Головна Про проект Умови роботи Знижки Вакансії Ціни і гарантії Способи оплати Замовити роботу Контакти
Розширений пошук
ЦІНА:   2400 грн.
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
Тема роботи:

Юридичні гарантії забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні   (ID роботи: 7362)

Напрям: Право
Предмет: Правознавство
Тип роботи: Магістерська робота
Кількість сторінок: 117
Рік захисту: 2016
ВУЗ: Київський Національний Економічний Університет ім. Вадима Гетьмана (КНЕУ)
Мова: Українськa
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ЮРИДИЧНИХ ГАРАНТІЙ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
1.1. Юридичні гарантії забезпечення прав і свобод людини і громадянина як проблема наукового дослідження.
1.2. Система прав і свобод людини і громадянина за законодавством України.
РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА ЮРИДИЧНИХ ГАРАНТІЙ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА В УКРАЇНІ
2.1. Формально-юридичні гарантії забезпечення прав і свобод людини і громадянина.
2.2. Інституційні, процесуальні та недержавні інституційні гарантії забезпечення прав і свобод людини і громадянина.
РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ
3.1. Система міжнародно-правових гарантій забезпечення прав людини.
3.2. Інституційні гарантії забезпечення прав і свобод людини в Європейських країнах.
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Вступ
Актуальність теми дослідження. Права і свободи людини є однією з ключових наукових проблем, які всебічно вивчаються з філософсько-гуманістичного погляду, в аспекті принципів перебудови правової системи, у сфері державного управління, а також під час проведення економічної та культурної політики. Невичерпність прав і свобод людини є віддзеркаленням природи їх носія – людини, у зв’язку з чим їх слід аналізувати цілісно, комплексно, як категорію багатогранну та політфункціональну.
Універсальний характер прав і свобод людини визначає ту обставину, що вони є предметом дослідження всіх галузей суспільствознавства та низки правових наук, кожна з них визначає певну галузь життєдіяльності людини. 3 удосконаленням системи прав і свобод людини суспільство пов’язує вирішення низки внутрішніх, міжнародних і глобальних завдань.
Сучасний період розвитку суспільства характеризується якісно новим станом, який визначається як процес глобалізації – усесвітній процес, що об’єднує національні утворення в єдину світову систему. Глобалізація передбачає зближення національних правових систем, створення єдиних правових стандартів, насамперед у сфері захисту прав людини. В умовах глобального світу права, свободи, обов’язки людини і громадянина посідають основне за важливістю місце порівняно з іншими правовими явищами.
Насамперед слід зазначити, що права та свободи людини є складним і багатовимірним явищем. Сучасний світ неможливо уявити без прав людини, які базуються на принципах свободи, рівності та справедливості. Останніми роками, завдячуючи, насамперед, зусиллям певного кола політиків, державних діячів, юристів, правозахисних організацій, тема прав людини та механізмів їх захисту набули загальносуспільного масштабу та політичного значення. Більше того, у будь-якій демократичній та правовій державі, а саме таку конституційну рису України закріплює ст. 1 Конституції України, права та свободи людини і громадя¬нина є найважливішим політико-правовим та соціальним інститутом, мірою розвитку суспільства та нації, а також основою і змістом функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування. Саме такий
функціональний підхід до інституту прав і свобод людини, по-перше, слугує засобом доступу людини та громадянина до механізму публічної влади та їх інституцій, формам народовладдя, і, по-друге, є безперечною умовою удосконалення та незалежності самої особистості.
Права людини - це універсальна цінність, яка дозволяє співставити та виміряти всі важливі явища та події, які відбуваються у суспільстві та державі. Поряд із цим, права людини та громадянина покликані визначати межі свободи політики, політиків та публічної влади. Будь-який політичний вплив, який призво¬дить до порушення прав людини – це посягання на свободу індивіда, оскільки права людини – це не тільки відображення правового досвіду розвитку людства, а й кристалізація його моральних основ, пов’язаних з повагою свободи та автономії індивіда. Принцип пріоритету прав людини по відношенню до держави та обмеження всевладдя держави правами людини набуває особливої актуальності та значення в процесі зростання ролі громадянського суспільства, однієї з ознак якої є активний вплив політичних партій на сучасний процес державо та правотворення в Україні. Адже, історична практика розвитку людства вказує на те, що пріоритет права та прав людини по відношенню до політики існує тільки в умовах демократичних режимів, коли правові норми базуються на універсальному принципі рівності всіх суб’єктів суспільних відносин, включаючи і державу. Виходячи з цього, права та свободи людини і громадянина та реальна можливість їх реалізації повинна стати основою функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування. Незважаючи на те, що права та свободи людини та громадянина, які в статті 3 Конституції України набули статусу найвищої соціальної цінності, на сьогодні потребують не лише політичної декларації, а що є на наше глибоке переконання – впровадження юридичного механізму забезпечення їх реалізації та гарантування. Найбільшого значення в цьому сенсі набувають саме юридичні гарантії, як система правових процедур, способів та інститутів, які гарантують реалізацію та захист суб’єктивних прав людини та громадянина. Саме тому, метою статті є дослідження принципу пріоритету прав людини та громадянина по відношенню до держави в особі функціонування органів влади.
Особливістю сучасного стану національного законодавства у сфері прав та свобод людини і громадянина є посилююча тенденція впливу норм міжнародного права.
Відповідно до статті першої Основного Закону, Україна визнається правовою державою, а це, насамперед, встановлює, що правова держава виступає формою обмеження влади правами і свободами людини, як найважливішою противагою свавіллю державної влади. Головний принцип політики держави в галузі забезпечення прав людини і громадянина визначено ст. 3 Конституції України передбачає, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Сутність конституційної регламентації основних прав і свобод в демократичних суспільствах зводиться не тільки до їх закріплення (декларування), скільки – до їх гарантування. Цілком зрозуміло, що проблема реальності, захищеності та забезпеченості прав і свобод людини і громадянина безпосередньо пов’язана з конкретними особливостями соціально-економічного розвитку регіону, розвитком політичних інститутів, політичної свідомості і активністю жителів конкретної адміністративно-територіальної одиниці.
Метою дослідження роботи є аналіз юридичних гарантій забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно до мети завданням дослідження при написанні роботи є:
1) розкрити поняття юридичних гарантій забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
2) проаналізувати юридичні гарантії забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
3) розкрити систему прав і свобод людини і громадянина за законодавством України;
4) надати характеристику системі юридичних гарантій забезпечення прав і свобод людини і громадянина в Україні;
5) проаналізувати формально-юридичні гарантії забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
6) висвітлити інституційні, процесуальнв та недержавні інституційні гарантії забезпечення прав і свобод лбдини і громадянина;
7) дослідити міжнародно-правові гарантії забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
8) проаналізувати систему міжнародно-правових гарантії забезпечення прав;
9) висвітлити інституційні гарантії забезпечення прав і свобод лбдини в Європейських країнах.
