Головна Про проект Умови роботи Знижки Вакансії Ціни і гарантії Способи оплати Замовити роботу Контакти
Розширений пошук
ЦІНА:   50 грн.
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
Тема роботи:

Шкільництво Львова у міжвоєнний період   (ID роботи: 2894)

Напрям: Гуманітарні предмети
Предмет: Історія України
Тип роботи: Курсова робота
Кількість сторінок: 40
Рік захисту: 2011
ВУЗ: Львівський національний університет імені Івана Франка
Мова: Українськa
План
Вступ
1. Історичні аспекти розвитку шкільництва в Західній України
2. Проблеми львівського шкільництва крізь призму суспільно-політичних відносин міжвоєнного періоду
3. Висвітлення націоналістичними виданнями Західної України проблем суспільного розвитку українства в міжвоєнний період
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність теми. За роки незалежності України наукові надбання дослідників розвитку шкільництва в Галичині поповнилися новими працями. Професійне становлення вчителів у Східній Галичині в 1867-1939 рр. висвітлила М. Барна, розвиток ідеї національної школи в педагогічній пресі на західноукраїнських землях в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. – С. Лаба, учительський рух окресленого періоду – Д. Герцюк. Тенденціям формування змісту класичної освіти періоду панування Австро-Угорщини присвячені роботи І. Курляк. Процес становлення й розвитку українського торговельно-кооперативного шкільництва в Галичині кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. розглянула О. Ковальчук. Діяльність культурно-освітніх товариств краю досліджували І. Андрухів, Г. Білавич, О. Винничук, І. Воробець, дидактичні проблеми галицького шкільництва у 20-30-х рр. ХХ ст. – Т. Завгородня.
Водночас увагу науковців привертає і становлення системи освіти в Україні. Зокрема, розвиток загальноосвітньої школи для національних меншин в Україні (1917-1938 рр.) висвітлила О. Войналович. Предметом дослідження Н. Сейко стала система польського шкільництва на Волині - Житомирщині у 1905-1938 рр. Систему освіти та педагогічної думки Східноукраїнського регіону у ХХ ст. розглянув В. Курило. Становлення й розвиток шкільництва в Українській Народній Республіці розкрила М. Собчинська.
Не залишилась окреслена проблематика й поза увагою істориків. Зокрема, еволюцію системи освіти національних меншин в Україні у 1917-1939 рр. вивчила О. Бистрицька. Українську школу в контексті етнополітики міжвоєнної Польщі дослідив Ф. Грицюк. Розвиток системи освіти євреїв на Волині у ХІХ – на початку ХХ ст. висвітлила Н. Рудницька. Становлення національної системи освіти в Україні 1917-1920 рр. показала Н. Агафонова, а загальноосвітньої школи 1920-1933 рр. – В. Борисов.
Широко представлена науковцями й освітня система зарубіжжя (Н. Абашкіна, Н. Вишневська, Т. Десятов, І. Ковчина, Т. Кошманова та ін.).
Найбільш ґрунтовним історико-педагогічним дослідженням, в якому висвітлено систему шкільництва в Галичині, є праця Б. Ступарика “Розвиток шкільництва Галичини (1772-1939 рр.)”. Автор вперше здійснив періодизацію історії українського шкільництва краю, виявив особливості його розвитку протягом доволі значного періоду, не вдаючись до детального аналізу різних історичних етапів. Розглядаючи кінець ХІХ – початок ХХ ст., Б. Ступарик показав боротьбу українського народу проти онімечення й полонізації, проаналізував погляди педагогів щодо рідномовної школи, розкрив роль українських громадських організацій в розвитку шкільництва Східної Галичини тощо.
Водночас науковці не завжди враховували, що Галичина за складом населення була поліетнічним краєм і здебільшого висвітлювали особливості розвитку освіти окремого етносу. Галицьке шкільництво як система в контексті полікультурного освітнього простору фактично залишилось поза увагою дослідників і не знайшло належного висвітлення в науковій літературі.
Досвід функціонування системи шкільництва Галичини кінця ХІХ – початку ХХ ст. вважаємо цінним і повчальним у контексті розв’язання сучасних освітніх проблем. Це засвідчує відродження в незалежній Україні діяльності гімназій, ліцеїв, колегіумів, коледжів, шкіл для представників етнічних меншин, реорганізація вищих та професійних шкіл, створення системи приватних навчально-виховних закладів, уведення до навчальних програм вищих шкіл різних мовних курсів тощо.
