Прибуток сутність,структура, норма прибутку Акціонерного товариств   (ID роботи: 2908)

Вступ
Розділ1.Прибуток:сутність,норма,структура.
1.1 Прибуток як вид доходу в ринковій економіці
1.2 Норма прибутку
Висновки до першого розділу
Розділ 2.Прибуток акціонерних товариств:розподіл та використання
2.1 Характерні ознаки прибутку акціонерного товариства
2.2 Розподіл прибутку акціонерного товариства в сучасних умовах господарювання
Висновки до другого розділу
Загальні висновки
Список використанних джерел
Додатки

Ринкова економіка припускає становлення і розвиток підприємств різноманітних організаційно - правових форм, заснованих на різних видах приватної власності, появу нових власників - як окремих громадян, так і трудових колективів підприємств. З'явився такий вид економічної діяльності, як підприємництво - це господарська діяльність, тобто діяльність, пов'язана з виробництвом і реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг або ж продажу товарів, необхідних споживачу. Вона має регулярний характер і відрізняється: по-перше, свободою у виборі напрямків і методів діяльності, самостійністю у прийнятті рішень (зрозуміло, в рамках законів і моральних норм), по-друге, відповідальністю за прийняті рішення і їх наслідки, по-третє, цей вид діяльності не виключає ризику, збитків і банкрутств.
Нарешті, підприємництво чітко орієнтоване на одержання прибутку, чим в умовах розвинутої конкуренції досягається і задоволення суспільних потреб. Це найважливіша передумова і причина зацікавленості в результатах фінансово - господарської діяльності. Реалізація цього принципу на ділі залежить не тільки від наданої підприємствам самостійності і необхідності фінансувати свої витрати без державної підтримки, але і від тієї частки прибутку, яка залишається в розпорядженні малого підприємства після сплати податків. Крім того, необхідно створити таке економічне середовище, в умовах якого вигідно виробляти товари, одержувати прибуток, знижувати витрати.
Отже, перехід до ринкової економіки потребує від підприємств раціонального і економічно обґрунтованого підходу до планування своєї діяльності, до визначення напрямків фінансової і виробничої політики, аналізу і оцінки отриманих результатів. Однією з найголовніших складових фінансової політики малого підприємства є максимізація прибутку.
На сьогоднішній день прибуток - одна з основних форм грошового накопичення, що створюється у галузях економіки: вона займає одне з центральних місць у загальній системі вартісних інструментів і важелів управління і є рушійною силою ринку. Дослідження формування прибутку, рентабельності підприємства, витрат обігу, валових доходів, є найважливішим чинником при прийнятті організаційних і господарсько-управлінських рішень, створення сприятливих умов для реалізації планів і програм по нарощуванню прибутку. Іншими словами малого підприємства повинні чітко уявляти резерви збільшення прибутку, від чого він залежить і які основні параметри впливають на його величину.
В умовах ринкової економіки, прибуток - найважливіший оціночний показник діяльності підприємства, джерело матеріального добробуту малого підприємства і його працівників, держави в цілому. Саме політика управління прибутком визначає пропорції розподілу прибутку на внутрішні інвестиції, соціальні заходи, відшкодування в бюджет, і є важливою ланкою загальної політики управління підприємством. Значимість прибутку, проблеми пошуку резервів його підвищення всіма суб’єктами господарювання в умовах ринкової економіки, є актуальними на сучасному етапі економічного розвитку.
Головною метою роботи аналіз теоретичних та практичних основ формування прибутку акціонерних товариств.
Завданнями роботи є:
- вивчення теоретичних аспектів прибутку та норми прибутку;
- дослідження механізму формування прибутку акціонерного товариства;
- аналіз принципів розподілу прибутку акціонерних товариств.
Об’єктом дослідження виступає економічні показники формування прибутковості підприємства.
Предметом дослідження є формування прибутку акціонерних товариств.

