|
ЦІНА:
160 грн.
|
||
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Екологічний аудит поняття, призначення, правові основи здійснення (ID роботи: 4592) |
| Напрям: | Облік і аудит |
| Предмет: | Аудит |
| Тип роботи: | Курсова робота |
| Кількість сторінок: | 37 |
| Рік захисту: | 2013 |
| ВУЗ: | Чернівецький Національний Університет ім. Юрія Федьковича |
| Мова: | Українськa |
План
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ
1.1. Історія запровадження екологічного аудиту в світі та Україні
1.2. Поняття, мета та призначення екологічного аудиту
РОЗДІЛ 2 ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ В УКРАЇНІ
2.1 Правове регулювання організації еколого-аудиторських відносин в Україні
2.2. Форми та методи здійснення екологічного аудиту
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ТА НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ В УКРАЇНІ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ
РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ
1.1. Історія запровадження екологічного аудиту в світі та Україні
1.2. Поняття, мета та призначення екологічного аудиту
РОЗДІЛ 2 ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ В УКРАЇНІ
2.1 Правове регулювання організації еколого-аудиторських відносин в Україні
2.2. Форми та методи здійснення екологічного аудиту
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ТА НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ В УКРАЇНІ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ
Вступ
Актуальність теми. Погіршення стану навколишнього природного середовища, що спостерігається останнім часом в Україні, в основному, спричинене діяльністю промислових підприємств із високим рівнем екологічної небезпеки.
Сільськогосподарське природокористування є однією з основних форм негативного впливу на стан навколишнього середовища. Ігнорування екологічних засад сільськогосподарського виробництва прискорює екодеструкцію унікальних природних ландшафтів України, зменшує еколого-економічну ефективність аграрного виробництва, і у результаті, поглиблює соціально-екологічні проблеми продовольчої безпеки.
Впровадження екологобезпечного природокористування та обмеження негативного впливу сільськогосподарських підприємств на стан природно-ресурсного потенціалу потребує формування відповідної ефективної системи екологічного аудиту, покликаного оцінювати виконання планів і заходів щодо раціонального використання та охорони природних ресурсів, дотримання вимог екологічного законодавства та природоохоронних нормативів.
Це негативно впливає як на якість життя населення, так і зменшує можливості економічного і соціального розвитку регіонів та міст України за рахунок ресурсо-витратного характеру діяльності таких підприємств.
Тому, нині першочерговим завданням є здійснення переходу економіки України до екологічно збалансованого розвитку у напрямі перетворення техногенного господарського мислення у соціально-екологічне.
В цьому випадку інструментом регулювання якості навколишнього природного середовища виступає екологічний аудит, що дає можливість виявити диспропорції між виробничо-господарською діяльністю підприємства і охороною навколишнього середовища та розробити заходи для досягнення їх оптимальної рівноваги.
Теоретичні, методико-організаційні та економічні основи екологічного аудиту розглянуті у працях таких вітчизняних вчених, як Т.П.Галушкіна, Л.І.Максимів, В.М.Навроцький, А.А.Садеков, Ю.М.Саталкін, В.Я.Шевчук. Проблематика правового регулювання організації та здійснення екологічного аудиту в Україні була предметом дослідження таких учених, як В. Костицький, Т. Бобра, М. Орлов, С. Разметаєв, В. Зуєв, С. Вакарін, Н. Малишева, С. Кузнєцова, Ю. Шемшученко та ін.
Проте дані питання ще не достатньо глибоко розкриті, а, отже, потребують повнішого висвітлення та подальших системних досліджень, що і визначило вибір теми курсової роботи.
Мета роботи – дослідження сутності та нормативно-правового забезпечення екологічного аудиту.
Відповідно до мети у курсовій роботі поставленні такі завдання:
- дослідити ґенезу екологічного аудиту у світі та Україні;
- з’ясувати сутність та призначення екологічного аудиту;
- визначити правове регулювання організації еколого-аудиторських відносин в Україні;
- розглянути форми та методи здійснення екологічного аудиту;
- обґрунтувати проблемні питання та напрямки удосконалення екологічного аудиту в Україні.
Предмет курсової роботи - правове регулювання екологічного аудиту в Україні.
Об’єкт курсової роботи - еколого-аудиторські правовідносини, які виникають в процесі застосування екологічного аудиту, результат їх впливу на стан екологічної обстановки в країні взагалі.
