|
ЦІНА:
1600 грн.
|
||
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Облік, оцінка та аналіз витрат дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства (ID роботи: 7773) |
| Напрям: | Облік і аудит |
| Предмет: | Бухгалтерський облік |
| Тип роботи: | Магістерська робота |
| Кількість сторінок: | 155 |
| Рік захисту: | 2017 |
| Мова: | Українськa |
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ВИТРАТ ДЕБІТОРСЬКОЇ ТА КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Економічна сутність, визнання та класифікація дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства
1.2. Економіко-правовий аналіз та огляд нормативної бази і спеціальної літератури з теми дослідження
1.3. Передумови організації та методології обліку витрат дебіторської та кредиторської заборгованості на ТОВ «РОССТОКК»
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ ДЕБІТОРСЬКОЇ ТА КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ТОВ «РОССТОКК»
2.1. Організація і методика обліку витрат дебіторської заборгованості
2.2. Організація і методика обліку витрат кредиторської заборгованості
2.3. Організація обліку витрат дебіторської та кредиторської заборгованості за умов використання інформаційних систем
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. СИСТЕМА ОЦІНКИ І ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ВИТРАТ ДЕБІТОРСЬКОЇ ТА КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ТОВ «РОССТОКК»
3.1. Джерела, основні показники та методи економічного аналізу і оцінки витрат дебіторської заборгованості
3.2. Джерела, основні показники та методи економічного аналізу і оцінки витрат кредиторської заборгованості
3.3. Методика порівняльного економічного аналізу витрат дебіторської та кредиторської заборгованості
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ВИТРАТ ДЕБІТОРСЬКОЇ ТА КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Економічна сутність, визнання та класифікація дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства
1.2. Економіко-правовий аналіз та огляд нормативної бази і спеціальної літератури з теми дослідження
1.3. Передумови організації та методології обліку витрат дебіторської та кредиторської заборгованості на ТОВ «РОССТОКК»
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ ДЕБІТОРСЬКОЇ ТА КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ТОВ «РОССТОКК»
2.1. Організація і методика обліку витрат дебіторської заборгованості
2.2. Організація і методика обліку витрат кредиторської заборгованості
2.3. Організація обліку витрат дебіторської та кредиторської заборгованості за умов використання інформаційних систем
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. СИСТЕМА ОЦІНКИ І ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ВИТРАТ ДЕБІТОРСЬКОЇ ТА КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ТОВ «РОССТОКК»
3.1. Джерела, основні показники та методи економічного аналізу і оцінки витрат дебіторської заборгованості
3.2. Джерела, основні показники та методи економічного аналізу і оцінки витрат кредиторської заборгованості
3.3. Методика порівняльного економічного аналізу витрат дебіторської та кредиторської заборгованості
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Вступ
В ринкових умовах господарювання взаємовідносини між підприємствами здебільшого характеризуються грошовими розрахунками. Розрахунки між підприємствами і організаціями є однією з необхідних складників розширеного відтворення. Вони опосередковують розподіл і перерозподіл суспільного продукту, перехід його з товарної форми в грошову і навпаки. Розрахунки ґрунтуються на економічній базі кругообігу коштів в процесі виробництва і є суспільним визнанням того, що підприємство-виробник тієї чи іншої продукції виконало свої виробничі зобов’язання і поставлені цілі.
Розрахунки – одне з найбільш масових явищ у господарському житті будь-якого підприємства. У процесі господарської діяльності підприємство вступає в розрахункові відносини з іншими підприємствами, організаціями, установами, бюджетом, профспілкою, працівниками, фізичними особами. Ці взаємовідносини ґрунтуються на використанні грошей у їх функціях – коштів обігу і платежу. При цьому підприємство водночас є постачальником для одних і покупцем для інших. Саме для нормального функціонування всіх ланок господарства необхідно мати достовірну інформацію про фінансовий стан підприємства, зокрема про дебіторську та кредиторську заборгованість.
Надання економічним суб’єктам повної господарської самостійності у виборі ринків збуту продукції, постачальників і підрядників, у пошуку джерел фінансування змушує особливу увагу приділяти розрахункам з різними контрагентами. Облік дебіторської та кредиторської заборгованості є одним з найбільш складних та суперечливих питань, що зумовлено сучасною проблемою неплатежів. Проблема удосконалення обліку дебіторської та кредиторської заборгованості підтверджується збільшенням їх частки у складі активів і пасивів підприємств. Це пояснюється невиконанням фінансових зобов’язань контрагентів, порушенням нормального циклічного процесу, пов’язаного з перетворенням такого активу в грошові кошти і, як наслідок, погіршенням платоспроможності. Постановка правильно організованого обліку дебіторської і кредиторської заборгованості, перш за все, повинна сприяти недопущенню прострочення термінів платежу і доведення заборгованості до стану безнадійної.
Нині значна частина вітчизняних підприємств перебувають на межі фінансової кризи. Серед основних причин виникнення такої ситуації –нестабільне економічне становище держави, низький рівень менеджменту підприємств, нездатність керівників підприємств своєчасно і ефективно управляти оборотними активами. За таких обставин невпинно зростає кількість підприємств, що мають дебіторську та кредиторську заборгованість. Крім того, посилюється значення ефективного управління дебіторською і кредиторською заборгованістю, вчасного її повернення та попередження виникнення безнадійних боргів [ ].
Невід’ємною умовою підтримки необхідного рівня ліквідності та платоспроможності підприємств є уміле й ефективне управління дебіторською та кредиторською заборгованістю, що необхідно і при формуванні іміджу надійного позичальника, і для забезпечення ефективної поточної діяльності підприємства.
Значну частку в складі джерел коштів підприємства мають позикові кошти, у тому числі й кредиторська заборгованість. Кредиторська заборгованість є одним із джерел формування засобів для підприємств і тому виступає складовою частиною господарських операцій економічних суб’єктів, з точки зору їх фінансової стабільності. Проте залучення позикових засобів останнім часом спрямоване не на розвиток виробництва, а, навпаки, на погашення своїх зобов’язань перед іншими кредиторами. Прийнято вважати, що підприємство, яке користується в процесі господарської діяльності тільки власним капіталом, має максимальну стійкість.
