|
ЦІНА:
50 грн.
|
||
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Особливості розвитку споживчого кредитування в Україні (на прикладі ЗАТ "Альфа-Банк") (ID роботи: 209) |
| Напрям: | Банки |
| Предмет: | Банківська справа |
| Тип роботи: | Дипломна робота |
| Кількість сторінок: | 115 |
| Рік захисту: | 2009 |
| ВУЗ: | Університет державної фіскальної служби України (УДФСУ) |
| Мова: | Українськa |
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУ І ЙОГО МІСЦЕ В СИСТЕМІ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН
1.1 Історичні аспекти розвитку споживчого кредитування в Україні
1.2. Місце споживчого кредитування у системі кредитних відносин
1.3 Сутність, особливості і види споживчого кредитування
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ КРЕДИТУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ НА СПОЖИВЧІ ПОТРЕБИ НА ПРИКЛАДІ ЗАТ «АЛЬФА-БАНК».
2.1. Загальна характеристика діяльності банку „Альфа-Банк”
2.2. Аналіз діяльності ЗАТ «Альфа-Банк» в сфері споживчого кредитування
2.3. Механізм взаємодії банку з клієнтом
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТА ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ
3.1. Шляхи вирішення проблем споживчого кредитування в Україні
3.2. Перспективи розвитку та вдосконалення системи споживчого кредитування в Україні на основі використання зарубіжного досвіду
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУ І ЙОГО МІСЦЕ В СИСТЕМІ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН
1.1 Історичні аспекти розвитку споживчого кредитування в Україні
1.2. Місце споживчого кредитування у системі кредитних відносин
1.3 Сутність, особливості і види споживчого кредитування
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ КРЕДИТУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ НА СПОЖИВЧІ ПОТРЕБИ НА ПРИКЛАДІ ЗАТ «АЛЬФА-БАНК».
2.1. Загальна характеристика діяльності банку „Альфа-Банк”
2.2. Аналіз діяльності ЗАТ «Альфа-Банк» в сфері споживчого кредитування
2.3. Механізм взаємодії банку з клієнтом
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТА ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ
3.1. Шляхи вирішення проблем споживчого кредитування в Україні
3.2. Перспективи розвитку та вдосконалення системи споживчого кредитування в Україні на основі використання зарубіжного досвіду
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Вступ
ВСТУП
Діяльність українських комерційних банків нині зосереджено переважно на роботі з юридичними особами. Це явище тимчасове. У процесі подальшого розвитку ринкових відносин питома вага операцій із фізичними особами неодмінно зростатимуть, тож фінансово-кредитні установи нашої держави мають це враховувати. Як свідчить світовий досвід, банківські операції з фізичними особами становлять близько третини загального обсягу всіх операцій, які проводять фінансово-кредитні установи країн із ринковою економікою. Серед цих банків чимало спеціалізованих, які працюють лише з фізичними особами.
У кредитуванні споживчих потреб фізичних осіб беруть участь підприємства, організації, кредитні спілки, ломбарди і банки. Наприклад, у Франції споживчий кредит надається банками і спеціалізованими кредитними установами. Але оскільки останні отримують необхідні їм кошти в більшій мірі за рахунок банківських позик, то фактично 90% всієї суми споживчого кредиту надається банками.
Споживчий кредит – це кредит, який дає:
· можливість: отримати ті речі, яких без використання кредиту потрібно було б довго чекати, або ж які були б недоступні для отримання;
· гнучкість: робити придбання товарів в зручний час, навіть тоді, коли споживач немає в своєму розпорядженні необхідної суми готівки;
· безпеку: коли людина купує або мандрує, кредитні картки є більш зручним і надійним засобом платежу в порівнянні з готівковими розрахунками;
· допомогу: споживчий кредит дозволяє оплачувати непередбачені термінові витрати (ремонт автомобіля після аварії тощо).
Але споживчий кредит має і свої недоліки, які слід враховувати:
Іноді кредитні рахунки створюють видимість необмежених ресурсів і це призводить до надмірних витрат і згодом по мірі накопичення боргів часто виникають труднощі, щодо щомісячних платежів.
Питання кредитування фізичних осіб на споживчі потреби в умовах ринкової економіки вимагають подальших досліджень. На особливу увагу заслуговує вдосконалення кредитних продуктів, що надаються населенню України, з врахуванням зарубіжної практики банківських і небанківських кредитно-фінансових установ, а також розвиток ринкової інфраструктури, пов’язаної з наданням споживчих кредитів населенню.
Викладене вище обумовлює актуальність теми дослідження.
Об’єктом дослідження роботи було обрано ЗАТ „Альфа-Банк”.
Предметом роботи є процеси, механізми та інструменти кредитування фізичних осіб в досліджуваному банку. .
Мета роботи полягає в дослідженні теоретичних та практичних аспектів кредитування фізичних осіб в Україні.
Основним завданням роботи є:
- дослідження теоретико-методологічних основ кредитування фізичних осіб;
- аналіз обсягів та особливостей кредитування фізичних осіб у ЗАТ "Альфа-Банк";
- визначення напрямків вдосконалення кредитування фізичних осіб банківськими установами.
Відповідно до даних завдань побудована і структура роботи.
Методологія та методика дослідження базуються на системному загальнотеоретичному осмисленні процесів банківського кредитування. Для досягнення поставленої у роботі мети використовувались економіко-статистичні, економіко-математичні методи, методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, порівняльних характеристик.
Теоретичною та методологічною основою даного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної і зарубіжної науки про з проблем банківського кредитування фізичних осіб. Теоретичну основу дослідження склали праці таких науковців, як Бондар О. П., Вархоляк К.С. , Владичин У.В. , Голуб В.М. , Даниленко А.А., Жукова Н.К. , Даниленко А.А., Жукова Н.К. , Ольшанский В.А. , Сусіденко В.Т. , Побединська В. , Черкашенко В. , Шелудько Н.
Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків та пропозицій, списку використаної літератури і додатків.
