Морально-психологічний клімат сім’ї і його значення у вихованні дітей   (ID роботи: 2749)

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи впливу сім’ї на виховання дитини
1.1. Сім’я як об’єкт і суб’єкт в соціальній психології та педагогіці
1.2. Місце і роль сім’ї у вихованні дитини
1.3. Психолого-педагогічна культура сім’ї
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ 2. Дослідження впливу морально-психологічного клімату сім’ї на виховання особистості дитини
2.1. Методи дослідження сімейного укладу та морально-психологічного клімату в сім’ї
2.2. Результати дослідження стилю відношення до дитини
2.3 Розробка програми корекції дитячо-батьківських відносин
Висновки до другого розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Актуальність теми. Солідарність і співробітництво у суспільстві починаються у сім'ї. За найскладніших життєвих обставин людина прагне знайти у сім'ї підтримку і захист, яких їй не вистачає у суспільстві. Сім'я формує і передає з покоління у покоління духовні цінності, традиції, закладає основи моралі та трудової етики, виховує патріотизм і повагу до людей. Тому всебічну підтримку і зміцнення сім'ї ми розглядаємо як найважливіші умови консолідації суспільства, забезпечення його історичної перспективи, збереження генофонду нації.
Виховання – це процес систематичної і цілеспрямованої дії на людину, на її духовний і фізичний розвиток в цілях підготовки її до виробничої, суспільної і культурної діяльності.
Таким чином, виховання в значній мірі носить цілеспрямований характер, який припускає певний напрям виховній діяльності, усвідомлення її кінцевої мети, а також містить засоби і методи досягнення цієї мети.
Цілями виховання є очікувані зміни в людині, здійснювані проведенням спеціально організованих виховних дій і акцій. Але цілі виховання не встановлюються раз і назавжди, не є єдиними, а визначаються ідейними і ціннісними орієнтирами, проголошеними тим або іншим суспільством.
Проте головною метою виховання є формування і розвиток дитини як особистості з тими якостями, які необхідні їй для життя в суспільстві.
Сімейне виховання - більш менш усвідомлювані зусилля по вирощенню дитини, що робляться старшими членами сім'ї, які направлені на те, щоб молодші члени сім'ї відповідали таким, що є у старших уявленням про те, яким повинен бути і стати дитина, підліток, юнак.
Дослідженням проблем сімейного виховання займалися багато вітчизняних учених-істориків педагогіки. У їх числі К.Д.Ушинський, А.С.Макаренко, Н.К.Крупська, А.В.Луначарський, Е.А.Аркін і ін.
Неоцінимий внесок в теорію і практику керівництва сімейним вихованням вніс А.С. Макаренко. У своїй фундаментальній праці «Книга для батьків» він дав багато порад батькам з питань сімейного виховання, показав, що сім'я є первинним колективом, де всі є повноправними членами з своїми функціями і обов'язками, у тому числі і дитина.
Визначенч обставини обумовили вибiр теми дослiдження та свiдчать про його актуальнiсть.
Об'єкт та предмет дослiдження. Об’єкт дослідження: сім’я, предметом курсової є вплив сім’ї на виховання дитини..
Методологічною базою курсової роботи є методи фундаментальної, загальнонаукової і конкретно-наукової методології пізнання досліджуваних явищ і процесів.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є здійснення поглибленого комплексного дослідження впливу сімейного клімату на виховання дитини..
Завдання:
- проаналізувати роль та значення сім’ї у вихованні дитини;
• розглянути особливості культури сім’ї;
• виявити ефективність педагогічної взаємодії батьків та дітей.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів даного теоретичного дослідження полягає в тому, що сформульовані пропозиції та висновки будуть враховані в нашій майбутній професійній діяльності.

