Головна Про проект Умови роботи Знижки Вакансії Ціни і гарантії Способи оплати Замовити роботу Контакти
Розширений пошук
ЦІНА:   150 грн.
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
Тема роботи:

Юридична відповідальність за правопорушення у сфері оподаткування   (ID роботи: 2806)

Напрям: Право
Предмет: Податкове право
Тип роботи: Магістерська робота
Кількість сторінок: 115
Рік захисту: 2011
ВУЗ: Київський Національний Економічний Університет ім. Вадима Гетьмана (КНЕУ)
Курс: 5
Мова: Українськa
План
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ
1.1. Поняття та класифікація юридичної
відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування
1.2. Загальна характеристика податкових правопорушень:
поняття та класифікація
1.3. Нормативно-правове забезпечення правового регулювання
відносин у сфері податкування
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРИТЯГНЕННЯ ДО
ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА
ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
2.1. Ретроспективна юридична відповідальність
2.2. Застосування санкцій за порушення податкового законодавства
2.3. Роль податкових та інших державних органів при
реалізації норм про відповідальність за порушення
податкового законодавства
Висновки до Розділу ІІ
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ
3.1. Проблеми притягнення до відповідальності
за вчинення правопорушень та їх попередження
3.2. Шляхи подолання проблем та подальшого
розвитку правового регулювання юридичної
відповідальності за податкові правопорушення
3.3. Зарубіжний досвід притягнення до відповідальності за
правопорушення у сфері оподаткування та доцільність його використання в Україні
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Вступ
Актуальність теми дослідження. Економічна реформа в Україні, розбудова соціально орієнтованої змішаної економіки не послабила, а, навпаки, загострила процеси боротьби з економічними правопорушеннями. Основна частка економічних злочинів тісно пов’язана з порушенням податкового законодавства. Несплата або неповна сплата суб’єктами господарювання податків, зборів та інших обов’язкових платежів призводить до невиконання дохідної частини бюджету, зриву державних програм, зниження затрат на соціальні потреби. Нестабільність і недосконалість податкової системи є головною причиною як зростання економічної злочинності в цілому, так і правопорушень у сфері оподаткування зокрема. Крім того причиною зростання економічної злочинності є невпорядкованість податкового і господарського законодавства.
Світовий досвід і практика господарювання показують, що для забезпечення своєчасного й повного надходження платежів, і особливо в сучасний період існування незалежної держави з перехідною економікою, нагальною постає потреба у створенні налагодженого механізму фінансово-податкового контролю та дієвої юридичної відповідальності. Необхідно зазначити, що спеціально створені органи державної податкової служби України заслуговують на особливу увагу у зв’язку із здійсненням ними контролю за виконанням суб’єктами підприємницької діяльності податкового законодавства та механізмом реагування на виконання ними його положень. Саме на ці органи покладені завдання зі здійснення контролю за своєчасністю та повнотою надходжень до бюджетів і державних цільових фондів податків, зборів, внесків, платежів та відрахувань, у зв’язку з чим органи ДПС України наділені юрисдикційними повноваженнями для здійснення поставлених перед ними завдань.
Значний вклад у дослідження різноманітних питань податкового права та юридичної відповідальності внесли вчені В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, В.Т. Білоус, Ю.П. Бітях, В.В. Безугла, Д.А. Бекерська, І.Л. Бородін, В.С. Васильєв, Л.К. Воронова, І.П. Голосниченко, Є.В. Додін, М.М. Дорогих, С.Т. Кадькаленко, Р.А.Калюжний, С.В. Ківалов., Л.В. Коваль, В.Т. Комзюк, Ю.Ф. Кравченко, А.П. Клюшниченко, О.В. Негодченко, Н.Р. Нижник, В.І. Олефір, О.І. Остапенко, П.С. Пацурківський, В.П. Пєтков, О.П. Рябченко, А.О. Селіванов, М.М. Тищенко, В.В. Цвєтков, В.К. Шкарупа, В.М. Федотов, Я.М. Ярмиш.
Питання організації та діяльності органів державної податкової служби розглядалися в роботах Л.А. Савченко, М.П. Кучерявенка, А.В. Роздайбіди, Д. Семир’янова, В.І. Полюховича, В.А. Предборського та інших науковців.
