Процес доказування   (ID роботи: 356)

1. Вступ
2. Процес доказування
3. Висновок
4. Список використаної літератури

Як об'єктивна істина в цілому, так і окремі факти, обставини справи встановлюються слідчими органами, прокурором і судом лише шляхом кримінально-процесуального, під час якого збираються, перевіряються, оцінюються докази і на їх підставі приймаються й обґрунтовуються процесуальні рішення. Цим обумовлюється те, що доказування має найбільшу питому вагу в усій діяльності органів і осіб, які ведуть процес, осіб, яких вони залучають до цієї діяльності. У кінцевому підсумку в кримінальному процесі як науці, навчальній дисципліні і галузі права і практичній діяльності все зводиться до доказування і доказів, бо вони є основним змістом кримінального процесу.
За своєю гносеологічною суттю кримінально-процесуальне доказування являє собою різновид людського пізнання дійсності. Воно не є науковим у тому розумінні, що не ставить собі за мету пізнання закономірностей розвитку природи і суспільства, але в плані встановлення окремих фактів, явищ дійсності воно має багато спільного з

Доказами в цивільному процесі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Для виявлення особливостей окремих доказів вони класифікуються за видами. За характером зв'язку фактичних даних (змісту доказів) з фактами, які підлягають встановленню (з фактами, які підлягають доказуванню), докази поділяються на прямі і побічні. За процесом формування даних про факти (характерами створення доказів) докази класифікуються також за двома видами — первинні і похідні. В юридичній літературі обґрунтовується також третя підстава для класифікації доказів — за джерелом, за допомогою якого суд їх одержує: на особисті і речові, і за цими ж підставами на первинні і похідні; на особисті, речові і змішані. Доказування – це процесуальна і розумова діяльність суб’єктів доказування, яка здійснюється в

1. Єременко В.П., Іванова Г.М. Філософія істини в теорії права // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України.— Дніпропетровськ, 2000.— № 1. — С.25.
2. Закон України "Про адвокатуру" від 19.12.1992 року // Відомості Верховної Рада України.— 1993,— № 9.— Ст.62.
3. Закон України "Про міліцію" від 20.11.1990 року // Відомості Верховної Рада України.— 1991. — № 4. — Ст.20.
4. Закон України "Про прокуратуру" від 5.11.1991 року // Відомості Верховної Ради України,— 1991. — №53. — Ст.793.
5. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України. – К.: Юрінком Інтер, 2003.
6. Коваленко Є.Г., Гончар М.М. Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин кримінальної справи: Поняття та зміст // Науковий вісник. — 1996. — №1. — С. 244—251.
7. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
8. Кримінальний процес України / За ред. Ю .М. Грошевого, В. М. Хотенця. – Х.: Право, 2000.
9. Кримінальний процес України: Підручник / М.М. Михеєнко, В.Т. Нор, В.П. Шибіко. – К.: Либідь, 1992.
10. Кримінально-процесуальний кодекс України.
11. Кримінально-процесуальний кодекс України. К.: Юрінком Інтер, 2001.
12. Маваев Ю.В., Посвик В.С., Скирвов В.В. Применение мер пресечения следователем. — Волгоград, 1976.
13. Михайленко О.Р. Провадження кримінальних справ у суді: Конспект лекцій. – К.: КУ, 1992.
14. Михеєнко М.М. Кримінальний процес України. – К.: Либідь, 1999.
15. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України. - К.: “Либідь”, 1999.
16. Михеєнко М.М., Шибіко В.П., Дубинський П.Я. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України. – К.: Юрінком Інтер,1999.
17. Науково-практичний коментар кримінально-процесуального кодексу України. - К.: Юрінком, 1997.
18. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ» від 27 грудня 1985 р. із змінами, внесеними Постановою Пленуму від 4 червня 1993 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах. — К., 1995, — С. 221.
19. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду супами України кримінальних справ у касаційному порядку» від 12 жовтня 1989 р. зі змінами, внесеними Постановою Пленуму від 4 червня 1993 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах. — К., 1995. — С. 242.
20. Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса. — М., 1968. — Т. 1.
21. Теория доказательств в советском уголовном процессе. Отв. Редактор Н.В. Жогин, М., Юрид. Лит., 1973.
22. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України. – К.: А.С.К., 2003.
23. Шибіко В.П., Молдован В.В. Криміналтний процес. Практикум. – К.: Юрінком Інтер, 2000.

Правила адвокатської етики в Україні та їх відповідність європейським стандартам

Поняття, зміст та особливості правової етики та етичної культури юриста

Історія адвокатської діяльності

Участь адвоката в цивільному процесі з трудових справ

Особисте сприйняття адвокатської монополії

Спілка адвокатів України: статус та структура

Варіант 19 1. Принципи адвокатської етики 2. Діяльність адвоката у наказному провадженні 3. Складання адвокатом клопотання

Рішення Европейського суду про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності

Основні моральні засади адвокатської професії

«Практика верховного суду щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за порушення адвокатської етики»

Роль адвоката у розгляді справ