Об’єктом дослідження є комплекс відносин, що виникають при реалізації засад здійснення юридичних гарантій забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Предметом дослідження є юридичні гарантії забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Методи дослідження. В процесі роботи використовувались фундаментальні положення філософської науки, а також такі методи наукового дослідження:
1) історичний;
2) порівняльно-правовий – для дослідження відповідних норм законодавства та права України, та Європейського союзу.
3) формально-догматичний – для тлумачення термінів, інститутів, передбачених у відповідних нормах законодавства України та Європейського Союзу;
4) системно-структурний – для встановлення особливостей досліджуваних інститутів і з’ясування їх відмінностей;
5) конкретно-соціологічний.
Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів та 6 підрозділів, висновків, списку використаних джерел.
Висновок
Розглянувши тему юридичні гарантії забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина необхідно зробити наступні висновки.
Гарантії – це умови, способи та засоби, за допомогою яких здійснюється забезпечення, додержання та реалізація прав, свобод та законних інтересів людини та громадянина.
Юридичні гарантії – це передбачені законом спеціальні засоби практичного забезпечення прав та свобод людини і громадянина.
До характерних ознак юридичних гарантій слід віднести їх матеріальний зміст. Тобто те, у чому гарантії прав та свобод людини в загальному вигляді знаходять свій прояв у реальному повсякденному житті
Отже, юридичні гарантії – це відображені у нормативно-правових актах, які приймаються та прийняті уповноваженими на це державними органами та відображають собою сукупність умов, способів та засобів, за допомогою яких визначаються умови і порядок реалізації, здійснення прав і свобод лидини і громадянина, а також їх охорону, захист та відновлення у разі порушення. Юридичним гарантіям притаманні ознаки, які мають важливе значення, адже вони відображають специфічні властивості, за допомогою яких можливо відокремити юридичні гарантії від інших видів гарантій.
Викладене свідчить про створення в Україні розгалуженої системи юридичних гарантій прав і свобод людини і громадянина.
Разом із тим значна кількість гарантій прав і свобод людини і громадянина поставлені в залежність від прийняття додаткових нормативно-правових актів.
Тому, гарантії прав і свобод людини і громадянина в Конституції України, або в інших нормативно-правових актах, повинні бути визначені більш чітко.
Окрім того, необхідно забезпечити більш ефективну та повноцінну реалізацію досліджуваних гарантій на практиці, зважаючи на те, що навіть найпотужніший у механізмі держави орган державної влади не може створити належні умови і засоби реалізації прав і свобод без дієвого законодавства та належної взаємодії з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інститутами громадянського суспільства.
Права людини – це основне правове поняття, яке існує в будь-якій цивілізованій державі. Ці права включають в себе невідчужувані права і свободи, які повинен отримувати кожний індивід, коли він народжується в такій країні. В цілому вони охоплюють велику сукупність громадських прав і політичних свобод, зокрема економічні, соціальні, культурні права, а також права спільнот, в тому числі права національних меншин та народів, жінок, дітей тощо.
Права людини принципово відрізняються від інших прав за декількома суттєвими ознаками. Так, вони характеризуються тим, що: належать кожній людині тільки через її людську природу (нема необхідності їх купувати чи отримувати від когось); у визначених законом межах вони є невід’ємними; всі можуть їх застосовувати і користуватися ними рівною мірою. Саме основною характеристикою прав людини є те, що вони повинні бути під захистом закону. Тому будь-яке їх порушення повинно розглядатися компетентним, безстороннім і незалежним державним органом, судом або громадською організацією з застосуванням процедури, що повинно забезпечувати необхідну справедливість та ефективність в дотриманні таких прав.
Необхідно зазначити, що система прав та свобод людини і громадянина, що гарантується Конституцією України, розроблена з урахуванням відповідних міжнародно-правових актів, а саме: Загальної декларації прав людини (1948 р.), Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (1966 р.), Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права (1966 р.), Європейської конвенції про права і основні свободи людини (1950 р.), Паризької хартії для нової Європи (1990 р.) та низки інших.
Підводячи підсумки, необхідно зазначити, що юридичні гарантії – це відображені у нормативно-правових актах, які приймаються уповноваженими на те державними органами і являють собою сукупність умов, способів та засобів, за допомогою яких визначаються умови і порядок реалізації, здійснення прав і свобод особи, а також їх охорону, захист та відновлення у разі порушення.
Юридичні гарантії – це один із видів гарантій забезпечення прав і свобод людини і громадянина в Україні.
Юридичні гарантії в свою чергу діляться на дві групи: формально-юридичні та інституційні гарантії.
Формально-юридичні гарантії полягають у нормативному закріпленні (безпосередньо в Конституції, а також в інших законах) положень спрямованих на забезпечення прав і свобод людини і громадянина.
Підводячи підсумки, необхідно зазначити, що до системи юридичних гарантій забезпечення прав і свобод людини і громадянина належать інституційні, процесуальні та недержавні інституційні гарантії забезпечення прав і свобод людини і громадянина.
Отже, система забезпечення прав та свобод людини та громадянина – це сукупність взаємопов’язаних політико-правових, соціально-економічних, матеріально-технічних, ідеологічних та інших елементів, призначена для створення належних умов для реалізації, охорони та захисту встановлених чинним законодавством прав та свобод людини та громадянина, на основі визнання та дотримання цих прав і свобод, поваги до них і нетерпимості до їх порушення.
Під інституційними гарантіями забезпечення прав і свобод громадян розуміють передбачені в нормативно-правових актах суспільно-політичні інституції, на які покладаються відповідні функції і повноваження з організації і здійснення юридичного забезпечення реалізації, охорони і захисту прав і свобод людини й громадянина.
Отже, до інституційних гарантій забезпечення прав і свобод людини і громадянина необхідно віднести:
 Президента України;
 парламенту України;
 органи виконавчої влади України;
 органи судової влади і правоохоронні органи України.
Процесуальні юридичні гарантії слугують формою реалізації відповідних матеріальних гарантій, визначаючи конкретні шляхи й методи їх здійснення в певних життєвих ситуаціях.
Процесуальні гарантії – це не лише норми, які забезпечують застосування санкцій і розгляд спорів, а й норми, що встановлюють механізм реалізації матеріальних норм. Під процесуальними гарантіями необхідно розуміти норми, які регулюють процесуальний порядок і процедури практичної реалізації й виконання вже встановлених норм матеріального права.