Діяльність українських комерційних банків нині зосереджено переважно на роботі з юридичними особами. Це явище тимчасове. У процесі подальшого розвитку ринкових відносин питома вага операцій із фізичними особами неодмінно зростатимуть, тож фінансово-кредитні установи нашої держави мають це враховувати. Як свідчить світовий досвід, банківські операції з фізичними особами становлять близько третини загального обсягу всіх операцій, які проводять фінансово-кредитні установи країн із ринковою економікою. Серед цих банків чимало спеціалізованих, які працюють лише з фізичними особами.
У кредитуванні споживчих потреб фізичних осіб беруть участь підприємства, організації, кредитні спілки, ломбарди і банки. Наприклад, у Франції споживчий кредит надається банками і спеціалізованими кредитними установами. Але оскільки останні отримують необхідні їм кошти в більшій мірі за рахунок банківських позик, то фактично 90% всієї суми споживчого кредиту надається банками.
Споживчий кредит – це кредит, який дає:
· можливість: отримати ті речі, яких без використання кредиту потрібно було б довго чекати, або ж які були б недоступні для отримання;
· гнучкість: робити придбання товарів в зручний час, навіть тоді, коли споживач немає в своєму розпорядженні необхідної суми готівки;
· безпеку: коли людина купує або мандрує, кредитні картки є більш зручним і надійним засобом платежу в порівнянні з готівковими розрахунками;
· допомогу: споживчий кредит дозволяє оплачувати непередбачені термінові витрати (ремонт автомобіля після аварії тощо).
Але споживчий кредит має і свої недоліки, які слід враховувати:
Іноді кредитні рахунки створюють видимість необмежених ресурсів і це призводить до надмірних витрат і згодом по мірі накопичення боргів часто виникають труднощі, щодо щомісячних платежів.
Питання кредитування фізичних осіб на споживчі потреби в умовах ринкової економіки вимагають подальших досліджень. На особливу увагу заслуговує вдосконалення кредитних продуктів, що надаються населенню України, з врахуванням зарубіжної практики банківських і небанківських кредитно-фінансових установ, а також розвиток ринкової інфраструктури, пов’язаної з наданням споживчих кредитів населенню.
Викладене вище обумовлює актуальність теми дослідження.
Об’єктом дослідження роботи було обрано ЗАТ „Альфа-Банк”.
Предметом роботи є процеси, механізми та інструменти кредитування фізичних осіб в досліджуваному банку. .
Мета роботи полягає в дослідженні теоретичних та практичних аспектів кредитування фізичних осіб в Україні.
Основним завданням роботи є:
- дослідження теоретико-методологічних основ кредитування фізичних осіб;
- аналіз обсягів та особливостей кредитування фізичних осіб у ЗАТ "Альфа-Банк";
- визначення напрямків вдосконалення кредитування фізичних осіб банківськими установами.
Відповідно до даних завдань побудована і структура роботи.
Методологія та методика дослідження базуються на системному загальнотеоретичному осмисленні процесів банківського кредитування. Для досягнення поставленої у роботі мети використовувались економіко-статистичні, економіко-математичні методи, методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, порівняльних характеристик.
Теоретичною та методологічною основою даного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної і зарубіжної науки про з проблем банківського кредитування фізичних осіб. Теоретичну основу дослідження склали праці таких науковців, як Бондар О. П., Вархоляк К.С. , Владичин У.В. , Голуб В.М. , Даниленко А.А., Жукова Н.К. , Даниленко А.А., Жукова Н.К. , Ольшанский В.А. , Сусіденко В.Т. , Побединська В. , Черкашенко В. , Шелудько Н.
Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків та пропозицій, списку використаної літератури і додатків.
Висновок
ВИСНОВКИ
Зроблений аналіз існуючих у літературі підходів до визначення сутності споживчого кредиту дозволяє здійснити їхню класифікацію в залежності від цільової спрямованості кредиту. За даним критерієм розглянуті чотири підходи до основи споживчого кредиту.
Сформульовано визначення сутності споживчого кредиту, як надання державою, підприємствами, кредитними інститутами і окремими громадянами позичкової вартості (у грошовій, товарній і натуральній формі) населенню для використання її на споживчі потреби на основі повернення і, як правило, зі сплатою відсотків.
Розглянуто класифікацію споживчих кредитів, що видаються фізичним особам за наступними критеріями: за цільовим характером; за суб’єктами кредитних відносин - на банківські та небанківські; за способом організації надання позичкових коштів - на позики організовані та неорганізовані, прямі та непрямі; за формами видачі - на товарні та грошові кредити; за ступенем покриття кредитом вартості товарів, послуг - на позики на повну вартість або на часткову їх оплату; за способом погашення кредиту - на ті що погашаються поступово (в розстрочку ) або разовим платежем; за строками надання - короткострокові, середньострокові та довгострокові.
Відзначено, що іпотека — це засіб забезпечення зобов'язань, у разі застосування якого предметом застави є нерухоме майно, що залишається у заставодавця або в третьої особи.
Житловий іпотечний кредит — кредит, виконання своїх зобов’язань за яким позичальник забезпечує іпотекою нерухомого майна житлового призначення (крім об’єктів незавершеного будівництва), тобто віддає це майно в заставу. Такий кредит можуть видати позичальникові в тому разі, якщо він купує нерухоме майно житлового призначення на ринку нерухомості. До житлових іпотечних кредитів також прирівнюють кредити, видані позичальникові для будь-яких інших потреб, якщо він бере ці кредити, віддаючи в заставу нерухоме майно житлового призначення.
Відзначені основні методи іпотечної системи, до яких віднесено:
1. Оперування процентною ставкою. Залежно від стану фінансового ринку може використовуватися той чи інший порядок сплати процентів за кредитом, а саме: кредит із стандартною фіксованою ставкою, кредит з гнучкою ставкою, кредитування на рівні цін, кредитування з подвійним індексом.
