ЦЕНА:
60 грн.
|
||
ЦЕНА:
138 руб.
|
||
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
|
||
Тема работы: | Конституційне право України як галузь соціального права (ID работы: 611) |
Направление: | Право |
Предмет: | Конституционное право |
Тип работы: | Курсовая работа |
Число страниц: | 35 |
Год защиты: | 2008 |
Язык: | Украинский |
Содержание
Зміст
Вступ
Розділ 1. Конституційне право як галузь права України, що забезпечує соціальний захист громадян
1.1. Конституційно-правові норми та соціальний захист громадян
1.2. Відображення соціального захисту населення в джерелах конституційного права
Розділ 2. Основні форми права соціального захисту
2.1. Конституція України як форма права соціального захисту
2.2. Міжнародно-правові акти як форма права соціального захисту
2.3. Закони України як форма права соціального захисту
Розділ 3. Розвиток законодавства про соціальний захист населення в незалежній Україні
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Розділ 1. Конституційне право як галузь права України, що забезпечує соціальний захист громадян
1.1. Конституційно-правові норми та соціальний захист громадян
1.2. Відображення соціального захисту населення в джерелах конституційного права
Розділ 2. Основні форми права соціального захисту
2.1. Конституція України як форма права соціального захисту
2.2. Міжнародно-правові акти як форма права соціального захисту
2.3. Закони України як форма права соціального захисту
Розділ 3. Розвиток законодавства про соціальний захист населення в незалежній Україні
Висновки
Список використаної літератури
Введение
Вступ
Конституційне право України є визначальною галуззю (підсистемою) національної правової системи, яка охоплює сукупність правових норм, що встановлені й охороняються державою. Від інших галузей права конституційне право України відрізняється насамперед особливостями своєрідної сфери суспільних відносин, на регулювання якої спрямовані його норми.
Предмет правового регулювання конституційного права становлять суспільні відносини, які виникають і діють у процесі здійснення основ повновладдя народу України.
Серед інститутів конституційного права пріоритетними є інститути основ конституційного ладу, конституційно-правового становища особи – конституційних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина в Україні, держави загалом та інститутів її органів: Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, судової системи. Велике значення при цьому мають місцеве самоврядування, територіальний устрій України.
Актуальність. Розпад СРСР, спад виробництва, перехід до ринкових відносин, інфляція, безробіття гостро поставили питання про захист наявних соціальних гарантій. Саме в цей час з'явився термін соціальний захист населення. Держава вживала заходи щодо збереження наявного життєвого рівня громадян, інфраструктури сфери соціального забезпечення. Одночасно оновлювалося соціальне законодавство, здійснювався перехід від підзаконного регулювання суспільних відносин до законодавчого. Закони приймалися не лише щодо забезпечення пенсіями, а й щодо надання допомоги, соціальних послуг, пільг і компенсацій. За короткий термін було прийнято багато нормативно-правових актів різної юридичної сили у сфері соціального забезпечення України.
Предмет дослідження в роботі - соціальний захист в системі нормативного регулювання.
Об’єкт дослідження – соціальний захист населення.
Метою даної роботи було проаналізувати соціальний захист в Україні.
З огляду на поставлену мету перед роботою стоять наступні завдання:
- розкрити поняття соціального захисту та показати його ознаки;
- порівняти соціальні норми та технічні норми, виявити спільне й відмінне в них;
- показати види соціальних норм та їх ознаки;
- розглянути норми права в їх взаємодії з іншими соціальними нормами.
Структура роботи відповідає загальним вимогам та складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку літератури.
Конституційне право України є визначальною галуззю (підсистемою) національної правової системи, яка охоплює сукупність правових норм, що встановлені й охороняються державою. Від інших галузей права конституційне право України відрізняється насамперед особливостями своєрідної сфери суспільних відносин, на регулювання якої спрямовані його норми.
Предмет правового регулювання конституційного права становлять суспільні відносини, які виникають і діють у процесі здійснення основ повновладдя народу України.
Серед інститутів конституційного права пріоритетними є інститути основ конституційного ладу, конституційно-правового становища особи – конституційних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина в Україні, держави загалом та інститутів її органів: Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, судової системи. Велике значення при цьому мають місцеве самоврядування, територіальний устрій України.