При написанні роботи буде використано переважно аналітичні методи, що були застосовані на основі знань нормативної бази та літературних джерел.
Сільськогосподарське природокористування є однією з основних форм негативного впливу на стан навколишнього середовища. Ігнорування екологічних засад сільськогосподарського виробництва прискорює екодеструкцію унікальних природних ландшафтів України, зменшує еколого-економічну ефективність аграрного виробництва, і у результаті, поглиблює соціально-екологічні проблеми продовольчої безпеки.
Впровадження екологобезпечного природокористування та обмеження негативного впливу сільськогосподарських підприємств на стан природно-ресурсного потенціалу потребує формування відповідної ефективної системи екологічного аудиту, покликаного оцінювати виконання планів і заходів щодо раціонального використання та охорони природних ресурсів, дотримання вимог екологічного законодавства та природоохоронних нормативів.
Це негативно впливає як на якість життя населення, так і зменшує можливості економічного і соціального розвитку регіонів та міст України за рахунок ресурсо-витратного характеру діяльності таких підприємств.
Тому, нині першочерговим завданням є здійснення переходу економіки України до екологічно збалансованого розвитку у напрямі перетворення техногенного господарського мислення у соціально-екологічне.
В цьому випадку інструментом регулювання якості навколишнього природного середовища виступає екологічний аудит, що дає можливість виявити диспропорції між виробничо-господарською діяльністю підприємства і охороною навколишнього середовища та розробити заходи для досягнення їх оптимальної рівноваги.
Теоретичні, методико-організаційні та економічні основи екологічного аудиту розглянуті у працях таких вітчизняних вчених, як Т.П.Галушкіна, Л.І.Максимів, В.М.Навроцький, А.А.Садеков, Ю.М.Саталкін, В.Я.Шевчук. Проблематика правового регулювання організації та здійснення екологічного аудиту в Україні була предметом дослідження таких учених, як В. Костицький, Т. Бобра, М. Орлов, С. Разметаєв, В. Зуєв, С. Вакарін, Н. Малишева, С. Кузнєцова, Ю. Шемшученко та ін.
Проте дані питання ще не достатньо глибоко розкриті, а, отже, потребують повнішого висвітлення та подальших системних досліджень, що і визначило вибір теми курсової роботи.
Мета роботи – дослідження сутності та нормативно-правового забезпечення екологічного аудиту.
Відповідно до мети у курсовій роботі поставленні такі завдання:
- дослідити ґенезу екологічного аудиту у світі та Україні;
- з’ясувати сутність та призначення екологічного аудиту;
- визначити правове регулювання організації еколого-аудиторських відносин в Україні;
- розглянути форми та методи здійснення екологічного аудиту;
- обґрунтувати проблемні питання та напрямки удосконалення екологічного аудиту в Україні.
Предмет курсової роботи - правове регулювання екологічного аудиту в Україні.
Об’єкт курсової роботи - еколого-аудиторські правовідносини, які виникають в процесі застосування екологічного аудиту, результат їх впливу на стан екологічної обстановки в країні взагалі.
При написанні роботи буде використано переважно аналітичні методи, що були застосовані на основі знань нормативної бази та літературних джерел.
Висновок
В умовах сталого розвиту економіки екологічний аудит є важливим механізмом системи управління навколишнім середовищем та інструментом регулювання еколого-економічних відносин. З посиленням вимог до природоохоронної діяльності та граничних нормативів природокористування екологічний аудит набуває актуальності у всіх сферах національного господарства.
Організаційно-правові засади здійснення екологічного аудиту в Україні регулюють Закони України «Про екологічний аудит» і «Про охорону навколишнього природного середовища», ДСТУ ISO 19011:2003 «Керівництво до здійснення аудитів систем управління якості і (або) екологічного управління», ДСТУ ISO 14001:1997 «Система управління навколишнім середовищем».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про екологічний аудит» «Екологічний аудит - це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об’єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об’єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи управління навколишнім природним середовищем та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту».
Метою екологічного аудиту є оцінка впливу і прогнозування екологічних наслідків діяльності суб'єкта, що хазяює, на навколишнє середовище, установлення відповідності його діяльності вимогам діючого природоохоронного законодавства, екологічних нормативних актів, стандартів, правил, постанов і розпоряджень державних і природоохоронних органів, визначення основних напрямків забезпечення екологічної безпеки виробництва, підвищення ефективності природоохоронної діяльності.