Демократизація суспільних відносин у процесі державотворення в Україні та прагнення нашої держави до інтегрування в сучасні цивілізаційні процеси у ролі повноправного учасника-партнера вимагає кардинальних змін у взаємовідносинах особи та держави. Здійснення в Україні адміністративної реформи, одним із аспектів якої є вдосконалення механізму застосування заходів державного, в тому числі юридичної відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування в процесі виконавчо-розпорядчої діяльності органів, наділених адміністративно-юрисдикційними повноваженнями, також пов’язана із цими змінами. Такими органами, яким надано право здійснювати адміністративно-юрисдикційну діяльність у сфері оподаткування є органи державної податкової служби України. Їх взаємовідносини з платниками податків мають ґрунтуватися на принципах партнерства, основним методом регулювання цих відносин має бути метод переконання та заохочення, однак це не виключає застосування до недобросовісних платників податків адміністративно-примусових заходів та актуалізує проблему їх дослідження.
Методи дослідження. Методологічним підґрунтям магістерської роботи стала сукупність загальнонаукових (діалектичний, історичний, логічний, метод системного аналізу тощо) та спеціальних (документальний, порівняльно-правовий тощо) методів та прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми.
Системно-структурний метод було використано як інструмент для з’ясування характеру і сутності адміністративно-правового примусу та юридичної відповідальності у податковому праві України, виявлення видів його заходів та їх взаємозв’язку: при дослідженні інституту адміністративного примусу необхідним є застосування системно-структурного підходу, вивчення системи заходів адміністративного примусу в цілому, так і окремих частин. Системний підхід у цьому випадку є одним із інструментів дослідження об’єкта як складного явища, що містить елементи, взаємозв’язок між якими забезпечує їх цілісність (підрозділ 1.1, 2.1, 2.2, 2.3). За допомогою логіко-семантичного методу визначено окремі основні категорії та поняття (підрозділи 1.1, 1.2, 3.1). Порівняльно-правовий метод дозволив виявити переваги та вади правового регулювання та практики застосування тих чи інших видів заходів юридичної відповідальності органами державної влади України (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). Синтез як прийом наукового пізнання використовувався для узагальнення даних, отриманих у результаті аналізу властивостей та складових елементів застосування заходів юридичної відповідальності (підрозділ 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1). Метод статистичного аналізу дозволив відстежити в динаміці застосування заходів юридичної відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування, що мають ознаки адміністративного проступку, їх процесуальне оформлення та особливості процедури оскарження (2.3,3.2). Компаративний, а також метод документального аналізу використовувалися для вироблення рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретико-правових засад і практики застосування заходів адміністративного примусу у сфері оподаткування (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2).
Репрезентативність висновків досягнута за рахунок дослідження матеріалів практики застосування юридичної відповідальності у сфері оподаткування. Так, автором була досліджена правозастосовна діяльність органів державної податкової служби України, керівні роз’яснення Вищого Господарського суду України.
Науково-теоретичну базу дослідження склали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі загальної теорії держави і права, теорії управління, адміністративного, фінансового та податкового права.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані в правотворчій діяльності при підготовці та вдосконаленні чинних нормативно-правових актів, з питань застосування юридичної відповідальності у сфері оподаткування, шляхом внесення в них змін та доповнень.
Таким чином, актуальність теми магістерської роботи обумовлена такими основними факторами:
- Конституція України (ст. 67) визначила обов’язок кожного громадянина сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом, щорічно подавати до податкових інспекцій декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, врегульованому законом. Це зумовило активізацію процесу в напрямі вдосконалення, у тому числі і створення нової правової бази, діяльності податкових органів, уповноважених здійснювати адміністративно-юрисдикційну діяльність;
- на законодавчому рівні податкові органи, як органи, що виконують фіскальну функцію держави, виділені в окрему систему органів, що мають право здійснювати адміністративно-юрисдикційну діяльність. У той же час, питання удосконалення адміністративно-юрисдикційної діяльності податкових органів поки що залишаються у спеціальних виданнях без належного аналізу їх діяльності. Це має першочергове значення для створення умов ефективної роботи податкових органів, зміцнення законності в їх діяльності;
- дослідження адміністративно-юрисдикційної діяльності, яка отримала активний розвиток у зв’язку із внесенням суттєвих змін 5 лютого 1998 року до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та прийняттям 21 грудня 2000 року Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами”, зумовило актуальність теми, що відповідає положенням концепції адміністративної та податкової реформ. Дослідження адміністративно-юрисдикційної діяльності органів податкової служби належить до сфери міжгалузевої проблематики, оскільки зачіпає норми декількох галузей права, прямо пов’язаних з компетентністю податкових органів;
- актуальність дослідження адміністративно-юрисдикційної діяльності податкових органів обумовлена ще й тим, що в їх складі функціонують суб’єкти спеціальної компетенції - податкова міліція, удосконалення якої обумовлене активізацією її ролі та ефективністю боротьби з правопорушеннями в податковій сфері у сучасних умовах, необхідністю розробки нормативної бази.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері оподаткування.
