|
ЦІНА:
300 грн.
|
||
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Населення і міжнародне право (ID роботи: 7441) |
| Напрям: | Право |
| Предмет: | Міжнародне право |
| Тип роботи: | Курсова робота |
| Кількість сторінок: | 41 |
| Рік захисту: | 2016 |
| ВУЗ: | Національний Університет Харчових Технологій (НУХТ) |
| Мова: | Українськa |
План
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАСЕЛЕННЯ В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ
РОЗДІЛ 2. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ ГРОМАДЯНСТВА
2.1. Набуття громадянства
2.2. Припинення громадянства
РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ІНШИХ ОСІБ
3.1. Правовий статус інземців
3.2. Правовий статус осіб без громадянства
3.3. Особливості правового статусу осіб, що володіють множинним громадянством
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАСЕЛЕННЯ В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ
РОЗДІЛ 2. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ ГРОМАДЯНСТВА
2.1. Набуття громадянства
2.2. Припинення громадянства
РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ІНШИХ ОСІБ
3.1. Правовий статус інземців
3.2. Правовий статус осіб без громадянства
3.3. Особливості правового статусу осіб, що володіють множинним громадянством
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Вступ
Актуальність теми дослідження. У сучасному суспільстві, в міру демократизації міжнародних відносин та прогресивного розвитку міжнародного права, зростає роль індивідів, ширше – населення. Зараз населення – активний елемент, що сам вирішує згідно з визнаним у міжнародному праві принципом самовизначення народів про устрій своєї держави, політичний статус та шлях її розвитку.
Інститут громадянства виник порівняно недавно. Розуміння людини як громадянина має надзвичайно важливе значення для характеристики її соціальної сутності, правового становища. Громадянство є тією підставою, яка дозволяє особі, що має статус громадянина, повною мірою прилучатися до політичного, економічного, правового та культурного життя суспільства і держави. Обсяг тих прав і свобод, якими особа може користуватися в окремій державі, а також обсяг обов'язків, покладених на неї цією державою, прямо залежать від наявності чи відсутності у особи статусу громадянина даної держави. Громадянські та політичні, економічні, соціальні та культурні права і свободи у повному обсязі надаються саме громадянам суверенної держави.
Звичайно, за суто правовим поглядом на населення як складовий елемент держави не можна забувати про інші дуже важливі аспекти проблеми: населення держави може бути однорідним та неоднорідним (з точок зору етнічної, культурної, мовної, релігійної та ін.), від цього залежать єдність та стабільність держави. Почуття патріотизму та національні почуття відіграють важливу роль у міжнародних відносинах, особливо коли народ бачить загрозу своєму існуванню чи своїй ідентичності.
Метою дослідження роботи є аналіз населення і міжнародне право.
Відповідно до мети завданням дослідження при написанні роботи є:
1) надати загальну характеристику населення в міжнародному праві;
2) визначити міжнародно-правові питання набуття громадянства;
3) розкрити міжнародно-правові питання припинення громадянства;
4) визначити правовий статус іноземців;
5) надати характеристику правового статусу осіб без громадянства;
6) розкрити особливості правового статусу осіб, що володіють множинним громадянством;
Об’єктом дослідження є інститут населення в міжнародному праві.
Предметом дослідження є населення і міжнародне право.
Методи дослідження. У процесі дослідження використаний комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: діалектичний метод; історичний метод; формально-логічний; порівняльно-правовий; системно-функціональний; формально-юридичний; логічний.
Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів та 5 підрозділів, висновків, списку використаних джерел.
Інститут громадянства виник порівняно недавно. Розуміння людини як громадянина має надзвичайно важливе значення для характеристики її соціальної сутності, правового становища. Громадянство є тією підставою, яка дозволяє особі, що має статус громадянина, повною мірою прилучатися до політичного, економічного, правового та культурного життя суспільства і держави. Обсяг тих прав і свобод, якими особа може користуватися в окремій державі, а також обсяг обов'язків, покладених на неї цією державою, прямо залежать від наявності чи відсутності у особи статусу громадянина даної держави. Громадянські та політичні, економічні, соціальні та культурні права і свободи у повному обсязі надаються саме громадянам суверенної держави.
