|
ЦІНА:
50 грн.
|
||
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Контрольна господарське право (ID роботи: 6975) |
| Напрям: | Право |
| Предмет: | Господарське право |
| Тип роботи: | Контрольна робота |
| Кількість сторінок: | 10 |
| Рік захисту: | 2015 |
| ВУЗ: | Університет Економіки і Права «КРОК» (КРОК) |
| Курс: | 3 |
| Мова: | Українськa |
Завдання
Тема 8. Правове регулювання господарсько-торговельної діяльності
План практичного заняття:
1. Ідентифікація змісту та суб'єктного кола господарсько-торговельної діяльності (виконання завдання);
2. Вирішення практичних питань застосування законодавства про поставку продукції на умовах товарного кредиту (розв’язання задачі);
Зміст практичного заняття:
1. Колекціонування монет та банкнот є широко розповсюдженим захопленням. Колекціонери купують та обмінюють раритетні грошові знаки, часто вкладаючи у своє захоплення значні кошти. Дайте обґрунтовану відповідь на таке питання: чи слід вважати нумізматичні цінності (зокрема, монети та банкноти) об’єктами господарсько-торговельної діяльності, а колекціонерів – суб'єктами цієї діяльності?
2. Підприємство звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з покупця за договором поставки суми простроченої заборгованості по оплаті поставленої продукції, відсотків за надання відстрочки в оплаті та відповідних штрафних санкцій. В свою чергу, підприємство – боржник подало позов про визнання договору поставки, за яким існувала заборгованість, недійсним, вказавши, що цей договір по своїй суті був кредитною операцією, однак укладався та виконувався з порушеннями як вимог законодавства про фінансові операції, так і податкового законодавства. Зокрема, у п. 14.1.245 ПК України зазначається, що товарний кредит - товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. У зустрічному позові також було вказано, що після здійснення поставки товарна операція перетворилася у фінансову операцію (кредит під відсотки), а такого виду операції мають право здійснювати лише фінансові установи з виключним видом діяльності, включені до відповідного державного реєстру (п.1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).
Проаналізуйте правові позиції сторін на предмет їх обґрунтованості.
Тема 9. Правове регулювання матеріального виробництва та транспорту
План практичного заняття:
1. Дослідження змісту законодавства, що встановлює для гірничих підприємств режим користування нафтогазоносними надрами (виконання завдання);
2. Здобуття навичок із застосування законодавства про державне регулювання господарської діяльності у сфері капітального будівництва (розв’язання задачі);
Зміст практичного заняття:
1. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про нафту і газ» власник спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб'єктів господарювання, а також вносити як вклад у спільну діяльність. Ця заборона встановлена для всіх власників спеціальних дозволів, включаючи також тих із них, які придбали дозвіл на аукціоні. Поясніть, чим обґрунтовується така позиція законодавця. Чи не суперечить вона гарантіям стосовно реалізації права приватної власності, встановленим законодавством України, включаючи ст. 41 Конституцію України?
2. Підприємство господарським способом спорудило склад, необхідний йому для зберігання виготовленої продукції. На керівника підприємства Державною архітектурно-будівельною інспекцією було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу на підставі ст. 164 КУпАП «Порушення порядку провадження господарської діяльності», оскільки підприємство, яке він очолює, діяло без одержання ліцензії на право ведення господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури. Рішення мотивувалося тим, що у п. 1.4 «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури», що затверджені наказом Міністерства регіонального розвиту та будівництва України від 27 січня 2009 р. № 47, передбачено, що вимоги про отримання ліцензії поширюються на всіх суб’єктів господарської діяльності незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які виконують роботи, пов’язані зі створенням об’єктів архітектури, відповідно до «Переліку робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури» (цей перелік є додатком до ліцензійних умов). Органом контролю було встановлено, що при спорудженні складу підприємство здійснювало будівельні та монтажні роботи, що потребують ліцензування.
У своєму поясненні керівник підприємства вказав, що рішення про застосування штрафу є незаконним, оскільки, на його думку, здійснення будівельних робіт для власних потреб та власними силами підприємства, тобто господарським способом, не потребує ліцензування. Адже в цій ситуації взагалі не має місця господарська діяльність, оскільки її невід’ємною рисою є спрямованість на ринок (як вказано у ст. 3 ГК України). Тобто ліцензуванню підлягають лише ті будівельні роботи, які реалізуються іншим особам та мають цінову визначеність, однак самі ці ознаки відсутні у випадку виконання будівельних робіт господарським способом.
Оцініть правові позиції сторін суперечки.
Тема 10. Правове регулювання господарсько-фінансової діяльності
План практичного заняття:
1. Дослідження виключної правосуб'єктності фінансової установи (вирішення практичної ситуації);
2. Ознайомлення із специфікою застосування до страховика відповідальності за несвоєчасне здійснення страхової виплати (розв’язання задачі).
