|
ЦІНА:
60 грн.
|
||
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | ДЕРЖАВА І ПРАВО БУРЖУАЗНОЇ АНГЛІЇ (ID роботи: 680) |
| Напрям: | Право |
| Предмет: | Історія держави і права зарубіжних країн |
| Тип роботи: | Курсова робота |
| Кількість сторінок: | 29 |
| Рік захисту: | 2008 |
| Мова: | Українськa |
План
Зміст
Вступ
1.Буржуазна революція в Англії, її особливості та етапи. «Петиція про права» 1628 року
2.Формування буржуазної держави. Встановлення індепендентської республіки
3.Утвердження конституційної монархії. («Хабеас корпус акт», «Біль про права», «Закон про престолонаслідування»)
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
1.Буржуазна революція в Англії, її особливості та етапи. «Петиція про права» 1628 року
2.Формування буржуазної держави. Встановлення індепендентської республіки
3.Утвердження конституційної монархії. («Хабеас корпус акт», «Біль про права», «Закон про престолонаслідування»)
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Вступ
На початку ХVІІ ст. Англія виглядала країною більш буржуазною, ніж феодально-кріпосною. Великих успіхів досягли промисловість і морська торгівля. Широкий розвиток одержує кораблебудування. Головним предметом експорту являється уже не шерсть, а готове сукно.
Але буржуазія залишається незадовільною. Її тяготить урядова опіка над виробництвом товарів і їх продажею. Постійне роздратування називає відкрите вимагательство грошей то під виглядом податків, то під виглядом мита. Незадоволення охопило і англійське село. Ознаки революційної ситуації (низи не хочуть, а верхи не можуть управляти по-старому) виявлялись всюди в селянських виступах, робітничих безпорядках". Кризова ситуація виявилась і в парламенті. Опозиція, яка склалась тут, переходить в наступ. В 1614 році парламент був розпущений до строку. Але король чинить опір і розправляється з опозицією .
В 1628 році парламент приймає "Петицію про права, основою якої є ідея конституційної монархії, ніяких податків без парламенту, ніяких арештів, відміна всіх надзвичайних судів. Король Карл і без особливого бажання затверджує Петицію показуючи, що він не збирається її притримуватись. І в 1629 році розпускає знову парламент. В Англії наступає пора безпарламентського правління. В 1640 році король скликує новий парламент, що вирішити питання про війну з Шотландією (він намагався нав'язати Шотландії богослужіння по англійському взірцю). Парламент нічим не допоміг королю, армія виявилась безсильною. Король знову зтикається з ворожістю парламенту. Нова сесія парламенту скликана восени 1640 року, стає "довгою", так як парламент в умовах кризисної ситуації стає керівником широкого антифеодального руху.
В своєму розвитку англійська буржуазна революція пройшла декілька етапів. Перший конституційний період - 1640 - 1642, коли затверджувались принципи "Петиції про права" принципи конституційної монархії. В 1647 році після 5 р. громадянської війни між королем і парламентом, тобто між феодальною реакцією і революційним народом починається переїзд до бурж. дем. етапу революції, який закінчується страченням короля. (1649). І утвердження буржуазної республіки 1649 - 1653 рр. Органічним продовженням цієї республіки став режим військової диктатури відомої під назвою протекторату Кромвеля (1653-1658). Це державний устрій (від слова захищати) одержав своє відтворення в Конституції, яка відома під назвою Оруддя управління - 1653, по якій признавались законодавча влада парламенту, зосереджена в одній палаті парламенту. Установлювався для всіх виборчий ценз 200 фунтів і таким чином народні маси були усунені від виборів. Парламент протекторату не став парламентом народу. Комадування армією зосередилось в руках Кромвеля. По суті влада знову зосередилась в руках однієї особи не дивлячись на прийняту Конституцію і революційні перетворення так як і законодавча влада також належала йому.