Звичайно, за суто правовим поглядом на населення як складовий елемент держави не можна забувати про інші дуже важливі аспекти проблеми: населення держави може бути однорідним та неоднорідним (з точок зору етнічної, культурної, мовної, релігійної та ін.), від цього залежать єдність та стабільність держави. Почуття патріотизму та національні почуття відіграють важливу роль у міжнародних відносинах, особливо коли народ бачить загрозу своєму існуванню чи своїй ідентичності.
Метою дослідження роботи є аналіз населення і міжнародне право.
Відповідно до мети завданням дослідження при написанні роботи є:
1) надати загальну характеристику населення в міжнародному праві;
2) визначити міжнародно-правові питання набуття громадянства;
3) розкрити міжнародно-правові питання припинення громадянства;
4) визначити правовий статус іноземців;
5) надати характеристику правового статусу осіб без громадянства;
6) розкрити особливості правового статусу осіб, що володіють множинним громадянством;
Об’єктом дослідження є інститут населення в міжнародному праві.
Предметом дослідження є населення і міжнародне право.
Методи дослідження. У процесі дослідження використаний комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: діалектичний метод; історичний метод; формально-логічний; порівняльно-правовий; системно-функціональний; формально-юридичний; логічний.
Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів та 5 підрозділів, висновків, списку використаних джерел.
Висновок
Розглянувши тему населення і міжнародне право необхідно зробити наступні висновки.
1. Провівши коротке конституційно-правове дослідження головних сучасних способів набуття громадянства, можна дійти висновку, що набуття громадянства сьогодні часто не є наслідком постійного та ефективного зв’язку між собою та державою, її реальної інтеграції у суспільство та активної участі у його житті, а чітко продуманою та винятково ефективною діяльністю як держави, так і особи щодо покращення соціально-економічної та демографічної ситуації.
2. Набуття громадянства сьогодні часто не є наслідком постійного та ефективного зв’язку між собою та державою, її реальної інтеграції у суспільство та активної участі у його житті, а чітко продуманою та винятково ефективною діяльністю як держави, так і особи щодо покращення соціально-економічної та демографічної ситуації.
3. Вихід з громадянства – це втрата громадянства на підставі рішення компетентних органів держави, що приймається на прохання заінтересованої особи.
Позбавлення громадянства, на відміну від виходу з громадянства, здійснюється за ініціативою державних органів і, як правило, стосовно осіб, замішаних у ворожій щодо даної держави діяльності. Позбавлення громадянства містить у собі, таким чином, елемент покарання, однак законодавство більшості держав не допускає можливості позбавлення громадянства.
4. У міжнародному праві іноземцем вважають особу, яка знаходиться на території певної держави і не є її громадянином, але перебуває у громадянстві іншої держави.
Залежно від тривалості знаходження іноземця на території держави їх прийнято поділяти на: тих, що постійно проживають на території держави (понад 5 років); тих, що тимчасово проживають на території держави (понад 90 днів); тих, що тимчасово перебувають на території держави (до 90 днів).
5. Особами без громадянства (апатридами) вважаються особи, які не володіють громадянством жодної держави. Нормативне визначення цього терміна містить ст. 1 Конвенції про статус апатридів 1954 р., відповідно до якої апатридом є особа, яка не розглядається як громадянин будь-якої держави в силу її законів. Такі особи не мають постійного правового зв'язку із жодною державою, а тому не користуються правом дипломатичного захисту.
Безгромадянство може бути абсолютним та відносним. Абсолютне безгромадянство – безгромадянство з моменту народження; відносне – в результаті втрати громадянства.
Міжнародне право в немалі мірі сприяло покращенню правового статусу осіб без громадянства, який наближається до статусу іноземців. Проте це ще не означає права на дипломатичний захист зі сторони вітчизняної держави, яким володіють іноземці, а також прав, передбачених договорами з їхньою країною. Однак і в цьому відношенні спостерігається тенденція до визнання права держави на дипломатичний захист постійно проживаючих у ній осіб без громадянства.
6. Подвійне громадянство – юридичний стан, коли особа одночасно володіє громадянством двох і більше держав. Одним із способів виникнення подвійного громадянства є колізія «права крові» та «права ґрунту».