2. Враховування ризиків. Іпотечні кредити страхуються на комерційній основі або безпосередньо через систему державного страхування; створюються умови, які дають змогу кредиторові користуватися правилами вилучення заставного майна в разі несплати кредиту; використовуються заставні зобов'язання з подвійним індексом на вторинному ринку; організовуються спеціальні установи для вирішення проблем ліквідності в екстремальних ситуаціях та ін.
Досліджуваний ВАТ „Альфа-Банк” є середнім за розміром активів універсальним банком, який динамічно розвивається та прагне ефективно конкурувати на усіх сегментах банківського ринку. Пріоритетами для ВАТ „Альфа-Банк” у роздрібному бізнесі в 2006 році були обрані розробка послуг, спрямованих на задоволення потреб фізичних осіб в житлі, транспортних засобах, придбанні товарів тривалого користування, оплати освіти, відпочинку та впровадження комплексу заходів зі стимулювання депозитних вкладень населення.
У 2006 році зусилля Банку були сконцентровані на розробці доступних та зрозумілих кредитних продуктів, зокрема, таких як споживчі кредити, автокредитування та іпотека. У 2006 році відбулося значне розширення мережі партнерів з роздрібного кредитування в усіх регіонах присутності ВАТ „Альфа-Банк”.
Основним напрямком кредитування фізичних осіб в досліджуваному банку є іпотечне кредитування.
Було розглянуто основні напрямки іпотечного кредитування у досліджуваному банку. Для оцінки ефективності системи іпотечного кредитування було розглянуто обсяги та відносну вагу неповернутих кредитів.
ВАТ „Альфа-Банк” пропонує клієнтам придбати власний автомобіль в автосалонах країни за допомогою програми «Авто в кредит», що передбачає надання коштів на покупку автомобілю за мінімальними процентними ставками терміном до 5 років. Попри те, що ставки за даним видом іпотечного кредитування вищі за ставки споживчих кредитів, ефективність даного виду кредитування для банку нижча
Розглянуто основні напрямки споживчого кредитування у досліджуваному банку. У 2007 році фінансові експерти Банку прогнозують збільшення попиту на програми споживчого кредитування. По мірі надання позичальником необхідних для видачі кредиту матеріалів комерційний відділ ВАТ „Альфа-Банк”: проводить аналіз економічного стану позичальника, його поручителів та гарантів у відповідності з методиками НБУ; перевіряє техніко-економічне обґрунтування заходу, що кредитується, розрахунки ефективності використання кредиту, джерел та строків його погашення; проводить експертизу заставленого майна, перевіряє місцезнаходження, право власності заставодателя або майнового поручителя на предмет застави, визначає його ліквідність, доцільні заходи щодо його збереження, з’ясовує чи не є майно предметом застави по іншим зобов’язанням; готує проекти кредитного договору та інших документів, які визначають правові відносини між банком і позичальником.
Для ілюстрації методики оцінки кредитоспроможності позичальника у досліджуваному банку було наведено приклад розрахунку. В результаті проведеного аналізу було зроблено висновок, що в цілому організація аналізу кредитоспроможності фізичних осіб в ВАТ „Альфа-Банк” відповідає не тільки стандартам і нормативам встановленими НБУ та українським законодавством, а й всесвітньо визнаним методикам.
Відзначено, що для вдосконалення оцінки кредитоспроможності позичальника доцільно використовувати скоринг – це математична модель у вигляді зваженої суми певних характеристик, за допомогою якої на основі минулого досвіду банк намагається з’ясувати ймовірність того, що конкретний позичальник не поверне вчасно кредит. У результаті виходить інтегральний показник – score, який характеризує ступінь кредитоспроможності позичальника. Інтегральний показник кожного клієнта порівнюється з певним критеріальним значенням. Позичальникам з інтегральним показником, вищим за критеріальне значення, видається кредит, а позичальникам із показником, нижчим від критеріального значення, – ні.
В основу скорингу покладено вивчення кредитних історій позичальників, які отримували позички в минулому, з метою їх класифікації та визначення характерних ознак надійних та безнадійних клієнтів щодо погашення кредитної заборгованості. Скоринг є класифікаційним завданням, яке повинне на основі аналізу кредитного портфелю банку і інформації про позичальників надати функцію, за допомогою якої можна розділити клієнтів на надійних і безнадійних щодо повернення кредиту.
З метою вдосконалення інформаційно-організаційного забезпечення управління механізмом кредитування в банках запропоновано вводити у експлуатацію інформаційно-організаційну систему, яка має назву RS-Loans. Ця система являє собою програмний комплекс, що орієнтований на автоматизацію управління механізму кредитування в банку.
Іншим напрямком є розробка рішення по дистанційному обслуговуванню позичальників (через Інтернет і по телефону). Де б не перебував клієнт банку, він зможе: оперативно одержувати відомості про поточну заборгованість, дізнаватися про стан власної кредитної справи, а також виконувати операції із кредитними договорами.
Розглянуто деякі аспекти управління кредитних портфелем кредитів фізичних осіб. Для активізації ролі кредитного портфеля як інструмента підвищення дохідності від кредитних операцій необхідно розглядати його з трьох позицій.
По-перше, банк має сформувати кредитний портфель за вимогами державної кредитної політики відповідно до його місця в її впровадженні. По-друге, банк формує кредитний портфель до моменту укладання кредитних угод на основі обсягів і з урахуванням структури стратегічного кредитного портфеля, тобто згідно з державними пріоритетами. Відбувається це шляхом відбору із представлених потенційними позичальниками кредитних проектів таких, що задовольняють принциповим вимогам кредитування. По-третє, це — портфель фактично наданих кредитів, або фактичний кредитний портфель, що зараз є загальновизнаним.
Також, важливим аспектом вдосконалення кредитного процесу є робота по мінімізації кредитних ризиків. Як засіб мінімізації кредитного ризику розглянута методика розрахунку кредитного ліміту за пластиковими картками. Ця методика дозволяє прийняти об’єктивне рішення про надання на особисту пластикову картку кредиту з встановленням ліміту кредитування, який залежить від величини кредитного ризику, розрахованого за методом скорингу, та середнього кредитового обороту за картковим рахунком.
