Біоценози   (ID роботи: 967)

Вступ
1. Біоценоз, як єдність рослинності і тваринного населення
2. Склад і структура біоценозу
3. Зв’язки в біоценозі
4. Динаміка біоценозів
5. Основні закономірності розподілу біоценозів
6. Класифікація біоценозів
Висновки
Список використаної літератури

Термін "біоценоз" походить від грецьких слів bios - життя і koinos - загальний. Термін уперше був використаний німецьким зоологом XIX століття К. Мебіусом, що у книзі "Устриці й устричне господарство" цілий розділ назвав "Устрична банка як біологічне чи співтовариство біоценоз".
Знак рівності між поняттями екосистеми і біоценозу ставлять багато фахівців. Так, по І. А. Шилову: "Біоценоз являє собою еволюційно сформовану форму організації живого населення біосфери, багатовидову біологічну (екологічну) систему. У її склад входять представники різних таксонів, що відрізняються по своїх екологічних і фізіологічних властивостях і зв'язаних по багатьом формам біологічних відносин як між собою, так і з навколишнім їх неорганічним (абіотичним) середовищем". При цьому підкреслюються цілісність і здатність до самоорганізації як принципові характеристики такої системи, стійкі зв'язки між популяціями, але не окремими особинами системи. Такі зв'язки формуються в результаті "тривалого спільного існування в складі співтовариства. У підсумку їхніх

Біоценоз не являє собою випадкового набору організмів, а є для даних географічних умов історично складеним групуванням видів рослин і тварин та мікроорганізмів.
Члени біоценозу, що мають певні схожості у їх вимогах до абіотичних факторів середовища і місця, в яких вони проживають, називають біотопом (місцепроживанням). Положення виду в біоценозі, його зв’язки з іншими видами і вимоги до біотопів визначають екологічну нішу виду.
Біоценози мають свої особливості будови і функції, які відрізняють їх від інших рівнів життя. Це, насамперед, вища форма організації життя в біосфері, що складається з абіотичного і біотичного компонентів. Перший представлений речовинами і умовами неорганічного середовища, другий-автотрофними і гетеротрофними організмами. Автотрофні синтезуючі рослини становлять неодмінну (структурну) основу будь-якого біоценозу і позначаються загальним поняттям — продуценти. Використовуючи сонячну енергію і неорганічні речовини, вони створюють первинну біологічну продукцію у вигляді високомолекулярних органічних речовин з великим запасом потенційної енергії. Отже, продуценти становлять у біоценозі його енергетичну основу.
Гетеротрофні організми як споживачі органічної продукції і запасеної в ній енергії становлять другу структурну одиницю біоценозу, позначену поняттям консументи.
У біоценозі виникають конкурентні взаємовідносини між його членами-рослинами і тваринами. Особливою складністю відзначаються відносини між хижаками і жертвою. Ця проблема одна з найбільш актуальних в екології тварин.
Особливий трофічний зв’язок у біоценозі — паразитизм, при якому

1. Бедрій Я.Л. та ін. Основи екології та охорона наволишнього природного середовища: Навч. пос. - Львів, 1999. - 238 с.
2. Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології: теорія та практикум. Навчальний посібник. –К.: Лібра, 2002.- 352 с.
3. Вільдман І.Л. та інш. Екологія і духовність (Методичний аспект). - К.: КМЦ "Поезія", 2000. - 44 с.
4. Воронков Н.А. Экология общая, специальная, прикладная: Учебник - М.: Агар, 1999. - 424 с.
5. Герасимчук А.А., Палеха Ю.І. Екологія: Опорний курс лекцій: Навч. посібник. - К.: Вид-во Європейського ун-ту фінансів, інформ. систем, менеджменту і бізнесу, 1999. - 68 с.
6. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посібник - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. - 203 с.
7. Екологічний словник: Навч. посібник /В.В.Прежко та ін. – Харків: ХДАМГ, 1999. – 416 с.
8. Корсак К. Основи екології - К.: МАУП, 2000. - 237 с.
9. Кучерявий В.П. Екологія. — Львів: Світ, 2000 — 500 с: іл. Бібліогр.: с 480.
10. Лук'янова Л.Б. Основи екології: Навч. посібник - К.: Вища шк., 2000. -327с.
11. Одум Ю. Екологія (в двох томах) –М.: Мир, 1986
12. Чаус І.В. Основи екології: Опорний конспект. - Київ: КДТЕУ, 1998.-78с.

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОГРАМИ З ПИТАНЬ КІОТСЬКОГО ПРОТОКОЛУ ТА ЗМІН КЛІМАТУ

Форми біотичних взаємовідносин організмів

Міжнародне співробітництво в галузі охорони водних ресурсів

Екологічні права і обов’язки громадян

Проблеми накопичення та утилізації твердих побутових відходів у місті

Сучасні технології утилізації пластмаси

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОГРАМИ З ПИТАННЯ ОРХУСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ В УКРАЇНІ

Екологічні проблеми використання, охорони та відтворення водних ресурсів регіону

Критерії динамічної оптимізації відновлювальних і невідновлювальних ресурсів

Утилізація побутових відходів

Концепція сучасного природознавства

Природно-ресурсний потенціал країни (порівняльний аналіз)

Заповідна справа

Моніторинг довкілля

Проблеми накопичення та визначення складу твердих побутових відходів у місті Сімферополь

Вплив зелених насаджень у зниженні рівня шуму міського середовища

Поняття екологічного права

Діагностика здоров’я дітей дошкільного віку м. Києва та напрямки їх природного оздоровлення

Оцінка токсичності побутових пральних засобів

Моніторинг вод Львівської області

Контрольна робота з дисципліни "Екологія" (Варіант 4)

Екологічні проблеми теплових електростанцій

Мікробіологічні властивості води рекреаційних зон Києва

Викиди в райони аеропорта

ВПЛИВ АВТОЗАПРАВНИХ СТАНЦІЙ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