|
ЦІНА:
100 грн.
|
||
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Проектне фінансування як спеціалізований вид банківської діяльності (ID роботи: 2794) |
| Напрям: | Банки |
| Предмет: | Банківська справа |
| Тип роботи: | Магістерська робота |
| Кількість сторінок: | 100 |
| Рік захисту: | 2010 |
| ВУЗ: | Київський Національний Економічний Університет ім. Вадима Гетьмана (КНЕУ) |
| Мова: | Українськa |
План
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ ТА ЗАРУБІЖНА ПРАКТИКА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Економічні, правові та інституційні передумови розвитку проектного фінансування
1.2 Сутність, особливості і види проектного фінансування
1.3 Зарубіжна досвід організації проектного фінансування
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ НА ПРИКЛАДІ ПАТ «АЛЬФА-БАНК»
2.1. Загальна характеристика діяльності ПАТ „Альфа-Банк”
2.2 Аналіз діяльності ПАТ «Альфа-Банк» в сфері проектного фінансування
2.3 Організаційні та методологічні основи організації ризик-менеджменту при проектному фінансуванню ПАТ «Альфа-Банк»
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ В УКРАЇНІ
3.1. Формування концепції розбудови вітчизняного ринку проектного фінансування
3.2. Poзшиpeння мacштaбiв проектного фінансування ПАТ “Альфа-Банк”
КOДEКC ЛIЗИНГOВOЇ ПOЛIТИКИ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ ТА ЗАРУБІЖНА ПРАКТИКА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Економічні, правові та інституційні передумови розвитку проектного фінансування
1.2 Сутність, особливості і види проектного фінансування
1.3 Зарубіжна досвід організації проектного фінансування
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ НА ПРИКЛАДІ ПАТ «АЛЬФА-БАНК»
2.1. Загальна характеристика діяльності ПАТ „Альфа-Банк”
2.2 Аналіз діяльності ПАТ «Альфа-Банк» в сфері проектного фінансування
2.3 Організаційні та методологічні основи організації ризик-менеджменту при проектному фінансуванню ПАТ «Альфа-Банк»
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ В УКРАЇНІ
3.1. Формування концепції розбудови вітчизняного ринку проектного фінансування
3.2. Poзшиpeння мacштaбiв проектного фінансування ПАТ “Альфа-Банк”
КOДEКC ЛIЗИНГOВOЇ ПOЛIТИКИ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Вступ
Актуальність теми. Економічна й політична інтеграція національних господарств сприяє поглибленню фінансової глобалізації, яка з позитивними і водночас згубними наслідками взаємозалежності між країнами, характеризується транскордонним рухом капіталів, необхідних для реалізації окремих цілей і загального розвитку національних економік. Всеохоплюючий процес фінансової глобалізації сприяє поширенню широкого спектра різноманітних форм міжнародного кредитування. Інтернаціональний характер проектного фінансування як однієї з форм міжнародного кредиту робить його перспективним методом капіталовкладень для України. Адже проектне фінансування включає цільові вкладення в стратегічні інвестиційні проекти у поєднанні з можливістю акумулювання значних за обсягами та різних за походженням і географічною приналежністю джерел капіталовкладень, які необхідні вітчизняній економіці.
Проектне фінансування дає можливість акумулювати необхідний для реалізації інвестиційного проекту капітал шляхом залучення іноземних інвесторів. Для України – це перспективи додаткових капіталовкладень у стратегічні напрямки розвитку економіки за рахунок додаткового джерела коштів, можливість здійснити трансфер ризиків. Нарешті, винятковою є роль держави в реалізації інвестиційних проектів пріоритетного напрямку.3. Значна вартість проекту, необхідність розподілу ризику між учасниками об’єднує їх у консорціуми, що можуть взаємодіяти з проектною компанією за різноманітними схемами, вибір яких залежить від цілого ряду факторів.
Експортне кредитування в межах проектного фінансування можливе за сприяння експортно-кредитних організацій, участь яких може бути як безпосередньою (пряме кредитування), так і опосередкованою (страхування, гарантування, надання субсидій за відсотковою ставкою).
Отже, проектне фінансування можна розглядати як транскордонну, комплексну фінансову операцію, інтернаціональний характер якої дає можливість використати переваги ресурсного забезпечення, географічного розміщення, а також різних варіацій фінансування при здійсненні капіталовкладень у стратегічно важливі інвестиційні проекти.
За умов вкрай нестабільної економічної і політичної ситуації в країні залучати іноземного інвестора чи використовувати внутрішнє джерело інвестування однаково важко, тому найближчим часом мова не йтиме про активне використання проектного фінансування вітчизняними банками. Натомість у перспективі подальша розбудова економіки, реалізація комплексу дій (програм) щодо виходу країни з кризи, на наш погляд, обов’язково повинна передбачати використання проектного фінансування як транскордонної фінансової операції, використання якої дає ряд переваг при адекватному виборі методу фінансування в кожному конкретному випадку
Отже, обрана тема дослідження є на сьогодні вкрай актуальною.
Об’єктом дослідження в роботі є механізм проектного фінансування в Україні.
Предметом дослідження є сучасний стан та перспективи розвитку проектного фінансування в Україні.
Мета дипломної роботи - комплексне дослідження проектного фінансування, розробка рекомендацій щодо його удосконалення в умовах становлення ринкової економіки.
Виходячи з мети роботи завданнями є:
- охарактеризувати економічні, правові та інституційні передумови розвитку проектного фінансування;
- вивчити зарубіжний досвід використання проектного фінансування;
- дослідити становлення та розвиток вітчизняногоринку проектного фінансування;
- розглянути види проектного фінансування у практиці вітчизняних підприємств;
- проаналізувати діяльність ЗАТ «Альфа-банк» у сфері проектного фінансування;
- сформувати концепцію розбудови вітчизняного ринку проектного фінансування;
- .
Теоретичною основою роботи є праці вітчизняних та зарубіжних авторів, які досліджували проблему становлення та розвитку проектного фінансування.
Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчив, що в докризовий період проектному фінансуванню присвячувалось все більше уваги в працях вітчизняних фахівців. Вітчизняна наукова думка має незначний арсенал робіт, присвячених проектному фінансуванню, що є порівняно новим продуктом. Комплексно намагаються охопити поняття проектного фінансування такі автори, як Г.О. Брадиш, А.А. Пересада, Т.П. Куриленко. Інтенсивніше розвиваючись в сусідній Росії, проектне фінансування отримало ширше висвітлення, зокрема, щодо окремих аспектів. Наприклад, у своїй роботі І.І. Попов намагається пояснити природу проектного фінансування, розглядаючи його як комплексну банківську послугу. В.В. Фаузер конкретизує окреслене поняття на прикладі конкретного проекту. Останнім часом з’явилось достатньо інтернет-джерел, присвячених проектному фінансуванню, особливо це офіційні сайти діючих банків, що в докризовий період здійснювали проектне фінансування (щоправда, це швидше кредитування за певними ознаками проектного фінансування, ніж його класична форма).
