|
ЦІНА:
50 грн.
|
||
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | СОТ як складний економічний інструмент (ID роботи: 210) |
| Напрям: | Економіка |
| Предмет: | Економічна теорія |
| Тип роботи: | Курсова робота |
| Кількість сторінок: | 30 |
| Рік захисту: | 2006 |
| Мова: | Українськa |
План
Зміст
Вступ
1. СОТ – це складний юридичний інструмент
2. Економічна теорія “нечесних” економічних практик
3. Використання антидемпінгу
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
1. СОТ – це складний юридичний інструмент
2. Економічна теорія “нечесних” економічних практик
3. Використання антидемпінгу
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Вступ
Актуальність написання курсової роботи. У світовому господарстві все більше розвивається така специфічна форма міжнародних відносин, як світова (всесвітня) торгівля. На частку торгівлі припадає приблизно 80 % всього обсягу міжнародних економічних відносин.
Будь-якій державі для успішного функціонування на всесвітньому ринку необхідно мати свою зовнішньоекономічну інфраструктуру — систему, яка може забезпечити просування товарів та послуг від виробника до споживача в іншій країні. У цій системі основними є матеріально-технічна база (склади, які обладнані необхідним устаткуванням) та спеціалізовані організації для післяпродажного технічного обслуговування. Країна, яка не має зовнішньоекономічної інфраструктури, змушена багато витрачати для забезпечення доступу до зовнішньоекономічної інфраструктури інших держав (для оплати транспортування, страхових та банківських послуг, послуг торгових домів чи компаній тощо).
Грошові розрахунки із зовнішньоторговельних операцій та кредитування зовнішньої торгівлі здійснюються переважно банківськими установами (не обов'язково спеціалізованими).
Страхуванням вантажів займаються спеціальні заклади страхового бізнесу.
Стан зовнішньої торгівлі характеризується низкою показників, серед яких основними є її обсяг, динаміка експорту та імпорту, товарна та географічна структура.
Система ГАТТ/СОТ є законодавчою й інституціональною основою сучасної міжнародної торгової системи, механізм багатостороннього погодження і регулювання політики країн-членів у сфері торгівлі товарами й послугам. Діяльність і вплив СОТ далеко виходять нині за межі суто торговельних відносин. У рамках СОТ формується міжнародна система економічного регулювання, і членство у цій організації є практично необхідною умовою повноцінної інтеграції у світове господарство, де 148 країн-членів (з них 2/3 становлять країни, що розвиваються) СОТ контролюють понад 98% обсягів світової торгівлі. Більше того, майбутнє успішне завершення чергового Міленіум Раунду, який триває вже майже десять років, обіцяє надати новий імпульс багатомільярдним інвестиціям у світову економіку. За оцінками Світового банку додаткові інвестиції в світову економіку можуть дорівнювати 520 млрд. дол. до 2015 року у разі зменшення тарифів. Додатковий стимул світова торгівля, на нашу думку, може одержати завдяки діяльності СОТ по лібералізації експортно-імпортних операцій, у тому числі по зниженню й ліквідації тарифних і нетарифних бар'єрів та експортних субсидій.
Актуальність написання курсової роботи. У світовому господарстві все більше розвивається така специфічна форма міжнародних відносин, як світова (всесвітня) торгівля. На частку торгівлі припадає приблизно 80 % всього обсягу міжнародних економічних відносин.
Будь-якій державі для успішного функціонування на всесвітньому ринку необхідно мати свою зовнішньоекономічну інфраструктуру — систему, яка може забезпечити просування товарів та послуг від виробника до споживача в іншій країні. У цій системі основними є матеріально-технічна база (склади, які обладнані необхідним устаткуванням) та спеціалізовані організації для післяпродажного технічного обслуговування. Країна, яка не має зовнішньоекономічної інфраструктури, змушена багато витрачати для забезпечення доступу до зовнішньоекономічної інфраструктури інших держав (для оплати транспортування, страхових та банківських послуг, послуг торгових домів чи компаній тощо).