Об'єктами можуть бути будь-які підприємства та організації незалежно від форм власності і підпорядкування, діяльність яких пов'язана з екологічним ризиком для здоров'я населення.
Суб'єкти екологічного аудиту - це спеціалісти, що мають право надавати екологічні послуги підприємствам організаціям і готувати екологічні висновки.
Екологічний аудит повинний бути орієнтований на внутрішні індивідуальні потреби підприємства відповідно до його політики і встановлених цілями. Крім того, важливо чітко ідентифікувати мети і задачі діяльності підприємства, перш ніж визначити, який тип екологічного аудита йому необхідний.
Екологічний аудит може поділятися за формою на добровільний і обов’язковий, за видом - на внутрішній і зовнішній. Добровільний екологічний аудит здійснюється стосовно будь-яких об’єктів на замовлення заінтересованого суб’єкта за згодою керівника (власника) об’єкта екологічного аудиту. Обов’язковий екологічний аудит здійснюється щодо екологічно небезпечних об’єктів у передбачених законодавством випадках.
Якщо проведення екологічного аудиту відбувається на замовлення підприємства (установи, організації) для його власних потреб, такий аудит відносять до внутрішнього екологічного аудиту.
Зовнішній екологічний аудит проводиться на замовлення сторонніх осіб, заінтересованих суб’єктів, якими можуть бути органи виконавчої влади.
Активне розширення галузей застосування екоаудиту зумовить розвиток відповідного законодавства, запровадження норм екоаудиту, чітке визначення сфер, де його застосовуватимуть. Суттєвий поштовх еколого-аудиторській діяльності могло би дати методичне забезпечення цієї нової для нас сфери.
На сьогодні таке забезпечення практично відсутнє. Кілька наказів Мінекології охопили лише стадію організації екоаудиту (порядок складання кваліфікаційних іспитів, отримання сертифікатів, ведення Реєстру екологічних аудиторів і юридичних осіб, що мають право на здійснення екологічного аудиту), поза увагою залишився сам екоаудит, немає затверджених тарифів обов’язкової еколого-аудиторської діяльності, що спричиняє низку порушень у встановленні їхньої вартості.
Ці недоліки слід невідкладно усувати шляхом залучення до розробок екологічних аудиторів-практиків.
Законодавство повинно сприяти розвитку екоаудиту, регламентувати суспільні відносини, що тут виникають, прогнозувати їх розвиток, установлювати норми випереджального регулювання. Тільки за цих умов можна досягти основної мети екоаудиту — дотримання норм екологічної безпеки, раціонального природокористування в процесі здійснення господарської та пов’язаної з нею діяльності, системної екологізації виробництва.
Організаційно-правові засади здійснення екологічного аудиту в Україні регулюють Закони України «Про екологічний аудит» і «Про охорону навколишнього природного середовища», ДСТУ ISO 19011:2003 «Керівництво до здійснення аудитів систем управління якості і (або) екологічного управління», ДСТУ ISO 14001:1997 «Система управління навколишнім середовищем».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про екологічний аудит» «Екологічний аудит - це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об’єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об’єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи управління навколишнім природним середовищем та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту».
Метою екологічного аудиту є оцінка впливу і прогнозування екологічних наслідків діяльності суб'єкта, що хазяює, на навколишнє середовище, установлення відповідності його діяльності вимогам діючого природоохоронного законодавства, екологічних нормативних актів, стандартів, правил, постанов і розпоряджень державних і природоохоронних органів, визначення основних напрямків забезпечення екологічної безпеки виробництва, підвищення ефективності природоохоронної діяльності.
Об'єктами можуть бути будь-які підприємства та організації незалежно від форм власності і підпорядкування, діяльність яких пов'язана з екологічним ризиком для здоров'я населення.
Суб'єкти екологічного аудиту - це спеціалісти, що мають право надавати екологічні послуги підприємствам організаціям і готувати екологічні висновки.
Екологічний аудит повинний бути орієнтований на внутрішні індивідуальні потреби підприємства відповідно до його політики і встановлених цілями. Крім того, важливо чітко ідентифікувати мети і задачі діяльності підприємства, перш ніж визначити, який тип екологічного аудита йому необхідний.
