|
ЦІНА:
60 грн.
|
||
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Нормативно-правовий акт: поняття ознаки класифікація (ID роботи: 636) |
| Напрям: | Право |
| Предмет: | Адміністративне право |
| Тип роботи: | Курсова робота |
| Кількість сторінок: | 33 |
| Рік захисту: | 2009 |
| Мова: | Українськa |
План
ЗМІСТ
Вступ
Розділ І. Історія виникнення та поняття нормативно-правового акту
1.1 Історичні передумови виникнення нормативно-правових актів
1.2 Нормативно-правові акти: поняття та основні риси
Розділ ІІ. Класифікація та дія нормативно-правових актів
2.1 Класифікація нормативно-правових актів
2.2 Дія нормативно-правових актів у просторі, часі і по колу осіб
2.3 Способи викладання норм права у статтях нормативно-правових актів
Розділ ІІІ. Уніфікація термінології нормативно-правових актів
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Розділ І. Історія виникнення та поняття нормативно-правового акту
1.1 Історичні передумови виникнення нормативно-правових актів
1.2 Нормативно-правові акти: поняття та основні риси
Розділ ІІ. Класифікація та дія нормативно-правових актів
2.1 Класифікація нормативно-правових актів
2.2 Дія нормативно-правових актів у просторі, часі і по колу осіб
2.3 Способи викладання норм права у статтях нормативно-правових актів
Розділ ІІІ. Уніфікація термінології нормативно-правових актів
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Вступ
Теорія держави і права — суспільствознавча наука, головним і основним об'єктом дослідження якої є державно-правова організація суспільства на різних етапах його розвитку, закономірності виникнення держави і права і зміна одного типу іншим. Іншими словами, предметом дослідження теорії держави і права є держава і діюче в ньому право з обліком їх формаційної, соціально-економічної і політичної обумовленості і призначення.
Предметом теорії держави і права є закономірності виникнення, функціонування держави і права як головних явищ громадського життя, їхня соціальна і політична сутність, їхній зміст і форми, юридичні відносини і зв'язки, характерні риси правової свідомості і правової культури.
Держава і право вивчаються не однією наукою, а комплексом суспільних наук. Пов'язано це з різнобічною діяльністю численних органів і установ держави. Держава займається економікою, керуванням, політикою, духовною сферою. Усе це сфери інтересу конкретних наук — управлінської науки, економічної, політичної, соціології і т.п. Повне представлення про державу дає тільки погляд на неї з різних сторін, аналіз соціальних, політичних, економічних і інших факторів, що визначають призначення, функції і роль у суспільстві і держави, і права.
Актуальність теми. Вивчення видів та функцій нормативно-правових актів є однією з найважливіших тем в правовій науці. Також до гострого і не до кінця вивченого питання належить вивчення проблем систематизації нормативно-правових актів.
Нормативно-правовий акт є домінуючим джерелом права у всіх правових системах, тому нормативно-правові акти мають спільні риси. Нормативно-правові акти мають юридичну силу, у разі порушення останніх суб’єкт порушення несе юридичну відповідальність.
Мета дослідження: розкрити основні форми та функціонування нормативно-правових актів.
Завдання дослідження:
- Висвітлити історичні передумови виникнення нормативно-правових актів.
- Дати визначення поняттю та основним рисам нормативно-правовим актам.
- Навести класифікацію нормативно-правових актів.
- Розкрити дію нормативно-правових актів у просторі, часі і по колу осіб.
Для повного і всебічного дослідження були використані наукові роботи таких вчених як В.В. Молдаван, В.В. Копейчиков, В.Д. Перевалов, В.В. Лазарев та інших.
Теорія держави і права — суспільствознавча наука, головним і основним об'єктом дослідження якої є державно-правова організація суспільства на різних етапах його розвитку, закономірності виникнення держави і права і зміна одного типу іншим. Іншими словами, предметом дослідження теорії держави і права є держава і діюче в ньому право з обліком їх формаційної, соціально-економічної і політичної обумовленості і призначення.
Предметом теорії держави і права є закономірності виникнення, функціонування держави і права як головних явищ громадського життя, їхня соціальна і політична сутність, їхній зміст і форми, юридичні відносини і зв'язки, характерні риси правової свідомості і правової культури.
