|
ЦІНА:
60 грн.
|
||
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Інформаційний елемент при створенні бренду держави на прикладі України (ID роботи: 653) |
| Напрям: | Гуманітарні предмети |
| Предмет: | Міжнародна інформація |
| Тип роботи: | Курсова робота |
| Кількість сторінок: | 53 |
| Рік захисту: | 2009 |
| Мова: | Українськa |
План
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Технології створення бренду держави на міжнародній арені:
1.1 Поняття бренду держави
1.2 Інформаційна складова бренду держави
Розділ 2. Аналіз використання інформаційних технологій при створенні бренду держави (Україна)
2.1 Поняття та види інформаційних технологій
2.2 Мас-медія та їх вплив на формування бренду України
2.3 Використання Інтернет технологій у позиціюванні України на міжнародній арені
2.4 Вплив міжнародної виставкової діяльність України на створення бренду держави
Розділ 3. Тенденції удосконалення використання інформаційних технологій при формуванні бренду держави
Висновки
Список літератури
Вступ
Розділ 1. Технології створення бренду держави на міжнародній арені:
1.1 Поняття бренду держави
1.2 Інформаційна складова бренду держави
Розділ 2. Аналіз використання інформаційних технологій при створенні бренду держави (Україна)
2.1 Поняття та види інформаційних технологій
2.2 Мас-медія та їх вплив на формування бренду України
2.3 Використання Інтернет технологій у позиціюванні України на міжнародній арені
2.4 Вплив міжнародної виставкової діяльність України на створення бренду держави
Розділ 3. Тенденції удосконалення використання інформаційних технологій при формуванні бренду держави
Висновки
Список літератури
Вступ
Вступ
Бренд країни – стратегічний капітал, що дозволяє просувати товари за кордоном і привертати інвестиції. Традиційно іміджем країни займається держава.
У глобальній конкуренції беруть участь не тільки компанії – сьогодні змагаються міста і цілі країни. Наприклад, за право прийняти Олімпіаду 2012 року між світовими столицями розвернулася неабияка боротьба. Але крім спортивної інфраструктури кожна з них «продає» ще і свій бренд, і рішення МОК багато в чому залежатиме від того, наскільки у цього бренду солідна вага.
Проблема маркетингу територій актуальна давно, і останнім часом самі різні країни серйозно задумалися про зміцнення своєї репутації. Так, Ізраїль має намір змінити свій імідж одного з самих проблемних місць на планеті і планує запустити великомасштабну рекламну і PR-кампанію, щоб привернути туристів. Крім того, ізраїльський уряд збирається просувати наукові і культурні досягнення своїх громадян, що вже схоже на комплексний ребрендінг країни. Про створення нового іміджу впритул задумалися країни колишні радянські республіки – Білорусія, Молдавія, Латвія, Казахстан і т.д.
Оскільки створення іміджу території – в першу чергу справа держави і місцевих властей, то займаються цим саме чиновники. Бізнес кровно зацікавлений в результатах такої роботи, але сам особливих зусиль до цього не докладає. По-перше, дорого. А по-друге, підприємці не люблять витрачати гроша на проекти, плодами яких можуть скористатися інші, зокрема конкуренти. «Така вже у нас ділова культура, всі хочуть, щоб зусилля прикладав хтось інший» – нарік менеджер однієї крупної компанії.
Але насправді компанії можуть взяти участь в цьому процесі з вигодою для себе. У США, наприклад, діє спеціальна група, яка пропонує ідеї для поліпшення іміджу Америки за кордоном. У неї входять керівники найбільших рекламних фірм, друкарських видань, а також бренд-менеджери American Airlines, McDonald’s і ін. В Україні теж є об'єднання компаній, зацікавлені в поліпшенні іміджу країни. Але головне – багато фірм можуть запрацювати на проектах, пов'язаних з просуванням бренду країни або регіону.
Актуальність теми обумовлена також необхідністю вирішення низки теоретико-методологічних проблем, пов'язаних з політологією, теорією комунікації і з подальшим розвитком інструментарію аналізу цього складного соціально-політичного і економічного явища.