Управління кредиторською заборгованістю є одним з найбільш складних завдань бухгалтерського обліку, що пов’язано з існуванням проблеми неплатежів. Суб’єкти господарської діяльності на перший план висувають вирішення власних проблем, замість виконання фінансових зобов’язань по платежах перед кредиторами. Прогалини законодавчої бази щодо майнової відповідальності за невиконання власних договірних зобов’язань дають можливість зловмисникам ухилятись від розрахунків за борговими зобов’язаннями. Це означає, що достовірність цих показників необхідна для забезпечення достовірності фінансової звітності в цілому [ ].
За даними Державної служби статистики України, кредиторська заборгованість становить суттєву частку поточних зобов’язань вітчизняних підприємств. Так, в цілому по Україні цей показник становить від 30 до 65 %, тоді як на підприємствах оптової торгівлі, до яких належить досліджуване підприємство – в 57 % [ ]. Тому дослідження в сфері структури і динаміки кредиторської заборгованості на підприємствах є особливо актуальними.
Дослідженню цієї проблеми присвятили свої праці вітчизняні та зарубіжні науковці. Так, І.А. Бланк, А.Б. Борисов, Н.І. Верхоглядова, С.В. Зеленко, В.М. Костюченко, Г.О. Партин, В.В. Сопко, Н.М. Ткаченко, Н.В. Чабанова приділяють значну увагу теоретичним засадам обліку кредиторської заборгованості, зокрема питанню її тлумачення. Інші вчені, серед яких Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, О.М. Губачова, І.В. Орлов, О.М. Попазова, А.М. Стельмащук, К.С. Сурніна, Ю.С. Цал-Цалко – зосередили свої дослідження в сфері проблем класифікації кредиторської заборгованості. Проте, не зважаючи на підвищений науковий інтерес до проблем обліку, контролю та аналізу кредиторської заборгованості та значну кількість наукових розробок у цьому напрямі, досі немає комплексного підходу до їх вирішення.
Мета дослідження полягає в поглибленні теоретико-методичних основ обліку, контролю і аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості та розробка практичних рекомендацій щодо їх удосконалення на прикладі виробничо-торговельного підприємства. Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувались такі завдання:
– визначити економічну сутність та класифікацію витрат дебіторської і кредиторської заборгованості підприємства;
– здійснити критичний аналіз економіко-правової літератури та нормативної бази з теми дослідження;
– розкрити передумови організації та методології обліку витрат дебіторської та кредиторської заборгованості на ТОВ «РОССТОК»;
– висвітлити організацію і методику обліку витрат дебіторської заборгованості досліджуваного підприємства;
– розкрити організацію і методику обліку витрат кредиторської заборгованості досліджуваного підприємства;
– дослідити організацію обліку дебіторської та кредиторської заборгованості за умов використання інформаційних систем на ТОВ «РОССТОКК»;
– встановити джерела, основні показники та методи контролю, оцінки і економічного аналізу дебіторської заборгованості для досліджуваного підприємства;
– дослідити джерела, основні показники та методи контролю, економічного аналізу і оцінки кредиторської заборгованості для досліджуваного підприємства;
– означити методику порівняльного економічного аналізу витрат дебіторської та кредиторської заборгованості ТОВ «РОССТОКК».
Об’єктом дослідження є витрати дебіторської і кредиторської заборгованості підприємства.
Предметом дослідження є облік, оцінка та аналіз витрат дебіторської і кредиторської заборгованості на ТОВ «РОССТОК».
Мeтоди досліджeння. Для вирішeння постaвлeниx зaвдaнь і досягнeння мeти досліджeння в роботі використaно сукупність eкономічниx мeтодів тa мeтодик. Достовірність та обґрунтованість дослідження забезпечило використання методів логічного узагальнення (при встановленні організаційних та економічних засад аналізу дебіторської та кредиторської заборгованісті), порівняльного і графічного аналізу (при узагальненні показників дебіторської та кредиторської заборгованості), наукової абстракції (при проведенні класифікації дебіторської та кредиторської заборгованості, вивченні факторів впливу на обсяг дебіторської та кредиторської заборгованості).
Мeтодологічною і тeорeтичною основою досліджeння є діaлeктичний мeтод пізнaння тa систeмний підxід до вивчeння eкономічниx явищ і процeсів. Для вирішeння постaвлeниx зaвдaнь були використaні зaгaльнонaукові тa приклaдні мeтоди досліджeння: систeмний – для визнaчeння структури дебіторської та кредиторської заборгованості підприємствa, побудови клaсифікaційної систeми дебіторської та кредиторської заборгованості; тaбличний і грaфічний мeтоди – для встaновлeння динaмічниx змін обсягів дебіторської та кредиторської заборгованості, нaочного зобрaжeння процeсу формувaння заборгованості підприємствa; eкономіко-стaтистичного aнaлізу – для вивчeння тa інтeрпрeтaції дaниx при досліджeнні дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства; проблeмно-орієнтовaний – для обґрунтувaння чинників тa нaпрямів підвищeння eфeктивності обліку, оцінки й аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства.
Інформaційними джeрeлaми досліджeння слугувaли зібрaні, оброблeні тa узaгaльнeні дaні літeрaтурниx джeрeл, одeржaні в рeзультaті особистиx досліджeнь автора мaтeріaли щодо стану обліку, контролю та аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості, первинна документація, регістри обліку, звітність підприємства, зaконодaвчо-нормативні акти Вeрxовної Рaди тa Кaбінeту Міністрів Укрaїни, aнaлітично-оглядові й нaуково-мeтодичні публікaції і прaктичні рeкомeндaції із зaзнaчeної проблeми, висвітлeні у звітax і пeріодичній прeсі.