1. Провівши коротке конституційно-правове дослідження головних сучасних способів набуття громадянства, можна дійти висновку, що набуття громадянства сьогодні часто не є наслідком постійного та ефективного зв’язку між собою та державою, її реальної інтеграції у суспільство та активної участі у його житті, а чітко продуманою та винятково ефективною діяльністю як держави, так і особи щодо покращення соціально-економічної та демографічної ситуації.
2. Набуття громадянства сьогодні часто не є наслідком постійного та ефективного зв’язку між собою та державою, її реальної інтеграції у суспільство та активної участі у його житті, а чітко продуманою та винятково ефективною діяльністю як держави, так і особи щодо покращення соціально-економічної та демографічної ситуації.
3. Вихід з громадянства – це втрата громадянства на підставі рішення компетентних органів держави, що приймається на прохання заінтересованої особи.
Позбавлення громадянства, на відміну від виходу з громадянства, здійснюється за ініціативою державних органів і, як правило, стосовно осіб, замішаних у ворожій щодо даної держави діяльності. Позбавлення громадянства містить у собі, таким чином, елемент покарання, однак законодавство більшості держав не допускає можливості позбавлення громадянства.
4. У міжнародному праві іноземцем вважають особу, яка знаходиться на території певної держави і не є її громадянином, але перебуває у громадянстві іншої держави.
Залежно від тривалості знаходження іноземця на території держави їх прийнято поділяти на: тих, що постійно проживають на території держави (понад 5 років); тих, що тимчасово проживають на території держави (понад 90 днів); тих, що тимчасово перебувають на території держави (до 90 днів).
5. Особами без громадянства (апатридами) вважаються особи, які не володіють громадянством жодної держави. Нормативне визначення цього терміна містить ст. 1 Конвенції про статус апатридів 1954 р., відповідно до якої апатридом є особа, яка не розглядається як громадянин будь-якої держави в силу її законів. Такі особи не мають постійного правового зв'язку із жодною державою, а тому не користуються правом дипломатичного захисту.
Безгромадянство може бути абсолютним та відносним. Абсолютне безгромадянство – безгромадянство з моменту народження; відносне – в результаті втрати громадянства.
Міжнародне право в немалі мірі сприяло покращенню правового статусу осіб без громадянства, який наближається до статусу іноземців. Проте це ще не означає права на дипломатичний захист зі сторони вітчизняної держави, яким володіють іноземці, а також прав, передбачених договорами з їхньою країною. Однак і в цьому відношенні спостерігається тенденція до визнання права держави на дипломатичний захист постійно проживаючих у ній осіб без громадянства.
6. Подвійне громадянство – юридичний стан, коли особа одночасно володіє громадянством двох і більше держав. Одним із способів виникнення подвійного громадянства є колізія «права крові» та «права ґрунту».
Література
1. Конституція України від 26 червня 1996 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. – № 30. – 141 с.
2. Американська конвенція з прав людинио від 22.11.1969 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://constituanta.blogspot.com/2011/02/1969.html.
3. Декларація про права людини відносно осіб, що не є громадянами країни, в якій вони проживають від 13.12.1985 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_227.
4. Європейська конвенція про громадянство від 06.11.1997 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_004.
5. Загальна декларація прав людини від 11.12.1948 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_015.
6. Конвенція про громадянство заміжньої жінки від 29.01.1957 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_158.
7. Конвенція про права дитини від 20.11.1989 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021.
8. Конвенція про скорочення безгромадянства від 30.06.1961 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_240.
9. Конвенція про статус апатридів від 28.09.1954 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_232.
10. Конвенція, що регулює деякі питання, пов’язані зколізією законів про громадянство від 12.04.1930 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_218.
11. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16.12.1966 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_043.
12. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16.12.1966 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_042.
13. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права від 16.12.1966 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_042.
14. Антипенко В.Ф. Міжнародне публічне право: підручник / В.Ф. Антипенко, Л.Д. Тимченко, О.В. Бєглий, О.А. Радзівілл – К.: НАУ, 2012 р. – Т. 2. – 348 с.
15. Баймуратов М.О. Міжнародне публічне право: підручник / М.О. Баймуратов – Х.: Одіссей, 2008 р. – 704 с.
16. Батрименко В.І. Міжнародне право: навчальний посібник / В.І. Батрименко – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2012 р. – 324 с.