Держава і право вивчаються не однією наукою, а комплексом суспільних наук. Пов'язано це з різнобічною діяльністю численних органів і установ держави. Держава займається економікою, керуванням, політикою, духовною сферою. Усе це сфери інтересу конкретних наук — управлінської науки, економічної, політичної, соціології і т.п. Повне представлення про державу дає тільки погляд на неї з різних сторін, аналіз соціальних, політичних, економічних і інших факторів, що визначають призначення, функції і роль у суспільстві і держави, і права.
Актуальність теми. Вивчення видів та функцій нормативно-правових актів є однією з найважливіших тем в правовій науці. Також до гострого і не до кінця вивченого питання належить вивчення проблем систематизації нормативно-правових актів.
Нормативно-правовий акт є домінуючим джерелом права у всіх правових системах, тому нормативно-правові акти мають спільні риси. Нормативно-правові акти мають юридичну силу, у разі порушення останніх суб’єкт порушення несе юридичну відповідальність.
Мета дослідження: розкрити основні форми та функціонування нормативно-правових актів.
Завдання дослідження:
- Висвітлити історичні передумови виникнення нормативно-правових актів.
- Дати визначення поняттю та основним рисам нормативно-правовим актам.
- Навести класифікацію нормативно-правових актів.
- Розкрити дію нормативно-правових актів у просторі, часі і по колу осіб.
Для повного і всебічного дослідження були використані наукові роботи таких вчених як В.В. Молдаван, В.В. Копейчиков, В.Д. Перевалов, В.В. Лазарев та інших.
Висновок
Висновки
Норма права — це загальнообов'язкове, певне-формально-визначене правило поведінки (зразок, масштаб, еталон), установлене чи санкціоноване державою як регулятор суспільних відносин, що офіційно закріплює міру волі і справедливості відповідно до суспільними, груповими й індивідуальною інтересами (волею) населення країни, забезпечується всіма заходами державного впливу, аж до примуса.
Можна зробити висновки, що норма права є мірою волі і справедливості; є результатом владної діяльності держави, що складає в узагальненні і систематизації типових конкретних правовідносин, що виникають у цивільному суспільстві; має завжди загальний характер, тобто це таке розпорядження, що адресоване до необмеженого числа індивідуально невизначених суб'єктів і розраховано на багаторазовість застосування при визначених життєвих обставинах.
Правові норми в сучасному світі дуже різноманітні, оскільки вони відбивають весь строкатий спектр суспільних відносин, всю розмаїтість типових життєвих ситуацій. Для виявлення характерних рис конкретних правових норм, їхнього місця і функціональної ролі в системі права їх класифікують. Підстави таких класифікацій усілякі.
Нормативно-правовий акт — офіційний акт-волевиявлення (рішення) уповноважених суб'єктів права, що встановлює (скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин. Чи інакше: акт правотворчості, що містить юридичні норми.
Основний структурний елемент нормативно-правового акта — стаття. Співвідношення норми права і статті залежить від рівня розвитку галузі, задуму законодавця, розвиненості юридичної техніки. Змістом будь-якої статті є припис законодавця. стаття нормативно-правового акта може виступати зовнішньою формою як юридичної норми, так і юридично-нормативного припису, за допомогою якого ця норма «організовується», будується.
Нормативно-правовий акт - це юридичний документ, що носить загальнообов'язковий характер, прийнятий компетентним органом, підтримується й охороняється державною владою від порушень, спрямований на регулювання суспільних відносини й охорону соціальних цінностей. Нормативно-правовий акт має всі ознаки права і відноситься до правових актів.
Нормативно-правовів акти можна класифікувати за наступними ознаками: за суб’єктами їх видання, за сферою дії, за ступенем конкретизації, за характером волевиявлення, за галузями законодавства, за часом дії та за юридичною чинністю.
Також нормативно-правові акти України, як правило, групуються в три основні великі групи: конституційна чи основна, поточна, що регулює інші важливі суспільні відносини, надзвичайні закони, що приймаються в особливих умовах. Законів останньої групи в Україні поки що не існує.
