відрізняються організацією праці, управлінням окремими елементами внутрішнього середовища, фінансуванням етапів інноваційного процесу, котрий являє собою єдиний потік.
Новітні наукові дослідження в управлінні ВАТ «Запоріжсталь» передбачають поетапність впровадження інноваційного процесу, що являє собою єдиний динамічний та комплексний потік інновацій, і який складається із окремих стадій (детермінант), де кількісні витрати фінансів, людських ресурсів, інформації, часу переростають в нову якість виробничого процесу, нову структуру, нові, більш ефективні взаємозв’язки підсистем, нову систему управління та систему підготовки і перепідготовки кадрів з наступними етапами інноваційної дифузії з розповсюдженням новизни в новому, більш широкому просторі, нових ринках, новій фінансовій сфері, тощо.
В результаті економічного обґрунтування доцільності впровадження інноваційних технологій у цеху холодного прокату в роботі було виявлено, що обсяги виробництва продукції збільшились, в той же час для впровадження таких рішень та здійснення виробництва нових видів продукції витрати в цеху збільшаться.
Такі зміни дозволять підвищити якість прокатної продукції холоднопрокатного цеху, збільшити її сортамент, підвищити продуктивність праці та підвищити конкурентоспроможність такої продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.
Загальний економічний ефект від впровадження розроблених організаційно-технічних заходів буде складати 179796,71 тис. грн.
В результаті впровадження організаційно-технічних заходів щодо впровадження інноваційних технологій в цеху холодного прокату значно покращаться техніко-економічні показники діяльності, а саме: зміниться асортимент продукції, що виробляється в цеху, у бік підвищення її якості і конкурентоспроможності, відбудеться оновлення виробничих фондів високопродуктивним обладнанням, економно будуть використовуватись сировина та матеріали для виробництва прокату, а також покращаться умови навколишнього середовища в результаті зниження викидів в атмосферу та у стічні води.
Таким чином, впровадження інноваційних технологій на виробництві ВАТ «Запоріжсталь» та збереженні позитивної ситуації на ринках збуту може призвести до поліпшення економічних показників цеху ще, як мінімум, протягом кількох років.
В сучасних умовах підприємству необхідно активізувати інноваційну діяльність, ефективніше організувати дослідження та розробки з впровадження нововведень на всіх стадіях життєвого циклу продукції, знизити рівень інноваційних ризиків.
Це прискорить оновлення виробництва, сприятиме ефективнішому використанню залучених коштів, спрямованих на інновації, та формуванню стійкого попиту на наукові досягнення, тобто створенню реальних умов запровадження інноваційної моделі розвитку підприємства.
Через це розробляються та використовуються спеціальні методики та підходи до оцінки ефективності інновацій. В науковій теорії, а також і на практиці, вже було здійснено перехід від поверхового оцінювання ефективності на основі одного-двох показників до комплексної системної оцінки, що базується на врахуванні всіх чинників та наданні інтегральної оцінки.
Українські підприємства зацікавлені у впровадженні інновацій, але тепер вони неспроможні проводити кардинальні інноваційні зміни через зношеність засобів виробництва та дефіцит фінансових ресурсів, а також – через відсутність чіткої державної стратегії з активізації інноваційної діяльності.
Підвищенню рівня інноваційної активності підприємств України має сприяти вдосконалення системи податкових пільг і кредитів підприємствам, які розробляють і впроваджують інновації;введення системи стимулювання інноваційної діяльності; залучення іноземних інвесторів; пошук нових джерел фінансування робіт, пов’язаних з розробкою та впровадженням інновацій; створення ефективної системи моніторингу інноваційних процесів.
Найважливішим напрямом у підвищенні ефективності роботи вітчизняних підприємств сьогодні є активізація інноваційної діяльності, головне завдання якої полягає у використанні результатів наукових досліджень та розробок на підприємствах з метою створення конкурентоспроможної продукції та послуг для подальшої ефективної реалізації на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Сьогодні економіка підприємств України має низьку сприйнятливість до інновацій і, як наслідок, низьку швидкість їх впровадження, зберігається глибокий розрив між наукою і бізнесом, обумовлений уже не стільки відомчими й організаційними бар'єрами, скільки зайвою орієнтацією бізнесу на легкодоступний закордонний інноваційний ресурс.
