|
ЦІНА:
60 грн.
|
||
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Джерела конституційного права (ID роботи: 622) |
| Напрям: | Право |
| Предмет: | Конституційне право |
| Тип роботи: | Курсова робота |
| Кількість сторінок: | 50 |
| Рік захисту: | 2008 |
| Мова: | Українськa |
План
ЗМІСТ
Вступ
Розділ І. Розідл 1. Поняття і зміст джерел конституційного права ЄС
1.1 Основні риси права ЄС
1.2 Поняття і зміст джерел конституційного права
Розділ ІІ. Джерела конституційного права держав учасниць ЄС
2.1 Система джерел конституційного права країн ЄС
2.2 Конституція як джерело права країн ЄС
2.3 Нормативно-правові акти, як джерела конституційного права країн ЄС
Розділ ІІІ. Тенденції розвитку джерел конституційного права держав ЄС
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Розділ І. Розідл 1. Поняття і зміст джерел конституційного права ЄС
1.1 Основні риси права ЄС
1.2 Поняття і зміст джерел конституційного права
Розділ ІІ. Джерела конституційного права держав учасниць ЄС
2.1 Система джерел конституційного права країн ЄС
2.2 Конституція як джерело права країн ЄС
2.3 Нормативно-правові акти, як джерела конституційного права країн ЄС
Розділ ІІІ. Тенденції розвитку джерел конституційного права держав ЄС
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Вступ
Актуальність теми. Конституційне право — провідна галузь національного права, що закріплює демократичні принципи організації публічної влади, взаємовідносин влади з людиною та громадянським суспільством.
Особливість місця і ролі конституційного права в системі права, його динамізм, інтенсивний розвиток вітчизняної науки конституційного права обумовлюють ту увагу, яка приділяється вивченню конституційного права у процесі підготування кваліфікованих юристів. Системне вивчення навчальної дисципліни конституційного права є передумовою формування професійної свідомості сучасного фахівця-юриста, дає можливість належним чином орієнтуватися у складних питаннях державо- і нормотворення, зіставляти практику державного будівництва зі світовими та європейськими нормами.
Предмет роботи – джерела конституційного права зарубіжниз країн
Об’єкт роботи - конституційні норми.
Метою даної роботи є: дослідити джерела конституційного права зарубіжних країн .
Написання даної роботи передбачає виконання наступних завдань:
· Долдіити поняття «Джерело права»
· визначити поняття джерел конституційного права зарубіжних країн;
· визначити систему джерела конституційного права зарбужних країн;
Методологічну та теоретичну основу курсової роботи становлять основні принципи і положення теорії права і теорії міжнародного права. У роботі використовувались такі загальновизнані у правовій науці методи, як історичний, логічний, порівняльний, системний, що дало можливість дослідити проблему в різних аспектах та в її розвитку. Теоретичну основу дослідження складають праці українських та зарубіжних авторів з теорії права, міжнародного права, права ЄС. До них належать роботи Бувайлика Г.Є., Буткевича В.Г., Василенка В.А., Войтовича С.А., Висоцького О.Ф., Гавердовського О.Ф., Денисова В.Н., Євінтова В.І., Копєйчикова В.В., Косака В.М., Літкевича В.С., Муравйова В.І., Опришка В.Ф., Сандровського К.К., а також Алєксєєва С.С., Броунлі Я., Богуславського М.М., Кузнєцова В.І., Лукашука І.І., Малініна С.О., Моравецького В., Тункіна Г.І., Тускоза Ж., Усенка Є.Т., Шихати І., Юмашева Ю.М. та ін. У роботі використано міжнародно-правові документи, законодавство України, акти інститутів ЄС.
Для об'єктивізації власної суб'єктивної оцінки автор використовував наукові праці іноземних та українських авторів із вказаної проблематики, матеріали українських і зарубіжних правових часописів, наукових збірників, теоретичних конференцій з питань міжнародно-правового регулювання, широкого кола досліджень у формі монографій. Отже, автор намагався залучити необхідний обсяг документальних джерел і врахувати всі відомі йому точки зору на те, що пов'язано з гармонізацією українського законодавства із законодавством Європейського Союзу .
Актуальність теми. Конституційне право — провідна галузь національного права, що закріплює демократичні принципи організації публічної влади, взаємовідносин влади з людиною та громадянським суспільством.
