Право громадян України на працю і відпочинок   (ID роботи: 1002)

Вступ
РОЗДІЛ І. Трудові правовідносини
1.1. Поняття трудових правовідносин
1.2. Зміст трудових правовідносин
1.3. Поняття зайнятості і основи його забезпечення
1.4. Правові основи працевлаштування
РОЗДІЛ ІІ. Робочий час і час відпочинку
2.1. Поняття робочого часу і його види
2.2. Надурочні роботи і ненормований робочий день
2.3. Режим роботи і облік робочого часу
2.4. Поняття і види часу відпочинку
2.5. Відпустки
Висновок
Список використаних джерел

Кодекс законiв про працю України регулює трудовi вiдносини всiх працiвникiв, сприяючи зростанню продуктивностi працi, полiпшенню якостi роботи, пiдвищенню ефективностi суспiльного виробництва i пiднесенню на цiй основi матерiального i культурного рiвня життя трудящих, змiцненню трудової дисциплiни i поступовому перетворенню працi на благо суспiльства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Законодавство про працю встановлює високий рiвень умов працi, всемiрну охорону трудових прав працiвникiв.
Право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою працi не нижче встановленого державою мiнiмального розмiру, - включаючи право на вiльний вибiр професiї, роду занять i роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятостi населення, сприяє працевлаштуванню, пiдготовцi i пiдвищенню трудової квалiфiкацiї, а при необхiдностi забезпечує перепiдготовку осiб, вивiльнюваних у результатi переходу на ринкову економiку.
Працiвники реалiзують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на пiдприємствi, в установi, органiзацiї або з фiзичною особою. Працiвники мають право на вiдпочинок вiдповiдно до законiв про обмеження робочого дня та робочого тижня i про щорiчнi оплачуванi вiдпустки, право на здоровi i безпечнi умови працi, на об′єднання в професiйнi спiлки та на вирiшення колективних трудових конфлiктiв (спорiв) у встановленому законом порядку, на участь в управлiннi пiдприємством, установою, органiзацiєю, на матерiальне

Зайнятість населення України забезпечується державою шляхом проведення збалансованої інвестиційної та податкової політики, спрямованої на раціональне розміщення продуктивних сил, заохочення і стимулювання підприємництва, малого та середнього бізнесу, індивідуальної трудової діяльності. Соціально-економічна політика держави в сфері зайнятості передбачає розробку державних та територіальних програм зайнятості населення. Вони спрямовані на запобігання безробіттю шляхом підвищення економічної заінтересованості підприємств у збереженні системи робочих місць, створенні додаткових робочих місць, ефективному використанні трудових ресурсів. З метою вирішення проблем у сфері зайнятості передбачається проведення аналітичних та наукових досліджень структури економіки, прогнозування наступних змін у якості та розподілу робочої сили.
Порядок підшукання підходящої роботи досить докладно регламентований Законом України «Про зайнятість населення».
Процес працевлаштування не обмежується конкретними строками. Працевлаштування триває до того часу, поки Громадянин не буде влаштований на роботу або навчання. З обліку в службі зайнятості можуть бути зняті тільки ті громадяни, які в період підшукання їм підходящої роботи відмовились від двох пропозицій. Протягом шести наступних місяців (для громадян, які користуються пільгами щодо працевлаштування, — протягом трьох місяців) їм надаються лише консультаційні послуги. Після закінчення цього строку такі громадяни можуть повторно зареєструватись у службі зайнятості як такі, що шукають роботу.
Процес працевлаштування закінчується укладенням трудового договору