Таким чином, в економічній літературі увага здебільшого приділяється загальним характеристикам проектного фінансування, його базовим принципам і ознакам, але малодослідженим є проектування переваг даного методу на національні проблеми економіки.
Методологічною основою дослідження є діалектичний метод і системний підхід. Іпотечний механізм ефективного використання й розвитку нерухомості розглядається через призму взаємозв'язку і єдності теорії й практики.
У процесі роботи використалися різні методи, серед яких метод історичного аналізу й логічного синтезу при розкритті соціально-економічної природи іпотеки.
Проектне фінансування дає можливість акумулювати необхідний для реалізації інвестиційного проекту капітал шляхом залучення іноземних інвесторів. Для України – це перспективи додаткових капіталовкладень у стратегічні напрямки розвитку економіки за рахунок додаткового джерела коштів, можливість здійснити трансфер ризиків. Нарешті, винятковою є роль держави в реалізації інвестиційних проектів пріоритетного напрямку.3. Значна вартість проекту, необхідність розподілу ризику між учасниками об’єднує їх у консорціуми, що можуть взаємодіяти з проектною компанією за різноманітними схемами, вибір яких залежить від цілого ряду факторів.
Експортне кредитування в межах проектного фінансування можливе за сприяння експортно-кредитних організацій, участь яких може бути як безпосередньою (пряме кредитування), так і опосередкованою (страхування, гарантування, надання субсидій за відсотковою ставкою).
Отже, проектне фінансування можна розглядати як транскордонну, комплексну фінансову операцію, інтернаціональний характер якої дає можливість використати переваги ресурсного забезпечення, географічного розміщення, а також різних варіацій фінансування при здійсненні капіталовкладень у стратегічно важливі інвестиційні проекти.
За умов вкрай нестабільної економічної і політичної ситуації в країні залучати іноземного інвестора чи використовувати внутрішнє джерело інвестування однаково важко, тому найближчим часом мова не йтиме про активне використання проектного фінансування вітчизняними банками. Натомість у перспективі подальша розбудова економіки, реалізація комплексу дій (програм) щодо виходу країни з кризи, на наш погляд, обов’язково повинна передбачати використання проектного фінансування як транскордонної фінансової операції, використання якої дає ряд переваг при адекватному виборі методу фінансування в кожному конкретному випадку
Отже, обрана тема дослідження є на сьогодні вкрай актуальною.
Об’єктом дослідження в роботі є механізм проектного фінансування в Україні.
Предметом дослідження є сучасний стан та перспективи розвитку проектного фінансування в Україні.
Мета дипломної роботи - комплексне дослідження проектного фінансування, розробка рекомендацій щодо його удосконалення в умовах становлення ринкової економіки.
Виходячи з мети роботи завданнями є:
- охарактеризувати економічні, правові та інституційні передумови розвитку проектного фінансування;
- вивчити зарубіжний досвід використання проектного фінансування;
- дослідити становлення та розвиток вітчизняногоринку проектного фінансування;
- розглянути види проектного фінансування у практиці вітчизняних підприємств;
- проаналізувати діяльність ЗАТ «Альфа-банк» у сфері проектного фінансування;
- сформувати концепцію розбудови вітчизняного ринку проектного фінансування;
- .
Теоретичною основою роботи є праці вітчизняних та зарубіжних авторів, які досліджували проблему становлення та розвитку проектного фінансування.
Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчив, що в докризовий період проектному фінансуванню присвячувалось все більше уваги в працях вітчизняних фахівців. Вітчизняна наукова думка має незначний арсенал робіт, присвячених проектному фінансуванню, що є порівняно новим продуктом. Комплексно намагаються охопити поняття проектного фінансування такі автори, як Г.О. Брадиш, А.А. Пересада, Т.П. Куриленко. Інтенсивніше розвиваючись в сусідній Росії, проектне фінансування отримало ширше висвітлення, зокрема, щодо окремих аспектів. Наприклад, у своїй роботі І.І. Попов намагається пояснити природу проектного фінансування, розглядаючи його як комплексну банківську послугу. В.В. Фаузер конкретизує окреслене поняття на прикладі конкретного проекту. Останнім часом з’явилось достатньо інтернет-джерел, присвячених проектному фінансуванню, особливо це офіційні сайти діючих банків, що в докризовий період здійснювали проектне фінансування (щоправда, це швидше кредитування за певними ознаками проектного фінансування, ніж його класична форма).
Таким чином, в економічній літературі увага здебільшого приділяється загальним характеристикам проектного фінансування, його базовим принципам і ознакам, але малодослідженим є проектування переваг даного методу на національні проблеми економіки.
Методологічною основою дослідження є діалектичний метод і системний підхід. Іпотечний механізм ефективного використання й розвитку нерухомості розглядається через призму взаємозв'язку і єдності теорії й практики.
У процесі роботи використалися різні методи, серед яких метод історичного аналізу й логічного синтезу при розкритті соціально-економічної природи іпотеки.
Висновок
Проектне фінансування як різновид фінансування реальних інвестицій зарекомендувало себе як досить успішний спосіб залучення коштів для фінансування інвестиційних проектів у розвинених країнах. Зараз проектне фінансування є однією з найбільш поширених форм організації залучення інвестицій у реальний сектор економіки як у промислово розвинених, так і в нових індустріальних країнах, що розвиваються. За схемою проектного фінансування реалізується сьогодні значна кількість проектів загальним обсягом кожного до 100 млн. дол.
Проте в Україні існує ряд| чинників, які роблять неможливим використання проектного фінансування, зокрема:
1) недостатній рівень розвитку вітчизняних джерел боргового фінансування у порівнянні з розвиненими країнами. Внутрішні кредитні ринки не мають достатніх і ліквідних коштів, необхідних для широкомасштабного фінансування капіталомістких проектів, особливо великих з тривалими термінами погашення позик. Фактично відсутній досвід оцінки та прийняття на себе частини або всіх проектних ризиків;
2) невідповідність між доходами і позиками всередині країни та обслуговуванням зобов’язань у валюті. Ризик неадекватності між валютами, в яких надходить виручка, і валютою, в якій може обслуговуватися заборгованість, ускладнює процес проектного фінансування;
3) недостатньо розвинені правова культура і законодавча стабільність у сфері узгодження і розподілу ризиків, а також надання гарантій та інших форм зобов'язань за кредитним фінансуванням. Комерційна і кредитна документація за проектним фінансуванням достатньо складна і може підкріплюватися законодавчо-нормативною базою. Мають бути законодавчо оформлені всі види зобов'язань і гарантій, розподіл ризиків і прибутків, політичні і страхові ризики і т.п.;
4) відсутність достатньої кількості фахівців з проектного фінансування. Недостатній досвід розроблення системи такого фінансування для великих інвестиційних проектів;
5) обмежений досвід роботи кваліфікованих учасників проектного фінансування — організацій і фірм, які можуть брати на себе функції керівників великими проектами;
6) інвестиційний клімат, який залишається несприятливим для залучення капіталу;
7) інші чинники, що збільшують проектні ризики.
