Суб’єкт злочину   (ID роботи: 2641)

Вступ
1. Поняття і види суб'єктів злочину
2. Спеціальний суб’єкт злочину
Висновок
Список використаної літератури

Суб’єкт злочину (лат. subjectus - той, що лежить внизу, підлеглий, підвладний) — фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, коли може наставати відповідальність кримінальна. Характеризується трьома обов'язковими ознаками. По-перше, суб’єкт злочину може бути тільки особа. У ст. 6—8 КК України вказано, що кримінальній відповідальності можуть підлягати громадянини України, іноземці та особи без громадянства. По-друге, осудною визнається особа (ст. 19 КК), яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії чи бездіяльність і керувати ними. Ця здатність особи означає правильне розуміння факт, об'єктивних ознак злочину (об'єкта, суспільно небезпечного діяння, обстановки, часу та місця, способу його вчинення, його суспільно небезпечних наслідків).
Суб’єкт злочину може бути лише особа, яка досягла встановленого кримінальним законом віку (ст. 18). Скоєння суспільно небезпечного діяння особою, що не досягла на час його вчинення визначеного законом віку, свідчить про відсутність суб’єкт злочину, а отже, немає складу злочину,

Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до Кримінального Кодексу може наставати відповідальність. Основними ознаками суб’єкта виступають його вік та осудність.
За віковим критерієм кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за окремі злочини, серед яких: умисне вбивство (статті 115-117), тілесні ушкодження (стаття 121, 122), диверсія (стаття 113), бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття 258), захоплення заручників (статті 147 і 349), згвалтування (стаття 152), крадіжка (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277), хуліганство (стаття 296) та інші злочини.
Під осудністю розуміють стан, за якого людина здатна усвідомлювати значення здійснюваних нею дій та керувати ними. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок

1. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 року № 2341-III// Відомості Верховної Ради України, 2001, N 25-26 (29.06.2001), ст. 131 // зі змінами та доповненнями
2. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру" вiд 15.05.2006 року № 2
3. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх" вiд 16.04.2004 року, № 5//Вісник Верховного суду України вiд 00.05.2004 - 2004 р., № 5, стор. 4
4. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про хабарництво" вiд 26.04.2002 року № 5// Юридичний вісник України вiд 13.07.2002 - 2002 р., № 28, стор. 21
5. Васильківська І. Запобігання злочинності неповнолітніх в Україні: деякі аспекти // Право України. - 2004. - № 1. - С.94 – 96
6. Коваль А. До портрета інтелектуального пірата. Кримінально-правова та кримінологічна характеристика суб’єкта злочину // Юр.Газета - №17 (53) 16 вересня 2005 року
7. Ковітіді О. Окремі проблеми кримінально-правового регулювання звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх // Підприємництво, господарство і право (укр.).- 2004.- № 3.- C.96-101
8. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти // ред. М.І. Бажанов, В.В. Сташис, В.Я. Тацій. — Київ: Юрінком Інтер, 2002. - 416 с.
9. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар/ Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, С.Б.Гавриш, та ін.; За заг. ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація – К., Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003 – 1196 с.
10. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник/ За ред. М. Мельника, В. Клименка -3-тє, вид., переробл. та допов. -К.: Юридична думка, 2004. -351 с.
11. Мірошниченко Є.О. Деякі особливості відповідальності неповнолітніх// Збірник наукових праць Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Серія "Економіка і право". Випуск 3. – 1999. – С. 157-163
12. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка.- К.: Атіка, 2005.- 1064 с
13. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. - К.: Дакор, 2008. - 1428 с.
14. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України/ за ред. С.С.Яценка – К., А.С.К., 2002 – 936 с
15. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій / А.В.Савченко, В.В. Кузнєцов, О.Ф. Штанько – 2 вид. – К., вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006 – 636 с.

Суб'єкт злочину, його обов'язкові і факультативні ознаки

КРИМІНАЛЬНО - ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПРИМИРЕННЯ МІЖ ОСОБОЮ, ЯКА ВЧИНИЛА ЗЛОЧИН, ТА ПОТЕРПІЛИМ (ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ТА ФРН)

ВОИНСКИЕ ПРЕСТУПЛЕНИЯ И НАКАЗАНИЯ

ЕКОНОМІКО-КРИМІНОЛОГІЧНА ТЕОРІЯ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Боротьба зі злочинністю

Примусові заходи медичного характеру

Використання даних, одержаних в результаті застосування науково технічних засобів, для доказування в кримінальному процесі

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ НОРМИ ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА КРАДІЖКУ ЯК ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Задача Кримінальне право

Судові дебати та їх учасники

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ КОМП’ЮТЕРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

ТАКТИЧНІ ОПЕРАЦІЇ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ВБИВСТВ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ ОРГАНІЗОВАНИМИ ГРУПАМИ І ЗЛОЧИННИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА УМИСНИХ ВБИВСТВ ПРИ ПОМ’ЯКШУЮЧИХ ОБСТАВИНАХ (статті 116, 117, 118 КК УКРАЇНИ)

Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин. Добровільне відмовлення від злочину

Терористичний акт

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИМУШУВАННЯ ДО ВИКОНАННЯ ЧИ НЕВИКОНАННЯ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ (СТ. 355 КК УКРАЇНИ)

Об'єктивна та суб'єктивна сторона складу злочину

Зупинення та закінчення досудового (попереднього) слідства

ПРИЧИННИЙ ЗВ’ЯЗОК ЯК ОЗНАКА ОБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ

Реабілітація в кримінальному провадженні

ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ІМУНІТЕТ І ПРОБЛЕМИ ЙОГО ЗАХИСТУ В КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ

Суб’єкт злочину

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ ЗАКОННОСТІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ(загальні засади концепції)

Набрання і втрата чинності законом про кримінальну відповідальність

Пенітенціарна функція демократичної правової держави та роль громадянського суспільства в механізмі її реалізації

МАЛОЗНАЧНІСТЬ ДІЯННЯ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Фіктивне банкрутство ст. 218 КК

ДОБРОВОЛЬНЫЙ ОТКАЗ ПРИ СОУЧАСТИИ

Насильницьке донорство

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ЗЛОЧИНІВ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ЗЛОЧИННІСТЮ

ЗАСТАВА ЯК ЗАПОБІЖНИЙ ЗАХІД ЗА КРИМІНАЛЬНИМ СУДОЧИНСТВОМ УКРАЇНИ

Поняття та ознаки добровільної відмови при незакінченому злочині

Відповідальність співучасників

Кримінальна відповідальність за створення терористичної групи чи терористичної організації

Погашення і знаття судимості

Порушення правил екологічної безпеки

Характеристика складу злочину: Порушення недоторканності житла

Неповнолітні особи як суб"єкти кримінальної відповідальності

Поняття, мета, завдання та джерела кримінального процесу

Боротьба США з наркотиками в Латинській Америці

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ НЕЗАКОННОГО ВИРОБНИЦТВА НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ ТА ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ДОВЕДЕННЯ ДО БАНКРУТСТВА (АНАЛІЗ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ)

Екзаменаційний білет

Жінка як суб’єкт кримінальної відповідальності

ПИТАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА В ПРАЦЯХ О.Ф. КІСТЯКІВСЬКОГО

Кримінально-правова характеристика грабежу. Його відмінність від крадіжки тарозбою

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОСЯГАННЯ НА ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ОСОБИ, ВЧИНЕНІ В СТАНІ СИЛЬНОГО ДУШЕВНОГО ХВИЛЮВАННЯ

Історія охоронної функції кримінального права