Головна Про проект Умови роботи Знижки Вакансії Ціни і гарантії Способи оплати Замовити роботу Контакти
Розширений пошук
ЦІНА:   50 грн.
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
Тема роботи:

Стилістичне вживання термінів в журналістиці   (ID роботи: 2767)

Напрям: Гуманітарні предмети
Предмет: Стилістика
Тип роботи: Курсова робота
Кількість сторінок: 30
Рік захисту: 2010
ВУЗ: Національний Педагогічний Університет ім. Драгоманова (НПУ ім. Драгоманова)
Мова: Українськa
План
Вступ
Розділ І. Історія та сучасний стан термінології
1.1. Історія розвитку термінології
1.2. Основні вимоги до термінів
1.3. Систематизація термінології
Розділ ІІ. Загально-мовні семантичні процеси в термінології
2.1. Термінологічні словотворення
2.2. Стислість терміна
Розділ ІІІ. Особливості вживання термінів в українській журналістиці
3.1. Типи термінів у публіцистичних текстах
3.2. Стилістичні функції термінів
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність дослідження. Українська журналістика – важливий компонент суспільного життя, завдяки якому відбувається обмін інформацією. Важливе значення у створенні повідомлення має мовний аспект. Лексичне наповнення журналістських текстів впливає на їх читабельність, значущість, доступність для читача. Тому особливу увагу журналісти та мовознавці приділяють лексикології. Серед найменш досліджених проблем в українській лексикології є проблема функціонування у журналістських текстах термінологічної лексики як певної цілісної системи, питання її формування, розвитку й упорядкування, що і зумовлює актуальність дослідження.
Стан дослідження проблеми. Терміни як пласт лексики літературної мови стають об’єктом комплексного наукового дослідження лише із середини ХХ ст. Зацікавлення термінологією з лінгвістичного погляду зумовлене тим, що цей аналітичний шар лексики активно впливає на розвиток літературної мови.
Останнім часом в українському мовознавстві з’явилась низка наукових праць, у яких досліджують як загальні теоретичні питання термінології, так і різні галузеві терміносистеми. Це праці А.А.Бурячка, В.В.Ґрещука, В.П.Даниленко, І.М.Кочана, Т.І.Панько, Л.О.Симоненко, Н.С.Родзевич, А.Д.Хаютіна, П.С.Ходолєєвої. Історії виникнення іменників-композитів присвятили свою праці М. Л. Плющ, П. П. Плющ, С. П. Самійленко, І. Й. Тараненко. Словотвірну структуру і семантику складних слів у сучасній українській мові вивчала Н. Ф. Клименко. Питання про складні терміни порушено в працях М. П. Богуцької, Л. С. Гончаренко, В. С. Марченка, В. М. Овчаренка. Словотворчі процеси в іменниковій термінології східнослов’янських мов розглядали А.А.Бурячок, Н.С.Родзевич. Склад і структуру термінологічної лексики української мови аналізували В.В.Ґрещук, В.П.Даниленко, Т.І.Панько, Л.О.Симоненко. Словотвірно-структурні особливості технічної термінології ще до кінця не досліджені, хоча чимало робіт присвячено цій тематиці.
Мета дослідження. Визначити особливості стилістичного вживання термінів у журналістиці.
Для розв’язання поставленої мети необхідно виконати низку завдань:
• визначити поняття термін, терміносистема, систематизація термінології, стислість терміна;
• описати основні вимоги до термінів;
• з’ясувати вплив мовного та позамовного середовища на процес формування та функціонування журналістської термінології;
• охарактеризувати загальні шляхи та способи творення найменувань на різних етапах розвитку терміносистеми;
• проаналізувати лексико-семантичні процеси, що супроводжують творення й функціонування термінів;
• встановити типи термінів у публіцистичних текстах;
• назвати стилістичні функції термінів у журналістських текстах.
Об’єкт дослідження є термінологічна лексика у журналістських текстах.
Предмет дослідження – визначення особливості стилістичного вживання термінів у журналістиці.
Методи дослідження. Основним є описовий метод. Для визначення кількісного складу тематичних груп та ступеня продуктивності способів творення термінів використано статистичний метод.
Науково-теоретична основа дослідження. Основою для дослідження стали класичні та новітні розвідки з лексикології та стилістики Т.Кияка, І.Кочан, Е.Огар, Т.Панько, В.Пілецького, О.Сербенської, Л.Симоненко та інших дослідників.
Практичне значення роботи. Матеріали курсової роботи та її висновки можуть бути використані при подальшому дослідженні функціонування терміносистеми та стилістичного використання термінів у журналістиці.
Структура курсової роботи. обумовлена внутрішньою логікою розкриття теми дослідження, характером предмета, а також поставленою метою та основними завданнями роботи.
Дослідження складається зі вступу, розділу І. «історія та сучасний стан термінології», розділу ІІ. «загально-мовні семантичні процеси в термінології», розділу ІІІ. «особливості вживання термінів в українській журналістиці», поділених на підрозділи, висновків та списку використаної літератури, який становить 26 найменування. Загальний обсяг курсової роботи 30 сторінок, з них 28 сторінок основного тексту.
Висновок
Поява тенденції до наукового осмислення української термінології зумовлена відродженням національних традицій, а отже, і потребою впорядкування і аналізу українських термінологічних систем.