Але незважаючи на існування ряду проблем, з метою розвитку проектного фінансування реалізація Законів України «Про концесії» і «Про угоди щодо розподілу продукції» створила базу для практичного застосування схем проектного фінансування.
До форм проектного фінансування, які успішно використовуються в українських умовах для реалізації великих інвестиційних проектів, можна віднести схеми залучення іноземних інвестицій при зіставленні фінансування з обмеженим регресом фінансування під державну гарантію компенсації і забезпечення політичних ризиків шляхом їх страхування або привілейованого статусу кредиторів.
Позитивний бік схем залучення іноземних інвестицій для держави обумовлений такими обставинами:
- держава відіграє важливу роль у реалізації проекту, не несе витрат, що зводить до мінімуму навантаження на бюджет;
- через обумовлений проміжок часу, визначений концесією або франчайзинг-угодою, держава стає власником працюючого об'єкта;
- стимулювання припливу іноземних інвестицій у високі технології.
Упровадження таких схем реалізації інвестиційних проектів в Україні може здійснюватися за умови реалізації угод про розподіл продукції, відповідно до яких інвесторам надаються на поворотній основі і на певний термін виняткові права на пошук, розвідку, видобуток мінеральної сировини і на ведення пов'язаних з цим робіт. Інвестор проводить зазначені роботи за свій рахунок і на свій ризик, причому угода визначає умови і порядок розподілу виробленої продукції між державою та інвестором.
Важливого значення для розвитку проектного фінансування в Україні набувають вивчення можливостей адаптації досвіду світової практики до вітчизняних умов, аналіз різних схем проектного фінансування, використовуваних у розвинених країнах, і можливостей їх застосування в Україні.
У міжнародній практиці знайшли поширення такі методи та інструменти фінансування інвестиційних проектів:
- боргові зобов'язання у формі цінних паперів, які випускаються корпораціями та інвестиційно-фінансовими інститутами (зокрема транснаціональними), державних облігацій, облігацій, що випускаються регіональними органами (включаючи облігації з фіксованими ставками і термінами), цінних паперів, забезпечених активами компанії-позичальника, облігацій з нижчим статусом у порівнянні з іншими фінансовими зобов'язаннями емітента і т. д.;
- різноманітні цінні папери міжнародних фінансових ринків (зокрема єврооблігації, євроноти і єврокомерційні папери), а також похідні від них фінансові інструменти|, доходи за якими не оподатковуються;
- кредитні лінії і банківські кредити;
- різновиди лізингу, операції факторингу і форфейтингу;
- гарантії, зокрема умовні гарантії, непрямі гарантії, гарантії виконання контракту, гарантії завершення проекту та інші види гарантій;
- зобов'язання, підкріплені прямими гарантіями третіх осіб; різні комбінації зовнішніх і внутрішніх зобов'язань, обмін ними;
- специфічні контракти (зобов'язання) на продаж майбутньої продукції та інші компенсаційні угоди;
- структуризація фінансування проектів на основі дочірніх компаній, спеціалізованих філій, спільних підприємств, спеціальних проектних компаній, трастових фірм і венчурних фондів, стратегічних альянсів тощо.
Учасниками міжнародної системи проектного фінансування є міжнародні і регіональні фінансово-кредитні інститути, агенції розвитку та агенції з гарантій інвестицій, транснаціональні корпорації, транснаціональні банки, крупні міжнародні страхові асоціації-синдикати, національні уряди, національні агентства експортно-імпортного кредитування і страхування, а також національні кредитори та інституційні інвестори (фінансово-промислові групи, інвестиційні і пенсійні фонди, холдинги, банки або їх об'єднання, фінансові, інвестиційні, страхові, лізингові компанії, фонди венчурного капіталу і спеціально створені венчури-інвестори цільового призначення тощо.
Аналіз динаміки інвестиційного кредитування ПАТ «Альфа-Банк» за інструментами показує, що більшу частину інвестиційних кредитів банку складають кредити під інвестиційні проекти для суб’єктів малого та середнього бізнесу, при цьому їх обсяг збільшився із 642,7 млн грн. в 2007 році до 867,0 млн грн. у 2009 році. Найбільш динамічно ПАТ «Альфа-Банк» розвивав такий напрямок інвестиційного кредитування як програми довгострокового проектного фінансування: якщо в 2007 році їх обсяг склав 120,1 млн грн, то в 2007 році вони збільшились до 384,0 млн. грн., тобто зростання відбулося більш ніж у 3 рази. Що стосується такого інструменту інвестиційного кредитування як лізинг, то протягом 2007-2009 років попит на даний вид інвестицій фактично не змінився.
Що стосується структури інвестиційного кредитування ПАТ «Альфа-Банк», то на частку кредитів під інвестиційні проекти суб’єктів малого і середнього бізнесу припадає 58,7% портфелю інвестиційних кредитів банку; друге місце за рівнем важливості належить довгостроковому проектному фінансуванню (26,0% в 2009 році), на третьому місці – лізингове фінансування із за нагальною часткою в 15,3% в структурі портфелю.
Усю сукупність ризиків, які супроводжують процеси інвестиційного кредитування в ПАТ «Альфа-Банк», можна розподілити на 2 групи: ризики зовнішнього оточення, в якому відбувається реалізація інвестиційних проектів, та ризики самих позичальників та їх проектів. Ключова увага в управлінні ризиками інвестиційного кредитування в ПАТ «Альфа-Банк» повинна бути зосереджена на дослідженні, аналізі та управлінні 5 ризиками: ризиками макроекономічної кон’юнктури, галузевими ризиками інвестиційних проектів, кредитними ризиками самих позичальників, ризиками строкової структури інвестиційних проектів та ризиками галузевої концентрації позичальників у портфелі інвестиційних кредитів.
Розглянуто основні напрямки проектного фінансування у досліджуваному банку. У 2009 році фінансові експерти Банку прогнозують збільшення попиту на програми проектного фінансування. По мірі надання позичальником необхідних для видачі кредиту матеріалів комерційний відділ ПАТ „Альфа-Банк”: проводить аналіз економічного стану позичальника, його поручителів та гарантів у відповідності з методиками НБУ; перевіряє техніко-економічне обґрунтування заходу, що кредитується, розрахунки ефективності використання кредиту, джерел та строків його погашення; проводить експертизу заставленого майна, перевіряє місцезнаходження, право власності заставодателя або майнового поручителя на предмет застави, визначає його ліквідність, доцільні заходи щодо його збереження, з’ясовує чи не є майно предметом застави по іншим зобов’язанням; готує проекти кредитного договору та інших документів, які визначають правові відносини між банком і позичальником.
