Договір найму житлового приміщення   (ID роботи: 2729)

Вступ
1. Загальне поняття договору найму житла
2. Договір найму житла, що є об’єктом права державної або комунальної власності
3. Сторони у договорі найму житла
4. Форма і предмет договору найму житла
5. Обов’язки сторін договору найму житла
6. Розірвання договору найму житла
Висновки
Список використаної літератури
Додатки

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Саме те, що право на житло є конституційним, а одним з поширених способів його реалізації є можливість користуватися житлом на підставі договору оренди, зумовило необхідність окремого правового регулювання договору найму (оренди) житла в ЦК України.
Оскільки в останній час в Україні досить велика частка населення не має коштів на придбання свого житла, а інша, теж досить велика частка, має надлишки приватизованої житлової площі, то проблема найму (оренди) житлових приміщень стоїть гостро майже в кожній пересічній українській сім’ї. Оскільки таких випадків

Сьогодні Україна намагається забезпечити молодим громадянам рівне з іншими громадянами право на житло, сприяти молодіжному житловому будівництву, створенню молодіжних житлових комплексів тощо. У зв'язку з цим було розроблено й прийнято ряд законів та підзаконних актів, які регулюють можливість отримання молодими чоловіками та жінками або сім'ями довгострокових кредитів для побудови житла. Серед цих актів провідне місце займають наступні: Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» 5 лютого 1993 р. (в редакції Закону 2001 р.), Постанова КМУ від 28 жовтня 1996 р. № 1300 «Про вдосконалення шляхів розвитку молодіжного житлового будівництва», Постанова КМУ від 29 травня 2001 р. № 584 «Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла» та ін.
З метою створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин 19 червня 1992 р. було прийнято Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду». Приватизація державного житлового фонду — це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше

1. Конституція України від 28 червня 1996 року.
2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2001 року № 435-IV.
3. Житловий кодекс Української РСР від 30 червня 1983 року № 5464-Х.
4. Закон України “Про житлово-комунальні послуги” від 24 червня 2004 року № 1875-IV.
5. Закон України “Про приватизацію державного житлового фонду” від 19 червня 1992 року № 2482-ХІІ.
6. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер 2002р.

Контрольна житлове право

Соціальний житловий фонд, його види та характеристика