Екологічний аудит може поділятися за формою на добровільний і обов’язковий, за видом - на внутрішній і зовнішній. Добровільний екологічний аудит здійснюється стосовно будь-яких об’єктів на замовлення заінтересованого суб’єкта за згодою керівника (власника) об’єкта екологічного аудиту. Обов’язковий екологічний аудит здійснюється щодо екологічно небезпечних об’єктів у передбачених законодавством випадках.
Якщо проведення екологічного аудиту відбувається на замовлення підприємства (установи, організації) для його власних потреб, такий аудит відносять до внутрішнього екологічного аудиту.
Зовнішній екологічний аудит проводиться на замовлення сторонніх осіб, заінтересованих суб’єктів, якими можуть бути органи виконавчої влади.
Активне розширення галузей застосування екоаудиту зумовить розвиток відповідного законодавства, запровадження норм екоаудиту, чітке визначення сфер, де його застосовуватимуть. Суттєвий поштовх еколого-аудиторській діяльності могло би дати методичне забезпечення цієї нової для нас сфери.
На сьогодні таке забезпечення практично відсутнє. Кілька наказів Мінекології охопили лише стадію організації екоаудиту (порядок складання кваліфікаційних іспитів, отримання сертифікатів, ведення Реєстру екологічних аудиторів і юридичних осіб, що мають право на здійснення екологічного аудиту), поза увагою залишився сам екоаудит, немає затверджених тарифів обов’язкової еколого-аудиторської діяльності, що спричиняє низку порушень у встановленні їхньої вартості.
Ці недоліки слід невідкладно усувати шляхом залучення до розробок екологічних аудиторів-практиків.
Законодавство повинно сприяти розвитку екоаудиту, регламентувати суспільні відносини, що тут виникають, прогнозувати їх розвиток, установлювати норми випереджального регулювання. Тільки за цих умов можна досягти основної мети екоаудиту — дотримання норм екологічної безпеки, раціонального природокористування в процесі здійснення господарської та пов’язаної з нею діяльності, системної екологізації виробництва.
Література
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30 http://rada.gov.ua/
2. Закон України «Про екологічний аудит» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 45, з зм. 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012- ст.500 http://rada.gov.ua
3. Закон України «Про охорону навколишнього середовища». – К., 1991. 1268-XII ( 1268-12 ) від 26.06.91, ВВР, 1991, N 41, ст.547 http://rada.gov.ua
4. Михайлик О.Л. Місце і роль екологічного аудиту в управлінні природокористуванням // Екологічний менеджмент: навч. посібник / За ред. В. Ф. Семенова, – К.: Знання, 2006,-257с.
5. Баб’як О. С, Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічне право України: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2010. - 216 с.
6. Балюк Г.Екологічне право України. Конспект лекції у схемах (Загальна і Особлива частина): Навч. Посібник. – К.: Хрінком Інтер, 2010. – 192 с.
7. Екологічне право. Особлива частина Підручник. Для студентів юридичних вузів і факультетів. За редакцією академіка АПрН України, В. І. Андрейцева. - К.: Істина, 2010. – 151 с.
8. Екологічне право України За редакцією професорів В.К. Попова і А.П. Гетьмани. – Харків: «Право», 2010. – 413 с.
9. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. - К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2011. - 848 с.
10. Правові та організаційні особливості проведення екологічного аудиту // Екологічний менеджмент : навч. посібник / За ред. В. Ф. Семенова, О. Л. Михайлик. – К.: Знання, 2011. – 281с.
11. Мельник Л. Г., Шапочка М. К. Екологічний облік, аудит і страхування на підприємстві // Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням: підручник / – Суми: Університетська книга, 2011. – 685с.
12. Бобровський, А. Л. Форми організації КЕМ та аудиту // Екологічний менеджмент: підручник. – Суми: Університетська книга, 2011. –211с.
13. Сафранов Т.А. Екологічні основи природокористування: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Львів: «Новий Світ-2011», 2010. - 248 с.
14. Білявський Г. О., Бутченко Л. І. Основи екології: Теорія та практикум. Навч. посіб. - К.: Лібра, 2010. – 489 с.
15. Г Міщенко Л. Екологічний аудит територій. — Івано-Франківськ: Факел, 2010. – 341 с.
