|
ЦІНА:
50 грн.
|
||
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Національна модель економічного розвитку (на прикладі азіатських країн) (ID роботи: 2779) |
| Напрям: | Економіка |
| Предмет: | Міжнародні економічні відносини |
| Тип роботи: | Курсова робота |
| Кількість сторінок: | 39 |
| Рік захисту: | 2010 |
| ВУЗ: | Київський Національний Економічний Університет ім. Вадима Гетьмана (КНЕУ) |
| Курс: | 3 |
| Мова: | Українськa |
План
Вступ
Розділ І. Теоретичні концепції економічного розвитку країн світу.
1.1 Еволюція теорій соціально-економічного розвитку національних економічних систем
1.2 Моделі соціально-економічного розвитку країн світу
1.3Методологія оцінки економічного розвитку країн світу
Розділ ІІ. Аналіз моделей економічного розвитку азіатських країн
2.1 Аналіз ефективності функціонування моделі економічного розвитку Японії
2.2 Порівняльна оцінка моделей економічного розвитку азіатських країн
2.3 Оцінка реалізації ключових компонентів моделі економічного розвитку в Японії
Розділ ІІІ. Напрями підвищення ефективності функціонування моделей економічного розвитку азіатських країн
3.1 Проблеми розвитку національних моделей економічного розвитку азіатських країн в умовах глобалізації
3.2 Напрями трансформації національних моделей в умовах кризи
Висновки
Список використаної літератури
Розділ І. Теоретичні концепції економічного розвитку країн світу.
1.1 Еволюція теорій соціально-економічного розвитку національних економічних систем
1.2 Моделі соціально-економічного розвитку країн світу
1.3Методологія оцінки економічного розвитку країн світу
Розділ ІІ. Аналіз моделей економічного розвитку азіатських країн
2.1 Аналіз ефективності функціонування моделі економічного розвитку Японії
2.2 Порівняльна оцінка моделей економічного розвитку азіатських країн
2.3 Оцінка реалізації ключових компонентів моделі економічного розвитку в Японії
Розділ ІІІ. Напрями підвищення ефективності функціонування моделей економічного розвитку азіатських країн
3.1 Проблеми розвитку національних моделей економічного розвитку азіатських країн в умовах глобалізації
3.2 Напрями трансформації національних моделей в умовах кризи
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Стрімкий розвиток економіки основних країн-гравців Азійсько-Тихоокеанського регіону (АТр), зокрема, КНР, Індії, Японії, Республіки Корея, є сприятливим для подальшого розвитку двостороннього економічного співробітництва цих країн з Україною.
Широке співробітництво з групою країн, які знаходяться у Східній та Південно-Східній Азії – передусім Китаєм, Японією, Південною Кореєю, Індією, а також деяких інших країн регіону є одним з пріоритетних геоекономічних напрямів для України.
З економічної точки зору країни цих регіонів є важливим ринком збуту промислових, сільськогосподарських, військово-технічних товарів та послуг, а також додатковим джерелом вуглеводнів, промислової та аграрної сировини, стратегічним міжнародним комунікаційним вузлом. Навколо країн (АТр) проходять життєво важливі морські транспортні комунікації, а також знаходиться одна з найбільш продуктивних рибопромислових зон Світового океану.
Актуальність теми. Японія - економічно найбільш розвинута країна Азії. Наявність значного економічного потенціалу, відносно високі темпи економічного зростання, вигідне економіко-гео-графічне положення в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні вирізняють її поряд із США та країнами Західної Європи як один із осьових центрів територіального зосередження господарства світу.
Японія розташована на невеликих за площею островах біля узбережжя Східної Азії. Площа країни - 372,2 тис. км2, населення - 124 млн чоловік (1992 p.). Японські острови - гірська країна, величезна кількість людей та потужні виробничі системи якої зосереджені на невеликих прибережних рівнинах. Складний рельєф, обмеженість ділянок, придатних для промислового та житлового будівництва, часті землетруси - все це створює складні умови для господарювання. Японія - морська країна. Тихий океан для неї - найбільш універсальна та найбільш дешева дорога в усі кінці світу. А узбережжя для сучасного господарства стало фасадом і майстернею держави.