Зміст практичного заняття:
1. На загальних зборах акціонерів банку виник спір між двома групами акціонерів стосовно відкликання із займаної посади голови правління, який протягом декількох років в умовах інфляції вкладав кошти банку у антикваріат, зокрема, у картини. В результаті цього у банку з’явилась картинна галерея, однак виник дефіцит ліквідності і у зв’язку з цим – прострочення у виконанні обов’язків по поверненню вкладів та затримки у проведенні платежів клієнтів (ліквідність банку коротко можна визначити як його здатність забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань). З іншої сторони, завдяки росту ціни антикварних картин вкладені в них грошові ресурси уникли інфляційного тиску.
Контракт, укладений з головою правління, передбачав як підставу для його звільнення вчинення дій, що не відповідають меті та інтересам банку як фінансової установи.
Проаналізуйте позиції обох груп акціонерів та вкажіть, чи існують, на Вашу думку, економічні та правові підстави для звільнення керівника банку?
2. Після отримання страхового відшкодування по договору КАСКО страхувальник з посиланнями на ст. 625 ЦК України звернувся до страховика з вимогою додатково сплатити суму інфляційних втрат за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Страхова організація відмовилася виконати вимоги страхувальника, вказавши, по-перше, що у договорі страхування сторони не передбачили можливості покладання на страховика обов’язку здійснити такі виплати, а по-друге - перелік штрафних санкцій, які застосовуються до страховика за прострочення виплати страхового відшкодування згідно із Законом України «Про страхування», є вичерпним, а отже, нарахування суми боргу з урахуванням індексу інфляції та нарахування 3% річних від простроченої суми є такими, що суперечать положенням вищевказаного закону (ч. 17 ст. 9 та п. 3 ч. 1 ст. 20).
Оцініть правові позиції сторін. Чи варто страхувальнику звертатися до суду з позовом до страхової організації?
Тема 11. Правове регулювання інвестиційної та інноваційної діяльності
План практичного заняття:
1. Практичні питання, пов’язані із особливостями правового регулювання діяльності інститутів спільного інвестування (розв’язання задачі);
2. Вирішення практичних питань розмежування права власності сторін договору концесії (розв’язання задачі).
Зміст практичного заняття:
1. Договір про придбання цінних паперів за рахунок коштів пайового інвестиційного фонду, укладений компанією з управління активами, був визнаний недійсним у судовому порядку з тих підстав, що його уклала компанія з управління активами в інтересах пайового інвестиційного фонду, не наділеного статусом юридичної особи.
Проаналізуйте положення Закону України «Про інститути спільного інвестування» (зокрема, ст. 1, 41, 43) та оцініть обґрунтованість рішення господарського суду.
2. Між концесієдавцем (центральним органом виконавчої влади) та концесіонером виник спір стосовно того, кому належить право власності на майно, яке придбав концесіонер на виконання умов концесійного договору. Концесієдавець стверджував, що відповідно до законодавства та договору концесії все, що концесіонер придбав з метою виконання договору, є державною власністю. Концесіонер вказав, що майно придбане за кошти прибутку, отриманого від управління (експлуатації) об'єкта концесій, відповідно до приписів законодавства, є його власністю, рівно як і продукція, отримана в результаті виконання умов концесійного договору.
Оцініть обгрунтованість правових позицій сторін спору.
Тема 12. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності та валютних операцій
План практичного заняття:
1. Дослідження змісту законодавства, що регулює діяльність іноземних суб’єктів господарювання на території України (вирішення практичної ситуації);
2. Здобуття навичок із застосування положень валютного законодавства (розв’язання задачі).
Зміст практичного заняття:
1. Іноземна компанія звернулася до української юридичної фірми за консультацією щодо можливості відкриття в Україні філії, яка б здійснювала основну виробничу діяльність компанії на території України. Їм було роз’яснено, що відкриття відокремлених підрозділів іноземних суб’єктів господарювання у формі філії законодавством України не передбачене, а лише є можливість відкриття представництв іноземного суб’єкта господарювання, які, згідно із абз. 45 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», лише представляють інтереси іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні, однак не мають права здійснювати виробничі функції засновника. Чи правильною, на Вашу думку, є ця консультація?
2. В забезпечення виконання зобов’язань по поверненню споживчого кредиту позичальник – фізична особа надав банку у заставу валютні цінності (готівкову іноземну валюту). При інспекційній перевірці працівники територіального управління НБ України зафіксували у зв’язку з цим в якості правопорушення те, що ні банк, ні заставодавець не одержали індивідуальної ліцензії НБ України на використання іноземної валюти на території України як застави. В поясненні на акт перевірки банк вказав, що одержання індивідуальної ліцензії для використання іноземної валюти як застави у цій ситуації не є обов’язковим, оскільки банк мав генеральну ліцензію на здійснення операцій з валютними цінностями, що і звільнило обидві сторони від необхідності одержувати ще й індивідуальну ліцензію. Прокоментуйте ситуацію з точки зору вимог валютного законодавства України.