Серед недержавних інституційних гарантій забезпечення прав і свобод людини і громадянина особливе місце належить інститут адвокатурита громадським об’єднанням.
Європейська система забезпечення (захисту) прав людини – це трирівнева система, в якій захист забезпечується на рівні держав-членів, на рівні самого Європейського Союзу та на рівні європейських міжнародно-правових інституцій. Причому в певних випадках можна спостерігати існування «конкуруючої» юрисдикції в цій системі.
Політико-правові реалії сьогодення переконують у необхідності створення дієвих юридичних механізмів, які дозволяють окремим особам, різним соціальним групам, громадянському суспільству загалом повною мірою реалізовувати свої конституційні права і свободи.
Потрібно здійснювати усі можливі нормативно-правові та організаційно-правові заходи щодо створення належних умов для реалізації громадянами їхніх прав і свобод, визначених у Конституції України.
Найбільш досконалим та ефективним регіональним механізмом захисту прав і свобод людини є Європейський конвенційний та інституційний механізми.
Ця позиція підкріплюється ст. 3 Статуту Ради Європи, в якій проголошується визнання таких базових принципів права, як верховенство права, здійснення прав та основних свобод людини тощо.
Отже, основними факторами підвищення дієвості роботи механізму соціально-правового захисту прав людини, як й інших засобів гарантування цих прав, є: створення ефективних контрольних процедур поновлення порушених прав; вдосконалення правової бази з регулювання та захисту прав і свобод людини на національному та міжнародному рівнях, вдосконалення механізму реалізації конституційних прав і свобод; поширення інформації про права та свободи людини; надання допомоги професійними юристами, що розробляють проблеми прав людини, парламентарям та населенню; підвищення рівня правової культури і свідомості всіх суб’єктів права. Дотримання прав людини, поширення інформації про існуючі стандарти і забезпечення того, щоб люди знали про свої права, – ось ті зобов’язання, що держави узяли на себе добровільно. Ці слова мають бути втілено в справи.
Основними інститутами європейської системи захисту прав людини виступають Суд Європейського Союзу, Європейський суд з прав людини, Європейська комісія, Єропейський Омбудсмен, Комітет міністрів Ради Європи, Комісар Ради Європи з прав людини, Парламентська ассамблея Ради Європи, Європейський комітет з соціальних прав, Європейський комітет запобігання катуванням та ін.
Підбиваючи підсумки проведеного дослідження, варто вказати, що із початку діяльності Ради Європи принцип дотримання прав людини став одним із основних у функціонуванні цієї організації. Про це йдеться в Конвенції про захист прав і основних свобод людини. Діяльність Європейського Суду з прав людини, що є інституцією Ради Європи, зважаючи на його назву і зміст, безпосередньо спрямована на захист суб’єктивних прав та інтересів особи.
Європейський Суд з прав людини є однією із основних міжнародних правозахисних інституцій загальноєвропейської системи захисту прав людини. Нині він разом із Міжнародним Судом в м. Гаазі, Європейським Судом у Люксембурзі є одним із трьох головних судів міжнародного рівня. Рішення та рекомендації Європейського Суду з прав людини впливають на становлення, реформування й модернізацію сучасних національних правозахисник систем, практичне застосування європейських правових стандартів при прийняті рішень національними судами. Вплив рішень цього Суду позначається й на формуванні національних стандартів та нормативів захисту прав людини в Україні.
Юрисдикція Суду поширюється на всі питання, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції і протоколів до неї, та які передаються йому на розгляд. Що ж до звернень громадян за захистом своїх прав до Європейського суду з прав людини, то це можливо тільки тоді, коли були вичерпані усі наявні національні інструменти судового захисту. Зміст цієї важливої процесуальної вимоги Європейський Суд з прав людини неодноразово роз’яснював у своїх рішеннях. Він зазначав, що система захисту прав людини, передбачена Конвенцією, за своєю природою є субсидіарною, тобто допоміжною, що втілено у встановленому нею процесуальному правилі: особа має право скаржитися в Раду Європи лише якщо використано усі доступні внутрішньодержавні засоби правового захисту. Це означає, що захист прав людини повинні забезпечувати державні органи, включаючи національні суди, які зобов’язані визнавати принципи і норми Конвенції як пріоритетні основи своєї діяльності.
Література
1. Конституція України від 26 червня 1996 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. – № 30. – 141 с.
2. Проект Трудового кодексу України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53221.
3. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. (із змінами) // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08.
4. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 2003 р. – № 18-22. – 144 с.
5. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) вУкраїні» від 16.11.1992 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 1993 р. – № 1. – 1 с.
6. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 2003 р. – № 49-51. – 376 с.
7. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 1991 р. – № 41. – 546 с.
8. Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 1992 р. – № 29. – 399 с.
9. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 1991 р. – № 16. – 200 с.
10. Закон України «Про Уповноваженого Верховної ради з прав людини» від 23.12.1997 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 1998 р. – № 20. – 99 с.
11. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 1992 р. – № 22. – 303 с.
12. Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 1992 р. – № 3. – 10 с.
13. Закон України «Про національні меншини в Україні» від 25.06.1992 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 1992 р. – № 36. – 529 с.
14. Закон України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 1993 р. – № 36. – 361 с.
15. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21.12.1993 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 1994 р. – № 10. – 43 с.
16. Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. – № 47. – 257 с.
17. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 2013 р. – № 27. – 282 с.
18. Закон України «Про ародні договори України» від 29.06.2004 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 2004 р. – № 50. – 540 с.
19. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 2010 р. – № 41-45. – 529 с.
20. Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 2011 р. – № 32. – 314 с.
21. Закон України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 2011 р. – № 51. – 577 с.
22. Закон України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 2011 р. – № 51. – 577 с.
23. Закон України «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 2013 р. – № 1. – 1 с.
24. Закон України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 2014 р. – № 13. – 222 с.
25. Закон України «Про вищ освіту» від 01.07.2014 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 2014 р. – № 37-38. – 2004 с.
26. Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 2015 р. – № 2-3. – 12 с.
27. Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 2011 р. – № 38. – 385 с.
28. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1402-19.
29. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 1997 р. – № 24. – 170 с.
30. Закон України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 2013 р. – № 23. – 218 с.
31. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16.12.1966 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_042.
32. Барабаш Ю.Г. Конституційне право України: посібник / Ю.Г. Барабаш – Х.: Право, 2015 р. – 328 с.
33. Барабаш Ю.Г. Конституційне право України: посібник / Ю.Г. Барабаш, Т.М. Слінько, Л.І. Летнянчин – Х.: Право, 2016 р. – 346 с.