Норма права — це загальнообов'язкове, певне-формально-визначене правило поведінки (зразок, масштаб, еталон), установлене чи санкціоноване державою як регулятор суспільних відносин, що офіційно закріплює міру волі і справедливості відповідно до суспільними, груповими й індивідуальною інтересами (волею) населення країни, забезпечується всіма заходами державного впливу, аж до примуса.
Можна зробити висновки, що норма права є мірою волі і справедливості; є результатом владної діяльності держави, що складає в узагальненні і систематизації типових конкретних правовідносин, що виникають у цивільному суспільстві; має завжди загальний характер, тобто це таке розпорядження, що адресоване до необмеженого числа індивідуально невизначених суб'єктів і розраховано на багаторазовість застосування при визначених життєвих обставинах.
Правові норми в сучасному світі дуже різноманітні, оскільки вони відбивають весь строкатий спектр суспільних відносин, всю розмаїтість типових життєвих ситуацій. Для виявлення характерних рис конкретних правових норм, їхнього місця і функціональної ролі в системі права їх класифікують. Підстави таких класифікацій усілякі.
Нормативно-правовий акт — офіційний акт-волевиявлення (рішення) уповноважених суб'єктів права, що встановлює (скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин. Чи інакше: акт правотворчості, що містить юридичні норми.
Основний структурний елемент нормативно-правового акта — стаття. Співвідношення норми права і статті залежить від рівня розвитку галузі, задуму законодавця, розвиненості юридичної техніки. Змістом будь-якої статті є припис законодавця. стаття нормативно-правового акта може виступати зовнішньою формою як юридичної норми, так і юридично-нормативного припису, за допомогою якого ця норма «організовується», будується.
Нормативно-правовий акт - це юридичний документ, що носить загальнообов'язковий характер, прийнятий компетентним органом, підтримується й охороняється державною владою від порушень, спрямований на регулювання суспільних відносини й охорону соціальних цінностей. Нормативно-правовий акт має всі ознаки права і відноситься до правових актів.
Нормативно-правовів акти можна класифікувати за наступними ознаками: за суб’єктами їх видання, за сферою дії, за ступенем конкретизації, за характером волевиявлення, за галузями законодавства, за часом дії та за юридичною чинністю.
Також нормативно-правові акти України, як правило, групуються в три основні великі групи: конституційна чи основна, поточна, що регулює інші важливі суспільні відносини, надзвичайні закони, що приймаються в особливих умовах. Законів останньої групи в Україні поки що не існує.
Література
Список використаної літератури
1. Бабаев В.К. Презумпции в советском праве. – Горький: Горьк. высш. школа МВД СССР, 1974. – с. 28.
2. Бабаев В.К. Советское право как логическая система. – М.: Академия МВД СССР, 1978. – с. 141.
3. Барабашева Н.С. Слова, слова, слова… Лексика правовых актов // Советское государство и право. – 1990. – № 1. – С. 82.
4. Гражданское право. Учебник. Часть 1. Издание 2, переработанное и дополненное / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстова. —М.: Проспект, 1997. —600 с.
5. Договор в народном хозяйстве (вопросы общей теории). М.К. Сулейменов, Б.В Покровский и др. —Алма-Ата, 1987. —395 с.
6. Конституционное право. Опорные конспекты. В.В. Молдован. —К.: Вентури, 1996. —224 с.
7. Конституционное право. Учебник отв. ред. А.Е. Козлов. —М.: Издательство БЕК, 1996.—464 с.
8. Общая теория государства и права. / Под редакцией академика АпрН Украины, доктора юридических наук, профессора В.В. Копейчикова. —К.: Юринком, 1997. —320 с.
9. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева.—2-е издание, перераб. и доп.—М.: Юрист, 1996. —472 с.
10. Перевалов В.Д., Югов А.А. Проблемы теории и практики законотворческого процесса в Российской Федерации // Российский юридический журнал. — 1993. — №2.
11. Пиголкин А.С. Теория государства и права: Учебник. М.: Юрайт. 2005. -437 с.
12. Плахов В.Д. Социальные нормы: философские основания общей теории. -М., 1985.
