Правові та неправові способи охорони конституцій зарубіжних країн   (ID роботи: 7115)

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПРАВОВА ОХОРОНА КОНСТИТУЦІЇ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ
1.1. Поняття правової охорони конституції в зарубіжних країнах
1.2. Загальна характеристика способів правової охорони конституції в зарубіжних країнах
РОЗДІЛ 2. НЕПРАВОВА ОХОРОНА КОНСТИТУЦІЇ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ
2.1. Поняття неправової охорони конституції в зарубіжних країнах
2.2. Загальна характеристика способів неправової охорони конституції в зарубіжних країнах
РОЗДІЛ 3. КОНСТИТУЦІЙНИЙ КОНТРОЛЬ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ
3.1. Поняття конституційного контролю в зарубіжних країнах
3.2. Види конституційного контролю
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Актуальність теми дослідження. Проблема правової охорони конституції та видів конституційного контролю набула актуальності з часу появи перших конституційних актів. І завжди була в полі зору дослідників. На початку XX століття найбільшу увагу цій проблематиці в своїх працях приділили Г. Кельзен і К. Ейзенман, К. Хессе. Вплив законодавства інших країн на законодавство України завжди досліджувався вітчизняними науковцями, і проблеми правової охорони конституції розглядаються в працях А.З. Георгіци, В.Ф. Погорілка, В.О. Ріяки, Ю.М. Тодики, Н.Г. Шукліної, Є.В. Черняк, В.М. Шаповала. Значну увагу вказаній проблематиці приділяють російські дослідники, такі як С.В. Боботов, А.А. Клишас, В.В. Маклаков, А.Н. Медушевский, А.А. Мишин, В.Е. Чиркин та інші.
Як відомо, необхідність правової охорони Конституції пов'язана з тим, що вона закріплює основи організації та функціонування держави і суспільства, регулює механізм влади, систематизує політико — правові процеси, встановлює норми поведін¬ки суб'єктів державно — правових відносин, забезпечує конституювання держави, основних елементів полі-тичної системи.
Світова конституційна доктрина виходить і з припущення про те, що норми конституції володіють вищою юридичною силою. Саме з цього посилання розвивається концепція правової охорони конституції, згідно з якою будь-яка нормотворча діяльність у державі повинна здійснюватись відповідно до конституції. Верховенство конституції в правовій системі держави означає ієрархічну підпорядкованість
Необхідність у правовій охороні конституції викликана ще й тим, що суб'єкти конституційно — правових відносин, насамперед, органи державної влади і політики, намагаючись досягнення своїх цілей, не завжди турбуються про дотримання правових, у тому числі конституцій-них обмежень.
Правова охорона конституції може здійснюватись як правовими, так і не правовими засобами, що іноді прямо передбачено в основному законі.
Актуальність теми дослідження також обумовлена необхідністю вдосконалення законодавчого регулювання відносин, що виникають з приводу охорони конституції. Держава повинна виробити механізм в галузі правової охорони конституції, здійснювати заходи з утвердження в країні режиму конституційної законності.
Метою дослідження роботи є аналіз правової та неправовї охорони конституції в зарубіжних країнах.
Відповідно до мети завданням дослідження при написанні роботи є:
1) розкрити поняття правової охорони конституції в зарубіжних країнах;
2) надати характеристику способам правової охорони конституції в зарубіжних країнах;
3) розкрити поняття поняття неправової охорони конституції в зарубіжних країнах;
4) висвітлити способи неправової охорони конституції в зарубіжних країнах;
5) надати визначення поняттю конституційний контроль в зарубіжних країнах;
6) дослідити види конституційного контролю.
Об’єктом дослідження є комплекс відносин, що виникають в процесі здійснення правової та не правової охорони конституції.
Предметом дослідження дослідження є конституційне законодавство, інші акти, що регулюють правову та неправову охорону конституції.
Методи дослідження. В процесі роботи використовувались такі методи наукового дослідження: загальнонауковий, діалектичний метод пізнання, у тому числі системний, конкретнологічний, комплексний, а також логіко-юридичний та порівняльно-правовий методи дослідження.
Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів та 6 підрозділів, висновків, списку використаних джерел