Предмет дослідження становлять норми нормативно-правових актів юридичної відповідальності за податкові правопорушення.
Мета дипломної роботи: сформулювати конкретні пропозиції щодо удосконалення правового регулювання інституту юридичної відповідальності у сфері оподаткування. Відповідно до мети магістерської роботи поставлені такі завдання:
- дослідити поняття та класифікацію юридичної відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування;
- надати загальну характеристику податкових правопорушень;
- вивчити нормативно-правове забезпечення правового регулювання відносин у сфері оподаткування;
- дослідити ретроспективну юридичну відповідальність;
- узагальнити застосування санкцій за порушення податкового законодавства;
- розглянути роль податкових та інших державних органів при реалізації норм про відповідальність за порушення податкового законодавства;
- розглянути проблеми притягнення до відповідальності за вчинення правопорушень та їх попередження;
- запропонувати шляхи подолання проблем та подальшого розвитку правового регулювання юридичної відповідальності за податкові правопорушення;
- узагальнити зарубіжний досвід притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування та доцільність його використання в Україні.
Структура магістерської роботи обумовлена метою та логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, які містять 9 підрозділів, висновків та списку використаних джерел (102найменувань). Загальний обсяг роботи становить 115сторінок.
Висновок
У магістерської роботи викладені одержані автором найвагоміші результати, сформульовані висновки та пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання юридичної відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.
1. Органи державної податкової служби України – це правоохоронні органи виконавчої влади, які складаються із підрозділів та служб, створених для здійснення контролю та забезпечення справляння податків та інших обов’язкових платежів до бюджетів різних рівнів з правом застосування до порушників податкового законодавства заходів адміністративного примусу.
2. У своїй діяльності органи державної податкової служби застосовують загальновизнані заходи адміністративного примусу, які використовуються в інших сферах суспільного життя, а також заходи, що притаманні лише сфері оподаткування та мають ознаки адміністративного примусу.
3. Різновидом державного примусу є заходи відповідальності за проступки у сфері оподаткування, що мають ознаки адміністративного правопорушення. У податковому законодавстві такими заходами є фінансові (штрафні) санкції, штрафи, пеня, адміністративні стягнення та адміністративно-господарські санкції. У законодавстві спостерігається “розмивання” єдиного правового поля податкових правопорушень та, відповідно, цілісності самої категорії відповідальності. Тому, доцільно чітко закріпити положення, відповідно до яких питання відповідальності у сфері оподаткування регулювалися б КУпАП та Податковим кодексом України.
4. Особливість процедури адміністративного оскарження рішень дій та бездіяльності органів державної податкової служби, полягає у тому, що крім загальноприйнятого адміністративного порядку оскарження, який передбачає розгляд справ вищестоящим органом, у податковому законодавстві виокремлено порядок перегляду рішень особою, яка це рішення приймала, що дозволяє посадовій особі органів державної податкової служби виправити власну помилку, а платнику податків відстояти свої права та законні інтереси.
5. Запропоновано пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання у сфері юридичної відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування, а також практики застосування заходів державного примусу органами державної податкової служби України, зокрема:
– внести доповнення до статті 234-2 КУпАП, а саме закріпити право органів державної податкової служби розглядати та виносити рішення по справах про адміністративні правопорушення передбачені статтями 156, 164-5, 163-1, 163-2, 163-3, 163-4;
– необхідно законодавчо закріпити визначення поняття процесу справляння податків як основний вид правозастосовної діяльності органів державної податкової служби України, що полягає у забезпеченні вчасного та повного надходження податкових зобов’язань до державних фондів коштів.