34. Веніславський Ф.В. Конституційне право України в схемах і таблицях: навчальний посібник / Ф.В. Веніславський – Х.: Право, 2014 р. – 376 с.
35. Демків Р.Я. Конституційне право України: курс лекцій Р.Я. Демків – Львів: Лівівський державний університет внутрішніх справ, 2012 р. – 332 с.
36. Задорожня Г.В. Конституційне право України: підручник / Г.В. Задорожня, Ю.А. Задорожний, І.М. Сопілко – К.: Видавництво Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк», 2010 р. – 448 с.
37. Колодій А.М. Права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні: підручник / А.М. Колодій, А.Ю. Олійник – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008 р. – 350 с.
38. Кравченко В.В. Конституційне право України: навчальний посібник / В.В. Кравченко – К.: Атіка, 2009 р. – 608 с.
39. Майданник О.О. Конституційне право України: навчальний посібник / О.О. Майданник – К.: Алерта, 2011 р. – 380 с.
40. Мартинюк Р.С. Теорія прав людини: навчальний посібник / Р.С. Мартинюк – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2009 р. – 218 с.
41. Олійник А.Ю. Актуальні проблеми конституційного права України: підручник / А.Ю. Олійник – К.: Видавничий дім «Скіф», 2012 р. – 552 с.
42. Погорілко В.Ф. Конституційне право України: підручник / В.Ф. Погорілко, В.Л. Федоренко – К.: КНТ, 2011 р. – 528 с.
43. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник / О.Ф. Скакун – К.:Правова єдність: Алерта, 2014 р. – 524 с.
44. Совгиря О.В. Конституційне право України. Повний курс: навчальний посібник / О.В. Совгиря, Н.Г. Шукліна – К.: Юрінком Інтер, 2012 р. – 544 с.
45. Совгиря О.В. Конституційне право України: навчальний посібник / О.В. Совгиря, Н.Г. Шукліна – К.: Юрінком Інтер, 2008 р. – 632 с.
46. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: навчальний посібник / С.Г. Стеценко – К.: Атіка, 2009 р. – 639 с.
47. Шляхтун П.П. Конституційне право України: підручник / П.П. Шляхтун – К.: «Освіта України», 2010 р. – 592 с.
48. Авдюгін Р.Г. Забезпечення прав людини в Україні: міжнародні та національні засоби забезпечення / Р.Г. Авдюгін // Актуальні проблеми держави і права. – 2010 р. – Випуск 52. – с. 299-304.
49. Андріїв В.М. Трудові права у системі прав людини і громадянина // Актуальні проблеми політики: збірник наук. пр. / гол. ред. С.В. Ківалов; відп. за вип. Л.І. Кормич. – Одеса: Національний університет «Одеська юридична академія»; Південноукраїнський центр гендерних проблем. Вип. 42. – Одеса: Юридична література, 2011 р. – с. 241-247.
50. Андріїв В.М. Юридичні гарантії захисту трудових прав працівників / В.М. Андріїв // Форум права. – 2011 р. – № 4. – с. 15-20.
51. Антон О.А. До питання про поняття юридичних гарантій в трудовому праві / О.А. Антон // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2004 р. – № 4. – с. 151-156.
52. Антонович М. Міжнародна система захисту прав людини: крізь призму України / М. Антонов // Право України. – 2007 р. – № 3. – с. 37-41.
53. Базь А.В. До питання про актуальні проблеми прав людини / А.В. Базь, О.М. Миронець // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/14683.
54. Баймуратов М. Правовий статус людини і громадянина в конституціях держав Східної Європи: порівняльно-правовий аналіз конституцій та їхнє співвідношення з міжнародними стандартами / М. Баймуратов // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2006 р. – № 1 (3). – с. 89-93.
55. Баровська А.В. Напрями удосконалення конституційного регулювання інформаційних прав та свобод людини / А.В. Баровська // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/conf/2013-2/doc/1/04.pdf.
56. Безсмертна А.С. Гарантії прав і свобод людини та громадянина / А.С. Безсмертна // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/12716.
57. Білозьоров Є. Правові гарантії забезпечення прав і свобод людини та громадянина в Україні / Є. Білозьоров, С. Бортник // Юридична Україна. – 2011 р. – № 3. – с. 4-10.
58. Білозьоров Є.В. Правові гарантії захисту прав і свобод людини в Україні: реалії та проблеми / Є.В. Білозьоров // Адвокат. – 2009 р. – № 8 (107). – с. 26-30.
59. Бліхар М.М. Конституційно-правові гарантії забезпечення прав і свобод людини та громадянина в Україні / М.М. Бліхар // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/27942/1/017_061_065.pdf.
60. Богачова Л.Л. Юридичні гарантії прав і свобод людини і громадянина в європейському та національному / Л.Л. Богачова // Державне будівництво та місцеве самоврядування. – 2011 р. – Вип. 22. – с. 56-70.
61. Богачова Л.Л. Юридичні гарантії прав і свобод людини і громадянина в європейському та національному праві / Л.Л. Богачова // Державне будівництво та місцеве самоврядування. – 2011 р. – Випуск 22. – с. 56–49.
62. Букач В. Інституційні гарантії конституційних політичних прав і свобод людини та громадянина в Україні / В. Букач // Юридичний журнал. – 2012 р. – № 12. – с. 56-60.
63. Букач В. Інституційні гарантії конституційних політичних прав і свобод людини та громадянина в Україні / В. Букач // Юридичний журнал. – 2012 р. – № 9. – с. 35-39.
64. Букач В.В. Верховна Рада України в механізмі забезпечення конституційних політичних прав та свобод людини і громадянина в Україні / В.В. Букач // Право і суспільство. – 2013 р. – № 2. – с. 21-27.
65. Васецький В.Ю. Забезпечення прав та свобод людини і громадянина в демократичному суспільстві (на прикладі удосконалення інституту юридичної відповідальності) / В.Ю. Васецький // Часопис Київського університету права. – 2009 р. – № 2. – с. 16-20.
66. Васецький В.Ю. Забезпечення прав та свобод людини шляхом удосконалення інституту юридичної відповідальності держави перед особою / В.Ю. Васецький // Часопис Київського університету права. – 2009 р. – № 3. – с. 25-30.
67. Васильченко О.П. Інституційні гарантії як складові конституційно-правового механізму забезпечення принципу рівності прав і свобод людини і громадянина в Україні / О.П. Васильченко // Наше право. – 2015 р. – № 2. – с. 21-27.
68. Васюк Н.О. Конвенція про захист прав людини і основних свобод як обов’язків міжнародний договір про систему наднаціонального контролю за дотриманням прав людини / Н.О. Васюк // Інвестиції: практика та досвід. – 2013 р. – № 13. – с. 117-119.