17. Вакарюк Л.В. Загальна характеристика сучасних підходів до розуміння системи фінансового права України / Л.В. Вакарюк, Л.В. Гусар // Вісник Чернівецького факультету Національного університету «Одеська юридична академія». – 2015 р. – Випуск 2. – с. 45-57.
18. Дракохруст Т.В. Проблеми інституту громадянства у міжнародному праві / Т.В. Дракохруст // Порівняльно-аналітичне право. – 2015 р. – № 4. – с. 428-431.
19. Кузьменко С.Г. Міжнародне приватне право: навчальний посібник / С.Г. Кузьменко – К.: Центр учбової літератури, 2010 р. – 316 с.
20. Ліпкан В.А. Міжнародне право: підручник / В.А. Ліпкан – К.: КНТ, 2009 р. – 752 с.
21. Луковецька К.О. Проблема міжнародної правосуб’єктності фізичних осіб / К.О. Луковецька // Міжнародні читання присвячені пам’яті професора Імператорського Новоросійського університету П.Є. Казанського: матеріали Міжнародної конференції (м. Одеса, 22-23 жовтня 2010 року). – Одеса: Фенікс, 2010 р. – с. 43-45.
22. Микитенко Є.В. Щодо особливостей правового регулювання статусу біженців / Є.В. Микитенко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. – 2015 р. – № 14. – Том 1. – с. 38-40.
23. Мироненко І.В. Міжнародне приватне право: навчальний посібник / І.В. Мироненко. – Івано-Франківськ: Атіка, 2010 р. – с. 270.
24. Отрош В.М. Поняття громадянства в міжнародному праві та особливості його набуття і втрати у державах і Мальтійському ордені / В.М. Отрош // Часопис Київського університету права. – 2014 р. – № 4. – с. 321-35.
25. Пронюк Н.В. Сучасне міжнародне право: навчальний посібник / Н.В. Пронюк. – К.: КНТ, 2010 р. – 344 с.
26. Репецький В.М. Міжнародне публічне право: підручник / В.М. Репецький – К.: Знання, 2012 р. – 437 с.
27. Софінська І. Конституційно-правове дослідження сучасних способів набуття громадянства / І. Софінська // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2015 р. – Випуск 61. – с. 281-289.
28. Теліпко В.Е. Міжнародне публічне право: навчальний посібник / В.Е. Теліпко, А.С. Овчаренко – К.: Центр учбової літератури, 2010 р. – 608 с.
29. Тимченко Л.Д. Міжнародне право: підручник / Л.Д. Тимченко, В.П. Кононенко – К.: Знання, 2012 р. – 631 с.
30. Толкачова І.А. Підстави набуття громадянства в Україні і країнах СНД / І.А. Толкачова // Часопис Київського університету права. – 2013 р. – № 2. – с. 101-84.
31. Чубарев В.Л. Міжнародне приватне право: навчальний посібник / В.Л.Чубарев. – К.: Атіка, 2008 р. – с. 172.
32. Янковський С.А. Громадянство ЄС: інститут міжнародного права чиінститут внутрішнього права держав Європейського Союзу? / С.А. Янковський // Науковий вісник Національного університету ДПС України. – 2012 р. – № 4 (59). – с. 265-271.
33. Янковський С.А. Міжнародно-правові аспекти інституту громадянства у контексті Європейської правової традиції / С.А. Янковський // Форум права. – 2011 р. – № 3. – с. 909-914.
34. Янковський С.А. Правова сутність інституту громадянства ЄС / С.А. Янковський // Право і безпека. – 2011 р. – № 4. – с. 28-32.
2. Американська конвенція з прав людинио від 22.11.1969 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://constituanta.blogspot.com/2011/02/1969.html.
3. Декларація про права людини відносно осіб, що не є громадянами країни, в якій вони проживають від 13.12.1985 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_227.
4. Європейська конвенція про громадянство від 06.11.1997 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_004.
5. Загальна декларація прав людини від 11.12.1948 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_015.
6. Конвенція про громадянство заміжньої жінки від 29.01.1957 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_158.
7. Конвенція про права дитини від 20.11.1989 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021.
8. Конвенція про скорочення безгромадянства від 30.06.1961 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_240.
9. Конвенція про статус апатридів від 28.09.1954 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_232.
10. Конвенція, що регулює деякі питання, пов’язані зколізією законів про громадянство від 12.04.1930 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_218.
11. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16.12.1966 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_043.
12. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16.12.1966 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_042.
13. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права від 16.12.1966 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_042.
14. Антипенко В.Ф. Міжнародне публічне право: підручник / В.Ф. Антипенко, Л.Д. Тимченко, О.В. Бєглий, О.А. Радзівілл – К.: НАУ, 2012 р. – Т. 2. – 348 с.
15. Баймуратов М.О. Міжнародне публічне право: підручник / М.О. Баймуратов – Х.: Одіссей, 2008 р. – 704 с.
16. Батрименко В.І. Міжнародне право: навчальний посібник / В.І. Батрименко – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2012 р. – 324 с.
17. Вакарюк Л.В. Загальна характеристика сучасних підходів до розуміння системи фінансового права України / Л.В. Вакарюк, Л.В. Гусар // Вісник Чернівецького факультету Національного університету «Одеська юридична академія». – 2015 р. – Випуск 2. – с. 45-57.
18. Дракохруст Т.В. Проблеми інституту громадянства у міжнародному праві / Т.В. Дракохруст // Порівняльно-аналітичне право. – 2015 р. – № 4. – с. 428-431.
19. Кузьменко С.Г. Міжнародне приватне право: навчальний посібник / С.Г. Кузьменко – К.: Центр учбової літератури, 2010 р. – 316 с.
20. Ліпкан В.А. Міжнародне право: підручник / В.А. Ліпкан – К.: КНТ, 2009 р. – 752 с.
21. Луковецька К.О. Проблема міжнародної правосуб’єктності фізичних осіб / К.О. Луковецька // Міжнародні читання присвячені пам’яті професора Імператорського Новоросійського університету П.Є. Казанського: матеріали Міжнародної конференції (м. Одеса, 22-23 жовтня 2010 року). – Одеса: Фенікс, 2010 р. – с. 43-45.
22. Микитенко Є.В. Щодо особливостей правового регулювання статусу біженців / Є.В. Микитенко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. – 2015 р. – № 14. – Том 1. – с. 38-40.
23. Мироненко І.В. Міжнародне приватне право: навчальний посібник / І.В. Мироненко. – Івано-Франківськ: Атіка, 2010 р. – с. 270.
24. Отрош В.М. Поняття громадянства в міжнародному праві та особливості його набуття і втрати у державах і Мальтійському ордені / В.М. Отрош // Часопис Київського університету права. – 2014 р. – № 4. – с. 321-35.
25. Пронюк Н.В. Сучасне міжнародне право: навчальний посібник / Н.В. Пронюк. – К.: КНТ, 2010 р. – 344 с.
26. Репецький В.М. Міжнародне публічне право: підручник / В.М. Репецький – К.: Знання, 2012 р. – 437 с.
27. Софінська І. Конституційно-правове дослідження сучасних способів набуття громадянства / І. Софінська // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2015 р. – Випуск 61. – с. 281-289.
28. Теліпко В.Е. Міжнародне публічне право: навчальний посібник / В.Е. Теліпко, А.С. Овчаренко – К.: Центр учбової літератури, 2010 р. – 608 с.
29. Тимченко Л.Д. Міжнародне право: підручник / Л.Д. Тимченко, В.П. Кононенко – К.: Знання, 2012 р. – 631 с.
30. Толкачова І.А. Підстави набуття громадянства в Україні і країнах СНД / І.А. Толкачова // Часопис Київського університету права. – 2013 р. – № 2. – с. 101-84.
31. Чубарев В.Л. Міжнародне приватне право: навчальний посібник / В.Л.Чубарев. – К.: Атіка, 2008 р. – с. 172.
32. Янковський С.А. Громадянство ЄС: інститут міжнародного права чиінститут внутрішнього права держав Європейського Союзу? / С.А. Янковський // Науковий вісник Національного університету ДПС України. – 2012 р. – № 4 (59). – с. 265-271.
33. Янковський С.А. Міжнародно-правові аспекти інституту громадянства у контексті Європейської правової традиції / С.А. Янковський // Форум права. – 2011 р. – № 3. – с. 909-914.
34. Янковський С.А. Правова сутність інституту громадянства ЄС / С.А. Янковський // Право і безпека. – 2011 р. – № 4. – с. 28-32.
Інші роботи цього напряму
© 2023 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?