Виявлення слідів крові на місці події та їх значення у встановленні обставин справи. Питання, які вирішуються при експертизі крові.   (ID работы: 7635)

Вступ
1. Виявлення слідів крові на місці події та їх значення у встановленні обставин справи
2. Питання, які вирішуються при експертизі крові
Висновок
Список використаних джерел

Відомо, що речові джерела криміналістичної інформації дозволяють визначити, яким об’єктом вони залишені, встановити окремі ознаки цього об’єкта та ідентифікувати його. І хоча вони містять великий обсяг інформації, сучасна криміналістична практика використовує лише її частину.
Важливе значення під час розкриття злочинів має вміння не тільки виявити сліди крові (під час огляду місця події або місця знаходження трупа, освідування потерпілого або підозрюваного), а й визначити їх особливості та правильно оцінити, реконструювати картину того, що трапилось, знайти знаряддя травми.
Сліди біологічних об’єктів на речових доказах є одним з чотирьох об’єктів дослідження у судовій медицині. Незважаючи на те, що у судово-медичній практиці кількість досліджень таких об’єктів є незначною, ці дослідження є доволі важливими, а інколи й вирішальними під час розкриття злочину. Тому вирішальну роль як для розслідування, так і для реконструкції злочину відіграє вміння знайти їх під час огляду місця події та правильно оцінити.
Аналізуючи виявлене під час огляду місця події, слідчий у процесі моделювання картини злочину може виявити як позитивні, так і негативні обставини. Позитивними обставинами є такі, що не суперечать робочим версіям слідчого, негативними — навпаки. Сліди крові, як і інші сліди, можуть бути як негативними, так і позитивними обставинами. Проте беззаперечним є те, що за слідами крові можна певним чином відтворити обставини події.
Теоретичною основою проведення дослідження стали праці А.А. Кириченка,
В.Д. Басая, П.Д. Біленчука, О.П. Дубового, П.Ю. Тимошенка, М.В. Салтевського,
Е.Р. Росинської, В.А. Образцова, Г.Л. Грановского, Н.П. Майліса, Й.Ф. Пантє лє -
єва, Н.А. Селіванова, Е.П. Іщенка, Р.С. Бєлкіна, В.Ю. Шепітька та інших відомих
вчених-криміналістів. Водночас теоретичні дослідження з цього напряму не є вичерпними.

Підбиваючи підсумки роботи, необхідно зазначити, що при огляді місця події головне завдання судового медика – знайти і правильно оцінити сліди крові, які для подальшого розслідування і, головним чином, при реконструкції злочину відіграють вирішальну роль.
Виявлення кров'яних плям і оцінка їх значення – справа лікаря, перш за все тому, що він на основі своїх знань і досвіду, зуміє зрозуміти важливість і значення кров'яних слідів, виходячи з їх форми, об'єму і розміщення, зуміє також розпізнати різні речовини і предмети, які можуть примішуватись до плями (наприклад, частини тканин головного мозку) і може щонайкраще встановити сліди крові там, де їх колір з різних причин змінився, що робить їх невпізнанними для спеціалістів.
Усі виявлені на місці пригоди речові докази повинні бути зафіксовані. Вони детально описуються в протоколі з вказівкою на їхній характер, розміщення, форму, колір, розміри, особливості країв, кількість, ступінь просочування, ущільнення матеріалу, наявність на поверхні шкірочок, нашарувань і т. ін. І тільки після цього приступають до вилучення речових доказів.
При вилученні речових доказів слід дотримуватися загального і обов'язкового правила – кожний речовий доказ, кожен взятий зразок повинні бути упаковані окремо, опечатані, споряджені відповідним надписом.
Отже, із наведеного видно, що речові докази біологічного походження можуть мати дуже важливе значення при розслідуванні найрізноманітніших злочинів, і судово-медичний експерт, вирішуючи ті чи інші питання, може надати суттєву допомогу при їх розслідуванні.
При дослідженні речових доказів із підозрою на наявність на них крові перед судово-медичним експертом можуть бути поставлені такі питання:
1. Чи є кров на об'єкті, який надсилається на дослідження?
2. Кому належить кров - людині чи тварині (при потребі встановлюють, до якого виду тварин вона належить)?
3. Чи може кров (виходячи з груп крові) належати конкретній особі?
Ці питання майже завжди цікавлять слідство і незмінно постають перед експертом-біологом. З урахуванням обставин справи судово-біологічна експертиза вирішує й інші питання:
1. Кому належить кров - чоловікові чи жінці?
2. Кров належить новонародженому чи дорослій людині?
3. Яке регіональне походження крові?
4. Яка давність утворення плям крові?
5. Яка кількість рідкої крові міститься в плямі?
6. Чи не належить кров вагітній жінці або породіллі?
Крім цих питань можуть бути вирішені питання, які стосуються механізму утворення слідів крові, для уточнення факту отруєння і характеру отрути (за станом гемоглобіну) тощо.

1. Конституція України від 26 червня 1996 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. – № 30. – 141с.
2. Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради. – 1994 р. – № 28 – ст. 232.
3. Алєксєйчук В.І. Використання спеціальних знань під час огляду місця події при розслідуванні вбивств / В.І. Алєксєйчук // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2010 р. – Випуск 10. – с. 79-86.
4. Герасименко О.І. Медико-криміналістичний аналіз слідів крові на речових доказах / О.І. Герасименко, А.Г. Антонов, Н.О. Коміссарова, Н.М. Бондаренко // Криміналістичний вісник. – 2012 р. – № 2 (18). – с. 146-150.
5. Герасименко О.І. Судова медицина: підручник / О.І. Герасименко, А.Г. Антонов, К.О. Герасименко, Н.О. Коміссарова, М.Л. Комісаров – К.: КНТ, 2016 р. – 630 с.
6. Лісовий А.С. Судова медицина: підручник / А.С. Лісовий, Л.Л. Голубович, П.Л. Голубович – К.: Атіка, 2008 р. – 484 с.
7. Мазурок О.Я. Виявлення, фіксація та вилучення слідів крові під час розслідування фактів безвісного зникнення осби / О.Я. Мазурок // Криміналістичний вісник. – 2015 р. – № 2 (24). – с. 99-103.
8. Перлін С.І. Огляд місця події: виявлення та вилучення об’єктів біологічного походження: методичні рекомендації / С.І. Перлін, С.О. Шевцов, Н.М. Косміна, В.В. Іонова – Х.: ФОП Чальцев О.В., 2009 р. – 100 с.
9. Соколова А.Д. Виявлення слідів крові за допомогою попередніх реакцій після замивання їх речовинами різного походження / А.Д. Соколова, О.Т. Шевелєва, І.Є. Соколова // Криміналістичний вісник. – 2014 р. – № 2 (22). – с. 134-157.
10. Сопільник Л.І. Робота з речовими джерелами криміналістичної інформації під час розслідування та розкриття злочинів / Л.І. Сопільник, Р.Я. Заяць // Криміналістичний вісник. – 2012 р. – № 1 (17). – с. 89-95.

Сучасні судово-медичні можливості експертизи сперми

Морально-етичні і правові аспекти лікарської діяльності

Судово-медична експертиза невідомої особи

Механічна асфікція