16. Федоренко О.І. Основи екологічного права: Підр., - К.: Знання, 2010. – 543 с.
17. Басанцов І.В., Пантелейчук О.С. Екологічний аудит в Україні: актуальність, проблемні питання та напрями удосконалення // Механізм регулювання економіки. – 2010. – №1. – С. 38-46.
18. Гурська, Г. Правове регулювання екологічного аудиту в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 2. – С. 51-53
19. Гурська, Г. Форми та методи здійснення екологічного аудиту в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 10. – С. 133-135
20. Левандівський, О. Т. Механізм формування екологічного аудиту в Україні // Економіка АПК. – 2010. – № 7. – С. 71-74
21. Мех Я. Экологический аудит: сущность и проблемы становления / Я. Мех, Р. Кулик // Бухгалтерский учет и аудит. –– 2010. – № 2. – С. 45-48
22. Новак У.П. Роль екологічного аудиту в контексті інтеграції України до світової організації торгівлі // Науковий вісник НЛТУ України. – 2008. – Вип. 18.5 – С. 38-43.
2. Закон України «Про екологічний аудит» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 45, з зм. 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012- ст.500 http://rada.gov.ua
3. Закон України «Про охорону навколишнього середовища». – К., 1991. 1268-XII ( 1268-12 ) від 26.06.91, ВВР, 1991, N 41, ст.547 http://rada.gov.ua
4. Михайлик О.Л. Місце і роль екологічного аудиту в управлінні природокористуванням // Екологічний менеджмент: навч. посібник / За ред. В. Ф. Семенова, – К.: Знання, 2006,-257с.
5. Баб’як О. С, Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічне право України: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2010. - 216 с.
6. Балюк Г.Екологічне право України. Конспект лекції у схемах (Загальна і Особлива частина): Навч. Посібник. – К.: Хрінком Інтер, 2010. – 192 с.
7. Екологічне право. Особлива частина Підручник. Для студентів юридичних вузів і факультетів. За редакцією академіка АПрН України, В. І. Андрейцева. - К.: Істина, 2010. – 151 с.
8. Екологічне право України За редакцією професорів В.К. Попова і А.П. Гетьмани. – Харків: «Право», 2010. – 413 с.
9. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. - К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2011. - 848 с.
10. Правові та організаційні особливості проведення екологічного аудиту // Екологічний менеджмент : навч. посібник / За ред. В. Ф. Семенова, О. Л. Михайлик. – К.: Знання, 2011. – 281с.
11. Мельник Л. Г., Шапочка М. К. Екологічний облік, аудит і страхування на підприємстві // Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням: підручник / – Суми: Університетська книга, 2011. – 685с.
12. Бобровський, А. Л. Форми організації КЕМ та аудиту // Екологічний менеджмент: підручник. – Суми: Університетська книга, 2011. –211с.
13. Сафранов Т.А. Екологічні основи природокористування: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Львів: «Новий Світ-2011», 2010. - 248 с.
14. Білявський Г. О., Бутченко Л. І. Основи екології: Теорія та практикум. Навч. посіб. - К.: Лібра, 2010. – 489 с.
15. Г Міщенко Л. Екологічний аудит територій. — Івано-Франківськ: Факел, 2010. – 341 с.
16. Федоренко О.І. Основи екологічного права: Підр., - К.: Знання, 2010. – 543 с.
17. Басанцов І.В., Пантелейчук О.С. Екологічний аудит в Україні: актуальність, проблемні питання та напрями удосконалення // Механізм регулювання економіки. – 2010. – №1. – С. 38-46.
18. Гурська, Г. Правове регулювання екологічного аудиту в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 2. – С. 51-53
19. Гурська, Г. Форми та методи здійснення екологічного аудиту в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 10. – С. 133-135
20. Левандівський, О. Т. Механізм формування екологічного аудиту в Україні // Економіка АПК. – 2010. – № 7. – С. 71-74
21. Мех Я. Экологический аудит: сущность и проблемы становления / Я. Мех, Р. Кулик // Бухгалтерский учет и аудит. –– 2010. – № 2. – С. 45-48
22. Новак У.П. Роль екологічного аудиту в контексті інтеграції України до світової організації торгівлі // Науковий вісник НЛТУ України. – 2008. – Вип. 18.5 – С. 38-43.
Інші роботи цього напряму
© 2023 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?