Інноваційна діяльність на промислових підприємствах спрямовується переважно на оновлення та поліпшення існуючих інновацій, а це суттєво не змінює технологічну структуру економіки. За таких умов вкладення інвестицій в інноваційну діяльність стає неефективним.
Для реалізації системи управління інноваціями вітчизняних підприємств доцільним є сприяння змінам внутрішньовиробничих процесів, спрямованих на підвищення ефективності та якості діяльності, і знаходженню рішень наявних проблем із залученням інтелектуального ресурсу персоналу.
Провівши аналіз впровадження інновацій на промислових підприємствах України за 2007-2010 рр. у роботі було з’ясовано, що інновації на промислових підприємствах з кожним роком збільшувались. Але питома вага підприємств, що впроваджували інновації, протягом аналізованого періоду зменшувалась.
На функціонування промислових підприємств справляє негативний вплив фінансово-економічна криза. Спостерігається спад виробництва, уповільнення інноваційних процесів. Але разом з тим кризу не можна розглядати тільки як привід відмовитися від інноваційних цілей та перетворень.
У кризовій ситуації для підприємства максимально важливо переосмислити зміни, що відбуваються навколо, оцінити негативні чинники, знайти свої сильні сторони, побачити нові можливості і трансформувати їх для створення потенціалу розвитку інноваційної діяльності. Розробка нових виробів і технологій, реалізація інновацій дозволить підприємству після закінчення кризи підвищити науково-виробничий потенціал. Підприємства, що успішно функціонують в докризових умовах, здатні перетворити кризу в реальну рушійну силу, звільнившись від слабостей і розвиваючи сильні сторони, до числа яких відносяться інновації. Інновації є найважливішим чинником конкурентоспроможності продукції, а активізація управління інноваційною діяльністю в кризових умовах забезпечує конкурентні переваги підприємства. Спрямований організаційний пошук ідей і доведення їх до інновацій, постійна націленість їх на виробниче підприємництво служать специфічним інструментом розвитку промислового підприємства.
ВАТ «Запоріжсталь» є одним з провідних підприємств металургійної галузі. За обсягом виробництва він входить в п'ятірку найбільших підприємств України. Комбінат є виробником високоякісної металопродукції - чавуну, сталі, листового прокату з вуглецевих, низьколегованих, легованих і нержавіючих сталей, гнутого профілю, жерсті, будівельних матеріалів і товарів народного споживання.
Провівши аналіз даних основних показників діяльності ВАТ «Запоріжсталь» за 2007-2009 роки, у роботі було виявлено, що доход (виручка) від реалізації продукції, чистий доход (виручка) від реалізації продукції, а також собівартість реалізованої продукції, а, відповідно, й валовий прибуток підприємства у 2009 році зменшувалися порівняно з 2008 роком. Зменшення чистого прибутку підприємства зумовлено всесвітньою кризою, яка призвела до зменшення попиту на продукцію підприємства.
Аналіз діяльності холоднопрокатного цеху показав, що обсяги виробництва постійно збільшуються, продуктивність праці та фондовіддача також збільшилися, а витрати на 1 грн. продукції зменшилися, хоча прибуток також збільшувався, але в порівнянні з 2008 роком він трохи зменшився. Темп росту продуктивності праці відстає від темпу росту заробітної плати 1-го працівника.
Результати аналізу доцільності впровадження інноваційних проектів надали можливість в загальних рисах ознайомиться з тими проектами, які впроваджувалися в цеху, або плануються.
Таким чином, в холоднопрокатному цеху, так і на всьому підприємстві, поставлені великі плани з реконструкції для того, щоб виробляти продукцію світового масштабу, заходи також направлені на охорону навколишнього середовища.
Інноваційне управління ВАТ «Запоріжсталь» передбачає оперативне впровадження нових технологій виробництва продукції, здійснення комерційної (господарської) діяльності, застосування ефективних методів впливу на підсистеми управління, обробки, використання та передачі інформації, оперативну зміну організаційної структури, враховуючи швидкоплинні зміни в навколишньому середовищі.
Впровадження інноваційного управління ВАТ «Запоріжсталь» передбачає концепція самоменеджменту, що є своєрідним та оригінальним поглядом на природу і сутність підприємства як системи, можливостей організаційних структур, еволюції систем і управління підприємством в цілому.