В основі дослідження лежить наукова гіпотеза про те, що підприємства, які ведуть достовірний облік дебіторської та кредиторської заборгованості, справедливо оцінюють їх та здійснюють аналіз цих елементів, мають вищу економічну ефективність та вважаються більш інвестиційно привабливими порівняно з іншими.
Наукова новизна дослідження полягає у здійсненні комплексного обґрунтування теоретичних положень, визначенні організаційно-економічних закономірностей і особливостей обліку, оцінки й аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості підприємств, у результаті якого отримано наступні наукові положення:
набуло подальшого розвитку:
підхід до визначення сутності дебіторської заборгованості як суми боргів юридичних і фізичних осіб підприємству в готівковій та безготівковій формах, яка виникає внаслідок господарських операцій, що відбулися в результаті минулих подій та підлягають погашенню у майбутньому.
Практичне значення дослідження проблем обліку, контролю і аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості для ТОВ «РОССТОК» полягає в розробці і впровадженні документу «Реєстр рахунків до сплати», який забезпечує оперативний контроль за своєчасним виконанням розрахунків з кредиторами, дає змогу планувати графік платежів та слідкувати за станом розрахунків (довідка № від . .2016 р.).
Апробація результатів дослідження. За результатами дослідження опубліковано 1 наукову працю загальним обсягом 0,5 д. а. (у списку використаних джерел позиція 65).
Структура та обсяг роботи. Випускна кваліфікаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи становить 156 сторінок комп’ютерного тексту. Основний зміст викладено на 143 сторінках. Робота містить 35 таблиць, 21 рисунок, 9 формул, 43 додатки на 71 сторінці. Список використаних джерел включає 101 найменування на 12 сторінках.
Розрахунки – одне з найбільш масових явищ у господарському житті будь-якого підприємства. У процесі господарської діяльності підприємство вступає в розрахункові відносини з іншими підприємствами, організаціями, установами, бюджетом, профспілкою, працівниками, фізичними особами. Ці взаємовідносини ґрунтуються на використанні грошей у їх функціях – коштів обігу і платежу. При цьому підприємство водночас є постачальником для одних і покупцем для інших. Саме для нормального функціонування всіх ланок господарства необхідно мати достовірну інформацію про фінансовий стан підприємства, зокрема про дебіторську та кредиторську заборгованість.
Надання економічним суб’єктам повної господарської самостійності у виборі ринків збуту продукції, постачальників і підрядників, у пошуку джерел фінансування змушує особливу увагу приділяти розрахункам з різними контрагентами. Облік дебіторської та кредиторської заборгованості є одним з найбільш складних та суперечливих питань, що зумовлено сучасною проблемою неплатежів. Проблема удосконалення обліку дебіторської та кредиторської заборгованості підтверджується збільшенням їх частки у складі активів і пасивів підприємств. Це пояснюється невиконанням фінансових зобов’язань контрагентів, порушенням нормального циклічного процесу, пов’язаного з перетворенням такого активу в грошові кошти і, як наслідок, погіршенням платоспроможності. Постановка правильно організованого обліку дебіторської і кредиторської заборгованості, перш за все, повинна сприяти недопущенню прострочення термінів платежу і доведення заборгованості до стану безнадійної.
Нині значна частина вітчизняних підприємств перебувають на межі фінансової кризи. Серед основних причин виникнення такої ситуації –нестабільне економічне становище держави, низький рівень менеджменту підприємств, нездатність керівників підприємств своєчасно і ефективно управляти оборотними активами. За таких обставин невпинно зростає кількість підприємств, що мають дебіторську та кредиторську заборгованість. Крім того, посилюється значення ефективного управління дебіторською і кредиторською заборгованістю, вчасного її повернення та попередження виникнення безнадійних боргів [ ].
Невід’ємною умовою підтримки необхідного рівня ліквідності та платоспроможності підприємств є уміле й ефективне управління дебіторською та кредиторською заборгованістю, що необхідно і при формуванні іміджу надійного позичальника, і для забезпечення ефективної поточної діяльності підприємства.
Значну частку в складі джерел коштів підприємства мають позикові кошти, у тому числі й кредиторська заборгованість. Кредиторська заборгованість є одним із джерел формування засобів для підприємств і тому виступає складовою частиною господарських операцій економічних суб’єктів, з точки зору їх фінансової стабільності. Проте залучення позикових засобів останнім часом спрямоване не на розвиток виробництва, а, навпаки, на погашення своїх зобов’язань перед іншими кредиторами. Прийнято вважати, що підприємство, яке користується в процесі господарської діяльності тільки власним капіталом, має максимальну стійкість.
Управління кредиторською заборгованістю є одним з найбільш складних завдань бухгалтерського обліку, що пов’язано з існуванням проблеми неплатежів. Суб’єкти господарської діяльності на перший план висувають вирішення власних проблем, замість виконання фінансових зобов’язань по платежах перед кредиторами. Прогалини законодавчої бази щодо майнової відповідальності за невиконання власних договірних зобов’язань дають можливість зловмисникам ухилятись від розрахунків за борговими зобов’язаннями. Це означає, що достовірність цих показників необхідна для забезпечення достовірності фінансової звітності в цілому [ ].
За даними Державної служби статистики України, кредиторська заборгованість становить суттєву частку поточних зобов’язань вітчизняних підприємств. Так, в цілому по Україні цей показник становить від 30 до 65 %, тоді як на підприємствах оптової торгівлі, до яких належить досліджуване підприємство – в 57 % [ ]. Тому дослідження в сфері структури і динаміки кредиторської заборгованості на підприємствах є особливо актуальними.
Дослідженню цієї проблеми присвятили свої праці вітчизняні та зарубіжні науковці. Так, І.А. Бланк, А.Б. Борисов, Н.І. Верхоглядова, С.В. Зеленко, В.М. Костюченко, Г.О. Партин, В.В. Сопко, Н.М. Ткаченко, Н.В. Чабанова приділяють значну увагу теоретичним засадам обліку кредиторської заборгованості, зокрема питанню її тлумачення. Інші вчені, серед яких Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, О.М. Губачова, І.В. Орлов, О.М. Попазова, А.М. Стельмащук, К.С. Сурніна, Ю.С. Цал-Цалко – зосередили свої дослідження в сфері проблем класифікації кредиторської заборгованості. Проте, не зважаючи на підвищений науковий інтерес до проблем обліку, контролю та аналізу кредиторської заборгованості та значну кількість наукових розробок у цьому напрямі, досі немає комплексного підходу до їх вирішення.
