|
ЦІНА:
24 грн.
|
|
|
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Теорія суспільного вибору (ID роботи: 1171) |
| Напрям: | Економіка |
| Предмет: | Економічна теорія |
| Тип роботи: | Реферат |
| Кількість сторінок: | 20 |
| Рік захисту: | 2007 |
| Мова: | Українськa |
План
Вступ.
1. Формування суспільного вибору.
2. Соціальний інституціалізм.
3. Суть економічної теорії прав власності.
4. Теорія суспільного вибору.
Висновок.
Список використаної літератури.
1. Формування суспільного вибору.
2. Соціальний інституціалізм.
3. Суть економічної теорії прав власності.
4. Теорія суспільного вибору.
Висновок.
Список використаної літератури.
Вступ
Будь-яка істота, що живе на землі, будь-то рослина чи тварина, повноцінно живе чи існує тільки при дотриманні нею чи навколишнім світом визначених умов.
Ці умови створюють консенсус, що відчувається як задоволення, тому має місце говорити про границю споживання, такому стані всіх людей, при якому їхні потреби в благах максимально насичені. І в сучасний час потреби в красивому одязі, вишуканій їжі, у погоні за модою і престижем актуальні, і від них залежать зайнятість на ринку праці, розвиток як великого, так і малого бізнесу.
Задоволення потреб – це ціль будь-якої діяльності людини. Вона працює, щоб забезпечити собі харчування, одяг, відпочинок, розваги тобто ті блага, що потрібні в житті. І навіть діяння, що, здавалося б, не несе ніякої користі для людини, насправді має причину. Наприклад, милостиня, для того, хто її дає, є задоволенням його вищих потреб, зв'язаних з його психікою.
Людина без потреб – мертва Людина.
Потреби суспільства – це соціологічна категорія, в основі якої лежать колективні звички, тобто те, що прийшло від наших предків, і утворилося в суспільстві настільки сильно, що снує в підсвідомості. Цим і цікаві потреби, що залежать від підсвідомості, що не піддаються аналізу, розглядаючи конкретний індивід. Їх необхідно розглядати глобально, щодо суспільства.
Ці умови створюють консенсус, що відчувається як задоволення, тому має місце говорити про границю споживання, такому стані всіх людей, при якому їхні потреби в благах максимально насичені. І в сучасний час потреби в красивому одязі, вишуканій їжі, у погоні за модою і престижем актуальні, і від них залежать зайнятість на ринку праці, розвиток як великого, так і малого бізнесу.
Задоволення потреб – це ціль будь-якої діяльності людини. Вона працює, щоб забезпечити собі харчування, одяг, відпочинок, розваги тобто ті блага, що потрібні в житті. І навіть діяння, що, здавалося б, не несе ніякої користі для людини, насправді має причину. Наприклад, милостиня, для того, хто її дає, є задоволенням його вищих потреб, зв'язаних з його психікою.
Людина без потреб – мертва Людина.
Потреби суспільства – це соціологічна категорія, в основі якої лежать колективні звички, тобто те, що прийшло від наших предків, і утворилося в суспільстві настільки сильно, що снує в підсвідомості. Цим і цікаві потреби, що залежать від підсвідомості, що не піддаються аналізу, розглядаючи конкретний індивід. Їх необхідно розглядати глобально, щодо суспільства.
Висновок
Істотність системи благ у тім, що людина чи суспільство в цілому має набір потреб, кожна з який вимагає свого задоволення. Ця, здавалося б проста теза, здобуває серйозне забарвлення якщо проаналізувати сучасний час і історію. Те чого ми досягли в будь-якій області, нехай ціною світових війн, світових криз у кінцевому рахунку є наслідком із простого бажання чи почуття недостачі, чи зрушеннями внутрішнього хімізму. Паралельно лежить закон зростаючих потреб. В основі даного закону лежать потреби в благах конкретної людини, а вони характеризують потреби всього суспільства. І в той же час цей закон є рушійною силою економічного росту, у силу того, що людині потрібно завжди більше, ніж віна досягла.