Для вдосконалення системи іпотечного житлового кредитування треба здійснити ряд заходів, у тому числі: вдосконалити правові документи, що визначать порядок довгострокового кредитування житлового будівництва і придбання житла. Розгорнути мережу іпотечних установ, забезпечити умови для конкуренції у цьому секторі; створити органи управління системою іпотечного кредитування у загальнодержавному і регіональному масштабі (агентства або корпорації). Визначити порядок реєстрації нерухомості і заставних операцій у житловій і містобудівній сфері. Необхідно укласти кадастри нерухомості, передбачивши в них перереєстрацію прав на володіння будівлями та землею; прийняти постанови органів влади України про державні житлові субсидії, про порядок та умови виплати дотацій бажаючим побудувати чи придбати житло. Одним з варіантів субсидування можуть бути державні дотації для сплати процентів іпотечного кредиту (наприклад, уряд може взяти на себе сплату 3% з 4% за довгостроковий житловий кредит); забезпечити швидкий розгляд судових справ, пов'язаних з неповерненням житлового кредиту. Цілком очевидно, що іпотечне кредитування набуває принципового значення лише тоді, коли існує змога позбавити позичальника права на заставлене майно і виселити його з житла, якщо він не проводить виплат. Реалізації цих майнових відносин повинна сприяти судова система.
Зроблений аналіз існуючих у літературі підходів до визначення сутності споживчого кредиту дозволяє здійснити їхню класифікацію в залежності від цільової спрямованості кредиту. За даним критерієм розглянуті чотири підходи до основи споживчого кредиту.
Сформульовано визначення сутності споживчого кредиту, як надання державою, підприємствами, кредитними інститутами і окремими громадянами позичкової вартості (у грошовій, товарній і натуральній формі) населенню для використання її на споживчі потреби на основі повернення і, як правило, зі сплатою відсотків.
Розглянуто класифікацію споживчих кредитів, що видаються фізичним особам за наступними критеріями: за цільовим характером; за суб’єктами кредитних відносин - на банківські та небанківські; за способом організації надання позичкових коштів - на позики організовані та неорганізовані, прямі та непрямі; за формами видачі - на товарні та грошові кредити; за ступенем покриття кредитом вартості товарів, послуг - на позики на повну вартість або на часткову їх оплату; за способом погашення кредиту - на ті що погашаються поступово (в розстрочку ) або разовим платежем; за строками надання - короткострокові, середньострокові та довгострокові.
Відзначено, що іпотека — це засіб забезпечення зобов'язань, у разі застосування якого предметом застави є нерухоме майно, що залишається у заставодавця або в третьої особи.
Житловий іпотечний кредит — кредит, виконання своїх зобов’язань за яким позичальник забезпечує іпотекою нерухомого майна житлового призначення (крім об’єктів незавершеного будівництва), тобто віддає це майно в заставу. Такий кредит можуть видати позичальникові в тому разі, якщо він купує нерухоме майно житлового призначення на ринку нерухомості. До житлових іпотечних кредитів також прирівнюють кредити, видані позичальникові для будь-яких інших потреб, якщо він бере ці кредити, віддаючи в заставу нерухоме майно житлового призначення.
Відзначені основні методи іпотечної системи, до яких віднесено:
1. Оперування процентною ставкою. Залежно від стану фінансового ринку може використовуватися той чи інший порядок сплати процентів за кредитом, а саме: кредит із стандартною фіксованою ставкою, кредит з гнучкою ставкою, кредитування на рівні цін, кредитування з подвійним індексом.
2. Враховування ризиків. Іпотечні кредити страхуються на комерційній основі або безпосередньо через систему державного страхування; створюються умови, які дають змогу кредиторові користуватися правилами вилучення заставного майна в разі несплати кредиту; використовуються заставні зобов'язання з подвійним індексом на вторинному ринку; організовуються спеціальні установи для вирішення проблем ліквідності в екстремальних ситуаціях та ін.
Досліджуваний ВАТ „Альфа-Банк” є середнім за розміром активів універсальним банком, який динамічно розвивається та прагне ефективно конкурувати на усіх сегментах банківського ринку. Пріоритетами для ВАТ „Альфа-Банк” у роздрібному бізнесі в 2006 році були обрані розробка послуг, спрямованих на задоволення потреб фізичних осіб в житлі, транспортних засобах, придбанні товарів тривалого користування, оплати освіти, відпочинку та впровадження комплексу заходів зі стимулювання депозитних вкладень населення.
У 2006 році зусилля Банку були сконцентровані на розробці доступних та зрозумілих кредитних продуктів, зокрема, таких як споживчі кредити, автокредитування та іпотека. У 2006 році відбулося значне розширення мережі партнерів з роздрібного кредитування в усіх регіонах присутності ВАТ „Альфа-Банк”.
Основним напрямком кредитування фізичних осіб в досліджуваному банку є іпотечне кредитування.
Було розглянуто основні напрямки іпотечного кредитування у досліджуваному банку. Для оцінки ефективності системи іпотечного кредитування було розглянуто обсяги та відносну вагу неповернутих кредитів.
ВАТ „Альфа-Банк” пропонує клієнтам придбати власний автомобіль в автосалонах країни за допомогою програми «Авто в кредит», що передбачає надання коштів на покупку автомобілю за мінімальними процентними ставками терміном до 5 років. Попри те, що ставки за даним видом іпотечного кредитування вищі за ставки споживчих кредитів, ефективність даного виду кредитування для банку нижча
Розглянуто основні напрямки споживчого кредитування у досліджуваному банку. У 2007 році фінансові експерти Банку прогнозують збільшення попиту на програми споживчого кредитування. По мірі надання позичальником необхідних для видачі кредиту матеріалів комерційний відділ ВАТ „Альфа-Банк”: проводить аналіз економічного стану позичальника, його поручителів та гарантів у відповідності з методиками НБУ; перевіряє техніко-економічне обґрунтування заходу, що кредитується, розрахунки ефективності використання кредиту, джерел та строків його погашення; проводить експертизу заставленого майна, перевіряє місцезнаходження, право власності заставодателя або майнового поручителя на предмет застави, визначає його ліквідність, доцільні заходи щодо його збереження, з’ясовує чи не є майно предметом застави по іншим зобов’язанням; готує проекти кредитного договору та інших документів, які визначають правові відносини між банком і позичальником.