Об’єкт дослідження – історія шкільництва Львівщини.
Предмет дослідження – функціонування системи шкільництва Львівщини на початку ХХ ст. в умовах полікультурного освітнього простору.
Мета дослідження – проаналізувати систему шкільництва Львівщини початку ХХ ст. задля врахування досвіду минулого в сучасних умовах.
Методи дослідження. Провідними в роботі стали такі методи дослідження: теоретичний аналіз, синтез, систематизація та класифікація матеріалів, документів; історико-географічний (вивчення специфіки регіонального розвитку системи шкільництва); узагальнення висновків, одержаних у результаті аналізу джерельної бази).
Висновок
Полікультурний характер розвитку системи шкільництва в Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. визначали суспільно-політичні (активізація національного життя всіх етнічних груп, законодавча політика Австро-Угорщини та Галичини щодо забезпечення нормативно-правової бази системи шкільництва) та економічні (розвиток капіталістичних відносин, модернізація виробництва, зміни в суспільному устрою) передумови. Нормативно-правова база системи шкільництва Галичини визначалась австро-угорським державним законодавством. В його основу були покладені демократичні принципи організації освіти для представників різних етнічних груп монархії. Водночас у Галичині діяло й крайове законодавство, яке більшості законів надавало формального характеру.
Структуру системи шкільництва Львівщини та Галичини загалом визначав закон від 14 травня 1869 р. Вона охоплювала початкові, середні, професійні, вищі, спеціальні школи, дошкільні та позашкільні заклади.
Виявлено характерні риси початкової освіти Галичини: різнотипність шкіл; практичне спрямування шкільного навчання; мінімальне дозування навчального матеріалу; низький рівень підготовки дітей; відсутність органічного зв’язку між початковою школою та іншими структурними ланками системи шкільництва (право продовжити навчання надавала чотирикласна школа, одно-, дво-, трикласні заклади були “тупиковими”).
Найперспективнішими закладами галицької системи шкільництва можемо вважати середні школи. Вони забезпечували право на подальше здобуття освіти, однак доступ до них ускладнювався високою вартістю за навчання, неузгодженістю з програмами інших структурних ланок, віковим цензом.
Навчальні плани середніх шкіл постійно оновлювались через невідповідність змісту освіти конкретним потребам часу. Зокрема, проблеми полікультурності найвиразніше відображено в дискусіях з приводу статусу обох крайових мов Галичини (конференції 1909-1910 рр.).
Характерною рисою змісту професійного шкільництва були вузькопрофесійні навчальні програми, які забезпечували формування спеціальних практичних умінь та навичок, необхідних фахівцеві конкретної галузі. Структура професійної освіти в контексті загальної системи шкільництва була “тупиковою”.
Верхню межу творили вищі інституції. Аналіз їх освітньої діяльності підтверджує притаманну їм тенденцію до постійного вдосконалення навчальних програм, наповнення змісту дисциплін сучасними досягненнями науки і техніки. Водночас вища освіта залишалась елітарною.
Основними тенденціями розвитку шкільництва в Галичині вважаємо: висхідна динаміка навчально-виховних закладів (зростання забезпечували здебільшого польські інституції), обстоювання права всіх етнічних груп на рідномовну освіту, її структурна гармонізація та ступеневе вдосконалення.
Освітні потреби різних етнічних груп держава повною мірою не задовольняла. З огляду на це, в краї зусиллями культурно-освітніх товариств, релігійних організацій започатковано формування мережі навчально-виховних закладів приватної форми власності.
У досліджуваний період спостерігалось ступеневе вдосконалення освіти (реорганізація жіночих ліцеїв у 8-класні середні школи та вищих професійних закладів – в академії, надання Політехнічній школі та Академії ветеринарної медицини прав університету тощо). Водночас встановлено, що система шкільництва Галичини перебувала на стадії структурної гармонізації, однак цей процес не завершився.
Аналіз функціонування системи шкільництва Львівщини кінця ХІХ – початку ХХ ст. свідчить про нерівномірність доступу до освіти представників різних національностей. Підстави для такого висновку - авторитарне керівництво системою шкільництва з боку спольщеної Крайової шкільної ради; нерівномірне фінансування розвитку освіти окремих етнічних груп; існування великої кількості типів шкіл (відповідно – різний рівень знань і неоднаковий доступ до подальшої освіти); пріоритет польських навчальних закладів у загальній системі освіти; наявність утраквістичних за формою і польських за змістом шкіл; обов’язкове введення до навчального плану польської мови, історії тощо; обмежене вивчення в польських школах мови, історії, культури представників інших етнічних груп краю; елітарність середньої та вищої освіти.
