ЦІНА:
35 грн.
|
|
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
Тема роботи: | Криза підліткового віку як проблема практичного психолога (ID роботи: 157) |
Напрям: | Психологія/Педагогіка |
Предмет: | Загальна психологія |
Тип роботи: | Реферат |
Кількість сторінок: | 26 |
Рік захисту: | 2008 |
Мова: | Українськa |
План
Вступ
1. Загальна характеристика криз в підлітковому віці
2. Типологія адаптаційного подолання кризи підліткового віку
3. Проблеми практичних психологів при психічних розладах у дітей в підлітковому віці
Висновок
Література
1. Загальна характеристика криз в підлітковому віці
2. Типологія адаптаційного подолання кризи підліткового віку
3. Проблеми практичних психологів при психічних розладах у дітей в підлітковому віці
Висновок
Література
Вступ
Напевно мало хто із батьків, що мають дітей підліткового віку, заперечуватиме думку Шекспіра, висловлену ним у «Зимовій казці»: «Краще би люди, коли їм виповнилося 10 років, але ще не «стукнуло» 23, зовсім не мали віку. Краще би юність проспала свої роки, тому що нема в неї іншої забави, як робити молодицям животи, ображати старих, битися та красти». Саме після досягнення дітьми підліткового віку вперше постає проблема «батьків-дітей», а такі милі й правильні «домашні чада» раптом перетворюються на свою цілковиту протилежність. Створюється враження, що вони намагаються кинути виклик усьому суспільству, заперечуючи його головні моральні цінності та оголошуючи війну культурі, традиціям, звичаям.
У такій війні «на передовій» з другого боку опиняються батьки підлітка та його родина, вчителі. У дорослих при цьому часто виникає розгубленість і дезорієнтація, з’являються панічні настрої, а слідом за ними і самоприниження, пошук власної вини. У повітрі «зависають» болючі питання. Чому так трапилося? Що ми зробили не так? Як могли «докотитися» до війни з власною дитиною? Але назовні батьківський дискомфорт зазвичай проривається у зовсім іншій іпостасі
У такій війні «на передовій» з другого боку опиняються батьки підлітка та його родина, вчителі. У дорослих при цьому часто виникає розгубленість і дезорієнтація, з’являються панічні настрої, а слідом за ними і самоприниження, пошук власної вини. У повітрі «зависають» болючі питання. Чому так трапилося? Що ми зробили не так? Як могли «докотитися» до війни з власною дитиною? Але назовні батьківський дискомфорт зазвичай проривається у зовсім іншій іпостасі
Висновок
1. Якщо представити типи дорослішання за ступенем поширення серед підлітків, то одержимо такий ранговий розподіл (за принципом зменшення): безкризове дорослішання (28,1 %), дорослішання з активним подоланням (21,9 %), дорослішання за типом зламу (18,8 %), пасивно-страждальницьке та активно-адаптаційне дорослішання йдуть на одному рівні (по 12,5 %). Завершує схему дорослішання за типом вибуху (6,3 %). Тобто, на один тип максимально соціально сприятливого зростання припадає п’ять таких, що так або інакше створюють труднощі усім оточуючим. І водночас тип максимально несприятливого для соціуму дорослішання виявися на останньому місці, хоча в нашому суспільстві поширений стереотип про існування серед підлітків значно більшого відсотка „вибухового” типу дорослішання.
2. В цілому виокремлені типи дорослішання дають можливість наочно простежити залежність появи та наростання підліткової кризовості (поєднання внутрішньої і зовнішньої конфліктності) від наявності несприятливих соціальних (життєвих) обставин. Маємо математичне підтвердження цього висновку: значущий кореляційний зв’язок між цими змінними – r=0.74 при p>0.001. Одержано також математичне підтвердження ще одного зв’язку: присутність у житті суб’єкта під час його підліткового періоду „старшого друга” (зовнішньої системи оцінювання) є однією з умов усвідомлення суб’єктом екзистенціальних переживань. Відтак, по-перше, суб’єкт стає здатним оцінювати (усвідомлювати) зміни, які з ним відбуваються у зв’язку із дорослішанням, одночасно з їх виникненням, тобто розуміти причини і наслідки цих змін стосовно перебігу всього життя. По-друге, при наявності зовнішньої системи оцінювання
2. В цілому виокремлені типи дорослішання дають можливість наочно простежити залежність появи та наростання підліткової кризовості (поєднання внутрішньої і зовнішньої конфліктності) від наявності несприятливих соціальних (життєвих) обставин. Маємо математичне підтвердження цього висновку: значущий кореляційний зв’язок між цими змінними – r=0.74 при p>0.001. Одержано також математичне підтвердження ще одного зв’язку: присутність у житті суб’єкта під час його підліткового періоду „старшого друга” (зовнішньої системи оцінювання) є однією з умов усвідомлення суб’єктом екзистенціальних переживань. Відтак, по-перше, суб’єкт стає здатним оцінювати (усвідомлювати) зміни, які з ним відбуваються у зв’язку із дорослішанням, одночасно з їх виникненням, тобто розуміти причини і наслідки цих змін стосовно перебігу всього життя. По-друге, при наявності зовнішньої системи оцінювання
Література
1. Абрамова Г. С. Возрастная психология. – Екатеринбург: Деловая книга, 1999. - 621с.
