|
ЦІНА:
50 грн.
|
|
|
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Контрольна Основи економічних теорій (ID роботи: 2797) |
| Напрям: | Економіка |
| Предмет: | Економічна теорія |
| Тип роботи: | Контрольна робота |
| Кількість сторінок: | 15 |
| Рік захисту: | 2010 |
| Мова: | Українськa |
План
Вступ
1. Надбудова: зміст та роль в економічному розвитку суспільства
2. Економіка і право: їх взаємозв’язок
Висновки
Список використаної літератури
1. Надбудова: зміст та роль в економічному розвитку суспільства
2. Економіка і право: їх взаємозв’язок
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Економічна система - це сукупність усіх видів економічної діяльності людей, спрямованої на виробництво, розподіл, обмін та споживання матеріальних благ і послуг, а також на регулювання такої діяльності відповідно до мети суспільного виробництва. Економічна система включає в себе: продуктивні сили, виробничі відносини та господарський механізм.
Існують різноманітні підходи до класифікації моделей економічних систем. Скажімо, Дж. Гелбрейт, Р.Арон, Д.Белл та деякі інші класифікують економічні системи за ступенем індустріального розвитку суспільства і "виділяють індустріальне, постіндустріальне й інформаційне суспільство.
Проте найбільш поширена у світовій економіці класифікація економічних систем за такими двома ознаками: за типом власності на засоби виробництва і за способом координації та управління економікою. У зв'язку з цим розрізняють традиційну, ринкову, планову та змішану економіку.
У примітивних суспільствах, а в наш час і в багатьох економічно слаборозвинутих країнах, технологія виробництва, характер розподілу, обміну та споживання вироблених продуктів визначаються, виходячи з давніх звичаїв і традицій, що передаються із покоління в покоління.
Ринкова економіка передбачає відсутність будь-якого втручання держави в економічне життя. Для цієї системи властиві приватна власність, конкуренція, а регулятором виробництва і всієї економічної діяльності є ціна.
Планова економіка є альтернативою чисто ринковій. Основу цієї системи становить суспільна власність на засоби виробництва і централізоване планове управління економікою.
Змішана економіка є проміжною між чисто ринковою і плановою. Вона базується на різноманітності типів власності (з переважанням приватної) й активному втручанні держави в економічне життя. Сукупність виробничих відносин становить собою економічний лад суспільства (економічний базис) на даному етапі його існування
Виробничим відносинам відповідають певні політичні, соціальні, правові, духовні, національні, культурні та інші суспільні відносини. Вони складають надбудову суспільства. Спосіб виробництва разом з надбудовою утворюють суспільно-економічну формацію.
Надбудова повинна відповідати існуючому економічному базису. Разом з тим надбудова активно впливає на виробничі відносини і виробництво. Цей вплив здійснюється за допомогою спеціальних нормативних актів. При цьому вона (надбудова) може сприяти економічному розвитку, або протидіяти йому. Тому політекономія вивчає економічні відносини у взаємодії з надбудовою, передусім з економічною політикою держави.
Сьогодні ми маємо в нашій країні надбудову, яка протидіє економічному розвитку. Так, всупереч дії всезагального закону усуспільнення виробництва, в нашій країні здійснено приватизацію. Наше податкове законодавство гальмує вітчизняне виробництво, бо робить невигідною чесну роботу підприємств незалежно від того, на якій власності вони базуються: суспільній чи приватній. Законодавство про працю, пенсійне забезпечення не стимулює трудову активність населення.
Існують різноманітні підходи до класифікації моделей економічних систем. Скажімо, Дж. Гелбрейт, Р.Арон, Д.Белл та деякі інші класифікують економічні системи за ступенем індустріального розвитку суспільства і "виділяють індустріальне, постіндустріальне й інформаційне суспільство.
Проте найбільш поширена у світовій економіці класифікація економічних систем за такими двома ознаками: за типом власності на засоби виробництва і за способом координації та управління економікою. У зв'язку з цим розрізняють традиційну, ринкову, планову та змішану економіку.
У примітивних суспільствах, а в наш час і в багатьох економічно слаборозвинутих країнах, технологія виробництва, характер розподілу, обміну та споживання вироблених продуктів визначаються, виходячи з давніх звичаїв і традицій, що передаються із покоління в покоління.
Ринкова економіка передбачає відсутність будь-якого втручання держави в економічне життя. Для цієї системи властиві приватна власність, конкуренція, а регулятором виробництва і всієї економічної діяльності є ціна.
Планова економіка є альтернативою чисто ринковій. Основу цієї системи становить суспільна власність на засоби виробництва і централізоване планове управління економікою.
Змішана економіка є проміжною між чисто ринковою і плановою. Вона базується на різноманітності типів власності (з переважанням приватної) й активному втручанні держави в економічне життя. Сукупність виробничих відносин становить собою економічний лад суспільства (економічний базис) на даному етапі його існування
Виробничим відносинам відповідають певні політичні, соціальні, правові, духовні, національні, культурні та інші суспільні відносини. Вони складають надбудову суспільства. Спосіб виробництва разом з надбудовою утворюють суспільно-економічну формацію.
