Право народного вето, право народної законодавчої ініціативи і право народного розпуску представницького органу в конституційному праві зарубіжних країн : поняття та практика застосування   (ID роботи: 7125)

Вступ
1. Поняття та практика застосування права народного вето
2. Поняття та практика застосування права народної законодавчої ініціативи
3. Поняття та практика застосування права народного розпуску представницького органу в конституційному праві зарубіжних країн
Висновок
Список використаної літератури

Актуальність теми. Процедура так званого народного вето була запроваджена у швейцарському кантоні.
Інститут народного розпуску – це, коли визначена кількість громадян, які мають право голосу. Може ініціювати проведення референдуму з питань дострокового припинення повноважень законодавчого органу. Якщо за результатами такого референдуму більшість підтримає відповідну ініціативу, повноваження законодавчого органу припиняються і проводяться вибори нового складу.
Народний розпуск передбачений в основних законах окремих кантонів Швейцарії і деяких земель ФРН, а також Ліхтенштейну.
Народний розпуск стосується всього складу представницького органу, а не його окремого члена. Він допускає участь у голосуванні всього виборчого корпусу.
Народна ініціатива – є однією із форм безпосередньої демократії (Австрія, Угорщина, Ліхтенштейн, ФРН, Швейцарія), що передбачає формулювання та підтримку з боку визначеної кількості виборців вимог, внаслідок реалізації яких парламентом або безпосередньо народом можуть бути ухвалені рішення.
Існує три види народної ініціативи: законодавча, конституційна і референтна.
Законодавча народна ініціатива полягає тому, що визначена кількість громадян, які мають паво голосу, може у відповідних формах вимагати прийняття парламентом конкретного закону чи внесення до нього змін, і парламент повинен таку вимогу розглянути, але не зобов’язаний її реалізувати.
Метою даної роботи є вивчення права народного вето, права народної законодавчої ініціативи і права народного розпуску представницького органу в конституційному праві зарубіжних країн.
Завданнями курсової роботи є:
1. Описати право народного вето,
2. Вивчити право народної законодавчої ініціативи,
3. розглянути право народного розпуску представницького органу в конституційному праві зарубіжних країн.
Об’єктом даної роботи є міжнародне право.
Предметом даної роботи є вивчення поняття та застосування права зарубіжних країн.
Дана курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури.

Висновок

Саме слово «veto» означає в перекладі з латини «я забороняю». Це примхливе вираз, тим не менш, міцно увійшло в лексикон юристів і політиків. Вважається, що вперше право вето було застосовано в Стародавньому Римі, в часи Республіки; його ще називали «правом трибунів». Трибуни – громадяни Риму, вибрані з плебсу представляти інтереси городян, – могли ветувати, а саме накладати заборону, відкликати постанови, прийняті сенатом або магістратом. Така заборона ще називався інтерцесіо. Єдиним особою, чиї укази не підлягали подібним обмеженням, був диктатор Республіки.
Таким чином, право вето – це відмова приймати будь-якої законопроект або рішення у сфері політики, прийняті повноважним органом, іншим суб’єктом права (особою або органом), і ця відмова має юридичну силу. У політичній сфері це означає владу скасовувати, призупиняти або забороняти укази і рішення, прийняті відповідним органом. Така влада може носити частковий або абсолютний характер.
Законодавча ініціатива - це офіційно встановлений порядок внесення законопроекту до парламенту уповноваженими суб'єктами. Право законодавчої ініціативи - це право певного державного органу чи посадової особи внести до парламенту проект закону, який підлягатиме обов'язковому розглядові у парламенті. Право законодавчої ініціативи дає можливість уповноваженим суб'єктам представляти у парламенті інтереси осіб, громадян та органів, а також формувати державну волю, враховуючи інтереси членів суспільства.

Список використаної літератури

1. Анцелевич Г.О. Міжнародне публічне право: підручник/ Г.О.Анцелевич, О.О.Покрещук; за заг. ред. Анелевича Г.О.- Київ: Алерта, 2015.- 424 с.
2. Баймуратов М.О. Міжнародне публічне право: підручник / М.О. Баймуратов.- Харків: Одіссей, 2008.- 704 с.
3. Дмитрієв А.І. Історія міжнародного права: монографія / А.І. Дмитрієв, Ю.А. Дмитрієва, О.В. Задорожній ; Укр. асоціація міжнародного права, Інститут міжнародних відносин Київського національного ун-ту ім. Т. Г. Шевченка, Укр. держ.. ун-т фінансів та міжнародної торгівлі.- Київ: Промені, 2008.- 384 с.
4. Іванов Ю.А. Міжнародне право: посібник для підготовки до іспитів / Ю.А. Іванов.- 3-тє вид., стереотип.- К.: Паливода А.В., 2008.- 202 с.
5. Кошеваров В.П. Міжнародне право: навчальний посібник / В.П.Кошеваров.- Київ: Істина, 2009.- 208 с.
6. Міжнародне право. Основи теорії: підручник / В.Г.Буткевич, В.В.Мицик, О.В.Задорожній / за ред.В.Г.Буткевича.- Київ: Либідь, 2012.- 608 с.
7. Міжнародне право. Основні галузі: підручник / за ред. В.Г. Буткевича.- К.: Либідь, 2014.- 816 с.
8. Міжнародне право: навч. посібник / за ред. М.В. Буроменського.- К: Юрінком Інтер, 2016.- 336 с.
9. Міжнародне право: підручник / за ред. В.А Ліпкана.- Київ:КНТ, 2009.- 752 с.
10. Пронюк Н.В. Сучасне міжнародне право: навчальний посібник/ Н.В. Пронюк.- К.: КНТ, 2008.- 344 с.
11. Пронюк Н.В. Практикум з міжнародного права: навчальний посібник/ Н.В. Пронюк.- К.: КНТ, 2008.- 224 с.

Парламент США

Конституційне право зарубіжних країн Контрольна

Основи конституційного законодавства Великобританії

Особливості статусу монарха і президента

Конституційне право як галузь права в зарубіжних країнах

Система конституційного права зарубіжних країн

Судова Влада США та Великобританії

Здійснення конституційного контролю в США

Конституционно-правовые принципы экономической деятельности в зарубежных странах

Правові та неправові способи охорони конституцій зарубіжних країн

Референдуми інших країн