В 1658 році Кромвель помер, а в 1660 році здійснилась реставрація династії Стюартів, при підтримці частини військових і буржуазії до влади син страченого - Карл, який урочисто підтвердив "Велику Хартію 1215 року", "Петицію про права", податкові права парламенту, обіцяв правити в згоді з парламентом, не переслідувати діячів революції. Але він не виконав своїх обіцянок. Труп Кромвеля був викопаний і повішений, хто лишився живим з діячів революції був страчений або втік з країни. В 1677 році Карл прийняв закон, по якому вносились корективи в земельне право. Якщо у селянина не було відповідного титула на землю, земля його признавалась власністю лендлорда. В інтересах землеволодіння новий уряд встановлює вигідні мита при ввозі дешевого хліба. Таку ж політику проводив і брат Карла ІІ Яків. Отже, реставрація монархії повернула країну до старої виборчої системи, старої палати лордів, непомітно скасувала хоч якісь революційні завоювання.
1701 році видається "Акт управління" яким розмежовувалася влада короля. Згідно цього акту всі рішення, які приймались, повинні підписуватись не тільки королем, але міністром, в віданні якого знаходилась справа, по якій виносилось рішення, право "вето" за королем з того часто зберігалось формально, практичного воно не знайшло з того часу відтворення, цим актом закріплювався принцип незмінності суддів - зміщення судді могло бути не інакше як по рішенню обидвох палат (До цього часу судді були на посаді, бо було угодно його величності королю).
За королем звичайно зберігались всі зовнішні знаки величі. При всякій новій коронації парламент встановлює розміри "цивільного листа". В ХІХ ст. Цивільний лист передбачав виплату 385 тис. фунтів.
У ХVІІ ст. В Англії складається парламентська система, суть якої в тому, що уряд - Кабінет міністрів править під контролем парламенту.
На протязі ХVІІ ст. Парламент зміцнює свої позиції, вирішує все більше коло державних питань. І це свідчить про дальшу демократизацію суспільства.
Право і закони Англії характеризувались консерватизмом, тобто сталістю. Кримінальний процес базувався на Великій Хартії вольностей 1215 року. Зміни в нього були внесені лише Законом 1679 року.
Консеравтизм англійського кримінального права зберігся в покараннях спалення, колесування, четвертування.
Найтяжчим з кримінальних злочинів є державна зрада, основним законом до нього залишився "Акт про зраду" 1352 року.
В Англії на той час було відсутнє цивільне право як галузь права, закони якої видавались королем, а потім парламентом, стосувались окремих галузей цивільного права. У ХVІІІ - ХІХ ст. розвинулось договірне право, де вироблялись поняття і означення договорів і зобов'язання за них.
В сімейному праві тривалий час зберігались і феодальні пережитки. До кінця ХІХ ст. Право управління в сім'ї належало чоловікові, отже, і право розпорядження подружнім майном. Лише в кінці ХІХ ст. було встановлено право припинення шлюбу через розлучення.
Суттєвих змін потерпіло виборче право. Кромвелем було відмінено середньовікове виборче право, а при реставрації Стюартів воно було знову відновлено. Тому в кінці ХVІІ ст., коли перемогла буржуазно-демократична революція, зміцнилась роль парламенту, воно потребувало корінної зміни.
Реформа 1832 року встановила, що виборцями ставали всі особи, які досягли повноліття 21 року. Реформа 1867 року була спрямована на те, щоб у парламент пройшло якомога більше депутатів з робітничого класу, який на той час уже оформився як клас пролетаріату. Таким чином прибавився і мільйон голосуючих. В 1872 році вводиться таємне голосування.
Мета курсової роботи полягає в тому, щоб дати характеристику розвиткові держави та права у буржуазній Англії.
Об’єктом дослідження – є наукові праці про розвиток держави та права в Англії.
Методи дослідження: описовий, порівняльний, структурний.
Структура роботи. Дана робота складається із вступу, трьох пунктів, висновків та списку використаної літератури.
На початку ХVІІ ст. Англія виглядала країною більш буржуазною, ніж феодально-кріпосною. Великих успіхів досягли промисловість і морська торгівля. Широкий розвиток одержує кораблебудування. Головним предметом експорту являється уже не шерсть, а готове сукно.
