|
ЦІНА:
150 грн.
|
|
|
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Допити як види слідчих дій (ID роботи: 7532) |
| Напрям: | Право |
| Предмет: | Кримінальний процес |
| Тип роботи: | Курсова робота |
| Кількість сторінок: | 33 |
| Рік захисту: | 2013 |
| Мова: | Українськa |
План
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ДОПИТУ, ЯК ОДНОГО З ВИДУ СЛІДЧИХ ДІЙ
1.1.Поняття слідчих дій та загальні умови
1.2. Поняття і загальні положення допиту
РОЗДІЛ 2. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ДОПИТУ ТА ЙОГО ВИДИ
2.1. Допит свідка, потерпілого
2.2. Допит підозрюваного, обвинуваченого, неповнолітнього
2.3. Допит експерта та одночасний допит декількох осіб
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
РОЗДІЛ 1. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ДОПИТУ, ЯК ОДНОГО З ВИДУ СЛІДЧИХ ДІЙ
1.1.Поняття слідчих дій та загальні умови
1.2. Поняття і загальні положення допиту
РОЗДІЛ 2. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ДОПИТУ ТА ЙОГО ВИДИ
2.1. Допит свідка, потерпілого
2.2. Допит підозрюваного, обвинуваченого, неповнолітнього
2.3. Допит експерта та одночасний допит декількох осіб
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Вступ
Актуальність та доцільність курсової роботи. З кожним днем в різних сферах суспільного життя відбуваються зміни. Зміни, які потребують вдосконалення законодавчого регулювання тих чи інших суспільних відносин. Тому, як наслідок, значна кількість нововведень, розробляться нові та вдосконалюються діючі правові норми. Не виняток тому і кримінально-процесуальне законодавство.
Станом на сьогодні набрав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК).
Новий КПК містить певні відмінності у порівнянні з КПК від 28.12.1960 питанні регулюванні кримінального процесу. Водночас новий КПК чинний порівняно незначний термін і тому його положення, в тому числі й стосовно здійснення слідчих дій не є досить дослідженими.
Як відомо, допит – різновид слідчої дії. Як і будь яка слідча дія допит має певну тактику здійснення.
Нерідко принципи здійснення слідчих дій закріплені в чинному кримінально-процесуальному законодавстві суперечить системі тактичних прийомів, десятиліттями розроблювальними наукою. Найбільш очевидно зазначене явище виявляється при аналізі співвідношення норм, що визначають регламентацію допиту, і норм, що безпосередньо регулюють провадження допиту.
В процесі допиту формується такий доказ, як показання. Практика показує, що нерідко саме показання є найменш стабільними доказами. Так як, протягом кримінального провадження допитувані особи неодноразово можуть змінювати показання, як у зв'язку з негативним впливом зацікавлених осіб або дефектів при провадженні допиту (завуальованих дій навідного характеру, інших незаконних прийомів), так і внаслідок усвідомлення ілюзії сприйняття, переосмислення того, що відбулося, тощо, що нерідко веде до визнання таких показань неприпустимими доказами.
Проблеми одержання показань і провадження допиту як способу формування доказів залучали і раніше увагу вчених-процесуалістів. Вітчизняній науці відомі як роботи, присвячені теоретико-методологічним основам допиту в цілому, так і праці, що спеціально розглядають ті або інші види допиту з кримінально-процесуальної точки зору. Водночас окремі питання залишились недостатньо дослідженими або недослідженими взагалі. Цим пояснюється важливість і актуальність теоретичних досліджень та аналізу практики допиту як слідчої дії в кримінальному процесі України.
Таким чином, проблемні аспекти процесуальної регламентації такої слідчої дії як допит мають потребу в спеціальному дослідженні.
Зазначене зумовлює актуальність та доцільність дослідження вибраної теми курсової роботи в контексті сучасної правової думки, оскільки в сучасних умовах вона є досить актуальною та не досить дослідженою.
Метою роботи є дослідження допитів, як різновиду слідчих дій.
З огляду на поставлену мету, перед роботою поставлені наступні завдання:
 Розкрити поняття слідчих дій та розглянути загальні умови.
 Розкрити поняття допиту, як слідчої дії та розглянути загальні положення.