Процес управління ВАТ «Запоріжсталь» на засадах причинно-системного інноваційного підходу складається із окремих етапів, які відрізняються організацією праці, управлінням окремими елементами внутрішнього середовища, фінансуванням етапів інноваційного процесу, котрий являє собою єдиний потік.
Новітні наукові дослідження в управлінні ВАТ «Запоріжсталь» передбачають поетапність впровадження інноваційного процесу, що являє собою єдиний динамічний та комплексний потік інновацій, і який складається із окремих стадій (детермінант), де кількісні витрати фінансів, людських ресурсів, інформації, часу переростають в нову якість виробничого процесу, нову структуру, нові, більш ефективні взаємозв’язки підсистем, нову систему управління та систему підготовки і перепідготовки кадрів з наступними етапами інноваційної дифузії з розповсюдженням новизни в новому, більш широкому просторі, нових ринках, новій фінансовій сфері, тощо.
В результаті економічного обґрунтування доцільності впровадження інноваційних технологій у цеху холодного прокату в роботі було виявлено, що обсяги виробництва продукції збільшились, в той же час для впровадження таких рішень та здійснення виробництва нових видів продукції витрати в цеху збільшаться.
Такі зміни дозволять підвищити якість прокатної продукції холоднопрокатного цеху, збільшити її сортамент, підвищити продуктивність праці та підвищити конкурентоспроможність такої продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.
Загальний економічний ефект від впровадження розроблених організаційно-технічних заходів буде складати 179796,71 тис. грн.
В результаті впровадження організаційно-технічних заходів щодо впровадження інноваційних технологій в цеху холодного прокату значно покращаться техніко-економічні показники діяльності, а саме: зміниться асортимент продукції, що виробляється в цеху, у бік підвищення її якості і конкурентоспроможності, відбудеться оновлення виробничих фондів високопродуктивним обладнанням, економно будуть використовуватись сировина та матеріали для виробництва прокату, а також покращаться умови навколишнього середовища в результаті зниження викидів в атмосферу та у стічні води.
Таким чином, впровадження інноваційних технологій на виробництві ВАТ «Запоріжсталь» та збереженні позитивної ситуації на ринках збуту може призвести до поліпшення економічних показників цеху ще, як мінімум, протягом кількох років.
В сучасних умовах підприємству необхідно активізувати інноваційну діяльність, ефективніше організувати дослідження та розробки з впровадження нововведень на всіх стадіях життєвого циклу продукції, знизити рівень інноваційних ризиків.
Це прискорить оновлення виробництва, сприятиме ефективнішому використанню залучених коштів, спрямованих на інновації, та формуванню стійкого попиту на наукові досягнення, тобто створенню реальних умов запровадження інноваційної моделі розвитку підприємства.
Література
1. Про інноваційну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 36, ст. 266
2. Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки: Закон України // Відомості Верховної Ради України, 11.07.2001., № 2623-ІІІ– 2001. – № 48. – С. 253.
3. Проект стратегії інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів
4. Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: Монографія. – К.: КНЕУ, 2003. – 394 с.
5. Балабанов И.Т. Інноваційний менеджмент. – Спб: Питер, 2001. – 304 с.
6. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент: – К.: Ника-Центр, Эльга, 2003. – 448 с.
7. Білик М.Д., Павловська О.В. та інші. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – 2-ге вид. – К.: КНЕУ, 2007. – 592 с.
8. Бузько І.Р., Вартанова О.В., Голубенко Г.О. Стратегічне управління інвестиціями та інноваційна діяльність підприємства. Монографія. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2002. – 176 с.
9. Василенко О.В., Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ЦУЛ, 2003. – 440 с.
10. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студентів ВНЗ. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 488 с.
11. Дєєва Н.М., Дедіков О.І. Фінансовий аналіз. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 328 с.
12. Економічний аналіз: Навч. посіб. / Під ред. Бутинця Ф.Ф. – Житомир: ПП Рута, 2003. – 680 с.
13. Економічний аналіз: Навч. посіб. / Під ред. Мельникова Л.Г. – Суми: Університетська книга, 2004. – 635 с.
14. Економічний аналіз: Навч. посіб. / Під ред. Чумаченко М.Г. – К.: КНЕУ, 2001. – 540 с.