Йдеться про міждисциплінарне дослідження корпоративного іміджу, особливостей його формування в умовах українських реформ.
Актуальність теми "Використання новітніх інформаційних технологій при проведенні політичних" обумовлена тим активним впливом, який фактор інформаційного впливу здійснює на формування і функціонування політичної системи, в тому числі - у сучасній Україні. Успішність будь-яких перетворень і реформ прямо залежить від згоди в суспільстві щодо необхідності проведення даних змін у тому вигляді, у якому це відбувається. Отже, треба, не вдаючись у подробиці, роз'яснити масам, як саму потребу, так і хід перетворень. Іншими словами, існує необхідність у створенні спрощеної, легкозасвоюваної моделі реформ - їхнього іміджу.
Однак, сьогодні вирішального значення набуває не тільки імідж явищ, але й суб'єктів політичного життя. Через те, що реальні розходження між їхніми програмами зведені до мінімуму, на формально альтернативних виборах склалася практика, коли виборці роблять свій вибір не стільки з опорою на реальні знання про кандидата і його програму, скільки, попросту, орієнтуючись на образ цього політика, який існує в суспільній свідомості. Інформаційні технології, їхня роль та місце у політичних кампаніях видаються одним з найголовніших елементів політичних кампаній.
Предметом дослідження виступає формування бренду країни..
Об’єкт дослідження складає – інформаційні технології.
Головна мета даної роботи - це характеристика сучасних інформаційних технологій, їх окремих видів, методів інформаційного впливу на формування бренду держави..
Для реалізації цієї мети були поставлені такі завдання:
Ш розглянути процес організації формування бренду країни
Ш дослідити ефективність ефективність застосування інформаційних технологій для формування бренду країни
Ш виявити та проаналізувати довгострокову стратегію підвищення бренду України
Методичною основою роботи стали загальнологічні, соціологічні і політологічні методи. Насамперед, діалектичний, який дозволив досліджувати об'єкт і предмет вивчення в розвитку і нерозривному зв'язку з навколишнім середовищем. Методи індукції і синтезу дозволили вивести визначені закономірності і принципи з фактичного матеріалу, отриманого досвідним шляхом. Виходячи з того, що на меті стоїть вивчення залежності між фактором впливу інформаційних технологій та результатами політичних кампаній, було визнано за необхідне застосувати функціональний і порівняльно-історичний методи.
Виходячи із вкаханого об’єкту, предмету, мети та завдань роботи, у її структурі виокремлено вступ, три розділи, висновки та список використаної літератури
Бренд країни – стратегічний капітал, що дозволяє просувати товари за кордоном і привертати інвестиції. Традиційно іміджем країни займається держава.
У глобальній конкуренції беруть участь не тільки компанії – сьогодні змагаються міста і цілі країни. Наприклад, за право прийняти Олімпіаду 2012 року між світовими столицями розвернулася неабияка боротьба. Але крім спортивної інфраструктури кожна з них «продає» ще і свій бренд, і рішення МОК багато в чому залежатиме від того, наскільки у цього бренду солідна вага.
Проблема маркетингу територій актуальна давно, і останнім часом самі різні країни серйозно задумалися про зміцнення своєї репутації. Так, Ізраїль має намір змінити свій імідж одного з самих проблемних місць на планеті і планує запустити великомасштабну рекламну і PR-кампанію, щоб привернути туристів. Крім того, ізраїльський уряд збирається просувати наукові і культурні досягнення своїх громадян, що вже схоже на комплексний ребрендінг країни. Про створення нового іміджу впритул задумалися країни колишні радянські республіки – Білорусія, Молдавія, Латвія, Казахстан і т.д.
Оскільки створення іміджу території – в першу чергу справа держави і місцевих властей, то займаються цим саме чиновники. Бізнес кровно зацікавлений в результатах такої роботи, але сам особливих зусиль до цього не докладає. По-перше, дорого. А по-друге, підприємці не люблять витрачати гроша на проекти, плодами яких можуть скористатися інші, зокрема конкуренти. «Така вже у нас ділова культура, всі хочуть, щоб зусилля прикладав хтось інший» – нарік менеджер однієї крупної компанії.