Надбудова повинна відповідати існуючому економічному базису. Разом з тим надбудова активно впливає на виробничі відносини і виробництво. Цей вплив здійснюється за допомогою спеціальних нормативних актів. При цьому вона (надбудова) може сприяти економічному розвитку, або протидіяти йому. Тому політекономія вивчає економічні відносини у взаємодії з надбудовою, передусім з економічною політикою держави.
Сьогодні ми маємо в нашій країні надбудову, яка протидіє економічному розвитку. Так, всупереч дії всезагального закону усуспільнення виробництва, в нашій країні здійснено приватизацію. Наше податкове законодавство гальмує вітчизняне виробництво, бо робить невигідною чесну роботу підприємств незалежно від того, на якій власності вони базуються: суспільній чи приватній. Законодавство про працю, пенсійне забезпечення не стимулює трудову активність населення.
Висновок
Структура суспільно-економічної формації характеризується насамперед категоріями «базис» і «надбудова», які покликані пояснити, яким образом виробничі відносини визначають інші сторони соціального життя — політичні, правові й ін. і як ці останні у свою чергу впливають на економічний розвиток суспільства. Іншими словами в соціально-філософській теорії категорії базису і надбудови виділяються з метою конкретизації матеріалістичного розуміння структури суспільства, установлення причинно-наслідкових зв'язків у суспільному житті. Базис — це сукупність виробничих відносин, що складають економічну структуру суспільства, що визначає систему ідеологічних форм соціального життя людей. Коли ж говорять про надбудову, то мають на увазі сукупність ідей і ідеологічних відносин, а також закріпляючих їхніх установ і організацій (держава, політичні партії, професійні союзи й інші громадські організації), властивих даному суспільству.
Ясно, що дані категорії не вичерпують усього різноманіття явищ громадського життя; такий, наприклад, феномен. як наука (а також деякі інші духовні явища). не можна розглядати як породження тієї чи іншої економічної структури суспільства, що позначається категорією базису. Було б дуже грубим спрощенням включати науку в систему ідеологічної надбудови тієї чи іншої суспільно-економічної формації, хоча безумовно, і економічні, і ідеологічні відносини впливають на її світоглядний зміст, на напрямок розвитку тих чи інших областей знання (і насамперед на суспільнознавство).
Роз'ясняючи цю думку. Ф. Енгельс писав: «...відповідно до матеріалістичного розуміння історії в історичному процесі визначальним моментом у кінцевому рахунку є виробництві і відтворення дійсного життя. Ні я, ні Маркс більшого ніколи не затверджували. Якщо ж хто-небудь спотворює це положення в тім змісті, що економічний момент є начебто єдино визначальним моментом, то він перетворює це твердження в нічого не говорить, абстрактну, безглузду фразу».
Як уже відзначалося, у надбудову включаються не всі явища духовного життя суспільства, а насамперед офіційна ідеологія, виражена і закріплена відповідними законодавчо-правовими актами й установами. Її основна функція - функція охорони існуючого політичного ладу, що виражає інтереси панівних класів у їхньому відношенні до власності. От чому корінна зміна надбудови відбувається лише тоді, коли один суспільний лад заміняється іншим у ході соціальної революції. Стара ідеологія змінюється новою, і природно, створюється нова система політичних і правових установ, що відповідає новому базису. Вся історія розвитку і зміни суспільно-економічних формацій є переконливим доказом вірності положення про визначальну ролі базису стосовно надбудови. Але надбудовні елементи не є простим відображенням основних економічних факторів. Як свідчить досвід історії, ідеї й установи того чи іншого суспільства, виникнувши під впливом визначеного базису, знаходять відносну самостійність і відіграють активну роль у розвитку суспільства. Проявом цього виступає їхня визначена наступність: спадкування елементів старих надбудовних утворень новим суспільством. При цьому успадковуються ті елементи, що можуть служити охороні і захисту інтересів нових панівних класів. Активна роль надбудови виявляється також у тім, що в ній є в наявності й елементи, що виконують не тільки охоронні, але і руйнівні функції, що сприяють народженню нового базису.
На відміну від категорій "базису" і "надбудови", що фіксують увагу на виділенні головної, визначальної ланки в суспільному розвитку, категорія суспільно-економічної формації методологічно значима тим, що дозволяє розглядати суспільний організм хоч і схематично, але у взаємозв'язку усіх своїх елементів у їхнє самоцінності: економіки, політики, науки і мистецтва, що у той самий період не знаходяться, і, строго говорячи, навіть ніколи не знаходяться в крапках рівної висоти на відповідних кривих історичної траєкторії. Саме в орієнтації на якісну визначеність розвитку суспільства категорія економічній-суспільно-економічної формації і вимагає обліку кожної складової частини цілого, оскільки забуття хоча б однієї з них не може дати його вірної картини.
