Оцінка кредитоспроможності позичальника   (ID роботи: 2090)

ЗМІСТ
Вступ
1. Сутність і методи оцінки кредитоспроможності позичальника
1.1. Порівняльний аналіз визначення кредитоспроможності підприємства-позичальника
1.2. Методи оцінки кредитоспроможності позичальника
1.3. Кредитоспроможність позичальника, як економічне явище
2. Аналіз методичного апарату сучасних комерційних банків за оцінкою
кредитоспроможності позичальника
2.1. Методика оцінки кредитоспроможності позичальника
2.2. Аналіз фінансового стану позичальників
2.3. Аналіз кредитних ризиків
3. Вдосконалення методики оцінки кредитоспроможності
3.1. Вдосконалення кредитної політики банків України
3.2. Вдосконалення роботи з проблемними кредитами
3.3. Світовий досвід в мікрокредитуванні
Висновки
Список використаної літератури

ВСТУП
Зміни, що відбуваються в економіці України, припускають істотні зміни у взаємовідносинах між комерційними банками і суб'єктами господарювання. Висока ризикована банківської діяльності головним чином пов'язана з умовами і результатами діяльності його клієнтів.
Аналіз структури активів банківської системи України свідчить про те, що більш третини з них доводиться на кредитний портфель. Кредитні операції банку є ведучими серед інших як по прибутковості, так і по масштабності розміщення засобів.
У нинішніх умовах господарювання, українські комерційні банки вимушені працювати в надзвичайних обставинах. Вони опинилися в центрі багатьох суперечливих, кризових і важко прогнозованих процесів, що відбуваються в економіці, політиці і соціальній сфері.
Початковим моментом в оцінці можливостей потенційного клієнта, охочого одержати кредит, є визначення банком можливості позичальника повернути основну суму кредиту в обумовлений час і сплатити відсотки за користування ним.
Один з основних способів уникнення неповернення позики є ретельний і кваліфікований відбір потенційних позичальників. Головним засобом такого відбору є економічний аналіз діяльності клієнта з позиції його кредитоспроможності. Під кредитоспроможністю розуміється такий фінансовий стан підприємства – позичальника, яке дає упевненість в ефективному використовуванні позикових засобів, здатності і готовності позичальника повернути кредит відповідно до умов кредитної угоди.
Існує безліч методик оцінки якості позичальників – методик аналізу фінансового положення клієнта і його надійності з погляду своєчасного погашення кредиту. Вживані в даний час і рекомендовані способи оцінки кредитоспроможності позичальника спираються, головним чином, на аналіз його діяльності в попередньому періоді і орієнтовані, в основному, на рішенні розрахункових задач. При всьому значенні таких оцінок, вони не можуть вичерпно характеризувати кредитоспроможність потенційного позичальника в прогнозі.
Економічний аналіз діяльності клієнта повинен здійснюватися банком постійно, починаючи з першого етапу - підготовки до укладення договору на обслуговування клієнта. Особливо глибоким повинен бути економічний аналіз при укладенні кредитних договорів. Це дозволить запобігти невиправданим з погляду грошового обігу і народного господарства кредитним вкладенням, їх структурним зрушенням, забезпечити своєчасне і повне повернення позик, що має важливе значення для підвищення ефективності використовування матеріальних і грошових ресурсів.
Мета даної курсової роботи – розкриття поняття кредитоспроможність, розгляд методик оцінки якості потенційних позичальників, вживані комерційним банками в процесі кредитного аналізу. В ході аналізу виявити переваги і недоліки, властиві оцінці якості позичальників, що проводиться по цих методиках. Також розробка пропозицій по удосконаленню процесу оцінки і відбору потенційних позичальників для підвищення ефективності кредитних операцій комерційних банків і підвищення, тим самим, якості портфеля банківських позик.
Виходячи з мети даної роботи основними її задачами є наступні:
- вибір найбільш оптимальної і ефективної методики оцінки кредитоспроможності позичальника;
- виробити глибокий аналіз одержаних матеріалів, а також на його основі сформулювати висновок і рекомендації по удосконаленню процесу оцінки кредитоспроможності позичальника;
- вивчення зарубіжного досвіду .
При написанні даної курсової роботи використовувалися законодавчі акти, звітність банку, а також нормативні документи.