Сучасна українська наукова термінологія є невід’ємною частиною лексичної системи мови. Лексична система сучасної української мови є складним і різноплановим утворенням, одним з важливих компонентів лексики є термінологія. Термінологія не є замкнутою системою. Вона складається з галузевих терміносистем, що становлять певну сукупність взаємозв’язаних терміноелементів для вираження наукових понять. Відбувається постійний обмін словами як між різними термінними системами, так і між термінологією та загальновживаною лексикою.
Проблема терміна і терміносистеми викликає постійний інтерес дослідників. За останнє десятиліття з’явилося чимало праць, присвячених вивченню особливостей окремих термінологій.
Науковці висувають до терміна кілька вимог, що є загальновідомими й загальноприйнятими. Термінологія будь-якої галузі є складовою частиною загальнонаціональної мови, а її поповнення здійснюється за допомогою різноманітних способів словотворення, всі сучасні словотворчі засоби тією чи іншою мірою представлені й у термінології різних тематичних груп.
Аналіз словотвірних способів, за допомогою яких поповнюється термінологічна лексика, дозволяє зробити такі висновки: її кількісний склад постійно розширюється, що зумовлено стрімким розвитком комп’ютерних технологій; найпродуктивнішим способом словотвору є афіксація. Інші способи словотворення використовуються, але мають меншу частотність вживання.
Для творення української технічної термінології використовують ті ж самі засоби, що й для творення загальновживаних слів. Морфологічний спосіб у творенні слів був і залишається одним із найбагатших джерел поповнення технічної термінології. Він сприяє більш повному, глибокому, точному і розчленованому вираженню думки.
У журналістських текстах використовуються різні типи термінів, їх основною функцією є називання і пояснення, проте у контексті вони набувають низку додаткових функцій. Терміни сприяють повному і детальному розкриттю проблем, що порушені у статті. Проте читач часто стикається крім з позитивами, які несе вживання термінів, так і з негативними аспектами, що в першу чергу, пов’язані з надмірною увагою низки авторів до перенасичення статей термінами, які не пояснюються. Просте нанизування термінологічної лексики сприяє перевантаженню повідомлення, яке втрачає найважливішу функцію – бути здатним до інформування про певне питання. Натомість він викликає незручність і змушує відволікатись від повідомлення.
Публіцистичний стиль чи не єдиний стиль української мови, де вживаються терміни різних тематичних груп, і де терміни співіснують на рівних із загальновживаними словами.
Література
1. Боярова Л. Українська термінологія і мовна політика (20-ті рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.) // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. – К., 2006. – Т. Х. – С. 187–195.
2. Васильева А. Газетно-публицистический стиль речи. – М.: Русский язык, 1982. – 198 с.
3. ДСТУ 3966-2000: Термінологія. Засади й правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять. – К.: Держстандарт України, 2000. – 32 с.
4. Д’яков А., Кияк Т., Куделько З. Основи термінотворення. Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. К.: Академія, 2000.
5. Зарицький М. Актуальні проблеми українського термінознавства: Підручник для студ. вищих навч. закл. / Національний технічний ун-т України "Київський політехнічний ін-т". — К. : Політехніка; ТОВ "Фірма "Періодика", 2004. — 124 с.
6. Зильберт Б. Тексты массовой информации. – Саратов, 1991. – 80 с.
7. Іванченко Р. Адекватність розуміння і ясність тексту. – К.: Т-во “Знання” України, 1991. – 48 с.
8. Капелюшний А. Стилістика і редагування журналістських текстів. – Львів: ПАІС, 2003. – 344 с.
9. Капелюшний А. Стилістика і редагування. – Львів: ПАІС, 2002. – 576 с.
10. Кияк Т. Мовна політика і термінознавство // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія: «Проблеми української термінології». –2004. – № 503. – С. 8–14.
11. Кочерга О. Деякі міркування про шляхи і манівці розвитку української наукової термінології // Сучасність – 1994. – № 399-400. – С. 5-9.
12. Ліпінська А. Науково-технічна термінологія. – К. : університет Україна, 2007. – 219 с.
13. Мацько Л., Сидоренко О., Мацько О. Стилістика української мови. - Київ: Вища школа, 2003. - 462 с.
14. Мучник Б. Основы стилистики и редактирования. – Ростов н / Д: Феникс, 1997. – 478 с.
15. Наконечна Г. Українська науково-технічна термінологія. Історія і сьогодення. – Львів: Кальварія, 1999. – 110 с.
16. Накорякова К. Литературное редактирование материалов массовой информации. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1994. – 189 с.
17. Накорякова К. Редактирование материалов массовой информации. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – 216 с.
18. Особливості мови і стилю засобів масової інформації. – К.: Вища школа, 1983. – 152 с.
19. Панько Т., Кочан І., Мацюк Г. Українське термінознавство. — Л. : Вид-во “Світ”, 1994. – 216 с.
20. Пентилюк М. Культура мови і стилістика. – К., 1998. – 234 с.
21. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – 248 с.
22. Солганик Г. Лексика газеты. – М.: Высшая школа, 1981. – 112 с.
23. Солганик Г. Стилистика текста. – М.: Флинта: Наука, 1997. – 256 с.
24. Стилистика газетных жанров. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – 230 с.
25. Тараненко О. Мовна ситуація та мовна політика в сучасній Україні (на загальнослов’янському тлі) // Мовознавство. – 2003. – №2–3. – С.30–55.
26. Терехова В. Специальная лексика в языке газеты. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1982. – 136 с.
Інші роботи цього напряму