15. Економіка підприємства: Підручник / Під заг. ред. Покропивного С.Ф. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2004. – 528 с.
16. Економіка підприємства: Збірник практичних задач і ситуацій: Навч. посіб / Під загал. ред. Покропивного С.Ф. – Вид.2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2005. – 232 с.
17. Економіка і організація інноваційної діяльності: Підручник / Волков О.І., Денисенко М.П., Гречан А.П. та ін.; Під. Ред. проф. Волкова О.І., проф. Денисенка М.П. – К.: ВД Професіонал, 2004. – 960 с.
18. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов / Абрамешин А.Е., Воронина Т.П., Молчанова О.П., Тихонова Е.А., Шленов Ю.В.; Под редакцией д-ра экон. наук, проф. О.П. Молчановой. – М.: Вита-Пресс, 2001. – 272 с.
19. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Суми: Університетська книга, 2003. – 278 с.
20. Йохна М.А., Стадник В.В. Економіка і організація інноваційної діяльності. – К.: Вид. центр «Академія», 2005. – 400 с.
21. Крайник О.П., Барвінська Є.С. Економіка підприємства: Навч. посіб. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2003. – 208 с.
22. Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 504 с.
23. Крылов Э.И. Анализ эффективности инвестиционной и инновационной деятельности предприятия: Учеб. пособ. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 364 с.
24. Курс социально-экономической статистики: Учеб. для вузов / Под ред. проф. М.Г. Назарова. – М.: Финстатинформ, ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 771 с.
25. Микитюк П.П. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 2006. – 295 с.
26. Нижник В.М., Теляча Л.П. Міжнародний інноваційний менеджмент. Конспект лекцій та методичні вказівки до вивчення курсу для студентів денної форми навчання спеціальності 7.030403 “Міжнародні економічні відносини”. – Хмельницький: ХДУ. – 2004. – 178 с.
27. Оголевая Л.Н. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. – М.: ИНФРА – М., 2002. – 238 с.
28. Павленко І.А. Економіка та організація інноваційної діяльності: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дтсц / І.А. Павленко, Гончаров, Т.О. Швиданенко. – К.: КНЕУ. 2002. – 150 с.
29. Пашута М.Т. Інновації: понятійно-термінологічний апарат, економічна сутність та шляхи стимулювання. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 117 с.
30. Пелихов Е.Ф. Экономическая эффективность инноваций. – Х.: НУА, 2005. – 167 с.
31. Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Кулешов В.В. та інші. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. Й.М. Петровича. – Львів: Магнолія плюс, 2004.-680 с.
32. Подольска О.О., Яріш О.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 488 с.
33. Савицька А.Г. Аналіз господарської діяльності підприємства: Навч. посіб. – К.: Наука, 2003. – 680 с.
34. Семенов Г.А., Бугай В.З та інші Фінансове планування і управління на підприємствах: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 432 с.
35. Смоляр Л.Г. Інноваційний менеджмент. Курс лекцій. – К.: КНУ, 2005.
36. Управління інноваціями в сучасній організації / Під ред. В.А. Євтушевського. – К.: Нічлава, 2006. – 359 с.
37. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент: Учебник. – 2-е изд. – М.: ЗАО Бизнес-школа «Интел-Синтез», 2000. – 624 с.
38. Федоренко В.Г. Основи інвестиційно-інноваційної діяльності: Навч. посіб. – К.: Алерта, 2004. – 430 с.
39. Федоренко В.Т. Інвестиційний менеджмент: Навчальний посібник / В.Т. Федоренко. – К.: МАУП 2009. – 184 с.
40. Федулова М.Н. Інноваційна діяльність: Навч. посіб. – К.: Видавництво «Либідь», 2006. – 310 с.
41. Ципилик І.І. Економіка та організація інноваційної діяльності: Навч. посібник. – Івано-Франківськ: Інститут менеджменту та економіки, 2001. – 148 с.
42. Харів П. С. Інноваційна діяльність підприємства та економічна оцінка інноваційних процесів. – Тернопіль: Економічна думка, 2003. – 326 с.
43. Чухрай Н.І. Формування інноваційного потенціалу підприємства: маркетингове і логістичне забезпечення. – Львів: Нац. ун-т «Львівська політехніка», 2002. – 262 с.
44. Щукін Б.М. Аналіз інвестиційних проектів. – К.: МАУП, 2002. – 128 с.