Узагальнюючи, автор вважає, що фінансово-правовій відповідальності платників податків при наявності загальних ознак юридичної відповідальності притаманні і специфічні ознаки, які дають підставу говорити про фінансово-правову відповідальність, як про новий вид галузевої відповідальності. Такими ознаками є:
6. Державно-обов’язковий характер, який проявляється в тому, що будь-який проступок є порушенням порядку в суспільстві, охорона якого є функцією держави. Його наслідком є притягнення до фінансової відповідальності, який практично здійснюють відповідні органи держави (органи податкової юрисдикції), незалежно від волі зацікавлених у справі осіб;
7. Фінансово-правова відповідальність полягає в застосуванні встановлених нормативними актами фінансових санкцій по відношенню до платників податків, що порушують законодавство про податки;
8. Специфічна форма правового регулювання з боку держави в особі її компетентних органів на певну категорію протиправних діянь – податкових правопорушень (проступків);
9. Носить карний характер, який передбачає обмеження певних прав правопорушника та покладення на нього спеціальних обов’язків. Притягнення до податкової відповідальності має за мету відновлення справедливості, виправлення особи, що вчинила податкове правопорушення та запобігання вчинення нових податкових правопорушень цією та іншими особами;
10. У ряді випадків, по відношенню до бюджету, фінансово-правова відповідальність носить компенсаційний характер бюджетних втрат, тобто її розмір прямо залежить від строків сплати;
11. Фінансово-правова відповідальність застосовується податковими органами без врахування наявності вини правопорушника, однак виходячи з деяких положень закону, що обов’язок доведення того, що покладання відповідальності, здійснене контролюючим органом за певних підстав, є помилковим, покладається на платника податків, автор вважає, що фінансово-правовій відповідальності притаманна презумпція вини платника податків;
12. Засобами реалізації цього виду відповідальності є самостійні юридично репресивні (примусові) заходи – фінансові форми (зокрема штрафи та пеня), специфічні за змістом і відмінні від кримінальних покарань, дисциплінарних стягнень та цивільно-правових санкцій;
13. Це своєрідні правовідносини між органами (посадовими особами), що її застосовують, та правопорушниками при відсутності елементів службового підпорядкування;
14. Фінансово-правова відповідальність завжди є майновою, тобто стягнення проводиться в грошовій формі;
10. Розмір відповідальності у формі фінансових стягнень завжди зараховується до бюджету. На практиці планування дохідної частини бюджету відповідного рівня проводиться з прогнозованим урахуванням надходжень від фінансових санкцій, а отже, від відповідальності. На жаль, держава реалізуючи її, намагається насамперед перетворити фінансові санкції у джерело поповнення прибуткової частини бюджетів;
11. Певними правами щодо встановлення та застосування фінансово-правової відповідальності наділене обмежене коло державних органів (посадових осіб), а у випадках прямо передбачених законодавством самостійно нараховуються та сплачуються правопорушниками;
12. Можливість застосування як до фізичних осіб – громадян, так і фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, а також до юридичних осіб;
13. Тісний зв’язок зі всіма елементами податкового механізму, що проявляється у застосуванні її у формі штрафів окремо до кожного податку, збору (обов’язкового платежу), а також пряма залежність від періоду в якому сталося порушення;
14. Застосовується в позасудовому порядку, крім випадків визначення її розмірів на підставі правопорушення, встановленого за непрямим методом, але й в цих випадках не йдеться про застосування судово-процесуальних норм;
Література
1. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 року №254к/96-ВР зі змінами та доповненнями від 30.09.2009 року. Доступ з ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua
2. Податковий Кодекс України від 2 грудня // Голос України вiд 04.12.2010 - № 229, / № 229-230 /
3. Бюджетний Кодекс України від 8 липня 2010 // Голос України вiд 04.08.2010 - № 143
4. 2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року № 8073-X. Доступ з ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua
5. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 року № 2341-ІІІ. Доступ з ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua
6. Про систему оподаткування: Закон України від 25.06.1991 року №1251-XІІ. Доступ з ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua
7. Про податок на добавлену вартість: Закон України від 03.04.1997 року №168/97-ВР. Доступ з ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua
8. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 04.12.1990 року № 509-XІІ. Доступ з ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua
9. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28 грудня 1994 року №334/94. Доступ з ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua
10. Про внесення змін до Закону України про державну податкову службу в Україні: Закон України від 24.12.1993 року №3813-XІІ. Доступ з ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua
11. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22 травня 2003 року №889-ІV. Доступ з ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua
12. Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ. Доступ з ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua
13. Про платіжні системи та переказ грошей в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III. Доступ з ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua
14. Про заходи щодо легалізації фізичними особами доходів, з яких не сплачено податки: Указ Президента України від 31 березня 2000 року №552/2000 зі змінами та доповненнями від 27.03.2007 року. Доступ з ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua
15. Про Основні напрями політики щодо грошових доходів населення України: Указ Президента України від 07.08.1999 року №969/99. Доступ з ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua
16. Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів: Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №8-93 зі змінами та доповненнями від 21.12.2000 року. Доступ з ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua
17. Рішення Конституційного Суду України від 30 травня 2001 року №7-рп/2001 у справі №1-22/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – №24. – Ст. 1076.
18. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів» від 26 березня 1999 року №5 // Юридичний вісник України. – 1999. – №24.
19. Інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної подат¬кової служби, затвердженою наказом ДПА України від 11 червня 2003 року №290 // Офіційний вісник України. – 2003. – №27. – Ст. 1347.
20. Концепція реформування податкової системи України від 19 лютого 2007 року №56-р // Доступ з ресурсу: http://dpa.lg.ua/inf/ konzep.htm
21. Програма «Десять кроків назустріч людям» // http://www.volyn-nsnu.org.ua/news/vіew/552
22. Авер’янов В.Б Цвєтков В.В., Шаповал В.М. та ін. Державне управління. Теорія і практика. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 431 с.
23. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. Посібник / За заг. ред. доц. А.Т. Комзюка. – Харків: Ун-т внутр. справ, 2008. – 78 с.
24. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования. – М.: Статут, 1999. – 712 с.
25. Бандурка О.М., Вишневська М.К., Жвалюк В.Р., Сараскіна Т.В. Податкова міліція: Коментарі та роз’яснення чинного законодавства. – Харків: Університет внутрішніх справ, – 1999. – 268 с.
26. Батыров С. Некоторые проблемы финансово-правовой ответственности // Сборник тезисов выступлений преподавателей, аспирантов и студентов Московской юридической академии и Академии налоговой полиции. – М.: Московская государственная юридическая академия. – 2007. – С. 28-36.
27. Білоус В. Місце сучасної податкової політики серед чинників детінізації економіки //Збірник наукових праць УФЕІ. – 1998. – № 2(3). – С. 16.
28. Белинский Е.С. Вопросы вины в налоговом законодательстве //Государство и право. – 1996. – № 6
29. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Административное право Украины. – Харьков: Одиссей, 1999. – 223 с.
30. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность. – М., 1976.– С. 85, 118.
31. Брызгалин А.В., Берник В.Р., Головкин А.Н. Виды налоговых правонарушений: теорія и практика применения / Под ред. к.ю.н. А.В. Брызгалина. Екб.: Изд-во «Налоги и финансовое право», 2004. – с. 50-52.
32. Будько З.М. Податкове порушення: формулювання дефініції // Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми: Матеріали науково-практичної конференції. — Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. — С.196-199.
33. Гаврилюк P.O. Дія норм податкового права в часі, просторі та за колом осіб (за законодавством України). – Чернівці: Рута, 2002. – С. 136.
34. Гега П.Т. Правовий режим оподаткування в Україні. – К.: ЮРІНКОМ, 2007. – 143 с.
35. Грачева Е.Ю. Финансовое право: схемы, комментарии: Учебное пособие. – М.: Юриспруденция, 2009. – 96 с.
36. Гуторова Н.О. Усвідомлення протиправності і його значення для кримінальної відповідальності за злочини проти державних фінансів // Збірник Міністерства освіти. – 2005. – №25. – С. 3-7.
37. Давидов Г., Котькало О. Підвищення ролі податкової служби у системі національного фінансового контролю України //Реформа міжбюджетних відносин і проблеми розвитку податкової системи України //Матеріали науково-практичної конференції. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України. – 2009. – С. 201
38. Дмитренко Е.С. Проблеми встановлення і реалізації юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – №12. – С. 103-108.
39. Дмитренко Е.С. Загальний зміст юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права //Адвокат. – 2005. – №1. – С. 16-18.
40. Дмитренко Е.С. Теоретичний аналіз юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2005. – №2. – С. 65-70.
41. Дмитренко Е.С. Фінансово-правова відповідальність: теоретично-правові аспекти щодо її змісту і місця в системі юридичної відповідальності // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. – №11. – С. 97-103.
