|
ЦІНА:
50 грн.
|
||
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Договір оренди транспортних засобів (ID роботи: 2879) |
| Напрям: | Право |
| Предмет: | Цивільне право |
| Тип роботи: | Курсова робота |
| Кількість сторінок: | 31 |
| Рік захисту: | 2011 |
| Мова: | Українськa |
План
ВСТУП
1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ
2. СТОРОНИ ТА ІСТОТНІ УМОВИ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ
3. ПОРЯДОК УКЛАДЕННЯ ТА ФОРМА ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ
4. ЦИВІЛЬНО – ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ УМОВ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ
2. СТОРОНИ ТА ІСТОТНІ УМОВИ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ
3. ПОРЯДОК УКЛАДЕННЯ ТА ФОРМА ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ
4. ЦИВІЛЬНО – ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ УМОВ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вступ
ВСТУП
За договором найму (оренди) транспортних засобів одна сторона — наймодавець (орендодавець) передає або зобов'язується передати за плату і на певний строк транспортні засоби у користування.
Цей договір є двостороннім і сплатним та має багато спільного з договором майнового найму, проте в системі договорів у Цивільному кодексі України займає самостійне місце.
До транспортних засобів, стосовно цього договору, належать повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби. Відповідно до умов договору наймачеві може надаватись у користування транспортний засіб з екіпажем, який його обслуговує, або без нього. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві за необхідності також комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.
Відповідно Договір оренди — один з різновидів договорів з передання майна в користування. Під користуванням розуміється витяг з речі її корисних властивостей без зміни субстанції речі, у тому числі отримання плодів доходів. За загальним правилом отримані в результаті використання орендованого майна відповідно до договору плоди, продукція і доходи надходять у власність орендаря. Втім, законом чи договором може передбачатися й інше правило, зокрема, що плоди, продукція і доходи переходять у власність орендодавця чи третьої особи. Право користування майном може включати і право викупу цього майна. У законі чи договорі може передбачатися, що орендоване майно переходить у власність орендаря після закінчення терміну оренди чи до його закінчення за умови внесення орендарем всієї обумовленої договором викупної ціни. Такий договір оренди включає деякі елементи договору купівлі-продажу, однак він не належить до змішаних. На відміну від купівлі-продажу при оренді з викупом право власності на орендоване майно не може перейти до орендаря в момент укладення договору.
В науковій літературі особливої уваги ха¬рактеристиці прав та обов'язків сторін за до¬говором найму транспортного засобу не приділяється. Наприклад, радянські вчені О.С. Йоффе, С.П. Грішаев, О.А. Красавчіков та інші характеризують лише загальні поло¬ження про договір найму. Лише Д.С. Левенсон досить ґрунтовно досліджував проблеми правового регулювання відносин найму транспортного засобу, в тому числі права та обов'язки сторін за договором. Про¬те це дослідження стосувалося радянського законодавства та відображало специфіку правового регулювання відносин найму транспортного засобу, що існувала у 60-роках минулого століття.
Російські вчені, зокрема, М.І. Брагінський, В.В. Вітрянський, Є.О. Суханов, А.П. Сергеев, Ю.К. Толстой та інші, перева¬жно лише в загальних рисах визначають сферу застосування та особливості правового регулювання відносин оренди транспортного засобу. Крім того, треба зважати на те, що вищезазначені автори є російськими науко¬вцями і їх дослідження значною мірою відо¬бражають аналіз саме російського законо¬давства, в тому числі щодо прав та обов'язків сторін за договором найму транс¬портного засобу.
За договором найму (оренди) транспортних засобів одна сторона — наймодавець (орендодавець) передає або зобов'язується передати за плату і на певний строк транспортні засоби у користування.
Цей договір є двостороннім і сплатним та має багато спільного з договором майнового найму, проте в системі договорів у Цивільному кодексі України займає самостійне місце.
До транспортних засобів, стосовно цього договору, належать повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби. Відповідно до умов договору наймачеві може надаватись у користування транспортний засіб з екіпажем, який його обслуговує, або без нього. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві за необхідності також комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.
