|
ЦІНА:
50 грн.
|
||
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Складне речення (безсполучникове) в українській мові (на основі сучасних авторів) (ID роботи: 2773) |
| Напрям: | Мова/Література |
| Предмет: | Українська література |
| Тип роботи: | Курсова робота |
| Кількість сторінок: | 33 |
| Рік захисту: | 2010 |
| ВУЗ: | Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки (СНУ ім. Лесі Українки) |
| Мова: | Українськa |
План
Вступ
Розділ 1
Безсполучникове речення як синтаксична одиниця
1.1. Проблема статусу складних безсполучникових речень
1.2 Проблема класифікації безсполучникових складних речень
1.3 Класифікація безсполучникових складних речень
Розділ 2
Характеристика безсполучникових складних речень в творах
2.1 Речення з однофункціональними предикативними частинами
2.1.1 Речення перелічувальної семантики
2.1.2 Речення перелічувальної семантики із значенням одночасності дій, фактів, явищ
2.1.3 Речення близькі до безсполучникових складних конструкцій у творах
2.2 Речення з різнофункціональними предикативними частинами
2.2.1 Речення зіставно-протиставного значення
2.2.2 Безсполучникові складні речення зіставного різновиду
2.2.3 Безсполучникові складні речення протиставного різновиду
2.2.4 Безсполучникові складні речення з пояснювальним значенням
2.2.5 Речення з розгортальною частиною
2.2.6 Речення з уточнювальною частиною
2.2.7 Речення з коментувальною частиною
2.2.8 Речення з доповнювальною частиною
2.2.9 БСР з відношенням детермінації, одна з частин яких має часове значення
2.2.10 БСР з відношенням детермінації, умовно-наслідкові
2.2.11 Причиново-наслідкові речення
2.1.12 Речення, постпозитивна частина яких виражає обґрунтування з відтінком причини
2.2.13 БСР, друга частина яких функціонує із значенням мети
2.2.14 БСР, одна з частин яких передає допустовість
Висновок
Список використаної літератури:
Розділ 1
Безсполучникове речення як синтаксична одиниця
1.1. Проблема статусу складних безсполучникових речень
1.2 Проблема класифікації безсполучникових складних речень
1.3 Класифікація безсполучникових складних речень
Розділ 2
Характеристика безсполучникових складних речень в творах
2.1 Речення з однофункціональними предикативними частинами
2.1.1 Речення перелічувальної семантики
2.1.2 Речення перелічувальної семантики із значенням одночасності дій, фактів, явищ
2.1.3 Речення близькі до безсполучникових складних конструкцій у творах
2.2 Речення з різнофункціональними предикативними частинами
2.2.1 Речення зіставно-протиставного значення
2.2.2 Безсполучникові складні речення зіставного різновиду
2.2.3 Безсполучникові складні речення протиставного різновиду
2.2.4 Безсполучникові складні речення з пояснювальним значенням
2.2.5 Речення з розгортальною частиною
2.2.6 Речення з уточнювальною частиною
2.2.7 Речення з коментувальною частиною
2.2.8 Речення з доповнювальною частиною
2.2.9 БСР з відношенням детермінації, одна з частин яких має часове значення
2.2.10 БСР з відношенням детермінації, умовно-наслідкові
2.2.11 Причиново-наслідкові речення
2.1.12 Речення, постпозитивна частина яких виражає обґрунтування з відтінком причини
2.2.13 БСР, друга частина яких функціонує із значенням мети
2.2.14 БСР, одна з частин яких передає допустовість
Висновок
Список використаної літератури:
Вступ
Існування складніших, ніж речення, побудов підтверджується їхньою логіко-змістовою єдністю, відокремленістю в тексті, наявністю синтаксичних зв’язків, що цементують об’єднання окремих речень (фраз), виявом деяких відношень, властивих структурі цілого. Розкриття природи складних синтаксичних побудов дає змогу наблизитися до розуміння закономірностей будови тексту.
Відмінність функцій речення і фрази передбачає також відмінності в їхньому змісті й формі. До розряду композиційно-мовленнєвих одиниць належить також абзац, і відомо немало фактів його синтаксичної неоднорідності. Все це свідчить про необхідність уточненого розгляду меж речення в тексті для того, щоб за всіх випадків виявлення зв’язків, відношень між реченнями ми могли бути впевненими, що йдеться саме про речення, про одиниці одного плану, одного рівня.