Але насправді компанії можуть взяти участь в цьому процесі з вигодою для себе. У США, наприклад, діє спеціальна група, яка пропонує ідеї для поліпшення іміджу Америки за кордоном. У неї входять керівники найбільших рекламних фірм, друкарських видань, а також бренд-менеджери American Airlines, McDonald’s і ін. В Україні теж є об'єднання компаній, зацікавлені в поліпшенні іміджу країни. Але головне – багато фірм можуть запрацювати на проектах, пов'язаних з просуванням бренду країни або регіону.
Актуальність теми обумовлена також необхідністю вирішення низки теоретико-методологічних проблем, пов'язаних з політологією, теорією комунікації і з подальшим розвитком інструментарію аналізу цього складного соціально-політичного і економічного явища.
Йдеться про міждисциплінарне дослідження корпоративного іміджу, особливостей його формування в умовах українських реформ.
Актуальність теми "Використання новітніх інформаційних технологій при проведенні політичних" обумовлена тим активним впливом, який фактор інформаційного впливу здійснює на формування і функціонування політичної системи, в тому числі - у сучасній Україні. Успішність будь-яких перетворень і реформ прямо залежить від згоди в суспільстві щодо необхідності проведення даних змін у тому вигляді, у якому це відбувається. Отже, треба, не вдаючись у подробиці, роз'яснити масам, як саму потребу, так і хід перетворень. Іншими словами, існує необхідність у створенні спрощеної, легкозасвоюваної моделі реформ - їхнього іміджу.
Однак, сьогодні вирішального значення набуває не тільки імідж явищ, але й суб'єктів політичного життя. Через те, що реальні розходження між їхніми програмами зведені до мінімуму, на формально альтернативних виборах склалася практика, коли виборці роблять свій вибір не стільки з опорою на реальні знання про кандидата і його програму, скільки, попросту, орієнтуючись на образ цього політика, який існує в суспільній свідомості. Інформаційні технології, їхня роль та місце у політичних кампаніях видаються одним з найголовніших елементів політичних кампаній.
Предметом дослідження виступає формування бренду країни..
Об’єкт дослідження складає – інформаційні технології.
Головна мета даної роботи - це характеристика сучасних інформаційних технологій, їх окремих видів, методів інформаційного впливу на формування бренду держави..
Для реалізації цієї мети були поставлені такі завдання:
Ш розглянути процес організації формування бренду країни
Ш дослідити ефективність ефективність застосування інформаційних технологій для формування бренду країни
Ш виявити та проаналізувати довгострокову стратегію підвищення бренду України
Методичною основою роботи стали загальнологічні, соціологічні і політологічні методи. Насамперед, діалектичний, який дозволив досліджувати об'єкт і предмет вивчення в розвитку і нерозривному зв'язку з навколишнім середовищем. Методи індукції і синтезу дозволили вивести визначені закономірності і принципи з фактичного матеріалу, отриманого досвідним шляхом. Виходячи з того, що на меті стоїть вивчення залежності між фактором впливу інформаційних технологій та результатами політичних кампаній, було визнано за необхідне застосувати функціональний і порівняльно-історичний методи.
Виходячи із вкаханого об’єкту, предмету, мети та завдань роботи, у її структурі виокремлено вступ, три розділи, висновки та список використаної літератури
Висновок
Висновки.
Інформаційні технології стали одними з найважливіших чинників сучасних політичних кампаній. Їхня роль в сучасному суспільстві вже не зводиться виключно до відображення певної об’єктивно існуючої реальності. Їхнє використання часто саме по собі “створює” цю реальність, формує відповдне ставлення до події, персони, явища чи процесу в політиці зокрема та в суспільстві загалом.