Мета дослідження полягає в поглибленні теоретико-методичних основ обліку, контролю і аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості та розробка практичних рекомендацій щодо їх удосконалення на прикладі виробничо-торговельного підприємства. Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувались такі завдання:
– визначити економічну сутність та класифікацію витрат дебіторської і кредиторської заборгованості підприємства;
– здійснити критичний аналіз економіко-правової літератури та нормативної бази з теми дослідження;
– розкрити передумови організації та методології обліку витрат дебіторської та кредиторської заборгованості на ТОВ «РОССТОК»;
– висвітлити організацію і методику обліку витрат дебіторської заборгованості досліджуваного підприємства;
– розкрити організацію і методику обліку витрат кредиторської заборгованості досліджуваного підприємства;
– дослідити організацію обліку дебіторської та кредиторської заборгованості за умов використання інформаційних систем на ТОВ «РОССТОКК»;
– встановити джерела, основні показники та методи контролю, оцінки і економічного аналізу дебіторської заборгованості для досліджуваного підприємства;
– дослідити джерела, основні показники та методи контролю, економічного аналізу і оцінки кредиторської заборгованості для досліджуваного підприємства;
– означити методику порівняльного економічного аналізу витрат дебіторської та кредиторської заборгованості ТОВ «РОССТОКК».
Об’єктом дослідження є витрати дебіторської і кредиторської заборгованості підприємства.
Предметом дослідження є облік, оцінка та аналіз витрат дебіторської і кредиторської заборгованості на ТОВ «РОССТОК».
Мeтоди досліджeння. Для вирішeння постaвлeниx зaвдaнь і досягнeння мeти досліджeння в роботі використaно сукупність eкономічниx мeтодів тa мeтодик. Достовірність та обґрунтованість дослідження забезпечило використання методів логічного узагальнення (при встановленні організаційних та економічних засад аналізу дебіторської та кредиторської заборгованісті), порівняльного і графічного аналізу (при узагальненні показників дебіторської та кредиторської заборгованості), наукової абстракції (при проведенні класифікації дебіторської та кредиторської заборгованості, вивченні факторів впливу на обсяг дебіторської та кредиторської заборгованості).
Мeтодологічною і тeорeтичною основою досліджeння є діaлeктичний мeтод пізнaння тa систeмний підxід до вивчeння eкономічниx явищ і процeсів. Для вирішeння постaвлeниx зaвдaнь були використaні зaгaльнонaукові тa приклaдні мeтоди досліджeння: систeмний – для визнaчeння структури дебіторської та кредиторської заборгованості підприємствa, побудови клaсифікaційної систeми дебіторської та кредиторської заборгованості; тaбличний і грaфічний мeтоди – для встaновлeння динaмічниx змін обсягів дебіторської та кредиторської заборгованості, нaочного зобрaжeння процeсу формувaння заборгованості підприємствa; eкономіко-стaтистичного aнaлізу – для вивчeння тa інтeрпрeтaції дaниx при досліджeнні дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства; проблeмно-орієнтовaний – для обґрунтувaння чинників тa нaпрямів підвищeння eфeктивності обліку, оцінки й аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства.
Інформaційними джeрeлaми досліджeння слугувaли зібрaні, оброблeні тa узaгaльнeні дaні літeрaтурниx джeрeл, одeржaні в рeзультaті особистиx досліджeнь автора мaтeріaли щодо стану обліку, контролю та аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості, первинна документація, регістри обліку, звітність підприємства, зaконодaвчо-нормативні акти Вeрxовної Рaди тa Кaбінeту Міністрів Укрaїни, aнaлітично-оглядові й нaуково-мeтодичні публікaції і прaктичні рeкомeндaції із зaзнaчeної проблeми, висвітлeні у звітax і пeріодичній прeсі.
В основі дослідження лежить наукова гіпотеза про те, що підприємства, які ведуть достовірний облік дебіторської та кредиторської заборгованості, справедливо оцінюють їх та здійснюють аналіз цих елементів, мають вищу економічну ефективність та вважаються більш інвестиційно привабливими порівняно з іншими.
Наукова новизна дослідження полягає у здійсненні комплексного обґрунтування теоретичних положень, визначенні організаційно-економічних закономірностей і особливостей обліку, оцінки й аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості підприємств, у результаті якого отримано наступні наукові положення:
набуло подальшого розвитку:
підхід до визначення сутності дебіторської заборгованості як суми боргів юридичних і фізичних осіб підприємству в готівковій та безготівковій формах, яка виникає внаслідок господарських операцій, що відбулися в результаті минулих подій та підлягають погашенню у майбутньому.
Практичне значення дослідження проблем обліку, контролю і аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості для ТОВ «РОССТОК» полягає в розробці і впровадженні документу «Реєстр рахунків до сплати», який забезпечує оперативний контроль за своєчасним виконанням розрахунків з кредиторами, дає змогу планувати графік платежів та слідкувати за станом розрахунків (довідка № від . .2016 р.).
Апробація результатів дослідження. За результатами дослідження опубліковано 1 наукову працю загальним обсягом 0,5 д. а. (у списку використаних джерел позиція 65).
Структура та обсяг роботи. Випускна кваліфікаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи становить 156 сторінок комп’ютерного тексту. Основний зміст викладено на 143 сторінках. Робота містить 35 таблиць, 21 рисунок, 9 формул, 43 додатки на 71 сторінці. Список використаних джерел включає 101 найменування на 12 сторінках.
Висновок
ВИСНОВКИ
На основі проведених теоретичних узагальнень, обґрунтування методичних підходів, пропозицій та рекомендацій щодо обліку, оцінки і аналізу витрат дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства, автором зроблено такі висновки.