69. Васюк Н.О. Юриздикція Європейського суду з прав людини щодо тлумачення Конвенції про захист прав людини і основних свобод / Н.О. Васюк // Економіка та держава. – 2013 р. – № 7. – с. 118-120.
70. Веклич В.О. Особливості сучасних визначень змісту категорії «забезпечення й захист прав і свобод людини і громадянина» / В.О. Веклич // Часопис Київського університету права. – 2012 р. – № 4. – с. 36-41.
71. Виноградова Н. Захист основних політичних прав і свобод людини і громадянина в умовах розвитку громадянського суспільства в Україні / Н. Виноградова. // Публічне адміністрування: теорія та практика. – 2015. – Вип. 1 (13). – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Patp_2015_1_3.
72. Вінокурова Л.В. Судова влада як правовий механізм захисту та реалізації прав громадян / Л.В. Вінокурова // Вісник Вищої ради юстиції. – 2010 р. – № 2. – с. 31-37.
73. Власечко Л.О. Еволюція прав людини під впливом процесів глобалізації / Л.О. Власечко // Форум права. – 2010 р. – № 4. – с. 121-126.
74. Возгрін С.Ю. Межі свободи та заборона обмеження прав і свобод людини; національно правовий та міжнародно правовий аспекти / С.Ю. Возгрін // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер: Юриспруденція. – 2013 р. – № 6-3. – Том 1. – с. 51-54.
75. Гавронська Т.В. Правове забезпечення прав і свобод людини в правових системах світу: монографія / Т.В. Гавронська. – К.: Видавництво Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, 2015 р. – 23 с.
76. Галіахметов І.А. Права і свободи людини в системі інститутів муніципального права / І.А. Галіахметов // Порівняльно-аналітичне право. – 2013 р. – № 4. – с. 48-52.
77. Гарбовський Л.А. Процесуальні гарантії захисту прав потерпілого у кримінальному процесі України / Л.А. Гарбовський, Т.Я. Цмбал // Науковий вісник Національного університету ДПС України. – 2014 р. – № 2 (65). – с. 127-132.
78. Гаруст Ю.В. Система гарантії забезпечення прав громадян у податковій сфері / Ю.В. Гаруст // Форум права. – 2014 р. – № 1. – с. 87-92.
79. Гиренко І.О. Конституційно-правові гарантії права на освіту: огляд проблеми / І.О. Гиренко // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/4586/1/Girenko.pdf.
80. Грицаєнко Л.Л. Юридичні інструменти приєднання Європейського союзу до конвенції про захист прав людини й основоположних свобод / Л.Л. Грицаєнко // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2011 р. – № 597. – с. 59-63.
81. Дашковська О. До питання про правові інститути забезпечення прав і свобод людини і громадянина / О. Дашковська // Вісник Академії правових наук України. – 2010 р. – № 3. – с. 44-49.
82. Добрянський С. Хартія основних прав Європейського Союзу: здобутки та перспективи / С. Добрянський // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2014 р. – Випуск 59. – с. 9-16.
83. Довжанин В.М. Класифікація гарантій адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян у сфері запобігання та протидії корупції / В.М. Довжанин // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.vjhr.sk/archive/2015_1/15.pdf.
84. Єльникова М.О. Конституційне визначення прав і свобод людини та громадянина: еволюція підходів / М.О. Єльникова // Право і суспільство. – 2015 р. – № 6. – Частина 2. – с. 3-10.
85. Єфіменко О. Міжамериканська система захисту прав людини: проблеми розвитку / О. Єфіменко // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://conference.nuos.edu.ua/catalog//lectureDetail;jsessionid=bd508fafca6ca93e4ef3bda7a320?lectureId=20525&conferenceId=19965&isProjectorView=false.
86. Жалій Т.В. Правовий статус Європейського суду з прав людини за міжнародно-правовими нормами / Т.В. Жалій // Порівняльно-аналітичне право. – 2013 р. – № 3-2. – с. 82-86.
87. Заворотченко Т.В. Гарантії реалізації конституційних політичних прав і свобод людини й громадянина в Україні / Т.В. Заворотченко // Часопис Київського університету права. – 2013 р. – № 4. – с. 95–99.
88. Заворотченко Т.М. Забезпечення політичних прав і свобод громадян міжнародно-правовими актами: теоретико-правовий дискус / Т.М. Заворотченко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. – 2013 р. – № 6-3. – Том 2. – с. 18-26.
89. Задорожня Г.В. Гарантії забезпечення соціального захисту прав людини / Г.В. Задорожня, Ю.А. Задорожний // Часопис Київського університету права. – 2012 р. – № 3. – с. 100-104.
90. Захарова О. Процесуальні гарантії в цивільному процесі / О. Захарова // Вісник Київського національного університете ім. Т. Шевченка. – 2010 р. – № 114. – с. 32-34.
91. Захарова О. Система процесуальних гарантій в цивільному процесі / О. Захарова // Національний юридичний журнал: теорія і практика. – 2015 р. – Том 3. – с. 47-49.
92. Ільницька У.В. Політичні права і свободи громадян: нормативно-правове забезпечення та механізми реалізації у демократичних державах / У.В. Ільницька // Наукові праці. Серія: Політологія. – 2012 р. – Випуск 185. – Том 197. – с. 37-41.
93. Ісакова В.М. Міжнародні механізми забезпечення права на правову допомогу: загальнотеоретична характеристика / В.М. Ісакова // Проблеми законності. – 2011 р. – № 114. – с. 225-231.
94. Касяненко Я.В. Місце адвокатури у механізмі захисту прав людини і громадянина в Україні / Я.В. Касяненко // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/3745/1/Kasjanenko.pdf.
95. Кіндрат П.В. Право та доступ до інформації: нормативно-правові аспекти застосування / П.В. Кіндрат // Інформація і право. – 2014 р. – № 3 (12). – с. 47-55.
96. Кобзар О.Ф. Роль та діяльність правоохоронних органів у механізмі забезпечення прав і свобод громадян / О.Ф. Кобзар // Visrgrad journal on human rights.– 2014 р. – № 2. – с. 135-139.
97. Коваленко В. Конституційний Суд України як ключова інституція в механізмі гарантій прав і свобод людини в Україні / В. Коваленко // Вісник Конституційного Суду України. – 2014 р. – № 2. – с. 66-73.
98. Коваленко В.В. Гарантії прав і свобод людини в Україні та шляхи їх удосконалення в контексті модернізації Конституції України / В.В. Коваленко // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2013 р. – № 7. – с. 57-65.