Грошові розрахунки із зовнішньоторговельних операцій та кредитування зовнішньої торгівлі здійснюються переважно банківськими установами (не обов'язково спеціалізованими).
Страхуванням вантажів займаються спеціальні заклади страхового бізнесу.
Стан зовнішньої торгівлі характеризується низкою показників, серед яких основними є її обсяг, динаміка експорту та імпорту, товарна та географічна структура.
Система ГАТТ/СОТ є законодавчою й інституціональною основою сучасної міжнародної торгової системи, механізм багатостороннього погодження і регулювання політики країн-членів у сфері торгівлі товарами й послугам. Діяльність і вплив СОТ далеко виходять нині за межі суто торговельних відносин. У рамках СОТ формується міжнародна система економічного регулювання, і членство у цій організації є практично необхідною умовою повноцінної інтеграції у світове господарство, де 148 країн-членів (з них 2/3 становлять країни, що розвиваються) СОТ контролюють понад 98% обсягів світової торгівлі. Більше того, майбутнє успішне завершення чергового Міленіум Раунду, який триває вже майже десять років, обіцяє надати новий імпульс багатомільярдним інвестиціям у світову економіку. За оцінками Світового банку додаткові інвестиції в світову економіку можуть дорівнювати 520 млрд. дол. до 2015 року у разі зменшення тарифів. Додатковий стимул світова торгівля, на нашу думку, може одержати завдяки діяльності СОТ по лібералізації експортно-імпортних операцій, у тому числі по зниженню й ліквідації тарифних і нетарифних бар'єрів та експортних субсидій.
Висновок
Висновок
Отже, після опрацювання даної теми, можна зробити такий висновок.
Система, що виникла з появою СОТ, має на меті розвиток міжнародної торгівлі на єдиних загальновизнаних правилах і її першочерговою метою є забезпечення вільної, гарантованої та передбачуваної можливості доступу до ринків товарів та послуг.
Багатостороння торговельна система є надійною гарантією захисту інтересів підприємств-експортерів на ринках країн-членів СОТ. В існуванні такої системи правил зацікавлені як уряди розвинутих країн, так і країн, що розвиваються, які проводять політику ринкової орієнтації, відкриваючи власні ринки.
СОТ налічує 142 країни - члена організації та низку спостерігачів як серед країн, що бажають приєднатися до СОТ, так і серед міжнародних фінансове - економічних організацій та угруповань. Нормами та правилами СОТ регулюються понад 92% світової торгівлі.
Підписано 3 двосторонніх протоколи з Мексикою, Уругваєм та Новою Зеландією. Досягнуто принципових домовленостей з доступу до ринку товарів та послуг ще з низкою країн - членів Робочої групи.
Вищим органом СОТ є Конференція міністрів, що складається з представників держав-членів. Вона збирається на сесії не менш одного разу в кожні два роки і приймає рішення з усіх питань, що стосується багатосторонніх торгових угод. За виконання поточної роботи Організації відповідає Загальну рада, що складається з представників членів СОТ. Вона представляє звіти Конференції міністрів. Крім керівництва поточною роботою від імені Конференції міністрів Загальна рада проводить засідання як Комісію по врегулюванню спорів (розгляд процедур врегулювання спорів) і Комісії по контролю за торговою політикою (регулярний контроль торгової політики членів СОТ). Чотири угоди СОТ (цивільна авіація, урядові закупівлі, молочні продукти і яловичина) привели до створення особливих органів керування, підзвітних Загальній раді.
Законодавством про недопущення недобросовісної конкуренції та законодавством про захист прав забороняється ряд комерційних вчинків, дій, які можуть полягати у незаконному використанні зазначень місця походження товарів.
У країнах з континентальною системою права охорона за допомогою законодавства про недобросовісну конкуренцію надається некваліфіко-ваним (простим) зазначенням місця походження товарів, а кваліфікованим зазначенням охорона надається за допомогою спеціально для цього призначеного законодавства; тоді як у країнах з англо-американською системою права зазначення не поділяються на прості та кваліфіковані І їх охорона забезпечується за допомогою законодавства щодо недопущення недобросовісної конкуренції та законодавства щодо сертифікаційних знаків.
