ЦІНА:
56 грн.
|
|
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
Тема роботи: | Колективне представництво інтересів у громаді (ID роботи: 1424) |
Напрям: | Гуманітарні предмети |
Предмет: | Соціальна робота |
Тип роботи: | Реферат |
Кількість сторінок: | 24 |
Рік захисту: | 2011 |
Мова: | Українськa |
План
1. Колективне представництво інтересів у громаді
1.1. Стратегії колективного представництва
1.2. Лобіювання інтересів у соціальній роботі і його різновиди
1.3. Проведення масових акцій у громаді
1.4. Проведення інформаційних кампаній у громаді
1.1. Стратегії колективного представництва
1.2. Лобіювання інтересів у соціальній роботі і його різновиди
1.3. Проведення масових акцій у громаді
1.4. Проведення інформаційних кампаній у громаді
Вступ
Для впровадження змін на користь якоїсь соціально вразливої групи в громаді та надання їй адекватних послуг зазвичай потрібно партнерство між різними відомствами та організаціями, які представляють різні сектори суспільства (державний, бізнесовий та неприбутковий). Проте не завжди вдається домовитися стосовно необхідності виділення певних ресурсів, що спонукає соціальних працівників до активного відстоювання і захисту інтересів якоїсь групи в громаді чи громади загалом, до планування й проведення цілих кампаній – представницьких, лобістських, інформаційних. [1].
Захист (колективне представництво) інтересів соціально вразливих групу громаді часто вимагає активних суспільних дій, ініціювання, участі в розробленні, прийнятті і реалізацій рішень, покликаних змінити ситуацію в ній. Активне відстоювання інтересів є атрибутом політичного життя за демократії. Однак ця діяльність має спиратися на цілі і етику соціальної роботи, узгоджуватися з нормами цивілізованого суспільства.
Колективне представництво – представництво інтересів осіб (іноді в межах певної організації) з метою на політичному рівні відстоювати розв’язання проблем конкретної соціально вразливої групи. [8].
Захист (колективне представництво) інтересів соціально вразливих групу громаді часто вимагає активних суспільних дій, ініціювання, участі в розробленні, прийнятті і реалізацій рішень, покликаних змінити ситуацію в ній. Активне відстоювання інтересів є атрибутом політичного життя за демократії. Однак ця діяльність має спиратися на цілі і етику соціальної роботи, узгоджуватися з нормами цивілізованого суспільства.
Колективне представництво – представництво інтересів осіб (іноді в межах певної організації) з метою на політичному рівні відстоювати розв’язання проблем конкретної соціально вразливої групи. [8].
Висновок
Найвикористовуванішими інструментами інформаційної кампанії є конференції та прес-конференції; брифінги, прес-брифінги; загальні збори працівників програми чи проекту, неформальні зустрічі, на які можуть бути запрошені журналісти; дискусії, круглі столи з актуальних проблем соціальної сфери; виставки, дні «відкритих дверей», концерти, масові акції та інші заходи, на яких запрошують представників ЗМІ; письмова (прес-релізи, брошури, буклети), усна (семінари, особисті зустрічі) комунікації; комунікація через ЗМІ (теле-, радіопрограми, відео кліпи, інформаційні, рекламні ролики); оприлюднення результатів поточних досліджень, моніторингів; використання інших засобів комунікації (відео, листівки, Інтернет, телефони тощо).
Інформаційна кампанія як стратегія колективного представництва інтересів призначена здолати недовіру до певних ідей, спрямованих на зміну в громаді. Тому в стосунках із об’єктом впливу (тих, від кого залежить прийняття відповідних рішень) все, що говориться і робиться в межах кампанії, повинне звучати, як «Ці проблеми турбують нас усіх – і вас, і нас. Тож об’єднаємо зусилля заради успіху справи і працюймо на рівних». Інформаційна підтримка відстоювання прав групи в громаді чи всієї громади є не самоціллю, а лише засобом досягнення мети – полегшення становища соціально вразливих і пригнічених людей, урівноваження умов їхнього життя. [15].
Інформаційна кампанія як стратегія колективного представництва інтересів призначена здолати недовіру до певних ідей, спрямованих на зміну в громаді. Тому в стосунках із об’єктом впливу (тих, від кого залежить прийняття відповідних рішень) все, що говориться і робиться в межах кампанії, повинне звучати, як «Ці проблеми турбують нас усіх – і вас, і нас. Тож об’єднаємо зусилля заради успіху справи і працюймо на рівних». Інформаційна підтримка відстоювання прав групи в громаді чи всієї громади є не самоціллю, а лише засобом досягнення мети – полегшення становища соціально вразливих і пригнічених людей, урівноваження умов їхнього життя. [15].
Література
1. Броули Э. Средства массовой информации. В 3-х т. // Энциклопедия социальной работы: Пер. с англ. – М.: Центр общечеловеческих ценностей, 1994. – Т. 3. - 367 с.
2. Гилберт Н., Спехт Г. Социальное планирование и организация в местных общинах. В 3-х т. // Энциклопедия социальной работы. – М., 1994. – Т. 3. – 450 с.
3. Громади України: на шляху відродження / Відповідальний за випуск К. Гуріненко. – К., 2002. – 57 с.
4. Жовніренко П. Діяльність громадських організацій: корисні поради // Соціальна політика і соціальна робота. – 1999. - №3,4. – 165 с.
5. З людьми і для людей: Приклади успішних соціальних проектів в Україні / Упор. О. Чередайко. – К.: КМ Академія, 2002. – 78 с.
6. Залучення громадян до діяльності органів місцевого самоврядування: Навч. посібник / За ред.. І. Бураковського. – К.: УНІСЕРВ, 2004. – 80 с
7. Ілько І. Фонди розвитку громадян як інструмент місцевої філантропії // Соціальна політика і соціальна робота. – 2003. - №1. – 123 с.