Одним з найважливіших інформаційних технологій на сучасному етапі їх існування є максимально широке використання засобів масової інформації. ЗМІ відіграють центральну роль не лише в сучасній практиці демократичної політики, а й у нормативних теоріях функціонування демократії. З нормативної точки зору всі моделі демократії - і модель конкурентного елітизму, і моделі розвитку та участі - відводять важливу роль пресі. Всі вони наголошують на свободі преси, тобто незалежності новинних ЗМІ від цензури та тиску з боку уряду. Свободу преси розглядають як розвиток та інституційне наповнення права особистості на вільне висловлювання своїх поглядів - права, що передбачає сприяння пошукові істини, захист громадян від свавілля уряду, вираження й розвиток індивідуальної особистості.
Всі моделі демократії також відводять засобам масової інформації певну роль у поінформуванні громадян з державних питань. Навіть мінімалістична модель демократії конкурентного елітизму визнає, що для ухвалення певного рішення під час виборів громадяни потребують відповідної інформаційної бази, особливо якщо вибори мають важливе значення для державного суверенітету чи легітимності системи. Враховуючи їхнє домінування у громадській сфері соціальному просторі, де відбувається процес формування громадської думки, роль новинних ЗМІ у постачанні необхідної інформації є незаперечною. Всі моделі, особливо конкурентний елітизм, що тяжіє до політичної стабільності, вбачають роль засобів масової інформації у просуванні соціального замовлення та обстоюванні солідарності. Навіть найплюралістичніші демократичні суспільства, особливо ті з них, що відрізняються мовною або культурною неоднорідністю, потребують певного рівня консенсусу і певних загальновизнаних цінностей. Роль ЗМІ в їх створенні і підтриманні важко переоцінити.
Політичні та законодавчі умови, за яких доводиться працювати ЗМІ, істотною мірою формуються на підставі багатосторонніх та багатофакторних взаємозв'язків між державою та засобами масової інформації. Під "державою" розуміють сукупність різних, пов'язаних між собою гілок влади, у тому числі бюрократичну (чиновники та установи, що займаються регулюванням та забезпеченням різних державних програм), політичну (реалізація державної політики через виборних представників та політичні партії) та судову (розв'язання законодавчих суперечок незалежними органами суду). Крім того, державна влада може здійснюватися на кількох рівнях: місцевому, регіональному, національному та міжнаціональному. Таким чином, часто те, що є правильним для однієї із сторін, що репрезентують державу, може виявитися хибним з точки зору іншої сторони. Тому там, де існують державні органи масової інформації, держава постає з одного боку, як регулююча структура, а з іншого - у певному розумінні є конкурентом щодо інших ЗМІ, хоча за доби приватизації та скорочення урядових видатків державні засоби масової інформації часто є надто слабкими, щоб скласти іншим реальну конкуренцію.
Завдяки багатогранності самої держави роль ЗМІ також є дуалістичною і часто внутрішньо суперечливою. З одного боку, вони є звичайними підприємствами, а з іншого - трибуною для вільного висловлювання і демократичної комунікації. Така подвійна роль певним чином впливає на формування політичного і законодавчого середовища, в якому доводиться працювати засобам масової інформації.
Імідж (image) - англійське слово, перекладається як "образ". І, як не дивно, імідж є в усіх: у політичного діяча і шкільного вчителя, у бізнесмена і вуличної торговки, у топ-моделі і бомжа. Безсумнівно, вдалий імідж отримують, ретельно працюючи над ним і безупинно шліфуючи. Крім того існує імідж партії, виборчого блока, компанії, фонду тощо. Добре продуманий імідж працює на вас і допомагає вам успішно крокувати життям. І навпаки, уява невдахи може зруйнувати ваші задуми. Багато хто ставить знак рівності між іміджем і зовнішнім виглядом. Але це далеко не так. Імідж - поняття безкінечне. Це - зачіска, одяг, аксесуари, макіяж, погляд, голос, манери, стиль спілкування, напої, книги, музика, все це є іміджем. Будь-який предмет, що належить людині, розповідає про неї.