Актуальність. Розпад СРСР, спад виробництва, перехід до ринкових відносин, інфляція, безробіття гостро поставили питання про захист наявних соціальних гарантій. Саме в цей час з'явився термін соціальний захист населення. Держава вживала заходи щодо збереження наявного життєвого рівня громадян, інфраструктури сфери соціального забезпечення. Одночасно оновлювалося соціальне законодавство, здійснювався перехід від підзаконного регулювання суспільних відносин до законодавчого. Закони приймалися не лише щодо забезпечення пенсіями, а й щодо надання допомоги, соціальних послуг, пільг і компенсацій. За короткий термін було прийнято багато нормативно-правових актів різної юридичної сили у сфері соціального забезпечення України.
Предмет дослідження в роботі - соціальний захист в системі нормативного регулювання.
Об’єкт дослідження – соціальний захист населення.
Метою даної роботи було проаналізувати соціальний захист в Україні.
З огляду на поставлену мету перед роботою стоять наступні завдання:
- розкрити поняття соціального захисту та показати його ознаки;
- порівняти соціальні норми та технічні норми, виявити спільне й відмінне в них;
- показати види соціальних норм та їх ознаки;
- розглянути норми права в їх взаємодії з іншими соціальними нормами.
Структура роботи відповідає загальним вимогам та складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку літератури.
Заключение
Висновки
Конституційне право України є одним з найважливіших засобів забезпечення повновладдя народу України в політичній, економічній і соціально-культурній сферах його життєдіяльності. Жодна інша галузь права не закріплює суспільних відносин, що становлять основи повновладдя народу України. Це виняткова прерогатива конституційного права.
Соціальна держава — це така країна, у якій враховуються інтереси всіх соціальних прошарків суспільства, де працездатним людям надається можливість заробити на гідне життя собі і своїм сім'ям, а непрацездатним держава забезпечує гарантований рівень життя шляхом виплати пенсій, допомоги, надання інших видів соціального забезпечення. Це держава, у якій людині гарантовано право свободи споживання і право свободи господарської діяльності, у якій чоловіки й жінки наділені всіма демократичними правами впливу на владу.
Україна як соціальна країна виконує однойменну функцію держави. Зміст соціальної функції багатозначний: у державі охороняється праця і здоров'я людей, встановлюється гарантований розмір оплати праці, забезпечується державна підтримка сім'ї, інвалідів і людей похилого віку, розвивається система соціальних служб, встановлюються державні пенсії, допомоги й інші гарантії соціального захисту. Ця функція держави спрямована на пом'якшення і подолання таких труднощів нинішнього перехідного періоду, як бідність, поглиблення нерівності й зростання безробіття; на стабілізацію рівня життя населення і більш рівномірний розподіл ваги економічних негараздів між різними групами населення.
Різноманітність та складність суспільних відносин зумовлюють існування різних соціальних норм. В процесі регулювання суспільних відносин вся сукупність соціальних норм перебуває у взаємодії. Ця взаємодія може виявлятися по-різному, причому процеси взаємодії норм права та моралі, норм права та корпоративних норм тощо досить складні. В процесі правотворчості норми права взаємодіють з нормами моралі, до того ж норми моралі вчиняють вплив на правореалізаційну діяльність, а норми права впливають на норми моралі в суспільстві. Звичаєві норми після санкціонування державою набувають правового характеру, це можна спостерігати на прикладі формування звичаєвого права на ранніх шаблях розвитку суспільства. Корпоративні носять правовий характер та також знаходяться у щільному зв‘язку із нормами права.
На підставі норм Конституції України оновлюється законодавство щодо соціального забезпечення громадян, створюється ефективна система соціального захисту населення, проводиться кодифікація норм певних правових інститутів, розробляються державні соціальні стандарти, вдосконалюються форми зовнішнього вираження норм права соціального забезпечення.
Конституційне право України є одним з найважливіших засобів забезпечення повновладдя народу України в політичній, економічній і соціально-культурній сферах його життєдіяльності. Жодна інша галузь права не закріплює суспільних відносин, що становлять основи повновладдя народу України. Це виняткова прерогатива конституційного права.