Дослідивши тему правової та неправової охорони конституції в зарубіжних країнах необхідно зробити наступні висновки.
Конституція тоді є реальною, а не формальної, коли вона діє.
Сукупність різноманітних заходів щодо забезпечення дії конституції якраз і передбачається системою охорони конституції в самому широкому сенсі цього поняття.
Організація охорони конституції полягає в тому, щоб створювати дієві гарантії конституційної законності.
Справа в тому, що охорона конституції не відбувається сама собою. Вона вимагає серйозної організаційної роботи як по формуванню певного світогляду, загальнокультурної, політичної, правової свідомості, так і щодо створення реальних норм, інститутів, матеріальних ресурсів, які забезпечують всебічну дію конституції. У цьому плані охорона конституції в широкому сенсі – заходи не тільки юридичного, а й освітнього та виховного, економічного і політичного характеру.
Суб’єктами охорони конституції, яка розуміється в широкому сенсі, є всі ті організації, органи, установи та особи, які поділяють конституційні принципи і хочуть, щоб вони знайшли своє втілення в життя.
Охорона конституції у вузькому сенсі постає як сукупність правових засобів щодо забезпечення юридичної дії конституції (юридичний (правовий) захист конституції).
Правова охорона конституції і її організація пов’язані із створенням та забезпеченням реальної дії правових гарантій конституційної законності.
Конституційна законність – режим неухильного виконання Конституції і конституційно-правових актів усіма суб’єктами конституційно-правових відносин.
Серед правових гарантій законності можна назвати наступні: вдосконалення законодавства, наглядово-контрольні заходи, заходи захисту, заходи відповідальності.
Обов’язки з організації правових заходів охорони конституції лежать на компетентних державних органах. І це не випадково, так як всі види нагляду і контролю за виконанням заснованих на конституції законів служать цілям охорони конституції. Так, проведення парламентами робіт з удосконалення законодавства включає в себе підготовку поправок до конституцій і нових конституційних норм. Сюди входять також розробка і вдосконалення всіх норм права, які розвивають норми конституції, створюють умови втілення конституційних положень у життя.
Парламенти здійснюють попередній контроль за конституційністю законів. Всі стадії законодавчої діяльності так чи інакше зорієнтовані на те, щоб розроблюваний і обговорюваний на сесії парламенту закон не вступав у протиріччя з конституцією. Але парламенти здійснюють і наступний контроль, оскільки наділені правом скасовувати свої закони, а також і нормативні акти інших державних органів, якщо це передбачено законом.
У системі державних органів законодавчо виділяються, насамперед самими конституціями, і такі органи, яким прямо ставиться в обов’язок стежити за дотриманням конституційної законності.
Стежити за дотриманням конституції і захищати її, безсумнівно, входить і в обов’язок уряду, судів загальної юрисдикції, прокуратури (що здійснює загальний нагляд за законністю), омбудсменів (уповноважених парламенту з прав людини) та ін. І все це, звичайно, теж охорона конституції, що розуміється тепер уже у відносно більш вузькому сенсі, тобто як одна зі сторін різній діяльності певних державних органів, спрямована на забезпечення дотримання конституції. Для цих органів охорона конституції – лише одна з багатьох виконуваних ними функцій і завдань.
Організація охорони конституції в широкому сенсі здійснюється в різних формах. Ними є: використання владних прерогатив президентом як гарантом конституції., використання компетентними суб’єктами права законодавчої ініціативи, встановлення особливого порядку (ускладненого) перегляду та внесення пропозицій про поправки в текст чинної конституції, прямий конституційний нагляд, при якому компетентний державний орган виявляє неконституційність акта, але сам не скасовує його, непрямий конституційний контроль, коли правомочні органи (суди загальної юрисдикції ) мають право тимчасово не застосовувати закони (якщо, на їхню думку, ці закони не відповідають конституції) і звертатися за підтвердженням їх конституційності до конституційного суду, офіційне нормативне і казуальне конституційне тлумачення, конституційно-правове судове вирішення спорів про компетенції (між суб’єктами федерації, органами державної влади і управління та ін.), конституційна експертиза правозастосовчої практики.
Слід звернути увагу на те, що в конституціях ряду країн (ФРН, Словаччина, Гана, Бенін та ін.) передбачені й неправові засоби захисту конституції, наприклад право народу, громадян на опір неконституційною влади.
Правова охорона конституції може бути представлена і в ще більш вузькому (спеціальному) розумінні – як сукупність контрольно-наглядових повноважень і заходів з боку державних органів, що володіють правом перевірки змісту нормативних актів і дій адресатів права на предмет їх відповідності основному закону. Мова в даному випадку йде про попередній і наступний конституційний контроль, коли компетентні державні органи не тільки виявляють невідповідність актів конституції, але і скасовують те, що не відповідає основному закону