Інформаційні технології стали одними з найважливіших чинників сучасних політичних кампаній. Їхня роль в сучасному суспільстві вже не зводиться виключно до відображення певної об’єктивно існуючої реальності. Їхнє використання часто саме по собі “створює” цю реальність, формує відповдне ставлення до події, персони, явища чи процесу в політиці зокрема та в суспільстві загалом.
Одним з найважливіших інформаційних технологій на сучасному етапі їх існування є максимально широке використання засобів масової інформації. ЗМІ відіграють центральну роль не лише в сучасній практиці демократичної політики, а й у нормативних теоріях функціонування демократії. З нормативної точки зору всі моделі демократії - і модель конкурентного елітизму, і моделі розвитку та участі - відводять важливу роль пресі. Всі вони наголошують на свободі преси, тобто незалежності новинних ЗМІ від цензури та тиску з боку уряду. Свободу преси розглядають як розвиток та інституційне наповнення права особистості на вільне висловлювання своїх поглядів - права, що передбачає сприяння пошукові істини, захист громадян від свавілля уряду, вираження й розвиток індивідуальної особистості.
Всі моделі демократії також відводять засобам масової інформації певну роль у поінформуванні громадян з державних питань. Навіть мінімалістична модель демократії конкурентного елітизму визнає, що для ухвалення певного рішення під час виборів громадяни потребують відповідної інформаційної бази, особливо якщо вибори мають важливе значення для державного суверенітету чи легітимності системи. Враховуючи їхнє домінування у громадській сфері соціальному просторі, де відбувається процес формування громадської думки, роль новинних ЗМІ у постачанні необхідної інформації є незаперечною. Всі моделі, особливо конкурентний елітизм, що тяжіє до політичної стабільності, вбачають роль засобів масової інформації у просуванні соціального замовлення та обстоюванні солідарності. Навіть найплюралістичніші демократичні суспільства, особливо ті з них, що відрізняються мовною або культурною неоднорідністю, потребують певного рівня консенсусу і певних загальновизнаних цінностей. Роль ЗМІ в їх створенні і підтриманні важко переоцінити.
Політичні та законодавчі умови, за яких доводиться працювати ЗМІ, істотною мірою формуються на підставі багатосторонніх та багатофакторних взаємозв'язків між державою та засобами масової інформації. Під "державою" розуміють сукупність різних, пов'язаних між собою гілок влади, у тому числі бюрократичну (чиновники та установи, що займаються регулюванням та забезпеченням різних державних програм), політичну (реалізація державної політики через виборних представників та політичні партії) та судову (розв'язання законодавчих суперечок незалежними органами суду). Крім того, державна влада може здійснюватися на кількох рівнях: місцевому, регіональному, національному та міжнаціональному. Таким чином, часто те, що є правильним для однієї із сторін, що репрезентують державу, може виявитися хибним з точки зору іншої сторони. Тому там, де існують державні органи масової інформації, держава постає з одного боку, як регулююча структура, а з іншого - у певному розумінні є конкурентом щодо інших ЗМІ, хоча за доби приватизації та скорочення урядових видатків державні засоби масової інформації часто є надто слабкими, щоб скласти іншим реальну конкуренцію.
Завдяки багатогранності самої держави роль ЗМІ також є дуалістичною і часто внутрішньо суперечливою. З одного боку, вони є звичайними підприємствами, а з іншого - трибуною для вільного висловлювання і демократичної комунікації. Така подвійна роль певним чином впливає на формування політичного і законодавчого середовища, в якому доводиться працювати засобам масової інформації.
Імідж (image) - англійське слово, перекладається як "образ". І, як не дивно, імідж є в усіх: у політичного діяча і шкільного вчителя, у бізнесмена і вуличної торговки, у топ-моделі і бомжа. Безсумнівно, вдалий імідж отримують, ретельно працюючи над ним і безупинно шліфуючи. Крім того існує імідж партії, виборчого блока, компанії, фонду тощо. Добре продуманий імідж працює на вас і допомагає вам успішно крокувати життям. І навпаки, уява невдахи може зруйнувати ваші задуми. Багато хто ставить знак рівності між іміджем і зовнішнім виглядом. Але це далеко не так. Імідж - поняття безкінечне. Це - зачіска, одяг, аксесуари, макіяж, погляд, голос, манери, стиль спілкування, напої, книги, музика, все це є іміджем. Будь-який предмет, що належить людині, розповідає про неї.