Вартість будь-якого товару на ринку залежить від нашої потреби в цьому товарі. Тому, що пропозиція залежить від попиту благ, а попит на блага - це одна з граней потреб населення.
Існують безліч методів і факторів формування благ. Діловим людям, які починають діяльність, спрямовану на роботу із суспільством, необхідно докладно вивчити об'єктивні фактори формування благ цього суспільства, інакше вони можуть стати жертвами своїх же недоліків.
Людина відрізняється від тварини тим, що вона обдумано робить, а не збирає. У процесі соціалізації людини суспільством у неї закладаються способи виробництва, і формуються її вищі блага.
Потреби суспільства в благах генетично й історично – першопричина людської діяльності, але разом з тим вони є і результатом цієї діяльності. Діяльність це спосіб існування суспільства. Так само як і рух - це спосіб існування матерії наприклад. Кожний з нас підкоряється закону потреб в тих чи інших благах сам і не розуміючи цього, тому, що наші потреби будують сьогодення і майбутнє. Такі потреби створили й історію. Це звучить занадто різко, але це істина. Щоб зрозуміти це досить задуматися про причини своїх дій, я вже не говорю про первинні потреби, я маю через вищі потреби, тому що багатий підприємець виявляється може жити і на мільйонну частку своїх доходів. Але ж ні, він заробляє все більші суми грошей. Це та ж діяльність, першопричиною якої є потреби, що у даному випадку вступають на ще більш високий рівень – азарт, гонка, як у спорті.
Створюється враження, що абсолютно усе залежить від наших потреб. Це так. Людина еволюціонувала і стала «хазяїном світу» завдяки своїм потребам.
Отже, в політиці не існує взаємовигідного обміну. Прихильники теорії суспільного вибору роблять висновок про існування політичної нерівності, що зумовлена економічними причинами. Це — нерівність в одержанні інформації, її перекручення, прийняття чиновниками, парламентарями рішень, які допомогли б їм бути пере¬обраними (популістських), або рішень, що сприятимуть інтересам організованих груп тиску (лобі), але є неефективними для суспільства в цілому.
Ураховуючи ці суперечності, прихильники теорії суспільного вибору пропонують реформування політичної системи. Це реформування передбачає поширення ринкових відносин на політичну сферу. Політика, наголошували вони, може і мусить будуватись на таких самих взаємовигідних договірних умовах, як і ринковий обмін.
«Ефективність» політичного обміну, підкреслював Б’юкенен, буде визначатись тим, наскільки повно втілюватиметься в життя принцип одностайності. «Одностайність, — писав він, — досягнута учасниками колективного вибору в політиці, є аналогічною добровільному обміну індивідуальних товарів на ринку».
Усе викладене ще раз підтверджує думку про те, що інституціоналізм не має загальної теоретичної основи. Але водночас його напрямки мають чимало спільних рис.
Вартість будь-якого товару на ринку залежить від нашої потреби в цьому товарі. Тому, що пропозиція залежить від попиту благ, а попит на блага - це одна з граней потреб населення.
Існують безліч методів і факторів формування благ. Діловим людям, які починають діяльність, спрямовану на роботу із суспільством, необхідно докладно вивчити об'єктивні фактори формування благ цього суспільства, інакше вони можуть стати жертвами своїх же недоліків.
Людина відрізняється від тварини тим, що вона обдумано робить, а не збирає. У процесі соціалізації людини суспільством у неї закладаються способи виробництва, і формуються її вищі блага.
Потреби суспільства в благах генетично й історично – першопричина людської діяльності, але разом з тим вони є і результатом цієї діяльності. Діяльність це спосіб існування суспільства. Так само як і рух - це спосіб існування матерії наприклад. Кожний з нас підкоряється закону потреб в тих чи інших благах сам і не розуміючи цього, тому, що наші потреби будують сьогодення і майбутнє. Такі потреби створили й історію. Це звучить занадто різко, але це істина. Щоб зрозуміти це досить задуматися про причини своїх дій, я вже не говорю про первинні потреби, я маю через вищі потреби, тому що багатий підприємець виявляється може жити і на мільйонну частку своїх доходів. Але ж ні, він заробляє все більші суми грошей. Це та ж діяльність, першопричиною якої є потреби, що у даному випадку вступають на ще більш високий рівень – азарт, гонка, як у спорті.