Ясно, що дані категорії не вичерпують усього різноманіття явищ громадського життя; такий, наприклад, феномен. як наука (а також деякі інші духовні явища). не можна розглядати як породження тієї чи іншої економічної структури суспільства, що позначається категорією базису. Було б дуже грубим спрощенням включати науку в систему ідеологічної надбудови тієї чи іншої суспільно-економічної формації, хоча безумовно, і економічні, і ідеологічні відносини впливають на її світоглядний зміст, на напрямок розвитку тих чи інших областей знання (і насамперед на суспільнознавство).
Роз'ясняючи цю думку. Ф. Енгельс писав: «...відповідно до матеріалістичного розуміння історії в історичному процесі визначальним моментом у кінцевому рахунку є виробництві і відтворення дійсного життя. Ні я, ні Маркс більшого ніколи не затверджували. Якщо ж хто-небудь спотворює це положення в тім змісті, що економічний момент є начебто єдино визначальним моментом, то він перетворює це твердження в нічого не говорить, абстрактну, безглузду фразу».
Як уже відзначалося, у надбудову включаються не всі явища духовного життя суспільства, а насамперед офіційна ідеологія, виражена і закріплена відповідними законодавчо-правовими актами й установами. Її основна функція - функція охорони існуючого політичного ладу, що виражає інтереси панівних класів у їхньому відношенні до власності. От чому корінна зміна надбудови відбувається лише тоді, коли один суспільний лад заміняється іншим у ході соціальної революції. Стара ідеологія змінюється новою, і природно, створюється нова система політичних і правових установ, що відповідає новому базису. Вся історія розвитку і зміни суспільно-економічних формацій є переконливим доказом вірності положення про визначальну ролі базису стосовно надбудови. Але надбудовні елементи не є простим відображенням основних економічних факторів. Як свідчить досвід історії, ідеї й установи того чи іншого суспільства, виникнувши під впливом визначеного базису, знаходять відносну самостійність і відіграють активну роль у розвитку суспільства. Проявом цього виступає їхня визначена наступність: спадкування елементів старих надбудовних утворень новим суспільством. При цьому успадковуються ті елементи, що можуть служити охороні і захисту інтересів нових панівних класів. Активна роль надбудови виявляється також у тім, що в ній є в наявності й елементи, що виконують не тільки охоронні, але і руйнівні функції, що сприяють народженню нового базису.
На відміну від категорій "базису" і "надбудови", що фіксують увагу на виділенні головної, визначальної ланки в суспільному розвитку, категорія суспільно-економічної формації методологічно значима тим, що дозволяє розглядати суспільний організм хоч і схематично, але у взаємозв'язку усіх своїх елементів у їхнє самоцінності: економіки, політики, науки і мистецтва, що у той самий період не знаходяться, і, строго говорячи, навіть ніколи не знаходяться в крапках рівної висоти на відповідних кривих історичної траєкторії. Саме в орієнтації на якісну визначеність розвитку суспільства категорія економічній-суспільно-економічної формації і вимагає обліку кожної складової частини цілого, оскільки забуття хоча б однієї з них не може дати його вірної картини.
Література
1. Ватаманюк З. Г., Панчишин С. М., Грабинський І. М., Дзюбик С. Д., Козяк В. Д. Економічна теорія: Навч. посібник :У 2 кн. / Міжнародний фонд "Відродження". — К. : Заповіт, 1997. — 406с.
2. Гавриш В. П. Макроекономіка. Основні моделі та залежності: Навч. посібник для студ. екон. спец.. — Хмельницький : ХДУ, 2003. — 238с.
3. Башнянин Г.І. та ін. Політична економія: Підручник для вузів / Г.І. Башнянин, П.Ю. Лазур, В.С. Медведєв. – К.: Ніка-Центр, Ельга, 2000. – 442 с.
4. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. – К.: Вища школа, 1995. – 471 с.
5. Мочерний С.В. Політична економія: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2002. – 687 с.
6. Орищак Я.О., Стебло М.І. Основи економіки: Навч. посіб. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. – 112 с.
7. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / За ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка. – К.: Вища школа – Знання, 1997. – 743 с.
8. Політична економія: Навч. посіб. / Г. А. Оганян, В. О. Паламарчук, А. П. Румянцев та ін.; За заг. ред. Г. А. Оганяна. – К.: МАУП, 2003. – 520 с.
2. Гавриш В. П. Макроекономіка. Основні моделі та залежності: Навч. посібник для студ. екон. спец.. — Хмельницький : ХДУ, 2003. — 238с.
3. Башнянин Г.І. та ін. Політична економія: Підручник для вузів / Г.І. Башнянин, П.Ю. Лазур, В.С. Медведєв. – К.: Ніка-Центр, Ельга, 2000. – 442 с.
4. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. – К.: Вища школа, 1995. – 471 с.
5. Мочерний С.В. Політична економія: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2002. – 687 с.
6. Орищак Я.О., Стебло М.І. Основи економіки: Навч. посіб. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. – 112 с.
7. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / За ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка. – К.: Вища школа – Знання, 1997. – 743 с.
8. Політична економія: Навч. посіб. / Г. А. Оганян, В. О. Паламарчук, А. П. Румянцев та ін.; За заг. ред. Г. А. Оганяна. – К.: МАУП, 2003. – 520 с.
Інші роботи цього напряму
© 2023 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?