Печінка. Реакція печінки на різноманітні токсичні дії   (ID роботи: 213)

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І Будова печінки
1.1. Анатомічна будова печінки
1.2. Гістологічна будова печінки
РОЗДІЛ ІІ Функції печінки
2.1. Виділення жовчі — екзокринного секрету
2.2. Метаболічні функції
2.3. Антибактерицидна та антитоксикаційні функції
РОЗДІЛ ІІІ Реакція печінки на токсичний вплив
3.1. Токсична дистрофія
3.2. Цироз печінки
3.3. Лікарські ураження печінки
3.3.1. Варіанти лікарського ураження печінки
(некроз гепатоцитів III зони, некроз гепатоцитів I зони,
мітохондріальні цитопатії, фіброз, поразка судин, гострий гепатит,
хронічний гепатит, реакції гіперчутливості, канальцевый холестаз,
паренхиматозно-канальцевий холестаз, внутрішньопротоковий холестаз, жовчний садж, склерозуючий холангіт, пухлини печінки)
3.3.2. Фактори ризику лікарського ураження печінки
3.4. Поширення хвороб печінки
Висновки
Список використаних джерел

ВСТУП
Печінка виконує в людському організмі досить складну та багатосторонню функцію, головним чином в обміні речовин. Не дарма її називають головною хімічною лабораторією нашого організму. А отже її діяльність та функції цікаво як вивчати так і досліджувати. Про це свідчить цілком особливий і унікальний кровообіг у печінці, який різко відрізняє її від усякого іншого органу.
З одного боку, вона, утворюючи і виділяючи в кишечник жовч, особливим чином впливає на процеси травлення. З іншого боку, вона володіє здатністю перероблювати, затримувати, перерозподіляти, засвоювати, руйнувати ті чи інші речовини, які в неї потрапляють із шлунку, а також із селезінки та інших органів і тканин, та разом з тим синтезувати із цих різних речовин нові біохімічні продукти, важливі для організму. Від печінки в певній мірі залежить зсідання крові. В ній же моносахариди перетворюються в глікоген. В міру потреби глікоген печінки перетворюється в моносахариди, які надходять в кров. Печінка відіграє важливу роль у перетворенні молочної кислоти в цукор в печінці відкладається жир. Скупчення жиру в цьому органі відбувається, очевидно, під впливом гормонів гіпофізу.
Але для печінки, як і для будь-якого органу характерна немала кількість захворювань, що стали ще більш актуальними в останні роки. Адже постійні екологічні проблеми та нездорове харчування призводить до захворювання як печінки, так і всього організму в цілому. Печінка виконує не тільки жовчоутворюючу, але і метаболічну функцію. Тому вивчення її будови має дуже велике значення. Наприклад, жовчоутворююча функція може бути порушена в патологічних умовах на протязі досить тривалого часу (тижні, місяці), і при цьому не спостерігається загрозливих життю явищ (хоча, в кінці кінців, зупинка даної функції приводить до смерті). Розлад метаболічної функції швидше веде до розвитку життєво небезпечних порушень, а повне її відключення вже через декілька годин чи днів приводить до смерті. Так, собака, у якої перев’язаний загальний жовчний потік, і жовч не поступає в травний канал, продовжує жити на протязі декількох місяців, тоді як повне видалення печінки вже через декілька годин обумовлює смерть при явищах тяжкої інтоксикації. Із цього прикладу видно, що печінка має велике значення для життєдіяльності людини, тому в науці їй приділяється неабияке значення.