Але буржуазія залишається незадовільною. Її тяготить урядова опіка над виробництвом товарів і їх продажею. Постійне роздратування називає відкрите вимагательство грошей то під виглядом податків, то під виглядом мита. Незадоволення охопило і англійське село. Ознаки революційної ситуації (низи не хочуть, а верхи не можуть управляти по-старому) виявлялись всюди в селянських виступах, робітничих безпорядках". Кризова ситуація виявилась і в парламенті. Опозиція, яка склалась тут, переходить в наступ. В 1614 році парламент був розпущений до строку. Але король чинить опір і розправляється з опозицією .
В 1628 році парламент приймає "Петицію про права, основою якої є ідея конституційної монархії, ніяких податків без парламенту, ніяких арештів, відміна всіх надзвичайних судів. Король Карл і без особливого бажання затверджує Петицію показуючи, що він не збирається її притримуватись. І в 1629 році розпускає знову парламент. В Англії наступає пора безпарламентського правління. В 1640 році король скликує новий парламент, що вирішити питання про війну з Шотландією (він намагався нав'язати Шотландії богослужіння по англійському взірцю). Парламент нічим не допоміг королю, армія виявилась безсильною. Король знову зтикається з ворожістю парламенту. Нова сесія парламенту скликана восени 1640 року, стає "довгою", так як парламент в умовах кризисної ситуації стає керівником широкого антифеодального руху.
В своєму розвитку англійська буржуазна революція пройшла декілька етапів. Перший конституційний період - 1640 - 1642, коли затверджувались принципи "Петиції про права" принципи конституційної монархії. В 1647 році після 5 р. громадянської війни між королем і парламентом, тобто між феодальною реакцією і революційним народом починається переїзд до бурж. дем. етапу революції, який закінчується страченням короля. (1649). І утвердження буржуазної республіки 1649 - 1653 рр. Органічним продовженням цієї республіки став режим військової диктатури відомої під назвою протекторату Кромвеля (1653-1658). Це державний устрій (від слова захищати) одержав своє відтворення в Конституції, яка відома під назвою Оруддя управління - 1653, по якій признавались законодавча влада парламенту, зосереджена в одній палаті парламенту. Установлювався для всіх виборчий ценз 200 фунтів і таким чином народні маси були усунені від виборів. Парламент протекторату не став парламентом народу. Комадування армією зосередилось в руках Кромвеля. По суті влада знову зосередилась в руках однієї особи не дивлячись на прийняту Конституцію і революційні перетворення так як і законодавча влада також належала йому.
В 1658 році Кромвель помер, а в 1660 році здійснилась реставрація династії Стюартів, при підтримці частини військових і буржуазії до влади син страченого - Карл, який урочисто підтвердив "Велику Хартію 1215 року", "Петицію про права", податкові права парламенту, обіцяв правити в згоді з парламентом, не переслідувати діячів революції. Але він не виконав своїх обіцянок. Труп Кромвеля був викопаний і повішений, хто лишився живим з діячів революції був страчений або втік з країни. В 1677 році Карл прийняв закон, по якому вносились корективи в земельне право. Якщо у селянина не було відповідного титула на землю, земля його признавалась власністю лендлорда. В інтересах землеволодіння новий уряд встановлює вигідні мита при ввозі дешевого хліба. Таку ж політику проводив і брат Карла ІІ Яків. Отже, реставрація монархії повернула країну до старої виборчої системи, старої палати лордів, непомітно скасувала хоч якісь революційні завоювання.
1701 році видається "Акт управління" яким розмежовувалася влада короля. Згідно цього акту всі рішення, які приймались, повинні підписуватись не тільки королем, але міністром, в віданні якого знаходилась справа, по якій виносилось рішення, право "вето" за королем з того часто зберігалось формально, практичного воно не знайшло з того часу відтворення, цим актом закріплювався принцип незмінності суддів - зміщення судді могло бути не інакше як по рішенню обидвох палат (До цього часу судді були на посаді, бо було угодно його величності королю).