Особливість місця і ролі конституційного права в системі права, його динамізм, інтенсивний розвиток вітчизняної науки конституційного права обумовлюють ту увагу, яка приділяється вивченню конституційного права у процесі підготування кваліфікованих юристів. Системне вивчення навчальної дисципліни конституційного права є передумовою формування професійної свідомості сучасного фахівця-юриста, дає можливість належним чином орієнтуватися у складних питаннях державо- і нормотворення, зіставляти практику державного будівництва зі світовими та європейськими нормами.
Предмет роботи – джерела конституційного права зарубіжниз країн
Об’єкт роботи - конституційні норми.
Метою даної роботи є: дослідити джерела конституційного права зарубіжних країн .
Написання даної роботи передбачає виконання наступних завдань:
· Долдіити поняття «Джерело права»
· визначити поняття джерел конституційного права зарубіжних країн;
· визначити систему джерела конституційного права зарбужних країн;
Методологічну та теоретичну основу курсової роботи становлять основні принципи і положення теорії права і теорії міжнародного права. У роботі використовувались такі загальновизнані у правовій науці методи, як історичний, логічний, порівняльний, системний, що дало можливість дослідити проблему в різних аспектах та в її розвитку. Теоретичну основу дослідження складають праці українських та зарубіжних авторів з теорії права, міжнародного права, права ЄС. До них належать роботи Бувайлика Г.Є., Буткевича В.Г., Василенка В.А., Войтовича С.А., Висоцького О.Ф., Гавердовського О.Ф., Денисова В.Н., Євінтова В.І., Копєйчикова В.В., Косака В.М., Літкевича В.С., Муравйова В.І., Опришка В.Ф., Сандровського К.К., а також Алєксєєва С.С., Броунлі Я., Богуславського М.М., Кузнєцова В.І., Лукашука І.І., Малініна С.О., Моравецького В., Тункіна Г.І., Тускоза Ж., Усенка Є.Т., Шихати І., Юмашева Ю.М. та ін. У роботі використано міжнародно-правові документи, законодавство України, акти інститутів ЄС.
Для об'єктивізації власної суб'єктивної оцінки автор використовував наукові праці іноземних та українських авторів із вказаної проблематики, матеріали українських і зарубіжних правових часописів, наукових збірників, теоретичних конференцій з питань міжнародно-правового регулювання, широкого кола досліджень у формі монографій. Отже, автор намагався залучити необхідний обсяг документальних джерел і врахувати всі відомі йому точки зору на те, що пов'язано з гармонізацією українського законодавства із законодавством Європейського Союзу .
Висновок
Висновки
Аналізуючи природу норм конституційних угод, треба мати на увазі те, що вони також не е юридичне обов'язковими. Волевиявлення з приводу створення цих норм не передбачає надання їм такого характеру. Процес нор-мотворення у праві і в сфері конституційних угод має різне призначення. Норми, що становлять зміст конституційних угод, - суто політичні. Проте така їх характеристика є занадто широкою, оскільки охоплює розмаїття пра-вил поведінки, що регулюють відносини в межах усієї політичної системи та окремих її елементів. Та оскільки далеко не всі політичні норми безпосеред-ньо стосуються здійснення державної влади, норми конституційних угод тре-ба віднести до державно-політичних норм. Проте існують і інші неюридичні норми, пов'язані з організацією і функціонуванням державної влади. Вони не мають безпосередньо політичного характеру (наприклад, деякі норми, що регулюють відносини у сфері державного управління). На відміну від них норми конституційних угод слід визначити як державно-політичні норми конституційного значення.
Виникають питання щодо нормативних характеристик самого консти-туційного права. Конституційне право - галузь, тісно пов'язана з кате-горією політики. І справа не тільки в тому, що предметом цієї галузі є відно-сини безпосередньо політичного характеру. Конституційне право практично всіх країн містить окремі положення, що являють собою своєрідний неюридичний елемент. Він не характерний для інших галузей права і об'єктивно має політичний зміст. У конституціях (основних законах) він присутній у ви-гляді окремих положень преамбул та основного тексту, де містяться загаль-нополітичні декларації, принципи, цілі тощо. Юридична значущість цих по-ложень звичайно заперечується.
Відповідним елементом у більшості англомовних країн виступають конституційні угоди. Їхня реальна роль у процесі конституційного регу-лювання більш значуща у порівнянні з вищевказаними положеннями ос-новних законів. Зокрема, у Великобританії, якщо не враховувати норми конституційних угод, практично неможливо визначити риси її реальної конституційної системи. Таке значення цих норм не тільки зумовлює ха-рактеристику неписаної, несистематизованої конституції як політико-правового феномена, а може сприйматись як передумова застосування широких підходів до вивчення конституційного права.