Література
Список літератури
1. Аакер Д. Создание сильных брендов / Пер. с англ. Старов С.А. и др.. — М.: Изд. Дом Гребенникова, 2003. — 439 с.
2. Аакер Д., Йохимштайлер Э. Бренд-лидерство: новая концепция брендинга / Д.Аакер, Э.Йохимштайлер; Пер. с англ. Кияченко Н.В. и др.. — М.: Гребенников, 2003. — 374 с.
3. Анатомия рекламного образа: Фирмен. стиль, технологии брендинга, звуковые средства: Курс лекций для студентов вузов, обучающихся по спец. 350700 / А.В.Овруцкий, А.М.Пономарева, И.П.Тищенко и др.; Под общ. ред. А.В.Овруцкого. — СПб.: Питер и др., 2004. — 200, 3 с.
4. Анхолт С. Брендинг: дорога к мировому рынку. – М.:КУДИЦ-ОБРАЗ, 2004. – 270 с.
5. Блэк С. / Паблик рилейшнс -- что это такое? / М.:Инфра-М., 1996. - 211 с.
6. Вебсеp Д. Ствоpюючи вільні і незалежні засоби масової інфоpмації.- Б.м.:Б.в., 1994.
7. Вершинин М.С. Политическая коммуникация в информационном обществе.- СПб.: Михайлов, 2001. - 253 с.
8. Герман Д. Рождение брэнда: Как сделать из вашего товара или услуги, из вашей организации, из вашей идеи, из вас самих брэнд, перед которым невозможно устоять!: Практ. руководство / Пер. Е.Крикушенко. — М.: Geleos, 2004. — 336 с.
9. Годин А.М., Дмитриев А.А., Бабленков И.Б. Брендинг: Учеб. пособие. — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и Ко", 2004. — 362 с.
10. Гончаренко Ж. В., Радченко Е. А., Сабирова И. М. Бренды Украины, или Они и мы. — К. : Молодь, 2004. — 157 с.
11. Деpжавність, моpаль і засоби масової інфоpмації: Матеpіали наук.- пpакт. конф., 7-9 сеpп. 2000 p. /Упp. у спpавах пpеси та інфоpмації та ін., Упоpяд.: В.Т. Денисюк, А.М. Якубюк. - Луцьк: Hадстиp'я, 2000. - 131 с.
12. Іванов В.Ф. Теоpетико-методологічні основи вивчення змісту масової комунікації/ КДУ ім.Т.Г.Шевченка, Hаук.pед. Москаленко А.З.- К.: ВІПОЛ, 1996.
13. Коpолько В.Г. Основи паблик pілейшнз: Посібник / Ред. М.І.Київський.- К.: HАH Укpаїни. Ін-т соціології, 1997.- 334 с.
14. ЛеПла Джозеф Ф., Паркер Линн М. Интегрированный брендинг / А. Романченко (пер.с англ.). — СПб. : Издательский Дом "Нева", 2003. — 318 с.
15. Мас-медіа Укpаїни/ Укp. бюpо Євpоп. ін-ту мас-медіа. Київ. наук. т-во ім. П. Могили, Упоpяд.: О. Волошенюк та ін., Ред.: А. Чеpнявський, О. Волошенюк, Пеp.: М. Жук та ін.. — К.: ТОВ ”К. І. С. ”, 1995. — 304 с.: іл.
16. Моисеев В.А. / Паблик pилейшнз: Теоpия и пpактика. / К.: Виpа-Р, 1999.- 374,[1]с.:
17. Мороз О.В., Пащенко О.В. Теорія сучасного брендингу / Вінницький держ. технічний ун-т. — Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2003. — 104 с.