99. Ковальчук А. Юридичні гарантії особистої фінансово-економічної безпеки громадян / А. Ковальчук // Visrgrad journal on human rights. – 2016 р. – № 1/1. – с. 91-95.
100. Ковінько Д.В. Поняття та зміст конституційного забезпечення прав людини і громадянина в Україні / Д.В. Ковінько // Юридичний вісник. – 2011 р. – № 2 (19). – с. 47-51.
101. Колюжний К.Р. Поняття та зміст гарантій інформаційних прав і свобод людини та громадянина / К.Р. Колюжний // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/17630.
102. Комарова Т.В. Суд ЄС у Європейській системі захисту прав людини / Т.В. Комарова // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://dspace.uabs.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/1930/1/37.pdf.
103. Копайгора І.Д. Право громадян України на соціальне обслуговування / І.Д. Копайгора, С.І. Кожушко // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ktu.edu.ua/Files/filos_stat/08.pdf.
104. Коруц У.З. Міжнародно-правовий захист права на справедливий судовий розгляд в практиці Європейського Суду з прав людини та правозастосовна практика України: монографія / У.З. Коруц. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2015 р. – 229 с.
105. Крижановський В.Я. Конституційно-правові засади судового захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні: монографія / В.Я. Крижановський. – Одеса: Національний університет «Одеська юридична академія», 2013 р. – 22 с.
106. Крижиновський В.Я. Судова влада в механізмі захисту прав громадян України / В.Я. Крижиновський // Актуальні проблеми держави і права. – 2011 р. – Вип. 22. – с. 643-650.
107. Кузьменко Я.П. Загальна характеристика юридичних гарантій прав людини на життя / Я.П. Кузьменко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. – 2014 р. – Випуск 29. – Том 1. – с. 27-32.
108. Кулініч О.О. Спеціальні (юридичні) гарантії конституційного права на освіту людини і громадянина в українській державі: поняття та система / О.О. Кулініч // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. – 2013 р. – № 6-2. – Том 1. – с. 71-74.
109. Кучинська О. Гарантії забезпечення прав учасників кримінального провадження за новим Кримінальним процесуальним кодексом України / О. Кучинська // Слово національної школи суддів України. – 2012 р. – № 1 (1). – с. 67- 73.
110. Кучинська О. Механізм забезпечення прав особи в кримінальному процесі / О. Кучинська // ЗАКОН И ЖИЗНЬ. – 2012 р. – № 4. – с. 28-30.
111. Кучинська О.П. Гарантії забезпечення захисту прав учасників кримінального провадження / О.П. Кучинська // Вісник Академії адвокатури України. – 2012 р. – № 1 (23). – с. 112-116.
112. Лановенко О.С. Процесуальні гарантії захисту прав та охоронюваних інтересів учасників кримінального провадження / О.С. Лановенко // Актуальні проблеми держави і права. – 2012 р. – Вип. 67. – с. 722-727.
113. Лемак В.В. Складові механізму захисту та гарантії прав і свобод людини / В.В. Лемак, В.В. Туряниця // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://vjhr.sk/archive/2014_2_2/31.pdf.
114. Литвин В. Європейська Конвенція з прав людини: уроки і перспективи / В. Литвин // Право України. – 2010 р. – № 10. – с. 4-18.
115. Литвиненко В.М. Гарантії права на соціальні послуги / В.М. Литвиненко // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. – 2014 р. – № 9-2. – Том 2. – с. 20-23.
116. Литвинець Г.М. Громадські об’єднання як невід’ємна складова демократичного суспільста в Україні / Г.М. Литвинець // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://obljustif.gov.ua/wp-content/uploads/2013/06/Dopovid-Litvinets.pdf.
117. Львова Є.О. Розвиток правових механізмів забезпечення і захисту прав та свобод лбдиниі громадянина в екстремальних умовахглобалізації / Є.О. Львова // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2016 р. – № 1 (33). – с. 77-141.
118. Майданник О.О. Інститут Омбудсмана у механізмі забезпечення прав людини в Україні / О.О. Майданник // Адвокат. – 2010 р. – № 7. – с. 12–16.
119. Максимович Р.О. Нормативно-правові гарантії соціально-економічних прав свобод людини та громадянина в Україні: теоретико-правовий аспект / Р.О. Максимович // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. – 2015 р. – Випуск 35. – Частина 2. – Том 1. – с. 108-112.
120. Мацькевич М.М. Юридичні гарантії охорони та захисту конституційних культурних прав і свобод людини та громадянина в Україні / М.М. Мацькевич // Науково-інформаційний вісник право. – 2014 р. – № 10. – с. 86-91.
121. Мельничук О.Ф. Конституційно-правове забезпечення права на освіту в Україні в контексті європейського досвіду: монографія / О.Ф. Мельничук. – К.: Видавничий центр Інституту держави і права ім.. В.М. Корецького НАН, 2015 р. – 43 с.
122. Митник О.В. Роль конституційного суду України в механізмі захисту прав і свобод людини та громадянина в Україні / О.В. Митник // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2015 р. – № 6. – Том 1. – с. 53-57.
123. Мілова Т.М. Нормативно-правові гарантії конституційного права людини і громадянина на свободу наукової творчості в Україні / Т.М. Мілова // Часопис Київського університету права. – 2007 р. – № 3. – с. 82-88.
124. Моргун Н.В. Політичні та соціально-економічні гарантії дотримання прав людини в Україні: огляд проблеми / Н.В. Моргун // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/3743/1/Morgun.pdf.
125. Москальчук К.М. Гарантії в системі забезпечення конституційного права доступу громадян України до служби в органах місцевого самоврядування / К.М. Москальчук // Актуальні проблеми держави і права. – 2011 р. – Випуск 61. – с. 156-162.
126. Моторигіна М.Г.Процесуальні гарантії забезпечення прав сторони захисту у змагальному кримінальному провадженні / М.Г. Моторигіна // Юридичний часопис національної академії внутрішніх справ. – 2013 р. – № 2. – с. 120-125.
127. Мутусханов А.А. Європейські стандарти прав людини у правовій системі України / А.А. Мутусханов // Трипільська цивілізація. – 2012 р. – № 8 (11). – с. 63-67.
128. Наулік Н. Конституційно-правові гарантії прав і свобод людини та громадянина/ Н. Наулік, Ю. Каплюхіна // Вісник прокуратури. – 2012 р. – № 4/5. – с. 57-64.
129. Новак-Каляєва Л. Права людини в державному управлінні як предмет наукового дослідження на міждисциплінарній основі / Л. Новак-Каляєва // Актуальні проблеми державного управління. – 2013 р. – Випуск 26. – с. 16–22.