45. Янковська О.І. Економічна сутність інновацій // Житомирський державний університет імені Івана Франка. – 2009. – № 1. – С. 11-17.
46. Волков Я.Р. Визначення передумов ефективного використання організаційних інновацій на промислових підприємствах // Електронний ресурс. Режим доступу. – http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural /Nvuu/Ekon/2009_28_2/statti/7.htm
47. Денисенко М.П., Шабліна Я.В. Інноваційна діяльність підприємств України: суть, оцінка та напрями активізації // Проблеми науки. – 2008. - № 6. – С. 9-16.
48. Дубодєлова А.В., Юринець О.В. Проблеми і можливості використання маркетингу в інноваційній діяльності вітчизняних підприємств // Національний університет «Львівська політехніка». – 2008. – С. 489-493.
49. Золотарьова Т.С., Дудко Н. В. Розвиток промислових підприємств у контексті інноваційного розвитку економіки // Рубрика: Соціум. Наука. Культурa, Економіка. Інтернет-ресурс. – http://intkonf.org
50. Камалов Р. К. Модель управления инновационной деятельностью предприятий в условиях кризиса // Инновации и инвестиции. – 2010. – № 1. – С. 18-24
51. Капітан І.Б. Принципи і методи аналізу в управлінні інноваційною діяльністю при виведенні нових товарів на ринок // Актуальні проблеми економки, 2007. - № 7. – С. 54-63.
52. Клюс Ю.І. Вплив інноваційної діяльності на економічну стійкість підприємства // Електронний ресурс. Режим доступу. – http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/vsunud/2008-1E/08kuiesp.htm
53. Липчанська О.В. Методика розрахунку порівняльно-аналітичних показників ефективності інвестиційних та інноваційних проектів // Актуальні проблеми економки. – 2007. – № 8. – С. 194-201.
54. Пашута М. Інновації як фактор випереджального розвитку економіки // Персонал. – 2006. – № 6. – С. 16-24.
55. Петрушевська В.В. Законодавчі аспекти державного регулювання інноваційної діяльності в Україні // Прометей. – 2006. – Вип. 2. – С. 105-109.
56. Радинський С. Концептуально-аналітичні основи управління інноваційним процесом на підприємстві // Галицький економічний вісник. – 2009. – № 1. – С. 47-50. – (проблеми мікро- та макроекономіки України).
57. Сєріков А.В., Тітов М.В. Методологія обернених розрахунків як інструмент аналізу господарської діяльності // Актуальні проблеми економки. – 2007. – № 8. – С. 201-207.
58. Снисаренко Е.Б. Анализ методов расчета экономической эффективности инновационных проектов с учетом фактора времени // Економіка, фінанси, право. – 2004. – № 11. – С. 6-11.
59. Федун І.П. Зарубіжний досвід інвестиційної підтримки інноваційної діяльності підприємств // Економіка АПК. – 2006. - № 10. – С. 47-54.
60. Чайка В. Нам потрібні інноваційні підходи та рішення // Економіст. – 2006. – № 6. – С. 20-23.
61. Офіційний сайт ВАТ «Запоріжсталь». – http://www.zaporizhstal.com
62. Офіційний сайт Національного інституту стратегічних досліджень України. – http://www.niss.gov.ua/Table/Zhalilo21/009.htm
63. Розділ «Наука та інновації» статистичної інформації [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Державного комітету статистики України. – Режим доступу. – http://www.ukrstat.gov.ua
2. Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки: Закон України // Відомості Верховної Ради України, 11.07.2001., № 2623-ІІІ– 2001. – № 48. – С. 253.
3. Проект стратегії інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів
4. Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: Монографія. – К.: КНЕУ, 2003. – 394 с.
5. Балабанов И.Т. Інноваційний менеджмент. – Спб: Питер, 2001. – 304 с.
6. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент: – К.: Ника-Центр, Эльга, 2003. – 448 с.
7. Білик М.Д., Павловська О.В. та інші. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – 2-ге вид. – К.: КНЕУ, 2007. – 592 с.
8. Бузько І.Р., Вартанова О.В., Голубенко Г.О. Стратегічне управління інвестиціями та інноваційна діяльність підприємства. Монографія. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2002. – 176 с.
9. Василенко О.В., Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ЦУЛ, 2003. – 440 с.
10. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студентів ВНЗ. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 488 с.
11. Дєєва Н.М., Дедіков О.І. Фінансовий аналіз. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 328 с.
12. Економічний аналіз: Навч. посіб. / Під ред. Бутинця Ф.Ф. – Житомир: ПП Рута, 2003. – 680 с.
13. Економічний аналіз: Навч. посіб. / Під ред. Мельникова Л.Г. – Суми: Університетська книга, 2004. – 635 с.
14. Економічний аналіз: Навч. посіб. / Під ред. Чумаченко М.Г. – К.: КНЕУ, 2001. – 540 с.
15. Економіка підприємства: Підручник / Під заг. ред. Покропивного С.Ф. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2004. – 528 с.
16. Економіка підприємства: Збірник практичних задач і ситуацій: Навч. посіб / Під загал. ред. Покропивного С.Ф. – Вид.2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2005. – 232 с.
17. Економіка і організація інноваційної діяльності: Підручник / Волков О.І., Денисенко М.П., Гречан А.П. та ін.; Під. Ред. проф. Волкова О.І., проф. Денисенка М.П. – К.: ВД Професіонал, 2004. – 960 с.
18. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов / Абрамешин А.Е., Воронина Т.П., Молчанова О.П., Тихонова Е.А., Шленов Ю.В.; Под редакцией д-ра экон. наук, проф. О.П. Молчановой. – М.: Вита-Пресс, 2001. – 272 с.
19. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Суми: Університетська книга, 2003. – 278 с.
20. Йохна М.А., Стадник В.В. Економіка і організація інноваційної діяльності. – К.: Вид. центр «Академія», 2005. – 400 с.
21. Крайник О.П., Барвінська Є.С. Економіка підприємства: Навч. посіб. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2003. – 208 с.
22. Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 504 с.
23. Крылов Э.И. Анализ эффективности инвестиционной и инновационной деятельности предприятия: Учеб. пособ. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 364 с.
24. Курс социально-экономической статистики: Учеб. для вузов / Под ред. проф. М.Г. Назарова. – М.: Финстатинформ, ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 771 с.
25. Микитюк П.П. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 2006. – 295 с.
26. Нижник В.М., Теляча Л.П. Міжнародний інноваційний менеджмент. Конспект лекцій та методичні вказівки до вивчення курсу для студентів денної форми навчання спеціальності 7.030403 “Міжнародні економічні відносини”. – Хмельницький: ХДУ. – 2004. – 178 с.
27. Оголевая Л.Н. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. – М.: ИНФРА – М., 2002. – 238 с.
28. Павленко І.А. Економіка та організація інноваційної діяльності: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дтсц / І.А. Павленко, Гончаров, Т.О. Швиданенко. – К.: КНЕУ. 2002. – 150 с.
29. Пашута М.Т. Інновації: понятійно-термінологічний апарат, економічна сутність та шляхи стимулювання. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 117 с.
30. Пелихов Е.Ф. Экономическая эффективность инноваций. – Х.: НУА, 2005. – 167 с.
31. Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Кулешов В.В. та інші. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. Й.М. Петровича. – Львів: Магнолія плюс, 2004.-680 с.
32. Подольска О.О., Яріш О.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 488 с.
33. Савицька А.Г. Аналіз господарської діяльності підприємства: Навч. посіб. – К.: Наука, 2003. – 680 с.
34. Семенов Г.А., Бугай В.З та інші Фінансове планування і управління на підприємствах: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 432 с.
35. Смоляр Л.Г. Інноваційний менеджмент. Курс лекцій. – К.: КНУ, 2005.
36. Управління інноваціями в сучасній організації / Під ред. В.А. Євтушевського. – К.: Нічлава, 2006. – 359 с.
37. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент: Учебник. – 2-е изд. – М.: ЗАО Бизнес-школа «Интел-Синтез», 2000. – 624 с.
38. Федоренко В.Г. Основи інвестиційно-інноваційної діяльності: Навч. посіб. – К.: Алерта, 2004. – 430 с.
39. Федоренко В.Т. Інвестиційний менеджмент: Навчальний посібник / В.Т. Федоренко. – К.: МАУП 2009. – 184 с.
40. Федулова М.Н. Інноваційна діяльність: Навч. посіб. – К.: Видавництво «Либідь», 2006. – 310 с.