Варто зазначити, що в кожному реченні повідомляється якийсь один мислений зміст: або це одне окреме повідомлення про вияв чого-небудь, або таке ж окреме повідомлення про чиюсь характеристику, або повідомлення про чий - не будь учинок, заняття, чи повідомлення оцінки кого, чого-небудь і т.д.
Розділові паузи, що обрамовують речення, мають багатозначний характер, їх диференційований аналіз у зв’язку з описом різних одиниць потребує спеціального інструментального дослідження.
Об’єктом дослідження є стилістико-синтаксичні норми української мови, проблема складних безсполучникових речень.
Предметом дослідження є складні безсполучникові речення.
Мета дослідження полягає в характеристиці вживання складних безсполучникових речень. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати співвідношення речення та тексту в контексті лексико-стилістичного дослідження;
2. Дати характеристику поняття про складне безсполучникове речення на прикладі поезії І.Драча;
3. Проаналізувати автономність частин у безсполучникових конструкціях.
Актуальність теми дослідження: загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Метод порівняльного аналізу.
3. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.
Відмінність функцій речення і фрази передбачає також відмінності в їхньому змісті й формі. До розряду композиційно-мовленнєвих одиниць належить також абзац, і відомо немало фактів його синтаксичної неоднорідності. Все це свідчить про необхідність уточненого розгляду меж речення в тексті для того, щоб за всіх випадків виявлення зв’язків, відношень між реченнями ми могли бути впевненими, що йдеться саме про речення, про одиниці одного плану, одного рівня.
Варто зазначити, що в кожному реченні повідомляється якийсь один мислений зміст: або це одне окреме повідомлення про вияв чого-небудь, або таке ж окреме повідомлення про чиюсь характеристику, або повідомлення про чий - не будь учинок, заняття, чи повідомлення оцінки кого, чого-небудь і т.д.
Розділові паузи, що обрамовують речення, мають багатозначний характер, їх диференційований аналіз у зв’язку з описом різних одиниць потребує спеціального інструментального дослідження.
Об’єктом дослідження є стилістико-синтаксичні норми української мови, проблема складних безсполучникових речень.
Предметом дослідження є складні безсполучникові речення.
Мета дослідження полягає в характеристиці вживання складних безсполучникових речень. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати співвідношення речення та тексту в контексті лексико-стилістичного дослідження;
2. Дати характеристику поняття про складне безсполучникове речення на прикладі поезії І.Драча;
3. Проаналізувати автономність частин у безсполучникових конструкціях.
Актуальність теми дослідження: загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Метод порівняльного аналізу.
3. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.
Висновок
Безсполучникові складні речення – такі речення, частини яких об'єднуються в одне ціле без сполучників і сполучних слів, а лише інтонацією та співвідношенням форм присудків. Отже, відсутність сполучного елемента у складному реченні – важлива його структурна ознака. Безсполучникові складні речення поєднують у собі риси системності, властивої складним структурам взагалі, з граматичною, значеннєвою і стилістичною самобутністю. Відмінності безсполучникових Безсполучникові складні речення являють собою поліпредикативні конструкції, не залежні від сполучникових складних структур ні граматично, ні семантично. Вони становлять окремий структурно-семантичний тип складних речень, Врахування семантичної ролі предикативних компонентів послужило основою поділу всіх безсполучникових утворень (за С.І. Дорошенком) на речення з однофункціональними і з різнофункціональними предикативними частинами. До перших належать лише конструкції з перелічувальною семантикою. Предикативні компоненти цих речень семантично рівноцінні, незалежні. Складні речення безсполучникового типу функціонують у різних стилях мови як необхідні і важливі структурні одиниці. Їх уведення в мову художніх творів становить живий мовний процес. І як одиниці такого живого процесу, вони потребують подальшого вивчення як з погляду семантичного їх наповнення, так і з погляду структурно-граматичного вираження.
Розглядувані складні безсполучникові конструкції належать до речень із різнофункціональними предикативними частинами з відношенням детермінації. Їхня найважливіша структурно-граматична ознака — порядок розміщення предикативних частин за формулою “факт (подія) — його (її) обґрунтування”, що дозволяє аналізовані структури вважати необерненими з огляду на логічну неможливість у безсполучниковому вияві поставити обґрунтування перед констатацією факту (чи події). Саме таке розміщення предикативних частин визначило структурно-семантичну специфіку цього виду безсполучникових речень, за якою друга частина виконує обґрунтовуючу функцію, а саме функцію вираження аргументу, підстави, мотиву, причини того, про що йдеться у першому компоненті.