Для ілюстрації методики оцінки кредитоспроможності позичальника у досліджуваному банку було наведено приклад розрахунку. В результаті проведеного аналізу було зроблено висновок, що в цілому організація аналізу кредитоспроможності фізичних осіб в ВАТ „Альфа-Банк” відповідає не тільки стандартам і нормативам встановленими НБУ та українським законодавством, а й всесвітньо визнаним методикам.
Відзначено, що для вдосконалення оцінки кредитоспроможності позичальника доцільно використовувати скоринг – це математична модель у вигляді зваженої суми певних характеристик, за допомогою якої на основі минулого досвіду банк намагається з’ясувати ймовірність того, що конкретний позичальник не поверне вчасно кредит. У результаті виходить інтегральний показник – score, який характеризує ступінь кредитоспроможності позичальника. Інтегральний показник кожного клієнта порівнюється з певним критеріальним значенням. Позичальникам з інтегральним показником, вищим за критеріальне значення, видається кредит, а позичальникам із показником, нижчим від критеріального значення, – ні.
В основу скорингу покладено вивчення кредитних історій позичальників, які отримували позички в минулому, з метою їх класифікації та визначення характерних ознак надійних та безнадійних клієнтів щодо погашення кредитної заборгованості. Скоринг є класифікаційним завданням, яке повинне на основі аналізу кредитного портфелю банку і інформації про позичальників надати функцію, за допомогою якої можна розділити клієнтів на надійних і безнадійних щодо повернення кредиту.
З метою вдосконалення інформаційно-організаційного забезпечення управління механізмом кредитування в банках запропоновано вводити у експлуатацію інформаційно-організаційну систему, яка має назву RS-Loans. Ця система являє собою програмний комплекс, що орієнтований на автоматизацію управління механізму кредитування в банку.
Іншим напрямком є розробка рішення по дистанційному обслуговуванню позичальників (через Інтернет і по телефону). Де б не перебував клієнт банку, він зможе: оперативно одержувати відомості про поточну заборгованість, дізнаватися про стан власної кредитної справи, а також виконувати операції із кредитними договорами.
Розглянуто деякі аспекти управління кредитних портфелем кредитів фізичних осіб. Для активізації ролі кредитного портфеля як інструмента підвищення дохідності від кредитних операцій необхідно розглядати його з трьох позицій.
По-перше, банк має сформувати кредитний портфель за вимогами державної кредитної політики відповідно до його місця в її впровадженні. По-друге, банк формує кредитний портфель до моменту укладання кредитних угод на основі обсягів і з урахуванням структури стратегічного кредитного портфеля, тобто згідно з державними пріоритетами. Відбувається це шляхом відбору із представлених потенційними позичальниками кредитних проектів таких, що задовольняють принциповим вимогам кредитування. По-третє, це — портфель фактично наданих кредитів, або фактичний кредитний портфель, що зараз є загальновизнаним.
Також, важливим аспектом вдосконалення кредитного процесу є робота по мінімізації кредитних ризиків. Як засіб мінімізації кредитного ризику розглянута методика розрахунку кредитного ліміту за пластиковими картками. Ця методика дозволяє прийняти об’єктивне рішення про надання на особисту пластикову картку кредиту з встановленням ліміту кредитування, який залежить від величини кредитного ризику, розрахованого за методом скорингу, та середнього кредитового обороту за картковим рахунком.
Для вдосконалення системи іпотечного житлового кредитування треба здійснити ряд заходів, у тому числі: вдосконалити правові документи, що визначать порядок довгострокового кредитування житлового будівництва і придбання житла. Розгорнути мережу іпотечних установ, забезпечити умови для конкуренції у цьому секторі; створити органи управління системою іпотечного кредитування у загальнодержавному і регіональному масштабі (агентства або корпорації). Визначити порядок реєстрації нерухомості і заставних операцій у житловій і містобудівній сфері. Необхідно укласти кадастри нерухомості, передбачивши в них перереєстрацію прав на володіння будівлями та землею; прийняти постанови органів влади України про державні житлові субсидії, про порядок та умови виплати дотацій бажаючим побудувати чи придбати житло. Одним з варіантів субсидування можуть бути державні дотації для сплати процентів іпотечного кредиту (наприклад, уряд може взяти на себе сплату 3% з 4% за довгостроковий житловий кредит); забезпечити швидкий розгляд судових справ, пов'язаних з неповерненням житлового кредиту. Цілком очевидно, що іпотечне кредитування набуває принципового значення лише тоді, коли існує змога позбавити позичальника права на заставлене майно і виселити його з житла, якщо він не проводить виплат. Реалізації цих майнових відносин повинна сприяти судова система.
Література
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради 28.061996 року. – К.: Феміна, 1996. – 127с.
2. Господарський кодекс України №465-15 від 16.01.2004
3. Цивільний Кодекс України № 435-IV вiд 16.01.2003
4. Закон України „Про банки та банківську діяльність” вiд 07.12.2000 № 2121-III (із змінами та доповненнями)
5. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 р. № 2664-ІІІ.
6. Закон України „Про іпотеку” вiд 05.06.2003 № 898-IV
7. Закон України „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” вiд 19.06.2003 № 979-IV (із змінами та доповненнями)
8. Закон України „Про кредитні спілки” вiд 20.12.2001 № 2908-III (із змінами та доповненнями)
9. Директива Ради 87/102/ЄЕС "Про наближення законів, постанов та адміністративних положень держав-членів щодо споживчого кредиту" від 22 грудня 1986 року
10. Положенні Національного Банку України «Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків», затверджене Постановою Правління Національного Банку України N 279 від 06.07.2000.