1. Досліджено економічну сутність, класифікацію понять «дебіторська заборгованість» та «кредиторська заборгованість». На основі критичного аналізу й узагальнення змісту основних нормативних документів та спеціальної літератури за темою дослідження уточнено сутність поняття дебіторської заборгованості як суми боргів юридичних і фізичних осіб підприємству в готівковій та безготівковій формах, яка виникає внаслідок господарських операцій, що відбулися в результаті минулих подій та підлягають погашенню у майбутньому.
Встановлено, що в економічній літературі відсутнє єдине визначення поняття «кредиторська заборгованість», проте ми дотримуємося думки, що під кредиторською заборгованістю варто розуміти заборгованість підприємства іншим юридичним і фізичним особам, що виникла в результаті здійснених раніше дій (подій), оцінена в гривнях і щодо якої в підприємства існують зобов’язання її погашення в певний строк. Дослідження показали, що поняття «кредиторська заборгованість» часто ототожнюють з поняттям «зобов’язання».
2. Встановлено, що нормативне регулювання обліку дебіторської заборгованості регламентується П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», П(С)БО 13 «Фінансові інструменти». В міжнародній практиці цей аспект розглядається в МСБО 1 «Подання фінансових звітів», МСБО 10 «Події після звітного періоду», МСБО 12 «Податки на прибуток», МСБО 17 «Оренда», МСБО 19 «Виплати працівникам», МСБО 32 «Фінансові інструменти: розкриття та подання», МСБО 37 «Забезпечення, непередбачені зобов’язання та непередбачені активи».
Згідно з вимогами Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначають такі види зобов’язань: короткострокові, довгострокові, стандартні (юридичні і нараховані), резервні та умовні. Виділено основні класифікаційні ознаки поточних зобов’язань: за характером виникнення, за економічним змістом, за контрагентами, за валютою зобов’язань, за забезпеченістю, відповідно до підстав, з яких виникають господарські зобов’язання, за дотриманням термінів погашення, за ймовірністю погашення, за фактом погашення, за відображенням в балансі.
3. Проаналізовано основні фінансово-економічні показники ТОВ «РОССТОКК» за 2011–2015 рр. Визначено, що досліджуване підприємство прибуткове, проте абсолютне значення чистого прибутку в останні 2 роки зменшується. Зокрема, в 2011 р. чистий прибуток підприємства становив 3407,0 тис. грн, в 2012 р. – 3757,5 тис. грн, в 2013 р. – 4076,0 тис. грн, а в 2014 р. – 2026,1 тис. грн, в 2015 р. – 1570,5 тис. грн. Зобов’язання підприємства характеризуються такою динамікою. Їх обсяг в 2013 р. зріс на 7078,2 тис. грн або на 76,2 % проти 2012 р. і становив 16369,9 тис. грн. Проте в 2014 р. цей показник зменшився до 15392,3 тис. грн, що на 977,6 тис. грн або на 6 % менше порівняно з 2013 р. В 2015 р. збереглася тенденція до зменшення зобов’язань: їх обсяг зменшився ще на 3533,0 тис. грн або на 23 %. Загалом фінансовий стан досліджуваного підприємства можна охарактеризувати як задовільний.
4. Сформульовано основні завдання організації бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості: визначення елементів облікової політики щодо дебіторської заборгованості і закріплення їх відповідними розпорядчими документами; достовірне, своєчасне, повне та безперервне відображення пов’язаних дебіторською заборгованістю господарських операції; обробка даних щодо дебіторської заборгованості за допомогою відповідних облікових процедур, прийомів та способів; складання звітності про стан дебіторської заборгованості на основі отриманої та обробленої інформації. Доведено, що правильно організований бухгалтерський облік дебіторської заборгованості сприяє попередженню прострочення термінів платежів та не доведення заборгованості до стану безнадійної. Процедура підготовки облікової політики є першим і важливим кроком організації бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості на підприємстві.
На ТОВ «РОССТОКК» поточна дебіторська заборгованість виникає переважно внаслідок операцій з реалізації продукції. Підставою для обліку таких операцій є договори купівлі-продажу, рахунки-фактури, накладні на реалізацію продукції, довіреності, податкові накладні. Для бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості на ТОВ «РОССТОКК» використовується рахунок 36 та субрахунки 361, 362. Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги визначається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг. Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками в ТОВ «РОССТОК» ведеться за кожним покупцем та замовником, за кожним пред’явленим до сплати рахунком. Регістром аналітичного обліку розрахунків з дебіторами є реєстр дебіторів. Недоліком ведення обліку дебіторської заборгованості на досліджуваному підприємстві можна назвати відсутність резерву сумнівних боргів, що знижує ефективність управління підприємством та спотворює реальну картину прибутковості підприємства.
5. Встановлено, що кредиторська заборгованість ТОВ «РОССТОКК» складається з кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, поточних зобов’язань за розрахунками з бюджетом, інших поточних зобов’язань та короткострокових кредитів банків. Бухгалтерський облік за операціями, пов’язаними з розрахунками з постачальниками та підрядниками на підприємстві ведеться на однойменному рахунку 63, за кредитом якого відображається заборгованість за одержані від постачальників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом – її погашення, списання тощо. Аналітичний облік на ТОВ «РОССТОКК» ведеться окремо за кожним постачальником і підрядником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату. Підсумок розрахунків з постачальниками за цими операціями показує оборотно-сальдова відомсть по рахунку 631 та 632.
Вважаємо облік розрахунків з контрагентами є найважливішою ділянкою бухгалтерської роботи, оскільки він є основою формування основної частини доходів та грошових надходжень підприємств. Запропоновані заходи щодо оптимізації обліку розрахунків з контрагентами забезпечать удосконалення організації аналітичного обліку розрахунків з контрагентами та сприятимуть ефективному управлінню ними.