 Охарактеризувати процес допиту свідка та потерпілого.
 Розглянути особливості допиту підозрюваного, обвинуваченого, неповнолітнього.
 Проаналізувати правове регулювання допиту експерта та одночасного допиту декількох осіб.
Об'єктом дослідження є правовідносини учасників кримінального процесу, що формуються при провадженні допиту в ході розслідування злочинів.
Предметом дослідження є допити, як види слідчих дій.
Теоретико-методологічною основою курсової роботи є роботи таких науковців, як: Аленін Ю.П., Шепітько В.Ю., Грошевий Ю.М. та інших.
Методи дослідження. Методологічною основою в роботі є наукові методи, що ґрунтуються на вимогах об`єктивного та всебічного аналізу суспільних явищ правового характеру. Основним методом дослідження в роботі є аналіз відповідних нормативно-правових актів та науково-теоретичних джерел. Поряд із основним, для вирішення поставлених питань та досягнення мети, використовується сукупність методів пізнання, як загальнонаукових: діалектичний, системний, структурний, порівняльний, функціональний, так і спеціальних: формально-правовий, спеціально-юридичний, порівняльно-правовий.
Теоретичне значення роботи заключається в дослідженні допитів, як виду слідчих дій.
Практичне значення полягає у можливості використання досліджуваних матеріалів та здобутих знань у ході навчальної та професійної діяльності юриста. Результати дослідження можуть бути використані для подальших наукових розробок цієї проблематики, підготовки наукових семінарів, конференцій тощо.
Структура курсової роботи обумовлена завданнями та метою роботи, логікою дослідження. Курсова робота складається з вступу, основної частини, висновків. Основна частина курсової роботи включає 2 розділи, кожен з яких у свою чергу поділяється на підрозділи, пункти та підпункти. Перший розділ «КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ДОПИТУ, ЯК ОДНОГО З ВИДУ СЛІДЧИХ ДІЙ» . Другий розділ «КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ДОПИТУ ТА ЙОГО ВИДИ». Перший розділ дає загальну характеристику кримінально-процесуальної регламентації допиту, як одного з виду слідчих дій. Другий розділ розглядає кримінально-процесуальний порядок допиту та його види.
Обсяг роботи : 30 сторінок.
Написання даної курсової роботи сприятиме не лише поглибленому вивченню вибраної теми, а й набутті навичок науково-дослідної роботи, що для професії юриста є необхідним.
Таким чином, пропоную детально розглянути запропоновану тему.
Станом на сьогодні набрав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК).
Новий КПК містить певні відмінності у порівнянні з КПК від 28.12.1960 питанні регулюванні кримінального процесу. Водночас новий КПК чинний порівняно незначний термін і тому його положення, в тому числі й стосовно здійснення слідчих дій не є досить дослідженими.
Як відомо, допит – різновид слідчої дії. Як і будь яка слідча дія допит має певну тактику здійснення.
Нерідко принципи здійснення слідчих дій закріплені в чинному кримінально-процесуальному законодавстві суперечить системі тактичних прийомів, десятиліттями розроблювальними наукою. Найбільш очевидно зазначене явище виявляється при аналізі співвідношення норм, що визначають регламентацію допиту, і норм, що безпосередньо регулюють провадження допиту.
В процесі допиту формується такий доказ, як показання. Практика показує, що нерідко саме показання є найменш стабільними доказами. Так як, протягом кримінального провадження допитувані особи неодноразово можуть змінювати показання, як у зв'язку з негативним впливом зацікавлених осіб або дефектів при провадженні допиту (завуальованих дій навідного характеру, інших незаконних прийомів), так і внаслідок усвідомлення ілюзії сприйняття, переосмислення того, що відбулося, тощо, що нерідко веде до визнання таких показань неприпустимими доказами.
Проблеми одержання показань і провадження допиту як способу формування доказів залучали і раніше увагу вчених-процесуалістів. Вітчизняній науці відомі як роботи, присвячені теоретико-методологічним основам допиту в цілому, так і праці, що спеціально розглядають ті або інші види допиту з кримінально-процесуальної точки зору. Водночас окремі питання залишились недостатньо дослідженими або недослідженими взагалі. Цим пояснюється важливість і актуальність теоретичних досліджень та аналізу практики допиту як слідчої дії в кримінальному процесі України.