Різноманітність семантичного наповнення обґрунтовуючої предикативної частини не дозволяє сприймати її компонентом, що виражає тільки причину сформульованої у першому складнику дії. Тому правомірно конструкції розглядуваного виду називати безсполучниковими складними реченнями з відношенням обґрунтування, а не реченнями причиново-наслідковими (з оберненим відношенням причини і наслідку) чи тим більше не наслідково-причиновими, що до того ж суперечить логіці відношень причини і наслідку.
Визнання специфіки будови аналізованих безсполучникових складних речень і своєрідного семантичного наповнення відношень частин робить можливим кваліфікувати їх як окремий вид складних безсполучникових структур. Їх окремішність визначається порядком розташування предикативних частин, негнучкістю (необерненістю) структури, вираженням семантичного відношення факту (події) та його (її) обґрунтування. Запропонована в роботі класифікація безсполучникових складних конструкцій розглядуваного виду ґрунтується на врахуванні, по-перше, семантико-граматичного оформлення першої частини, яка називає факт, подію, явище, і, по-друге, смислового наповнення всієї єдності.
За ознакою семантико-граматичного вираження препозиційного складника виділено різновиди за наявністю у ньому: а) заперечення, б) волевиявлення, в) ствердження.
Урахування смислового наповнення розглядуваних одиниць дало змогу поділити їх на об’єктивно-пізнавальні й особистісні конструкції обґрунтування.
Разом із цим констатовано, що безсполучникові складні конструкції обґрунтування засвідчуються в усіх відомих в українській мові формах речень за метою висловлення.
Здійснений аналіз дозволяє стверджувати, що аналізовані структури є не чим іншим, як реченнєвими одиницями з виразно визначеним відношенням предикативних частин, інтонаційним малюнком, властивим складним структурам. Вони поширені в усно-розмовному й більшості книжних стилів сучасної української мови, крім офіційно-ділового. Як мовні одиниці вони представлені не тільки в елементарному двокомпонентному вияві, а й у складі багатокомпонентних речень.
Визнання розглядуваних конструкцій як реченнєвих, а не текстових утворень чи синтаксичних дериватів не стоїть на перешкоді знаходження точок перетину речень аналізованого виду і конструювання тексту з одиниць, що виражають відношення обґрунтування. Безсполучникові складні речення із відношенням обґрунтування і текстові утворення співвідносяться як різнорівневі синтаксичні одиниці.
Розглядувані складні безсполучникові конструкції належать до речень із різнофункціональними предикативними частинами з відношенням детермінації. Їхня найважливіша структурно-граматична ознака — порядок розміщення предикативних частин за формулою “факт (подія) — його (її) обґрунтування”, що дозволяє аналізовані структури вважати необерненими з огляду на логічну неможливість у безсполучниковому вияві поставити обґрунтування перед констатацією факту (чи події). Саме таке розміщення предикативних частин визначило структурно-семантичну специфіку цього виду безсполучникових речень, за якою друга частина виконує обґрунтовуючу функцію, а саме функцію вираження аргументу, підстави, мотиву, причини того, про що йдеться у першому компоненті.
Різноманітність семантичного наповнення обґрунтовуючої предикативної частини не дозволяє сприймати її компонентом, що виражає тільки причину сформульованої у першому складнику дії. Тому правомірно конструкції розглядуваного виду називати безсполучниковими складними реченнями з відношенням обґрунтування, а не реченнями причиново-наслідковими (з оберненим відношенням причини і наслідку) чи тим більше не наслідково-причиновими, що до того ж суперечить логіці відношень причини і наслідку.
Визнання специфіки будови аналізованих безсполучникових складних речень і своєрідного семантичного наповнення відношень частин робить можливим кваліфікувати їх як окремий вид складних безсполучникових структур. Їх окремішність визначається порядком розташування предикативних частин, негнучкістю (необерненістю) структури, вираженням семантичного відношення факту (події) та його (її) обґрунтування. Запропонована в роботі класифікація безсполучникових складних конструкцій розглядуваного виду ґрунтується на врахуванні, по-перше, семантико-граматичного оформлення першої частини, яка називає факт, подію, явище, і, по-друге, смислового наповнення всієї єдності.