6. З’ясовано, що на ТОВ «РОССТОКК» обліковий процес здійснюється в програмі «1С-Бухгалтерія». Це програмне забезпечення дає можливість автоматизувати бухгалтерський, податковий облік, задачі логістики, а також керування підприємством. Автоматизація обліку дебіторської та кредиторської заборгованості забезпечує отримання оперативних зведень про стан і динаміку дебіторської та кредиторської заборгованості за добу та з початку місяця, які видаються бухгалтерією. Дані з первинних документів бухгалтер заносить на відповідні рахунки, які вже існують у програмі. Автоматично ці дані потрапляють до оборотно-сальдової та шахової відомостей. На основі отриманих даних формують фінансові звіти.
7. Дослідженнями з’ясовано, що дебіторська заборгованість становить значну частку в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства, тому виступає важливим компонентом оборотного капіталу, адже від її обсягу залежить рівень фінансової стійкості підприємства. Джерелами інформації для зовнішнього аналізу дебіторської заборгованості є фінансова та статистична звітність. За нашими розрахунками, починаючи з 2012 р. коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості зменшується з 10,0 до 4,6 у 2015 р., що свідчить про збільшення обсягу продажу в кредит. Відповідно, період погашення дебіторської заборгованості починаючи з 2012 р. поступово зростає з 38 до 78 днів у 2015 р. Частка дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги в загальному обсязі поточних активів на досліджуваному підприємстві має тенденцію до спадання (38,6 у 2011 р., 34,3 – у 2012 р., 20,6 – у 2013 р., 12,6 – у 2014 р., 10,7 – у 2015 р.). Така динаміка може вважатися позитивною і свідчить про покращення стану розрахунків на підприємстві. Динаміка коефіцієнта завантаження свідчить про погіршення співвідношення дебіторської заборгованості та виручки від реалізації, оскільки в 2013–2015 рр. коефіцієнт завантаження поступово зростає.
З метою аналізу розрахунків із покупцями і замовниками підприємству запропоновано складати аналітичну таблицю, за даними якої можна визначити загальну суму дебіторської та заборгованість окремих покупців, замовників і строків виникнення заборгованості понад 3 роки. За наявності документального обґрунтування таку заборгованість можна віднести до позареалізаційних витрат і списати на збитки як дебіторську заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, або за рішенням інвентаризаційної комісії записати до резерву сумнівних боргів. За даними цієї таблиці складають аналітичну таблицю для аналізу стану дебіторської заборгованості за часом виникнення.
8. Джерелом інформації для здійснення аналізу кредиторської заборгованості є третій і четвертий розділи пасиву балансу підприємства. Склад та структура кредиторської заборгованості на ТОВ «РОССТОКК» за останні 5 років не мають яскраво виражених тенденцій до змін. Найбільшу частку (понад 99 %) в структурі пасивів становить кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги. Абсолютне значення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги протягом 2011–2015 років зросло з 2303,3 до 8675,2 тис. грн. Проте відносні значення цього показника залишаються майже незмінними – близько 99 %.
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості досліджуваного підприємства постійно зменшується (з 11,0 у 2011 р. до 0,6 у 2015 р.). Це свідчить про збільшення обсягів розрахунків у кредит. Коефіцієнт завантаження на досліджуваному підприємстві за 2011–2015 рр. коливається від 0,09 до 1,74, що свідчить про постійне збільшення обсягу залучених коштів по відношенню до вартості реалізованої продукції. Період погашення кредиторської заборгованості мав найкраще значення у 2011–2012 рр., коли він становив близько 40 днів. В 2013 р. цей показник становив вже 189,5, тобто майже у 5 разів більше за два попередні роки. Це вказує на значне збільшення проміжку часу, протягом якого відбуваються розрахунки за зобов’язаннями підприємства.
9. З метою удосконалення обліку і аналізу розрахунків з постачальниками та підрядниками автором запропоновано впровадити в документооборот підприємства документ «Реєстр рахунків до сплати», де вказані рахунки постачальників та терміни їх сплати, кінцеве сальдо за кожним рахунком. Зведений «Реєстр рахунків до сплати» показує реєстр рахунків за кожним постачальником і підрядником і містить інформацію про товари (роботи, послуги), за які платить підприємство, строки оплати та відображає залишок за кожним рахунком на кінець дня і має накопичувальну інформацію на кінець місяця. Цей документ дає змогу контролювати кредиторську заборгованість за кожним конкретним рахунком від постачальника та підрядника. Заповнення даного документу на досліджуваному підприємстві дало змогу керівництву оперативно слідкувати за станом сплати рахунків постачальників – термінами прострочення платежів, часткою виконаних зобов’язань перед постачальниками тощо. Отже, використання запропонованого документу на ТОВ «РОССТОКК» забезпечить підвищення ефективності розрахунків з постачальниками і підрядниками, що становить левову частку в загальній структурі кредиторської заборгованості підприємства.
За даними звітності 2015 р., кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на 7345,2 тис. грн перевищила аналогічну дебіторську заборгованість і становила 8675,2 тис. грн. На підприємстві таку ситуацію пояснюють придбанням великого обсягу товарно-матеріальних цінностей з відстрочкою платежу, тобто на умовах товарного кредиту. В розрахунках з бюджетом спостерігається значне перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською, що означає переплату державі 95,1 тис. грн податкових платежів. В майбутніх періодах при складанні і поданні звітності, а також під час розрахунків, потрібно враховувати цю обставину, щоб поступово зменшувати суму дебіторської заборгованості та не вилучати кошти з господарського обороту. За іншими видами заборгованості підприємства дебіторська становить 6432,6 тис. грн, а кредиторська – 44,0 тис. грн. Тобто інша кредиторська заборгованість в 146 разів (або на 6388,5 тис. грн) менша за іншу дебіторську заборгованість. Це свідчить про вищий ступінь виконання договірних зобов’язань перед постачальниками досліджуваним підприємством, ніж його дебіторами по відношенню до нього.
На основі проведених теоретичних узагальнень, обґрунтування методичних підходів, пропозицій та рекомендацій щодо обліку, оцінки і аналізу витрат дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства, автором зроблено такі висновки.