Проте в Україні існує ряд| чинників, які роблять неможливим використання проектного фінансування, зокрема:
1) недостатній рівень розвитку вітчизняних джерел боргового фінансування у порівнянні з розвиненими країнами. Внутрішні кредитні ринки не мають достатніх і ліквідних коштів, необхідних для широкомасштабного фінансування капіталомістких проектів, особливо великих з тривалими термінами погашення позик. Фактично відсутній досвід оцінки та прийняття на себе частини або всіх проектних ризиків;
2) невідповідність між доходами і позиками всередині країни та обслуговуванням зобов’язань у валюті. Ризик неадекватності між валютами, в яких надходить виручка, і валютою, в якій може обслуговуватися заборгованість, ускладнює процес проектного фінансування;
3) недостатньо розвинені правова культура і законодавча стабільність у сфері узгодження і розподілу ризиків, а також надання гарантій та інших форм зобов'язань за кредитним фінансуванням. Комерційна і кредитна документація за проектним фінансуванням достатньо складна і може підкріплюватися законодавчо-нормативною базою. Мають бути законодавчо оформлені всі види зобов'язань і гарантій, розподіл ризиків і прибутків, політичні і страхові ризики і т.п.;
4) відсутність достатньої кількості фахівців з проектного фінансування. Недостатній досвід розроблення системи такого фінансування для великих інвестиційних проектів;
5) обмежений досвід роботи кваліфікованих учасників проектного фінансування — організацій і фірм, які можуть брати на себе функції керівників великими проектами;
6) інвестиційний клімат, який залишається несприятливим для залучення капіталу;
7) інші чинники, що збільшують проектні ризики.
Але незважаючи на існування ряду проблем, з метою розвитку проектного фінансування реалізація Законів України «Про концесії» і «Про угоди щодо розподілу продукції» створила базу для практичного застосування схем проектного фінансування.
До форм проектного фінансування, які успішно використовуються в українських умовах для реалізації великих інвестиційних проектів, можна віднести схеми залучення іноземних інвестицій при зіставленні фінансування з обмеженим регресом фінансування під державну гарантію компенсації і забезпечення політичних ризиків шляхом їх страхування або привілейованого статусу кредиторів.
Позитивний бік схем залучення іноземних інвестицій для держави обумовлений такими обставинами:
- держава відіграє важливу роль у реалізації проекту, не несе витрат, що зводить до мінімуму навантаження на бюджет;
- через обумовлений проміжок часу, визначений концесією або франчайзинг-угодою, держава стає власником працюючого об'єкта;
- стимулювання припливу іноземних інвестицій у високі технології.
Упровадження таких схем реалізації інвестиційних проектів в Україні може здійснюватися за умови реалізації угод про розподіл продукції, відповідно до яких інвесторам надаються на поворотній основі і на певний термін виняткові права на пошук, розвідку, видобуток мінеральної сировини і на ведення пов'язаних з цим робіт. Інвестор проводить зазначені роботи за свій рахунок і на свій ризик, причому угода визначає умови і порядок розподілу виробленої продукції між державою та інвестором.
Важливого значення для розвитку проектного фінансування в Україні набувають вивчення можливостей адаптації досвіду світової практики до вітчизняних умов, аналіз різних схем проектного фінансування, використовуваних у розвинених країнах, і можливостей їх застосування в Україні.
У міжнародній практиці знайшли поширення такі методи та інструменти фінансування інвестиційних проектів:
- боргові зобов'язання у формі цінних паперів, які випускаються корпораціями та інвестиційно-фінансовими інститутами (зокрема транснаціональними), державних облігацій, облігацій, що випускаються регіональними органами (включаючи облігації з фіксованими ставками і термінами), цінних паперів, забезпечених активами компанії-позичальника, облігацій з нижчим статусом у порівнянні з іншими фінансовими зобов'язаннями емітента і т. д.;
- різноманітні цінні папери міжнародних фінансових ринків (зокрема єврооблігації, євроноти і єврокомерційні папери), а також похідні від них фінансові інструменти|, доходи за якими не оподатковуються;
- кредитні лінії і банківські кредити;
- різновиди лізингу, операції факторингу і форфейтингу;
- гарантії, зокрема умовні гарантії, непрямі гарантії, гарантії виконання контракту, гарантії завершення проекту та інші види гарантій;
- зобов'язання, підкріплені прямими гарантіями третіх осіб; різні комбінації зовнішніх і внутрішніх зобов'язань, обмін ними;
- специфічні контракти (зобов'язання) на продаж майбутньої продукції та інші компенсаційні угоди;
- структуризація фінансування проектів на основі дочірніх компаній, спеціалізованих філій, спільних підприємств, спеціальних проектних компаній, трастових фірм і венчурних фондів, стратегічних альянсів тощо.
Учасниками міжнародної системи проектного фінансування є міжнародні і регіональні фінансово-кредитні інститути, агенції розвитку та агенції з гарантій інвестицій, транснаціональні корпорації, транснаціональні банки, крупні міжнародні страхові асоціації-синдикати, національні уряди, національні агентства експортно-імпортного кредитування і страхування, а також національні кредитори та інституційні інвестори (фінансово-промислові групи, інвестиційні і пенсійні фонди, холдинги, банки або їх об'єднання, фінансові, інвестиційні, страхові, лізингові компанії, фонди венчурного капіталу і спеціально створені венчури-інвестори цільового призначення тощо.
Аналіз динаміки інвестиційного кредитування ПАТ «Альфа-Банк» за інструментами показує, що більшу частину інвестиційних кредитів банку складають кредити під інвестиційні проекти для суб’єктів малого та середнього бізнесу, при цьому їх обсяг збільшився із 642,7 млн грн. в 2007 році до 867,0 млн грн. у 2009 році. Найбільш динамічно ПАТ «Альфа-Банк» розвивав такий напрямок інвестиційного кредитування як програми довгострокового проектного фінансування: якщо в 2007 році їх обсяг склав 120,1 млн грн, то в 2007 році вони збільшились до 384,0 млн. грн., тобто зростання відбулося більш ніж у 3 рази. Що стосується такого інструменту інвестиційного кредитування як лізинг, то протягом 2007-2009 років попит на даний вид інвестицій фактично не змінився.
Що стосується структури інвестиційного кредитування ПАТ «Альфа-Банк», то на частку кредитів під інвестиційні проекти суб’єктів малого і середнього бізнесу припадає 58,7% портфелю інвестиційних кредитів банку; друге місце за рівнем важливості належить довгостроковому проектному фінансуванню (26,0% в 2009 році), на третьому місці – лізингове фінансування із за нагальною часткою в 15,3% в структурі портфелю.