За королем звичайно зберігались всі зовнішні знаки величі. При всякій новій коронації парламент встановлює розміри "цивільного листа". В ХІХ ст. Цивільний лист передбачав виплату 385 тис. фунтів.
У ХVІІ ст. В Англії складається парламентська система, суть якої в тому, що уряд - Кабінет міністрів править під контролем парламенту.
На протязі ХVІІ ст. Парламент зміцнює свої позиції, вирішує все більше коло державних питань. І це свідчить про дальшу демократизацію суспільства.
Право і закони Англії характеризувались консерватизмом, тобто сталістю. Кримінальний процес базувався на Великій Хартії вольностей 1215 року. Зміни в нього були внесені лише Законом 1679 року.
Консеравтизм англійського кримінального права зберігся в покараннях спалення, колесування, четвертування.
Найтяжчим з кримінальних злочинів є державна зрада, основним законом до нього залишився "Акт про зраду" 1352 року.
В Англії на той час було відсутнє цивільне право як галузь права, закони якої видавались королем, а потім парламентом, стосувались окремих галузей цивільного права. У ХVІІІ - ХІХ ст. розвинулось договірне право, де вироблялись поняття і означення договорів і зобов'язання за них.
В сімейному праві тривалий час зберігались і феодальні пережитки. До кінця ХІХ ст. Право управління в сім'ї належало чоловікові, отже, і право розпорядження подружнім майном. Лише в кінці ХІХ ст. було встановлено право припинення шлюбу через розлучення.
Суттєвих змін потерпіло виборче право. Кромвелем було відмінено середньовікове виборче право, а при реставрації Стюартів воно було знову відновлено. Тому в кінці ХVІІ ст., коли перемогла буржуазно-демократична революція, зміцнилась роль парламенту, воно потребувало корінної зміни.
Реформа 1832 року встановила, що виборцями ставали всі особи, які досягли повноліття 21 року. Реформа 1867 року була спрямована на те, щоб у парламент пройшло якомога більше депутатів з робітничого класу, який на той час уже оформився як клас пролетаріату. Таким чином прибавився і мільйон голосуючих. В 1872 році вводиться таємне голосування.
Мета курсової роботи полягає в тому, щоб дати характеристику розвиткові держави та права у буржуазній Англії.
Об’єктом дослідження – є наукові праці про розвиток держави та права в Англії.
Методи дослідження: описовий, порівняльний, структурний.
Структура роботи. Дана робота складається із вступу, трьох пунктів, висновків та списку використаної літератури.
Висновок
Висновок
Проаналізувавши розвиток держави та права в буржуазній Англії можемо зробити такі висновки.
1. У кінці 16 - початку 17 ст. в Англії відбувається інтенсивний розвиток господарства, передусім в аграрній галузі. Тюдоровські реформи призвели до концентрації землі в руках «грошових людей» - сільського дворян-джентрі і власників мануфактури. Обгороджування громадських угідь з метою розведення овець і торгівлі вовною і м'ясом давали їм прибуток і в той же час позбавляли джерела існування найбідніших селян, які поповнювали ряди безробітних. У селі розповсюджувалася велика капіталістична оренда землі, створювався значний прошарок фермерів. Інтереси цих нових шарів суспільства приходили в суперечність з феодальним правом і підкоренням земельних володінь в якості рицарського держання королеві.
У 1628 парламентська опозиція виклала свої вимоги в «Петиції про право». У відповідь Карл I розігнав парламент і протягом 11 років правив одноосібно за допомогою своїх фаворитів - графа Страффорда, намісника Ірландії, і архієпископа У. Лода.
2. Особливістю буржуазної революції в Англії було те, що буржуазія в союзі з новим дворянством (джентрі) боролася проти монархії, старої феодальної знаті і панівної церкви. У джентрі, що стали на шлях товарно-грошових відносин, було значно більше спільного з буржуазією, ніж з феодалами.
Короля підтримували переважно економічно відсталі північні і західні графства, а також англіканська церква. За парламент стояли найбільш розвинені південно-східні та окремі промислові і торгові райони центру й півночі Англії.