Членство у СОТ означає членство у всіх договорах цієї системи і відповідність національних законодавчих та адміністративних торговельних механізмів нормам, що містяться у цих договорах. Якщо законодавчий і адміністративний механізми держави-члена СОТ не стикуються з відповідним механізмом країни, що не є учасницею СОТ, виникають проблеми, насамперед тарифні перешкоди, які зачиняють ринки для товарів держави — не члена СОТ, чи такі, що дуже обмежують її експорт.
Основним нормативним документом, яким керуються сторони при розв'язанні спору, є Угода про правила та процедури, що стосуються врегулювання спорів. Угода є одним із результатів Уругвайського раунду та впроваджує більш досконалий механізм розгляду справ і прийняття рішень. Саме після Уругвайського раунду переговорів з'явився ефективний механізм, який ми маємо сьогодні. Ефективний — тому щодо нього необхідна була згода сторін, аби рішення було прийняте. Тобто Орган з розв'язання спорів набув більше судових рис, ніж він мав раніше.
Унаслідок антидемпінгового розслідування вводиться (терміном на п’ять років) антидемпінгове мито, що мав компенсувати різницю між демпінговою ціною та ціною на внутрішньому ринку — так звана демпінгова різниця. Мито не може її перевищувати. Проте на практиці, порушуючи вимоги СОТ, це мито встановлюють на рівні десятків і сотень відсотків, перетворюючи його на заборонне, що робить реалізацію імпортного товару на національному ринку неможливою.
Отже, після опрацювання даної теми, можна зробити такий висновок.
Система, що виникла з появою СОТ, має на меті розвиток міжнародної торгівлі на єдиних загальновизнаних правилах і її першочерговою метою є забезпечення вільної, гарантованої та передбачуваної можливості доступу до ринків товарів та послуг.
Багатостороння торговельна система є надійною гарантією захисту інтересів підприємств-експортерів на ринках країн-членів СОТ. В існуванні такої системи правил зацікавлені як уряди розвинутих країн, так і країн, що розвиваються, які проводять політику ринкової орієнтації, відкриваючи власні ринки.
СОТ налічує 142 країни - члена організації та низку спостерігачів як серед країн, що бажають приєднатися до СОТ, так і серед міжнародних фінансове - економічних організацій та угруповань. Нормами та правилами СОТ регулюються понад 92% світової торгівлі.
Підписано 3 двосторонніх протоколи з Мексикою, Уругваєм та Новою Зеландією. Досягнуто принципових домовленостей з доступу до ринку товарів та послуг ще з низкою країн - членів Робочої групи.
Вищим органом СОТ є Конференція міністрів, що складається з представників держав-членів. Вона збирається на сесії не менш одного разу в кожні два роки і приймає рішення з усіх питань, що стосується багатосторонніх торгових угод. За виконання поточної роботи Організації відповідає Загальну рада, що складається з представників членів СОТ. Вона представляє звіти Конференції міністрів. Крім керівництва поточною роботою від імені Конференції міністрів Загальна рада проводить засідання як Комісію по врегулюванню спорів (розгляд процедур врегулювання спорів) і Комісії по контролю за торговою політикою (регулярний контроль торгової політики членів СОТ). Чотири угоди СОТ (цивільна авіація, урядові закупівлі, молочні продукти і яловичина) привели до створення особливих органів керування, підзвітних Загальній раді.
Законодавством про недопущення недобросовісної конкуренції та законодавством про захист прав забороняється ряд комерційних вчинків, дій, які можуть полягати у незаконному використанні зазначень місця походження товарів.
У країнах з континентальною системою права охорона за допомогою законодавства про недобросовісну конкуренцію надається некваліфіко-ваним (простим) зазначенням місця походження товарів, а кваліфікованим зазначенням охорона надається за допомогою спеціально для цього призначеного законодавства; тоді як у країнах з англо-американською системою права зазначення не поділяються на прості та кваліфіковані І їх охорона забезпечується за допомогою законодавства щодо недопущення недобросовісної конкуренції та законодавства щодо сертифікаційних знаків.