Література
1. Васюта І. Політична історія Західної України: 1918–1939 рр. / Під ред. С.Кульчицького. – Львів, 2006. – С. 162–163.
2. Дроб’язко П.І. Українська національна школа: витоки та сучасність: посібник. - К.:Академія,1977. -184с.
3. Кавулич О. «Проблема українського шкільництва крізь призму суспільно-політичних часописів Галичини міжвоєнного періоду (1919–1939)» // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 17/2008. – С.543-547.
4. Кость С. Нариси з історії західноукраїнської преси першої половини ХХ ст. Частина перша. – Львів, 2002. – С. 45.
5. Кравець В.П. Історія української педагогіки і школи. : Т., 1994 р.
6. Любар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української школи і педагогіки Навч. посіб. За ред. О.О. Любара. — К.: Т-во “Знання”, КОО, 2003. — 450 с. — (Вища освіта ХХІ століття).
7. Ревера Б. Часопис “Заграва” (1923–1924 рр.): історико-тематичне дослідження // Збірник праць науково-дослідного центру періодики. – Львів, 2000. – Вип. 8. – С . 118–121.
8. Сбруєва А.А., Рисіна М.Ю. Історія педагогіки у схемах, картах діаграмах: Навчальний посібник. - Суми, СумДПУ, 2000. - 208с.
9. Середняк Л. Проблема збереження української школи в Галичині у міжвоєнний період (за матеріалами преси) // Збірник праць науково – дослідного центру періодики. – Львів, 2002. – Вип. 10. – С. 410–421.
10. Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка. К.:1997 р.
11. Стинська В. Мережа навчально-виховних закладів Галичини на початку ХХ століття // Вісник Прикарпат. ун-ту.– Івано-Франківськ: Плай, 2000. – Вип. ІV: Педагогіка. – С. 180-185.
12. Стинська В. Нормативно-правова база функціонування народних шкіл Галичини на початку ХХ століття // Джерела. –2002. –№ 3-4. – С. 10-14.
13. Ступарик Б.М. Національна школа:витоки, становлення:Навчально-методичний посібник. - К.:ІЗМН,1998. - 336с.
14. Українська школа гине // Діло. – 11 жовтня 1922.
15. Шевченко П.М. Драгоманов про розвиток освіти в Україні //Рідна школа. - 2000. - № 9. - С.77- 78.
Інші роботи цього напряму
Джерела та основні риси права в Українських землях у складі Речі Посполитої 1569-1793 років
Національний визвольний рух на Західноукраїнських землях
Духовна культура українського народу ІІ пол. 17-Іпол.18 ст
Зборівський і Білоцерківський договори Б.Хмельницького
Упадок і ліквідація гетьманщини
Контрольна історія України періоду індустріалізації і колективізації
В.С.Завойко життєвий і військовий шлях адмірала
Україна і проблеми ядерного роззброєння
Україна в роки першої світової війни
Контрольна з історії України
Органи міського самоврядування на українських землях, які перебували у складі Російської держави у другій половині 19 ст.-на початку 20 століття
Стан шкільної та вищої освіти на території Райхскомісаріату “Україна” (1941 – 1944 рр.)
Україна в умовах сталінського тоталітарного режиму
Українське національне відродження
Моє місто Острог
Київська Русь
Конституція України
Право Київської Русі
Половецькі кам'яні "баби
Міжнародні договори Київської Русі
Б.Хмельницький-організатор українського війська і видатний полководець національно-визвольної війни
Політичний устрій Київскої Русі
Козацько-селянські повстання
Постать Б.Хмельницького в українській історії
Історичний портрет Симона Петлюри за епістолярними джерелами
Вячеслав Чорновіл
Боротьба українського народу за незалежність у другій половині ХІІ ст
Життя і діяльність київського князя Ігоря
Періодичні видання української еміграції в міжвоєнній Європі
Джерела та основні риси права в Українських землях у складі Речі Посполитої 1569-1793 років
Україна в планах третього рейху
Політичні процеси над діячами української культури
Контрольна історія України в період Гетьманщини на початку XVIII ст.
Розпад СРСР
Культура Галицько-Волинської держави
Козацтво. Столипін. Русифікація України