|
ЦІНА:
50 грн.
|
|
|
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Розслідування зґвалтування (ID роботи: 2839) |
| Напрям: | Право |
| Предмет: | Криміналістика |
| Тип роботи: | Реферат |
| Кількість сторінок: | 26 |
| Рік захисту: | 2010 |
| Мова: | Українськa |
План
Вступ
1. Криміналістична характеристика зґвалтувань
2. Початковий етап розслідування
3. Наступний етап розслідування
4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні зґвалтувань
Висновок
Список використаної літератури
1. Криміналістична характеристика зґвалтувань
2. Початковий етап розслідування
3. Наступний етап розслідування
4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні зґвалтувань
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Вперше поняття «зґвалтування» зустрічається в XI в. в «Руській правді», а саме в «Статуті Ярослава Володимировича». У ньому зазначалось: «Коли наскочить на жінку на коні …». Чіткого визначення даного виду злочину в документі немає. Покарання за зґвалтування — грошовий штраф (вира), розмір якого зростав при замаху на злочин проти особи привілейованого стану.
В 1529 році був прийнятий перший статут Великого князівства Литовського, котрий, який встановлював: «Якщо хто-небудь зґвалтував жінку або дівчину, незалежно від її стану, то такий ґвалтівник повинен бути присуджений до страти. Якщо ж постраждала побажала б вийти за нього заміж, то це в її волі, а злочинець тоді прощається».
У першому загальноросійському («великокнязівському») Судебнику 1497 р. знайшли застосування норми «Руської правди», звичаєвого права того періоду, судової практики й литовського законодавства. Саме в цьому документі злочини проти моральності (звідництво, порушення сімейних основ і ін.) уводяться в загальну систему злочинних діянь. Раніше ж вони були відомі тільки церковному законодавству (ст.ст. 25, 26 гл. ХХП). Судебник 1550 р. багато в чому дублює й розвиває норми першого Судебнику.
Соборне уложення 1697 р. Зґвалтування згадується в ст. 30 гл. VII Уложення, що передбачає відповідальність за злочини, вчинений військовослужбовцями при проходженні на службу або під час повернення з неї. Закон особливо виділяє
В 1529 році був прийнятий перший статут Великого князівства Литовського, котрий, який встановлював: «Якщо хто-небудь зґвалтував жінку або дівчину, незалежно від її стану, то такий ґвалтівник повинен бути присуджений до страти. Якщо ж постраждала побажала б вийти за нього заміж, то це в її волі, а злочинець тоді прощається».
У першому загальноросійському («великокнязівському») Судебнику 1497 р. знайшли застосування норми «Руської правди», звичаєвого права того періоду, судової практики й литовського законодавства. Саме в цьому документі злочини проти моральності (звідництво, порушення сімейних основ і ін.) уводяться в загальну систему злочинних діянь. Раніше ж вони були відомі тільки церковному законодавству (ст.ст. 25, 26 гл. ХХП). Судебник 1550 р. багато в чому дублює й розвиває норми першого Судебнику.
Соборне уложення 1697 р. Зґвалтування згадується в ст. 30 гл. VII Уложення, що передбачає відповідальність за злочини, вчинений військовослужбовцями при проходженні на службу або під час повернення з неї. Закон особливо виділяє
Висновок
Зґвалтування порушує статеву волю потерпілої особи, яка є видовим об'єктом цього злочину. Кримінальний закон охороняє статеву волю жінки і статеву волю чоловіка. Потерпілою від зґвалтування може бути особа жіночої і чоловічої статі. Статевою волею володіють усі фізично та розумово розвинуті особи, які розуміють значення та наслідки статевих прагнень, сексуальних дій. Це означає, що малолітні, віком до 14-ти років, душевнохворі, а також особи, які не розуміють значення сексуальних дій чи не мають можливості чинити їм опір або суперечити, статевою волею не володіють Тільки щодо цих осіб відповідний статевий злочин буде посяганням на їхню статеву недоторканість.
Сутність зґвалтування полягає у вчиненні статевого акту насильно, поза волею жінки чи чоловіка, без їх згоди. Статевий акт визнається зґвалтуванням, якщо опір жінки статевому акту був дійсним, а не удаваним, коли жінка нібито суперечить, а насправді не заперечує проти статевого акту. У кожній кримінальній справі ця обставина повинна бути з особливою увагою досліджена і
Сутність зґвалтування полягає у вчиненні статевого акту насильно, поза волею жінки чи чоловіка, без їх згоди. Статевий акт визнається зґвалтуванням, якщо опір жінки статевому акту був дійсним, а не удаваним, коли жінка нібито суперечить, а насправді не заперечує проти статевого акту. У кожній кримінальній справі ця обставина повинна бути з особливою увагою досліджена і
Література
1. Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради У країни.-1996.-№30.
2. Кримінально-процесуальний кодекс України: Закон України від 28 грудня 1960 року (зі змінами та доповненнями згідно Закону України від 21 червня 2001 року та 12 липня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 34-35. - Ст. 187.
3. Науково-практичний коментар кримінально-процесуального кодексу України. — К.: Юрінком, 1997. — 624 с.
4. «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах». Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 від 20 травня 1997 р. (із змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25 травня 1998 р., п. 14, п. 19).
5. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 27 березня 1992 р.
6. Інструкція про призначення і проведення судових експертиз. Затверджена наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 8 жовтня 1998 р., п. 39.
7. “Криминалистика”. За ред. А.Ф.Волинского. “Закон и право”. - М.: 1999 р.
8. Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів освіти. — Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. — К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. — 684 с.
2. Кримінально-процесуальний кодекс України: Закон України від 28 грудня 1960 року (зі змінами та доповненнями згідно Закону України від 21 червня 2001 року та 12 липня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 34-35. - Ст. 187.
3. Науково-практичний коментар кримінально-процесуального кодексу України. — К.: Юрінком, 1997. — 624 с.
4. «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах». Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 від 20 травня 1997 р. (із змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25 травня 1998 р., п. 14, п. 19).
5. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 27 березня 1992 р.
6. Інструкція про призначення і проведення судових експертиз. Затверджена наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 8 жовтня 1998 р., п. 39.
7. “Криминалистика”. За ред. А.Ф.Волинского. “Закон и право”. - М.: 1999 р.
8. Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів освіти. — Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. — К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. — 684 с.
Інші роботи цього напряму



© 2024 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?