11. Постанова Кабміну „Про організацію житлового кредитування населення України” вiд 02.06.2000 № 885 (із змінами та доповненнями)
12. Розпорядження Кабміну „Про схвалення Концепції створення національної системи іпотечного кредитування” вiд 10.08.2004 № 559-р
13. Андрєєва Г.І. Діяльність комерційних банків в системі іпотечного кредитування: Спец. 08.04.01-фінанси, грошовий обіг і кредит: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук: Наукове видання.- Суми: , 2005.
14. Актуальні питання удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні: Зб. наук. пр. наук.-практ. конф., Запоріжжя, 29-30 травня 2003 р. / Запорізький національний технічний ун-т. Кафедра "Фінанси і банківська справа" / Г.А. Семенов (ред.кол.) — Запоріжжя : ЗНТУ, 2004. — 374с.
15. Алексеенко М.Д., Ольшанский В.А. О сущности потребительского кредита // Хозрасчет, финансы и статистика, 1991.-Вып.32. -С. 120-124.
16. Андрєєва Г.І. Інструменти і технології іпотечного кредитування // Зб. наук. праць “Економіка: проблеми теорії та практики”. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2005. – Т. 3. – № 200. – С. 641-650
17. Андрєєва Г.І. Основні види ризиків іпотечного кредитування та шляхи їх зниження // Вісник Української академії банківської справи. – 2004. – № 1(16). – С. 90-93
18. Антонов Н.Г., Пессель М.А. Денежное обращение, кредит и банки. - М.: Финстатинформ, 1995. - 272 с.
19. Банковское дело / Под ред. О.И. Лаврушина. М.: Финансы и статистика, 2000. 672 с.
20. Вархоляк К.С. Функціональні аспекти розвитку банківської діяльності в Україні на основі споживчого кредитування // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т.17: Збірник наукових праць: Наукове видання.- Суми: УАБС НБУ, 2006.- 380 c.
21. Владичин У.В. Роль кредитування в економічному зростанні України//Фінанси України. - 2004. - №1. - С.96-102.
22. Жарковская Е. П. Банковское дело: Учеб. пособие для студ., обучающихся по спец. "Финансы и кредит". — 2.изд., доп. и перераб. — М. : Омега-Л, 2004. — 440с.
23. Жукова Н.К. Особливості споживчого кредитування комерційними банками в Україні // Формування ринкових відносин в Україні (укр.).- 2006.- № 3.- C.39-42
24. Геєць О. В. та ін.. Основи банківської справи та управління кредитними ризиками: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Європейський ун-т. — К. : Видавництво Європейського ун-ту, 2004. — 240с.
25. Голуб В.М. Кредитний портфель як об’єкт управління // Банківська система в умовах трансформації фінансового ринку України: — Матеріали Всеукр. наук.-практ. конференції. — К.: КНТЕУ, 2003. – С. 165—167
26. Грималюк М. Украинская ипотека с иностранным акцентом // Финансовая консультация. – 2005. - №7. – с.7.
27. Гроші та кредит: Підручник / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М.І.Савлука. - К.: ЮШУ, 2001. - 602 с.
28. Даниленко А.А., Шелудько Н. Тенденції та наслідки активізації споживчого кредитування в Україні // Вісник Національного банку України (укр.).- 2006.- № 5.- C.36-40
29. Деньги, кредит и банки: Учебник / Под ред. О.И.Лаврушина. - М: Финансы и статистика, 1998. — 448 с.
30. Деньги, кредит, банки: Справочное пособие / Г.И. Кравцова, Б.С.Войтешенко, Е.И. Кравцов и др. ;под общ. ред. Г.И. Кравцовой , - Мн.: Меркаванне, 1994.- 270 с.( с. 142)
31. Джалал К. Іпотечне кредитування під заставу земельної власності // Вісник Національного банку України (укр.).- 2005.- № 7.- C.55-58
32. Діяльність Ощадного банку України в ринкових умовах/ Під ред. Мішти С.П. - К.: "ЛИБРА", 1996.- 160 с. (с. 108)
33. Довдиенко И. Ипотека: Учебно-практическое пособие. — М.: Изд-во СКА, 2002. - 272 с.
34. Жукова Н.К. Особливості споживчого кредитування комерційними банками в Україні // Формування ринкових відносин в Україні (укр.).- 2006.- № 3.- C.39-42
35. Загородаій А. Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник — Львів: Вид-цгво Держ. ун. "Львівська політехніка", 1996. — 384 с
36. Зянько В. В., Тептя О. В. Банківська справа: Навч. посібник для студ. напряму підгот. 0502- "Менеджмент організацій" всіх спец. / Вінницький національний технічний ун-т — Вінниця : ВНТУ, 2004. — 114с.
37. Колобов С, Колобова В. Жилищное ипотечное кредитование: состояние и перспективы развития. — М.: Дашко, 2002. -120 с
38. Кредитування населення на споживчі потреби: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.04.01 [Електронний ресурс] / О. П. Бондар; Київський національний економічний ун-т. — К., 2002. — 20 с..
39. Крупное Ю.С. Проблемы планирования долгосрочного кредита в СССР: Дис. на соискание ученой степени к.э.н. - М.: МФИ, 1987. - 211 с.
40. Кудрявцев В., Кудрявцева Е. Основы организации ипотечного кредитования. — М.: Высшая школа, 1997. — 64 с.
41. Мартинів В. Іпотечне кредитування набирає обертів // Діловий вісник. – 2005. - №3. – с.23
42. Охрименко О. Поліс на виплат // Галицькі контракти. – 2004. - №11. – с.12.