Відповідно Договір оренди — один з різновидів договорів з передання майна в користування. Під користуванням розуміється витяг з речі її корисних властивостей без зміни субстанції речі, у тому числі отримання плодів доходів. За загальним правилом отримані в результаті використання орендованого майна відповідно до договору плоди, продукція і доходи надходять у власність орендаря. Втім, законом чи договором може передбачатися й інше правило, зокрема, що плоди, продукція і доходи переходять у власність орендодавця чи третьої особи. Право користування майном може включати і право викупу цього майна. У законі чи договорі може передбачатися, що орендоване майно переходить у власність орендаря після закінчення терміну оренди чи до його закінчення за умови внесення орендарем всієї обумовленої договором викупної ціни. Такий договір оренди включає деякі елементи договору купівлі-продажу, однак він не належить до змішаних. На відміну від купівлі-продажу при оренді з викупом право власності на орендоване майно не може перейти до орендаря в момент укладення договору.
В науковій літературі особливої уваги ха¬рактеристиці прав та обов'язків сторін за до¬говором найму транспортного засобу не приділяється. Наприклад, радянські вчені О.С. Йоффе, С.П. Грішаев, О.А. Красавчіков та інші характеризують лише загальні поло¬ження про договір найму. Лише Д.С. Левенсон досить ґрунтовно досліджував проблеми правового регулювання відносин найму транспортного засобу, в тому числі права та обов'язки сторін за договором. Про¬те це дослідження стосувалося радянського законодавства та відображало специфіку правового регулювання відносин найму транспортного засобу, що існувала у 60-роках минулого століття.
Російські вчені, зокрема, М.І. Брагінський, В.В. Вітрянський, Є.О. Суханов, А.П. Сергеев, Ю.К. Толстой та інші, перева¬жно лише в загальних рисах визначають сферу застосування та особливості правового регулювання відносин оренди транспортного засобу. Крім того, треба зважати на те, що вищезазначені автори є російськими науко¬вцями і їх дослідження значною мірою відо¬бражають аналіз саме російського законо¬давства, в тому числі щодо прав та обов'язків сторін за договором найму транс¬портного засобу.
Висновок
Розширення цивільно-правових відносин між суб’єктами господарської діяльності є невід’ємною ознакою розвитку економіки України. Серед найбільш динамічних процесів, що відбуваються в галузі економіки, можна відзначити використання транспортних засобів. На сучасному етапі транспорт є розповсюдженим, невід’ємним і важливим об’єктом економічного та цивільного обігу. Ця обставина має особливе значення для дисертаційного дослідження: вказаний фактор соціально-економічного розвитку суспільства і конструктивна особливість, специфіка експлуатації та обслуговування транспортних засобів (як складних технічних пристроїв та джерел підвищеної небезпеки) викликали необхідність приділити особливу увагу правовому регулюванню оренди транспортних засобів.
У цивільному праві України за період існування держави відбулись значні зміни, пов’язані із становленням ринкових відносин. Відповідні зміни в законодавстві України мають певний вплив і на розвиток інституту оренди транспортних засобів. Як наслідок зазначених факторів вперше у вітчизняній історії цивільного права в новому Цивільному кодексі України виділено вид договору оренди транспортних засобів, що має особливості в правовому регулюванні. Отже, в процесі вдосконалення правового регулювання транспортної сфери та розширення господарських зв’язків виявилась актуальність договору оренди транспортних засобів, необхідність його більш детального законодавчого розгляду та системного наукового дослідження.
Слід зауважити, що, не зважаючи на значний обсяг нормативного матеріалу, в правовому регулюванні оренди транспортних засобів існують певні недоліки. Навіть новий Цивільний кодекс не вирішує всіх проблем, і це обумовлено неповнотою понятійного апарату, недостатньою конкретизацією окремих правових норм. Що стосується окремих транспортних кодексів і статутів, у яких можуть бути відображені особливості оренди деяких видів транспортних засобів, то в даний час вони не містять у собі положень, що вказували б на специфіку оренди того або іншого виду транспортного засобу. Тому виникають певні труднощі у випадках локального договірного регулювання відносин конкретних сторін, що також викликає необхідність проведення ретельного аналізу діючого законодавства і розробки методики його застосування на практиці.
Специфіка правового регулювання оренди транспортних засобів заключається у тому, що транспортними статутами і кодексами можуть бути встановлені інші, крім передбачених ЦК, особливості оренди окремих видів транспортних засобів.