Дослідження теоретичних аспектів організації та методики управління прибутком дозволяє сформувати наступні висновки.
Прибуток не є гарантованим доходом підприємця, що вклав свій капітал у той чи інший бізнес. Він є результатом лише вмілого й успішного здійснення цього бізнесу. У процесі своєї підприємницької діяльності підприємець, унаслідок невдалих дій чи об'єктивних причин зовнішнього характеру, може не тільки не одержати очікуваного прибутку, але і частково чи цілком позбавитися вкладеного капіталу. Велика роль прибутку в розвитку підприємства і забезпеченні інтересів його власників і персоналу визначають необхідність ефективного і безупинного управління ним.
Результатом виробничої діяльності корпорації теж є прибуток. Після сплати податків чистий прибуток акціонерного товариства підлягає розподілу. Рішення про це приймає рада директорів, а затверджується воно на загальних зборах акціонерів.
Розподіл прибутку корпорації здійснюється в такому порядку: частина його використовується для розширення виробництва, виплату зарплати і премій керівникам AT і тільки та частина прибутку, що залишається, йде на виплату доходів за цінними паперами.
Величина дивідендів не постійна. Вона залежить і від загальної суми прибутку AT, і від тієї її частки, котра розподіляється між акціонерами. Такий механізм розподілу прибутку створює широкі можливості для збагачення керівництва корпорації та її засновників шляхом приховування частини прибутку в амортизаційному і резервному фондах, завищення розмірів заробітної плати та премій керівникам AT і т. п. Така практика розподілу прибутків акціонерних товариств досить поширена в Україні. Як дотепно, але цинічно висловився ще на початку XX ст. Д. П. Морган, "дивіденд - це частина прибутку, яку більше не можна приховувати від | акціонерів".
Розподіл прибутку AT впливає на функціонування і розвиток акціонерних товариств. Адже власники акцій, як правило, не претендують | на отримання середнього прибутку, а задовольняються дивідендом. Його величина, якщо дивіденд співставити не з номінальною вартістю акції" а з її ринковим курсом, наближається до розмірів звичайного позичкового процента. Купівля акції розглядається як використання певної капітальної вартості, як капіталу-власності і служить джерелом поповнення акціонерного капіталу.
Отже, якщо акціонерне товариство забезпечує всім власникам акцій дивіденд, котрий дорівнює проценту, то воно буде функціонувати і розвиватись.
При загостренні конкурентної боротьби, породженої погіршенням збуту товарів акціонерного підприємства, воно може знизити ціни на акції і продавати свою продукцію на рівні витрат виробництва плюс процент. Внаслідок цього доходи акціонерного товариства в таких умовах значно скорочуються і навіть можуть не виплачуватись дивіденди, але акціонерний капітал продовжуватиме функціонувати і розвиватись. Велику роль в цьому відіграє фондова біржа.
Розробка політики управління прибутком підприємства сприяє збільшенню ефективності функціонування підприємства, так як в процесі її розробки створюються організаційні структури, що забезпечують прийняття і реалізацію управлінських рішень по формуванню і використанню прибутку на різних рівнях, формуються ефективні інформаційні системи, що забезпечують обґрунтування альтернативних варіантів управлінських рішень, здійснюється аналіз різних аспектів формування та використання прибутку, планування формування, розподілу та використання прибутку, розробляється дієва система стимулювання формування прибутку та його ефективного використання, передбачається здійснення ефективного контролю за прийнятими рішеннями в галузі формування та використання прибутку тощо. Все це у кінцевому підсумку покликано збільшити обсяги прибутку та покращити ефективність його використання, що є передумовою ефективного функціонування підприємства та його подальшого розвитку.