Усю сукупність ризиків, які супроводжують процеси інвестиційного кредитування в ПАТ «Альфа-Банк», можна розподілити на 2 групи: ризики зовнішнього оточення, в якому відбувається реалізація інвестиційних проектів, та ризики самих позичальників та їх проектів. Ключова увага в управлінні ризиками інвестиційного кредитування в ПАТ «Альфа-Банк» повинна бути зосереджена на дослідженні, аналізі та управлінні 5 ризиками: ризиками макроекономічної кон’юнктури, галузевими ризиками інвестиційних проектів, кредитними ризиками самих позичальників, ризиками строкової структури інвестиційних проектів та ризиками галузевої концентрації позичальників у портфелі інвестиційних кредитів.
Розглянуто основні напрямки проектного фінансування у досліджуваному банку. У 2009 році фінансові експерти Банку прогнозують збільшення попиту на програми проектного фінансування. По мірі надання позичальником необхідних для видачі кредиту матеріалів комерційний відділ ПАТ „Альфа-Банк”: проводить аналіз економічного стану позичальника, його поручителів та гарантів у відповідності з методиками НБУ; перевіряє техніко-економічне обґрунтування заходу, що кредитується, розрахунки ефективності використання кредиту, джерел та строків його погашення; проводить експертизу заставленого майна, перевіряє місцезнаходження, право власності заставодателя або майнового поручителя на предмет застави, визначає його ліквідність, доцільні заходи щодо його збереження, з’ясовує чи не є майно предметом застави по іншим зобов’язанням; готує проекти кредитного договору та інших документів, які визначають правові відносини між банком і позичальником.
Література
1) Закон України „Про інвестиційну діяльність”. – Відомості Верховної Ради України №47. – 19.11.1991. – С.646.
2) Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”. – Відомості Верховної Ради України №1. – 04.01.2002. – С.1.
3) Закон України „Про банки і банківську діяльність”. – Відомості Верховної Ради України №5. – 09.02.2001. – С.30.
4) Закон України „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”. – Відомості Верховної Ради України №21. – 25.05.2001. – С.103.
5) Закон України „Про Національний банк України”. – Відомості Верховної Ради України №29. – 23.07.1999. – С.238.
6) Закон України “Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати”: від 19 червня 2003 р. № 979-ІV: із змінами та доповненнями за станом на 20 січня 2005 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2004. – №1. – Ст. 1.
7) Закон України “Про фінансовий лізинг”: від 11 грудня 2003 р. № 1381 - ІV // www.rada/kiev.ua.
8) Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”: від 30 червня 1996 р. № 448/96-ВР: із змінами та доповненнями за станом на 20 листопада 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №51. – Ст. 292
9) Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. №1801 „Про затвердження Програми розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки”. – Офіційний вісник України №12. – 05.04.2002 р. – С.29.
10) Постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.2002 р. №101 „Про затвердження порядку конкурсного відбору інвестиційних проектів, що регулюються за рахунок кредитів комерційних банків з частковим відшкодуванням відсоткових ставок”. – Офіційний вісник України №5. – 15.02.2002 р. – С.54.
11) Постанова Правління Національного банку України від 28.08.2001 р. №368 „Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні”. – Офіційний вісник України №40. – 19.10.2001 р. – С.83.
12) Положення про порядок здійснення консорціумного кредитування. – Національний банк України. - №37 від 21.02.1996 р. – Офіційний сайт Верховної ради України: www.rada.gov.ua.
13) Постанова Правління Національного банку України від 22.03.2000 р. №116 „Про затвердження Положення про порядок здійснення установами банківської системи операцій на ринку облігацій внутрішньої державної позики”. – Офіційний вісник України №15. – 28.04.2000 р.
14) Постанова Правління Національного банку України від 02.09.2002 р. №283 „Про затвердження Тимчасового положення про порядок кредитування (рефінансування) Національним банком банків, які здійснюють довгострокове кредитування”. – Офіційний вісник України №33. – 30.08.2002 р. – С.19.
15) Положення про порядок визначення справедливої вартості та зменшення корисності цінних паперів: Затверджено постановою Правління НБУ від 17.12.2003 р. № 561// http://www.bank.gov.ua.
16) Положення щодо організації діяльності банків на ринку цінних паперів, затверджене Рішенням ДКЦПФР від 18.05.1999 р. № 104 // Цінні папери України. – 1999. - № 23. – С.9.
17) Абрамов С.И. Инвестирование. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2008. – 440 с.
18) Банківські операції: Підручник. / А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф.Пуховкіна та ін.; За ред. А.М.Мороза. - 2-ге вид., випр. і доп. – К.: КНЕУ, 2002. – 476с.
19) Бардиш, Г. О. Проектне фінансування [Текст] : підручник / Г. О. ардиш. – 2-ге вид.– К. : Алерта, 2007. – 463 с.
20) Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента. Т.1, 2. - К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2004. - 536 с.
21) Валравен К.Д. Управление рисками коммерческого банка: Учеб. пособие: Пер. с англ. – 2002. – 94 с.
22) Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2009. – 243 с.
23) Вимоги банків за кредитами, наданими в економіку України // Бюлетень НБУ. – 2007. – №5. – С.68-89.
24) Вітлінський В.В. Аналіз, оцінка і моделювання економічного ризику. – К.: ДЕМІУР, 2006. – 212 с.
25) Вовчак О.Д. Банківська інвестиційна діяльність в Україні. – Львів: Вид-во Львівської комерційної академії,2008. – 544 с.
26) Вожжов А., Попова Н. Інвестиційне кредитування комерційних банків: зміст і вимоги до формування ресурсної бази // Банківська справа . - 2008.– № 1. – С. 73 - 79.
27) Герасимович А.М., Алексеєнко М.Д., Парасій-Вергуненко І.М. та ін. Аналіз банківської діяльності: Підручник / За ред. А.М. Гераси¬мовича. – К.: КНЕУ, 2007. – 599 с.
28) Гитман Л. Дж., Джонк М.Д. Основы инвестирования: Пер. с англ. – М.: Дело, 1997. – 1008 с.
29) Головко А.Т., Грушко В.І., Денисенко М.П. та ін. Система банківського менеджменту: Навч. посіб. – К.: Фірма „ІНКОС”, 2006. – 480 с.
30) Гречана А.А. Іпотечне кредитування у фінансовому забезпе¬ченні будівництва житла // Фінанси України. – 2005. – №7. – С.22-25.
31) Денисенко М.П. Основи інвестиційної діяльності: Підручник. – К.: Алерта, 2006. – 338 с.
32) Дерев’янко О.Г. Інвестиційне проектування в системі стратегічного управління. – К.: ЦСП „Компас”, 2008. – 52с.
33) Ивлиев С.В., Полушкина Г.К. Управление финансовыми рисками в банке // Банковские технологии, №4, 2003
34) Инвестиционная деятельность банков в Украине / А.И.Амоша, Н.И.Иванов, Т.Д.Косова и др. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2003. – 52 с.
