Основи конституційного законодавства Великобританії   (ID роботи: 2877)

Вступ
1. Джерела конституційного права російської Федерації
2. Особливості конституційно-правових норм і конституційних правовідносин
Висновки
Список використаної літератури

Історичні особливості розвитку держави зумовили нестандартний характер британської Конституції. Великобританія не знає одноразово створеного акту, яка виконує функції Конституції. Особливості Конституції: відносяться до її формі, але не торкаються змісту, її сутності. За формою британська Конституція має комбінований, несистематизований характер; вона складається з двох частин - писаної і неписаної. Такий характер мають всі галузі англійського права; тому конституційне законодавство не відрізняється будь-яким особливим своєрідністю в цьому плані від інших галузей права. Зовні конституційно законодавство видається не дуже чітким, визначеним. Британську Конституцію часто називають неписаною, маючи на увазі ту обставину, що вона ніколи не була "записана в єдиному акті. Писана і неписана її частини мають, у свою чергу, різні, досить різноманітні джерела.
Писана частина включає в себе статутне право, тобто прийняті в різні роки і навіть епохи акти парламенту (закони), що регулюють питання конституційного характеру (жоден з цих законів не є основним законом), судові рішення (прецеденти), що мають своїм предметі питання, також носять конституційний характер. Хоча судові рішення об'єктивно існують у писаній формі, тобто зафіксовані на папері, тим не менш, доктрина відносить їх до неписаної частини права. Вираз "писаний закон" означає закон, формально прийнятий парламентом, незалежно від того зафіксований він на папері чи ні, а термін "неписане право" вживається у відношенні актів, не приймалися парламентом. Судові рішення становлять систему "загального права", вони зачіпають головним чином права і свобод громадян. Відсутність єдиного акту про права і свободи, про необхідність якого багато років говориться в різного роду наукових виданнях, веде до необхідності судового тлумачення існуючих законів та норм звичаєвого права. Прецеденти регулюють також відносини між різними державними органами.

Для британської Конституції в більшій мірі, ніж для основних законів інших зарубіжних країн, властивий значний формалізм. Цьому сприяє та обставина, що багато норм, інститути, органи, створені дуже давно, іноді кілька століть тому, офіційно продовжують діяти, не будучи скасованими. Формалізм веде до відриву існуючих норм та інститутів від реальної дійсності. Найбільш яскраво цей розрив помітний в положенні центральних органів державної влади. Будучи конституційної монархією, Великобританія формально управляється монархом з дуже великими юридичними повноваженнями. При монарха полягає Таємна рада, який, знову ж за Конституцією, допомагає йому управляти країною. Усі законодавчі, виконавчі та судові органи формально отримують свою владу від монарха. Фактично ж країною управляє Уряд, а точніше - Прем'єр-міністр, в партійному підпорядкуванні якого знаходиться і більшість членів Палати громад. Таємна рада існує і понині, але монарх не є "господарем" навіть цього органу, його склад формується крім монаршої волі.
Уряд Великобританії має строкатий склад; на чолі його знаходиться Прем'єр-міністр, формально призначуваний монархом, а фактично їм завжди стає лідер політичної партії, що отримала на виборах більшість місць у Палаті громад. Займаючи виняткове місце в системі державних органів, Прем'єр-міністр володіє величезною компетенцією, що дозволяє йому впливати на всі сторони політичного життя країни. Прем'єр-міністр (який є одночасно Першим лордом казначейства і міністром у справах цивільної служби) має у своєму розпорядженні великими повноваженнями по призначенню вищих посадових осіб у державі: підбирає членів кабінету і міністрів, які затверджуються монархом відповідно до його характеристиками, дає рекомендації, а фактично самостійно формує вищий склад англіканської церкви, висуває вищих судових осіб, вищих чиновників цивільної адміністрації.

1. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія. – К.: Ін Юре, 2002. – 380 с.
2. Макарчук В.С. Історія держави і права зарубіжних країн. – К.: Атіка, 2000. – 420 с.
3. Рубаник В.Є. Лекції з історії держави та права зарубіжних країн. — Харків: Консум, 2003. — 528 с.
4. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих за¬кладів освіти. Харків: Право, 1999.-416 с
5. Хома Н.М. . Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти.2-ге видання. Стерелтипне-Львів. «»Новий світ - 2000», 2005 – 480 с.
6. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. - К., 1999.
7. Шаповал В. М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник.- К.: АртЕк: Вищашк., 1997.

Конституционно-правовые принципы экономической деятельности в зарубежных странах

Особливості статусу монарха і президента

Референдуми інших країн

Правові та неправові способи охорони конституцій зарубіжних країн

Конституційне право зарубіжних країн Контрольна

Конституційне право як галузь права в зарубіжних країнах

Парламент США

Система конституційного права зарубіжних країн

Здійснення конституційного контролю в США

Судова Влада США та Великобританії

Право народного вето, право народної законодавчої ініціативи і право народного розпуску представницького органу в конституційному праві зарубіжних країн : поняття та практика застосування