Розрязняють договір оренди транспортного засобу : 1. з наданням послуг по управлінню технічною експлуатацією транспортного засобу (з екіпажем); 2. без надання таких послуг (без екіпажу).
Договір оренди транспортного засобу з екіпажем об’єднує у собі два види зобов’язань орендодавця по відношенню до орендатора а саме:
1) надати транспортний засіб за плату у тимчасове користування і володіння;
2) надати своїми силами послуги по управлінню і технічної експлуатації транспортного засобу.
На відміну від вище вказаного договору по договору оренди транспортного засобу без екіпажу орендодавець тільки надає орендатору транспортний засіб за плату у тимчасове користування і володіння.
В залежності від того, орендуються чи транспортний засіб з екіпажем або без екіпажу, розподіляються обов’язки сторін по змісту, ремонту, страхуванню транспортних засобів, а також відповідальність за шкоду, яку спричинив транспортний засіб третім особам.
По договору оренди транспортного засобу з екіпажем на орендодавця покладаються обов’язки: підтримувати належний стан транспортного засобу, включаючи здійснення поточного і капітального ремонту і надання необхідних для експлуатації приналежностей; страхувати транспортний засіб і (або) страхувати відповідальність за шкоду, яка може бути спричинена їм. Також орендодавець несе відповідальність за шкоду, яку спричинив третім особам орендованим транспортним засобом, його механізмами, обладнанням, устаткуванням.
По договору оренди транспортного засобу без екіпажу всі вище перераховані обов’язки несе орендатор, на нього покладається відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам транспортним засобом.
У цивільному праві України за період існування держави відбулись значні зміни, пов’язані із становленням ринкових відносин. Відповідні зміни в законодавстві України мають певний вплив і на розвиток інституту оренди транспортних засобів. Як наслідок зазначених факторів вперше у вітчизняній історії цивільного права в новому Цивільному кодексі України виділено вид договору оренди транспортних засобів, що має особливості в правовому регулюванні. Отже, в процесі вдосконалення правового регулювання транспортної сфери та розширення господарських зв’язків виявилась актуальність договору оренди транспортних засобів, необхідність його більш детального законодавчого розгляду та системного наукового дослідження.
Слід зауважити, що, не зважаючи на значний обсяг нормативного матеріалу, в правовому регулюванні оренди транспортних засобів існують певні недоліки. Навіть новий Цивільний кодекс не вирішує всіх проблем, і це обумовлено неповнотою понятійного апарату, недостатньою конкретизацією окремих правових норм. Що стосується окремих транспортних кодексів і статутів, у яких можуть бути відображені особливості оренди деяких видів транспортних засобів, то в даний час вони не містять у собі положень, що вказували б на специфіку оренди того або іншого виду транспортного засобу. Тому виникають певні труднощі у випадках локального договірного регулювання відносин конкретних сторін, що також викликає необхідність проведення ретельного аналізу діючого законодавства і розробки методики його застосування на практиці.
Специфіка правового регулювання оренди транспортних засобів заключається у тому, що транспортними статутами і кодексами можуть бути встановлені інші, крім передбачених ЦК, особливості оренди окремих видів транспортних засобів.
Розрязняють договір оренди транспортного засобу : 1. з наданням послуг по управлінню технічною експлуатацією транспортного засобу (з екіпажем); 2. без надання таких послуг (без екіпажу).
Договір оренди транспортного засобу з екіпажем об’єднує у собі два види зобов’язань орендодавця по відношенню до орендатора а саме:
1) надати транспортний засіб за плату у тимчасове користування і володіння;
2) надати своїми силами послуги по управлінню і технічної експлуатації транспортного засобу.
На відміну від вище вказаного договору по договору оренди транспортного засобу без екіпажу орендодавець тільки надає орендатору транспортний засіб за плату у тимчасове користування і володіння.
В залежності від того, орендуються чи транспортний засіб з екіпажем або без екіпажу, розподіляються обов’язки сторін по змісту, ремонту, страхуванню транспортних засобів, а також відповідальність за шкоду, яку спричинив транспортний засіб третім особам.
По договору оренди транспортного засобу з екіпажем на орендодавця покладаються обов’язки: підтримувати належний стан транспортного засобу, включаючи здійснення поточного і капітального ремонту і надання необхідних для експлуатації приналежностей; страхувати транспортний засіб і (або) страхувати відповідальність за шкоду, яка може бути спричинена їм. Також орендодавець несе відповідальність за шкоду, яку спричинив третім особам орендованим транспортним засобом, його механізмами, обладнанням, устаткуванням.