Перша громадянська війна закінчилась поразкою короля і його політичного оточення. Після декількох військових поразок королівської армії Карл І втік до своїх союзників шотландців, але ті за значний грошовий викуп видали його парламенту.
3. Розбіжності між різними течіями парламентської більшості наростали і весною 1648р. спалахнула Друга громадянська війна. На захист монархії піднялись головним чином шотландські аристократи – пресвітеріани, їх підтримав флот. Армія Кромвеля придушила виступи, вступила в Лондон і підтримала організований Радою офіцерів розгін монархічно налаштованих членів парламенту (близько 140). Після цього парламент став по суті знаряддям індепендентської диктатури.
4. 19 травня 1649р. Англія була проголошена республікою, яка повинна управлятися “вищою владою нації, представниками народу, в парламенті при цьому не повинно бути ні короля, ні лордів”.
Верховним органом влади в Англійській республіці став парламент, що складався з однієї Палати общин. В Постанові про оголошення себе вищою владою в державі (4 січня 1649р.)
5. Воєначальник і намісник одного з найбільших шотландських військових округів генерал Монк здійснив державний переворот. Його війська вступили в Лондон для здійснення політичного контролю над владою, а генерал попередньо встановив контакт з спадкоємцем престолу.
Парламентський конвент (в склад якого ввійшли і лорди) прийняв рішення про відновлення монархії, запрошення Карла ІІ і про пожалування йому прибутків замість конфіскованих в революцію володінь. Згідно постанови конвенту (25 квітня 1660р.) республіканський лад і парламентське єдиновладдя в Англії знищувались.
6. «Хабеас корпус акт» (Habeas Corpus Act) у Великобританії один з основних конституційних актів, прийнятий в 1679. Гарантує процесуальні права громадян, недоторканність особи, встановлює правила арешту і залучення звинуваченого до суду.
«Хабеас корпус акт» (Habeas Corpus Act) закон, прийнятий 26 травня 1679 англійським парламентом. Повна назва його - "Акт про краще забезпечення свободи підданого і про попередження ув'язнень за морями" (тобто поза межами Англії).
7. Славна революція» по суті завершила оформлення компромісу між фактично панівною буржуазією і офіційно правлячою земельною аристократією. Політична влада опинилася в руках дворян-землевласників, які повинні були підтримувати інтереси фінансової верхівки буржуазії.
Найважливішим результатом перевороту 1689 року стало утвердження в Англії буржуазної конституційної монархії. Причому слід мати на увазі, що своєрідною рисою Англії є відсутність конституції як єдиного документа. Англійська конституція — це сукупність конституційних актів і угод (прецедентів), у яких отримали закріплення основні конституційні принципи і положення, структура державного механізму.
8. Білль про права визначив провідну роль парламенту в системі державних органів. У ньому було сказано: припиняти закони або виконання законів королівським повелінням без згоди парламенту незаконно; не можна робити вилучення законів королівським повелінням; стягання зборів на користь корони без згоди парламенту незаконно; набір або утримання постійного війська в мирний час інакше, як за згодою парламенту, суперечить законові.
9. Акт 1701 року не тільки встановив порядок престолонаслідування, але і містив у собі подальше уточнення прерогатив законодавчої та виконавчої влади. Так, особа, яка вступала на королівський трон, повинна була приєднатися до Англіканської (протестантської) Церкви і не підтримувати ніяких зв'язків з Папою Римським.
Проаналізувавши розвиток держави та права в буржуазній Англії можемо зробити такі висновки.
1. У кінці 16 - початку 17 ст. в Англії відбувається інтенсивний розвиток господарства, передусім в аграрній галузі. Тюдоровські реформи призвели до концентрації землі в руках «грошових людей» - сільського дворян-джентрі і власників мануфактури. Обгороджування громадських угідь з метою розведення овець і торгівлі вовною і м'ясом давали їм прибуток і в той же час позбавляли джерела існування найбідніших селян, які поповнювали ряди безробітних. У селі розповсюджувалася велика капіталістична оренда землі, створювався значний прошарок фермерів. Інтереси цих нових шарів суспільства приходили в суперечність з феодальним правом і підкоренням земельних володінь в якості рицарського держання королеві.