43. Савич В.І. Перспективи іпотечного житлового кредитування в Україні // Фінанси України (укр.).- 2005.- № 9.- C.81-93
44. Сусіденко В.Т. Організація і метода управління кредитною діяльністю комерційного банку. — Вінниця: Логос, 1997.-238 с
45. Розвиток грошово-кредитних відносин в Україні: Зб. матеріалів Всеукаїнської наук.-практ. конф., 27 лютого 2004р. / Київський ін-т банківської справи; Промінвестбанк / В.П. Матвієнко (ред.) — К., 2004. — 226с.
46. Петрук О. М. Банківська справа: Навч. посібник / Ф.Ф. Бутинець (ред.). — К. : Кондор, 2004. — 462с.
47. Побединська В. Проблеми споживчого кредитування в Україні. // Вісник НБУ. – 2004. – №2. с.42- 43.
48. Подік С. М., Ігнатенко В. І. Банківська справа: теорія і практика: Навч. посіб. / Національний ун-т харчових технологій / Сергій Михайлович Подік (ред.). — К. : Фада, ЛТД, 2006. — 642с.
49. Потребительское кредитование: удача банкира, удобство клиента // Финансовая консультация. – 2004. - №11. – с.45-47
50. Проблеми формування і розвитку фінансово-кредитної системи України: Зб. наук. ст. / Національний банк України. Українська академія банківської справи; Харківський банківський ін-т / І.Д. Горбенко (ред.кол.) — Х. : Константа, 2004. — 214с.
51. Руденко Є.В. До питання повернення проблемної дебіторської заборгованості банкам України в умовах споживчого кредитування фізичних осіб // Формування ринкових відносин в Україні (укр.).- 2006.- № 11.- C.127-132
52. Тавасиев А. М., Бычков В. П., Москвин В. А. Банковское дело. Базовые операции для клиентов: Учеб. пособие по спец. "Менеджмент организации" / А. М. Тавасиев (ред.). — М. : Финансы и статистика, 2005. — 303с.
53. Ткаченко О., Збруцька О. Проблеми розвитку іпотечного кредитування в Україні // Вісник НБУ. – 2004. - №11. – с.26-28.
54. Тігіпко С. Стан і пріоритети розвитку іпотечного фінансування в Україні// Вісник НБУ. – 2004. – №9. – с.5-7.
55. Фридман Док., Ордуэй Н. Анализ и оценка приносящей доход недвижимостью. — С.:RTS, 1995. — 580 c.
56. Цылина Г. Ипотека: жилье в кредит. — М.:РИА, 2001. — 358 с.
57. Черкашенко В. Рост потребительского кредитования // Финансовая консультація. – 2005. - №1-2. – с.20-32
58. www.bank.gov.ua – Офіційний сервер НБУ
1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради 28.061996 року. – К.: Феміна, 1996. – 127с.
2. Господарський кодекс України №465-15 від 16.01.2004
3. Цивільний Кодекс України № 435-IV вiд 16.01.2003
4. Закон України „Про банки та банківську діяльність” вiд 07.12.2000 № 2121-III (із змінами та доповненнями)
5. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 р. № 2664-ІІІ.
6. Закон України „Про іпотеку” вiд 05.06.2003 № 898-IV
7. Закон України „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” вiд 19.06.2003 № 979-IV (із змінами та доповненнями)
8. Закон України „Про кредитні спілки” вiд 20.12.2001 № 2908-III (із змінами та доповненнями)
9. Директива Ради 87/102/ЄЕС "Про наближення законів, постанов та адміністративних положень держав-членів щодо споживчого кредиту" від 22 грудня 1986 року
10. Положенні Національного Банку України «Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків», затверджене Постановою Правління Національного Банку України N 279 від 06.07.2000.
11. Постанова Кабміну „Про організацію житлового кредитування населення України” вiд 02.06.2000 № 885 (із змінами та доповненнями)
12. Розпорядження Кабміну „Про схвалення Концепції створення національної системи іпотечного кредитування” вiд 10.08.2004 № 559-р
13. Андрєєва Г.І. Діяльність комерційних банків в системі іпотечного кредитування: Спец. 08.04.01-фінанси, грошовий обіг і кредит: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук: Наукове видання.- Суми: , 2005.
14. Актуальні питання удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні: Зб. наук. пр. наук.-практ. конф., Запоріжжя, 29-30 травня 2003 р. / Запорізький національний технічний ун-т. Кафедра "Фінанси і банківська справа" / Г.А. Семенов (ред.кол.) — Запоріжжя : ЗНТУ, 2004. — 374с.
15. Алексеенко М.Д., Ольшанский В.А. О сущности потребительского кредита // Хозрасчет, финансы и статистика, 1991.-Вып.32. -С. 120-124.
16. Андрєєва Г.І. Інструменти і технології іпотечного кредитування // Зб. наук. праць “Економіка: проблеми теорії та практики”. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2005. – Т. 3. – № 200. – С. 641-650
17. Андрєєва Г.І. Основні види ризиків іпотечного кредитування та шляхи їх зниження // Вісник Української академії банківської справи. – 2004. – № 1(16). – С. 90-93
18. Антонов Н.Г., Пессель М.А. Денежное обращение, кредит и банки. - М.: Финстатинформ, 1995. - 272 с.
19. Банковское дело / Под ред. О.И. Лаврушина. М.: Финансы и статистика, 2000. 672 с.
20. Вархоляк К.С. Функціональні аспекти розвитку банківської діяльності в Україні на основі споживчого кредитування // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т.17: Збірник наукових праць: Наукове видання.- Суми: УАБС НБУ, 2006.- 380 c.
21. Владичин У.В. Роль кредитування в економічному зростанні України//Фінанси України. - 2004. - №1. - С.96-102.
22. Жарковская Е. П. Банковское дело: Учеб. пособие для студ., обучающихся по спец. "Финансы и кредит". — 2.изд., доп. и перераб. — М. : Омега-Л, 2004. — 440с.