1. Господарський кодекс України.-К.: Парлам. Вид-о, 2003.-368 с.
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87 (із змінами і доповненнями) // Бібліотека видання "Все про бухгалтерський облік". - №1. - 2001. - С. 9-11.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87 (із змінами і доповненнями) // Бібліотека видання "Все про бухгалтерський облік". - №1. - 2001. - С. 16-20.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів" Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87 (із змінами і доповненнями) // Бібліотека видання "Все про бухгалтерський облік". - №1. - 2001. - С. 20-24.
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. №246 (із змінами і доповненнями) // Бібліотека видання "Все про бухгалтерський облік". - №1. - 2001. - С. 35-38.
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290 (із змінами і доповненнями)// Бібліотека видання "Все про бухгалтерський облік". - №1. - 2001. - С. 49-51.
7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318 (із змінами і доповненнями) // Бібліотека видання "Все про бухгалтерський облік". - №1. - 2001. - С. 51-55.
8. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України: Затв. Постановою ВР України від 22-05.1997 р. //Все про бухгалтерський облік. - 1999 р. - № 53.
9. Про систему оподаткування: Закон України // Нові закони України. – К., 1991.
10. Бабо А. Прибыль / Пер. с фр. Е.П.Островской; Общ. ред. В.И.Кузнецова. — 4-е изд., испр.. — М.: Изд. группа «Прогресс», 1993. — 174 с.
11. Багатыpь А.E., Маpченко М.С. Финансы пpедпpиятий: Учеб. пособие/ Хаpьк. гос. ун-т.- Х., 2004. - 135 с.
12. Белозеров С.М. Прибыль и психология. — М.: МЦФЭР, 2003. — 362 с.
13. Бєляєв О.О., Бебело А.С. Політична економія: Навч. посіб. / Бєляєв О.О., Бебело А.С.; Київ. нац. екон. ун-т. — К., 2001. — 326 с.
14. Бланк И.А. Управление прибылью. — 2-е изд., расш. и доп.. — К.: Эльга: Ника-Центр, 2002. — 749 с.
15. Гош О.П. Політична економія капіталізму і післясоціалістичного перехідного суспільства: Підруч. для вузів. — К.: Преса України, 1999. — 319 с.
16. Дергільова Г.С. Прибуток як економічна категорія // Зб. наук. праць. "Вісник Технологічного університету Поділля" (м. Хмельницький) №2 2002, – Ч.1(39). – С. 180-182.
17. Институциональная экономика. Новая институциональная экономическая теория: Учебник: [Для студентов вузов, обучающихся по экон. спец.] / [В.Л.Тамбовцев, А.Е.Шаститко, Е.Н.Кудряшова и др.]; Под общ. ред. А.А.Аузана; МГУ им. М.В.Ломоносова. Экон. фак.. — М.: ИНФРА-М, 2005. — 415 с.
18. Карпенко Л.М. Систематизація видів прибутку підприємств // Вісник соціально-економічних досліджень. – Одеса: ОДЕУ, 2001. – Вип. 9. - С. 109-114.
19. Карпенко Л.М. Чинники та резерви підвищення прибутку малого підприємства // Збірник матеріалів науково-практичної конференції “Стан та засоби підвищення ефективності підприємницької діяльності”. – Миколаїв, 2001. – С. 23-30.
20. Кодацкий В.П. Прибыль и бизнес. — Х.: Харк. отд-ние изд-ва «Экономика» при Харк. науч.-исслед. экон. ин-те, 2002. — 189 с.
21. Кодацкий В.П. Проблемы формирования прибыли. Экономист, №3, 2004, с. 49-60.
22. Коніщева Н. Аналітичні підходи до оцінки ефективності діяльності підприємств// Економіст, 2000, №12, С. 44-47.
23. Кукурудза І.І. Політична економія: Матеріали до лекцій та семінарів. — Черкаси: [Ред.-вид. від. Черк. держ. ун-ту], 1999. — 313 с.
24. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій / Київський національний торговельно-економічний ун-т. — К., 2001. — 580с.
25. Мочерний С.В. Політична економія: [Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.]. — К.: Знання-Прес, 2002. — 687 с.
26. Найт Ф.Х. Риск, неопределенность и прибыль / Пер. с англ. М.Я.Каждана; Науч. ред. пер. В.Г.Гребенников. — М.: Дело: Акад. нар. хоз-ва при Правительстве Рос. Федерации, 2003. — 359 с.
27. Общая экономическая теория (политэкономия): Учебник / [Журавлева Г.П., Видяпин В.И., Бахирев В.В. и др.]; Рос. экон. акад. им. Г.В.Плеханова. — М.: Промо-Медиа, 2004. — 606 с.
28. Поддєрьогін А. М., Білик М. Д., Буряк Л.Д., Куліш А. П., Нам Г. Г.... Фінанси підприємств: Підручник. К. : КНЕУ, 2002. — 571с.
29. Політична економія: [Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / [Оганян Г.А., Паламарчук В.О., Румянцев А.П. та ін.]; За заг. ред. Г.А.Оганяна; Міжрегіон. акад. упр. персоналом. — К., 2003. — 519 с.
30. Політична економія: [Навч.-метод. посіб. для самостійного вивч. дисципліни] / К.Т.Кривенко, О.О.Бєляєв, В.С.Савчук та ін.; Київ. нац. екон. ун-т. — К., 2003. — 352 с.
31. Політична економія: [Навчальний посібник для студентів вузів] / Т.І.Біленко, В.Г.Бодров, В.В.Волинцев та ін.; [Ред. Рибалкін В.О.]. — К.: Академвидав, 2004. — 671 с.
32. Політична економія: [Підруч. для студентів екон. спец. вузів] / Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С.. — К.: Ніка-Центр: Ельга, 2000. — 526 с.
33. Політична економія: Конспект лекцій / Міжнар. наук.-техн. ун-т; [Уклад.: А.С.Бебело]. — К.: [Фірма «Віпол»], 2002. — 125 с.
34. Сабанти Б.М. Теоpия финансов: Учеб. пособие.- М.: Менеджеp, 1999.- 167с.
35. Самуэльсон П. Экономика: Пер. с англ. В 2 Т. – М.:Алгон, 1994. – Т. 1. – 333 с.
36. Самуэльсон П. Экономика: Пер. с англ. В 2 Т. – М.:Алгон, 1994. – Т. 2. – 415 с.
37. Старостенко Г.Г. Політична економія: Посіб. для дистанц. навч. та індивідуал. роботи / Відкритий міжнар. ун-т розвитку людини «Україна». — К., 2004. — 157 с.
38. Субботович Ю.Л. Прибуток у господарській діяльності підприємницьких структур // Фінанси підприємств, 1999, №12, С.39-46
39. Тумакова С.В. Основи економічної теорії. Політична економія: [Учб. посіб.]. — К.: Фірма «Віпол», 1999. — 597 с.
40. Фінансова діяльність підприємства:Підручник/ Бандурка О.М., Коробов М.Я. Орлов П.І., Петрова К.Я.- К.: Либідь, 2002. –384 с

Предмет і метод політичної економії

Суб'єкти ринкової економіки

Товарна форма організації суспільного виробництва

Сучасні паперово - грошові системи

Відмінність кругообігу капіталу від обігу капіталу. Основні стадії кругообігу капіталу

Заробітьня плата: суть, значення і системи