За ознакою семантико-граматичного вираження препозиційного складника виділено різновиди за наявністю у ньому: а) заперечення, б) волевиявлення, в) ствердження.
Урахування смислового наповнення розглядуваних одиниць дало змогу поділити їх на об’єктивно-пізнавальні й особистісні конструкції обґрунтування.
Разом із цим констатовано, що безсполучникові складні конструкції обґрунтування засвідчуються в усіх відомих в українській мові формах речень за метою висловлення.
Здійснений аналіз дозволяє стверджувати, що аналізовані структури є не чим іншим, як реченнєвими одиницями з виразно визначеним відношенням предикативних частин, інтонаційним малюнком, властивим складним структурам. Вони поширені в усно-розмовному й більшості книжних стилів сучасної української мови, крім офіційно-ділового. Як мовні одиниці вони представлені не тільки в елементарному двокомпонентному вияві, а й у складі багатокомпонентних речень.
Визнання розглядуваних конструкцій як реченнєвих, а не текстових утворень чи синтаксичних дериватів не стоїть на перешкоді знаходження точок перетину речень аналізованого виду і конструювання тексту з одиниць, що виражають відношення обґрунтування. Безсполучникові складні речення із відношенням обґрунтування і текстові утворення співвідносяться як різнорівневі синтаксичні одиниці.
Література
1. Тєлєжкіна О. О. Безсполучникові складні речення в поезії Олександра Олеся // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр.— Вип. 1.— Харків, 1998. — С. 57—62.
2. Тєлєжкіна О. О. Наслідкові речення і речення обґрунтування в системі безсполучникових складних структур // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. —
Вип. 1.— Ч. 1.— К., 2000.— С. 256—262.
3. Тєлєжкіна О. О. Речення обґрунтування як вид безсполучникових складних речень // Філологічні студії.— Луцьк, 2000. — № 1. — С. 204—208.
4. Тєлєжкіна О. О. Структурна співвіднесеність безсполучникових складних речень обґрунтування і текстових утворень // Вісник Харківського університету. Серія Філологія.— Вип. 34.— Харків, 2002. — № 557.— С. 155—160.
5. Тєлєжкіна О. О. Відповідність безсполучникових складних речень обґрунтування і текстових утворень // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. —
Вип. 8.— Харків, 2002.— С. 131—136.
6. Тєлєжкіна О. О. Безсполучникові складні речення як стилістичний засіб (на прикладі збірки О. Олеся “З журбою радість обнялася”) // Олександр Олесь: творча спадщина і сучасність: Зб. наук. пр. — Суми, 1999.— С. 248—253.
7. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис:підручник. - К.: Либідь, 1993. - С. 145-156.
8. Багмут A. M. Семантика і інтонація в українській мові. - К.: Наук, думка, 1991. - С. 165; Взаємодія усних і писемних стилів мови // Ред. М.М.Пилинський. -- К.: Наук, думка, 1982. - С, 179.
2. Тєлєжкіна О. О. Наслідкові речення і речення обґрунтування в системі безсполучникових складних структур // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. —
Вип. 1.— Ч. 1.— К., 2000.— С. 256—262.
3. Тєлєжкіна О. О. Речення обґрунтування як вид безсполучникових складних речень // Філологічні студії.— Луцьк, 2000. — № 1. — С. 204—208.
4. Тєлєжкіна О. О. Структурна співвіднесеність безсполучникових складних речень обґрунтування і текстових утворень // Вісник Харківського університету. Серія Філологія.— Вип. 34.— Харків, 2002. — № 557.— С. 155—160.
5. Тєлєжкіна О. О. Відповідність безсполучникових складних речень обґрунтування і текстових утворень // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. —
Вип. 8.— Харків, 2002.— С. 131—136.
6. Тєлєжкіна О. О. Безсполучникові складні речення як стилістичний засіб (на прикладі збірки О. Олеся “З журбою радість обнялася”) // Олександр Олесь: творча спадщина і сучасність: Зб. наук. пр. — Суми, 1999.— С. 248—253.
7. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис:підручник. - К.: Либідь, 1993. - С. 145-156.
8. Багмут A. M. Семантика і інтонація в українській мові. - К.: Наук, думка, 1991. - С. 165; Взаємодія усних і писемних стилів мови // Ред. М.М.Пилинський. -- К.: Наук, думка, 1982. - С, 179.
Інші роботи цього напряму
© 2023 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?