ВИСНОВКИ
Печінка - великий залозистий орган масою 1,5 кг., що розташовується в верхньому відділі черевної порожнини, в основному в правому підребер’ї. Печінка виробляє жовч, що потрапляє в дванадцятипалу кишку. Її поверхню ділять на праву-велику, ліву-меншу частки. На межі між ними знаходиться серповидна зв’язка. Права частка двома борознами ділиться на квадратну, хвостату та праву частки.
В свою чергу всі часточки складаються ще з менших печінкових часток, що складаються з гепатоцитів (печінкові клітини), синусоїдів (кровоносні капіляри) та трубчастих утворень гілки ворітної вени, печінкової артерії, печінкового протоку, лімфатичних судин. Всі клітини та судини утворюють єдину систему, по якій і працює орган. Тобто печінка  це складний механізм, в якому кожна клітина має велике значення, і руйнування хоча б одного з компонентів призведе до порушення роботи всього органу. Маючи досить складну будову, печінка виконує чимало функцій, що дуже важливі для нормального розвитку та життя людини:
- виділення жовчі;
- метаболічні:
- метаболізм вуглеводів;
- білково-азотистий обмін;
- обмін вітамінів;
- антибактерицидна;
- антитоксикаційна;
- регенеративна.
Найцікавішою з функцій є регенеративна Також цікавим важливим є те що печінка одночасно є як ендокринною так і екзокринною залозою. Можливо з цим пов’язана і складність кровообігу цього органу. Адже в останню входить як венозна так і артеріальна кров і зумовлює геніальність кровообігу.
Велика кількість функцій та складна будова органу приводять до появи багатьох хвороб. Серед них найпоширенішими є: вірусні та хронічні гепатити, цирози, пухлини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Анатомія та фізіологія./ Воробйова Є.А., Губарь А.В., Саф’яннікова Є.Б;М.: Медицина, 1981;416 с.
2. Балаян М.С., Міхайлов М.І. Вірусні гепатити. Енциклопедичний словник. Російсько-українське видання / За ред. Б.А.Герасуна. – Львів, 2000. – 572 с.
3. Гістологія (под ред. Афанасьева и Н.А. Юдиной). М: Медицина, 1999, С. 598-606
4. Кабанов Н.А. Анатомія людини;К.: Радянська школа, 1938;312 с.
5. Мясников А.Л. Хвороби печінки;М.: Медгіз, 1969;507 с.
6. Привіс М.Г. Анатомія людини;М.: Медицина, 1974;402 с.
7. Сінельников Р.Д. Атлас анатомії людини;М.: Медицина, 1977;470 с.
8. Старошенко Л.І. Анатомія людини;М.: Медицина, 1979;343 с.
9. Струков А.І. Патологічна анатомія;М.: Медицина, 1981;599 с.
10. Фізіологія людини. /Бабський Є.Б., Зубков А.А., Кослицький Г.І., Ходоров Б.І;М.: Медицина, 1966;655 с.
11. Хем А., Кормак Д. Гістологія. –М.: Мир, 1983;244 с.
12. Телегін Д.Є. Досягнення та перспективи сучасної гепатології // Інфекційні хвороби – 2007. – № 3. – C. 15.
13. Atlas of Liver Disease: Softcover, Wolfe Publishing
14. Dame Sheila Sherlock Diseases of the Liver and Biliary System // Libri Mundi – 1975. 838
15. Sheila PV Sherlock, JR Learmonth Aneurysm of the splenic artery: With an account of an example complicating Gaucher’s disease. British Journal of Surgery 1942 (30); 118: pp.151-160.
16. Sherlock S. Aspiration liver biopsy. Technique and diagnostic application. Lancet 1945; 2: 397-401
17. Sherlock S, Fox RA, Niazi SP, Scheuer PJ (June 1970). "Chronic liver disease and primary liver-cell cancer with hepatitis-associated (Australia) antigen in serum". Lancet 1 (7659): 1243–7.
18. Doniach D, Roitt IM, Walker JG, Sherlock S (July 1966) Tissue antibodies in primary biliary cirrhosis, active chronic (lupoid) hepatitis, cryptogenic cirrhosis and other liver diseases and their clinical implications ". Immunol. 1 (3): 237–62.
19. Cook GC, Mulligan R, Sherlock S (April 1971). " Controlled prospective trial of corticosteroid therapy in active chronic hepatitis ". QJ Med. 40 (158): 159–85.
20. The human liver / Sheila Sherlock Burlington, NC : Scientific Publications Division, Carolina Biological Supply Co., c1978
21. R.A.Preston, A.B. Alonso, W. Feely et al. SCH 503034, an oral HCV protease inhibitor, is well-tolerated in patients with varying degrees of hepatic impairment // Journal of Hepatology, Suppl. No 1, Vol. 46 – 2007.
22. Afdhal, C. O'Brien, E. Godofsky et al. Valopicitabine (NM283), alone or with peg-interferon, compared to peg interferon/ribavirin (PEGIFN/RBV) retreatment in patients with HCV-1 infection and prior non-response to PEGIFN/RBV: one-year results // Journal of Hepatology, Suppl.– 2007.
23. S.A. Villano, D. Raible, D. Harper et al. Antiviral activity of the non-nucleoside polymerase inhibitor, HCV-796, in combination with pegylated interferon alfa-2b in treatment-naive patients with chronic HCV // Journal of Hepatology, Suppl. No 1, Vol. 46 – 2007.
24. K. Kaita, E. Yoshida, D. Kunimoto et al. PhII proof of concept study of celgosivir in combination with peginterferon alpha-2b and ribavirin in chronic hepatitis C genotype-1 non-responder patients // Journal of Hepatology, Suppl. No 1, Vol. 46 – 2007.
25. Zeuzem, Y. Benhamou, V. Bain et al. Antiviral response at week 12 following completion of treatment with Albinterferon alpha2b plus Ribavirin in genotype 1, IFN-naive, Chronic Hepatitis C patients // Journal of Hepatology, Suppl. No 1, Vol. 46 – 2007.
26. A.U. Neumann, L. Rozenberg, S. Zeuzem et al. Albumin interferon alfa-2b dosed at q2w or q4w intervals demonstrates comparable week 12 efficacy response in IFN naive, genotype-1 rapid viral responders // Journal of Hepatology, Suppl.– 2007.
27. V. Novozhenov, N. Zakharova, E. Vinogradova et al. Phase 2 study of Omega interferon alone or in combination with ribavirin in subjects with Chronic Hepatitis C genotype-1 infection // Journal of Hepatology, Suppl. No 1, Vol. 46 – 2007.
28. P. Gallay, R. Flisiak, A. Horban et al. The reduction of both cyclophilin B and HCV-RNA by the cyclophilin inhibitor DEBIO-025 confirms the importance of cyclophilin B for HCV replication in man // Journal of Hepatology, Suppl. No 1, Vol. 46 – 2007.
29. M. Huang, Y. Sun, W. Yang et al. ACH-806: a potent inhibitor of HCV replication with a novel mechanism of action // Journal of Hepatology, Suppl. No 1, Vol. 46 – 2007.
30. E. Zehnter, S. Mauss, K. Boeker et al. Potential relevance of Rapid Viral Response for svr and optimisation of the treatment of Hepatitis C (chc) with peginterferon alpha-2a (peg) and ribavirin (rbv) // Journal of Hepatology, Suppl. No 1, Vol. 46 – 2007.
31. O. Dalgard, K. Bjoro, H. Ring-Larsen , H. Verbaan Peginterferon alpha-2b and Ribavirin for 14 or 24 weeks in patients with HCV genotype 2 or 3 and Rapid Virological Response. The NORTH-C trial // Journal of Hepatology, Suppl. No 1, Vol. 46 – 2007.
32. M. Maynard, M.C. Gagnieu, P. Pradat et al. Prediction of Sustained Virological Response by Ribavirin plasma concentration at week 4 during pegylated-interferon/ribavirin combination therapy in HCV patients // Journal of Hepatology, Suppl. No 1, Vol. 46 – 2007.
33. E. Zehnter, S. Mauss, K. Boeker et al. The role of glomerular filtration rate (gfr) for treatment with Peginterferon alfa 2a (peg) and Ribavirin (rbv) in patients with Chronic Hepatitis C (CHC) // Journal of Hepatology, Suppl. No 1, Vol. 46 – 2007
34. M.G. Swain, M-Y. Lai, M.L. Shiffman et al. Durable Sustained Virological Response after treatment with peginterferon alpha-2a (Pegasys®) alone or in combination with ribavirin (Copegus®): 5-year follow-up and the criteria of a cure // Journal of Hepatology, Suppl. No 1, Vol. 46 – 2007.
35. Leung, C.Y. Peng, J. Sollano et al. Entecavir (ETV) results in higher HBV-DNA reduction vs Adefovir (ADV) in chronically infected HBeAg(+) antiviral-naive adults: 48 wk results (E.A.R.L.Y. study) // Journal of Hepatology, Suppl. No 1, Vol. 46 – 2007.

