Право народного вето, право народної законодавчої ініціативи і право народного розпуску представницького органу в конституційному праві зарубіжних країн : поняття та практика застосування   (ID роботи: 7125)

Вступ
1. Поняття та практика застосування права народного вето
2. Поняття та практика застосування права народної законодавчої ініціативи
3. Поняття та практика застосування права народного розпуску представницького органу в конституційному праві зарубіжних країн
Висновок
Список використаної літератури

Актуальність теми. Процедура так званого народного вето була запроваджена у швейцарському кантоні.
Інститут народного розпуску – це, коли визначена кількість громадян, які мають право голосу. Може ініціювати проведення референдуму з питань дострокового припинення повноважень законодавчого органу. Якщо за результатами такого референдуму більшість підтримає відповідну ініціативу, повноваження законодавчого органу припиняються і проводяться вибори нового складу.
Народний розпуск передбачений в основних законах окремих кантонів Швейцарії і деяких земель ФРН, а також Ліхтенштейну.
Народний розпуск стосується всього складу представницького органу, а не його окремого члена. Він допускає участь у голосуванні всього виборчого корпусу.
Народна ініціатива – є однією із форм безпосередньої демократії (Австрія, Угорщина, Ліхтенштейн, ФРН, Швейцарія), що передбачає формулювання та підтримку з боку визначеної кількості виборців вимог, внаслідок реалізації яких парламентом або безпосередньо народом можуть бути ухвалені рішення.
Існує три види народної ініціативи: законодавча, конституційна і референтна.
Законодавча народна ініціатива полягає тому, що визначена кількість громадян, які мають паво голосу, може у відповідних формах вимагати прийняття парламентом конкретного закону чи внесення до нього змін, і парламент повинен таку вимогу розглянути, але не зобов’язаний її реалізувати.
Метою даної роботи є вивчення права народного вето, права народної законодавчої ініціативи і права народного розпуску представницького органу в конституційному праві зарубіжних країн.
Завданнями курсової роботи є:
1. Описати право народного вето,
2. Вивчити право народної законодавчої ініціативи,
3. розглянути право народного розпуску представницького органу в конституційному праві зарубіжних країн.
Об’єктом даної роботи є міжнародне право.
Предметом даної роботи є вивчення поняття та застосування права зарубіжних країн.
Дана курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури.

Висновок

Саме слово «veto» означає в перекладі з латини «я забороняю». Це примхливе вираз, тим не менш, міцно увійшло в лексикон юристів і політиків. Вважається, що вперше право вето було застосовано в Стародавньому Римі, в часи Республіки; його ще називали «правом трибунів». Трибуни – громадяни Риму, вибрані з плебсу представляти інтереси городян, – могли ветувати, а саме накладати заборону, відкликати постанови, прийняті сенатом або магістратом. Така заборона ще називався інтерцесіо. Єдиним особою, чиї укази не підлягали подібним обмеженням, був диктатор Республіки.
Таким чином, право вето – це відмова приймати будь-якої законопроект або рішення у сфері політики, прийняті повноважним органом, іншим суб’єктом права (особою або органом), і ця відмова має юридичну силу. У політичній сфері це означає владу скасовувати, призупиняти або забороняти укази і рішення, прийняті відповідним органом. Така влада може носити частковий або абсолютний характер.
Законодавча ініціатива - це офіційно встановлений порядок внесення законопроекту до парламенту уповноваженими суб'єктами. Право законодавчої ініціативи - це право певного державного органу чи посадової особи внести до парламенту проект закону, який підлягатиме обов'язковому розглядові у парламенті. Право законодавчої ініціативи дає можливість уповноваженим суб'єктам представляти у парламенті інтереси осіб, громадян та органів, а також формувати державну волю, враховуючи інтереси членів суспільства.

Список використаної літератури

1. Анцелевич Г.О. Міжнародне публічне право: підручник/ Г.О.Анцелевич, О.О.Покрещук; за заг. ред. Анелевича Г.О.- Київ: Алерта, 2015.- 424 с.
2. Баймуратов М.О. Міжнародне публічне право: підручник / М.О. Баймуратов.- Харків: Одіссей, 2008.- 704 с.
3. Дмитрієв А.І. Історія міжнародного права: монографія / А.І. Дмитрієв, Ю.А. Дмитрієва, О.В. Задорожній ; Укр. асоціація міжнародного права, Інститут міжнародних відносин Київського національного ун-ту ім. Т. Г. Шевченка, Укр. держ.. ун-т фінансів та міжнародної торгівлі.- Київ: Промені, 2008.- 384 с.
4. Іванов Ю.А. Міжнародне право: посібник для підготовки до іспитів / Ю.А. Іванов.- 3-тє вид., стереотип.- К.: Паливода А.В., 2008.- 202 с.
5. Кошеваров В.П. Міжнародне право: навчальний посібник / В.П.Кошеваров.- Київ: Істина, 2009.- 208 с.
6. Міжнародне право. Основи теорії: підручник / В.Г.Буткевич, В.В.Мицик, О.В.Задорожній / за ред.В.Г.Буткевича.- Київ: Либідь, 2012.- 608 с.
7. Міжнародне право. Основні галузі: підручник / за ред. В.Г. Буткевича.- К.: Либідь, 2014.- 816 с.
8. Міжнародне право: навч. посібник / за ред. М.В. Буроменського.- К: Юрінком Інтер, 2016.- 336 с.
9. Міжнародне право: підручник / за ред. В.А Ліпкана.- Київ:КНТ, 2009.- 752 с.
10. Пронюк Н.В. Сучасне міжнародне право: навчальний посібник/ Н.В. Пронюк.- К.: КНТ, 2008.- 344 с.
11. Пронюк Н.В. Практикум з міжнародного права: навчальний посібник/ Н.В. Пронюк.- К.: КНТ, 2008.- 224 с.

Судова Влада США та Великобританії

Конституційне право зарубіжних країн Контрольна

Референдуми інших країн

Система конституційного права зарубіжних країн

Парламент США

Основи конституційного законодавства Великобританії

Конституційне право як галузь права в зарубіжних країнах

Конституционно-правовые принципы экономической деятельности в зарубежных странах

Особливості статусу монарха і президента

Здійснення конституційного контролю в США

Правові та неправові способи охорони конституцій зарубіжних країн