2. Василюк Ф. Е. Психология переживания. – М., МГУ, 1984. – 200 с.
3. Выготский Л. С. Педология подростка: Собр. соч-й в 6 т. – М.: Педагогика, 1984. - Т. 4. - С. 5 – 242.
4. Зиглер Д., Хьелл Л. Теории личности. – СПб.: Питер, 1998. – 608 с.
5. Маслоу А. Психология бытия. – М.–К.: Рефл-бук – Ваклер, 1997.
6. Наш проблемный подросток: понять и договориться / Под ред. Л. А. Регуш.– СПб.: Союз, 2001. – 191 с.
7. Психологія життєвих криз / Відп. ред. Т. М. Титаренко. – К.: Агропромвидав України, 1998. – 348 с.
8. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. – СПб.: Питер, 2000. – 624 с.
9. Титаренко Т. М. Жизненный мир личности: этапы становления // Философская и социологическая мысль, 1991. - №1.
10. Хамітов Н. В., Гармаш Л. Н., Крилова С. А. Історія філософії. Проблема людини та її меж. – К.: Наукова думка, 2000.
11. Эриксон Э. Детство и общество. – СПб.: Речь, 2000. – 416 с.
12. Лановенко Ю. Типологія адаптаційного подолання кризи підліткового віку // Соціальна психологія. - 2004. - № 6 (8). - C.137-145
13. Короленко Ц.П. Аддиктивное поведение. Общая характеристика и закономерности развития //Обозрение психиатрии и медицинской психологии. - 1991. - №1. - С. 8-15.
14. Психология и лечение зависимого поведения /Под ред. С.Даулинга /Пер.с англ..Р.Р. Муртазина. - М.: Независимая фирма «Класс», 2000. - 240с.- (Библиотека психологии и психотерапии, вып.85).
15. Психологічний довідник учителя. Книга 2. В 4 книгах /Упоряд.: В.Андрієвська/ За заг. ред. С. Максименка - К.: Главник, 2005 - 112с. - (Психолог. інструментарій).
2. Василюк Ф. Е. Психология переживания. – М., МГУ, 1984. – 200 с.
3. Выготский Л. С. Педология подростка: Собр. соч-й в 6 т. – М.: Педагогика, 1984. - Т. 4. - С. 5 – 242.
4. Зиглер Д., Хьелл Л. Теории личности. – СПб.: Питер, 1998. – 608 с.
5. Маслоу А. Психология бытия. – М.–К.: Рефл-бук – Ваклер, 1997.
6. Наш проблемный подросток: понять и договориться / Под ред. Л. А. Регуш.– СПб.: Союз, 2001. – 191 с.
7. Психологія життєвих криз / Відп. ред. Т. М. Титаренко. – К.: Агропромвидав України, 1998. – 348 с.
8. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. – СПб.: Питер, 2000. – 624 с.
9. Титаренко Т. М. Жизненный мир личности: этапы становления // Философская и социологическая мысль, 1991. - №1.
10. Хамітов Н. В., Гармаш Л. Н., Крилова С. А. Історія філософії. Проблема людини та її меж. – К.: Наукова думка, 2000.
11. Эриксон Э. Детство и общество. – СПб.: Речь, 2000. – 416 с.
12. Лановенко Ю. Типологія адаптаційного подолання кризи підліткового віку // Соціальна психологія. - 2004. - № 6 (8). - C.137-145
13. Короленко Ц.П. Аддиктивное поведение. Общая характеристика и закономерности развития //Обозрение психиатрии и медицинской психологии. - 1991. - №1. - С. 8-15.
14. Психология и лечение зависимого поведения /Под ред. С.Даулинга /Пер.с англ..Р.Р. Муртазина. - М.: Независимая фирма «Класс», 2000. - 240с.- (Библиотека психологии и психотерапии, вып.85).
15. Психологічний довідник учителя. Книга 2. В 4 книгах /Упоряд.: В.Андрієвська/ За заг. ред. С. Максименка - К.: Главник, 2005 - 112с. - (Психолог. інструментарій).
Інші роботи цього напряму