План практичного заняття:
1. Ідентифікація змісту та суб'єктного кола господарсько-торговельної діяльності (виконання завдання);
2. Вирішення практичних питань застосування законодавства про поставку продукції на умовах товарного кредиту (розв’язання задачі);
Зміст практичного заняття:
1. Колекціонування монет та банкнот є широко розповсюдженим захопленням. Колекціонери купують та обмінюють раритетні грошові знаки, часто вкладаючи у своє захоплення значні кошти. Дайте обґрунтовану відповідь на таке питання: чи слід вважати нумізматичні цінності (зокрема, монети та банкноти) об’єктами господарсько-торговельної діяльності, а колекціонерів – суб'єктами цієї діяльності?
2. Підприємство звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з покупця за договором поставки суми простроченої заборгованості по оплаті поставленої продукції, відсотків за надання відстрочки в оплаті та відповідних штрафних санкцій. В свою чергу, підприємство – боржник подало позов про визнання договору поставки, за яким існувала заборгованість, недійсним, вказавши, що цей договір по своїй суті був кредитною операцією, однак укладався та виконувався з порушеннями як вимог законодавства про фінансові операції, так і податкового законодавства. Зокрема, у п. 14.1.245 ПК України зазначається, що товарний кредит - товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. У зустрічному позові також було вказано, що після здійснення поставки товарна операція перетворилася у фінансову операцію (кредит під відсотки), а такого виду операції мають право здійснювати лише фінансові установи з виключним видом діяльності, включені до відповідного державного реєстру (п.1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).
Проаналізуйте правові позиції сторін на предмет їх обґрунтованості.
Тема 9. Правове регулювання матеріального виробництва та транспорту
План практичного заняття:
1. Дослідження змісту законодавства, що встановлює для гірничих підприємств режим користування нафтогазоносними надрами (виконання завдання);
2. Здобуття навичок із застосування законодавства про державне регулювання господарської діяльності у сфері капітального будівництва (розв’язання задачі);
Зміст практичного заняття:
1. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про нафту і газ» власник спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб'єктів господарювання, а також вносити як вклад у спільну діяльність. Ця заборона встановлена для всіх власників спеціальних дозволів, включаючи також тих із них, які придбали дозвіл на аукціоні. Поясніть, чим обґрунтовується така позиція законодавця. Чи не суперечить вона гарантіям стосовно реалізації права приватної власності, встановленим законодавством України, включаючи ст. 41 Конституцію України?
2. Підприємство господарським способом спорудило склад, необхідний йому для зберігання виготовленої продукції. На керівника підприємства Державною архітектурно-будівельною інспекцією було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу на підставі ст. 164 КУпАП «Порушення порядку провадження господарської діяльності», оскільки підприємство, яке він очолює, діяло без одержання ліцензії на право ведення господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури. Рішення мотивувалося тим, що у п. 1.4 «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури», що затверджені наказом Міністерства регіонального розвиту та будівництва України від 27 січня 2009 р. № 47, передбачено, що вимоги про отримання ліцензії поширюються на всіх суб’єктів господарської діяльності незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які виконують роботи, пов’язані зі створенням об’єктів архітектури, відповідно до «Переліку робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури» (цей перелік є додатком до ліцензійних умов). Органом контролю було встановлено, що при спорудженні складу підприємство здійснювало будівельні та монтажні роботи, що потребують ліцензування.
У своєму поясненні керівник підприємства вказав, що рішення про застосування штрафу є незаконним, оскільки, на його думку, здійснення будівельних робіт для власних потреб та власними силами підприємства, тобто господарським способом, не потребує ліцензування. Адже в цій ситуації взагалі не має місця господарська діяльність, оскільки її невід’ємною рисою є спрямованість на ринок (як вказано у ст. 3 ГК України). Тобто ліцензуванню підлягають лише ті будівельні роботи, які реалізуються іншим особам та мають цінову визначеність, однак самі ці ознаки відсутні у випадку виконання будівельних робіт господарським способом.
Оцініть правові позиції сторін суперечки.
Тема 10. Правове регулювання господарсько-фінансової діяльності
План практичного заняття:
1. Дослідження виключної правосуб'єктності фінансової установи (вирішення практичної ситуації);
2. Ознайомлення із специфікою застосування до страховика відповідальності за несвоєчасне здійснення страхової виплати (розв’язання задачі).