Таким чином, проблемні аспекти процесуальної регламентації такої слідчої дії як допит мають потребу в спеціальному дослідженні.
Зазначене зумовлює актуальність та доцільність дослідження вибраної теми курсової роботи в контексті сучасної правової думки, оскільки в сучасних умовах вона є досить актуальною та не досить дослідженою.
Метою роботи є дослідження допитів, як різновиду слідчих дій.
З огляду на поставлену мету, перед роботою поставлені наступні завдання:
 Розкрити поняття слідчих дій та розглянути загальні умови.
 Розкрити поняття допиту, як слідчої дії та розглянути загальні положення.
 Охарактеризувати процес допиту свідка та потерпілого.
 Розглянути особливості допиту підозрюваного, обвинуваченого, неповнолітнього.
 Проаналізувати правове регулювання допиту експерта та одночасного допиту декількох осіб.
Об'єктом дослідження є правовідносини учасників кримінального процесу, що формуються при провадженні допиту в ході розслідування злочинів.
Предметом дослідження є допити, як види слідчих дій.
Теоретико-методологічною основою курсової роботи є роботи таких науковців, як: Аленін Ю.П., Шепітько В.Ю., Грошевий Ю.М. та інших.
Методи дослідження. Методологічною основою в роботі є наукові методи, що ґрунтуються на вимогах об`єктивного та всебічного аналізу суспільних явищ правового характеру. Основним методом дослідження в роботі є аналіз відповідних нормативно-правових актів та науково-теоретичних джерел. Поряд із основним, для вирішення поставлених питань та досягнення мети, використовується сукупність методів пізнання, як загальнонаукових: діалектичний, системний, структурний, порівняльний, функціональний, так і спеціальних: формально-правовий, спеціально-юридичний, порівняльно-правовий.
Теоретичне значення роботи заключається в дослідженні допитів, як виду слідчих дій.
Практичне значення полягає у можливості використання досліджуваних матеріалів та здобутих знань у ході навчальної та професійної діяльності юриста. Результати дослідження можуть бути використані для подальших наукових розробок цієї проблематики, підготовки наукових семінарів, конференцій тощо.
Структура курсової роботи обумовлена завданнями та метою роботи, логікою дослідження. Курсова робота складається з вступу, основної частини, висновків. Основна частина курсової роботи включає 2 розділи, кожен з яких у свою чергу поділяється на підрозділи, пункти та підпункти. Перший розділ «КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ДОПИТУ, ЯК ОДНОГО З ВИДУ СЛІДЧИХ ДІЙ» . Другий розділ «КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ДОПИТУ ТА ЙОГО ВИДИ». Перший розділ дає загальну характеристику кримінально-процесуальної регламентації допиту, як одного з виду слідчих дій. Другий розділ розглядає кримінально-процесуальний порядок допиту та його види.
Обсяг роботи : 30 сторінок.
Написання даної курсової роботи сприятиме не лише поглибленому вивченню вибраної теми, а й набутті навичок науково-дослідної роботи, що для професії юриста є необхідним.
Таким чином, пропоную детально розглянути запропоновану тему.
Висновок
Таким чином, у даній курсовій роботі, за аналізом нормативно-правових актів та науково-теоретичних джерел, було досліджено правовідносини учасників кримінального процесу, що формуються при провадженні допиту в ході розслідування злочинів. При чому, основну увагу сконцентровано на дослідженні допитів, як виду слідчих дій.
Підведемо короткий підсумок:
1. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
2. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням правил встановлених КПК, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази – недопустимими.
3. Допит — це процесуальна дія, яка являє собою регламентований кримінально-процесуальними нормами інформаційно-психологічний процес спілкування осіб, котрі беруть в ньому участь, та спрямований на отримання інформації про відомі допитуваному факти, що мають значення для встановлення істини у справі.
4. Процесуальний порядок допиту регламентується нормами КПК, дотримання яких є обов’язковим.