35) Іпотечне кредитування: проблеми та перспективи розвитку в Україні: Інформаційно-аналітичні матеріали / За заг. ред. О.І. Кірєєва. – К.: Центр наукових досліджень НБУ, 2004. – 104 с.
36) Йескомб, Э. Р. Принципы проектного финансирования [Текст] / Э. Р. Йескомб ; пер.с англ. И. В. Васильевской ; под общ. ред. Д. А. Рябых. – М. : Вершина, 2008. – 488 с.
37) Карчева Г. Моделювання інвестиційної діяльності банків // Вісник НБУ.– 2004. – №10. – С.11-15.
38) Кириленко В.А. Інвестиційна діяльність банків України // Наукові праці НДФІ. – 2005. – №7. – С.48-57.
39) Кириченко О. та ін. Банківський менеджмент: Навч. посіб. для вищ. навч. закл. / О.Кириченко, І.Гіленко, А.Ятченко. - К.: Основи, 2004. - 671 с.
40) Кльоба Л. Інвестиційна діяльність АТ „Кредит Банк (Україна)”// Зовнішньоекономічний кур’єр. – 2005. – №1-2. – с.31-32.
41) Корнєєв В.В. Кредитні та інвестиційні потоки капіталу на фінансових ринках. – К.: КДФІ, 2007. – 376 с.
42) Корнійчук М.Т., Совтус І.К. Ризик і надійність: економіко-стохастичні методи й алгоритми побудови та оптимізації систем. — К., 2006. — 210с.
43) Кредитний ризик комерцiйного банку. В.В Вiтлiнський, О.В. Пернарiвський, Я.С. Наконечний, Г.I. Великоiваненко. За ред. В.В. Вiтлiнського.- К.: Т-во "Знання", КОО, 2006.- 251 с.
44) Кузнєцова А., Карпа Я. Банківський сектор України як джерело фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності // Вісник НБУ. – 2004. – №1. – С.60–64.
45) Куклік, К. А. Фінансові можливості вітчизняних банків у сприянні розвитку проектного фінансування в Україні [Текст] / К. А. Куклік // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 9(87). – С. 173–183.
46) Куриленко, Т. П. Проектне фінансування [Текст] : підручник / Т. П. Куриленко. – К. : Кондор, 2006. – 208 с.
47) Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: Навч. посіб. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 215 с.
48) Луців Б.Л. Банківська діяльність у сфері інвестицій. – Тернопіль: Економічна думка: Карт-бланш, 2001. – 320 с.
49) Луців Б.Л. Інвестиційний банківський портфель. – К.: Лібра, 2002. – 192 с.
50) Ляхова О. Проектне фінансування як новий метод організації фінансування інвестиційних проектів // Вісник НБУ. – 2004. – №10. – С. 20-22.
51) Мазур И.И., Шапиро В.Д., Ольдерогге Н.Г. Управление проектами: Учебное пособие /Под общ.ред. И.И.Мазура. – 2-е изд. – М.: Омега-Л, 2006. – 664 с.
52) Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навч. посіб. – К.: ЦУЛ, 2007. – 376 с.
53) Международные валютно-кредитные и финансовые отношения [Текст] : учебник /под ред. Л. Н. Красавиной. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Финансы и статистика, 2006.– 576 с.
54) Могилова А.Ю. Особливості проектного фінансування щодо збалансованості джерел інвестиційних ресурсів // Економіка України в євроінтеграційних процесах / За ред С.М.Панчишина. – Львів: Інтереко, 2004. – С.436-437.
55) Мочерний С.В. Іпотека // Економічна енциклопедія: У 3 т. Т.1 / Редколегія: С.В.Мочерний (від ред.) та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2007. – 707 с.
56) Основи інвестиційно-інноваційної діяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г. Федоренко. – К.: Алерта, 2004. – 431 с.
57) Пересада А.А. Інвестиційний процес в Україні. - К.: Лібра ТОВ, 2004. - 392 с.
58) Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. – К.: Лібра, 2006. – 472 с.
59) Пересада А.А., Майорова Т.В. Інвестиційне кредитування: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 271 с.
60) Перзеке М.Б. Банківське кредитування як джерело фінансування інвестиційного процесу // Фінанси України. - 2004. - №3. - С. 138-141.
61) Петрук О.М. Банківська справа: Навч. посібник / За ред. Ф.Ф. Бутинця. – К.: Кондор, 2004. – 461 с.
62) Петрук, О. М. Банківська справа [Текст] : навч. посібник / за ред. д-ра екон. наук,проф. Ф. Ф. Бутинця / О. М. Петрук. – К. : Кондор, 2005. – 416 с.
63) Попков, И. И. Проектное финансирование как комплексная банковская услуга [Текст] И. И. Попков // Банковские услуги. – 2006. – № 11. – С. 9–19.
64) Прасолова С. Особливості формування кредитної політики банків України з довгострокового інвестування// Вісник НБУ. – 2004. – №12. – С.58–61.
65) Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. – К.: КНЕУ, 2004. – 468 с.
66) Проблемы формирования лимитной политики коммерческого банка. Материалы семинара 22 марта 2004 г.: - Москва: Диалог-МГУ, 2005. - 89с.
67) Реверчук С.К., Вовчак О.Д., Кубів С.І. та ін. Інституційна інвестологія: Навч. посіб. / За ред. С.К. Реверчука. – К.: Атіка, 2004. – 208 с.
68) Тиркало Р.І., Кравчук І.С. Банківські операції з цінними паперами: Монографія. – Тернопіль: Карт-бланш, 2007. – 211с.
69) Устенко О.Л. Теория экономического риска: Монография. – К.: МАУП, 2006. – 164 с.
70) Фаузер, В. Проектное финансирование: опыт Ярегского горно-химического комплекса [Текст] / В. Фаузер // Международная экономика. – № 9. – 2007. – С. 25–28.
71) Фінанси: Навч.посіб. / В.С. Загорський, О.Д. Вовчак, І.Г. Благун, І.Р. Чуй. – К.: Знання, 2006 – 247 с.
72) Фінкельштейн О. Б. Фінансові ризики в системі банківських ризиків // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. – К., 2007. – 20с.
73) Циганов С.А. Особливості функціонування комерційних банків на ринку цінних паперів // Фінанси України. – 2005. – №6. – С.122-125.
74) Цисарь И.Ф. и др.. Оптимизация финансовых портфелей банков, страховых компаний, пенсионных фондов / Цисарь И.Ф., Чистов В.П., Лукьянов А.И. – М.: Дело, 2007. – 128 с.
75) Шарп У., Александер Г., Бєйли Дж. Инвестиции: Пер. с англ. – М.: ИНФРА - М, 2004. – 1025 с.
76) Шевченко О., Сліпенчук І. Інвестиційна діяльність комерційних банків // Економіка, Фінанси, Право. – 2003. – №5. – С.8-13.