Японія йде до XXI ст. як могутня економічна держава, що володіє промисловістю, оснащеною найновішими технологіями, має великі валютно-фінансові ресурси, займає міцні позиції у МПП. У другій половині XX ст. країна пройшла смугу небаченого в її історії злету і ввійшла в пору "економічної зрілості", для якої притаманні певні завершені форми і структури господарства й за якої оптимально поєднуються регулююча і спрямовуюча роль держави з активним функціонуванням механізмів ринку.
Країна має сучасні продуктивні сили, в яких нестача природних ресурсів з лишком перекривається високим рівнем кваліфікації і культури праці робочої сили, активним та гнучким використанням капіталу й можливостей менеджменту, високим рівнем науки і техніки. Державні органи й підприємці проводять політику активної зовнішньоекономічної експансії на світовому ринкові, ставлять і вирішують складні питання внутрішнього розвитку.
Предмет роботи. Формування та місце економіки Японії у світовому бізнесі.
Об’єкт роботи складають світогосподарські зв’язки, та розвиток економік азіатських країн.
Мета роботи дослідити формування економіки Японії та визначити її місце у міжнародному бізнесі.
- Відповідно до мети роботи було поставлено наступні завдання:
- Дати визначення економіці та світовому господарстві;
- Дослідити місце економіки азіатських країн у світовому господарстві
- Визначити основін етапи розвитку та становлення економіки Японії
- Проаналізувати стан та тенденції розвитку економіки Японії
- Сформулювати основні методи удосконалення економіки Японії
Структура курсової роботи обумовлена обраною тамою і складається зі вступу, трьох розділів та висновку та списку використаної літератури.
Широке співробітництво з групою країн, які знаходяться у Східній та Південно-Східній Азії – передусім Китаєм, Японією, Південною Кореєю, Індією, а також деяких інших країн регіону є одним з пріоритетних геоекономічних напрямів для України.
З економічної точки зору країни цих регіонів є важливим ринком збуту промислових, сільськогосподарських, військово-технічних товарів та послуг, а також додатковим джерелом вуглеводнів, промислової та аграрної сировини, стратегічним міжнародним комунікаційним вузлом. Навколо країн (АТр) проходять життєво важливі морські транспортні комунікації, а також знаходиться одна з найбільш продуктивних рибопромислових зон Світового океану.
Актуальність теми. Японія - економічно найбільш розвинута країна Азії. Наявність значного економічного потенціалу, відносно високі темпи економічного зростання, вигідне економіко-гео-графічне положення в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні вирізняють її поряд із США та країнами Західної Європи як один із осьових центрів територіального зосередження господарства світу.
Японія розташована на невеликих за площею островах біля узбережжя Східної Азії. Площа країни - 372,2 тис. км2, населення - 124 млн чоловік (1992 p.). Японські острови - гірська країна, величезна кількість людей та потужні виробничі системи якої зосереджені на невеликих прибережних рівнинах. Складний рельєф, обмеженість ділянок, придатних для промислового та житлового будівництва, часті землетруси - все це створює складні умови для господарювання. Японія - морська країна. Тихий океан для неї - найбільш універсальна та найбільш дешева дорога в усі кінці світу. А узбережжя для сучасного господарства стало фасадом і майстернею держави.
Японія йде до XXI ст. як могутня економічна держава, що володіє промисловістю, оснащеною найновішими технологіями, має великі валютно-фінансові ресурси, займає міцні позиції у МПП. У другій половині XX ст. країна пройшла смугу небаченого в її історії злету і ввійшла в пору "економічної зрілості", для якої притаманні певні завершені форми і структури господарства й за якої оптимально поєднуються регулююча і спрямовуюча роль держави з активним функціонуванням механізмів ринку.
Країна має сучасні продуктивні сили, в яких нестача природних ресурсів з лишком перекривається високим рівнем кваліфікації і культури праці робочої сили, активним та гнучким використанням капіталу й можливостей менеджменту, високим рівнем науки і техніки. Державні органи й підприємці проводять політику активної зовнішньоекономічної експансії на світовому ринкові, ставлять і вирішують складні питання внутрішнього розвитку.