130. Новіков В.В. Соціально-правові умови захисту прав і свобод людини / В.В. Новіков // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://конференция.com.ua/files/image/konf%209/konf%209_4_12.pdf.
131. Олещенко В. Соціальні права людини:теоретичні інтерпретації та офіційні класифікації / В. Олещенко // Державне управління та місцеве самоврядування. – 2013 р. – № 2 (17). – с. 56-63.
132. Олійник А. Ю. Регулювання основних свобод людини ігромадянина нормами міжнародного права в Україні / А. Ю. Олійник // Журнал східноєвропейського права. – 2015 р . – № 12. – с. 37-43.
133. Оніщук М. Проблеми забезпечен¬ня прав людини в Україні: від Загальної Декларації прав людини – до сьогодення // Право України. – 2009 р. – № 4. – с. 29-35.
134. Орач О. Європейські засоби забезпечення основних прав людини / О. Орач // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/20897/1/35-Orach-38.pdf.
135. Остафійчук Г.В. Верховна Рада України в механізмі забезпечення конституційних політичних прав та свобод людини і громадянина в Україні / Г.В. Остафійчук // Право і суспільство. – 2013 р. – № 2. – с. 21-27.
136. Остафійчук Г.В. Забезпечення процесуальних гарантій прав та свобод людини і громадянина слідчим суддею / Г.В. Остафійчук // Право і суспільство. – 2014 р. – № 2. – с. 198-202.
137. Панкратова В.О. Україна в Європейській системі захисту прав людини / В.О. Панкратова // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://dspace.uabs.edu.ua/jspui/handle/123456789/2596.
138. Пархоменко Н.М. Гарантії реалізації прав і свобод людини і громадянина: проблеми сутності та змісту / Н.М. Пархоменко // Правова держава. – 2010 р. – Випуск 21. – с. 130-136.
139. Пацкан В.В. Система забезпечення прав та свобод людини та громадянина / В.В. Пацкан // Науковий вісник Херсонського університету. – 2014 р. - № 6 – Том 1. – с. 92-98.
140. Пендяга А. Окремі пробеми механізму реалізації захисту прав людини / А. Пендяга // Підприємництво, господарство і право. – 2012 р. – с. 33-34.
141. Пеньковська Г.В. Поняття, класифікація та охорона прав людини / Г.В. Пеньковська // Правова держава. – 2013 р. – № 16 – с. 158-163.
142. Петрик О. Правова сутність понять «права» та «гарантій» науково-педагогічних працівників / О. Петрик // Збірник наукових праць Ефективність державного управління. – 2015 р. – № 43. – с. 110-115.
143. Петрик О.Л. Теоретико-методологічні засади класифікації прав та гарантій науково-педагогічних працівників / О.Л. Петрик // Актуальні проблеми державного управління. – 2015 р. – № 1. – с. 399-405.
144. Петровський П.М. Забезпечення прав і свобод людини – основний тренд модернізації публічного управління / П.М. Петровський // Ефективність державного управління [Текст]: зб. наук. пр. Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Вип. 43 / за заг. ред. чл.-кор. НАН України В.С. Загорського, доц. А.В. Ліпенцева. Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2015 р. – с.13-20.
145. Пильгун Н.В. Проблеми реалізації та захисту прав і свобод людини і громадянина контексті функціонування принципу верховенства права в Україні / Н.В. Пильгун, М.В. Рощук // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. – 2013 р. – Випуск 26. – с. 40–43.
146. Плугатар Т.А. Юридичні гарантії забезпечення прав та свобод людини і громадянина в діяльності міліції / Т.А. Плугатар // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2009 р. – № 6. – с. 119-126.
147. Побережник А.О. Проблемні питання визначення системи та структури гарантій забезпечення права на свободу та особисту недоторканість в кримінальному провадженні / А.О. Побережник // Право і суспільство. – 2015 р. – № 4. – Частина 2. – с. 198-205.
148. Погорецький М.А. Поняття кримінально-процесуальних гарантій / М.А. Погороцький // Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». – 2014 р. – № 2 (10). – с. 1 – 23.
149. Полякова В.В. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод як джерело прав в Україні / В.В. Полякова // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. – 2015 р. – Випуск 32. – Том 1. – с. 145-148.
150. Полянський Ю.Є Гарантії конституційних прав і свобод людини в Україні: шляхи вдосконалення / Ю.Є. Полянський // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. – 2009 р. – Том 8. – с. 178-190.
151. Пономаренко А.В. Поняття «юридичні гарантії» в трудовому праві / А.В. Пономаренко // Збірник наукових праць Херсонського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди «Право».– 2013 р. – Випуск 20. – с. 37-41.
152. Прокопенко Б.О. Форми забезпечення прав і свобод у правовій системі України / О.Б. Прокопенко // Трипільська цивілізація. – 2012 р. – № 7 (10). – с. 28-32.
153. Пустосвіт Ж.М. Поняття, зміст та гарантії реалізації права на працю в Україні / Ж.М. Пустосвіт // Вісник Академії адвокатури України. Серія: Право. – 2012 р. – № 3 (25). – с. 171-172.
154. Пушкар О. В. Реалізація Європейських стандартів публічного управління щодо забезпечення прав людини та напрями їх упровадження і Україні / О.В. Пушкар // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.dridu.dp.ua/zbirnik/2010-01/10povnuu.pdf.
155. Пушкар О. Роль органів державного управління у забезпеченні конституційних прав і свобод громадян у контексті Європейських традицій публічного управління / О. Пушкар // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2009/2009-01(1)/Pushkar.pdf.
156. Рабінович П. Основоположні права людини: соціально-антропна сутність, змістова класифікація / П. Рабінович // Право України. – 2010 р. – № 2. – с. 18-23.
157. Радзієвська В.В. Вплив діяльності Конституційного Суду України на систему прав і свобод людини та громадянина в Україні / В.В. Радзієвська // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2012 р. – № 8. – с. 153-159.
158. Радзієвська В.В. Формування правового призначення поняття механізму забезпечення прав і свобод людини та громадянина / В.В. Радзієвська // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://dspace.uabs.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/1758/1/12.pdf.
159. Рижук Ю.М. Загальнотеоретична характеристика універсальних та специфічних гарантій економічних прав і свобод людини і громадянина в Україні / Ю.М. Рижук // Правове регулювання економіки. – 2012 р. – № 11-12. – с. 136-150.
160. Рильська В.В. Конституційні свободи людини і громадянина: міфічне та реальне / В.В. Рильська // Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування. – 2013 р. – № 2. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ttpdu_2013_2_14.