18. Музыкант В.Л. Формирование брэнда средствами рекламы и PR: Учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по спец. 061500 и 350700. — М.: Экономистъ, 2004. — 606 с.
19. Нильсон Т. Конкурентный брендинг: Заставьте чужой опыт работать на себя! / С. Жильцов (пер.с англ.). — СПб. : Питер, 2003. — 207 с.
20. Почепцов Г.Г. Имиджеология: теория и практика. – К.: изд. СП "АДЕФ-Украина", 2008. – 390 с.
21. Ситниченко Л. А. / Пеpшоджеpела комунікативної філософії: Hавч. посібник для студентів гуманіт. спец. вузів / Голов. pед. С. Головко. — К.: Либідь, 1996. — 170 с.
22. Скиба В.А. К проблеме эффективной массовой коммуникации в буржуазной социологии // Вопросы теории и практики массовых средств пропаганды / Акад. обществ. наук при ЦК КПСС. Секция журналистики. М., 1969. Вып. 2. С. 268-295.
23. Темпорал П. Эффективный бренд-менеджмент=Advanced Brand Management/ P.Temporal / Т. Виноградова (пер.с англ.). — СПб. : Издательский Дом "Нева", 2003. — 319 с.
24. Теоpия и пpактика сpедств массовой инфоpмации и пpопаганды в совpеменном миpе. - М.: МИСОH, 1995.
25. Толковый словаpь по основам инфоpмационной деятельности/ Укp. Акад. инфоpматики. Укp. ин-т науч.-техн. и экон. инфоpмации, Под pед. H. H. Epмошенко, Сост.: В. М. Биpбpаеp и дp. — К., 1995. — 251с.
26. Чічановський А. А., Шкляp В. І. Світ інфоpмації: особистість, суспільство, деpжава: (Медитації і маpгіналії). — К., М.: Слов’ян. діалог, 1995. — 50 с.
27. Шарков Ф.И. Интегрированные бренд-коммуникации: (Бренд в системе интегрир. маркетинговых коммуникаций). — М.: РИП-холдинг, 2004. — 243 с..
28. Эштреков А.В. Коммуникация, массовая коммуникация, социальная коммуникация.Монография. - СПб:Терра, 2000. - 296 с.
1. Аакер Д. Создание сильных брендов / Пер. с англ. Старов С.А. и др.. — М.: Изд. Дом Гребенникова, 2003. — 439 с.
2. Аакер Д., Йохимштайлер Э. Бренд-лидерство: новая концепция брендинга / Д.Аакер, Э.Йохимштайлер; Пер. с англ. Кияченко Н.В. и др.. — М.: Гребенников, 2003. — 374 с.
3. Анатомия рекламного образа: Фирмен. стиль, технологии брендинга, звуковые средства: Курс лекций для студентов вузов, обучающихся по спец. 350700 / А.В.Овруцкий, А.М.Пономарева, И.П.Тищенко и др.; Под общ. ред. А.В.Овруцкого. — СПб.: Питер и др., 2004. — 200, 3 с.
4. Анхолт С. Брендинг: дорога к мировому рынку. – М.:КУДИЦ-ОБРАЗ, 2004. – 270 с.
5. Блэк С. / Паблик рилейшнс -- что это такое? / М.:Инфра-М., 1996. - 211 с.
6. Вебсеp Д. Ствоpюючи вільні і незалежні засоби масової інфоpмації.- Б.м.:Б.в., 1994.
7. Вершинин М.С. Политическая коммуникация в информационном обществе.- СПб.: Михайлов, 2001. - 253 с.
8. Герман Д. Рождение брэнда: Как сделать из вашего товара или услуги, из вашей организации, из вашей идеи, из вас самих брэнд, перед которым невозможно устоять!: Практ. руководство / Пер. Е.Крикушенко. — М.: Geleos, 2004. — 336 с.
9. Годин А.М., Дмитриев А.А., Бабленков И.Б. Брендинг: Учеб. пособие. — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и Ко", 2004. — 362 с.
10. Гончаренко Ж. В., Радченко Е. А., Сабирова И. М. Бренды Украины, или Они и мы. — К. : Молодь, 2004. — 157 с.