1. Бесчастий В.М. Конституційне (державне) право зарубіжних країн: навчальний посібник / В.М. Бесчастий, О.Ф. Філонов, В.М. Субботін, С.М. Пашков – К.: Знання, 2007 р. – 467 с.
2. Бондаренко І.О. Конституційне право зарубіжних країн. Загальна частина: навчальний посібник / І.О. Бондаренко– Дніпропетровськ.: Середняк Т.К., 2014 р. – 340 с.
3. Бориславська О.М. Конституційне право зарубіжних країн. Особлива частина: навчальний посібник / О.М. Бориславська – Дніпропетровськ.: Середняк Т.К., 2014 р. – 336 с.
4. Бостон С.К. Державне право зарубіжних країн: навчальний посібник / С.К. Бостан, С.М. Тимченко – К.: Центр навчальної літератури, 2005 р. – 504 с.
5. Гринюк Р.Ф. Конституційне право зарубіжних країн: навчальний посібник / Р.І. Гринюк, М.А.Захарченко – К.: Істина, 2009 р. – 376 с.
6. Закоморна К.О. Державне (конституційне) право зарубіжних країн (навчальні матеріали та схеми): посібник / К.О. Закоморна – Х.: Право, 2016 р. – 280 с.
7. Калиновський Б.В. Державне право зарубіжних країн (у схемах): навчальний посібник / Б.В. Калиновський, О.Я, Лапка, Н.Я. Лапка, Т.О. Пікуля та ін. – К.: КНТ, 2012 р. – 528 с.
8. Кириченко В.М. Порівняльне конституційне право: модульний курс / В.М. Кириченко, О.М. Куракін – К.: «Центр учбової літератури», 2012 р. – 256 с.
9. Кушніренко О.Г. Конституційне право України у запитаннях та відповідях: навчальний посібник / О.Г. Кушніренко – Х.: Майдан, 2012 р. – 330 с.
10. Мартинюк Р.С. Конституційне (державне) право зарубіжних країн. Загальна частина: навчальний посібник / Р.С. Мартиненко – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2009 р. – 220 с.
11. Мартинюк Р.С. Конституційне (державне) право зарубіжних країн. Особлива частина: навчальний посібник / Р.С. Мартиненко – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2008 р. – 404 с.
12. Мишина Н.В. Конституционное право зарубежных стран: учебник / Н.В. Мишина, А.Р. Крусян, Д.Я. Гараджаев – Х.: Право, 2015 г. – 846 с.
13. Міхневич Л.В. Конституційне право зарубіжних країн. Загальна частина: навчально-методологічний посібник / Л.В, Міхневич – К.: КНЕУ, 2005 р. – 164 с.
14. Орленко В.І. Конституційне (державне) право зарубіжних країн: посібник / В.І. Орленко, В.В. Орленко – К.: Паливода А.В., 2011 р. – 240 с.
15. Панов А.В. Державне право зарубіжних країн: навчальний посібник / А.В. Панов – Ужгород: Береза А.Е., 2011 р. – 229 с.
16. Ріяка В.О. Конституційне законодавство зарубіжних країн: хрестоматія / В.О. Ріяка – К.: Юрінком Інтер, 2007 р. – 384 с.
17. Ріяка В.О. Конституційне право зарубіжних країн: навчальний посібник / В.О. Ріяка, М.С. Горшеньова, К.О. Закоморна – К.: Юрінком Інтер, 2006 р. – 544 с.
18. Селіванов А.О. Конституційні проблеми в сучасній теорії права / А.О. Селіванов – К.: Логос, 2012 р. – 152 с.
19. Серьогін В.О. Державне право зарубіжних країн. Особлива частина: навчальний посібник / В.О. Серьогін – Х: ХНУВС, 2011 р. – 292 с.
20. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн. Академічний курс: підручник / В.М. Шаповал – К.: Юрінком Інтер, 2010 р. – 464 с.
21. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: підручник / В.М. Шаповал – К.: Ін Юре, 2015 р. – 315 с.
22. Шевченко А.Є. Конституційне право зарубіжних країн: підручник / А.Є.Шевченко – Донецьк: Юго-Восток, 2013 р. – 341 с.
23. Валькова А.І. Правова природа конституційного контролю та його місце в державно-правовому механізмі / А.І. Валькова // Право і суспільство. – 2015 р. – № 3 – Частина 2. – с. 9-12.
24. Горячов Д.О. Поняття правового захисту Конституції та її основні елементи / Д.О. Горячов // Порівняльно-аналітичне право. – 2015 р. – № 5. – с. 61-64.
25. Клюєв М.М. Роль і місце конституційного контролю в системі державних інститутів / М.М. Клюєв // Вісник АМСУ. Серія: Державне управління. – 2013 р. – № 2 (9) – с. 53-58.
26. Лотюк О. Конституційний контроль в зарубіжних країнах / О. Лотюк // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2008 р. – № 5 – с. 52-58.
27. Лотюк О.С. Правова охорона конституції в зарубіжних країнах / О.С. Лотюк // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2007 р. – Вип. 375. – с. 42-46.
28. Пілюк С.В. Сучасні моделі конституційного контролю / С.В. Пілюк // Форум права. – 2012 р. – № 3. – с. 550-557.
29. Придачук О.А. Поняття «народ» в контексті правової охорони конституції / О.А. Придачук // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. – 2014 р. – № 12. – Том 2. – с. 201-204.
30. Савченко О. Конституційне закріплення принципу верховенства правав зарубіжних державах / О. Савченко // Підприємство, господарствоі право. – 2007 р. – № 7. – с. 100-103.
31. Таран Д.П. Захист Конституції: основні сучачні підходи / Д.П. Таран // Форум права. – 2015 р. – № 3. – с. 212-218.
32. Тесленко М. Захист Конституції: основні сучачні підходи / Д.П. Таран // Форум права. – 2015 р. – № 3. – с. 212-218.
33. Федоренко В.В. Реалізація конституційних засад судочинства в статусі й діяльності органів конституційної юрисдикції України та зарубіжних країн / В.В. Федоренко // Актуальні проблеми держави і права. – 2014 р. – Вип. 73. – с. 201-207

Система конституційного права зарубіжних країн

Основи конституційного законодавства Великобританії

Право народного вето, право народної законодавчої ініціативи і право народного розпуску представницького органу в конституційному праві зарубіжних країн : поняття та практика застосування

Здійснення конституційного контролю в США

Конституційне право зарубіжних країн Контрольна

Конституционно-правовые принципы экономической деятельности в зарубежных странах

Особливості статусу монарха і президента

Парламент США

Референдуми інших країн

Судова Влада США та Великобританії

Конституційне право як галузь права в зарубіжних країнах