77) Шенаев, Ю. В. Проектное финансирование как эффективная форма кредитирования инвестиционных проектов [Текст] / Ю. В. Шенаев // Банковские услуги. – 2006. – № 12. – С. 2–23.
78) Шклярук С.Г. Портфельное инвестирование. Теория и практика. Учебн. пособ. Курс лекций по инвестированию, формированию и управлению инвестиционным портфелем. - К.: Нора-принт, 2004. - 350 с.
79) Шляхи підвищення інвестиційної діяльності в Україні: Монографія / За заг. ред. В.Г.Федоренка. – Ніжин: Аспект-Поліграф, 2007. – 724 с.
80) www.bank.gov.ua
81) www.ukrstat.gov.ua
82) Cайт ПАТ “Альфа-банк» http://www.alfabank.com.ua/
2) Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”. – Відомості Верховної Ради України №1. – 04.01.2002. – С.1.
3) Закон України „Про банки і банківську діяльність”. – Відомості Верховної Ради України №5. – 09.02.2001. – С.30.
4) Закон України „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”. – Відомості Верховної Ради України №21. – 25.05.2001. – С.103.
5) Закон України „Про Національний банк України”. – Відомості Верховної Ради України №29. – 23.07.1999. – С.238.
6) Закон України “Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати”: від 19 червня 2003 р. № 979-ІV: із змінами та доповненнями за станом на 20 січня 2005 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2004. – №1. – Ст. 1.
7) Закон України “Про фінансовий лізинг”: від 11 грудня 2003 р. № 1381 - ІV // www.rada/kiev.ua.
8) Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”: від 30 червня 1996 р. № 448/96-ВР: із змінами та доповненнями за станом на 20 листопада 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №51. – Ст. 292
9) Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. №1801 „Про затвердження Програми розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки”. – Офіційний вісник України №12. – 05.04.2002 р. – С.29.
10) Постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.2002 р. №101 „Про затвердження порядку конкурсного відбору інвестиційних проектів, що регулюються за рахунок кредитів комерційних банків з частковим відшкодуванням відсоткових ставок”. – Офіційний вісник України №5. – 15.02.2002 р. – С.54.
11) Постанова Правління Національного банку України від 28.08.2001 р. №368 „Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні”. – Офіційний вісник України №40. – 19.10.2001 р. – С.83.
12) Положення про порядок здійснення консорціумного кредитування. – Національний банк України. - №37 від 21.02.1996 р. – Офіційний сайт Верховної ради України: www.rada.gov.ua.
13) Постанова Правління Національного банку України від 22.03.2000 р. №116 „Про затвердження Положення про порядок здійснення установами банківської системи операцій на ринку облігацій внутрішньої державної позики”. – Офіційний вісник України №15. – 28.04.2000 р.
14) Постанова Правління Національного банку України від 02.09.2002 р. №283 „Про затвердження Тимчасового положення про порядок кредитування (рефінансування) Національним банком банків, які здійснюють довгострокове кредитування”. – Офіційний вісник України №33. – 30.08.2002 р. – С.19.
15) Положення про порядок визначення справедливої вартості та зменшення корисності цінних паперів: Затверджено постановою Правління НБУ від 17.12.2003 р. № 561// http://www.bank.gov.ua.
16) Положення щодо організації діяльності банків на ринку цінних паперів, затверджене Рішенням ДКЦПФР від 18.05.1999 р. № 104 // Цінні папери України. – 1999. - № 23. – С.9.
17) Абрамов С.И. Инвестирование. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2008. – 440 с.
18) Банківські операції: Підручник. / А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф.Пуховкіна та ін.; За ред. А.М.Мороза. - 2-ге вид., випр. і доп. – К.: КНЕУ, 2002. – 476с.
19) Бардиш, Г. О. Проектне фінансування [Текст] : підручник / Г. О. ардиш. – 2-ге вид.– К. : Алерта, 2007. – 463 с.
20) Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента. Т.1, 2. - К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2004. - 536 с.
21) Валравен К.Д. Управление рисками коммерческого банка: Учеб. пособие: Пер. с англ. – 2002. – 94 с.
22) Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2009. – 243 с.
23) Вимоги банків за кредитами, наданими в економіку України // Бюлетень НБУ. – 2007. – №5. – С.68-89.
24) Вітлінський В.В. Аналіз, оцінка і моделювання економічного ризику. – К.: ДЕМІУР, 2006. – 212 с.
25) Вовчак О.Д. Банківська інвестиційна діяльність в Україні. – Львів: Вид-во Львівської комерційної академії,2008. – 544 с.
26) Вожжов А., Попова Н. Інвестиційне кредитування комерційних банків: зміст і вимоги до формування ресурсної бази // Банківська справа . - 2008.– № 1. – С. 73 - 79.
27) Герасимович А.М., Алексеєнко М.Д., Парасій-Вергуненко І.М. та ін. Аналіз банківської діяльності: Підручник / За ред. А.М. Гераси¬мовича. – К.: КНЕУ, 2007. – 599 с.
28) Гитман Л. Дж., Джонк М.Д. Основы инвестирования: Пер. с англ. – М.: Дело, 1997. – 1008 с.
29) Головко А.Т., Грушко В.І., Денисенко М.П. та ін. Система банківського менеджменту: Навч. посіб. – К.: Фірма „ІНКОС”, 2006. – 480 с.
30) Гречана А.А. Іпотечне кредитування у фінансовому забезпе¬ченні будівництва житла // Фінанси України. – 2005. – №7. – С.22-25.
31) Денисенко М.П. Основи інвестиційної діяльності: Підручник. – К.: Алерта, 2006. – 338 с.
32) Дерев’янко О.Г. Інвестиційне проектування в системі стратегічного управління. – К.: ЦСП „Компас”, 2008. – 52с.
33) Ивлиев С.В., Полушкина Г.К. Управление финансовыми рисками в банке // Банковские технологии, №4, 2003
34) Инвестиционная деятельность банков в Украине / А.И.Амоша, Н.И.Иванов, Т.Д.Косова и др. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2003. – 52 с.
35) Іпотечне кредитування: проблеми та перспективи розвитку в Україні: Інформаційно-аналітичні матеріали / За заг. ред. О.І. Кірєєва. – К.: Центр наукових досліджень НБУ, 2004. – 104 с.
36) Йескомб, Э. Р. Принципы проектного финансирования [Текст] / Э. Р. Йескомб ; пер.с англ. И. В. Васильевской ; под общ. ред. Д. А. Рябых. – М. : Вершина, 2008. – 488 с.
37) Карчева Г. Моделювання інвестиційної діяльності банків // Вісник НБУ.– 2004. – №10. – С.11-15.
38) Кириленко В.А. Інвестиційна діяльність банків України // Наукові праці НДФІ. – 2005. – №7. – С.48-57.