Предмет роботи. Формування та місце економіки Японії у світовому бізнесі.
Об’єкт роботи складають світогосподарські зв’язки, та розвиток економік азіатських країн.
Мета роботи дослідити формування економіки Японії та визначити її місце у міжнародному бізнесі.
- Відповідно до мети роботи було поставлено наступні завдання:
- Дати визначення економіці та світовому господарстві;
- Дослідити місце економіки азіатських країн у світовому господарстві
- Визначити основін етапи розвитку та становлення економіки Японії
- Проаналізувати стан та тенденції розвитку економіки Японії
- Сформулювати основні методи удосконалення економіки Японії
Структура курсової роботи обумовлена обраною тамою і складається зі вступу, трьох розділів та висновку та списку використаної літератури.
Висновок
В системі зовнішньоекономічних пріоритетів Китаю, Україна розглядається як один із найважливіших партнерів серед країн Східної Європи та СНД, посідаючи 2 місце за обсягом двосторонньої торгівлі у цьому географічному просторі.
Так, за даними українського статистичного відомства за 9 місяців 2008 року поставки українських товарів до КНР збільшилися у 1,6 рази та складали 469,2 млн. дол., а за китайською статистикою – у 2,5 рази більше на суму 1 млрд. 041,1 млн. дол.
Структура українського експорту до КНР характеризується вузькою номенклатурою товарів. Україна, у більшості, виступає постачальником сировини та матеріалів до КНР, включаючи продукцію хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 37,2 % в загальній структурі експорту, мінеральні продукти – 30,6 %.
Аналізуючи стан двосторонньої торгівлі між Україною та Республікою Індія протягом останніх 7 років спостерігається стрімке зростання двостороннього товарообігу, який за ці роки збільшився у 4,8 рази.
Індія відноситься до групи країн з якою Україна має позитивне сальдо, яке утримується внаслідок сталого розширення українського експорту, що збільшується високими темпами.
Структура українського експорту до Республіки Індія характеризується вузькою номенклатурою товарів. Україна, у більшості, виступає постачальником до Індії продукції металургійної промисловості, машинотехнічної продукції та мінеральних добрив. Зокрема, неблагородні метали та вироби з них становлять 39,7% в загальній структурі експорту, мінеральні добрива – 25,7 %, машини, устаткування та механізми – 11,9%. Зазначені товари складають більшу половину українського експорту до Індії та становлять 77,3%. На інші товари припадає 22,7%, що у грошовому вираженні становить 152,5 млн. дол.
Торговельно-економічні відносини з Японією мають динамічний розвиток.
У структурі торгівлі послугами переважають, у експорті: транспортні послуги; різні ділові, професійні та технічні; інші ділові (операційний лізинг). В імпорті: державні послуги; послуги юридичним особам; послуги транспорту та зв’язку.
Двосторонній товарообіг з Республікою Корея має сталу динаміку нарощування. Головною позитивною ознакою розвитку двосторонньої торгівлі у 2008 році є відновлення позицій українського експорту та його збільшення за січень-вересень 2008 року у 4,4 рази.
У структурі експорту послуг переважають: різні ділові, професійні та технічні послуги; транспортні послуги; послуги з ремонту; комп’ютерні послуги; подорожі; послуги зв’язку. У імпорті: державні послуг не віднесені до інших категорій; транспортні послуги; подорожі; різні ділові, професійні та технічні послуги; комп’ютерні послуги; фінансові послуги.
За даними Держкомстату України прямі іноземні інвестиції з країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону в економіку України за станом на кінець червня 2008 року становили 376,8 млн. дол. США та збільшилися у 2008 році на 37,2 млн. дол. (на 11,0%).
Основними інвесторам в регіоні є: Республіка Корея (170,0 млн. дол. США), Японія (65,7 млн. дол. США), Сінгапур (24,9 млн. дол. США), Індія (24,5 млн. дол. США), В’єтнам (24,0 млн. дол. США), Китай (13,8 млн. дол. США).