У 1628 парламентська опозиція виклала свої вимоги в «Петиції про право». У відповідь Карл I розігнав парламент і протягом 11 років правив одноосібно за допомогою своїх фаворитів - графа Страффорда, намісника Ірландії, і архієпископа У. Лода.
2. Особливістю буржуазної революції в Англії було те, що буржуазія в союзі з новим дворянством (джентрі) боролася проти монархії, старої феодальної знаті і панівної церкви. У джентрі, що стали на шлях товарно-грошових відносин, було значно більше спільного з буржуазією, ніж з феодалами.
Короля підтримували переважно економічно відсталі північні і західні графства, а також англіканська церква. За парламент стояли найбільш розвинені південно-східні та окремі промислові і торгові райони центру й півночі Англії.
Перша громадянська війна закінчилась поразкою короля і його політичного оточення. Після декількох військових поразок королівської армії Карл І втік до своїх союзників шотландців, але ті за значний грошовий викуп видали його парламенту.
3. Розбіжності між різними течіями парламентської більшості наростали і весною 1648р. спалахнула Друга громадянська війна. На захист монархії піднялись головним чином шотландські аристократи – пресвітеріани, їх підтримав флот. Армія Кромвеля придушила виступи, вступила в Лондон і підтримала організований Радою офіцерів розгін монархічно налаштованих членів парламенту (близько 140). Після цього парламент став по суті знаряддям індепендентської диктатури.
4. 19 травня 1649р. Англія була проголошена республікою, яка повинна управлятися “вищою владою нації, представниками народу, в парламенті при цьому не повинно бути ні короля, ні лордів”.
Верховним органом влади в Англійській республіці став парламент, що складався з однієї Палати общин. В Постанові про оголошення себе вищою владою в державі (4 січня 1649р.)
5. Воєначальник і намісник одного з найбільших шотландських військових округів генерал Монк здійснив державний переворот. Його війська вступили в Лондон для здійснення політичного контролю над владою, а генерал попередньо встановив контакт з спадкоємцем престолу.
Парламентський конвент (в склад якого ввійшли і лорди) прийняв рішення про відновлення монархії, запрошення Карла ІІ і про пожалування йому прибутків замість конфіскованих в революцію володінь. Згідно постанови конвенту (25 квітня 1660р.) республіканський лад і парламентське єдиновладдя в Англії знищувались.
6. «Хабеас корпус акт» (Habeas Corpus Act) у Великобританії один з основних конституційних актів, прийнятий в 1679. Гарантує процесуальні права громадян, недоторканність особи, встановлює правила арешту і залучення звинуваченого до суду.
«Хабеас корпус акт» (Habeas Corpus Act) закон, прийнятий 26 травня 1679 англійським парламентом. Повна назва його - "Акт про краще забезпечення свободи підданого і про попередження ув'язнень за морями" (тобто поза межами Англії).
7. Славна революція» по суті завершила оформлення компромісу між фактично панівною буржуазією і офіційно правлячою земельною аристократією. Політична влада опинилася в руках дворян-землевласників, які повинні були підтримувати інтереси фінансової верхівки буржуазії.
Найважливішим результатом перевороту 1689 року стало утвердження в Англії буржуазної конституційної монархії. Причому слід мати на увазі, що своєрідною рисою Англії є відсутність конституції як єдиного документа. Англійська конституція — це сукупність конституційних актів і угод (прецедентів), у яких отримали закріплення основні конституційні принципи і положення, структура державного механізму.
8. Білль про права визначив провідну роль парламенту в системі державних органів. У ньому було сказано: припиняти закони або виконання законів королівським повелінням без згоди парламенту незаконно; не можна робити вилучення законів королівським повелінням; стягання зборів на користь корони без згоди парламенту незаконно; набір або утримання постійного війська в мирний час інакше, як за згодою парламенту, суперечить законові.