У ході теоретико-експериментально узагальнення проблеми особливостей соціально-педагогічної роботи із сім’єю нами було досягнуто поставленої мети та вирішені визначені завдання: здійснений аналіз функцій, основних типів сімей та сімейного виховання, висвітлених у науковій літературі, визначені загальні засади соціально – педагогічної роботи з сім’ями, проведене експериментальне дослідження зв'язку особистісних рис батьків і стилю відношення до дитини, розроблено програму корекції дитячо-батьківських відносин. Висунута гіпотеза була підтверджена в процесі дослідження.
Дослідження по виявленню співвідношення особових рис батьків і стилю відношення до дитини дозволило експериментально довести наявність зв'язку між цими чинниками, порівняти особові риси батьків з конструктивним і деструктивним стилем відношення до дитини і описати психологічний портрет конструктивного батька.
У теоретичній частині дослідження вивчені функції, типи сучасних сімей та сімейного виховання, розглянутий розвиток дитини в сім’ї та її усебічне виховання, визначені складові батьківського авторитету, здіснено теоретичне дослідження особливостей виховання в різних за структурою родинах, проаналізовані напрями та зміст соціально- педагогічної роботи з сім’ями.
Експериментальна частина дослідження підтвердила наявність зв'язку між особливостями особи батька і стилем виховання дитини, яку він вибирає. Був встановлений кореляційний зв'язок між самодостатністю особи батька і рівнем ухвалення дитини, між ригідністю батька і стилем авторитарної гіперсоціалізації. Був виявлений негативний кореляційний зв'язок між прагненням батька інфантилізувати дитину і емоційною стійкістю. Визначені відмінності між рисами особи батьків з конструктивним і деструктивним стилем відношення до дитини. Так, батькам, що вибирають деструктивний стиль, властиві: підвищена тривожність, емоційна нестійкість, слабкість «Я», непослідовність, ригідність, консерватизм, недолік уяви, підвищена практичність, залежність від думки і оцінок тих, що оточують. Для батьків, що вибирають конструктивний стиль відношення до дитини, характерні: помірна тривожність, самодостатність, емоційна стійкість, послідовність, наполегливість, творчість, оптимістичність, гнучкість, відвертість, велика, в порівнянні з деструктивними батьками, соціальна успішність.
Існування статистично значущих відмінностей в особових особливостях конструктивних і деструктивних батьків підтверджує положення про те, що зв'язок особових якостей батьків із стилем відношення до дитини носить закономірний, а не випадковий характер.
На підставі отриманих даних була розроблена програма корекції дитячо-батьківських відносин.
Таким чином, результати нашого дослідження можна враховувати при розробці групових і індивідуальних програм, направлених на корекцію дитячий-батьківських відносин, а також при плануванні навчальних, розвиваючих тренінгових програм для батьків, сприяючих їх особовому зростанню.
Подальші дослідження можуть бути направлені на вивчення динаміки зміни ступеню впливу особових рис батьків на стиль виховання по мірі дорослішання дитини. Крім того, розширення вибірки: збільшення чисельності, включення батьків, в число випробовуваних дозволить виявити гендерні відмінності в цьому питанні. Це дасть можливість здійснювати більш диференційований підхід при розробці рекомендацій і коректувальних програм для батьків залежно від віку дитини, підлоги батька, соціальної ситуації.

1. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 3 червня 2004 року N 1743-IV
2. Батіщева Г. О., Зайцева 3. Г. Робота соціальних служб для молоді з неблагополучною сім'єю. Методичні рекомендації. - К.:А.Л.Д.,1996.
3. В.П. Постовий. Сучасна сім'я і її педагогіка. -К.: Освіта, 1994.
4. Ковалев С.В. Психология соверменной семьи.-М.:Просвещение, 1988.
5. Коваль Л.Г., Звєрєва І.Д., Хлєбік С.Р. Соціальна педагогіка (Соціальна робота: Навч. посібник. - К.: 13МН, 1997
6. Калачник В. «турбота про дітей» // Вісник прокуратури. – 2006. – №2.
7. Козубовська І.В., Керецман В.Ю., Товканець Т.В. «Роль соціально-психологічної служби в роботі з сім’єю». – Ужгород, 2002
8. Мацковский М.С. Социология семьи. - М.: Наука, 1989.
9. Мустаева Ф.А. Основы социальной педагогики: Ученик. 2-е изд. перераб. и доп. - М.: «Академический проект», 2001.
10. Мостова Т. «по той бік дитинства» - Освіта Укураїни. – 2007
11. Никитина Л.А., Соколова Ж.С. Родители XXI века. - М.: Знание, 2000.
12. Овчарова Р.В. Справочная книга социального педагога. -М.: ТЦ «Сфера», 2001.
13. Паркинсон К.Н., Растомджи М.К., Паври С.У. Дети. Как их воспитывать. -СПб.: «Маркет», 1992.
14. Соціальна педагогіка. Конспект лекцій. Частина І. Основи соціальної педагогіки. Укл. А.О. Малько. -Харків: ХДІК, 1998.
15. Соціальна педагогіка. Навчальний посібник, Киїів - 2000
16. Семья. Социально-психологические и этические проблемы: Справочник/В.И. Зацепин (рук. авт. кол.), Л.Ш. Бучинская, И.Н. Гавриленко и др. — К.: Политиздат Украины, 1989.

Проект Соціальної педагогіки

Практика застосування відеозасобів у соціальній роботі з представниками покоління Y

Особливості трансформації соціального виховання, соціальної педагогіки в Україні в соціокультурних умовах інформаційного суспільства

Вплив соціальних процесів на зміст наукового апарату соціальної роботи і соціальної педагогіки як науки

Презентація соціальна педагогіка і соціальна психологія

Індивідуальне завдання соціальна педагогіка

Фактори соціального розвитку людини

Сім'я, що перебуває в складних життєвих обставинах

СОЦІАЛЬНО - ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО КЕРІВНИКА У СФЕРІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