За перше півріччя 2008 року найбільше зріс капітал нерезидентів з Маршалових островів – на 10,8 млн. дол. США, Сінгапуру – на 8,8 млн. дол. США, Японії – на 5,,7 млн. дол. США, Китаю – на 4,7 млн. дол. У той же час, з Республіки Корея приріст інвестицій за цей період склав 2,4 млн. дол. США.
Так, за даними українського статистичного відомства за 9 місяців 2008 року поставки українських товарів до КНР збільшилися у 1,6 рази та складали 469,2 млн. дол., а за китайською статистикою – у 2,5 рази більше на суму 1 млрд. 041,1 млн. дол.
Структура українського експорту до КНР характеризується вузькою номенклатурою товарів. Україна, у більшості, виступає постачальником сировини та матеріалів до КНР, включаючи продукцію хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 37,2 % в загальній структурі експорту, мінеральні продукти – 30,6 %.
Аналізуючи стан двосторонньої торгівлі між Україною та Республікою Індія протягом останніх 7 років спостерігається стрімке зростання двостороннього товарообігу, який за ці роки збільшився у 4,8 рази.
Індія відноситься до групи країн з якою Україна має позитивне сальдо, яке утримується внаслідок сталого розширення українського експорту, що збільшується високими темпами.
Структура українського експорту до Республіки Індія характеризується вузькою номенклатурою товарів. Україна, у більшості, виступає постачальником до Індії продукції металургійної промисловості, машинотехнічної продукції та мінеральних добрив. Зокрема, неблагородні метали та вироби з них становлять 39,7% в загальній структурі експорту, мінеральні добрива – 25,7 %, машини, устаткування та механізми – 11,9%. Зазначені товари складають більшу половину українського експорту до Індії та становлять 77,3%. На інші товари припадає 22,7%, що у грошовому вираженні становить 152,5 млн. дол.
Торговельно-економічні відносини з Японією мають динамічний розвиток.
У структурі торгівлі послугами переважають, у експорті: транспортні послуги; різні ділові, професійні та технічні; інші ділові (операційний лізинг). В імпорті: державні послуги; послуги юридичним особам; послуги транспорту та зв’язку.
Двосторонній товарообіг з Республікою Корея має сталу динаміку нарощування. Головною позитивною ознакою розвитку двосторонньої торгівлі у 2008 році є відновлення позицій українського експорту та його збільшення за січень-вересень 2008 року у 4,4 рази.
У структурі експорту послуг переважають: різні ділові, професійні та технічні послуги; транспортні послуги; послуги з ремонту; комп’ютерні послуги; подорожі; послуги зв’язку. У імпорті: державні послуг не віднесені до інших категорій; транспортні послуги; подорожі; різні ділові, професійні та технічні послуги; комп’ютерні послуги; фінансові послуги.
За даними Держкомстату України прямі іноземні інвестиції з країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону в економіку України за станом на кінець червня 2008 року становили 376,8 млн. дол. США та збільшилися у 2008 році на 37,2 млн. дол. (на 11,0%).
Основними інвесторам в регіоні є: Республіка Корея (170,0 млн. дол. США), Японія (65,7 млн. дол. США), Сінгапур (24,9 млн. дол. США), Індія (24,5 млн. дол. США), В’єтнам (24,0 млн. дол. США), Китай (13,8 млн. дол. США).
За перше півріччя 2008 року найбільше зріс капітал нерезидентів з Маршалових островів – на 10,8 млн. дол. США, Сінгапуру – на 8,8 млн. дол. США, Японії – на 5,,7 млн. дол. США, Китаю – на 4,7 млн. дол. У той же час, з Республіки Корея приріст інвестицій за цей період склав 2,4 млн. дол. США.