1. Александров H.Г. Трудовое правоотношение. — M., 1948. — С. 242.
2. Бойко М. Д. Трудове право України: Н вч. посіб.: Курс лекцій. – К.: Олайн, 2002. – 335 с.
3. Буткевич В. Права людини в Україні // Права людини в Україні.— К., 1995.- С. 34.
4. Буткевич В. Права людини в Україні // Права людини в Україні. Щорічник.- 1993.- К., 1995.- С. 35.
5. Венедиктов В. С. Конспект лекций по трудовому праву Украины: Учеб. пособие для высш. учеб. з ведений. – Х рьков: Консум, 1998. – 140 с.
6. Гирич О.Г. Трудове право: Курс лекцій: Для студентів юридичних вузів та факультетів. – К.: Вілбор, 1999. – 208 с.
7. Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року
8. Киселев И.Я. Сравнительное и международное трудовое право. — С. 97—100.
9. Кодекс законів про працю України
10. Козінцева І. П., Савенко Л. А. Людина і праця: Довідник з правових питань. -К. - 1997р. - 106 с.
11. Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілки. 2-ге вид., доопрацьоване. –К.: Наукова думка 2000. – 734с.
12. Конституція України 1996 р.
13. Кравченко В.В. Конституційне право України. Навчальний посібник. – К.: Атака, 2000. – 320с.
14. Наровлянський О.Д. Основи правознавства: підручник для 9 кл. загально освіт. шк.. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Парламентське вид-во, 2002. – 320с. – С.155-156.
15. Нове законодавство України про працю/ Упоряд. В.Б. Авер’янов, І.В.

Державна символіка України

Правовий статус служби безпеки України

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС МІСТА В УКРАЇНІ

Референдум як основна форма прямого (безпосереднього) народовладдя в України

Конституційне право України як галузь соціального права

Конституційний суд України у судовій системі України. Його роль та практичне значення для розбудови демократичного суспільства

Виборчий процес в Україні

Джерела конституційного права

Суды общей юрисдикции в Украине

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ ТА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЯ

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ

КОНСТИТУЦІЙНІ ФУНКЦІЇ ПРОКУРАТУРИ В УКРАЇНІ

Теоретичні проблеми Регламенту Верховної Ради України

КОНСТИТУЦИОННО-ПРАВОВОЕ РАЗВИТИЕ ИОРДАНИИ

ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Взаємовідносини Президента України з Верховною Радою України: правове регулювання, практична реалізація.

Правовий статус Конституційного Суду України

Принципи поділу влади

КОНСТИТУЦІЙНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ СТРИМУВАНЬ І ПРОТИВАГ ЯК ЗАСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ

Конституція України 1996 р.

Магдебурське право

КОНСТИТУЦІЙНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВА ЛЮДИНИ Й ГРОМАДЯНИНА ТА ЇХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Задача конституційне право

Контрольна конституційне право

СУЧАСНИЙ ПАРЛАМЕНТАРИЗМ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ

Процедури імпічменту

Структура та принципи конституції України

Суб'єкти конституційного права України

НОРМИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Джерела конституційного права

Конституція як центр сучасної правової системи

ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ: КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ

Поняття судової влади та її співвідношення з іншими гілками влади. Ознаки(основні риси)судової влади.Суд як орган судової влади. Основні ознаки судів,як державних органів влади.

Прокуратура України. Статус, структура, функції.

РЕАЛІЗАЦІЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА ЛЮДИНИ ТА ГРОМАДЯНИНА НА ЗВЕРНЕННЯ ЗА ЗАХИСТОМ СВОЇХ ПРАВ І СВОБОД ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ

Референдум і його соціальна функція

Конституційно-правові норми: поняття, ознаки і класифікація

Конституційне право громадянина в Україні на вуличні походи, мітинги та демонстрації

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ НОРМИ В УКРАЇНІ

КОНСТИТУЦІЙНІ ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ ЯК ОСНОВНЕ ДЖЕРЕЛО КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

ВЗАИМООТНОШЕНИЯ ОРГАНОВ ПРЕДСТАВИТЕЛЬНОЙ И ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ ВЛАСТИ В АВТОНОМНОЙ РЕСПУБЛИКЕ КРЫМ: КОНСТИТУЦИОННО-ПРАВОВОЙ АСПЕКТ

Конституційні засади медіації

ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

Уряд: порядок формування, компетенція

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ГАРАНТІЇ ПОЛІТИЧНИХ ПРАВ ТА СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА В УКРАЇНІ

Діяльність органів місцевого самоврядування по забезпеченню конституційних прав та свобод людини і громадянина

КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ (проблеми теорії і практики)

Конституционный суд Украины

Судова система США