41. Ципилик І.І. Економіка та організація інноваційної діяльності: Навч. посібник. – Івано-Франківськ: Інститут менеджменту та економіки, 2001. – 148 с.
42. Харів П. С. Інноваційна діяльність підприємства та економічна оцінка інноваційних процесів. – Тернопіль: Економічна думка, 2003. – 326 с.
43. Чухрай Н.І. Формування інноваційного потенціалу підприємства: маркетингове і логістичне забезпечення. – Львів: Нац. ун-т «Львівська політехніка», 2002. – 262 с.
44. Щукін Б.М. Аналіз інвестиційних проектів. – К.: МАУП, 2002. – 128 с.
45. Янковська О.І. Економічна сутність інновацій // Житомирський державний університет імені Івана Франка. – 2009. – № 1. – С. 11-17.
46. Волков Я.Р. Визначення передумов ефективного використання організаційних інновацій на промислових підприємствах // Електронний ресурс. Режим доступу. – http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural /Nvuu/Ekon/2009_28_2/statti/7.htm
47. Денисенко М.П., Шабліна Я.В. Інноваційна діяльність підприємств України: суть, оцінка та напрями активізації // Проблеми науки. – 2008. - № 6. – С. 9-16.
48. Дубодєлова А.В., Юринець О.В. Проблеми і можливості використання маркетингу в інноваційній діяльності вітчизняних підприємств // Національний університет «Львівська політехніка». – 2008. – С. 489-493.
49. Золотарьова Т.С., Дудко Н. В. Розвиток промислових підприємств у контексті інноваційного розвитку економіки // Рубрика: Соціум. Наука. Культурa, Економіка. Інтернет-ресурс. – http://intkonf.org
50. Камалов Р. К. Модель управления инновационной деятельностью предприятий в условиях кризиса // Инновации и инвестиции. – 2010. – № 1. – С. 18-24
51. Капітан І.Б. Принципи і методи аналізу в управлінні інноваційною діяльністю при виведенні нових товарів на ринок // Актуальні проблеми економки, 2007. - № 7. – С. 54-63.
52. Клюс Ю.І. Вплив інноваційної діяльності на економічну стійкість підприємства // Електронний ресурс. Режим доступу. – http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/vsunud/2008-1E/08kuiesp.htm
53. Липчанська О.В. Методика розрахунку порівняльно-аналітичних показників ефективності інвестиційних та інноваційних проектів // Актуальні проблеми економки. – 2007. – № 8. – С. 194-201.
54. Пашута М. Інновації як фактор випереджального розвитку економіки // Персонал. – 2006. – № 6. – С. 16-24.
55. Петрушевська В.В. Законодавчі аспекти державного регулювання інноваційної діяльності в Україні // Прометей. – 2006. – Вип. 2. – С. 105-109.
56. Радинський С. Концептуально-аналітичні основи управління інноваційним процесом на підприємстві // Галицький економічний вісник. – 2009. – № 1. – С. 47-50. – (проблеми мікро- та макроекономіки України).
57. Сєріков А.В., Тітов М.В. Методологія обернених розрахунків як інструмент аналізу господарської діяльності // Актуальні проблеми економки. – 2007. – № 8. – С. 201-207.
58. Снисаренко Е.Б. Анализ методов расчета экономической эффективности инновационных проектов с учетом фактора времени // Економіка, фінанси, право. – 2004. – № 11. – С. 6-11.
59. Федун І.П. Зарубіжний досвід інвестиційної підтримки інноваційної діяльності підприємств // Економіка АПК. – 2006. - № 10. – С. 47-54.
60. Чайка В. Нам потрібні інноваційні підходи та рішення // Економіст. – 2006. – № 6. – С. 20-23.
61. Офіційний сайт ВАТ «Запоріжсталь». – http://www.zaporizhstal.com
62. Офіційний сайт Національного інституту стратегічних досліджень України. – http://www.niss.gov.ua/Table/Zhalilo21/009.htm
63. Розділ «Наука та інновації» статистичної інформації [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Державного комітету статистики України. – Режим доступу. – http://www.ukrstat.gov.ua
Додаткова iнформацiя
Робота написана на прикладі ВАТ «Запоріжсталь»
Інші роботи цього напряму
© 2024 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?