11. Деpжавність, моpаль і засоби масової інфоpмації: Матеpіали наук.- пpакт. конф., 7-9 сеpп. 2000 p. /Упp. у спpавах пpеси та інфоpмації та ін., Упоpяд.: В.Т. Денисюк, А.М. Якубюк. - Луцьк: Hадстиp'я, 2000. - 131 с.
12. Іванов В.Ф. Теоpетико-методологічні основи вивчення змісту масової комунікації/ КДУ ім.Т.Г.Шевченка, Hаук.pед. Москаленко А.З.- К.: ВІПОЛ, 1996.
13. Коpолько В.Г. Основи паблик pілейшнз: Посібник / Ред. М.І.Київський.- К.: HАH Укpаїни. Ін-т соціології, 1997.- 334 с.
14. ЛеПла Джозеф Ф., Паркер Линн М. Интегрированный брендинг / А. Романченко (пер.с англ.). — СПб. : Издательский Дом "Нева", 2003. — 318 с.
15. Мас-медіа Укpаїни/ Укp. бюpо Євpоп. ін-ту мас-медіа. Київ. наук. т-во ім. П. Могили, Упоpяд.: О. Волошенюк та ін., Ред.: А. Чеpнявський, О. Волошенюк, Пеp.: М. Жук та ін.. — К.: ТОВ ”К. І. С. ”, 1995. — 304 с.: іл.
16. Моисеев В.А. / Паблик pилейшнз: Теоpия и пpактика. / К.: Виpа-Р, 1999.- 374,[1]с.:
17. Мороз О.В., Пащенко О.В. Теорія сучасного брендингу / Вінницький держ. технічний ун-т. — Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2003. — 104 с.
18. Музыкант В.Л. Формирование брэнда средствами рекламы и PR: Учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по спец. 061500 и 350700. — М.: Экономистъ, 2004. — 606 с.
19. Нильсон Т. Конкурентный брендинг: Заставьте чужой опыт работать на себя! / С. Жильцов (пер.с англ.). — СПб. : Питер, 2003. — 207 с.
20. Почепцов Г.Г. Имиджеология: теория и практика. – К.: изд. СП "АДЕФ-Украина", 2008. – 390 с.
21. Ситниченко Л. А. / Пеpшоджеpела комунікативної філософії: Hавч. посібник для студентів гуманіт. спец. вузів / Голов. pед. С. Головко. — К.: Либідь, 1996. — 170 с.
22. Скиба В.А. К проблеме эффективной массовой коммуникации в буржуазной социологии // Вопросы теории и практики массовых средств пропаганды / Акад. обществ. наук при ЦК КПСС. Секция журналистики. М., 1969. Вып. 2. С. 268-295.
23. Темпорал П. Эффективный бренд-менеджмент=Advanced Brand Management/ P.Temporal / Т. Виноградова (пер.с англ.). — СПб. : Издательский Дом "Нева", 2003. — 319 с.
24. Теоpия и пpактика сpедств массовой инфоpмации и пpопаганды в совpеменном миpе. - М.: МИСОH, 1995.
25. Толковый словаpь по основам инфоpмационной деятельности/ Укp. Акад. инфоpматики. Укp. ин-т науч.-техн. и экон. инфоpмации, Под pед. H. H. Epмошенко, Сост.: В. М. Биpбpаеp и дp. — К., 1995. — 251с.
26. Чічановський А. А., Шкляp В. І. Світ інфоpмації: особистість, суспільство, деpжава: (Медитації і маpгіналії). — К., М.: Слов’ян. діалог, 1995. — 50 с.
27. Шарков Ф.И. Интегрированные бренд-коммуникации: (Бренд в системе интегрир. маркетинговых коммуникаций). — М.: РИП-холдинг, 2004. — 243 с..
28. Эштреков А.В. Коммуникация, массовая коммуникация, социальная коммуникация.Монография. - СПб:Терра, 2000. - 296 с.
Інші роботи цього напряму
© 2023 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?