Поняття і види володіння в римському праві   (ID роботи: 504)

Вступ
1. Поняття володіння
2. Види володіння
3. Суб'єкти і об'єкти володіння
4. Набуття і припинення володіння
5. Захист володіння
Висновок
Література

Римське речове право мало три правових інститути: possessio (володіння), право власності, права на чужі речі. Найголовнішим з них було право власності, Але першим сформувався інститут фактичного володіння. Тому саме з нього доцільно почати розгляд регулювання відносин щодо речей.
Посідання як самостійний правовий інститут виникло в давньоримському праві. Ще Закони XII таблиць згадують поняття володіння. У період ранньої республіки претори розрізняють фактичне володіння річчю без права на неї і фактичне володіння річчю, засноване на праві.
Володіння, основане на праві, - це вже не володіння, а право власності. Фактичне володіння річчю може бути основане не тільки на праві власності, а й на будь-якому іншому, однак воно не буде володінням, оскільки основане на праві. Посідання як фактичне володіння річчю – просто факт.
Із багатої казуїстики можна зробити висновок, що римські юристи розуміли посідання як фактичне володіння річчю, поєднане з наміром вважати її своєю.
Таке визначення містить два істотних елементи: 1) об’єктивний – corpus possessionis – тобто має бути фактична наявність речі; 2) суб’єктивний – animus

Для захисту володіння використовувалися головно преторські інтердикти. Однак для захисту добросовісного володіння можна було використати спеціальний засіб - публіціанський позов. Його давали особі, володіння якого відповідало вимогам, що пред'являлися для набуття речі за давністю володіння, строк якої ще не сплив. У такому випадку допускалася фікція, ніби позивач володів річчю встановлений законом давноносний строк і, отже, набув на неї права власності.
Нарешті, питання про володіння виникало і в тих випадках, коли хтось фактично здійснював вимоги якогось сервітуту. Чи можна у випадку порушення ким-небудь такого фактичного користування претендувати на інтердиктний захист? І римські юристи відповіли схвально, визнавши, що у таких випадках маємо "ніби володіння правом". Насправді це не "ніби володіння правом", а справжнє володіння річчю, тільки володіння не всебічне, а обмежене за своїм змістом. А втім ця теоретично неправильна конструкція відіграла велику роль у юриспруденції нових народів, яка поняття "ніби володіння правом" поширила

1. Иофоре О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. – Л., 1974.
2. Керетерський І.С., Новицький І.Б. Римське приватне право. – М., 1994. – С.3-16.
3. Косарев А.И. Римское право. – М., 1986. – С.17-39; 113-138.
4. Косарев А.И. Этапы рецепции римского права // Советское государство и право. – 1983. - №7.
5. Нерсесянц В.С. Правопонимание римских юристов // Советское государство и право. – 1980. - №12.
6. Орач Є.М., Тищик Б.Й. Основи римського приватного права.- Київ, Юринком Інтер, 2000.
7. Перетерський І.С., Новицький І.Б. Римське приватне право. – М., 1994. – С.3-16.
8. Підопригора О.А. Основи римського приватного права. – К., 1997. – С.7-23.
9. Підопригора О.А. Основи римського цивільного права. – К., 1990. – С.99-164.
10. Пушкін О.А., Самойленко В.М. Поняття римського приватного права. Історія його становлення. – Харків, ХІВС, 1993.
11. Савельев В.А. История римского частного права. – М., 1986.
12. Савельев В.А. Право собственности и римская классическая юриспруденция // Советское государство и право. – 1987. - №12.
13. Харітонов Е.О. Рецепція римського приватного права. - Одеса, 1997.
14. Черніловський З.М. Лекції з римського приватного права. – М., 1991. – С.3-9.
15. Шишка Р.Б. Римське приватне право в схемах. – Харків, ХІВС, 1993.

Закони ХІІ таблиць

Податкова дискримінація

Поняття, предмет та система римського права

Митний контроль

Прецедентное право ЕС и его соотношение с другими правовыми системами.

Право ЄС

Визначення права Європейського союзу

Митний контроль

Джерела європейського права

Права на чужі речі в римському праві

Проблеми організації управління державною службою

Моделі державної служби країн ЄС та проблеми їх адаптації до законодавства України

Загальні принципи права як джерела права ЄС

Джерела Приватного Права Євросоюзу