Створюється враження, що абсолютно усе залежить від наших потреб. Це так. Людина еволюціонувала і стала «хазяїном світу» завдяки своїм потребам.
Отже, в політиці не існує взаємовигідного обміну. Прихильники теорії суспільного вибору роблять висновок про існування політичної нерівності, що зумовлена економічними причинами. Це — нерівність в одержанні інформації, її перекручення, прийняття чиновниками, парламентарями рішень, які допомогли б їм бути пере¬обраними (популістських), або рішень, що сприятимуть інтересам організованих груп тиску (лобі), але є неефективними для суспільства в цілому.
Ураховуючи ці суперечності, прихильники теорії суспільного вибору пропонують реформування політичної системи. Це реформування передбачає поширення ринкових відносин на політичну сферу. Політика, наголошували вони, може і мусить будуватись на таких самих взаємовигідних договірних умовах, як і ринковий обмін.
«Ефективність» політичного обміну, підкреслював Б’юкенен, буде визначатись тим, наскільки повно втілюватиметься в життя принцип одностайності. «Одностайність, — писав він, — досягнута учасниками колективного вибору в політиці, є аналогічною добровільному обміну індивідуальних товарів на ринку».
Усе викладене ще раз підтверджує думку про те, що інституціоналізм не має загальної теоретичної основи. Але водночас його напрямки мають чимало спільних рис.
Література
1. Альтватер Э. К чему ведёт приватизация общественных благ// Глобальная перспектива. – 09.02.2006. – с.5
2. Базілінська О.Я., Мініна О.В. Мікроекономіка: Навч.посібник. – Київ: „Центр навчальної літератури”, 2004
3. Вариан Х.Р. Микроэкономика. Промежуточный уровень. Современный подход: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 1997
4. Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. Микроэкономика. -Спб.: Экономическая школа, 1994. Т.1.
5. Горобчук Т.Т. Мікроекономіка: Навч.посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004
6. Долан Э.Дж., Линдсей Д. Рынок: микроэкономическая модель - С.-Пб, 1992
7. Задоя А.О. Мікроекономіка.: Курс лекцій.: Навч.посібник. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000
8. Лісовий А.В. Мікроекономіка.: Навч.посіб.- К.: Центр навчальної літератури”, 2003
9. Лисовицкий В.Н. Микроекономика. – Харьков.: Оригинал, 1993
10. Лісовицький В.М. Історія економічних вчень: Навч.посіб. – Київ: „Центр навчальної літератури”, 2004
11. Макконнел К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. Пер с англ. К., Хагар-Демос, 1993
12. Мікроекономіка і макроекономіка. Підручник для студентів екон. Спец. закл.освіти : У 2 ч. / За заг. Ред. С.Будаговської. – К.: Основи, 1998
13. Мэнкью Н.Г. Принципы экономикс. – СПб: Питер Ком, 1999
14. Нуреев Р.М. Курс микроэкономики: Учеб.для вузов. – М.: Норма, 2001
15. Пиндайк Р., Рубинфельд Д. Микроэкономика: Сокр. пер. с англ. /Науч. ред.: В.Т. Борисович, В.М. Полтерович, В.И. Данилов и др. – М.: «Экономика», «Дело», 1992
16. Радіонова І. Активність і нвтручання держави в ринковій економіці перехідного типу / Економічний часопис – ХХІ. – 2001. - №10. – с.10-12
17. Самуэльсон П. Экономика. М.: Алгон, 1992
18. Словник сучасної економіки Макміллана / Пер.с англ. – К.: «Арт Ек», 2000
19. Українське суспільство 1994-2001: Результати опитування громадської думки. К.: МІА "Подія". 2001.
20. Ястремський О.І., Грищенко О.Г. Основи мікроекономіки / Підручник. – К.: Товариство „Знання”, КОО, 1998
21. Маркс К. Капітал. – Т. 1. – К.: Держполітвидав., 1954.