ВИСНОВОК
В результаті проведеного аналізу можна зробити наступні висновки:
На перших етапах становлення банківської системи для аналізу кредитоспроможності позичальників використовувався вельми обмежений набір інструментів, що було пов'язане з відсутністю досвіду такої роботи, недостатніми обчислювальними потужностями були у розпорядженні банків, недоліком необхідної інформації про позичальника. На сучасному етапі існують можливості для вирішення такого роду проблем, що сприяє успішній реалізації кредитної політики комерційного банку.
Для вирішення ключової задачі кредитної політики - поліпшення оцінки кредитоспроможності позичальника необхідно:
Використовувати розширений набір фінансових коефіцієнтів, оскільки застосування обмеженої їх кількості знижує якість аналізу, що проводиться;
Аналізувати динаміку зміни фінансового положення позичальника впродовж декількох звітних періодів, а не по останньому балансу;
Використовувати для аналізу кредитоспроможності, на додаток до аналізу на основі фінансових коефіцієнтів, аналіз грошового потоку клієнта;
Окрім традиційного аналізу фінансового положення позичальника необхідно аналізувати моральні якості клієнта і його здатність заробити гроші для погашення кредиту, оскільки від цього, як показує досвід, в значній мірі залежить своєчасність і повнота повернення позикових засобів;
Необхідно ретельно вивчати кредитну історію клієнта, для з'ясування попереднього досвіду його спілкування з іншими банками і фінансовими установами;
Для узагальнення і систематизації відомостей про позичальника, а також наочнішого їх уявлення, пропонується оформляти результати вивчення його кредитоспроможності у вигляді кредитної оцінки, включаючи в цей документ всі відомості необхідні кредитному комітету для ухвалення рішення про видачу кредиту.
З метою якнайповнішого збору інформації про позичальника і його репутацію банк використовує вивчення його фінансових звітів і документів, виїзди співробітників на місця для особистого інтерв'ю з клієнтом, запити в банки, підприємства, страхові компанії і інші установи про досвід їх спілкування з даним клієнтом, використовування можливостей міжбанківських структур (як приклад можна привести міжбанківську службу безпеки, яка займається збором, обробкою і наданням інформації про позичальників).
Вивчення кредитоспроможності клієнта є одним з найважливіших методів зниження кредитного ризику і успішної реалізації кредитної політики, оскільки дозволяє уникнути необґрунтованого ризику ще на етапі розгляду заявки на надання кредиту. Іншими методами зниження кредитного ризику є: диверсифікація кредитного портфеля, обмеження розміру кредиту видаваного одному позичальнику, страхування кредиту, залучення достатнього забезпечення.
Перші два методи дозволяють обмежити втрати банку від неповернення позикових засобів клієнтом. Страхування і залучення достатнього забезпечення дозволяють повернути позичені засоби і компенсувати збитки банку по відсотках за кредит шляхом страхового відшкодування від страхової компанії або реалізації забезпечення. Проте в умовах заплутаної і ускладненої процедури реалізації забезпечення переважнішим виглядає страхування кредитів в надійній страховій компанії, оскільки в цій ситуації проблемами застави, його наявності, збереження, реалізації у разі непогашення кредиту займається страхова компанія, а не банк, що, у свою чергу, економить засоби банку і робочий час співробітників кредитних підрозділів і служб безпеки.
Пропоновані рекомендації можуть бути використані фахівцями кредитних відділів і служб безпеки в роботі по підготовці матеріалів для ухвалення рішення про видачу кредиту, допоможуть своєчасно виявити проблемні кредити, не допустити збитки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України “Про банки і банківську діяльність“ № 878-12 від 20 березня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України, 1991, № 25.
2. Закон України “Про власність“ № 697-12 від 7 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради України 1991, № 16.
3. Закон України “Про підприємства в Україні“ № 888-12 від 27 березня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України 1991, № 24.
4. Положення Національного банку України “Про кредитування“, затверджено постановою Правління НБУ № 246 від 28 вересня 1995 р.
5. Положення «Про порядок формування і використовування резерву для відшкодування можливих збитків по кредитних операціях банків» затверджене ухвалою Правління НБУ від 06.07.2000 №279.
6. Рекомендації з приводу оцінки комерційними банками кредитоспроможності і фінансової стабільності позичальника. Національний банк України. № 23011/79 від 02.06.94 р.
7. Аналіз діяльності комерційного банку. Посібник./ За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця та проф. А.М.Герасимовича.- Житомир: ПП "Рута", 2006.
8. Батракова Л.Д. Економічний аналіз діяльності комерційного банку.Москва, «Логос», 2001.
9. Веселовській А. “Вдосконалення нагляду за діяльністю комерційних банків”: Вісник НБУ, лютий 1999 р.
10. Єпіфанов А.,Міщенко В. Проблеми кредитування та оцінки кредитоспроможності клієнтів банку//Банківська справа №5, 2005 рік
11. Ковальчук Т.Т., Коваль М.М. Ліквідність комерційного банку. Київ : Знання, 2006
12. Кочетов В.М. Основи аналізу діяльності банку.- К.: КНЕУ, 2004.
13. Масленченков Ю.С. Финансовый менеджмент в коммерческом банке. Книга 2: Технологический уклад кредитования. 2001 г.
14. Пантелеєв В., Халява С.Фінансова стійкість комерційного банку: проблеми регулювання//Банківська справа №1, 2005 р.
15. Парасій-Вергуненко І.Л. Аналіз банківської діяльності.- К.: КНЕУ, 2003
16. Сугоняко О. Роль комерційних банків у встановленні національної економіки //Закон і Бізнес №24, 2005 р.
17. Шевченко Р.И. Кредитование и контроль: Учеб. Пособие.- К.: КНЕУ, 2002.
18. Шульга Н.П.Оцінка кредитоспроможності клієнта: Рекомендації банкіру при видачі кредиту. – К.: КІБ"Україна", 2004