9. Акт 1701 року не тільки встановив порядок престолонаслідування, але і містив у собі подальше уточнення прерогатив законодавчої та виконавчої влади. Так, особа, яка вступала на королівський трон, повинна була приєднатися до Англіканської (протестантської) Церкви і не підтримувати ніяких зв'язків з Папою Римським.
Література
Список використаної літератури
1. Бромхэд П. Эволюция британской конституции. - М., 1978.
2. Всеобщая история государства и права: Учебник / Под ред. проф. К. И. Батыра. – М.: Юристъ, 1999. – 456с.
3. Глиняный В. П. История государства и права зарубежних стран. Ч.1. – Х.: Одиссей, 2001. – 332 с.
4. Жуков О.А. История буржуазного права. - М., 1971.
5. История буржуазного конституционализма. Т. 1-2. - М., 1983.
6. История государства и права зарубежных стран: Учебник для юридических вузов в 2-х ч. / Под ред. О.А. Жидкова, Н.А. Крашенинниковой. - М., 1998.
7. История государства и права зарубежных стран / Под ред. Галанзы П.Н., Жидкова О.А. - Л.: Высшая школа, 1969.
8. Лазарев В.Н. Общая теория права и государства. - М., 1994.
9. Комаров С. А. Общая теория государства и права: Учебник. – М.: Юрайт, 1997.
10. Макаров О.В. Соотношение права и государства. - С-Пб., 1995.
11. Макарчук В. С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2001. – 592с.
12. Общая теория государства и права: Учебник./ Под ред. В. В. Лазерева. – М.: Юристъ, 1996
13. Страхов М. М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків: Право, 2001. – 416с.
14. Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. М.Н.Марченко. - М., 1996.
15. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права.- М.: Юристъ, 1995.
16. Хома Н. М. Історія держави і права зарубіжних країн. – К.: Каравела, Львів: Новий світ, 2000- 2003. - 480 с.
17. Хропонюк В. Н. Теория государства и права: Учебное пособие для высших учебных заведений . – М. 1995.
18. Фаткуллин Ф. Н. Основные учения о праве и государстве: Учебное пособие. – Казань: Изд. КФЭИ, 1997
1. Бромхэд П. Эволюция британской конституции. - М., 1978.
2. Всеобщая история государства и права: Учебник / Под ред. проф. К. И. Батыра. – М.: Юристъ, 1999. – 456с.
3. Глиняный В. П. История государства и права зарубежних стран. Ч.1. – Х.: Одиссей, 2001. – 332 с.
4. Жуков О.А. История буржуазного права. - М., 1971.
5. История буржуазного конституционализма. Т. 1-2. - М., 1983.
6. История государства и права зарубежных стран: Учебник для юридических вузов в 2-х ч. / Под ред. О.А. Жидкова, Н.А. Крашенинниковой. - М., 1998.
7. История государства и права зарубежных стран / Под ред. Галанзы П.Н., Жидкова О.А. - Л.: Высшая школа, 1969.
8. Лазарев В.Н. Общая теория права и государства. - М., 1994.
9. Комаров С. А. Общая теория государства и права: Учебник. – М.: Юрайт, 1997.
10. Макаров О.В. Соотношение права и государства. - С-Пб., 1995.
11. Макарчук В. С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2001. – 592с.
12. Общая теория государства и права: Учебник./ Под ред. В. В. Лазерева. – М.: Юристъ, 1996
13. Страхов М. М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків: Право, 2001. – 416с.
14. Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. М.Н.Марченко. - М., 1996.
15. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права.- М.: Юристъ, 1995.
16. Хома Н. М. Історія держави і права зарубіжних країн. – К.: Каравела, Львів: Новий світ, 2000- 2003. - 480 с.
17. Хропонюк В. Н. Теория государства и права: Учебное пособие для высших учебных заведений . – М. 1995.
18. Фаткуллин Ф. Н. Основные учения о праве и государстве: Учебное пособие. – Казань: Изд. КФЭИ, 1997
Інші роботи цього напряму
© 2023 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?