Членство у СОТ означає членство у всіх договорах цієї системи і відповідність національних законодавчих та адміністративних торговельних механізмів нормам, що містяться у цих договорах. Якщо законодавчий і адміністративний механізми держави-члена СОТ не стикуються з відповідним механізмом країни, що не є учасницею СОТ, виникають проблеми, насамперед тарифні перешкоди, які зачиняють ринки для товарів держави — не члена СОТ, чи такі, що дуже обмежують її експорт.
Основним нормативним документом, яким керуються сторони при розв'язанні спору, є Угода про правила та процедури, що стосуються врегулювання спорів. Угода є одним із результатів Уругвайського раунду та впроваджує більш досконалий механізм розгляду справ і прийняття рішень. Саме після Уругвайського раунду переговорів з'явився ефективний механізм, який ми маємо сьогодні. Ефективний — тому щодо нього необхідна була згода сторін, аби рішення було прийняте. Тобто Орган з розв'язання спорів набув більше судових рис, ніж він мав раніше.
Унаслідок антидемпінгового розслідування вводиться (терміном на п’ять років) антидемпінгове мито, що мав компенсувати різницю між демпінговою ціною та ціною на внутрішньому ринку — так звана демпінгова різниця. Мито не може її перевищувати. Проте на практиці, порушуючи вимоги СОТ, це мито встановлюють на рівні десятків і сотень відсотків, перетворюючи його на заборонне, що робить реалізацію імпортного товару на національному ринку неможливою.
Література
Список використаної літератури
1. Агапова Т. А., Середина С.Ф., Макроэкономика: учеб. – 3-е изд. Под общей редакцией д э.н., проф. А.В. Сидоровича. – М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, “Дело и Сервис”, 2000. – 220с.
2. Барр Р. Политическая экономия. В 2-х тт. – М.: Междунар. отношения, 1995. – Т.1,2.
3. Базилевич В.Д. Макроекономіка: Навч. посібник. – К.: Київ, держ. торг.-екон. ун-т, 1995. – 224 с.
4. Білик В. О., Гузик М. М. Економічна теорія. – К.: “Вища школа”, 1992.
5. Геблер И. Макроэкономика. Учебное пособие. Пер. с нем. – Киев, 1993.
6. ГриценкоА.А., Лісовицький В.М.) Під загальною редакцією Воробйова Є. М. – Харків-Київ, 2001. – 704с.
7. Гош О. П. Політична економія. – К.: “Преса України”, 1999.
8. Економічна теорія/ За ред. Камаєва. – М., 1993.
9. Економічна теорія. Посібник вищої школи. (Воробйов Є. М., Грищенко А.А., Лісовицький В.М.) / Під загальною редакцією Воробйова Є. М. – Харків – Київ, 2001.- 704 с.
10. Ивашковский С.Н. Макроэкономика: учеб. – М.: Дело, 2000. – 158с.
11. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. Посібник. - К.: КНЕУ,2000. -С.14
12. Задоя А. А.,Петруся Ю. Е. Основы экономики: Учеб. пособие. - К.: Вища шк. - Знання, 1998. - С.283.
13. Карагодова О.О., Черваньов Д.М., Мікроекономіка / Під загал. ред. проф. Д.М. Черваньова. – К., 1997. – 208с.
14. Кириленко В.І., Мікроекономіка: Навчальний посібник для студентів економ. Спец. Вузів. – К.: Таксон, 1998. – 334с.
15. Макроэкономика / Под. общ. ред. Л.С. Тарасевича. – СПб.: Экономическая школа, 1994. – 180 с.
16. Макроекономіка. Підручник для студентів. – К., 2004.
17. Макконнелл К.Р., Брю С.Л., Экономикс., М., 1993.
18. Макконнелл Кемпбелл Р., Брю Стэнли Л. Экономикс: Принципы, проблеми и политика. В 2-х т.: Пер. с англ. 11-го изд. Т.2. – М.: Республика, 1992. – 400с.
19. Мікроекономіка і макроекономіка. Підручник для студентів екон. спец. закл. освіти: У 2 ч. / за заг. ред. С. Будачовської. – К.: Основи, 1998.