Аналізуючи природу норм конституційних угод, треба мати на увазі те, що вони також не е юридичне обов'язковими. Волевиявлення з приводу створення цих норм не передбачає надання їм такого характеру. Процес нор-мотворення у праві і в сфері конституційних угод має різне призначення. Норми, що становлять зміст конституційних угод, - суто політичні. Проте така їх характеристика є занадто широкою, оскільки охоплює розмаїття пра-вил поведінки, що регулюють відносини в межах усієї політичної системи та окремих її елементів. Та оскільки далеко не всі політичні норми безпосеред-ньо стосуються здійснення державної влади, норми конституційних угод тре-ба віднести до державно-політичних норм. Проте існують і інші неюридичні норми, пов'язані з організацією і функціонуванням державної влади. Вони не мають безпосередньо політичного характеру (наприклад, деякі норми, що регулюють відносини у сфері державного управління). На відміну від них норми конституційних угод слід визначити як державно-політичні норми конституційного значення.
Виникають питання щодо нормативних характеристик самого консти-туційного права. Конституційне право - галузь, тісно пов'язана з кате-горією політики. І справа не тільки в тому, що предметом цієї галузі є відно-сини безпосередньо політичного характеру. Конституційне право практично всіх країн містить окремі положення, що являють собою своєрідний неюридичний елемент. Він не характерний для інших галузей права і об'єктивно має політичний зміст. У конституціях (основних законах) він присутній у ви-гляді окремих положень преамбул та основного тексту, де містяться загаль-нополітичні декларації, принципи, цілі тощо. Юридична значущість цих по-ложень звичайно заперечується.
Відповідним елементом у більшості англомовних країн виступають конституційні угоди. Їхня реальна роль у процесі конституційного регу-лювання більш значуща у порівнянні з вищевказаними положеннями ос-новних законів. Зокрема, у Великобританії, якщо не враховувати норми конституційних угод, практично неможливо визначити риси її реальної конституційної системи. Таке значення цих норм не тільки зумовлює ха-рактеристику неписаної, несистематизованої конституції як політико-правового феномена, а може сприйматись як передумова застосування широких підходів до вивчення конституційного права.
Література
Список використаної літератури
1. Арановский К. В. Государственное право зарубежных стран: Учебник для вузов.- М.: ФОРУМ - ИНФРА-М, 1998.
2. Баглай М. В., Габричидзе Б. Н. Конституционное право Российской Федерации: Учебник для вузов.- М.: ИНФРА-М, 1996.- С. 15; Конституционное право: Учебник / Под ред. проф. В. В. Лазарева.- М.: Новый юрист, 1998.
3. Георгіца А. З. Конституційне право зарубіжних країн: Навчальний посібник. – Чернівці: “Рута”, 2000. – 424 с.
4. Европейское право: Учебник для вузов / Под общ. ред. Л.М. Энтина. – М.: Норма, 2000. – С. 60.
5. Елиннек Г. Общее учение о государстве.- Спб., 1903.- С. 354-355.
6. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу: Навч.посібник / С.В. Ісакович (наук.ред.), В.С. Ісакович (пер.з англ.), А.С. Метюшев (наук.ред.). — К. : Товариство "Знання", КОО, 2002. — 381с.
7. Колюшин Е. И. Конституционное (государственное) право России: Курс лекций.- М.: Изд-во МГУ, 1999.
8. Конституции государств Европейского Союза / Под ред.Л.А.Окунькова. – М.: ИНФРА-М-НОРМА, 1997
9. Конституционное право: Учебник / Отв. ред. В. В. Лазарев.- С. 29.
10. Конституційне право України: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. академіка АПрН України, доктора юридичних наук, рофесора Ю. М. Тодики, доктора юридичних і олітичних наук, професора В. С. Журавського - К.: Видавн. Дім «Ін Юре».
11. Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: заснування і етапи становлення: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Інститут міжнародних відносин Київського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка. — К. : Видавничий Дім "Ін Юре", 2001. — 447с.
12. Кравченко В. В. Конституційне право України: Навчальний посібник.-Вид. 4-те, виправл. та доповн.- К.: Атіка, 2004.- 512 с.
13. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навчальний посібник.- Вид. 4-те, виправл. та доповн. – К.: Атіка, 2006.-568 с.
14. Луць Л. Конституційно-правовий механізм взаємодії норм міжнародного та національного права: деякі теоретичні аспекти // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат-ли ІХ регіон. наук.-практ. конф. (13-14 лютого 2003 р.). – Львів, 2003. – С. 28 – 29.
15. Луць Л.А. Проблеми взаємодії національних та міждержавних правових систем // Правова держава. – К., 2002. – Вип. 13. – С. 394 – 400.