Соціальна держава — це така країна, у якій враховуються інтереси всіх соціальних прошарків суспільства, де працездатним людям надається можливість заробити на гідне життя собі і своїм сім'ям, а непрацездатним держава забезпечує гарантований рівень життя шляхом виплати пенсій, допомоги, надання інших видів соціального забезпечення. Це держава, у якій людині гарантовано право свободи споживання і право свободи господарської діяльності, у якій чоловіки й жінки наділені всіма демократичними правами впливу на владу.
Україна як соціальна країна виконує однойменну функцію держави. Зміст соціальної функції багатозначний: у державі охороняється праця і здоров'я людей, встановлюється гарантований розмір оплати праці, забезпечується державна підтримка сім'ї, інвалідів і людей похилого віку, розвивається система соціальних служб, встановлюються державні пенсії, допомоги й інші гарантії соціального захисту. Ця функція держави спрямована на пом'якшення і подолання таких труднощів нинішнього перехідного періоду, як бідність, поглиблення нерівності й зростання безробіття; на стабілізацію рівня життя населення і більш рівномірний розподіл ваги економічних негараздів між різними групами населення.
Різноманітність та складність суспільних відносин зумовлюють існування різних соціальних норм. В процесі регулювання суспільних відносин вся сукупність соціальних норм перебуває у взаємодії. Ця взаємодія може виявлятися по-різному, причому процеси взаємодії норм права та моралі, норм права та корпоративних норм тощо досить складні. В процесі правотворчості норми права взаємодіють з нормами моралі, до того ж норми моралі вчиняють вплив на правореалізаційну діяльність, а норми права впливають на норми моралі в суспільстві. Звичаєві норми після санкціонування державою набувають правового характеру, це можна спостерігати на прикладі формування звичаєвого права на ранніх шаблях розвитку суспільства. Корпоративні носять правовий характер та також знаходяться у щільному зв‘язку із нормами права.
На підставі норм Конституції України оновлюється законодавство щодо соціального забезпечення громадян, створюється ефективна система соціального захисту населення, проводиться кодифікація норм певних правових інститутів, розробляються державні соціальні стандарти, вдосконалюються форми зовнішнього вираження норм права соціального забезпечення.
Литература
Список використаної літератури
1. Общая декларация прав человека от 10 декабря 1948 г. //Международные акты о правах человека. – М., 1998.
2. Международные акты о правах человека: Сб. документов. –М„ 1998.
3. Бойко М. Д. Право соціального забезпечення України:
Навч. посіб. — К.: Олан, 2004. — 463 с.
4. Бурак В. Я., Синчук С. М. Право соціального забезпечення
України: Курс лекцій для студентів. — 2-ге. вид. — Л.: ЛНУ, 2003. — 418 с.
5. Парчева Л. П., Ярмыш А. Н. Конституционное право Украины: Учеб. пособие. – 2-е изд., испр. и доп. – Симферополь, 2002.
6. Горілий А. Г. Історія соціальної роботи в Україні: Конспект
лекцій. — Тернопіль: ТАНГ, 2001. — 68 с.
7. Конституційне право України / За ред. В. Ф. Погоріпка. – К.,1999.
8. Конституційне право України: Підручник для вищих навч.закладів / За ред. Ю. М. Тодики, В. С. Журавського. – К., 2002.
9. Конституція України: Наук.-практ. коментар / Голова редкол.В. Я. Тацій та ін. - X.; К., 2003.
10. Конституція України – основа подальшого розвитку законодавства. – К., 1997.
11. Конституція України – Основний Закон суспільства, держави, людини: Наук.-метод, рекомендації. – К., 1998.
12. Костицький М., Годованець В. Правові проблеми захисту прав людини і громадянина в Конституційному Суді України //Вісн. Конституційного Суду України. – 2002. – № 3. –С. 53-65.
13. Кравченко В. В. Конституційне право України у визначеннях та схемах: Навч. посіб. – К., 2002.
14. Кравченко В. В., Сербан Ф. Конституційне право України (тематичний словник термінів та визначень). – К., 1996.
15. Лунь 3. Правова охорона конституції: до питання про постановку проблеми // Право України. – 2002. – № 7. – С. 13–17.