1. Досліджено економічну сутність, класифікацію понять «дебіторська заборгованість» та «кредиторська заборгованість». На основі критичного аналізу й узагальнення змісту основних нормативних документів та спеціальної літератури за темою дослідження уточнено сутність поняття дебіторської заборгованості як суми боргів юридичних і фізичних осіб підприємству в готівковій та безготівковій формах, яка виникає внаслідок господарських операцій, що відбулися в результаті минулих подій та підлягають погашенню у майбутньому.
Встановлено, що в економічній літературі відсутнє єдине визначення поняття «кредиторська заборгованість», проте ми дотримуємося думки, що під кредиторською заборгованістю варто розуміти заборгованість підприємства іншим юридичним і фізичним особам, що виникла в результаті здійснених раніше дій (подій), оцінена в гривнях і щодо якої в підприємства існують зобов’язання її погашення в певний строк. Дослідження показали, що поняття «кредиторська заборгованість» часто ототожнюють з поняттям «зобов’язання».
2. Встановлено, що нормативне регулювання обліку дебіторської заборгованості регламентується П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», П(С)БО 13 «Фінансові інструменти». В міжнародній практиці цей аспект розглядається в МСБО 1 «Подання фінансових звітів», МСБО 10 «Події після звітного періоду», МСБО 12 «Податки на прибуток», МСБО 17 «Оренда», МСБО 19 «Виплати працівникам», МСБО 32 «Фінансові інструменти: розкриття та подання», МСБО 37 «Забезпечення, непередбачені зобов’язання та непередбачені активи».
Згідно з вимогами Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначають такі види зобов’язань: короткострокові, довгострокові, стандартні (юридичні і нараховані), резервні та умовні. Виділено основні класифікаційні ознаки поточних зобов’язань: за характером виникнення, за економічним змістом, за контрагентами, за валютою зобов’язань, за забезпеченістю, відповідно до підстав, з яких виникають господарські зобов’язання, за дотриманням термінів погашення, за ймовірністю погашення, за фактом погашення, за відображенням в балансі.
3. Проаналізовано основні фінансово-економічні показники ТОВ «РОССТОКК» за 2011–2015 рр. Визначено, що досліджуване підприємство прибуткове, проте абсолютне значення чистого прибутку в останні 2 роки зменшується. Зокрема, в 2011 р. чистий прибуток підприємства становив 3407,0 тис. грн, в 2012 р. – 3757,5 тис. грн, в 2013 р. – 4076,0 тис. грн, а в 2014 р. – 2026,1 тис. грн, в 2015 р. – 1570,5 тис. грн. Зобов’язання підприємства характеризуються такою динамікою. Їх обсяг в 2013 р. зріс на 7078,2 тис. грн або на 76,2 % проти 2012 р. і становив 16369,9 тис. грн. Проте в 2014 р. цей показник зменшився до 15392,3 тис. грн, що на 977,6 тис. грн або на 6 % менше порівняно з 2013 р. В 2015 р. збереглася тенденція до зменшення зобов’язань: їх обсяг зменшився ще на 3533,0 тис. грн або на 23 %. Загалом фінансовий стан досліджуваного підприємства можна охарактеризувати як задовільний.
4. Сформульовано основні завдання організації бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості: визначення елементів облікової політики щодо дебіторської заборгованості і закріплення їх відповідними розпорядчими документами; достовірне, своєчасне, повне та безперервне відображення пов’язаних дебіторською заборгованістю господарських операції; обробка даних щодо дебіторської заборгованості за допомогою відповідних облікових процедур, прийомів та способів; складання звітності про стан дебіторської заборгованості на основі отриманої та обробленої інформації. Доведено, що правильно організований бухгалтерський облік дебіторської заборгованості сприяє попередженню прострочення термінів платежів та не доведення заборгованості до стану безнадійної. Процедура підготовки облікової політики є першим і важливим кроком організації бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості на підприємстві.
На ТОВ «РОССТОКК» поточна дебіторська заборгованість виникає переважно внаслідок операцій з реалізації продукції. Підставою для обліку таких операцій є договори купівлі-продажу, рахунки-фактури, накладні на реалізацію продукції, довіреності, податкові накладні. Для бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості на ТОВ «РОССТОКК» використовується рахунок 36 та субрахунки 361, 362. Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги визначається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг. Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками в ТОВ «РОССТОК» ведеться за кожним покупцем та замовником, за кожним пред’явленим до сплати рахунком. Регістром аналітичного обліку розрахунків з дебіторами є реєстр дебіторів. Недоліком ведення обліку дебіторської заборгованості на досліджуваному підприємстві можна назвати відсутність резерву сумнівних боргів, що знижує ефективність управління підприємством та спотворює реальну картину прибутковості підприємства.
5. Встановлено, що кредиторська заборгованість ТОВ «РОССТОКК» складається з кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, поточних зобов’язань за розрахунками з бюджетом, інших поточних зобов’язань та короткострокових кредитів банків. Бухгалтерський облік за операціями, пов’язаними з розрахунками з постачальниками та підрядниками на підприємстві ведеться на однойменному рахунку 63, за кредитом якого відображається заборгованість за одержані від постачальників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом – її погашення, списання тощо. Аналітичний облік на ТОВ «РОССТОКК» ведеться окремо за кожним постачальником і підрядником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату. Підсумок розрахунків з постачальниками за цими операціями показує оборотно-сальдова відомсть по рахунку 631 та 632.
Вважаємо облік розрахунків з контрагентами є найважливішою ділянкою бухгалтерської роботи, оскільки він є основою формування основної частини доходів та грошових надходжень підприємств. Запропоновані заходи щодо оптимізації обліку розрахунків з контрагентами забезпечать удосконалення організації аналітичного обліку розрахунків з контрагентами та сприятимуть ефективному управлінню ними.