42. Дудоров О. Кримінальне переслідування податкових злочинів (за законодавством Федеративної Республіки Німеччини) //Предпринимательство, хозяйство и право. – 2009. – № 2
43. Дункан М., Маклур Ч. Американская налоговая служба: децентрализованная система //Российский экономический журнал. – 1997. – № 3
44. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник /Під ред. ак. АПрН України, доктора юр. наук, професора В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 317 с.
45. Кітела І. Фінансова відповідальність платників податків // Бухгалтерія. Збірник систематизованого законодавства. – 2002. – №16/1. – С. 194.
46. Кириенко Н. Налоговая система Испании //Вестник налоговой службы Украины. – 2009. – № 47
47. Коваль Д. Фінансово-правова відповідальність як різновид юридичної відповідальності // Право України. – 2007. – №8. – С. 51-53.
48. Ковальський B.C. Фінансові санкції за законодавством України. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 5.
49. Козлов Ю.М., Попов Л.Л. (под ред.) Административное право: Учебник. – М.: Юристъ, 2009. 728 с.
50. Козырин А.Н. Налоговое право зарубежных стран: вопросы теории и практики. М.: Манускрипт, 2003. – С. 106.
51. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
52. Комаров С.А. Общая теория государства и права: Учебник. – М.: Юрайт, 1998. – 416 с.
53. Кротюк В., Іоффе А., Лук’янець Д. Фінансові санкції та адміністративна відповідальність: проблема співвідношення //Право України. – 2000. – № 5. – с. 29-33
54. Кустова М.В., Ногина О.А., Шевелева Н.А. Налоговое право России. Общая часть: Учебник / Отв. ред. М.: Юристь, 2001. – с. 366-367.
55. Кучеров И.И. Налоговые преступления. – М.: Учебно-консультационный центр «Юр.Инфор», 1997. – 215 с.
56. Кучеров И.И., Судаков О.Ю., Орешкин И.А. Налоговый контроль и ответственность за нарушения законодательства о налогах и сборах / Под ред. И.И.Кучерова. – С. 169.
57. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – Х.: Консум, 1997. – 432 с.
58. Кушнарєва Т.Е., Кучерявенко М.П. Система податкових органів України. – Х.: Торсін, 2008. – 293 с.
59. Лейст О.Э. Санкции и ответственность по советскому праву (те-оретические проблемы). – М., 1981. – С. 130.
60. Лилак Д. Адміністративна і цивільно-правова відповідальність юридичних осіб у сфері економічних відносин (колізії теорії і проблеми практики) //Право України. – 2000. – №1.
61. Лукашев О.А. Система фінансового права як критерій розмежування видів відповідальності суб’єктів фінансово-правової відповідальності // Державне будівництво та місцеве самоврядування. Вип. 9. Збірник наукових праць. – X.: Право, 2005. – С. 113-119.
62. Мельник М.І., Хавронюк М.І. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність. – К.: Атіка, 2000
63. Мещерякова О.В. Налоговые системы развитых стран мира (справочник) – М.: Фонд «Правовая культура», 2005. – 240 с.
64. Музика О.А. Про поняття фінансової відповідальності // Проблеми пенітенціарної теорії та практики: Щорічний бюлетень Київського Університету Внутрішніх справ. – Вип. 9 – 2004. – С. 259-260.
65. Налоговые системы зарубежных стран: Учебник для вузов./ Под ред. проф. Князева В.Г. , проф. Черника Д.Г., М.: Закон и право, ЮНИТИ, 2007. – 191 с.
66. Общая теория права и государства: Учебник /Под ред. В.В. Лазарева. – М.: Юристъ, 1999. – 520 с.
67. Офіційний веб-сайт Управління МВД// Статистика МВС // http://mvs.gov.ua/mvs/control
68. Пишний А.Г. Фінансово-правова відповідальність як інститут фінансового права // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 14. Правознавство. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – С. 192-202
69. Пишний А.Г. Фінансово-правова відповідальність, як інститут фінансового права. Правознавство. Зб. наук. праць. – Чернівці. ЧДУ, 1997. – 224 с.
70. Пиголкин А.С. Общая теория права. – М.: МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1995. – С. 383
71. Пепеляев С. Г. Налоговый кодекс: взаимная ответственность // Экономика и жизнь. – 1994. №32.