161. Романова А.А. Система забезпечення прав і свобод людини та громадянина в Україні / А. А. Романова // Форум права. – 2012 р. – № 2. – с. 599-602.
162. Семенюта Н.С. Інститут відповідальності держави перед особою як гарантія забезпечення конституційних прав та свобод людини і громадянина / Н.С. Семенюта // Влада. Людина. Закон. – 2010 р. – № 4. – с. 51-60.
163. Сердюк В.А. Загальна характеристика процесуальних гарантій забезпечення прав і свобод особи у кримінальному процесі (при здійсненні кримінального переслцдування) / В.А. Сердюк // Наукові праці. Серія: Політологія. – 2012 р. – Випуск 185. – Том 197. – с. 37-41.
164. Середа Т.М. Практика Європейського суду з прав людини як джерело судового правозастосування / Т.М. Середа // Вісник Вищої ради юстиції. – 2013 р. – № 1 (13). – с. 134-141.
165. Сидорчук Ю.М. Механізми захисту прав людини та громадянина: сутність і перспективи розвитку в Україні / Ю.М. Сидорчук // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2013 р. – № 682. – с. 33-35.
166. Ситник Ю.М. Державні органи в системі забезпечення конституційного права громадян України на свободу обєднання у політичні партії / Ю.М. Ситник // Право і суспільство. – 2012 р. – № 3. – с. 42-47.
167. Скрипнюк О. Права та свободи людини в конституційній системі України (частина перша) / О. Скрипнюк // Публічне право. – 2011 р. – № 4. – с. 6-14.
168. Скрипнюк О.В. Права і свободи людини та громадянина: міжнародні стандарти, національна практика та проблеми їх конституційної модернізації в Україні / О.В. Скрипнюк // Проблеми законності. – 2014 р. – Вип. 125. – с. 56-63.
169. Слінько Т.М. Міжнародно-правові гарантії реалізації прав людини і громадянина на інформацію / Т.М. Слінько // Наше право. – 2013 р. – № 12. – с. 142-148.
170. Соболь В.А. Теоретико-методологічні засади дослідження звернень громадян як інституту реалізації прав і свобод у громадянському суспільстві / В.А. Соболь // Державне управління: теорія та практика. – 2012 р. – № 2. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Dutp_2012_2_42.
171. Соколенко О.К. Захист прав громадян як основна функція правової держави / О.К. Соколенко // Часопис Київського університету права. – 2013 р. – № 2 – с. 118-121.
172. Стеблинська О.С. Забезпечення міжнародних стандартів прав людини і громадянина в контексті удосконалення діяльності органів внутрішніх справ України / О.С. Стеблинська // Науково-інформаційний вісник. – 2012 р. – № 5. – с. 190-195.
173. Степурко С.І. Процесуальні гарантії принципу рівноправності сторін у цивільному судочинстві / С.І. Степурко // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2011 р. – № 559. – с. 79- 82.
174. Тацій Л.В. Юридична природа адвокатури в системі захисту прав і свобод людини і громадянина: монографія / Л.В. Тацій. – Х.: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2008 р. – 23 с.
175. Теплюк Є.П. Система гарантій забезпечення конституційного права громадян на доступ до публічної інформації / Є.П. Теплюк // Юридичнмй вісник. – 2014 р. – № 2. – с. 49-54.
176. Теплюк Є.П. Судовий захист в системі гарантій забезпечення конституційного права громадян на доступ до публічної інформації / Є.П. Теплюк // Юридичні науки. – 2015 р. – № 11(26). – Частина 1– с. 141-144.
177. Толкачова Н.Б. Система захисту прав людини в Європейському Союзі / Н.Б. Толкачова // Часопис Київського університету права.– 2009 р. – № 4. – с. 346-350.
178. Трюхан О.А. Юридичні гарантії права на свободу об’єднання працівників та роботодавців / О.А. Трюхан // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2013 р. – Вип. 6. – Том 1. – с. 152-155.
179. Цибульська А.В. Право на доступ до інформації в Україні: конституційно-правовий аспект / А.В. Цибульська // Вісник дніпропетровського університету імені Альфреда НоБеля. – 2013 р . – № 2 (5). – с. 49-54.
180. Циверенко Г.П. Механізм захисту прав людини в рамках ЄС / Г.П. Циверенко, Лебідб П.Ю. // Право і суспільство. – 2014 р. – № 5-2. – с. 62-64.
181. Цилюрик І.І. Про процесуальні гарантії захисту прав і свобод учасників кримінального судочинства / І.І. Цилюрик // Юридична наука. – 2016 р. – № 837. – с. 511-515.
182. Чернецька О. В. Права та свободи людини і громадянина як основа функціонування органів публічної влади / О. В. Чернецька // Часопис Київського університету права. – 2014 р. - № 1. – с. 87-90.
183. Черничко В.В. Основні інституційні гарантії права на обєднання в політичні партії в Україні / В.В. Черничко // Порівняльно-аналітичне право. – 2016 р. – № 2. – с. 57-60.
184. Черняк Н.П. Проблеми забезпечення права особи на свободу й особисту недоторканість у кримінальному провадженні / Н.П. Черняк, Д.М. Лєшан // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Юридичні науки.– 2016 р. – Випуск 1. – Том 4. – с. 118-103.
185. Чуб З. Захист прав та свобод людини й громадянина: гарантії їх реалізації в контексті повноважень Державної казначейської служби України / З. Чуб // Казна України. – 2013 р. – № 6. – с. 10-13.
186. Шабанов Р. Поняття та класифікація правових гарантій у сфері зайнятості населення / Р. Шабанов // Национальный юредический журнал: теория и практика. – жовтень 2014 р. – с. 124-128.
187. Шамрай Б.М. Міжнародно-правові гарантії конституційних прав і свобод військовослужбовців в Україні / Б.М. Шамрай // Юридична наука. – 2014 р. – № 3. – с. 107-115.
188. Шаповал Т.В. Конституційний інститут політичних прав і свобод в Україні: монографія / Т.В. Шаповал. – Одеса, 2009 р. – 22 с.
189. Шмельова Г.Г. Міжнародно-правові гарантії прав людини: загальнотеоретичний аспект / Г.Г. Шмельова // Правові новели. – 2014 р. – № 1. – с. 99-103.
190. Юхно М.О. Окремі аспекти гарантій забезпечення права на захист за кримінальним процесуальним законодавством Укрвїни / М.О. Юхно // Молодий вчений. – 2015 р. – № 6 (21). – Частина 3. – с. 14-18.
191. Яковенко І. Права людини в Європейському Союзі: загальнотеоретичний аналіз / І. Яковенко // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/5598/1/Jakovyk_55.pdf
Інші роботи цього напряму