20. Мэнкью Н.Г. Макроэкономика. Пер. с англ. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – 736с.
21. Павловський М.А. Макроекономіка перехідного періоду: Укр.. контекст. – К.: Техніка, 1999. – 336с.
22. Овчинников Г.П. Макроэкономика. – СПб.: Техническая книга, 1993.
23. Сакс Дж. Д., Ларрен Ф.Б. Макроэкономика. Глобальный подход. – М.: Дело, 1996.
24. Семюелсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Макроекономіка/Пер. з англ. – К.: „Основи”, 1995. – 544с.
25. Экономика: Учебник/ Под ред. А.С. Булатова. - М.: БЕК, 1997.
1. Агапова Т. А., Середина С.Ф., Макроэкономика: учеб. – 3-е изд. Под общей редакцией д э.н., проф. А.В. Сидоровича. – М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, “Дело и Сервис”, 2000. – 220с.
2. Барр Р. Политическая экономия. В 2-х тт. – М.: Междунар. отношения, 1995. – Т.1,2.
3. Базилевич В.Д. Макроекономіка: Навч. посібник. – К.: Київ, держ. торг.-екон. ун-т, 1995. – 224 с.
4. Білик В. О., Гузик М. М. Економічна теорія. – К.: “Вища школа”, 1992.
5. Геблер И. Макроэкономика. Учебное пособие. Пер. с нем. – Киев, 1993.
6. ГриценкоА.А., Лісовицький В.М.) Під загальною редакцією Воробйова Є. М. – Харків-Київ, 2001. – 704с.
7. Гош О. П. Політична економія. – К.: “Преса України”, 1999.
8. Економічна теорія/ За ред. Камаєва. – М., 1993.
9. Економічна теорія. Посібник вищої школи. (Воробйов Є. М., Грищенко А.А., Лісовицький В.М.) / Під загальною редакцією Воробйова Є. М. – Харків – Київ, 2001.- 704 с.
10. Ивашковский С.Н. Макроэкономика: учеб. – М.: Дело, 2000. – 158с.
11. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. Посібник. - К.: КНЕУ,2000. -С.14
12. Задоя А. А.,Петруся Ю. Е. Основы экономики: Учеб. пособие. - К.: Вища шк. - Знання, 1998. - С.283.
13. Карагодова О.О., Черваньов Д.М., Мікроекономіка / Під загал. ред. проф. Д.М. Черваньова. – К., 1997. – 208с.
14. Кириленко В.І., Мікроекономіка: Навчальний посібник для студентів економ. Спец. Вузів. – К.: Таксон, 1998. – 334с.
15. Макроэкономика / Под. общ. ред. Л.С. Тарасевича. – СПб.: Экономическая школа, 1994. – 180 с.
16. Макроекономіка. Підручник для студентів. – К., 2004.
17. Макконнелл К.Р., Брю С.Л., Экономикс., М., 1993.
18. Макконнелл Кемпбелл Р., Брю Стэнли Л. Экономикс: Принципы, проблеми и политика. В 2-х т.: Пер. с англ. 11-го изд. Т.2. – М.: Республика, 1992. – 400с.
19. Мікроекономіка і макроекономіка. Підручник для студентів екон. спец. закл. освіти: У 2 ч. / за заг. ред. С. Будачовської. – К.: Основи, 1998.
20. Мэнкью Н.Г. Макроэкономика. Пер. с англ. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – 736с.
21. Павловський М.А. Макроекономіка перехідного періоду: Укр.. контекст. – К.: Техніка, 1999. – 336с.
22. Овчинников Г.П. Макроэкономика. – СПб.: Техническая книга, 1993.
23. Сакс Дж. Д., Ларрен Ф.Б. Макроэкономика. Глобальный подход. – М.: Дело, 1996.
24. Семюелсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Макроекономіка/Пер. з англ. – К.: „Основи”, 1995. – 544с.
25. Экономика: Учебник/ Под ред. А.С. Булатова. - М.: БЕК, 1997.
Інші роботи цього напряму
© 2024 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?