13. Правова система України: теорія і практика. - К., 1993.
14. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник. — К.: Атіка. — 2001. — 176 с.
15. Рахманина Т.Н. Вопросы унификации терминологии нормативно-правовых актов (по материалам Свода законов СССР) // Проблемы совершенствования советского законодательства: Труды. 34. – М.: ВНИИСЗ. – 1986. – С. 23
16. Савицкий В.М. Язык процессуального закона: Вопросы терминологии. – М.: Наука, 1987. – 288 с.
17. Теория государства и права. Учебник для юридических факультетов и вузов. Под редакцией В.М. Корельского и В.Д. Перевалова.—М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М, 1998. —570 с.
18. Теория государства и права: Учебное пособие. Сурилов А.В.—Одесса.: Астропринт, 1998. —224 с.
19. Теория права: Курс лекций. Учебное пособие для юридических факультетов и вузов. —К.: Вентури, 1996. —208 с.
20. Чернобель Г.Т. Теоретические основы упорядочения юридической терминологии // Проблемы совершенствования советского законодательства: Труды. 27. – М.: ВНИИСЗ. – 1983. – с. 57
21. Язык закона / Под ред. А.С. Пиголкина. – М.: Юрид. лит., 1990. – с. 60
1. Бабаев В.К. Презумпции в советском праве. – Горький: Горьк. высш. школа МВД СССР, 1974. – с. 28.
2. Бабаев В.К. Советское право как логическая система. – М.: Академия МВД СССР, 1978. – с. 141.
3. Барабашева Н.С. Слова, слова, слова… Лексика правовых актов // Советское государство и право. – 1990. – № 1. – С. 82.
4. Гражданское право. Учебник. Часть 1. Издание 2, переработанное и дополненное / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстова. —М.: Проспект, 1997. —600 с.
5. Договор в народном хозяйстве (вопросы общей теории). М.К. Сулейменов, Б.В Покровский и др. —Алма-Ата, 1987. —395 с.
6. Конституционное право. Опорные конспекты. В.В. Молдован. —К.: Вентури, 1996. —224 с.
7. Конституционное право. Учебник отв. ред. А.Е. Козлов. —М.: Издательство БЕК, 1996.—464 с.
8. Общая теория государства и права. / Под редакцией академика АпрН Украины, доктора юридических наук, профессора В.В. Копейчикова. —К.: Юринком, 1997. —320 с.
9. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева.—2-е издание, перераб. и доп.—М.: Юрист, 1996. —472 с.
10. Перевалов В.Д., Югов А.А. Проблемы теории и практики законотворческого процесса в Российской Федерации // Российский юридический журнал. — 1993. — №2.
11. Пиголкин А.С. Теория государства и права: Учебник. М.: Юрайт. 2005. -437 с.
12. Плахов В.Д. Социальные нормы: философские основания общей теории. -М., 1985.
13. Правова система України: теорія і практика. - К., 1993.
14. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник. — К.: Атіка. — 2001. — 176 с.
15. Рахманина Т.Н. Вопросы унификации терминологии нормативно-правовых актов (по материалам Свода законов СССР) // Проблемы совершенствования советского законодательства: Труды. 34. – М.: ВНИИСЗ. – 1986. – С. 23
16. Савицкий В.М. Язык процессуального закона: Вопросы терминологии. – М.: Наука, 1987. – 288 с.
17. Теория государства и права. Учебник для юридических факультетов и вузов. Под редакцией В.М. Корельского и В.Д. Перевалова.—М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М, 1998. —570 с.
18. Теория государства и права: Учебное пособие. Сурилов А.В.—Одесса.: Астропринт, 1998. —224 с.
19. Теория права: Курс лекций. Учебное пособие для юридических факультетов и вузов. —К.: Вентури, 1996. —208 с.
20. Чернобель Г.Т. Теоретические основы упорядочения юридической терминологии // Проблемы совершенствования советского законодательства: Труды. 27. – М.: ВНИИСЗ. – 1983. – с. 57
21. Язык закона / Под ред. А.С. Пиголкина. – М.: Юрид. лит., 1990. – с. 60
Інші роботи цього напряму
© 2024 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?