36. Marcellin, J.F. Cadranel, T. Fontanges et al. Which patients with Chronic Hepatitis B are treated and how: a cross-sectional study in France on 1790 patients // Journal of Hepatology, Suppl. No 1, Vol. 46 – 2007.
37. H. Wedemeyer, C. Yurdaydin, G. Dalekos et al. 72 week data of the HIDIT-1 trial: a multicenter randomised study comparing Peginterferon alpha-2a plus Adefovir vs. Peginterferon alpha-2a plus placebo vs. Adefovir in chronic Delta hepatitis // Journal of Hepatology, Suppl. No 1, Vol. 46 – 2007.
38. Histology Image Review. Product Details. McGraw-Hill/Appleton & Lange - 650 – 1999
39. DeLeve LD, Kaplowitz N. Mechanisms of drug-induced liver disease. Gastroenterol Clin N Am 1995.
40. Fry SW, Seeff LB. Hepatotoxicity of analgetics and anti-inflammatory drugs. Gastroenterol Clin N Am 1995.
41. Schiano TD, Black M. Drug-induced and toxic liver disease. In: Friedman LS, Keefe EB, Maddrey WC (ed.). Handbook of Liver Disease. Churcill Livingstone 1998.
42. Zimmerman HJ. Acetaminophen (paracetamol) hepatotoxicity with regular intake of alcohol: analysis of instances of therapeutic misadventure. Hepatology 1995.

Комплект презентаций по биологии по трем разделам : Растения,Животные,Человек

Етапи індивідуального розвитку організмів

Задача біологія

Особливості застосування гербіцидів у посівах сої

Філогенез

Морфо-функціональна характеристика органів дихання у представників хребетних