Література
1. Иноземцев В.Л. Пределы «догоняющего» развития/ В.Л. Иноземцев. – М.: ЗАО «Издательство «Экономка», 2000. – 295с. –
2. Европа перемен. Концепции и стратегии интеграционных процессов/ [Л.Глухарев, М.Дорошенко, Ю.Шишков и др.];
3. Економіка зарубіжних країн. Навчальний посібник/За ред. Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського, К.І. Ржепішевського. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 352 с.
4. Емельянов С. Международная конкурентоспособность производителей США: методика анализа // МЭ и МО. — 2002. — №3. — С. 83—90.
5. Зовнішньоекономічна діяльність / За ред. Ю. Г. Козака і В. М. Новацько-го. — Одеса: Астропринт, 2001. — 198 с.
6. Комлев С. Экономика Канады — радикальные пере¬мены // МЭ и МО. — 1998. — № 8. — С. 68—74.
7. Копійка В.В. Європейський Союз: досвід розширення і Україна/ В.В.Копійка. – К.: Юридична думка, 2005. – 448с.
8. Ломакин В. К. Мировая экономика. — М.: Финансы, 1999. — 727 с.
9. Лук'яненко Д.Г. та інші. "Міжнародна економіка: навчальний посібник" - К.: КНЕУ, 1999 р. – 480 с.
10. Льюис Р. Д. Деловые культуры в международном бизнесе. От столкновения к взаимопониманию. — М.: Дело, 1999. — 439 с.
11. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран / Под ред. В. П. Колесо¬ва и М. Н. Осьмовой. — М.: Флинта, 2001. — 480 с.
12. Мировая экономика: Экономика зарубежных стран / Под ред. В. П. Колесова. — М.: Флинта, 2000. — С. 214—229.
13. Міжнародна економіка / За ред. Ю. Г. Козака і В. М. Новацького. — Оде¬са: Латстар, 2001. — 435 с.
14. Міжнародна економіка: підручник" під ред. АГ. Румянцев. — К.: Знання-прес, 2003 р.
15. Міжнародні організації / За ред. Ю. Г. Козака і В. В. Ковалевського. — Одеса: Астропринт, 2001. — 288 с.
16. Резюме обзора экономического и социального положения в Азиатско-Тихоокеанском регионе, 2007 год // Экономический и Социальный Совет ООН, 2007. – 20с.
17. Чужиков В.І. Економіка зарубіжних країн: Навч.посіб. – К.: КНЕУ, 2005. – 308 с.
18. Шишков Ю.В. Интеграционные процессы на пороге ХХI века: почему не интегрируются страны СНГ/ Ю.В. Шишков. – М.: III тысячелетие, 2001. – 478с.
19. Эльянов А. Глобализация и догоняющее развитие/ А.Эльянов // Мировая экономика и международные отношения.–2004.–№1.–С.3–16.
20. Albertin G. Regionalism or Multilateralism? A Political Economy Choice / G. Albertin. – International Monetary Fund. 2008. – 1-26p.
21. Economic Development In Africa. Strengthening Regional Economic Integration for Africa’s Developmen. – New York and Geneva.: UNITED NATIONS, 2009. – 117p.
22. Frankel Jeffrey A. Regional trading blocs in the world economic system / A.Frankel Jeffrey, E.Stein, S.Wey. – Peterson Institude,1997. – 364p.
23. Kawai, M., and G. Wignaraja. Asian FTAs: Trends and Challenges. ADBI Working Paper 144. Tokyo: Asian Development Bank Institute. 2009. Режим доступу: http://www.adbi.org/working-paper/2009/08/04/3256. asian.fta.trends.challenges/
24. Milward , Alan S. Interdependence or Integration& A National Choice/ Alan S. Milward . – London: Routledge, 1994. – 1-32
25. Regional Economic Integration In A Global Framework/ [editors: Julie Mckay, Maria Oliva Armengol, Georges Pineau]. – European Central Bank, 2005. – 141р.
26. UNCTAD Handbook of Statistics 2008 . –New York and Geneva: United Nations. – 2008. – 468p.
27. World economic outlook: Crisis and Recoveries. – IMF, April 2009. – 230 p. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.imf.org/ External/pubs/ft/weo/2009/01/index.htm.