Механізм поповнення маси грошей в обігу

Контрольна робота з дисципліни "Гроші та кредит"

Сучасні теорії грошей

Валютний курс

Задача з дисципліни "Гроші та кредит"

Задачі з дисципліни "Гроші та кредит"

Задача Гроші та кредит

Вплив внутрішніх цін на інвестиційний процес

Організація готівково-грошових розрахунків та сфера їх застосування

Грошова система країни

Контрольна гроші та кредит

Задачі з дисципліни "Гроші та кредит" (Варіант 12)

Контрольна робота з дисципліни "Гроші та кредит" (Варіант 5)

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

Вплив національних процентних ставок на валютний курс

Походження грошей

Гроші і кредит задачі

Гроші та кредит контрольна

Задачі з дисципліни "Гроші та кредит"

Контрольна робота з дисципліни "Гроші та кредит" (Варіант 25)

Задачі з дисципліни "Гроші та кредит"

Контрольна робота з дисципліни "Гроші та кредит" (Варіант 4)

Задачі з дисципліни "Гроші та кредит"

Задачі з дисципліни "Гроші та кредит" (Варіант 14)

Теоретические основы, возникновение и современное состояние валютного риска

Задачі гроші та кредит

Вплив реального обмінного курсу конкурентоспроможності економіки

Гроші та кредит

Контрольна гроші і кредит

Задачі з дисципліни "Гроші та кредит"

Вплив внутрішніх цін на чистий експорт

Контрольна робота з дисципліни "Гроші та кредит"

Задачі з дисципліни "Гроші та кредит" (варіант 8)