6. З’ясовано, що на ТОВ «РОССТОКК» обліковий процес здійснюється в програмі «1С-Бухгалтерія». Це програмне забезпечення дає можливість автоматизувати бухгалтерський, податковий облік, задачі логістики, а також керування підприємством. Автоматизація обліку дебіторської та кредиторської заборгованості забезпечує отримання оперативних зведень про стан і динаміку дебіторської та кредиторської заборгованості за добу та з початку місяця, які видаються бухгалтерією. Дані з первинних документів бухгалтер заносить на відповідні рахунки, які вже існують у програмі. Автоматично ці дані потрапляють до оборотно-сальдової та шахової відомостей. На основі отриманих даних формують фінансові звіти.
7. Дослідженнями з’ясовано, що дебіторська заборгованість становить значну частку в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства, тому виступає важливим компонентом оборотного капіталу, адже від її обсягу залежить рівень фінансової стійкості підприємства. Джерелами інформації для зовнішнього аналізу дебіторської заборгованості є фінансова та статистична звітність. За нашими розрахунками, починаючи з 2012 р. коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості зменшується з 10,0 до 4,6 у 2015 р., що свідчить про збільшення обсягу продажу в кредит. Відповідно, період погашення дебіторської заборгованості починаючи з 2012 р. поступово зростає з 38 до 78 днів у 2015 р. Частка дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги в загальному обсязі поточних активів на досліджуваному підприємстві має тенденцію до спадання (38,6 у 2011 р., 34,3 – у 2012 р., 20,6 – у 2013 р., 12,6 – у 2014 р., 10,7 – у 2015 р.). Така динаміка може вважатися позитивною і свідчить про покращення стану розрахунків на підприємстві. Динаміка коефіцієнта завантаження свідчить про погіршення співвідношення дебіторської заборгованості та виручки від реалізації, оскільки в 2013–2015 рр. коефіцієнт завантаження поступово зростає.
З метою аналізу розрахунків із покупцями і замовниками підприємству запропоновано складати аналітичну таблицю, за даними якої можна визначити загальну суму дебіторської та заборгованість окремих покупців, замовників і строків виникнення заборгованості понад 3 роки. За наявності документального обґрунтування таку заборгованість можна віднести до позареалізаційних витрат і списати на збитки як дебіторську заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, або за рішенням інвентаризаційної комісії записати до резерву сумнівних боргів. За даними цієї таблиці складають аналітичну таблицю для аналізу стану дебіторської заборгованості за часом виникнення.
8. Джерелом інформації для здійснення аналізу кредиторської заборгованості є третій і четвертий розділи пасиву балансу підприємства. Склад та структура кредиторської заборгованості на ТОВ «РОССТОКК» за останні 5 років не мають яскраво виражених тенденцій до змін. Найбільшу частку (понад 99 %) в структурі пасивів становить кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги. Абсолютне значення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги протягом 2011–2015 років зросло з 2303,3 до 8675,2 тис. грн. Проте відносні значення цього показника залишаються майже незмінними – близько 99 %.
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості досліджуваного підприємства постійно зменшується (з 11,0 у 2011 р. до 0,6 у 2015 р.). Це свідчить про збільшення обсягів розрахунків у кредит. Коефіцієнт завантаження на досліджуваному підприємстві за 2011–2015 рр. коливається від 0,09 до 1,74, що свідчить про постійне збільшення обсягу залучених коштів по відношенню до вартості реалізованої продукції. Період погашення кредиторської заборгованості мав найкраще значення у 2011–2012 рр., коли він становив близько 40 днів. В 2013 р. цей показник становив вже 189,5, тобто майже у 5 разів більше за два попередні роки. Це вказує на значне збільшення проміжку часу, протягом якого відбуваються розрахунки за зобов’язаннями підприємства.
9. З метою удосконалення обліку і аналізу розрахунків з постачальниками та підрядниками автором запропоновано впровадити в документооборот підприємства документ «Реєстр рахунків до сплати», де вказані рахунки постачальників та терміни їх сплати, кінцеве сальдо за кожним рахунком. Зведений «Реєстр рахунків до сплати» показує реєстр рахунків за кожним постачальником і підрядником і містить інформацію про товари (роботи, послуги), за які платить підприємство, строки оплати та відображає залишок за кожним рахунком на кінець дня і має накопичувальну інформацію на кінець місяця. Цей документ дає змогу контролювати кредиторську заборгованість за кожним конкретним рахунком від постачальника та підрядника. Заповнення даного документу на досліджуваному підприємстві дало змогу керівництву оперативно слідкувати за станом сплати рахунків постачальників – термінами прострочення платежів, часткою виконаних зобов’язань перед постачальниками тощо. Отже, використання запропонованого документу на ТОВ «РОССТОКК» забезпечить підвищення ефективності розрахунків з постачальниками і підрядниками, що становить левову частку в загальній структурі кредиторської заборгованості підприємства.
За даними звітності 2015 р., кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на 7345,2 тис. грн перевищила аналогічну дебіторську заборгованість і становила 8675,2 тис. грн. На підприємстві таку ситуацію пояснюють придбанням великого обсягу товарно-матеріальних цінностей з відстрочкою платежу, тобто на умовах товарного кредиту. В розрахунках з бюджетом спостерігається значне перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською, що означає переплату державі 95,1 тис. грн податкових платежів. В майбутніх періодах при складанні і поданні звітності, а також під час розрахунків, потрібно враховувати цю обставину, щоб поступово зменшувати суму дебіторської заборгованості та не вилучати кошти з господарського обороту. За іншими видами заборгованості підприємства дебіторська становить 6432,6 тис. грн, а кредиторська – 44,0 тис. грн. Тобто інша кредиторська заборгованість в 146 разів (або на 6388,5 тис. грн) менша за іншу дебіторську заборгованість. Це свідчить про вищий ступінь виконання договірних зобов’язань перед постачальниками досліджуваним підприємством, ніж його дебіторами по відношенню до нього.
Література
101 источник
Додаткова iнформацiя
Возможна доработка под индивидуальные требования.
Інші роботи цього напряму
© 2023 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?