16. Лучин В. О. Конституционные институты.- В кн.: Современный конституционализм. - М., 1990/-С. 33.
17. Мелащенко В.Ф. Основи конституційного права України: Курс лекцій; для студентів юридичних вузів і факультетів .- К.: Вентурі, 1995.- 240с.
18. Опришко В.Ф., Омельченко А.В., Фастовець А.С. Право Європейського Союзу. Загальна частина: Підучник для студ. вищих навч. закладів / Київський національний економічний ун-т / Віталій Федорович Опришко (відп.ред.). — К. : КНЕУ, 2002. — 460с.
19. Советское государственное право.- М.: Изд-во М-ва юстиции СССР, 1948.- С. 4-5; Советское государственное право.- М.: Высш. шк., 1978.
20. Фрицький О. Ф. Конституційне право України: Підручник.- К.: Юрінком Інтер, 2002.
21. Шаповал В. М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник.- К.: АртЕк: Вищашк., 1997.
1. Арановский К. В. Государственное право зарубежных стран: Учебник для вузов.- М.: ФОРУМ - ИНФРА-М, 1998.
2. Баглай М. В., Габричидзе Б. Н. Конституционное право Российской Федерации: Учебник для вузов.- М.: ИНФРА-М, 1996.- С. 15; Конституционное право: Учебник / Под ред. проф. В. В. Лазарева.- М.: Новый юрист, 1998.
3. Георгіца А. З. Конституційне право зарубіжних країн: Навчальний посібник. – Чернівці: “Рута”, 2000. – 424 с.
4. Европейское право: Учебник для вузов / Под общ. ред. Л.М. Энтина. – М.: Норма, 2000. – С. 60.
5. Елиннек Г. Общее учение о государстве.- Спб., 1903.- С. 354-355.
6. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу: Навч.посібник / С.В. Ісакович (наук.ред.), В.С. Ісакович (пер.з англ.), А.С. Метюшев (наук.ред.). — К. : Товариство "Знання", КОО, 2002. — 381с.
7. Колюшин Е. И. Конституционное (государственное) право России: Курс лекций.- М.: Изд-во МГУ, 1999.
8. Конституции государств Европейского Союза / Под ред.Л.А.Окунькова. – М.: ИНФРА-М-НОРМА, 1997
9. Конституционное право: Учебник / Отв. ред. В. В. Лазарев.- С. 29.
10. Конституційне право України: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. академіка АПрН України, доктора юридичних наук, рофесора Ю. М. Тодики, доктора юридичних і олітичних наук, професора В. С. Журавського - К.: Видавн. Дім «Ін Юре».
11. Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: заснування і етапи становлення: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Інститут міжнародних відносин Київського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка. — К. : Видавничий Дім "Ін Юре", 2001. — 447с.
12. Кравченко В. В. Конституційне право України: Навчальний посібник.-Вид. 4-те, виправл. та доповн.- К.: Атіка, 2004.- 512 с.
13. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навчальний посібник.- Вид. 4-те, виправл. та доповн. – К.: Атіка, 2006.-568 с.
14. Луць Л. Конституційно-правовий механізм взаємодії норм міжнародного та національного права: деякі теоретичні аспекти // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат-ли ІХ регіон. наук.-практ. конф. (13-14 лютого 2003 р.). – Львів, 2003. – С. 28 – 29.
15. Луць Л.А. Проблеми взаємодії національних та міждержавних правових систем // Правова держава. – К., 2002. – Вип. 13. – С. 394 – 400.
16. Лучин В. О. Конституционные институты.- В кн.: Современный конституционализм. - М., 1990/-С. 33.
17. Мелащенко В.Ф. Основи конституційного права України: Курс лекцій; для студентів юридичних вузів і факультетів .- К.: Вентурі, 1995.- 240с.
18. Опришко В.Ф., Омельченко А.В., Фастовець А.С. Право Європейського Союзу. Загальна частина: Підучник для студ. вищих навч. закладів / Київський національний економічний ун-т / Віталій Федорович Опришко (відп.ред.). — К. : КНЕУ, 2002. — 460с.
19. Советское государственное право.- М.: Изд-во М-ва юстиции СССР, 1948.- С. 4-5; Советское государственное право.- М.: Высш. шк., 1978.
20. Фрицький О. Ф. Конституційне право України: Підручник.- К.: Юрінком Інтер, 2002.
21. Шаповал В. М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник.- К.: АртЕк: Вищашк., 1997.
Інші роботи цього напряму
© 2024 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?