39) Кириченко О. та ін. Банківський менеджмент: Навч. посіб. для вищ. навч. закл. / О.Кириченко, І.Гіленко, А.Ятченко. - К.: Основи, 2004. - 671 с.
40) Кльоба Л. Інвестиційна діяльність АТ „Кредит Банк (Україна)”// Зовнішньоекономічний кур’єр. – 2005. – №1-2. – с.31-32.
41) Корнєєв В.В. Кредитні та інвестиційні потоки капіталу на фінансових ринках. – К.: КДФІ, 2007. – 376 с.
42) Корнійчук М.Т., Совтус І.К. Ризик і надійність: економіко-стохастичні методи й алгоритми побудови та оптимізації систем. — К., 2006. — 210с.
43) Кредитний ризик комерцiйного банку. В.В Вiтлiнський, О.В. Пернарiвський, Я.С. Наконечний, Г.I. Великоiваненко. За ред. В.В. Вiтлiнського.- К.: Т-во "Знання", КОО, 2006.- 251 с.
44) Кузнєцова А., Карпа Я. Банківський сектор України як джерело фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності // Вісник НБУ. – 2004. – №1. – С.60–64.
45) Куклік, К. А. Фінансові можливості вітчизняних банків у сприянні розвитку проектного фінансування в Україні [Текст] / К. А. Куклік // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 9(87). – С. 173–183.
46) Куриленко, Т. П. Проектне фінансування [Текст] : підручник / Т. П. Куриленко. – К. : Кондор, 2006. – 208 с.
47) Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: Навч. посіб. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 215 с.
48) Луців Б.Л. Банківська діяльність у сфері інвестицій. – Тернопіль: Економічна думка: Карт-бланш, 2001. – 320 с.
49) Луців Б.Л. Інвестиційний банківський портфель. – К.: Лібра, 2002. – 192 с.
50) Ляхова О. Проектне фінансування як новий метод організації фінансування інвестиційних проектів // Вісник НБУ. – 2004. – №10. – С. 20-22.
51) Мазур И.И., Шапиро В.Д., Ольдерогге Н.Г. Управление проектами: Учебное пособие /Под общ.ред. И.И.Мазура. – 2-е изд. – М.: Омега-Л, 2006. – 664 с.
52) Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навч. посіб. – К.: ЦУЛ, 2007. – 376 с.
53) Международные валютно-кредитные и финансовые отношения [Текст] : учебник /под ред. Л. Н. Красавиной. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Финансы и статистика, 2006.– 576 с.
54) Могилова А.Ю. Особливості проектного фінансування щодо збалансованості джерел інвестиційних ресурсів // Економіка України в євроінтеграційних процесах / За ред С.М.Панчишина. – Львів: Інтереко, 2004. – С.436-437.
55) Мочерний С.В. Іпотека // Економічна енциклопедія: У 3 т. Т.1 / Редколегія: С.В.Мочерний (від ред.) та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2007. – 707 с.
56) Основи інвестиційно-інноваційної діяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г. Федоренко. – К.: Алерта, 2004. – 431 с.
57) Пересада А.А. Інвестиційний процес в Україні. - К.: Лібра ТОВ, 2004. - 392 с.
58) Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. – К.: Лібра, 2006. – 472 с.
59) Пересада А.А., Майорова Т.В. Інвестиційне кредитування: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 271 с.
60) Перзеке М.Б. Банківське кредитування як джерело фінансування інвестиційного процесу // Фінанси України. - 2004. - №3. - С. 138-141.
61) Петрук О.М. Банківська справа: Навч. посібник / За ред. Ф.Ф. Бутинця. – К.: Кондор, 2004. – 461 с.
62) Петрук, О. М. Банківська справа [Текст] : навч. посібник / за ред. д-ра екон. наук,проф. Ф. Ф. Бутинця / О. М. Петрук. – К. : Кондор, 2005. – 416 с.
63) Попков, И. И. Проектное финансирование как комплексная банковская услуга [Текст] И. И. Попков // Банковские услуги. – 2006. – № 11. – С. 9–19.
64) Прасолова С. Особливості формування кредитної політики банків України з довгострокового інвестування// Вісник НБУ. – 2004. – №12. – С.58–61.
65) Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. – К.: КНЕУ, 2004. – 468 с.
66) Проблемы формирования лимитной политики коммерческого банка. Материалы семинара 22 марта 2004 г.: - Москва: Диалог-МГУ, 2005. - 89с.
67) Реверчук С.К., Вовчак О.Д., Кубів С.І. та ін. Інституційна інвестологія: Навч. посіб. / За ред. С.К. Реверчука. – К.: Атіка, 2004. – 208 с.
68) Тиркало Р.І., Кравчук І.С. Банківські операції з цінними паперами: Монографія. – Тернопіль: Карт-бланш, 2007. – 211с.
69) Устенко О.Л. Теория экономического риска: Монография. – К.: МАУП, 2006. – 164 с.
70) Фаузер, В. Проектное финансирование: опыт Ярегского горно-химического комплекса [Текст] / В. Фаузер // Международная экономика. – № 9. – 2007. – С. 25–28.
71) Фінанси: Навч.посіб. / В.С. Загорський, О.Д. Вовчак, І.Г. Благун, І.Р. Чуй. – К.: Знання, 2006 – 247 с.
72) Фінкельштейн О. Б. Фінансові ризики в системі банківських ризиків // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. – К., 2007. – 20с.
73) Циганов С.А. Особливості функціонування комерційних банків на ринку цінних паперів // Фінанси України. – 2005. – №6. – С.122-125.
74) Цисарь И.Ф. и др.. Оптимизация финансовых портфелей банков, страховых компаний, пенсионных фондов / Цисарь И.Ф., Чистов В.П., Лукьянов А.И. – М.: Дело, 2007. – 128 с.
75) Шарп У., Александер Г., Бєйли Дж. Инвестиции: Пер. с англ. – М.: ИНФРА - М, 2004. – 1025 с.
76) Шевченко О., Сліпенчук І. Інвестиційна діяльність комерційних банків // Економіка, Фінанси, Право. – 2003. – №5. – С.8-13.
77) Шенаев, Ю. В. Проектное финансирование как эффективная форма кредитирования инвестиционных проектов [Текст] / Ю. В. Шенаев // Банковские услуги. – 2006. – № 12. – С. 2–23.
78) Шклярук С.Г. Портфельное инвестирование. Теория и практика. Учебн. пособ. Курс лекций по инвестированию, формированию и управлению инвестиционным портфелем. - К.: Нора-принт, 2004. - 350 с.
79) Шляхи підвищення інвестиційної діяльності в Україні: Монографія / За заг. ред. В.Г.Федоренка. – Ніжин: Аспект-Поліграф, 2007. – 724 с.
80) www.bank.gov.ua
81) www.ukrstat.gov.ua
82) Cайт ПАТ “Альфа-банк» http://www.alfabank.com.ua/
Інші роботи цього напряму
© 2023 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?