По договору оренди транспортного засобу без екіпажу всі вище перераховані обов’язки несе орендатор, на нього покладається відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам транспортним засобом.
Література
1. Цивільний кодекс України від 01 січня 2004 року.
2. Бойко М.Д. та ін. Цивільно-правові документи. — К., 2005., с. 415
3. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорные обязательства: теория и практика. — М.: Юрист, 2005. — С. 335-382.
4. Загальна теорія цивільного права: Підр. для студ. / За ред. О.А.Підопригори, Д.В.Бобрової. — К.: Вища шк., 2007. — 453 с.
5. Кальмук А.І. Цивільне право України (курс лекцій). — Івано-Франківськ, 2008. — С 92.
6. Рясенцев В. Вопросы недействительности сделок в судебной практике // Соц. законность. - 1950. - № 9. - С. 30.
7. Цивільне право України / Є.О.Харитонов, Н.О.Саніахметова. — К., 2003. — С. 227.
8. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. /За ред. О.В.Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
9. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів /За ред. О.А. Підопригори. — К.: Вентурі, 2005. — 480 с.
10. Цивільний кодекс України: Коментар. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2003. – 856с.
11. Цивільне право України : Навчальний посібник / За заг. ред. І.A. Бірюкова, Ю.О. Заіки. — К.: Істина, 2004. - 224 с.
12. Цивільне право України : Підручник / Є. О. Харитонов, Н. О. Саніахметова. — К.: Істина, 2008. — 776 с.
13. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я. М. Шевченко. — Т. 1. Загальна частина. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2009. — 520 с.
14. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера (кер. авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. — 2-е вид., допов. і перероб. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — Кн. 1. — 736с.
15. Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є. О. Харитонова, О. М. Калітенко. — Одеса: Юридична література, 2008. — 1112 с.
16. Цивільний кодекс України: Коментар. — X.: ТОВ «Одіссей», 2003. — 856 с.
17. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред. Я. М. Шевченко. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. - Ч. 1. - 692 с.
18. Шевчук П.І. Застосування судами цивільного і цивільного процесуального законодавства — К. : Ін Юре, 2009. - 416 с.
2. Бойко М.Д. та ін. Цивільно-правові документи. — К., 2005., с. 415
3. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорные обязательства: теория и практика. — М.: Юрист, 2005. — С. 335-382.
4. Загальна теорія цивільного права: Підр. для студ. / За ред. О.А.Підопригори, Д.В.Бобрової. — К.: Вища шк., 2007. — 453 с.
5. Кальмук А.І. Цивільне право України (курс лекцій). — Івано-Франківськ, 2008. — С 92.
6. Рясенцев В. Вопросы недействительности сделок в судебной практике // Соц. законность. - 1950. - № 9. - С. 30.
7. Цивільне право України / Є.О.Харитонов, Н.О.Саніахметова. — К., 2003. — С. 227.
8. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. /За ред. О.В.Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
9. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів /За ред. О.А. Підопригори. — К.: Вентурі, 2005. — 480 с.
10. Цивільний кодекс України: Коментар. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2003. – 856с.
11. Цивільне право України : Навчальний посібник / За заг. ред. І.A. Бірюкова, Ю.О. Заіки. — К.: Істина, 2004. - 224 с.
12. Цивільне право України : Підручник / Є. О. Харитонов, Н. О. Саніахметова. — К.: Істина, 2008. — 776 с.
13. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я. М. Шевченко. — Т. 1. Загальна частина. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2009. — 520 с.
14. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера (кер. авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. — 2-е вид., допов. і перероб. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — Кн. 1. — 736с.
15. Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є. О. Харитонова, О. М. Калітенко. — Одеса: Юридична література, 2008. — 1112 с.
16. Цивільний кодекс України: Коментар. — X.: ТОВ «Одіссей», 2003. — 856 с.
17. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред. Я. М. Шевченко. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. - Ч. 1. - 692 с.
18. Шевчук П.І. Застосування судами цивільного і цивільного процесуального законодавства — К. : Ін Юре, 2009. - 416 с.
Інші роботи цього напряму
© 2024 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?