Зміст практичного заняття:
1. На загальних зборах акціонерів банку виник спір між двома групами акціонерів стосовно відкликання із займаної посади голови правління, який протягом декількох років в умовах інфляції вкладав кошти банку у антикваріат, зокрема, у картини. В результаті цього у банку з’явилась картинна галерея, однак виник дефіцит ліквідності і у зв’язку з цим – прострочення у виконанні обов’язків по поверненню вкладів та затримки у проведенні платежів клієнтів (ліквідність банку коротко можна визначити як його здатність забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань). З іншої сторони, завдяки росту ціни антикварних картин вкладені в них грошові ресурси уникли інфляційного тиску.
Контракт, укладений з головою правління, передбачав як підставу для його звільнення вчинення дій, що не відповідають меті та інтересам банку як фінансової установи.
Проаналізуйте позиції обох груп акціонерів та вкажіть, чи існують, на Вашу думку, економічні та правові підстави для звільнення керівника банку?
2. Після отримання страхового відшкодування по договору КАСКО страхувальник з посиланнями на ст. 625 ЦК України звернувся до страховика з вимогою додатково сплатити суму інфляційних втрат за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Страхова організація відмовилася виконати вимоги страхувальника, вказавши, по-перше, що у договорі страхування сторони не передбачили можливості покладання на страховика обов’язку здійснити такі виплати, а по-друге - перелік штрафних санкцій, які застосовуються до страховика за прострочення виплати страхового відшкодування згідно із Законом України «Про страхування», є вичерпним, а отже, нарахування суми боргу з урахуванням індексу інфляції та нарахування 3% річних від простроченої суми є такими, що суперечать положенням вищевказаного закону (ч. 17 ст. 9 та п. 3 ч. 1 ст. 20).
Оцініть правові позиції сторін. Чи варто страхувальнику звертатися до суду з позовом до страхової організації?
Тема 11. Правове регулювання інвестиційної та інноваційної діяльності
План практичного заняття:
1. Практичні питання, пов’язані із особливостями правового регулювання діяльності інститутів спільного інвестування (розв’язання задачі);
2. Вирішення практичних питань розмежування права власності сторін договору концесії (розв’язання задачі).
Зміст практичного заняття:
1. Договір про придбання цінних паперів за рахунок коштів пайового інвестиційного фонду, укладений компанією з управління активами, був визнаний недійсним у судовому порядку з тих підстав, що його уклала компанія з управління активами в інтересах пайового інвестиційного фонду, не наділеного статусом юридичної особи.
Проаналізуйте положення Закону України «Про інститути спільного інвестування» (зокрема, ст. 1, 41, 43) та оцініть обґрунтованість рішення господарського суду.
2. Між концесієдавцем (центральним органом виконавчої влади) та концесіонером виник спір стосовно того, кому належить право власності на майно, яке придбав концесіонер на виконання умов концесійного договору. Концесієдавець стверджував, що відповідно до законодавства та договору концесії все, що концесіонер придбав з метою виконання договору, є державною власністю. Концесіонер вказав, що майно придбане за кошти прибутку, отриманого від управління (експлуатації) об'єкта концесій, відповідно до приписів законодавства, є його власністю, рівно як і продукція, отримана в результаті виконання умов концесійного договору.
Оцініть обгрунтованість правових позицій сторін спору.
Тема 12. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності та валютних операцій
План практичного заняття:
1. Дослідження змісту законодавства, що регулює діяльність іноземних суб’єктів господарювання на території України (вирішення практичної ситуації);
2. Здобуття навичок із застосування положень валютного законодавства (розв’язання задачі).
Зміст практичного заняття:
1. Іноземна компанія звернулася до української юридичної фірми за консультацією щодо можливості відкриття в Україні філії, яка б здійснювала основну виробничу діяльність компанії на території України. Їм було роз’яснено, що відкриття відокремлених підрозділів іноземних суб’єктів господарювання у формі філії законодавством України не передбачене, а лише є можливість відкриття представництв іноземного суб’єкта господарювання, які, згідно із абз. 45 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», лише представляють інтереси іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні, однак не мають права здійснювати виробничі функції засновника. Чи правильною, на Вашу думку, є ця консультація?
2. В забезпечення виконання зобов’язань по поверненню споживчого кредиту позичальник – фізична особа надав банку у заставу валютні цінності (готівкову іноземну валюту). При інспекційній перевірці працівники територіального управління НБ України зафіксували у зв’язку з цим в якості правопорушення те, що ні банк, ні заставодавець не одержали індивідуальної ліцензії НБ України на використання іноземної валюти на території України як застави. В поясненні на акт перевірки банк вказав, що одержання індивідуальної ліцензії для використання іноземної валюти як застави у цій ситуації не є обов’язковим, оскільки банк мав генеральну ліцензію на здійснення операцій з валютними цінностями, що і звільнило обидві сторони від необхідності одержувати ще й індивідуальну ліцензію. Прокоментуйте ситуацію з точки зору вимог валютного законодавства України.
Інші роботи цього напряму
© 2023 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?