16. Молдован В. В., Мелащенко В. Ф. Конституційне право: Опорні конспекти. – К., 1996.
17. Опришко В. Ф. Конституційні основи розвитку законодавства України. – К., 2001.
18. Орзих М. Ф. Конституционная реформа в Украине: Учеб. пособие. – Одесса, 2003.
19. Основи конституційного права України. – К., 1997.
20. Синчук С.М., Бурак В.Я. Право соціального забезпечення
України: Навч. посіб. / За ред. СМ. Синчук. — К.: Т-во "Знання", КОО, 2003. — 324 с.
21. Сирота І.М. Право соціального забезпечення в Україні:
Підручник. — X.: Одісей, 2001. — 415 с.
22. Статків Б.І. Міжнародно-правові акти як джерела права
соціального забезпечення // Держава і право: 36. наук, праць.
Юридичні і політичні науки. — Вип. 23. — К.: Ін-т держави і
праваім. В.М. Корецького НАН України, 2004. — С 337—344.
23. Тесленко М. В. Конституційна юрисдикція в Україні. – К., 2003.
1. Общая декларация прав человека от 10 декабря 1948 г. //Международные акты о правах человека. – М., 1998.
2. Международные акты о правах человека: Сб. документов. –М„ 1998.
3. Бойко М. Д. Право соціального забезпечення України:
Навч. посіб. — К.: Олан, 2004. — 463 с.
4. Бурак В. Я., Синчук С. М. Право соціального забезпечення
України: Курс лекцій для студентів. — 2-ге. вид. — Л.: ЛНУ, 2003. — 418 с.
5. Парчева Л. П., Ярмыш А. Н. Конституционное право Украины: Учеб. пособие. – 2-е изд., испр. и доп. – Симферополь, 2002.
6. Горілий А. Г. Історія соціальної роботи в Україні: Конспект
лекцій. — Тернопіль: ТАНГ, 2001. — 68 с.
7. Конституційне право України / За ред. В. Ф. Погоріпка. – К.,1999.
8. Конституційне право України: Підручник для вищих навч.закладів / За ред. Ю. М. Тодики, В. С. Журавського. – К., 2002.
9. Конституція України: Наук.-практ. коментар / Голова редкол.В. Я. Тацій та ін. - X.; К., 2003.
10. Конституція України – основа подальшого розвитку законодавства. – К., 1997.
11. Конституція України – Основний Закон суспільства, держави, людини: Наук.-метод, рекомендації. – К., 1998.
12. Костицький М., Годованець В. Правові проблеми захисту прав людини і громадянина в Конституційному Суді України //Вісн. Конституційного Суду України. – 2002. – № 3. –С. 53-65.
13. Кравченко В. В. Конституційне право України у визначеннях та схемах: Навч. посіб. – К., 2002.
14. Кравченко В. В., Сербан Ф. Конституційне право України (тематичний словник термінів та визначень). – К., 1996.
15. Лунь 3. Правова охорона конституції: до питання про постановку проблеми // Право України. – 2002. – № 7. – С. 13–17.
16. Молдован В. В., Мелащенко В. Ф. Конституційне право: Опорні конспекти. – К., 1996.
17. Опришко В. Ф. Конституційні основи розвитку законодавства України. – К., 2001.
18. Орзих М. Ф. Конституционная реформа в Украине: Учеб. пособие. – Одесса, 2003.
19. Основи конституційного права України. – К., 1997.
20. Синчук С.М., Бурак В.Я. Право соціального забезпечення
України: Навч. посіб. / За ред. СМ. Синчук. — К.: Т-во "Знання", КОО, 2003. — 324 с.
21. Сирота І.М. Право соціального забезпечення в Україні:
Підручник. — X.: Одісей, 2001. — 415 с.
22. Статків Б.І. Міжнародно-правові акти як джерела права
соціального забезпечення // Держава і право: 36. наук, праць.
Юридичні і політичні науки. — Вип. 23. — К.: Ін-т держави і
праваім. В.М. Корецького НАН України, 2004. — С 337—344.
23. Тесленко М. В. Конституційна юрисдикція в Україні. – К., 2003.
Другие работы этого направления