8. Луцишин Г. Дев’ята тренінгові сесія з розвитку громади // Громадські ініціативи. – 2001. - №4. – 28 с.
9. Майо М.К. Работа в сообществе // Практика социальной работы / Под ред. К. Ханвея, Т. Филпота. – К. – Амстердам, 1996. – 96 с.
10. Пейн М. Сообщество как основа социальной политики и социального действия // Взаимосвязь социальной работы и социальной политики. – М.: Аспект Пресс, 1997. – 65 с.
11. Почепцов Г. Паблик рилейшинз, или Как успешно управлять общественным мнением. – М., 1998. – 352 с.
12. Рамон Ш. Західна і Східна Європа: соціальна політика і соціальна робота // Соціальна робота в Україні: перші кроки / За ред.. В. І. Полтавця. – К.: КМ Академія, 2000. – 178 с.
13. Ротман Дж. Территориальная община: теория и исследования. В 3-х т. // Энциклопедия социальной работы. – М., 1994. – Т. №3 - 264 с.
14. Сегал. П. Деинстуализация. В 3-х т. // Энциклопедия социальной работы. – М., 1993. – т. 1. – 300 с.
15. Семигіна Т. Інформаційне забезпечення діяльності соціальних служб та організацій // Соціальна робота в Україні: перші кроки / За ред.. В. І. Полтавця. – К.: КМ Академія, 2000. – 172 с.
16. Семигіна Т. робота в громаді: практика і політика. – К.: КМ Академія, 2004. – 180 с.
17. Семигіна Т. Сучасні підходи до розуміння громади та роботи в ній // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. – 2003. - №4. – 190 с.
18. Соціальна робота. В 3-х ч. / За ред.. Т. Семигіної, І. Григи. – К.: Києво-Могилянська академія, 2004. – Ч. 3. робота з конкретними групами клієнтів. – 166 с.
19. Спергел И. Территориальная община: эволюция. В 3-х т. // Энциклопедия социальноц работы. – М., 1994. – т. 3. – 320 с.
20. Як стати відомим: Практичний посібник із зв’язків з громадськістю для представників громадських та благодійних організацій / Упор. О. Чередайко. – К.: КМ Академія, 2003. – 94 с.
21. О. Чубко, Агросектор [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://journal.agrosector.com.ua/archive/6/87
2. Гилберт Н., Спехт Г. Социальное планирование и организация в местных общинах. В 3-х т. // Энциклопедия социальной работы. – М., 1994. – Т. 3. – 450 с.
3. Громади України: на шляху відродження / Відповідальний за випуск К. Гуріненко. – К., 2002. – 57 с.
4. Жовніренко П. Діяльність громадських організацій: корисні поради // Соціальна політика і соціальна робота. – 1999. - №3,4. – 165 с.
5. З людьми і для людей: Приклади успішних соціальних проектів в Україні / Упор. О. Чередайко. – К.: КМ Академія, 2002. – 78 с.
6. Залучення громадян до діяльності органів місцевого самоврядування: Навч. посібник / За ред.. І. Бураковського. – К.: УНІСЕРВ, 2004. – 80 с
7. Ілько І. Фонди розвитку громадян як інструмент місцевої філантропії // Соціальна політика і соціальна робота. – 2003. - №1. – 123 с.
8. Луцишин Г. Дев’ята тренінгові сесія з розвитку громади // Громадські ініціативи. – 2001. - №4. – 28 с.
9. Майо М.К. Работа в сообществе // Практика социальной работы / Под ред. К. Ханвея, Т. Филпота. – К. – Амстердам, 1996. – 96 с.
10. Пейн М. Сообщество как основа социальной политики и социального действия // Взаимосвязь социальной работы и социальной политики. – М.: Аспект Пресс, 1997. – 65 с.
11. Почепцов Г. Паблик рилейшинз, или Как успешно управлять общественным мнением. – М., 1998. – 352 с.
12. Рамон Ш. Західна і Східна Європа: соціальна політика і соціальна робота // Соціальна робота в Україні: перші кроки / За ред.. В. І. Полтавця. – К.: КМ Академія, 2000. – 178 с.
13. Ротман Дж. Территориальная община: теория и исследования. В 3-х т. // Энциклопедия социальной работы. – М., 1994. – Т. №3 - 264 с.
14. Сегал. П. Деинстуализация. В 3-х т. // Энциклопедия социальной работы. – М., 1993. – т. 1. – 300 с.
15. Семигіна Т. Інформаційне забезпечення діяльності соціальних служб та організацій // Соціальна робота в Україні: перші кроки / За ред.. В. І. Полтавця. – К.: КМ Академія, 2000. – 172 с.
16. Семигіна Т. робота в громаді: практика і політика. – К.: КМ Академія, 2004. – 180 с.
17. Семигіна Т. Сучасні підходи до розуміння громади та роботи в ній // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. – 2003. - №4. – 190 с.
18. Соціальна робота. В 3-х ч. / За ред.. Т. Семигіної, І. Григи. – К.: Києво-Могилянська академія, 2004. – Ч. 3. робота з конкретними групами клієнтів. – 166 с.
19. Спергел И. Территориальная община: эволюция. В 3-х т. // Энциклопедия социальноц работы. – М., 1994. – т. 3. – 320 с.
20. Як стати відомим: Практичний посібник із зв’язків з громадськістю для представників громадських та благодійних організацій / Упор. О. Чередайко. – К.: КМ Академія, 2003. – 94 с.
21. О. Чубко, Агросектор [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://journal.agrosector.com.ua/archive/6/87
Інші роботи цього напряму