72. Платонова Л. Зарубежный опыт США //Налоговая полиция. –1999. – № 9
73. Податкова міліція: друге дихання //Вісник податкової служби України. – 2008. – № 5
74. Податкове право: Навч. посіб. / Г.В. Бех, О.О. Дмитрик, Д.А. Кобильнік так ін.; За ред. проф. М.П. Кучерявенька. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 253.
75. Полюхович В.І. Структура і діяльність державної податкової служби в Україні: організаційно-правовий аспект: Автореф. дис…канд. юрд. наук 12.00.07 /Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 1998. – 20 с.
76. Проблемы теории государства и права: Учебное пособие /Под ред. доктора юр. наук, профессора М.Н. Марченко. – М.: Проспект, 1999. – 504 с.
77. Проневич А. Полицейская деятельность налоговой службы США: современность //Преступление и наказание. – 2000. – № 12.
78. Роздайбіда А. Адміністративна відповідальність за податкові порушення (проблеми законодавчого регулювання) // Науковий вісник. Збірник наукових праць Академії державної податкової служби України. – Ірпінь, 2002. – №4(18). – С.403–405
79. Роздайбіда Андрій Володимирович. Податкове порушення як підстава адміністративної відповідальності: дисертація канд. юрид. наук: 12.00.07 / Академія держ. податкової служби України. – Ірпінь, 2003.
80. Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні. Дис. дор-а юр.наук: 12.00.07. Академія державної податкової служби. – Ірпінь, 2002. – 455 с.
81. Сараскіна Т. Проблеми взаємодії державних органів у боротьбі зі злочинністю у сфері економіки //Міліція України. – 2009. – № 1-2
82. Сараскіна Т.В. Фінансова відповідальність як вид юридичної відповідальності (постановка питання) //Вісник Університету Внутрішніх справ. – 2007. – Вип.11
83. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. – Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 2005. – 704 с.
84. Скакун О.Ф. Подберезский Н.К. Теория права и государства: Учебник. – Харьков: Нац. юрид. акад. України, 2007. – 496 с.
85. Соловьев В. Правовосстановительная ответственность частного субъекта в налоговом законодательстве // Хозяйство и право. – 2002. – №4. – С. 92.
86. Старилов Ю.Н. Ответственность за нарушения налогового за-конодательства: Пособие по спецкурсу // Финансовое право: Учебник / Отв. ред. Н.И.Химичева. – М., 2006. – С. 469-471.
87. Стефанюк В., Голосніченко І., Михеєнко М. Інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб: проблеми теорії і практики //Право України. – 1999. – № 9
88. Телятников Н.Б. Из опыта работы налоговых служб Германии //Финансы. – 2003. – № 10
89. Телятник Л. О. теоретических истоках проблем применения ответственности при нарушениях налогового законодательства //Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 11. – С. 29-30
90. Теньков С., Матеріальна відповідальність податкових органів //Вісник податкової служби України. – 2000. №5. – с.58-60.
91. Теория государства и права: Курс лекций /Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М.: Юристъ, 1999. – 672 с.
92. Тодыка Ю.Н., Супрунюк Е.В. Конституция Украины – основа стабильности конституционного строя и реформирования общества. – Симферополь: Таврия, 1997. – 312 с.
93. Финансы: Учебник для вузов/ под ред. проф. Л.А. Дробозиной. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 2009. – 527 с.
94. Финансовое право: Учебник /Под ред. Н.И. Химичевой. – М.: Издательство БЕК, 2006. – 525 с.
95. Финансовое право: Учебник /Под ред. О.Н. Горбуновой. – М.: Юристъ, 2006. – 400 с.
96. Философский энциклопедический словарь. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 576 с.
97. Фінансове право: Підручник/ (Алісов Є.О., Воронова Л.К., Кадькаленко С.Т. та ін.); Керівник авт. колективу і відповідальний ред. Л.К. Воронова. – Х.: Фірма “Консум”, 2008. – 496 с.
98. Финансовое право. Учебник/ Отв. ред. И.Н.Пахомов. – X.: Одисей, 2007. – С. 138.
99. Химичева Н.И. Налоговое право: Учебник. – 2005. – С. 77-78.
100. Шальнов А. У налогового инспектора права полицейского: (США) // Известия. – 2003. – 17 апреля
101. Юстус О.И. Финансово-правовая ответственность налогоплателыциков-организаций: Дис. ... канд. юрид. наук. Саратов, 2007. – С. 102.
102. Юридичний словник // Під ред. А.Шаповала. – К.: Атака, 2008. – 1002 с.
Інші роботи цього напряму