5. Недотримання процесуальних правил проведення допиту є порушенням закону і тягне за собою недійсність проведеної дії та недопустимість отриманих показань використання як джерела доказів.
6. Новий КПК передбачає, що допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування. В іншому місці допит може бути проведений тільки за погодженням особи, яку мають намір допитати.
7. Важливою новацією є те, що у разі відмови підозрюваного відповідати на запитання, давати показання особа, яка проводить допит, зобов’язана його зупинити одразу після отримання такої заяви.
8. Кримінальному процесу відомий допит потерпілого, свідка, підозрюваного, обвинуваченого, експерта.
9. Метою допиту є з`ясування обставин, що є важливими для встановлення істини по справі.
10. Предмет допиту залежить від процесуального статусу допитуваного.
11. В результаті допиту формується такий доказ, як показання.
12. Процес допиту фіксується в порядку визначеному кримінально-процесуальним законодавством.
13. Під час допиту особа може користуватися послугами адвоката, перекладача. Використовувати нотатки та записи.
14. Допит малолітніх та неповнолітніх осіб проводиться з обов’язковою участю законного представника, педагога або психолога, а за необхідності – лікаря.
15. Давати показання є обов’язком свідка та експерта, окрім винятків, встановлених законодавством та правом потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого.
Вважаю, що за аналізом даних матеріалів, вдалося виконати поставлені перед роботою завдання та досягти мети.
Підведемо короткий підсумок:
1. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
2. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням правил встановлених КПК, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази – недопустимими.
3. Допит — це процесуальна дія, яка являє собою регламентований кримінально-процесуальними нормами інформаційно-психологічний процес спілкування осіб, котрі беруть в ньому участь, та спрямований на отримання інформації про відомі допитуваному факти, що мають значення для встановлення істини у справі.
4. Процесуальний порядок допиту регламентується нормами КПК, дотримання яких є обов’язковим.
5. Недотримання процесуальних правил проведення допиту є порушенням закону і тягне за собою недійсність проведеної дії та недопустимість отриманих показань використання як джерела доказів.
6. Новий КПК передбачає, що допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування. В іншому місці допит може бути проведений тільки за погодженням особи, яку мають намір допитати.
7. Важливою новацією є те, що у разі відмови підозрюваного відповідати на запитання, давати показання особа, яка проводить допит, зобов’язана його зупинити одразу після отримання такої заяви.
8. Кримінальному процесу відомий допит потерпілого, свідка, підозрюваного, обвинуваченого, експерта.
9. Метою допиту є з`ясування обставин, що є важливими для встановлення істини по справі.
10. Предмет допиту залежить від процесуального статусу допитуваного.
11. В результаті допиту формується такий доказ, як показання.
12. Процес допиту фіксується в порядку визначеному кримінально-процесуальним законодавством.
13. Під час допиту особа може користуватися послугами адвоката, перекладача. Використовувати нотатки та записи.
14. Допит малолітніх та неповнолітніх осіб проводиться з обов’язковою участю законного представника, педагога або психолога, а за необхідності – лікаря.
15. Давати показання є обов’язком свідка та експерта, окрім винятків, встановлених законодавством та правом потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого.
Вважаю, що за аналізом даних матеріалів, вдалося виконати поставлені перед роботою завдання та досягти мети.
Література
1. Конституція України// Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР:[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
2. Кримінальний процесуальний кодекс України// Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 13.04.2012 № 4651-VI :[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2#n2
3. Закон України «Про судову експертизу»//Верховна Рада України; Закон від 25.02.1994 № 4038-XII:[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12
4. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 4-те вид., доп. і перероб. - К.: А.С.К., 2003. - 1120 с.
5. Грошевий Ю.М. Кримінальний процес. Загальна частина :[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.adhdportal.com/book_1474.html
6. Шеремет А. П., Криміналістика частина :[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://imanbooks.com/book_255
7. Коваленко Є. Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 632 с.
8. Шепітько В.Ю. Криміналістика: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / За ред. В. Ю. Шепітька. — 2-ге вид., переробл. і допов. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — 728 с.
9. Коваленко Є. Г., Маляренко В. Т. Кримінальний процес України: Підручник. - 2-е вид., перероб. і допов. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 712 с.
10. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: Навч. посіб. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 576 с.
11. Шепітько В.Ю. Довідник слідчого. - К.: Видавничий дім “Ін - Юре”, 2002. – 105 с.
12. Кримінальний процес України: Навчальний посібник для підготовки до іспиту / За заг. ред. Ю.П. Аленіна: [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://jure.ucoz.ua/load/proces/kriminalnij_proces/kriminalnij_proces_ukrajini/41-1-0-60
13. Алфьоров С.М. Новації кримінально-процесуального законодавства Матеріали науково-практичної конференції (6 липня 2012 року, м. Дніпропетровськ) Дніпропетровськ: Асоціація адвокатів України, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2012. – 40 с.
14. Грошевий Ю.М., Капліна О.В. (редактори) Кримінальний процес: Підручник. — Х. : Право, 2010. — 608 с.
15. Молдован А.В., Мельник С.М. Кримінальний процес України Навчальний посібник Центр учбової літератури, 2013. - 367 с.
16. Гетьман А.(ред.) Кримінальний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар Харків : Право, Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» Національна академія правових наук України, 2012. - 681 с. Науково-практичний коментар нового Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 № 4651-VI.
17. Криміналістика: Підручник / За ред. професорів А.Г. Філіпова, А.Ф. Волинського. - М.: Спарк, 1999. – 543 c.
18. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. — К.: Істина, 2007. — 456 с.
19. КПК 2012: Допит на досудовому слідстві: [Електронний ресурс].
20. Процедуру порушення кримінальної справи та проведення слідчих дій суттєво спрощено: [Електронний ресурс].
2. Кримінальний процесуальний кодекс України// Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 13.04.2012 № 4651-VI :[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2#n2
3. Закон України «Про судову експертизу»//Верховна Рада України; Закон від 25.02.1994 № 4038-XII:[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12
4. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 4-те вид., доп. і перероб. - К.: А.С.К., 2003. - 1120 с.
5. Грошевий Ю.М. Кримінальний процес. Загальна частина :[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.adhdportal.com/book_1474.html
6. Шеремет А. П., Криміналістика частина :[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://imanbooks.com/book_255
7. Коваленко Є. Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 632 с.
8. Шепітько В.Ю. Криміналістика: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / За ред. В. Ю. Шепітька. — 2-ге вид., переробл. і допов. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — 728 с.
9. Коваленко Є. Г., Маляренко В. Т. Кримінальний процес України: Підручник. - 2-е вид., перероб. і допов. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 712 с.
10. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: Навч. посіб. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 576 с.
11. Шепітько В.Ю. Довідник слідчого. - К.: Видавничий дім “Ін - Юре”, 2002. – 105 с.
12. Кримінальний процес України: Навчальний посібник для підготовки до іспиту / За заг. ред. Ю.П. Аленіна: [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://jure.ucoz.ua/load/proces/kriminalnij_proces/kriminalnij_proces_ukrajini/41-1-0-60
13. Алфьоров С.М. Новації кримінально-процесуального законодавства Матеріали науково-практичної конференції (6 липня 2012 року, м. Дніпропетровськ) Дніпропетровськ: Асоціація адвокатів України, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2012. – 40 с.
14. Грошевий Ю.М., Капліна О.В. (редактори) Кримінальний процес: Підручник. — Х. : Право, 2010. — 608 с.
15. Молдован А.В., Мельник С.М. Кримінальний процес України Навчальний посібник Центр учбової літератури, 2013. - 367 с.
16. Гетьман А.(ред.) Кримінальний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар Харків : Право, Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» Національна академія правових наук України, 2012. - 681 с. Науково-практичний коментар нового Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 № 4651-VI.
17. Криміналістика: Підручник / За ред. професорів А.Г. Філіпова, А.Ф. Волинського. - М.: Спарк, 1999. – 543 c.
18. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. — К.: Істина, 2007. — 456 с.
19. КПК 2012: Допит на досудовому слідстві: [Електронний ресурс].
20. Процедуру порушення кримінальної справи та проведення слідчих дій суттєво спрощено: [Електронний ресурс].
Додаткова iнформацiя
1522
Інші роботи цього напряму
© 2023 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?