2. Европа перемен. Концепции и стратегии интеграционных процессов/ [Л.Глухарев, М.Дорошенко, Ю.Шишков и др.];
3. Економіка зарубіжних країн. Навчальний посібник/За ред. Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського, К.І. Ржепішевського. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 352 с.
4. Емельянов С. Международная конкурентоспособность производителей США: методика анализа // МЭ и МО. — 2002. — №3. — С. 83—90.
5. Зовнішньоекономічна діяльність / За ред. Ю. Г. Козака і В. М. Новацько-го. — Одеса: Астропринт, 2001. — 198 с.
6. Комлев С. Экономика Канады — радикальные пере¬мены // МЭ и МО. — 1998. — № 8. — С. 68—74.
7. Копійка В.В. Європейський Союз: досвід розширення і Україна/ В.В.Копійка. – К.: Юридична думка, 2005. – 448с.
8. Ломакин В. К. Мировая экономика. — М.: Финансы, 1999. — 727 с.
9. Лук'яненко Д.Г. та інші. "Міжнародна економіка: навчальний посібник" - К.: КНЕУ, 1999 р. – 480 с.
10. Льюис Р. Д. Деловые культуры в международном бизнесе. От столкновения к взаимопониманию. — М.: Дело, 1999. — 439 с.
11. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран / Под ред. В. П. Колесо¬ва и М. Н. Осьмовой. — М.: Флинта, 2001. — 480 с.
12. Мировая экономика: Экономика зарубежных стран / Под ред. В. П. Колесова. — М.: Флинта, 2000. — С. 214—229.
13. Міжнародна економіка / За ред. Ю. Г. Козака і В. М. Новацького. — Оде¬са: Латстар, 2001. — 435 с.
14. Міжнародна економіка: підручник" під ред. АГ. Румянцев. — К.: Знання-прес, 2003 р.
15. Міжнародні організації / За ред. Ю. Г. Козака і В. В. Ковалевського. — Одеса: Астропринт, 2001. — 288 с.
16. Резюме обзора экономического и социального положения в Азиатско-Тихоокеанском регионе, 2007 год // Экономический и Социальный Совет ООН, 2007. – 20с.
17. Чужиков В.І. Економіка зарубіжних країн: Навч.посіб. – К.: КНЕУ, 2005. – 308 с.
18. Шишков Ю.В. Интеграционные процессы на пороге ХХI века: почему не интегрируются страны СНГ/ Ю.В. Шишков. – М.: III тысячелетие, 2001. – 478с.
19. Эльянов А. Глобализация и догоняющее развитие/ А.Эльянов // Мировая экономика и международные отношения.–2004.–№1.–С.3–16.
20. Albertin G. Regionalism or Multilateralism? A Political Economy Choice / G. Albertin. – International Monetary Fund. 2008. – 1-26p.
21. Economic Development In Africa. Strengthening Regional Economic Integration for Africa’s Developmen. – New York and Geneva.: UNITED NATIONS, 2009. – 117p.
22. Frankel Jeffrey A. Regional trading blocs in the world economic system / A.Frankel Jeffrey, E.Stein, S.Wey. – Peterson Institude,1997. – 364p.
23. Kawai, M., and G. Wignaraja. Asian FTAs: Trends and Challenges. ADBI Working Paper 144. Tokyo: Asian Development Bank Institute. 2009. Режим доступу: http://www.adbi.org/working-paper/2009/08/04/3256. asian.fta.trends.challenges/
24. Milward , Alan S. Interdependence or Integration& A National Choice/ Alan S. Milward . – London: Routledge, 1994. – 1-32
25. Regional Economic Integration In A Global Framework/ [editors: Julie Mckay, Maria Oliva Armengol, Georges Pineau]. – European Central Bank, 2005. – 141р.
26. UNCTAD Handbook of Statistics 2008 . –New York and Geneva: United Nations. – 2008. – 468p.
27. World economic outlook: Crisis and Recoveries. – IMF, April 2009. – 230 p. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.imf.org/ External/pubs/ft/weo/2009/01/index.htm.
Інші роботи цього напряму
© 2024 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?