22. Маршалл А. Принципы экономической науки. Т.1. – М.: Прогресс, Универс, 1993.
23. Бем-Баверк Е. Основы теории ценности хозяйственных благ. – М.- Спб, 1903, с. 192.
24. Сміт А. Дослідження про природу і причини багатства народів. – М.: Соцекгиз., 1935.
25. Семюельсон П.А., Нордгауз В.Д. Мікроекономіка. Пер. з англ. – К.: Основи, 1998. – с. 134.
26. Баранова Л. Я., А. И. Левин, «Потребности. Доходы. Потребление». Москва: «ЭКОНОМИКА», 1988.
27. Камаев В. Д., «Экономическая теория». Москва: «ВЛАДОС», 1999.
28. Чепурин «Основы экономической теории». Изд-е 4-е. Москва, 1999.
2. Базілінська О.Я., Мініна О.В. Мікроекономіка: Навч.посібник. – Київ: „Центр навчальної літератури”, 2004
3. Вариан Х.Р. Микроэкономика. Промежуточный уровень. Современный подход: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 1997
4. Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. Микроэкономика. -Спб.: Экономическая школа, 1994. Т.1.
5. Горобчук Т.Т. Мікроекономіка: Навч.посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004
6. Долан Э.Дж., Линдсей Д. Рынок: микроэкономическая модель - С.-Пб, 1992
7. Задоя А.О. Мікроекономіка.: Курс лекцій.: Навч.посібник. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000
8. Лісовий А.В. Мікроекономіка.: Навч.посіб.- К.: Центр навчальної літератури”, 2003
9. Лисовицкий В.Н. Микроекономика. – Харьков.: Оригинал, 1993
10. Лісовицький В.М. Історія економічних вчень: Навч.посіб. – Київ: „Центр навчальної літератури”, 2004
11. Макконнел К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. Пер с англ. К., Хагар-Демос, 1993
12. Мікроекономіка і макроекономіка. Підручник для студентів екон. Спец. закл.освіти : У 2 ч. / За заг. Ред. С.Будаговської. – К.: Основи, 1998
13. Мэнкью Н.Г. Принципы экономикс. – СПб: Питер Ком, 1999
14. Нуреев Р.М. Курс микроэкономики: Учеб.для вузов. – М.: Норма, 2001
15. Пиндайк Р., Рубинфельд Д. Микроэкономика: Сокр. пер. с англ. /Науч. ред.: В.Т. Борисович, В.М. Полтерович, В.И. Данилов и др. – М.: «Экономика», «Дело», 1992
16. Радіонова І. Активність і нвтручання держави в ринковій економіці перехідного типу / Економічний часопис – ХХІ. – 2001. - №10. – с.10-12
17. Самуэльсон П. Экономика. М.: Алгон, 1992
18. Словник сучасної економіки Макміллана / Пер.с англ. – К.: «Арт Ек», 2000
19. Українське суспільство 1994-2001: Результати опитування громадської думки. К.: МІА "Подія". 2001.
20. Ястремський О.І., Грищенко О.Г. Основи мікроекономіки / Підручник. – К.: Товариство „Знання”, КОО, 1998
21. Маркс К. Капітал. – Т. 1. – К.: Держполітвидав., 1954.
22. Маршалл А. Принципы экономической науки. Т.1. – М.: Прогресс, Универс, 1993.
23. Бем-Баверк Е. Основы теории ценности хозяйственных благ. – М.- Спб, 1903, с. 192.
24. Сміт А. Дослідження про природу і причини багатства народів. – М.: Соцекгиз., 1935.
25. Семюельсон П.А., Нордгауз В.Д. Мікроекономіка. Пер. з англ. – К.: Основи, 1998. – с. 134.
26. Баранова Л. Я., А. И. Левин, «Потребности. Доходы. Потребление». Москва: «ЭКОНОМИКА», 1988.
27. Камаев В. Д., «Экономическая теория». Москва: «ВЛАДОС», 1999.
28. Чепурин «Основы экономической теории». Изд-е 4-е. Москва, 1999.
Інші роботи цього напряму
© 2023 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?