23. Жукова Н.К. Особливості споживчого кредитування комерційними банками в Україні // Формування ринкових відносин в Україні (укр.).- 2006.- № 3.- C.39-42
24. Геєць О. В. та ін.. Основи банківської справи та управління кредитними ризиками: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Європейський ун-т. — К. : Видавництво Європейського ун-ту, 2004. — 240с.
25. Голуб В.М. Кредитний портфель як об’єкт управління // Банківська система в умовах трансформації фінансового ринку України: — Матеріали Всеукр. наук.-практ. конференції. — К.: КНТЕУ, 2003. – С. 165—167
26. Грималюк М. Украинская ипотека с иностранным акцентом // Финансовая консультация. – 2005. - №7. – с.7.
27. Гроші та кредит: Підручник / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М.І.Савлука. - К.: ЮШУ, 2001. - 602 с.
28. Даниленко А.А., Шелудько Н. Тенденції та наслідки активізації споживчого кредитування в Україні // Вісник Національного банку України (укр.).- 2006.- № 5.- C.36-40
29. Деньги, кредит и банки: Учебник / Под ред. О.И.Лаврушина. - М: Финансы и статистика, 1998. — 448 с.
30. Деньги, кредит, банки: Справочное пособие / Г.И. Кравцова, Б.С.Войтешенко, Е.И. Кравцов и др. ;под общ. ред. Г.И. Кравцовой , - Мн.: Меркаванне, 1994.- 270 с.( с. 142)
31. Джалал К. Іпотечне кредитування під заставу земельної власності // Вісник Національного банку України (укр.).- 2005.- № 7.- C.55-58
32. Діяльність Ощадного банку України в ринкових умовах/ Під ред. Мішти С.П. - К.: "ЛИБРА", 1996.- 160 с. (с. 108)
33. Довдиенко И. Ипотека: Учебно-практическое пособие. — М.: Изд-во СКА, 2002. - 272 с.
34. Жукова Н.К. Особливості споживчого кредитування комерційними банками в Україні // Формування ринкових відносин в Україні (укр.).- 2006.- № 3.- C.39-42
35. Загородаій А. Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник — Львів: Вид-цгво Держ. ун. "Львівська політехніка", 1996. — 384 с
36. Зянько В. В., Тептя О. В. Банківська справа: Навч. посібник для студ. напряму підгот. 0502- "Менеджмент організацій" всіх спец. / Вінницький національний технічний ун-т — Вінниця : ВНТУ, 2004. — 114с.
37. Колобов С, Колобова В. Жилищное ипотечное кредитование: состояние и перспективы развития. — М.: Дашко, 2002. -120 с
38. Кредитування населення на споживчі потреби: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.04.01 [Електронний ресурс] / О. П. Бондар; Київський національний економічний ун-т. — К., 2002. — 20 с..
39. Крупное Ю.С. Проблемы планирования долгосрочного кредита в СССР: Дис. на соискание ученой степени к.э.н. - М.: МФИ, 1987. - 211 с.
40. Кудрявцев В., Кудрявцева Е. Основы организации ипотечного кредитования. — М.: Высшая школа, 1997. — 64 с.
41. Мартинів В. Іпотечне кредитування набирає обертів // Діловий вісник. – 2005. - №3. – с.23
42. Охрименко О. Поліс на виплат // Галицькі контракти. – 2004. - №11. – с.12.
43. Савич В.І. Перспективи іпотечного житлового кредитування в Україні // Фінанси України (укр.).- 2005.- № 9.- C.81-93
44. Сусіденко В.Т. Організація і метода управління кредитною діяльністю комерційного банку. — Вінниця: Логос, 1997.-238 с
45. Розвиток грошово-кредитних відносин в Україні: Зб. матеріалів Всеукаїнської наук.-практ. конф., 27 лютого 2004р. / Київський ін-т банківської справи; Промінвестбанк / В.П. Матвієнко (ред.) — К., 2004. — 226с.
46. Петрук О. М. Банківська справа: Навч. посібник / Ф.Ф. Бутинець (ред.). — К. : Кондор, 2004. — 462с.
47. Побединська В. Проблеми споживчого кредитування в Україні. // Вісник НБУ. – 2004. – №2. с.42- 43.
48. Подік С. М., Ігнатенко В. І. Банківська справа: теорія і практика: Навч. посіб. / Національний ун-т харчових технологій / Сергій Михайлович Подік (ред.). — К. : Фада, ЛТД, 2006. — 642с.
49. Потребительское кредитование: удача банкира, удобство клиента // Финансовая консультация. – 2004. - №11. – с.45-47
50. Проблеми формування і розвитку фінансово-кредитної системи України: Зб. наук. ст. / Національний банк України. Українська академія банківської справи; Харківський банківський ін-т / І.Д. Горбенко (ред.кол.) — Х. : Константа, 2004. — 214с.
51. Руденко Є.В. До питання повернення проблемної дебіторської заборгованості банкам України в умовах споживчого кредитування фізичних осіб // Формування ринкових відносин в Україні (укр.).- 2006.- № 11.- C.127-132
52. Тавасиев А. М., Бычков В. П., Москвин В. А. Банковское дело. Базовые операции для клиентов: Учеб. пособие по спец. "Менеджмент организации" / А. М. Тавасиев (ред.). — М. : Финансы и статистика, 2005. — 303с.
53. Ткаченко О., Збруцька О. Проблеми розвитку іпотечного кредитування в Україні // Вісник НБУ. – 2004. - №11. – с.26-28.
54. Тігіпко С. Стан і пріоритети розвитку іпотечного фінансування в Україні// Вісник НБУ. – 2004. – №9. – с.5-7.
55. Фридман Док., Ордуэй Н. Анализ и оценка приносящей доход недвижимостью. — С.:RTS, 1995. — 580 c.
56. Цылина Г. Ипотека: жилье в кредит. — М.:РИА, 2001. — 358 с.
57. Черкашенко В. Рост потребительского кредитования // Финансовая консультація. – 2005. - №1-2. – с.20-32
58. www.bank.gov.ua – Офіційний сервер НБУ
Інші роботи цього напряму
© 2023 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?